— Відомо, що мобілізованим громадянам роботодавець, у якого до мобілізації працювала призвана особа, повинен виплачувати середній заробіток. Яким чином він розраховується? — запитує колишній токар, а нині старший солдат Вадим Я.

Дійсно, чинне законодавство передбачає збереження за всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, місця роботи, посади, середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності. При цьому призвана особа отримує і грошове забезпечення як військовослужбовець.

Середня заробітна плата мобілізованому розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, оскільки пп. «ї» п. 1 цього Порядку розповсюджує його дію на такі випадки.

Виплати обчислюються, виходячи з розміру виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (день мобілізації). Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками, які працюють погодинно; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомостю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі, коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

— За яких обставин військовослужбовець, який знаходиться в зоні АТО, може отримати позапланову відпустку? — запитує капітан Ярослав М., який сьогодні несе службу на Сході нашої держави.

Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначено статтею 10–1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до зазначеної статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Отже, якщо чисельність підрозділу дозволяє, варто подати рапорт на відпустку. Після цього все залежить від командира частини та його рішення.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10-ти календарних днів. Для прикладу, сімейними обставинами вважаються хвороби будь-кого з членів сім’ї, що можуть бути підтверджені, інші «поважні причини» — смерть родича, гостра необхідність владнати майнові справи (участь у суді, оформлення важливих документів тощо), або одруження.

Отже, за наявності таких обставин їх слід підтвердити документально і додати до рапорту на відпустку.

Надання військовослужбовцям у зазначені вище періоди інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Відповіді надані Відділом по роботі з громадянами та доступу до публічної інформації МО України
16.10.2014