У післявоєнні роки минулого століття нове покоління ветеранів війни поверталося з воєн, про які радянському народові було зовсім невідомо. Напівтаємно ховали загиблих воїнів, утаємничували обставини їх загибелі. Родини загиблих воїнів не отримували належної компенсації і уваги влади. Важко було пояснювати походження поранень і бойових нагород тим, хто повернувся з місць виконання інтернаціонального обов’язку. Байдужі чиновники не могли і не бажали розуміти синів Батьківщини, які повернулися з пекла боїв на чужині. Лише одиниці добивалися справедливості. Життя вимагало об’єднання зусиль ветеранів у боротьбі за гідне ставлення до ратної праці й свої соціальні права.
В обласних центрах, великих містах України розпочалося стихійне виникнення і початок діяльності рад воїнів запасу, до яких на правах секцій входили воїни-інтернаціоналісти, а також самостійних клубів, об’єднань, рад учасників подій в Афганістані. Офіційне їх визнання як громадських структур розпочалося тільки у другій половині 80-х років. Перші, визнані владою, ради воїнів-інтернаціоналістів було створено у Дніпропетровській та Полтавській областях, Києві, Черкасах, Чернівцях і Чернігові. Слід зазначити, що організаційно потужно до цього питання підключився комсомол. У червні 1988 року в Севастополі було проведено республіканський збір молодих воїнів запасу, на якому доти розрізнені спілки воїнів запасу та воїнів-інтернаціоналістів були об’єднані в Республіканську раду воїнів запасу, яку очолив С. Червонописький. На середину 1989 року в Україні вже діяло майже 200 об’єднань воїнів-інтернаціоналістів, а слова «інтернаціональний обов’язок» стали звичними для свідомого сприйняття громадськістю. Згодом 25 червня 1990 року відбулася установча Конференція Спілки воїнів-інтернаціоналістів України (СВІУ). Ця дата й стала стартовою відміткою для становлення і організаційного росту міцного організованого «афганського» руху в Україні, який об’єднав представників усіх категорій воїнів-інтернаціоналістів, а у подальшому прийняв до своїх багатотисячних лав ще й учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки, а зараз плідно співпрацює з сучасними захисниками незалежності й територіальної цілісності України.
Після проголошення Україною незалежності 24-26 жовтня 1991 року ІІ позачергова Конференція СВІУ надала організації нову сучасну назву – «Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)» (УСВА). Більш чітко було визначено мету діяльності: політичний, правовий, соціальний захист ветеранів війни на території інших держав, сімей загиблих, увічнення пам’яті про полеглих побратимів, передача молоді героїко-патріотичних і духовних цінностей. Ці позиції залишаються фундаментальними в діяльності УСВА і донині.
Зараз УСВА налічує близько 140 тисяч фіксованих членів організації, які об’єднані в 25 обласних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередках. Завдячуючи УСВА у громадській свідомості вже сформовано образ командно діючого, продуктивного за віком ветерана війни, з яким пов’язуються такі дефіцитні в нинішній час поняття як честь, гідність і військово-патріотична героїка.
УСВА стала еталоном єдності й структурованості, конструктивної співпраці з органами законодавчої і виконавчої влади у виконанні статутних завдань Спілки для громадських організацій України і зарубіжних країн. Наявність єдиної, потужної громадської організації ветеранів війни у державі, її авторитет, а також авторитет її лідера дозволили вирішувати складні проблеми соціального захисту інвалідів війни, родин загиблих воїнів, учасників бойових дій.
УСВА в 1992–1993 роках брала активну участь у підготовці й лобіюванні прийняття головного Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який вважався найкращим ветеранським законом на пострадянському просторі. У подальшій роботі з вдосконалення законодавчої і нормативної бази плідно працювали і працюють члени УСВА.
За ініціативою і вимогою УСВА ще у 1992 році було створено центральний орган виконавчої влади – Комітет ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах при Президенті України, в якому працювало п’ять осіб, і поступово, через нищення і поновлення, завдяки Спілці він зріс до Державного комітету України у справах ветеранів з представництвом у кожній області. Зараз його перейменовано в Державну службу України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції.
Політичним визнанням організованого «афганського» руху в Україні, уособленого УСВА, його активної і виваженої суспільно-політичної позиції, вагомого внеску в розбудову громадянського українського суспільства став Указ Президента України від 11 лютого 2004 року, за яким 15 лютого – день виведення радянських військ з Афганістану – визнано Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Важливо й те, що за роки незалежної України більш як 1000 воїнів-інтернаціоналістів відзначено державними нагородами.
УСВА виконує свою клятву, яку давали ветерани над могилами загиблих друзів, продовжує роботу з увічнення пам'яті загиблих воїнів. УСВА завжди відстоювала права і гідність сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій в акціях протесту, в законотворчій роботі з владою. Всі діти загиблих воїнів здобули освіту і перші робочі місця за сприяння і допомоги УСВА.
Усі обласні та більшість районних центрів України вже мають гідні меморіали, побудовані на народні кошти, як данину поваги воїнам, загиблим при виконанні службового обов'язку, захисті інтересів держави за її межами. Їх сьогодні близько 500. Ці меморіали стали центром збору і зміцнення єдності ветеранів у кожному населеному пункті.
Імена героїв Афганської війни присвоюються організаціям УСВА. Павлоградська міськрайонна організація Дніпропетровської області стала носити ім'я Героя Радянського Союзу Ігоря Плосконоса. Правління Ізяславської міської організації ініціювало присвоєння організації імені Героя Радянського Союзу Олега Онищука.
Щорічно УСВА проводить понад 200 змагань з 40 видів спорту, які присвячуються пам'яті більш як 50 воїнів-інтернаціоналістів, чиє життя і діяльність пов'язані з Україною, в тому числі меморіали В. Карпухіна, В. Піддубного, П. Рубана, С. Козлова та багатьох інших
За післявоєнні роки з життя пішло в кілька разів більше ветеранів, ніж загинуло в боях: у Луганській області – в 9 разів, у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій областях – у 8 разів, у Кіровоградській, Черкаській областях – у 6 разів. Тому поряд з пріоритетом щодо захисту прав сімей загиблих воїнів постало питання про законодавче закріплення прав сімей померлих ветеранів. УСВА розробила пропозиції для відповідних законів і тісно взаємодіє з народними депутатами України для досягнення поставлених цілей.
Така картина також є підтвердженням необхідності подальшого виконання програм підвищення якості життя ветеранів, поліпшення їх медичного обслуговування. У цьому напрямі за допомогою УСВА продовжує успішно функціонувати добре відомий в країнах СНД спеціалізований Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна». Додатково за вимогами УСВА прийнято рішення уряду про лікування ветеранів Афганської війни в госпіталях для інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни.
УСВА підтримує розвиток творчості у ветеранському середовищі. Щорічно в Україні видавалося 10-15 книг з тематики Афганської війни, які отримали міжнародне поширення і популярність. Добре відомі прізвища авторів книг В. Слапчука, А. Костирі, А. Гончара, В. Шинкаря, І. Моісєєнка, В. Аблазова, Г. Доценка, М. Грабовського, О. Кривопалова, А. Скрипніка та іншіх. Багато наукових монографій, історичних досліджень, художніх прозаїчних і поетичних творів, хвилюючих мемуарів було відзначено державними і відомчими нагородами і преміями.
Творчі пісенні колективи УСВА «Долг», «Перевал», «Ташакор» і автори-виконавці, учасники бойових дій в Афганістані В. Купрієнко, Ю. Шкитун, Л. Мухін, В. Коваленко і багато інших відомі не тільки в Україні, але і у країнах СНД і Балтії. Вони успішно працюють і з року в рік підвищують професійність і творчу майстерність.
Постійну увагу УСВА приділяє відносинам з релігійними організаціями та конфесіями України. Співпрацює з керівництвом УПЦ релігійна громада Церкві Воскресіння Христового – Храму пам'яті загиблих і ветеранів Афганістану в Києві.
УСВА є членом Всесвітньої Федерації ветеранів (ВФВ), Міжнародного Союзу громадських об'єднань «Громадський Комітет ветеранів воєн» і Міжнародного Союзу «Бойове братство». Крім того, УСВА співпрацює на двосторонній основі з багатьма зарубіжними ветеранськими та іншими гуманітарними організаціями, в першу чергу – з організаціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Враховуючи досвід і успіхи в роботі ветеранських організацій України, керівником робочої групи по Східній Європі був обраний голова УСВА С. Червонописький.
УСВА спільно з Комітетом у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді глав урядів держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав продовжує участь в реалізації міждержавних соціальних програм у рамках СНД щодо воїнів-інтернаціоналістів. Це соціальна програма підвищення якості життя ветеранів і програма розшуку військовослужбовців, зниклих безвісти в Афганістані. Спільно з Національним товариством Червоного Хреста України, Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України проводилась робота зі створенню єдиної бази даних ДНК родичів військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, з розшуку родичів і забору крові.
На превеликий жаль, в силу внутрішніх процесів і активного втручання зарубіжних держав уже більше року на сході країни йде неоголошена війна. Українська Спілка ветеранів Афганістану завжди твердо стояла і буде стояти на державницьких позиціях, на позиціях захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Воїни-інтернаціоналісти, незважаючи на вік і поранення, зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину. Вони підтримують постійні контакти з членами УСВА на тимчасово неконтрольованих територіях, займаються звільненням полонених, пошуком і вивезенням «двохсотих», гуманітарною допомогою. Представники Полтавської обласної організації УСВА і Харківської обласної спілки ветеранів Афганістану займаються розробкою нових унікальних видів озброєння. Членами нашої організації робляться зусилля, спрямовані на поліпшення військової освіти і бойової підготовки військовослужбовців Збройних Сил України. Усе це робиться з урахуванням досвіду, набутого в Афганістані й накопиченого в роботі ветеранської організації. Сьогодні Спілка бере участь у низці гуманітарних програм, у тому числі – міжнародного гуманітарного права, сприяє роботі місії ОБСЄ в Україні. Це в першу чергу стосується полегшення долі постраждалих на полі бою, розшуку зниклих безвісти та звільнення військовополонених.
Але ми всі разом повинні зробити значно більше. Саме ми, хто пройшов війну, маємо право і повинні голосно заявити: нам необхідно не перемир'я, а мир! Ми повинні звернутися до політичного керівництва всіх країн із закликом розпочати реальну деескалацію конфлікту. Треба використовувати всі форми суспільного діалогу і тиску на владу.
Незважаючи на критично складну обстановку в країні. УСВА відповідно до Статуту організації 30 жовтня 2014 року провела VII звітно-виборну Конференцію, на якій розглянуто підсумки роботи за п'ятирічний період, переобрано керівні органи і поставлено завдання на новий період. Підсумки роботи свідчать про велику корисну гуманітарну діяльність недержавної організації ветеранів війни як в Україні, так і на міжнародній арені.
УСВА за цей період пережила і низку негативних моментів, пов'язаних з посяганням на основне достоїнство ветеранського руху – його єдність. Спроби зруйнувати найпотужнішу, добре структуровану і організовану силу суспільства робилися неодноразово в нашій сучасній історії. Ми знали і бачили, кому це вигідно, і зуміли протистояти таким штучним негативним процесам.
Усі ці роки становлення, зростання і набуття авторитету всеукраїнської організації свідчать про те, що тільки в об’єднанні, тільки разом ми – сила! І тільки колективними діями ми можемо досягти масштабної уваги до вирішення наших проблем як з боку держави, так і суспільства. А єдиним критерієм діяльності УСВА може бути тільки рівень покращання ветеранського життя.
Відзначення 25-ї річниці нашої Спілки повинно бути передусім стимулом для активізації нашої діяльності.
Вітаю своїх бойових побратимів, ваших рідних і близьких з 25-ю річницею заснування Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) і бажаю міцного здоров’я, наснаги, подальших успіхів у зміцненні ветеранського руху в країні, а головне – миру і злагоди в суспільстві.
