28-29 жовтня 2015 року у Києві відбувся Всеукраїнський збір представників громадських об’єднань ветеранів та учасників антитерористичної операції ( далі – Збір).

28-29 жовтня 2015 року у Києві відбувся Всеукраїнський збір представників громадських об’єднань ветеранів та учасників антитерористичної операції ( далі – Збір).
На поважному зібранні були присутні біля 400 представників ветеранських організацій і всеукраїнських об’єднань, працівники Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції на чолі з головою Держслужби А. В. Дерв’янко, який виступив з доповіддю.
До складу делегації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) входило 14 відповідальних представників центрального апарату та територіальних організацій УСВА.

Серед учасників Збору було розповсюджено матеріали про  діяльність УСВА і волонтерську роботу Волинської обласної організації УСВА, а також зразки друкованих видань УСВА, зокрема, «Практичні рекомендації з надання першої медичної допомоги» (за досвідом війни в Афганістані, практичні записи начальника медичної служби 40 ОА Г. Циганка) ) та «Історіографія війни в Афганістані» (автори С. Червонописький  і А. Костиря).
Перед учасниками Збору виступив голова УСВА  Сергій Червонописький.
Список представників УСВА, матеріали виступу голови УСВА  Сергія Червонописького, про роботу УСВА і Волинської обласної організації УСВА додаються.

Прес-служба УСВА.

Список представників
Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
на  Всеукраїнському збору представників громадських об’єднань ветеранів та учасників антитерористичної операції.
Київ 28-29 жовтня 2015 року.

Матеріали виступу голови УСВА Сергія Червонописького
на  Всеукраїнському збору представників громадських об’єднань ветеранів та учасників антитерористичної операції.
Київ 28-29 жовтня 2015 року.

Шановні учасники Форуму!

     Песиміст міг би сказати, що стан справ у країні зараз найгірший, ніж будь коли, а оптиміст, усвідомлюючи істинну ціну керівництва країни, стану економіки, заявляє, що все буде ще гірше. І таку «оптимістичну» оцінку для реалізації у нашому майбутньому ми не повинні дозволити, пасивно поглядаючи на процеси, які здійснюються навколо нас і у нашому середовищі.   
     Мільйони наших громадян знову опинилися за межою бідності за рахунок інфляції національної валюти (падіння гривні до європейської валюти складає більш ніж 3 рази, пенсія, яку отримає переважна більшість ветеранів праці з 40-річним стажем, не перевищує 50 євро на місяць), зростання цін на продовольчі та промислові товари, неправомірне завищення тарифів на енергоносії та комунальні послуги, введення додаткових податків на прибуток та обмеження пенсій. Створення нових робочих місць здійснюється лише за рахунок збільшення чисельності збройних формувань. І це далеко не повний перелік «реформаторських нокдаунів» населенню власної країни. Для того, щоб хоч якось вижити і не потрапити до «нокауту» на заклики у черговий раз «затягнути міцніше паски» для збереження країни, наші громадяни вже закінчують власні стратегичні заощадження і резерви, які зберігали на «чорний день». Цей «чорний день» для них настав. Ніхто не бачить перспективи і не має впевненості у майбутньому.
В соціальній сфері ветеранів позбавляють передбаченого Конституцією і законами України соціального захисту, якого вони заслуговують, а також обмежують можливості до покращення ними свого матеріального становища за рахунок додаткової праці:
– позбавлені пільг практично всі родини загиблих воїнів;
– позбавлені пенсій громадяни України, які мешкають, не за власним бажанням, на територіях, непідконтрольних чинній владі;
– встановлено 15% податок на пенсії, розмір яких перевищує 150 євро, зокрема для учасників бойових дій та ветеранів війни і військової служби;
– введено обмеження на пенсії (сплата лише 85% нарахованої пенсії) для багатьох категорій працюючих пенсіонерів.
    У сфері громадської діяльності всеукраїнські ветеранські організації, добре сформовані та глибоко структуровані, члени яких мають великий життєвий і бойовий досвід та високий творчий і організаторський потенціал, залишаються у повній мірі непотрібними. Їх пропозиції, спрямовані на рішення актуальних для держави завдань, практично ігноруються і у підсумку не підтримуються державою.
     Багаторічний досвід доводить, що лише обмежена кількість ветеранських об’єднань є дійсно всеукраїнськими, самобутними, самодостатніми, діє спроможними, які мають у всіх областях України обласні осередки і в більшості районів районні осередки. Більшість же існуючих організацій не мають фіксованого членства, невзмозі залучати до своїх осередків ветеранів, а лише звітують про їхню кількість та помітні у ветеранському середовищі, завдякуючи активності та менеджерским здібностям їх засновників, таких собі, «генералів без війська».
     На протязі всіх років незалежності України спроби примусово зганяти всі ветеранські організації у «прокрустово ложе» єдиної організації не були успішними. Держава знайшла раціональні шляхи співпраці з громадянським суспільством через створення громадських рад при органах виконавчої влади. Однак, коли керівники органів влади не вміють ефективно користуватися цим важливим інструментом, з’являються так звані «координаційні ради», які нікого не презентують, не можуть і не мають права приймати рішення і вносити пропозиції від імені всіх інших організацій. Але в угоду владі пропонують себе в якості контролера за діяльністю громадських організацій.
     Нажаль, замість забезпечення правонаступності поколінь і об’єднання зусиль громадянської спільноти у важкі для країни часи, з’являється тенденція штучного створення альтернативних ветеранських організацій і рухів, як на традиційному електораті, так і на новій електоральній базі волотерів та учасників бойових дій у зоні антитерористичної операції. Це, скоріш за все, відомий крок не до об’єднання, а до створення суперництва у громадському русі та подальшого розколу суспільства.
      Зокрема, згори, від президентських структур, пішла команда терміново сформувати і очолити єдину громадську організацію учасників АТО. Проведено великий захід за участю Президента і все розпочалося зі створення «координаційного центру», який, за задумом організаторів, повинен знизити активність та спрямувати по заданому руслу енергію ветеранів, які тільки що вийшли з бою.
     Не менш популістським заграванням з ветеранами АТО є свіжі обіцянки Прем’єр-міністра України щодо заснування посади міністра у справах ветеранів АТО, «міністра без портфелю», без конституційних повноважень, фінансів, кадрів і засобів для їх реалізації. Краще було б надати більш повноважень діючій Державній службі у справах ветеранів війни та АТО, встановити їй статус головного розпорядника коштів, передати в управління оздоровчі заклади тощо.
     Але нові ветерани війни вже добре розуміють, що, як тільки їх не будуть лякатися, так з ними й не будуть рахуватися, як це вже було, і здійснюється зараз, з ветеранами старших поколінь і їх організаціями.
     Але, не  зважаючи на усі сучасні негаразди, пам’ятаючи, що президенти і прем’єри приходять і відходять, а ми завжди були, є і будемо в громадянському суспільстві держави.
 Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) продовжує свою плідну діяльність на користь нашого народу, на зміцнення нашої держави, її незалежності, територіальної цілісності, захисту прав ветеранів. Без перебільшення можемо заявити: народ України нас підтримує.
       Довідковий матеріал про діяльність Спілки розданий учасникам Форуму. Зверну увагу лише на декілька прикладів, зокрема, волонтерської діяльності Волинської обласної організації УСВА з надання допомоги військовим формуваннями, діючим в зоні АТО (матеріали додаються).
        Не менш значними є результати роботи Київської міської та Київської обласної організацій УСВА, які надавали допомогу пораненим у госпіталях та інвалідам, а також щотижня завозили до підшефних підрозділів у зону бойових дій, під керівництвом та при особистій, мужній участі Зубера Артабаєва харчові продукти, побутові та інші речі, необхідні для забезпечення життя і діяльності військових, зібраними членами УСВА, за рахунок благодійних внесків громадян та організацій.
А завдяки мужнім вчинкам Іси Курмагомедова вдалося знайти та доставити до місць поховання останки десятків воїнів, які вважалися зниклими без вісті.
     Ми не бажаємо і не будемо користуватися мовою пустих ультиматів, але ми наполягаємо, щоб держава виконала свої обов’язки і наші головні вимоги по захисту прав сімей загиблих воїнів, ветеранів та про своєчасну матеріальну підтримку ветеранських організацій.

 
Українська Спілка ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)

 25 років плідної діяльності
 В єдності наша сила!

25 червня 1990 року – важливіша дата в житті  воїнів-інтернаціоналістів України. В цей день було прийняте рішення про заснування всеукраїнської громадської організації ветеранів війни в Афганістані та інших зарубіжних країнах.
У 80-ті роки  минулого століття нове покоління ветеранів війни поверталося з воєн, про які радянському народові було зовсім невідомо. Напівтаємно ховали загиблих воїнів, утаємничували обставини їх загибелі.  Родини загиблих воїнів не отримували належної компенсації і уваги влади. Важко було пояснювати походження поранень і бойових нагород тим, хто повернувся з місць виконання інтернаціонального обов’язку. Байдужі чиновники не могли і не бажали розуміти синів Батьківщини, які повернулися з пекла боїв на чужині. Лише одиниці добивалися справедливості. Життя вимагало об’єднання зусиль ветеранів у боротьбі за гідне ставлення до ратної праці і свої соціальні права.
В обласних центрах, великих містах України розпочалося стихійне виникнення і початок діяльності рад воїнів запасу, до яких на правах секцій входили воїни-інтернаціоналісти, а також самостійних клубів, об’єднань, рад учасників подій в Афганістані.  Офіційне їх визнання як громадських структур розпочалося тільки у другій половині 80-х років. Перші, визнані владою, ради воїнів-інтернаціоналістів було створено у Дніпропетровській та Полтавській областях,  Києві,  Черкасах, Чернівцях  і  Чернігові.  У червні 1988 року в Севастополі було  проведено  республіканський збір молодих воїнів запасу, на якому доти розрізнені спілки воїнів запасу та воїнів-інтернаціоналістів були об’єднані в Республіканську раду воїнів запасу, яку очолив С. Червонописький. На середину 1989 року в Україні вже діяло майже 200 об’єднань воїнів-інтернаціоналістів, а слова «інтернаціональний обов’язок» стали звичними для свідомого сприйняття громадськістю 
Згодом 25 червня 1990 року відбулася установча Конференція Спілки воїнів-інтернаціоналістів України (СВІУ). Ця дата й стала стартовою відміткою для становлення і  організаційного росту міцного організованого «афганського» руху в Україні, який об’єднав представників усіх категорій воїнів-інтернаціоналістів, а у подальшому прийняв до своїх багатотисячних лав ще й учасників міжнародних операцій з підтримці миру та безпеки, а зараз плідно співпрацює з сучасними захисниками незалежності і територіальної цілісності України.
 Після проголошення Україною незалежності 24-26 жовтня 1991 року, ІІ позачергова конференція СВІУ надала організації нову сучасну назву – «Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)» (УСВА). Більш чітко було визначено  мету  діяльності: політичний, правовий, соціальний захист ветеранів війни на території інших держав, сімей загиблих, увічнення пам’яті про полеглих побратимів, передача молоді героїко-патріотичних і духовних цінностей. Ці позиції залишаються фундаментальними в діяльності УСВА і донині.
Зараз УСВА нараховує біля 140 тис. фіксованих членів організації, які об’єднані в 25 обласних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередках. Завдячуючи УСВА у громадській свідомості вже сформовано образ командно діючого, продуктивного за віком ветерана війни, з яким пов’язуються такі дефіцитні в нинішній час поняття як честь, гідність і військово-патріотична героїка.
УСВА стала еталоном єдності і структурованості, конструктивної співпраці з органами законодавчої і виконавчої влади у виконанні статутних завдань спілки для громадських організацій України і  зарубіжних країн. Наявність єдиної, потужної громадської організації ветеранів війни у державі, її авторитет, а також авторитет її лідера дозволили вирішувати складні проблеми соціального захисту інвалідів війни, родин загиблих воїнів, учасників бойових дій.
УСВА брала активну участь в 1992–1993 роках підготовці і лобіюванні прийняття  головного Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який вважався найкращим ветеранським законом на пострадянському просторі. В подальшої роботі по вдосконаленню законодавчої і нормативної бази плідно працювали і працюють члени УСВА.
За ініціативою і вимогою УСВА ще у 1992 році було створено центральній орган виконавчої влади у справах ветеранів війни, в якому головні посади займали самі інваліди війни і учасники бойових дій в Афганістані. На першому етапі це був невеликий Комітет при Президентові України. З зростанням досвіду співробітників Комітету, його авторитету у суспільстві і ролі в вирішенні соціальних проблем ветеранів війни, він поступово перетворився шляхом реорганізацій у повнокровний Державний комітет України у справах ветеранів, якій мав представників у всіх областях України. Головні посади в ньому, традиційно, на підставі конкурсів заміщували ветерани війни в Афганістані. Крім того, для зміцнення єдності ветеранського руху і збереження традицій і досвіду попередніх поколінь в Державному комітеті створено інспекцію, на посади інспекторів-радників у якої було запрошено керівники авторитетних всеукраїнських ветеранських організацій. Створення такого органу влади стало прикладом для інших країн СНД, які й досі не змогли вирішити цього питання. Нажаль, у 2005 році Державний комітет України у справах ветеранів було ліквідовано з відповідними руйнівними наслідками. У подальшому потребувалося навіть десятиліття для поновлення цілеспрямованої діяльності центрального органу виконавчої владі у справах ветеранів в умовах нових викликів.
Політичним визнанням організованого «афганського» руху в Україні, уособленого УСВА, його активної і виваженої суспільно-політичної позиції, вагомого внеску у розбудову громадянського українського суспільства став Указ Президента України від 11 лютого 2004 року, за яким 15 лютого – день виведення радянських військ з Афганістану – визнано Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав, та Указ Президента України від 12 червня 2013 року № 329/2013 «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав». Важливо й те, що за роки незалежної України більше 1000 воїнів-інтернаціоналістів відзначено державними нагородами.
В  період відсутності системи державних нагород України для відзначення громадянської мужності, плідної діяльності ветеранів та за сприяння діяльності організації у вирішенні статутних завдань УСВА заснувала систему нагород громадської організації, яка стала прикладом для розробки заохочувальних відзнак, медалей і орденів в Україні, назви яких були повторені зокрема і у державних нагородах. Тисячі громадян України і інших країн пишаються нагородами УСВА  «За заслуги», «За громадянську мужність», «За звитягу» та іншими.
УСВА виконує свою клятву, яку давали ветерани над могилами  загиблих друзів, продовжує роботу з увічнення пам'яті загиблих воїнів. УСВА завжди відстоювала права і гідність сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій в акціях протесту, в законотворчої роботі з владою. Всі діти загиблих воїнів отримали освіту і перші робочі місця за сприяння і допомоги УСВА.
Всі обласні та більшість районних центрів України вже мають гідні меморіали, побудовані на народні кошті, як данину поваги воїнам, загиблим при виконанні службового обов'язку, захисту інтересів держави за його межами. Їх загальна кількість наближається до 500. Ці меморіали стали центром збору і зміцнення єдності ветеранів у кожному населеному пункті. Імена героїв Афганської війни присвоюються організаціям УСВА. Так, Павлоградська міськрайонна організація Дніпропетровської області стала носити ім'я Героя Радянського Союзу Ігоря Плосконоса. Правління Ізяславської міської організації звернулося про присвоєння організації імені Героя Радянського Союзу Олега Онищука.
Окремим напрямком гуманітарної діяльності УСВА було розшук співвітчизників, які пропали без вісті в Афганістані і повернення на Батьківщину колишніх військовополонених. Зараз продовжується робота по створенню єдиної бази даних ДНК родичів без вісті пропалих і продовженню їх розшуку. Ця робота в Україні з виконання норм Міжнародного гуманітарного права вважалася прикладом для інших організацій і країн. Це були і важки переговори з моджахедами і, навіть, талібами, офіційними особами Афганістану, Ірану, Пакистану, США і інших країн, організація зустрічей родичів з військовополоненими, відвідування місць їх утримання, зокрема табору Бадабер, визволення військовополонених і повернення їх до дому в Україну, розшук, ідентифікацію і поховання останків загиблих воїнів, соціальний захист сімей всіх ціх воїнів.  Проміжні підсумки цієї діяльності булі підведені у 2005 році у книзі заступника голови УСВА Аблазова В. І. «Долгий путь из афганского плена и безвестия».
Щорічно УСВА проводить більше 200 змагань з 40 видів спорту, які присвячуються пам'яті більше 50 воїнів-інтернаціоналістів, чиє життя і діяльність пов'язана з Україною, в тому числі В. Карпухіна, В. Піддубного, П. Рубана, С. Козлова та багатьох інших
За післявоєнні роки з життя пішло в кілька разів більше ветеранів, ніж загинуло в боях: у Луганській області – в 9 разів, в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій областях – у 8 разів, у Кіровоградській, Черкаській областях – в 6 разів. Тому поряд з пріоритетом щодо захисту прав сімей загиблих воїнів постало питання про законодавче закріплення прав сімей померлих ветеранів. УСВА розробив пропозиції для відповідних законів і тісно взаємодіє з народними депутатами України для досягнення поставлених цілей.
Така картина також є підтвердженням необхідності подальшого виконання програм підвищення якості життя ветеранів, поліпшення їх медичного обслуговування. У цьому напрямі за допомогою УСВА продовжує успішно функціонувати добре відомий в країнах СНД спеціалізований Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна». Додатково за вимогами УСВА прийнято рішення уряду про лікування ветеранів Афганської війни в госпіталях для інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни.
В інформаційному просторі УСВА представлена газетою «Третій тост», яка виходить з 1991 року. Газета УСВА «Третій тост», виходить регулярно, два рази на місяць. На її шпальтах друкуються офіційні матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, законодавчі і нормативно-правові акти, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, прозаїчні і  поетичні твори ветеранів. Щороку збільшується передплата на газету. Але для того, щоб вона вийшла на самоокупність, потребується значних зусиль Правління, прес-центрів територіальних організацій у питаннях організації передплати на газету «ТТ», а також щодо надання інформаційних і життєвих матеріалів.
В системі Інтернет з 2005 року активно діє сайт, на якому оперативно розміщуються  головні новини з життя ветеранів в державі, соціального захисту і прав ветеранів війни, сімей загиблих і померлих учасників бойових дій. Сайт користується значною увагою, його вже відвідали більше 12 млн. чоловік.
УСВА підтримує розвиток творчості в ветеранському середовищі. Щорічно в Україні видавалося 10-15 книг з тематики Афганської війни, які отримали міжнародне поширення и популярність. Добре відомі прізвища авторів книг В. Слапчука, А. Костирі, А. Гончара, К. Оборина, В. Шинкаря, І. Моісєєнка, В. Аблазова, Г. Доценка, М. Грабовського, О. Кривопалова, А. Скрипніка та іншіх. Багато наукових монографій, історичних досліджень, художніх прозаїчних і поетичних творів, хвилюючих мемуарів було відзначено державними і відомчими нагородами та преміями.
Творчі пісенні колективи УСВА «Долг», «Перевал», «Ташакор» і автори-виконавці, учасники бойових дій в Афганістані В. Купрієнко, Ю. Шкитун, Л. Мухін, В. Коваленко і багато інших відомі не тільки в Україні, але і у країнах СНД і Балтії. Вони успішно працюють і з року в рік підвищують професійність і творчу майстерність.
Постійну увагу УСВА приділяє відносинам з релігійними організаціями та конфесіями України. Співпрацює з керівництвом УПЦ релігійна громада Церкви Воскресіння Христового – Храму пам'яті загиблим і ветеранів Афганістану в Києві.
УСВА є членом Всесвітньої Федерації ветеранів (ВФВ), Міжнародного Союзу громадських об'єднань «Громадський Комітет ветеранів воєн» і Міжнародного Союзу «Бойове братство». Крім того, УСВА співпрацює на двосторонній основі з багатьма зарубіжними ветеранськими організаціями та іншими гуманітарними організаціями, в першу чергу – з організаціями Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Враховуючи досвід і успіхи в роботі ветеранських організацій України, керівником робочої групи по Східній Європі був обраний голова УСВА С. Червонописький. 
УСВА спільно з Комітетом у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді глав урядів держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав продовжує участь в реалізації міждержавних соціальних програм в рамках СНД щодо воїнів-інтернаціоналістів. Це соціальна програма підвищення якості життя ветеранів і програма розшуку військовослужбовців, зниклих безвісти в Афганістані. Спільно з Національним товариством Червоного Хреста України, Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України проводилась робота по створенню єдиної бази даних ДНК родичів військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, з розшуку родичів та забору крові.
На превелику жаль, в силу внутрішніх процесів і активного втручання зарубіжних держав вже більше року на сході країни йде неоголошена війна. Українська Спілка ветеранів Афганістану завжди твердо стояла і буде стояти на державницьких позиціях, на позиціях захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Воїни-інтернаціоналісти, незважаючи на вік і поранення зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину. Вони підтримують постійні контакти з членами УСВА на тимчасово неконтрольованих територіях, займаються обміном полоненими, пошуком і вивезенням «двохсотих», гуманітарною допомогою, іншими питаннями. Членами нашої організації робляться зусилля, спрямовані на поліпшення військової освіти та бойової підготовки збройних формувань. Все це робиться з урахуванням досвіду, набутого в Афганістані та накопиченого в роботі ветеранської організації. Сьогодні Спілка бере участь у низці гуманітарних програм, у тому числі – міжнародного гуманітарного права, сприяє роботі місії ОБСЄ в Україні. Це в першу чергу стосується полегшення долі постраждалих на полі бою, розшуку зниклих безвісти та звільнення військовополонених. 
 Але ми всі разом  повинні зробити значно більше. Саме ми, хто пройшов війну, маємо право і повинні голосно заявити: нам необхідно не перемир'я, а мир! Ми повинні звернутися до політичного керівництва всіх країн із закликом розпочати реальну деескалацію конфлікту. Треба використовувати  всі форми суспільного діалогу та тиску на владу.
Незважаючи на критично складну обстановку в країні УСВА відповідно до Статуту організації 30 жовтня 2014 року провела VII звітно-виборну Конференцію, на якій розглянуто підсумки роботи за п'ятирічний період, переобрано керівні органи і поставлено завдання на новий період. Підсумки роботи свідчать про велику корисну гуманітарну діяльність недержавної організації ветеранів війни як в Україні, так і на міжнародній арені.
УСВА за цей період пережила і низку негативних моментів, пов'язаних з посяганням на основне достоїнство ветеранського руху – його єдність. Спроби зруйнувати найпотужнішу, добре структуровану і організовану силу суспільства робилися неодноразово в нашій сучасній історії. Ми знали і бачили, кому це вигідно, і зуміли протистояти таким штучним негативним процесам. 
Всі ці роки становлення, зростання  і набуття авторитету всеукраїнської організації свідчать про те, що тільки в об’єднанні, тільки разом ми – сила! І тільки колективними діями ми можемо досягти масштабної уваги до вирішення наших проблем  як з боку держави, так і суспільства. А єдиним критерієм діяльності УСВА може бути тільки рівень покращання ветеранського життя.

Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.

На захист Батьківщини
(про діяльність Волинської обласної організації УСВА)

Повідомляємо, що за період з 19 березня 2014 по вересень 2015 рік Волинська обласна організація УСВА займається волонтерством і доставляє речі першої необхідності  і вантажі на передову. За весь цей період на благодійний рахунок поступило 3 400 000 тис. гривень, які були використані для закупки всього необхідного згідно заявок військових з передової.   
Комплектація медичних аптечок відбувалася з 22 травня 2014 року. Було скомплектовано 6900 аптечок, одна аптечка йшла на 5 чоловік. Препарат целокс (для кровозупинення), яким комплектували аптечки, закуплявся з закордону, а також деякі організації передавали з Америки, сума становить 4 200 000 тис. грн., не рахуючи вітчизняні медикаменти, якими комплектували  такі аптечки.
За весь період наша організація відправила на Схід 12 джипів, 2 Уази і один ЗіЛ -157. Більше 20 тонн бензину і солярки було використано для поїздок в зону АТО. Волонтерська група Спілки «Захисти Волинь – збережи Україну»    59 разів доставляла на Схід вантажі для військових: одна поїздка, була в складі  3-5 машин, які відправлялись в один рейс. Сама кількість вантажу, яку завезли, приблизно сягає більше 250 тонн.
Ми і далі, не дивлячись на перемір’я, доставляємо вантажі на передову.

Григорій ПАВЛОВИЧ,
голова Волинської обласної організації УСВА.