За оборонним замовленням у війська вже надійшло 8 санітарних бронемашин, а до кінця 2016 року очікується ще 23  та 145 високопрохідних санітарних автомобілів. Паралельно в зоні проведення антитерористичної операції виконує завдання з евакуації поранених окремий зведений вертолітний загін
Під час «гарячої» телефонної лінії в редакції газети «Народна армія» на тему медичного забезпечення війська чимало наших читачів отримали відповіді на болючі для них запитання. Гостем редакції, який відповідав на телефонні дзвінки, був головний спеціаліст лікувально-евакуаційного відділу (з санаторного забезпечення) Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України Володимир Рудь.
Сергій К., м. Київ, волонтер:
— У зоні проведення АТО був свідком випадків, коли медичні підрозділи деяких батальйонів і бригад тривалий час відчували перебої в постачанні медичних препаратів. Хто в цьому винен і як виправляються такі ситуації?
— Такі недоліки раніше нерідко мали місце і, як правило, були пов’язані з людським фактором або фінансовими труднощами. Однак протягом останнього часу Міністерство оборони виправило ситуацію завдяки налагодженню фінансової та постачальної логістики. Наприклад, у зоні АТО, починаючи з окремого батальйону і закінчуючи оперативними угрупованнями та штабом АТО, введені посади провізорів. Ці фахівці збирають інформацію про потреби військових частин у медичних препаратах через начальників медичних служб підрозділів. Тепер з моменту подання заявки начальником медичної частини провізору і до моменту доставки препаратів зі складів військово-медичних клінічних центрів у розташування військових частин спеціальними мобільними групами минає не більше двох діб. На складах центрів та мобільних госпіталів ліки є в достатній кількості.
Підполковник Сергій Я., м. Одеса, викладач:
— Скільки наших військових фахівців-медиків пройшли підготовку з тактичної медицини за стандартами НАТО на даний час?
— Від початку АТО курс бійця-рятувальника опанувало близько 80 тисяч військовослужбовців, серед яких 4500 курсантів вищих військових навчальних закладів. Крім того, ми вже маємо 30 сертифікованих на найвищому рівні інструкторів з тактичної медицини та затверджені стандарти підготовки таких інструкторів для військових частин і навчальних закладів. Навчання інструкторів зараз продовжує окрема медична рота 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ в Десні. Також тактична медицина, як обов’язкова, викладається в Українській військово-медичній академії і найближчим часом буде введена в усіх вищих навчальних закладах Міністерства оборони. Викладати її будуть сертифіковані інструктори.
Сергій П., м. Миколаїв, демобілізований учасник АТО:
— Чи поступаються зараз за своєю якістю та асортиментом індивідуальні медичні аптечки для наших військовослужбовців тим, що стандартизовані в НАТО?
— До наших аптечок входять усі необхідні засоби. Були проведені закупки та перевірка якості медзасобів, все відповідає нормам. 100 тисяч аптечок відправлено до зони АТО. Нам пропонували купувати вже укомплектовані, але це виходить дорожче. Ми ж заощадили близько 12 млн гривень, адже самі комплектуємо їх. Завдяки економії були придбані додаткові партії ліків та медичних засобів. Тож проблем, які були на початку антитерористичної операції, вже немає.
Відмінностей між аптечками майже немає. Міністерство оборони України цього року затвердило стандарт аптечки для військових саме за зразками НАТО, також і стосовно знеболювальних та кровоспинних засобів. Відповідними службами оборонного відомства на даний момент укомплектовано понад 30 тисяч таких аптечок, що вже надійшли до підрозділів Збройних Сил у зоні проведення антитерористичної операції. Хотів би звернути увагу на те, що завдяки нашому принциповому підходу до фінансових питань подальше забезпечення військ новими аптечками йде пришвидшеними темпами.
Роман П., Київ:
— Навіть сьогодні доводиться чути, що в бійців АТО відсутні медичні аптечки. Невже ця проблема досі не вирішена?
— Ця проблема виникає не через відсутність аптечок, а через недбалість окремих посадових осіб на місцях. Ми ведемо постійний моніторинг стану справ і намагаємося оперативно на це реагувати.
Ще раз наголошую, потреба в кількості аптечок вже задоволена повністю! 100 тисяч аптечок відправлено до зони АТО, на складах у резерві постійно є ще 15 тисяч аптечок. До того ж цього року ми закупимо ще 100 тисяч для закладення їх на тривале зберігання.
Денис С., військовослужбовець ОК «Південь»:
— Найближчим часом мене направляють на ротацію в зону АТО. Хотілося б знати, наскільки наші підрозділи там забезпечені броньованими та авіаційними засобами медичної евакуації.
— Як правило, броньований «евакуатор» є в кожній бригаді або окремому батальйоні. Однак військо все ще їх потребує у значній кількості. Цього року за оборонним замовленням вже надійшло 8 санітарних МТ-ЛБу-С, а до кінця року очікуються ще 23 та 145 високопрохідних санітарних автомобілів. Паралельно в зоні проведення АТО виконує завдання з евакуації поранених окремий зведений вертолітний загін. Гвинтокрили перебувають на визначених майданчиках базування і за потреби негайно застосовуються.
Майор Володимир К., м. Одеса:
— Чи буде суттєво поліпшена підготовка нових медичних кадрів для льотного складу Повітряних Сил та плавскладу Військово-Морських Сил?
— Мені добре відомо, якою особливою, складною і тривалою є підготовка таких фахівців. На жаль, зараз ми маємо певний дефіцит досвідчених профільних викладачів для майбутніх медиків авіації та флоту. Однак оборонне відомство докладає максимальні зусилля для виправлення ситуації. Наприклад, ми залучаємо до підготовки і перепідготовки за спеціальною програмою при Українській військово-медичній академії як практикуючих медиків, так і самих викладачів, міжнародних консультантів, провідних фахівців країн НАТО.
Віктор Ш., журналіст:
— Яка нині ситуація із санаторно-курортними закладами оборонного відомства?
— У зв’язку з анексією АР Крим медична служба ЗС України втратила шість санаторно-курортних закладів (4350 ліжок, що становило майже 80% від загальної кількості). У підпорядкуванні Міністерства оборони України залишилось 3 санаторно-курортні заклади і одне санаторне відділення загальною ліжковою місткістю 1400 ліжок за штатом (середня кількість розгорнутих ліжок протягом року — 1085), що дозволяє за умови цілорічної роботи та 100-відсоткового заповнення прийняти на лікування близько 23 тис. осіб.
Зважаючи на значне зростання потреби в медичній реабілітації хворих та поранених у ході проведення АТО, у Збройних Силах України вживаються додаткові заходи для вирішення проблеми.
На сьогодні розгорнуто шість профільних реабілітаційних відділень на 515 ліжок. Два з них — у військово-медичних клінічних центрах, один у військовому госпіталі. У ВМКЦ Західного регіону (м. Львів) здійснюється реабілітація переважно з пораненнями черепа і хребта, у ВМКЦ професійної патології особового складу ЗС України (м. Ірпінь) — переважно з наслідками поранень опорно-рухового апарату, нервової системи та психологічної травми, у Старокостянтинівському військовому госпіталі облаштований психоневрологічний реабілітаційний центр.
Три відділення на 100 ліжок кожне створені в центрах медичної реабілітації та санаторного лікування: у Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» — переважно для хворих з наслідками поранень внутрішніх органів, органів сечостатевої системи та з психологічними травмами, у Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» — переважно для хворих з наслідками поранень і травм нервової системи, опорно-рухового апарату та з психологічними травмами, а також у Центральному військовому клінічному санаторії «Хмільник» — переважно для хворих з пораненнями та травмами опорно-рухового апарату, периферичних нервів, шкіри та з психологічними травмами.
Спинальні хворі з військовослужбовців, постраждалих під час бойових дій, також направляються у Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни.
За потреби постраждалі під час бойових дій у зоні АТО можуть направлятися на лікування та медичну реабілітацію в обласні госпіталі ветеранів війни, державну установу в н.п. Циблі, лікувальні заклади Академії медичних наук України, лікувально-оздоровчі заклади ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» або за кордон.
Андрій Вєтров, м. Одеса, демобілізований учасник АТО:
— Чи маю я право як учасник бойових дій на безоплатний відпочинок у санаторно-курортних закладах Збройних Сил України?
— Безоплатне право на санаторно-курортне лікування, безумовно, маєте, але як демобілізований — лише за спеціально встановленим порядком.
Для отримання безоплатної путівки необхідно звернутись до Управління соціального захисту населення за місцем вашого проживання, яке через Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, забезпечить вас, у разі наявності, санаторно-курортною путівкою до санаторно-курортного закладу (також і до санаторно-курортного закладу Збройних Сил України) за профілем вашого захворювання.
Світлана С., м. Київ, дружина військовослужбовця:
— Чи планується відновлення права на пільгове санаторно-курортне лікування для всіх категорій військовослужбовців та членів їхніх сімей?
— З метою відновлення права військовослужбовців та членів їхніх сімей на пільгове санаторно-курортне забезпечення було опрацьовано проект Закону України «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у якому пропонується відновити право військовослужбовців та членів їхніх сімей на пільгове санаторно-курортне забезпечення без дотримання додаткових умов (незалежно від права на податкову соціальну пільгу). 3 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 739-VIII «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Проте його редакція відрізняється від запропонованої Міноборони. Так, відповідно до прийнятої редакції право на пільгове санаторно-курортне забезпечення надається військовослужбовцям та членам їхніх сімей за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів. Ця норма набула чинності з 27 листопада минулого року.
— Микола Б., учасник АТО, м. Чернівці:
— Куди необхідно звернутися для отримання інформації про клініки, де безкоштовно лікують зуби учасникам АТО?
— Серед пільг учасників АТО та членів їхніх сімей є право на безкоштовне лікування та протезування зубів. Документи (оригінали та копії), необхідні для безкоштовного протезування та лікування: довідка учасника АТО/посвідчення учасника бойових дій, паспорт, ідентифікаційний код. Для отримання інформації учасники АТО можуть звертатися до обласних центрів допомоги учасникам АТО, які знаходяться при облдержадміністраціях.
Нагадаю, що ці центри були створені для допомоги демобілізованим учасникам АТО та родинам загиблих у розв’язанні юридичних проблем, питань медичної допомоги та соціальної адаптації, для роботи з волонтерськими союзами та організаціями, а також для взаємодії з такими центрами в інших областях.
Світлана П., м. Тернопіль, дружина військовослужбовця:
— Мій чоловік — учасник АТО, був важко поранений. Зараз його направляють на медичну реабілітацію у військовий санаторій. Чи маю я право його супроводжувати?
— Таке право ви можете мати, якщо за рішенням військово-лікарської комісії, яка направляє на продовження лікування, ваш чоловік за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги.
Таке право гарантує Закон України № 1079 — VIII «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування в санаторно-курортних закладах». Закон встановлює, що в разі направлення до санаторно-курортного закладу для продовження лікування після стаціонарного лікування в госпіталі військовослужбовця, який за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги відповідно до висновку військово-лікарської комісії, особі, яка його супроводжує, безоплатно надається путівка до цього санаторно-курортного закладу без права лікування.
При цьому передбачається, що такою особою не може бути інвалід І групи та людина, яка не досягла 16-річного віку.
Солдат Андрій П., демобілізований, м. Дніпропетровськ:
— Хочу подякувати медикам госпіталю Дніпропетровська за чуйне ставлення та кваліфіковану допомогу. Скажіть, чи планується реконструкція цього медичного закладу?
— Так. Не так давно госпіталь був розрахований лише на сто ліжко-місць, нині їх побільшало до 400. Цього року сплановано 80 млн гривень на його реконструкцію.
Олексій П., м. Канів:
— Моя мати — член сім’ї загиблого учасника бойових дій. Чи має вона пільги на санаторно-курортне лікування?
Відповідно до чинного законодавства України учасники війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право один раз на два роки на безоплатне санаторно-курортне лікування.
Для отримання санаторно-курортної путівки ваша мати повинна звернутися до військового комісаріату, в якому ваш батько стояв на обліку.
Тетяна С., м. Тернопіль:
— Скажіть, чи можна членам родин військовослужбовців проходити лікування у військовому госпіталі на пільгових умовах?
— У лікувальних закладах законодавчо такої безоплатної пільги не встановлено. Начальник госпіталю приймає рішення про надання медичної допомоги членам родини військовослужбовця на умовах часткової оплати лише за наявності фінансових можливостей установи. У цю суму входить плата за медикаменти, послуги харчування.
Михайло С., мобілізований, м. Київ:
— На які пільги в медичному обслуговуванні можуть розраховувати учасники бойових дій?
— Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; на першочергове безплатне зубопротезування (за винятком зубопротезування з дорогоцінних металів); на безплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування; користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи; щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках; першочергову госпіталізацію.
Учасники АТО, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції у районах її проведення, забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації (протезно-ортопедичні вироби, засоби для пересування, допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому) незалежно від встановлення їм інвалідності на підставі рішень військово-лікарських комісій чи висновків лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів.
Петро С., військовослужбовець:
— Який порядок оформлення грошової допомоги у зв’язку з отриманням поранення?
— Якщо військовослужбовець, який проходить військову службу, отримав поранення чи травму, лікувався в госпіталі і в подальшому був визнаний придатним до військової служби, по прибутті до місця служби він має право написати на ім’я командира рапорт з проханням направити його документи на розгляд медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) для визначення відсотка втрати працездатності при травмі чи пораненні. Після цього начальник медичної служби готує направлення за місцем проходження служби чи за місцем проживання даної особи на МСЕК. Саме комісія визначає відсоток втрати працездатності й видає довідку, на підставі якої військовослужбовець оформлює документи і направляє їх для розгляду щодо виплати одноразової грошової компенсації по втраті працездатності. Після певної процедури документи направляють на розгляд комісії Міністерства оборони, яка і затверджує розмір одноразової грошової допомоги.
Сергій Т., мобілізований військовослужбовець:
— Який порядок оформлення відпустки за хворобою, якщо немає можливості прибути до військової частини?
— У госпіталі військовослужбовець може отримати рекомендацію щодо звільнення від виконання службових обов’язків, надання відпустки у зв’язку із хворобою або для лікування після тяжкого поранення.
Відпустка за станом здоров’я надається військовослужбовцю на підставі висновку ВЛК. Так, у разі поранення це 30, 45 або 60 днів з можливістю продовження до 60 днів (максимальний термін лікування, а також відпустки за станом здоров’я не може перевищувати 4 місяці), в разі захворювання — 10, 15 днів з можливістю продовження на 10 днів (максимально 30 днів).
Після отримання рекомендації ВЛК щодо звільнення від обов’язків військової служби на визначений період необхідно з’явитися у військову частину для оформлення документів. Радимо завжди зв’язуватися з безпосереднім командиром та командиром військової частини для отримання дозволу на відпустку та повідомляти про місце перебування. У разі відсутності контакту, можна повідомити, надіславши телеграму через військкомат за місцем перебування або направляти рапорт рекомендованим листом з повідомленням.
На наступний день після прибуття до місця проведення відпустки необхідно стати на облік у Військовій службі правопорядку або в найближчому військкоматі, а за день перед вибуттям знятися з обліку.
По закінченні відпустки проводиться повторний огляд на ВЛК. У разі неможливості з’явитися в частину військовослужбовець подає рапорт через військовий комісаріат, до якого обов’язково додає медичні документи.
За неможливості фізичної явки в частину необхідно надіслати рекомендованим листом з повідомленням рапорт командиру та отримати його рішення щодо надання чи ненадання відпустки, адже рішення (резолюція) командира має бути обов’язково письмовою.
Ігор В., м. Львів, мобілізований:
— Військово-лікарською комісією мене визнано обмежено придатним до військової служби по трьох статтях. Нині захворювання прогресують. Мене можуть звільнити?
— Під час мобілізації вас не можуть звільнити за станом здоров’я. Обмежено придатні особи проходять подальшу службу, але їм визначають індивідуальне місце її проходження. Немає різниці — по трьох чи по одній статті. Адже визнання обмежено придатним залежить від тяжкості захворювання та його перебігу. Особи, які визнані ВЛК непридатними в мирний час, обмежено придатними у військовий час, а також непридатними зі зняттям з військового обліку підлягають звільненню згідно з чинним законодавством. Для переогляду винесеного раніше рішення ВЛК необхідно звернутися до голови ЦВЛК та написати заяву. У разі прогресування хвороби рішення ВЛК може бути переглянуте.