Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


18059494 Відвідувачів
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Міністерство оборони
Боевое Братство
Орденские планки – ветеранам
Укрінформ
Урядовий портал
"Третій Тост" №19-20 (571-572) жовтень 2016 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою
TT3.gif
14 жовтня – День захисника України

Шановні захисники Вітчизни! Шановні співвітчизники!

Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) сердечно вітаю всіх захисників Вітчизни різних років і різних подій з Днем захисника України!
Це свято – вияв поваги до тих, хто своєю мужністю і героїзмом на фронті й в тилу захистив свою країну в роки Другої світової війни, відстоював її інтереси у локальних війнах і військових конфліктах на теренах інших країн, хто сьогодні захищає незалежність і суверенітет на сході України.
Це свято – своєрідний зв'язок поколінь від козацтва до сучасності, і всі ці воїни носять горде звання – захисника України. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала кадрових військових, добровольців, волонтерів.
Воїни-інтернаціоналісти завжди були прикладом для суспільства у захисті Вітчизни, мають бойовий і життєвий досвід, який передають воїнам сучасної армії і молоді. Вони і зараз у складні для нашої країни часи зі зброєю в руках відстоюють незалежність і суверенітет України.
Цього пам’ятного дня бажаю Вам міцного здоров’я, щастя і благополуччя, любові та шани, а головне – безхмарного мирного неба і віри у славне майбутнє нашої рідної України!

З глибокою повагою –
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
Герой України, генерал-лейтенант, голова УСВА. 

Дата
Двадцать лет в строю

  
    В Мариуполе Донецкой области общественная организация воинов-интернационалистов меткомбината имени Ильича «Долг» торжественно отметила 20-летие своей деятельности
     В августе 1996 года состоялось первое собрание ильичевских воинов-интернационалистов, на котором присутствовали до 50 делегатов структурных подразделений предприятия и представители его руководства, а уже в октябре исполком горсовета зарегистрировал учредительные документы ООВИ «Долг». Первым председателем стал участник боевых действий в Афганистане, пограничник Александр Чудновец.
     Организация ильичевских «афганцев» остается самой сплоченной и многочисленной в городе. Сейчас  ООВИ «Долг» возглавляет Александр Чепайкин,
     Торжественное собрание, посвященное 20-летию ООВИ «Долг», состоялось в административно-деловом центре меткомбината имени Ильича.  Для участия во встрече с ильичевскими воинами-интернационалистами, представителями руководства меткомбината и ООО «Афганец» прибыли  председатель Украинского Союза ветеранов Афганистана, Герой Украины генерал-лейтенант Сергей Червонопиский, руководство Донецкой областной организации УСВА и Приазовской ассоциации ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), представители братских общественных организаций, ветераны войны, участники боевых действий из других областей Украины, а также ветераны афганской войны с территории,  временно не контролируемой украинскими властями.
     Участники встречи обсудили злободневные вопросы в жизни ветеранов войны, признали главной проблему установления мира и безопасности на земле Украины. В связи с этим было принято соответствующее обращение к ветеранам войны.
     С концертом выступил музыкальный коллектив воинов-интернационалистов из Белой Церкви «Ташакор» и Заслуженный артист Украины Юрий Шкитун.
Инф. «ТТ».

За мир і безпеку на землі України!

Звернення
учасників  зустрічі  представників
Української Спілки ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)
до ветеранів війни


Шановні ветерани!

     Складні часи переживають наша країна та її народ. Війна знову прийшла у домівки багатьох з нас. Особливу стурбованість викликає залучення до незаконних збройних формувань ветеранів війни, які вже проходили  жорсткі  випробування життям і смертю.
Ми, українські  ветерани, вимушені порушити питання: для чого, в чиїх інтересах продовжується кровопролиття? Кому це «на руку» горе і страждання наших рідних і близьких з обох боків «лінії розмежування»?
     Зовсім недавно ми, хто воював у Афганістані, давали один одному клятву на вірність і дружбу навіки, обіцянку берегти й захищати мир і справедливість на землі. Але зараз ми бачимо один одного через приціл летальної зброї, а вогонь тероризму і війни швидко розповсюджується по всьому світу і полихає в Україні. Звертаємося до вас, ветерани війни, як до найбільш зрілої і політично активної частини суспільства, спроможної вплинути на стан справ у суспільстві, із закликом виступити за відновлення миру в Україні. 
     Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) закликає всі громадські організації ветеранів війни об’єднати зусилля у боротьбі за оздоровлення ситуації в Україні та в усьому світі, надати всіляку підтримку практичним заходам з негайного зупинення кровопролиття,  вирішення складних територіальних і національних проблем виключно мирними, політичними шляхами, ліквідації гуманітарних наслідків бойових дій на території України, перш за все, визволенню заручників, розшуку пропалих без вісті, гідному похованню останків загиблих воїнів.
     Ми виступаємо проти створення фантому внутрішнього ворога і ворожого ставлення  один до одного всередині українського суспільства.
     Ветерани, які вміють воювати, не повинні бути сліпою зброєю в руках політичних авантюристів, як, на жаль, вже бувало в нашому житті.
     Ми сподіваємося на те, що нас почують ті, хто приймає доленосні рішення.
Ми  віримо в єдність, силу та авторитет руху ветеранів війни у боротьбі за мир!
     Прийнято одноголосно.
Маріуполь, 24 вересня 2016 року.

Ильичевцы отмечают юбилей
 
 Ровно двадцать лет назад, в 1996 году, воины-интернационалисты, работавшие на меткомбинате, при поддержке руководства градообразующего предприятия создали общественную организацию ветеранов афганской войны, куда вошли участники и других локальных конфликтов.
      Общественная организация воинов-интернационалистов «Долг» за прошедшие годы стала одним из самых многочисленных и действенных объединений     в Мариуполе. О достижениях и проблемах, о том, чем сегодня живет «Долг», рассказывает председатель организации.
     «Мы хотели собрать вместе ребят, прошедших Афганистан, чтобы помогать друг другу в адаптации к гражданской жизни, – вспоминает Александр Чепайкин. – Ветераны Афганистана на меткомбинате имени Ильича начали объединяться еще в конце 80-х, а официально зарегистрировались как общественная организация в 1996 году. Первым председателем нашей организации был Александр Чудновец, который, собственно, и сплотил «афганцев». А непосредственную помощь нам оказали Владимир Бойко, Сергей Матвиенков, Семен Мацегора, Федор Лысак, Владимир Головань. Начиналось все с рабочих дружин, помогавших охране комбината бороться с расхитителями. Позже было создано предприятие «Афганец», главной миссией которого была охранная деятельность. Его первым руководителем стал Юрий Арестов», – рассказывает об этапах становления организации Александр Чепайкин.
     Постоянным вниманием ОО «Долг» были окружены родители и семьи погибших побратимов. «Мы не только общались, но и приезжали в гости, ежемесячно помогали материально, всего и не расскажешь, – подчеркнул Александр Иванович. – Родители и дети «афганцев» были полноправными членами нашей организации, мы помогаем им во всем».
     За 20 лет деятельности «Долга» было сделано многое, в том числе ремонт и оснащение трех палат в госпитале «Лесная поляна» в Пуще-Водице, реконструкция памятника «Землякам – воинам-интернационалистам» в пойме реки Кальчик, оформление экспозиций в краеведческом музее и музее истории меткомбината имени Ильича, организация и продюсирование вокально-инструментальной группы «Набат», которая не раз становилась лауреатом всеукраинских конкурсов. Сюда же относится и поддержка спортивно-патриотического клуба «Афганец», воспитанники которого неоднократно становились чемпионами мира по ушу, шефская работа в школе-интернате №2, проведение уроков мужества во всех без исключения учебных заведениях Мариуполя.
«Если раньше мы говорили, что мы – воевавшее поколение невоевавших отцов, и только принимали участие в мероприятиях центра «Забота», то теперь здесь организован клуб ветеранов погранвойск», – отмечает А. Чепайкин и подытоживает, что в планах еще многое, инициативы и энтузиазма у «афганцев» более чем достаточно.
 На юбилей к ильичевским воинам-интернационалистам и сотрудникам ООО «Афганец» приехали председатель Украинского Союза ветеранов Афганистана,  Герой Украины, генерал-лейтенант Сергей Червонопиский, руководство Донецкой областной организации УСВА и Приазовской ассоциации ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), представители братских общественных организаций, ветераны войны, участники боевых действий из других областей Украины, ветераны афганской войны с территории, временно не контролируемой украинскими властями. В числе почетных гостей – родители погибших и умерших воинов-интернационалистов.
 Юбиляров приветствовал  народный депутат Украины Сергей Матвиенков. От имени руководства градообразующего предприятия «афганцев» поздравил с «круглой» датой директор по охране труда, промышленной безопасности и экологии меткомбината имени Ильича Александр Левченко.
 
 Мероприятия, посвященные 20-летию «Долга», начались с возложения цветов к памятнику воинам-интернационалистам, расположенному в пойме реки Кальчик. Ветераны-«афганцы» выражают благодарность Сергею Матвиенкову и заместителю городского головы Михаилу Когуту за содействие в текущем ремонте памятника.
 В административно-деловом центре меткомбината имени Ильича состоялось торжественное собрание, а в холле делового центра была организована фотовыставка – в представленных работах запечатлены страницы жизни общественной организации ильичевских воинов-интернационалистов, а также фотографии из архива ветеранов афганской войны. Слайд-шоу было подготовлено членом ООВИ «Долг», известным мариупольским фотографом Александром Поневиным.
 Председатель ООВИ «Долг» Александр Чепайкин отметил основные направления деятельности ильичевской организации воинов-интернационалистов, осуществлявшейся в течение двух десятков лет. Это общественно-политическая и социальная деятельность, в том числе помощь нуждающимся членам организации, родителям, вдовам и детям погибших и умерших ветеранов войны, шефство над интернатами, патриотическое воспитание подрастающего поколения и культурно-массовая работа. Для обеспечения более эффективной деятельности своей общественной организации ильичевские интернационалисты совместно с руководством меткомбината имени Ильича выступили учредителями предприятия ветеранов войны – ООО «Афганец», которое в следующем году также отметит свое 20-летие.
 Докладчик подчеркнул огромную роль и личное участие в создании и поддержке ООВИ «Долг» многолетнего генерального директора меткомбината, Героя Украины Владимира Семеновича Бойко.
 Тепло приветствовал мариупольских побратимов председатель УСВА Сергей Червонопиский. Он выразил уверенность, что такие общественные организации, как ООВИ «Долг», эффективно помогают ветеранам и морально, и физически выживать в нынешнее непростое время. При этом деятельность интернационалистов имеет большой патриотический эффект для Украины. Генерал-лейтенант Червонопиский отметил бессмысленность кровопролития на земле Донбасса и недопустимость раскола украинского общества и ветеранского движения, а также подчеркнул важность скорейшего прекращения войны, решения сложнейших национальных проблем исключительно мирным путем, выразил уверенность в авторитете ветеранского движения в борьбе за мир.
 Как отметил Сергей Червонопиский, украинцы с пониманием и поддержкой относятся к ветеранскому движению воинов-интернационалистов: «Только в нынешнем году УСВА открыла в Украине четыре памятника. А в мае нынешнего года на торжественной церемонии открытии мемориальной доски герою афганской войны Вадиму Войцеховскому на его родине в Самборе (куда белорусские ветераны привезли землю с могилы героя) интернационалистам был оказан самый теплый прием.
 Между нами, ветеранами той войны, не должно быть сейчас раскола. Сейчас, на собрании, мы увидели наших побратимов, как говорят, с той стороны линии разграничения, они также ненавидят войну и считают, что пора уже остановиться и опомниться, отрезветь от опьянившей кого-то крови. Тем более что погибают и мирные люди! Уверен: наша организация скажет еще не одно веское слово в поддержку мира. Мы говорим о том, что Донбасс – это Украина, и надо все делать для того, чтобы частички нашей территории воссоединились, воцарился мир и мы продолжили дальше жить, восстанавливать все разрушенное и ликвидировать последствия наблюдаемого нынче идиотизма.
 Почему наша организация выступает за мир? Потому что в течение 27 лет мы занимаемся ликвидацией последствий той, афганской войны. Мы знаем, что это такое, когда дети остаются сиротами, а цветущие люди становятся инвалидами… К сожалению, потери в нынешней войне приближаются к потерям афганского конфликта, и войну надо прекращать!»
 «Несмотря на все сложности, организация воинов-интернационалистов жива и продолжает работать, – подчеркнул в своем выступлении Сергей Матвиенков. – Искренне желаю вам всем – будьте здоровы и счастливы!»
 Своих боевых товарищей  поздравили с юбилеем председатель ПрАВА (воинов-интернационалистов), депутат Мариупольского горсовета Александр Власов, первый руководитель ООВИ «Долг», участник боевых действий в Афганистане, ветеран-пограничник Александр Чудновец, руководитель Приморской районной организации ПрАВА (воинов-интернационалистов) Вера Колпакова, председатель Мариупольской организации Союза десантников Украины Александр Цараков, представители других дружеских ветеранских организаций нашего региона, из Луганской и Запорожской областей.
 Участники встречи представителей УСВА единогласно приняли обращение к ветеранам войны, проживающим в Украине. В частности, в нем говорится: «Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) призывает все общественные организации ветеранов войны объединить усилия в борьбе за оздоровление ситуации в Украине и во всем мире, оказать всевозможную поддержку практическим мерам по немедленной остановке кровопролития, решению сложных территориальных и национальных проблем исключительно мирными, политическими путями, ликвидации гуманитарных последствий боевых действий на территории Украины, прежде всего, освобождению заложников, розыску пропавших без вести, достойному захоронению останков погибших воинов.
 Мы выступаем против создания фантома внутреннего врага и враждебного отношения друг к другу в середине украинского общества. Ветераны, которые умеют воевать, не должны быть слепым оружием в руках политических авантюристов, как, к сожалению, уже бывало в нашей жизни...»
 С концертной программой выступили известный музыкальный коллектив воинов-интернационалистов из Белой Церкви «Ташакор» и Заслуженный артист Украины, лауреат многих песенных фестивалей и конкурсов Юрий Шкитун, поднявший настроение всем без исключения участникам торжественного собрания.
 По окончании официальной части был накрыт праздничный стол.
 
 Владимир ЧЕРТУШКИН.

АНАЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА
проекта закона о Государственном бюджете Украины на 2017 год

 Кабинет Министров Украины внес на рассмотрение парламента страны проект закона о Государственном бюджете на 2017 год (р. № 5000 от 15 сентября 2016 года). В Интернете и других СМИ  появляются оценки специалистов, многие их уже читали. Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) совместно с ведущими специалистами страны также провели анализ главного финансового документа 2017 года
 Что необходимо   отметить? Главное. Власть пытается уйти от ответственности в вопросе реализации расходов на социальную защиту и поддержку населения, в т.ч. участников боевых действий и членов семей погибших.

В 2011 году Кабинет Министров Украины  попытался вопросы социальной защиты перевести в ручное управление. Понимая, к чему это может привести, мы были вынуждены штурмовать Верховную Раду  Украины и не допустили этого.
Сегодня Кабинет Министров повторно цинично и  жестко пытается ввести  ручное управление финансирования социальных гарантий и льгот  для ветеранов.  Прикрываясь современными терминами о  реформах и децентрализации, Кабмин  уходит  в сторону, перекладывая решение этих проблем на местные органы власти, снимая с себя ответственность за выполнение  ветеранского законодательства. А ведь именно против этого мы боролись с предыдущей властью под стенами Кабинета Министров и Верховной Рады.
Анализ законопроекта и организационного процесса его представления в Верховной Раде Украины  позволяет сделать 5 основных выводов.
Во-первых, отсутствует необходимая «институциональная рамка» для принятия проекта Госбюджета-2017 – не проголосована Бюджетная резолюция, не утверждена Программа социально-экономического развития страны, не обнародованы Основные принципы денежно-кредитной политики НБУ на следующий год.
      Рапортуя о формальном обеспечении бюджетного процесса, правительство нарушило требуемые институциональные нормы внесения проекта Госбюджета на 2017 год в парламент. До сих пор не приняты ключевые документы, на которых, согласно украинскому законодательству, должен «строиться» проект Госбюджета. Это говорит о дилетантском подходе к разработке этого документа и отсутствии у правительства стратегических макрофинансовых и макроэкономических ориентиров, на которые он должен опираться и которые были бы согласованы с ВРУ и НБУ.
Во-вторых, проект Госбюджета-2017 построен на абсолютно неадекватной макроэкономической основе. Это позволяет правительству формально выполнять бюджет, изначально занижая его параметры, но фактически работает не экономика, а инфляция, и такой самообман глубоко непродуктивен.  
    Специально занижены ключевые прогнозные показатели, на основе которых рассчитывается ВВП  страны и доходная часть бюджета:
    – среднегодовой курс доллара заложен на уровне 27,2 грн./дол. при том, что ведущие международные финансовые структуры прогнозируют почти 30 грн./дол.;
    – инфляция заложена на уровне 8,1% (декабрь к декабрю), хотя эксперты ожидают не ниже 12% (учитывая непрекращающийся рост тарифов в ЖКХ, высокую волатильность курса гривны, отмену госрегулирования цен на социально значимые товары).
     Такие манипуляции с прогнозными расчетами правительство применяет, чтобы казаться выполняющим кредитные требования МВФ, а также «закрывать дыры» в бюджете за счет инфляционно надутых доходов. 
    При учете реальных прогнозных показателей по обменному курсу и потребительской инфляции на 2017 год номинальный ВВП составит 2725 млрд. грн. (при годовых темпах роста 3%), что на 152 млрд. грн. больше, чем заложил Кабмин в проект Госбюджета. Это размер «скрытого ресурса», который необходимо направить на увеличение социальных  расходов бюджета и инвестиции в производство.
    Третье: предложенный правительством Госбюджет на 2017 год – это бюджет, ориентированный на продолжение войны, а не на установление мира. Это бюджет для формирования модели милитарно-полицейского государства, постоянно и непродуктивно «накачивающего» бюджетными средствами силовой блок, в ущерб развитию национальной экономики и социальной сферы.
   В проекте Госбюджета-2017 бюджетные расходы на национальную безопасность и оборону (Минобороны, Нацгвардия, МВД, Нацполиция, СБУ, Госпогранслужба) увеличены до рекордных 149 млрд. грн. или 5,7% ВВП страны, хотя в развитых европейских странах они не превышают 3% ВВП.
    По сравнению с 2016 годом Кабмин планирует значительно увеличить бюджетное финансирование силовых и правоохранительных структур: Минобороны – на 15,1% до 64,0 млрд. грн.; Нацгвардии – на 10% до 9,9 млрд. грн.; МВД – на 12,2% до 46,1 млрд. грн.; Нацполиции – на 5,4% до 15,5 млрд. грн.; СБУ – на 9,1% до 6 млрд. грн; Госпогранслужбу – на 27,3% до 7 млрд. грн.; судов всех инстанций – на 56,6% до 8,3 млрд. грн.; Генпрокуратуры – на 42,4% до 4,7 млрд. грн.
   Наращивая в 1,7 раза бюджет  Минобороны и нарушая международные обязательства по прекращению военного конфликта на Донбассе, правительство фактически дает установку на продолжение войны. Это недопустимо и противоречит задачам установления общественного и социального мира в Украине.
   Кроме того, по оценкам международных и отечественных экспертов, структуры Минобороны, суды и прокуратура, правоохранительные и таможенные органы в Украине являются самыми коррумпированными и демонстрируют масштабно растущий коррупционный потенциал. Например, в рейтинге международной организации «Transparency International», обнародованном в 2016 г., Украина характеризуется высоким уровнем восприятия коррупции (130 место среди 168 стран по шкале антикоррупции), а по использованию военного бюджета отнесена к группе стран с «очень высокой коррупцией». 
    Поэтому, необоснованно наращивая бюджетное финансирование этих неэффективно работающих структур с растущим невиданными темпами уровнем коррупции, правительство фактически щедро засеивает коррупционное поле, лишая национальную экономику государственных инвестиций, а социальную сферу – необходимой поддержки.
     Четвертое: предложенный Госбюджет-2017 поддерживает и стимулирует масштабный рост бюрократии, но не национальной экономики.
    Внесенный Кабмином проект Госбюджета-2017 не обеспечивает необходимое посткризисное восстановление экономики и не предусматривает стимулов к ее развитию, что закладывает существенные риски по наполнению ресурсной базы бюджета и макроэкономического развития страны в целом.
   Согласно проекту бюджета, сокращаются реальные государственные капиталовложения и поддержка базовых секторов экономики; лишены кредитной поддержки такие экспортно-ориентированные отрасли как судо- и авиастроение; также не заложены бюджетные ресурсы на удешевление кредитов для малого и среднего бизнеса; не предусмотрены бюджетные статьи на инвестирование  в создание «точек экономического роста» и новых рабочих мест; отменена субвенция  из госбюджета местным бюджетам на социально-экономическое развитие отдельных территорий (в 2016 г. на это выделено 1,94 млрд. грн.).
   Фактически отказавшись от таких бюджетных приоритетов, как развитие экономики и поддержка социальной сферы, правительство загоняет страну в глубокую долговую яму. Государственный долг Украины с нынешних 1,7 трлн. грн. (на 31.08.2016) на конец 2017 года вырастет почти на треть до 2,3 (!) триллиона гривен, что составит 90% ВВП Украины при допустимых 60% ВВП. Еще в 2013 г. госдолг Украины составлял всего 40% ВВП, и с каждым годом погашение и обслуживание госдолга съедает все больше бюджетных ресурсов, тормозя выход страны из глубокого социально-экономического кризиса.
    На этом фоне совершенно диким выглядит заложенное в проекте Госбюджета-2017 непомерное увеличение финансирования государственного бюрократического аппарата, а также выделение бюджетных средств на очень сомнительные и нецелесообразные в условиях кризиса статьи расходов.
   Так, в проекте бюджета на 2017 год предусмотрен рост бюджетных расходов на:
   . содержание органов власти, в т.ч.:

   – Госуправления делами (скандально известная «ДУСя») – на 24,3% (на 348 млн. грн.) до 1 млрд. 716 млн. грн., в том числе на содержание Президента Украины – на 46,4% (на 212,2 млн. грн.) до 668,7 млн. грн.;
   – Секретариата КМУ – на 34,3% (на 114 млн. грн.) до 436,5 млн. грн.;
   – Верховной Рады Украины – на 4,7% (на 44,4 млн. грн.) до 987,8 млн. грн;
   . содержание управленческо-бюрократических аппаратов министерств и ведомств в 1,5-2 раза, в т.ч.:
   – Минюста – с 1,7 до 2,9 млрд. (!) грн.;
   – Минфина – с 143,0 до 286,1 млн. грн.;
   – Мининфраструктуры  – с 36,2 до 64,1 млн. грн.;
   – Минэнергоугля – с 42,1 до 76,9 млн. грн.;
   – Минрегиона – с 49,6 до 86,4 млн. грн.;
   – Минмолодежьспорта – с 21,3 до 41,8 млн. грн.;
   – Минсоцполитики – с 62,4 до 116,3 млн. грн.;
   – Минздрава – с 30,3 до 58,2 млн. грн.;
   – Минобразования – с 37,3 до 75, 4 млн. грн.
   Кроме того, в проекте Госбюджета-2017 заложен ряд непродуктивных (абсолютно ненужных в условиях преодоления социально-экономического кризиса) бюджетных расходов, например: 
    – организационное обеспечение реализации инфраструктурных проектов в рамках проведения чемпионата Европы 2012 года по футболу – 2 млн. грн.;
   – реставрация и приспособление Мариинского дворца – 100 млн. грн.;
   – продолжение строительства сооружения «Стена» на госгранице – 200 млн. грн.;
   – содержание «министерства пропаганды» (Министерства информационной политики) – 251,8 млн. грн.;
   – госфинансирование политических партий – 442,4 млн. грн.;
   – проведение песенного конкурса «Евровидение-2017» – 455,7 млн. грн.
   Финансирование только этих коррупционно емких и экономически нецелесообразных «проектов» обойдется украинскому  налогоплательщику почти в 1,5 миллиарда гривен. Это сопоставимо с объемом финансирования госбюджетной программы по социальной защите чернобыльцев (1,9 млрд. грн. в 2017 г.), который по сравнению с прошлым годом не увеличился ни на копейку, а отдельная бюджетная программа по лечению онкологических больных чернобыльцев в 2017 г. вообще отменена (в 2016 г. ее объем = 60,4 млн. грн.).
   При этом в Госбюджете-2017 так и не нашлось собственных финансовых ресурсов для восстановления территорий Донбасса, пострадавших от военного конфликта. Бюджетной субвенции на восстановление пострадавших территорий Донецкой и Луганской областей, в 2016 и 2017 г.г. вообще не предусмотрено (в 2015 г. выделено 300 млн. грн.). Разрушенную жилищную, транспортную, энергетическую и социальную инфраструктуру Донбасса планируют частично восстановить за счет средств иностранных кредиторов (Европейский инвестиционный банк, Немецкое кредитное учреждение для восстановления (KFW) и др.).
   Затруднительно назвать общий реальный объем этих средств, поскольку они распылены по различным кредитным программам на 2017 год:
   – «Восстановление Востока Украины» (финансирование всей программы – 562,6 млн. грн.);
   – «Восстановление транспортной инфраструктуры в Восточных регионах Украины» (финансирование  всей программы – 250 млн. грн.); 
   – «Реконструкция трансформаторных подстанций восточной части Украины» (финансирование  всей программы – 200 млн. грн.);
   – «Проект «Чрезвычайная кредитная программа для восстановления Украины» (финансирование всей программы – 1 млрд. 600 млн. грн.).
   Локальные вливания иностранных кредитных средств в восстановление пострадавших территорий Донецкой и Луганской областей вряд ли смогут дать должный эффект, пока не будет принята и реализована комплексная Государственная программа по социально-экономическому возрождению Донбасса.
 
   Пятое: предложенный проект Госбюджета-2017 – глубоко антисоциальный по сути и абсолютно неприемлемый с точки зрения обеспечения государством необходимой социальной защиты и поддержки людей.
   Это проект еще большего углубления социального шока, в котором украинское общество находится с 2014 года; это проект социальной дискриминации наиболее незащищенных категорий граждан и почти полной ликвидации системы социальной защиты населения; это проект социального бесправия и дальнейшего обнищания людей. Это проект, предлагающий бюджет социального геноцида и африканизации страны.
   Это проект бюджета, нарушающий несколько статей Конституции Украины, а также ратифицированные Украиной международные документы – Европейскую Социальную Хартию (пересмотренную), Конвенцию МОТ № 117 «Об основных целях и нормах социальной политики», Конвенцию МОТ № 102 «О минимальных нормах социального обеспечения».
ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ проекта Госбюджета-2017, касающиеся социального обеспечения и соцзащиты населения, а также социального развития Украины в целом.
   Антисоциальная направленность бюджета связана с дальнейшим сокращением реальных доходов населения, снижением государственных социальных стандартов в реальном измерении, отменой или приостановкой еще не отмененных социальных гарантий и льгот, продолжающимся демонтажом системы социальной защиты граждан. По мнению экспертов, в итоге такая политика приведет к углублению социального кризиса в стране – резкому снижению уровня и качества жизни людей, значительному росту уровня и масштабов бедности и нищеты в стране,  маргинализации не имеющих возможности трудоустроиться безработных граждан, снижению рождаемости и сокращению населения, фактически переживающего социальный геноцид.
   1). Дальнейшее снижение государственных социальных стандартов в реальном измерении.
   Проектом бюджета предполагается заморозить повышение социальных стандартов на 5 месяцев – с декабря 2016 по май 2017 года. В условиях высокой потребительской инфляции это означает дальнейшее снижение реальных доходов и уровня жизни населения, прежде всего, бюджетников и получателей различных социальных выплат.
   Предусмотрено, что за 2017 год (декабрь к декабрю) социальные стандарты будут повышены  на 10,1%: прожиточный минимум – на 156 гривен (5,7$) до 1700  грн.; минимальная зарплата – на 162 грн. (6$) до 1762  грн.; минимальная пенсия  – на 126 гривен (4,7$) до 1374  грн.
   Запланированное смехотворное повышение соцстандартов на 10,1% не может дать положительного социального эффекта, поскольку:
    – Будет нивелировано высокими темпами инфляции (международные финансовые структуры прогнозируют не менее 12%).
    Особенно сильно инфляция ударит по наименее социально защищенным категориям людей Отмена с 1 октября 2016 г. государственного регулирования (читай – сдерживания) цен на социально значимые товары, сокращение реальных социальных выплат и отмена еще неотмененных социальных льгот  сделает для них труднодоступными даже необходимые для выживания продукты, услуги и лекарства.
     – Абсолютно не компенсирует инфляционные потери в доходах людей за 2014 – 2016 гг.
   Только в 2014 – 2015 г.г. цены выросли на 79% (а за 8 мес. 2016 г. – еще на 15,4%), а реальные доходы населения сократились на 28,7% (за 3 мес. 2016 г. – еще на 14,9%), т.е. темпы роста номинальных доходов людей (оплата труда, социальные выплаты и др.) значительно отстают от инфляционной динамики. И проект бюджета-2016 закрепляет эту негативную тенденцию.
   – Совершенно не соответствует фактическим социальным стандартам и не сокращает их разрыв с официально установленными.
   Заложенные в бюджете на декабрь 2016 года прожиточный минимум на одного человека (1700 грн.), минимальная зарплата (1762 грн.) и минимальная пенсия (1374 грн.) будут в 1,7–1,8  раза ниже, чем даже рассчитанные Минсоцполитики аналогичные фактические показатели за август 2016 г. (2885 грн., 3105 грн. и 2269 грн. соответственно). А учитывая рост цен, их отклонение от фактических социальных стандартов за декабрь 2017 г. будет не менее, чем двукратным.
   2). Дальнейшее обнищание людей обусловлено неадекватной правительственной политикой в сфере ценообразования на услуги ЖКХ и предоставление жилищно-коммунальных субсидий.
   Проект Госбюджета-2017:
   – Продолжает курс на тарифный геноцид, поскольку построен на необоснованно завышенных тарифах на газ, электроэнергию и услуги ЖКХ.
   – Не выделяет необходимые объемы помощи населению, которое не в состоянии самостоятельно оплачивать услуги ЖКХ и бытовое топливо, – заложенная в бюджете сумма на жилищные субсидии для населения – 50,7 млрд. грн. вдвое ниже необходимой при действующих тарифах (на основе оценок экспертов МВФ, это свыше 100 млрд. грн.).
   – Усиление тарифного геноцида в Украине характеризуется стремительным ростом количества семей, которые не имеют возможности самостоятельно оплачивать коммунальные услуги и вынуждены оформлять субсидии. Если в 2013 г. насчитывалось 2 млн. таких семей, то в 2015 г. – уже 6 млн., а в 2017 г., по прогнозам правительства, их будет уже 9 млн. или почти две трети всех украинских семей.
   – Не содержит механизмов решения проблемы неплатежей в ЖКХ, связанных с диким ростом цен и тарифов на его услуги.
   На 01.09.2016 г. задолженность населения по оплате жилищно-коммунальных услуг достигла 12,4 млрд. грн., а задолженность местных бюджетов перед организациями, которые предоставляют услуги ЖКХ и бытовое топливо по субсидиям, превысила 23,0 млрд. грн.
    3). В проекте Госбюджета-2017 фактически заложено значительное сокращение реальных  расходов на социальную защиту и поддержку населения.
   При общем увеличении в 2017 г. бюджетных расходов на социальную политику на 13,5 млрд. грн. в реальном измерении они сократятся. Минсоцполитики как основному распорядителю бюджетных средств в 2017 г. запланировано выделить 166,7 млрд. гривен, это +13,5 млрд. грн. или +8,8% к уровню 2016 г. Однако, учитывая, что фактическая инфляция в следующем году составит не менее 12%, реальное финансирование социальных расходов сократится на 3,2%.
    Учитывая, что запланированный прирост бюджетных средств Минсоцполитики на 13,5 млрд. грн. включает 10,7 млрд. грн., на которые увеличивается покрытие дефицита бюджета Пенсионного фонда (с 145,5 млрд. до 156,2 млрд. грн.), номинальное увеличение расходов на социальную защиту населения (кроме пенсионного обеспечения) составит всего 2,8 млрд. грн. или +1,8% к 2016 году. С учетом прогнозной инфляции в 12%, реальный объем бюджетного финансирования по данному направлению сократится на 10,2%.
    4). Положительная сторона проекта Госбюджета-2017 – заметное номинальное увеличение бюджетных расходов по таким статьям социальной защиты и поддержки граждан:
   – субвенция местным бюджетам на выплату социальной помощи семьям с детьми, малообеспеченным семьям, инвалидам и детям-инвалидам: +8,4 млрд. грн. или +18,% (с 45,5 млрд. грн. до 53,9 млрд. грн.);
   – выплаты целевой ежегодной помощи ветеранам войны к 5 мая: +155,0 млн. грн. или +17,7% (с 874 млн. до 1,029 млрд. грн.);
   – расходы на оздоровление детей в ДЦ «Артек» и «Молодая гвардия»: +63,0 млн. грн. или +71% (с 88,8 млн. до 151,8 млн. грн.);
   – выплаты внутренне перемещенным  лицам: +376 млн. грн. или +13% (с 2 млрд. 887 млн. до 3 млрд. 263,6 млн. грн.). Но даже увеличенной суммы абсолютно недостаточно для нормального проживания и обустройства вынужденных переселенцев,  учитывая, что такой статус имеют 1,7 млн. чел., на одного человека в среднем будет приходиться лишь 160 грн. в месяц;
   – расходы на санаторно-курортное лечение ветеранов войны и жертв нацистских преследований: +25,3 млн. грн. или +27% (с 94,3 млн. до 119,6 млн. грн.).
    5). Очевидное сокращение (отмена) как реального, так и номинального финансирования за счет средств государственного бюджета по таким социальным статьям:
•    Социальная защита чернобыльцев:
   – объем финансирования «Чернобыльской программы» – бюджетной программы по соцзащите граждан, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, оставили на уровне 2016 года (1 млрд. 919 млн. грн.), что с учетом прогнозируемой инфляции означает ее реальное сокращение не менее, чем на 12%;
    – отменили бюджетную программу МОЗ по лечению онкологических заболеваний с применением высокостоимостных медицинских технологий у граждан, которые пострадали вследствие Чернобыльской катастрофы (в 2016 г. выделено 60,4 млн. грн.). Вместо этого на местные бюджеты (с соответствующими рисками недофинансирования) передали финансирование отдаленно похожей программы «Приобретение лекарств, медпрепаратов, реактивов для больниц, оказывающих медпомощь пострадавшим чернобыльцам, в том числе для лечения онкологических заболеваний» с объемом финансирования в 1,4 раза меньшим (42,4 млн. грн.), в которой даже речи нет о высокостоимостных медицинских технологиях для лечения онкобольных чернобыльцев.
•     Социальная поддержка ветеранов и инвалидов:
   – на уровне 2016 г. оставили бюджетные программы по реабилитации детей-инвалидов (675 тыс. грн.) и финансовой поддержке общественных организаций ветеранов и инвалидов (81,1 млн. грн.),  что с учетом прогнозируемой инфляции означает сокращение их реального финансирования не менее, чем на 12%.
•    Социальная защита ветеранов войны и участников АТО:
   – финансирование по программе выплат помощи военнослужащим, уволенным с военной службы, сокращено на 30% (на 17,7 млн. грн.) – с 58,7 млн. грн. в 2016 до 41,0 млн. грн. в 2017 г.;
   – ликвидирована бюджетная программа протезирования по современным технологиям и регенерации для участников АТО, которые утратили функциональные способности конечностей (в 2016 году – 150 млн. грн.);
   – на местные бюджеты (с соответствующими рисками недофинансирования) передали финансирование двух бюджетных программ по приобретению жилья для семей погибших участников АТО и инвалидов – участников АТО (в 2016 г. суммарное финансирование 364,0 млн. грн.) с уменьшением суммарного финансирования на 34,1 млн. грн. (на 9,4%) до 329,8 млн. грн.
   6). Отмена или перекладывание на местные бюджеты (с соответствующими рисками недофинансирования) финансирования из госбюджета социальных гарантий и льгот:
   – полностью ликвидируется компенсация приобретения бытового угля и торфяных брикетов для граждан, которые имели на это право согласно Горному кодексу Украины;
   – отменена субвенция из госбюджета и передано на местные бюджеты (с соответствующими рисками недофинансирования) финансирование на компенсацию льготного проезда для социально уязвимых категорий граждан, в т.ч. инвалидов, пенсионеров, ветеранов;
   – поставлено в зависимость от возможностей государственного и местных бюджетов и введено ручное управление Кабмина в части финансирования социальных гарантий и льгот для ветеранов, многодетных семей, чернобыльцев, инвалидов, ветеранов  силовых и правоохранительных органов, работников бюджетной сферы.
   7). Сокращение и перекладывание на местные бюджеты расходов госбюджета на образование:
   – расходы на образование в Госбюджете-2017 сокращены на  378,9 млн. грн. или на 0,5% до 70,54 млрд. грн., а с учетом инфляционной динамики реальное сокращение превысит 12,5%.;
   – в т.ч. размер образовательной  субвенции  для местных бюджетов сокращается на 3,0 млрд. грн. или на 6,6% до 41,9 млрд. грн. Это создает значительные риски для:
   а) обещанного правительством повышения зарплат учителям в школах (444 тыс. чел.) на 33% или на 1475 грн. – с 4470 грн. в декабре 2016 г. до 5945 грн. в декабре 2017 года. Однако обещанное повышение зарплат педагогов даже не покрывает инфляционные потери 2014 – 2016 годов (за 2014-2016 г.г. инфляция составит 100%, а повышение зарплат учителям – только  62%),
   б) сохранения системы  профтехобразования. Из проекта Бюджетного кодекса исчезло понятие государственного заказа на профтехобразование – он заменен на региональный. Все расходы на содержание ПТУ переданы на местные бюджеты,
   в) для финансирования оплаты труда технического персонала школ, которое переложено на местные бюджеты;
   – планируется повысить расходы на финансирование стипендий на 576 млн. грн. или на 11% – с 5,241 млрд. грн. в 2016 г. до 5,817 млрд. грн. в 2017 г. Но это не покрывает инфляционных потерь 2014–2016 г.г. (за 2014–2016 инфляция составит 100%, а рост размера стипендии в вузах III- IV уровней аккредитации – лишь около 14%);
   – сокращается (почти на 0,5 млн. чел.) количество студентов, получающих стипендии:
   а) ликвидирована норма в законе о высшем образовании, которая гарантировала выплату академических стипендий не менее чем (2/3) студентов-бюджетников дневной формы обучения,
   б) введен ручной режим распределения стипендиального фонда – порядок и критерии отбора студентов для получения академических стипендий будет определять КМУ,
       в) получение социальных стипендий (для детей: сирот, инвалидов, пострадавших от аварии на ЧАЭС, из малообеспеченных семей и др.) поставлено в зависимость от уровня дохода семьи; 
   – усиливается ручное управление госфинансами в части предоставления социальных льгот в сфере образования. Например, детям-сиротам и детям, лишенным родительской опеки, которые учатся,  закон четко устанавливал размер  стипендии  на 50%  выше стипендии по учебному заведению. Кроме того, детям этой категории полагалось в начале  учебного года предоставить помощь для приобретения учебников в размере 3-х стипендий. Учащимся-шахтерам была гарантирована стипендия в размере прожиточного минимума для трудоспособных. Эти нормы ликвидированы и заменены общим  положением о том, что теперь размер и порядок этих выплат определяет КМУ.
   8). Перекладывание  на местные бюджеты расходов госбюджета на здравоохранение:
   – в госбюджете расходы на здравоохранение увеличены на 5,1 млрд. грн. или на 9% (с 56,9 млрд. грн. в 2016 г. до 62,0 млрд. грн.);
   – в т.ч. медицинская субвенция из центрального местным бюджетам увеличена на 2,38 млрд. грн. или на 5,4% (с 44,4 млрд. грн. до 46,8 млрд. грн.). Однако сомнительно, что это увеличение субвенции позволит:
   а) профинансировать дополнительные обязательства по медицинскому обеспечению населения, переданные на местные бюджеты, особенно финансирование расходов по оплате коммунальных услуг и энергоносителей учреждений здравоохранения (учитывая дикий рост цен и тарифов в ЖКХ),
    б) повысить на 20% средние зарплаты медицинских работников (162 тыс. чел.), на что по экспертным оценкам потребуется 1,4 млрд. грн.  
В целом, внесенный Кабмином проект Государственного бюджета на 2017 год – это антисоциальный и губительный для будущего страны курс на продолжение обнищания людей и углубление социального кризиса. Очевидно, что с такими показателями бюджетной поддержки социального развития в 2017 году правительство шокирующе демонстрирует, что не нуждается в образованных, здоровых и социально благополучных гражданах. Учитывая такой антинародный подход Кабмина, возникает закономерный вопрос: а нуждаются ли украинские граждане в таком правительстве?
Очевидно, что проект Госбюджета-2017 необходимо серьезно доработать и рассмотреть в парламенте документ, который адекватно учтет нормы по выполнению социальных обязательств государства, закрепленные в Конституции и законах Украины. 
                     


Об’єднаємо зусилля для встановлення миру

     21 вересня у Києві пройшов Марш миру за участю представників міської влади,  Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, представників ООН, громадських організацій ветеранів, учасників антитерористичної операції, воїнів-інтернаціоналістів і молоді столиці.
     Учасники поклали квіти до Всеукраїнського меморіального комплексу загиблим в Афганістані та пройшли урочистою ходою до Національного музею історії України у Другій світовій війні, де взяли участь у мітингу.
     Цією акцією представники столичної влади, центральних органів виконавчої влади,  громадських організацій, студентської та учнівської молоді висловили свою підтримку  Організації Об’єднаних Націй щодо сприяння у збереженні миру в усьому світі та припиненні всіма державами і народами військових дій. Учасники мітингу підтримали бійців на сході України й висловили надію на досягнення миру на нашій землі.
     За словами організаторів, проведення Маршу миру спонукало людей різних національностей, культур та ідеологій показати готовність об’єднати зусилля для встановлення міцного миру на Землі.



Вшанували захисників України

     Представники Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) взяли активну участь в урочистих заходах, присвячених Дню захисника України. Вони зустрілися з керівництвом міст і різних закладів, з молоддю, вшанували пам'ять загиблих воїнів, відвідали пам’ятки нашої історії.  

Київський міський голова Віталій Кличко зустрівся з киянами – ветеранами Другої світової, воїнами-«афганцями» та учасниками АТО і привітав їх із Днем захисника України.

     – Шановні військовослужбовці та ветерани! Як син військового я знаю, наскільки складною й відповідальною є ваша місія, – наголосив мер. – Ми говоримо про військових як про захисників із великої літери. Ми вдячні вам, поважаємо й шануємо наших воїнів. Зі свого боку, столична влада робить усе можливе, аби надати соціальні гарантії для наших військових, а також підтримує сім’ї загиблих у АТО киян.
    Ви власним прикладом довели, що сила наших бійців вимірюється не тільки зброєю, а надзвичайною силою духу і волею до перемоги. Хочу подякувати всім присутнім героям, учасникам АТО за ваш патріотизм, вашу мужність і силу духу! Вітаю усіх захисників України і бажаю миру, козацького здоров’я, віри в себе і в свою країну!
     В. Кличко поспілкувався з військовими і ветеранами. Відбувся святковий концерт. 
    Ветерани афганської війни запропонували міському голові свою допомогу – спиратися на  їхній досвід дій у нестандартних ситуаціях.      

     У Державному вищому навчальному закладі  «Університет банківської справи» (Київ, вул. Андріївська, 1) співробітники, науково-педагогічні працівники і студенти приймали гостей – представників Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
     Зустріч відкрила вітальним словом ректор університету Тамара Степанівна Смовженко. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто вже ніколи не повернеться з війни.
     З великою увагою присутні зустріли виступ голови УСВА. Сергій Васильович Червонописький розповів про миротворчу діяльність, про заходи зі зміцнення обороноздатності держави, про патріотичне виховання молоді та інші напрями роботи всеукраїнської громадської організації ветеранів війни.
     Прозвучали вірші «Афганістан» І « Реквієм» у виконанні студентки Юлії Вишневської. Пісню «Не плач, тато» заспівав студент  Роман Янчевський пісню «Ти – солдат» – студентка Наталія Борох. Творчий виступ учасника бойових дій в Афганістані, відомого у ветеранському середовищі виконавця В’ячеслава Купрієнка розчулив усіх присутніх у залі.
     У дружній зустрічі брали участь також учасники бойових дій в Афганістані Сергій Козаченко і Віталій Васильченко.

     У Боярці на Київщині відбулося посвячення в ліцеїсти  вихованців навчально-оздоровчого комплексу Київського  військового ліцею  імені Івана Богуна.
     З привітанням до ліцеїстів, їх батьків і рідних звернувся керівник закладу – учасник бойових дій полковник Петро Геннадійович  Потєхін.
     Заступник голови УСВА Валерій Іванович Передрій побажав юним вихованцям успіхів у навчанні, міцного здоров’я і стати справжніми  захисниками Вітчизни. Він вручив військовому закладу комп’ютер для забезпечення навчального процесу.
     Активну участь у посвяченні ліцеїстів з використанням старовинних козацьких традицій та обрядів брали ветерани афганської  війни полковники Сергій Козаченко і Олександр Харченко.
     серед гостей були також народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування.
Інф. «ТТ».

Тернопільська обласна організація УСВА взяла активну участь у відзначенні Дня захисника України.
Ветерани побували в гостях у Збаразькому військовому коледжі, де цього дня  приймали присягу, організували показ зброї для молоді та силами гурту воїнів-«афганців» «Інтерконтингент» дали концерт, вручили грамоти учням – учасникам  вишколів, що проводилися організацією.
На Театральному майдані воїни-інтернаціоналісти пройшли урочистим маршем разом з військовими підрозділами і взяли участь у відкритті пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Міський голова Сергій Надал і голова облдержадміністрації Степан Барна подякували обласній організації УСВА за активну участь у Революції Гідності та всебічну підтримку волонтерського руху з допомоги воїнам АТО.
Обласна організація УСВА разом з іншими громадськими організаціями взяла участь в акції «Stop Putin’s War in Ukraine», що проводилася цього дня в світі.

Сергій ЛІСОВИЙ,
голова Тернопільської обласної організації УСВА.

Встреча с харьковчанами

Во время рабочей поездки  в Харьков председатель УСВА С.  В. Червонопиский
встретился с воинами-интернационалистами – депутатами всех уровней и ветеранским активом города и области.
Встреча, организованная председателем Харьковского областного Союза ветеранов Афганистана В. Н. Рыжковым и первым заместителем председателя областного совета, председателем Харьковского городского Союза ветеранов Афганистана  В. Н. Коваленко, состоялась в региональном институте Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. На встрече присутствовали руководители районных организаций области и города, председатель областной Организации ветеранов Украины А. П. Хиневич и председатель областной организации «Союз Чернобыль Украины» А. И. Винник.
        С. В. Червонопиский поделился своими впечатлениями о поездке на Донбасс, рассказал о работе УСВА. Одно из главных направлений работы, особенно сегодня –национально-патриотическое воспитание молодёжи. Сергей Васильевич неоднократно подчёркивал, что воины-интернационалисты многое делают на местах в этом направлении. Кроме того, было проанонсировано подписание соглашения УСВА с Министерством образования и науки Украины по совместной работе. Председатель УСВА вручил активистам организации медали Союза.
        Председатель ХГСВА В. Н. Коваленко рассказал о работе харьковских ветеранов по защите социальных прав членов семей погибших и умерших боевых товарищей, инвалидов войны, об увековечивании памяти и национально-патриотическом воспитании молодёжи. Особое внимание Виктор Николаевич обратил на тот факт, что в области 75  депутатов разного уровня – это участники боевых действий в Афганистане, двое из них возглавляют районные администрации, и  предложил для более эффективной их работы  организовать Ассоциацию из депутатов воинов-интернационалистов, которая будет постоянно проводить рабочие встречи и помогать ветеранским организациям в вопросах социальной защиты.
         В многочисленных выступлениях ветеранов поднимались различные острые вопросы.  В целом встреча прошла конструктивно и определила пути решения многих важных вопросов как для воинов-интернационалистов, так и для общества.

Пресс-служба ХГСВА.

Гостинно зустрічали
Напередодні Дня захисника України відділом меморіальної роботи і з міжнародних питань Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції проведено чергову поїздку делегації ветеранів для участі у заходах, присвячених вшануванню пам’яті героїв і  жертв війни.
Ветерани війни та  учасники бойових дій, серед яких була і велика група «афганців», зустрілися з керівництвом Кам’янця-Подільського, заступником голови Чернівецької обласної адміністрації і заступником Чернівецького міського голови, військовослужбовцями Національної гвардії України у.Хмельницькому.
Гості вшанували пам’ять загиблих воїнів Другої світової війни, поклавши квіти до Меморіалу слави у місці Хмельницькому, до пам’ятника танкістам у Кам’янці-Подільському, до обеліска „Перемога”, що на Соборній площі у Чернівцях. Спільно з ветеранами та учасниками антитерористичної операції Буковини члени делегації віддали шану загиблим учасникам антитерористичної операції на Алеї воїнської слави  у  Чернівцях.
Під час поїздки члени делегації відвідали Кам’янець-Подільську і Хотинську фортеці, побували в історичному центрі Чернівців, де відвідали національний університет ім. Юрія Федьковича, міську ратушу, академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської та інші архітектурні пам’ятки.
Інф. «ТТ».

Фестиваль
Доля вибрала нас

     У Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України відбувся Київський фестиваль військово-патріотичної пісні «Доля вибрала нас». 
     На пісенному святі були радник віце-Прем’єр-міністра України Василь Шевченко, депутати Київської міської ради Олександр Міщенко та Олена Овраменко, Надзвичайний і Повноважний посол Палестини в Україні Мохаммед Касема Аль-Асаада, аташе з питань оборони Республіки Казахстан в Україні підполковник Талгат Китанов, голова Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, голови районних організацій, воїни-інтернаціоналісти, ветерани і учасники АТО.
     Рішенням Київської міської ради за мужність, патріотизм і високу громадянську позицію у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України медаллю «Честь. Слава. Держава» нагороджено учасників АТО Сергія Гоценка, Віктора Євдокіменка, Валентина Лихоліта, Геннадія Новікова, Олександра Пойду, Юрія Шестопала та Яна Априля.
     З великим успіхом виступили народні артисти України – Герой України Ніна Матвієнко, посол Миру Наталія  Шелепницька, Олег  Гаврилюк,  поет, композитор, народний  депутат  України Євген Рибчинський, заслужені  артистки України – Інеш Кдирова і ведуча легендарного хіт-параду «Територія А» Анжеліка Рудницька, учасники бойових дій в Афганістані виконавці авторської пісні Леонід  Мухін і В’ячеслав Купрієнко, учасники АТО – поет, композитор, виконавець  Ян Априль та Ігор Чайківський  (позивний «Артист»),  співачка Мар’яна Кудрявченко, бард-виконавець Богдан Дорошенко і зразковий  хореографічний   колектив  Школи танцю «IRIS».
     За допомогу в проведенні фестивалю київські «афганці» висловлюють вдячність депутатам міської ради Ю. Г. Зубку, О. Г. Міщенку, В. М. Старовойту, В. Д. Бондаренку, а також І. М. Слободянику.  
Прес-служба КМСВА.

     Українська Спілка ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)
Книга Вдячності та Пошани
      КОВТУН Анатолій Григорович – український державний діяч, правознавець.
     Народився 30 вересня 1934 року в Кролевці Сумської області. У 1956 році закінчив з відзнакою юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю правознавство.
  У 1956–1985 – в органах державної безпеки працював слідчим, старшим слідчим, керівником слідчих підрозділів, зокрема у 1978–1985 – начальником слідчого відділу Комітету державної безпеки Таджицької РСР.
  У 1985–1990 – старший викладач криміналістики Вищої школи КДБ СРСР. У 1990 – 2003 – працював у Секретаріаті Верховної Ради України консультантом з 1994 – завідуючим секретаріатом Комітету Верховної  Ради України з питань бюджету.
    Очолював робочі групи з розробки проектів низки законів України, зокрема «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», прийнятого у квітні 1991 р., «Про бюджетну систему України», брав активну участь у підготовці Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та щороку відслідковував питання його наповнення коштами  при розгляді законів України «Про Державний бюджет».
     У 1995–1999 – доцент кафедри криміналістики юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за сумісництвом. 2003–2012 – радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
    Військове звання – полковник з 1980 р. Учасник бойових дій в Афганістані у 1980–1985 роках.
    Працюючи на відповідальних посадах у правоохоронних органах, залишався принциповим співробітником, на якого не впливала кон’юнктура, керувався у своїй  діяльності лише законом, у цивільному житті у Верховній Раді та в апараті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини завжди відстоював права ветеранів, з ініціативою підтримував Українську Спілку ветеранів Афганістану.
    Нагороди: 14 медалей, Почесна Грамота Верховної Ради України, Почесна Грамота Верховної Ради Таджицької РСР, відзнаки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «За мужність», «За особливі заслуги у захисті прав людини», «За захист прав людини», нагороди УСВА «За заслуги», «За звитягу», інші відомчі нагороди і громадських організацій, зарубіжних держав.
       КОВТУН Георгий Кириллович  — украинский государственный деятель, начальник Главного управления разведки Службы безопасности Украины.
     Родился 28 сентября 1930 г. в селе Виноградьевка Михайловского района Амурской области.    
    В 1945 г. окончил 7-летнюю школу в Райчихинске Амурской области. До августа 1946 г. – разнорабочий в колхозе. Учился в судостроительном техникуме в Комсомольске-на-Амуре. Работал техником-технологом по обработке холодных металлов на судостроительном заводе.
     В Советской Армии – с июля 1950 г. Курсант школы войсковых переводчиков (учебное заведение ГРУ) в Канске Красноярского края. После окончания направлен на работу в разведку погранвойск МВД. В органах госбезопасности – с декабря 1953 г. Службу начал в пограничных войсках МВД-КГБ в Забайкалье. В 1958–1962 – слушатель Высшей школы КГБ.
    Занимал должности: помощник начальника ПОГО по оперативной работе, ОГ ПВ КГБ при СМ Белорусской ССР (1962–1965.); начальник ОО КГБ по Краснознаменному Тихоокеанскому пограничному округу КГБ (1965–1971); заместитель начальника отдела Управления кадров КГБ при СМ СССР (1971); заместитель, первый заместитель начальника Секретариата КГБ при СМ СССР – начальник дежурной службы (1971–1978);     заместитель начальника Инспекторского управления КГБ СССР (1978–1979), в 1973–1979 – заочно учился в аспирантуре ВКШ КГБ им. Ф. Э. Дзержинского, кандидат юридических наук (1979); заместитель начальника войск Западного пограничного округа КГБ по разведке – начальник разведотдела (1979–1984); заместитель председателя  КГБ Украинской ССР (1984 –1991).
     С 1991 г. – в органах безопасности Украины: и.о. заместителя председателя Службы национальной безопасности Украины, заместитель председателя СНБУ, начальник Главного управления разведки. С декабря 1992 г. – в отставке. Генерал-майор (1979).
     На ответственных должностях в правозащитных органах государства всегда с уважением относился к ветеранам войны, их боевому опыту, учитывал его в деятельности спецслужбы,  поддерживал ветеранские организации, в том числе и Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов).
     Награды: 2 ордена Красной Звезды (1977, 1984), орден Красного Знамени (1990), нагрудные знаки «Почетный сотрудник госбезопасности» (1967) и «Почесна відзнака ГУР СБ України» (2002), медали «За отличие в охране государственной границы СССР» (1958), «За безупречную службу» трех степеней и др.
     Ушел из жизни 11 декабря 2004 года.
         КОЗЛОВ Василь Андрійович – український військовий і музейний діяч.
          Народився 25 квітня 1918 року в селі Іванині Пензенської області.
Життя Василя Андрійовича умовно можна поділити на два етапи: 35 років присвятив він прикордонним військам і 18 – служінню музейній справі. Людина своєї епохи, керівник свого часу, безкомпромісний, вимогливий, він сповна віддав себе безкорисливому служінню Вітчизні й своїм прикладом запалював інших.
Двадцятирічним юнаком розпочав Василь Козлов службу в прикордонних військах. На талановитого й ініціативного червоноармійця звернули увагу, він успішно просувався службовими сходами. Друга світова війна застала його на Далекосхідному кордоні. Мало кому відомо, що молодому військовику було доручено виконання важливого завдання державного значення – переправляти військові вантажі та бойову техніку, отримані по ленд-лізу, із США до далекосхідних портів СРСР. Це випробування на мужність, громадянську зрілість, командирську науку й навіть на дипломатичні навички Василь Козлов витримав гідно.
Згодом його перевели до Москви, в центральний апарат прикордонних військ, що послужило поштовхом до подальшого професійного зростання. Потім була служба на керівних посадах у прикордонних військах на Кавказі, у Прибалтиці, Молдавії, Білорусії та в Україні. Шлях від червоноармійця-прикордонника до генерал-майора, заступника начальника військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу не був легким, адже час був складним і суворим. Суворим і вимогливим до себе і колег завжди залишався і генерал Козлов. Від підлеглих він вимагав професійності та самовідданості, власним прикладом демонструючи безкорисливе ставлення до роботи. Саме тому його авторитет у військах був беззаперечним.
Наприкінці 1973 року вийшов у відставку, а вже з 1976-го розпочався другий, не менш важливий, етап – робота на посаді директора Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941−1945 років. Здавалося б, що 58-річний генерал може жити і керувати спокійно, адже музей – не кордон. Але це був саме той період, коли будівництво нового Меморіалу над Дніпром прямувало до завершення. Тому директор зосередив усю свою енергію і талант керівника на пошук актуальних наукових підходів, нестандартних технологічних методів, креативних ідей. Він навчався новій справі сам і навчав підлеглих. вимагав творчо мислити, оперативно вирішувати завдання, працювати плідно й самовіддано.
За ініціативи В. А. Козлова було розпочато комплектування музейних експонатів, що висвітлювали участь СРСР у війні в Афганістані. У результаті плідної діяльності було підготовлено перші реліквійні виставки, а в травні 1992 року відкрилася перша на пострадянському просторі стаціонарна експозиція, фактично – перший державний музей, присвячений афганській війні. Це робилося коштами музею, на власний ризик керівництва, завдяки творчим зусиллями колективу. А генератором ідей був директор Меморіального комплексу – В. А. Козлов.
Непересічність особистості Василя Андрійовича виявилася і в його літературному доробку. Він був одним з авторів нарисів «Дозорные западных рубежей». Його перу належать повісті «Контрольна смуга», «Заслон», «Застава», «Огненное утро», «Крещенные огнем», присвячені воїнам-прикордонникам.
Василь Андрійович натхненно працював до останньої години свого життя, поки його майже силоміць не відвезли з кабінету до лікарні, де за дві години зупинилося втомлене серце. Це сталося 28 березня 1994 року.
Усе своє свідоме життя В.А. Козлов віддав службі Вітчизні, справі зміцнення її кордонів, збереженню героїчного минулого народу й правди історії в музейній експозиції. Самовіддана служба й безкорислива творча праця генерала відзначені бойовими і трудовими нагородами, серед яких ордени Леніна, Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни тощо. Але головною нагородою для Василя Андрійовича є Меморіал над Дніпром, створений під його керівництвом, і пам'ять у серцях тих, хто жив, служив, працював поруч із ним.
        КОЛОМІЄЦЬ Ірина Костянтинівна – керівник структурного підрозділу Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» (до 2014 р.),
      Брала активну участь у створенні багатьох творчих експозицій, присвячених подіям в Афганістані, воїнам-інтернаціоналістам, у виховній роботі насамперед з молоддю, на прикладах героїзму і самовідданості учасників бойових дій в інших державах.
        КОЛЬЧИК Микола Михайлович – український державний діяч, правознавець.
         Народився 13 травня 1933 року в Красногорівці Донецької області. У 1951 – закінчив середню школу з золотою медаллю, у 1956 – з відзнакою юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г.Шевченка за спеціальністю правознавство.
        У 1956–1967 – працював у УКДБ по Волинській області оперативним уповноваженим в Берестецькому райвідділі, слідчим у слідчому відділі в Луцьку.
        У 1967–1980 – слідчий, старший слідчий, слідчий в особливих справах слідчого відділу КДБ при Раді Міністрів УРСР. 1980–1991 – юрисконсульт КДБ при РМ УРСР.
         1991–1994 – консультант  секретаріату Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, репресованих і воїнів-інтернаціоналістів. Очолював робочі групи з розробки проектів низки законів України, зокрема «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У 1994–1999 – старший консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
       Заслужений юрист України,
       Працюючи на відповідальних посадах у правоохоронних органах, залишався принциповим співробітником, на якого не впливала кон’юнктура, керувався у своїй  діяльності лише законом, у цивільному житті у Верховній Раді завжди відстоював права ветеранів, з ініціативою підтримував Українську Спілку ветеранів Афганістану.
         Нагороди: 12 медалей, нагороди УСВА «За заслуги», громадських організацій, відомчі, нагороди зарубіжних держав.
           КОНДРАТЮК Наталія В’ячеславівна – кореспондент українського телебачення.
         Її  називали людиною, для якої професія і життя були синонімами. Понад двадцять років Н. Кондратюк присвятила телебаченню – починала як ведуча в редакції інформації «УТН», потім була коментатором у програмах «Вікна», «Вісті», очолювала бюро ГРТ в Україні, працювала на телеканалі «Україна».
        Об’єктивно висвітлювала події війни в Афганістані та проблеми ветеранів у мирному житті, з повагою ставилася до ветеранів війни, підтримувала діяльність Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
          Померла 22 лютого 2008 року, похована на Байковому кладовищі у Києві.
         КОНДРАТЬЄВ Ярослав Юрійович  — генерал-полковник міліції,  ректор Національної академії внутрішніх справ України, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, почесний професор Міжнародної кадрової академії, український державний діяч, правознавець.
Народився 15липня 1948 року в Стрию Львівської області в сім'ї робітника. З 1963  — студент Львівського технікуму залізничного транспорту.
В органах внутрішніх справ – з 1971 року: курсант Львівської спеціальної середньої школи міліції, інспектор, старший інспектор, начальник відділення, начальник відділу управління карного розшуку УВС Львівського облвиконкому. У 1980 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка. У 1980–1983 — начальник відділу, а з 1983 — заступник начальника управління карного розшуку УВС міста Києва. З 1985 — заступник начальника управління, з 1987 — начальник управління карного розшуку МВС України. 
У 1986–1989 – брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де виявив мужність і самовідданість при виконанні службових обов'язків.
У 1990–1994 — народний депутат України, голова Постійної комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби зі злочинністю, член Президії Верховної Ради України. З 1993 року – начальник (за сумісництвом) Національного центрального бюро Інтерполу.
З 1994 року — ректор Української академії внутрішніх справ, член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України й водночас – керівник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю цього комітету, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член правління Кримінологічної асоціації України, президент Української секції Міжнародної поліцейської асоціації.
Під його керівництвом сформувався новий науковий напрям з розробки проблем юридичної психології, психології особистості й психології діяльності правоохоронних органів, оперативно-розшукової та слідчої психології.
 Ярослав Кондратьєв – автор понад 100 наукових робіт, трьох монографій, співавтор чотирьох монографій, п'яти підручників, автор і співавтор багатьох навчальних і науково-методичних посібників, брошур, статей, які знайшли своє втілення у навчальному процесі юридичних навчальних закладів і правоохоронній практиці.
  Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Ярослава Мудрого за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства (2002).
Працюючи у Верховній Раді України, відстоював права ветеранів війни і служби у правоохоронних органах. На посаді ректора Національної академії внутрішніх справ України приділяв пріоритетну увагу підготовці фахівців МВС з урахуванням досвіду ветеранів. Підтримував діяльність ветеранських організацій, зокрема Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Нагороди: медалі «За військову доблесть», «За трудову відзнаку»,  «За бездоганну службу» трьох ступенів, «За працю і звитягу», «За бойову співдружність»; тощо, нагрудні знаки «За відмінну службу в МВС», «За відзнаку в службі», «Почесний знак МВС України», «Відмінник міліції», нагороди УСВА.
 Помер 28 квітня 2005 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

      КОСТЫРЯ Анатолий Арсентьевич – активный член Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), историк, доктор наук, профессор, академик Международной кадровой академии.
      Родился 29 января 1954 года в Красноармейске Донецкой области. Окончил в 1978 году исторический факультет Высшей комсомольской школы при ЦК ВЛКСМ.
       С 1978  года – на государственной службе в России, Таджикистане, Узбекистане, с 1999   года   работал в Украине: помощником председателя УСВА, начальником отдела Государственного комитета Украины по делам ветеранов. Государственный служащий Украины 5 ранга.
       С 2003 года перешел  на научно-исследовательскую работу, одним из главных направлений которой стало применение научного подхода в изучении творческого наследия об Афганской войне и ее последствиях.
       Автор монографии  «Историография, источниковедение, библиография спецоперации СССР в Афганистане (1979–1989 г.г.)», соавтор словаря-справочника «Военно-политическая спецоперация СССР в Афганистане», учебника для высшихучебных заведений   «Політична історія України XX століття»,  монографии «Историография войны в Афганистане  (25 декабря 1979 – 15 февраля 1989 г.г.)», автор более 70 научных, публицистических статей по проблемам политической истории XX века, военно-политической спецоперации СССР в Афганистане. 
       Постоянно сотрудничал с газетой УСВА «Третій тост», на страницах которой печатались его статьи.
       Анатолий Арсентьевич в последнее время жил на малой родине, много сил отдавал научно-педагогической и творческой деятельности, работал заместителем председателя Донецкой областной организации УСВА, участвовал в общественно-политической жизни организации и региона.
         За активную жизненную позицию и научный труд награжден Почетной грамотой Кабинета Министров Украины, наградами УСВА.
          Ушел из жизни 1 декабря 2010 года, похоронен на родине.

На захисті прав ветеранів війни і сімей загиблих воїнів

УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ
(воїнів-інтернаціоналістів)


Голові Комітету Верховної Ради України
у справах ветеранів, учасників бойових дій,
учасників антитерористичної операції
та людей з інвалідністю Третьякову О. Ю.
Шановний Олександре Юрійовичу!

До мене як до голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) постійно надходять численні звернення стосовно повернення пільг членам сімей загиблих учасників бойових дій та військовослужбовців.
Це питання неодноразово піднімалося і обговорювалося на засіданнях Комітету, який Ви очолюєте, але справа, крім обговорення та обіцянок, практично не вирішується до цього часу.
Просимо Вас особисто як народного депутата України, голову Комітету виступити суб'єктом законодавчої ініціативи у розробці законопроекту про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо поновлення пільг членам сімей військовослужбовців, загиблих учасників бойових дій в Афганістані та на території інших країн.
 
З повагою,
голова УСВА
С. ЧЕВОНОПИСЬКИЙ.


ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю
01008, м. Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-42-71, факс: 255-42-09


Голові Української спілки ветеранів Афганістану
С. В. Червонопиському

Шановний Сергію Васильовичу!
У Комітеті розглянуто Вашу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині поновлення пільг членам сімей загиблих учасників бойових дій в Республіці Афганістан і на території інших держав.
Народні депутати – члени Комітету поділяють Вашу стурбованість ситуацією, яка склалася на сьогодні у сфері соціального захисту та матеріального забезпечення вразливих категорій громадян, зокрема членів сімей загиблих. Це пов'язано зі складною економічною ситуацією та подіями, що відбуваються на сході країни.
У цих непростих умовах члени Комітету намагаються зробити все можливе для підвищення рівня соціального захисту та матеріального забезпечення з боку держави соціально вразливих категорій населення. Так, як перший етап, Верховною Радою України 2 лютого 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту членів сімей загиблих» № 967 (законопроект за реєстр. № 3150, поданий народними депутатами України – членами Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю). Зазначеним законом надано право на пільги з оплати за користування житлом, житлово-комунальними послугами (газом, електроенергією, скрапленим балонним газом для побутових потреб), безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів і виробів медичного призначення, безплатне першочергове зубопротезування без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї членам сімей осіб, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під
час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (в тому числі із числа волонтерів і добровольців), а також під час участі у Революції Гідності
Для інших категорій осіб з 1 січня 2016 року збільшено з 1710 грн. до 1930 грн. граничну величину середньомісячного сукупного доходу сім'ї з розрахунку на одну особу, яка дає право на зазначені вище пільги.
У державі діє також програма надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива. Субсидія розраховується індивідуально за формулою, затвердженою постановою Кабінет} Міністрів України № 1156 від 27.07.1998 року «Про новий розмір витрат т оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії», яке встановлює обов'язкову частку плати за житлово-комунальні послуги в доход громадян і визначається в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами на підставі розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу та прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. При цьому, абзацом третім пункту 4 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848, передбачено, що в окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин субсидії можуть призначатися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення непрацездатним особам, які проживають самі, на понаднормову площу житла за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або комісій, які ними утворюються.
Впевнені, що спільними зусиллями нам вдасться вишукати такі шляхи вирішення проблемних питань у сфері соціального захисту, зокрема, учасників війни і членів сімей загиблих, які по-перше: дозволять досягти збалансованості між фінансовою спроможністю держави та інтересами вразливих категорії населення; по-друге: дадуть можливість виконувати вже прийняті рішення, а нові пропозиції будуть реально забезпечені фінансовими ресурсами.

З повагою,
голова Комітету   
О. ТРЕТЬЯКОВ.

Коли відшкодують збитки?

     До УСВА надходять численні звернення від членів Донецької обласної організації УСВА з проханням сприяти у відновленні будівель і квартир, пошкоджених внаслідок проведення АТО. З цього питання Спілка звернулася до  керівництва Донецької облдержадміністрації. З відповіді департаменту житлово-комунального господарства ОДА вбачається наступне.
     За інформацією Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України щодо реконструкції та ремонту пошкоджених житлових будинків відповідно до частини 1 ст. 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» покриття витрат і відшкодування збитків, що виникли у зв’язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюється згідно з законодавством. Але сьогодні немає нормативно-правового акту, який дозволяв би вирішити питання відшкодування шкоди фізичним особам, які постраждали під час проведення АТО в Донецькій та Луганській областях.
      До Верховної Ради України внесено три законопроекти: «Про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції» від 24.03.2016 року № 4301;
«Про прийняття за основу проекту Закону України про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції» від 11.04.2016 року № 4301/П; «Про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок  проведення антитерористичної операції» від 24.03.2016 року № 4301-1. Прийняття відповідних законопроектів або альтернативних їм створить передумови для вирішення питання відшкодування збитків за пошкоджене житло.

Прес-служба УСВА.


minsoc20161018_2_1.jpg
minsoctt1.jpg
minsoctt2.jpg


Безстрокова група інвалідності

      Дніпропетровське обласне об'єднання УСВА (голова – В. М. Волошин) і Громадська рада при комунальному закладі «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» обласної ради (голова – А. В. Новак) більше року добивалися вирішення питання встановлення безстрокової інвалідності.
     Медичний департамент Міністерства охорони здоров'я України своїм листом підтвердив, що інваліди-військовослужбовці, які досягли дострокового пенсійного віку, тобто чоловіки – 55 років, жінки – 50 років, відповідно до абзацу 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мають право на встановлення безстрокової групи інвалідності.
     Наші побратими із усіх куточків України мають знати цю норму (яку від нас ховали за рядками постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 року) і користуватися нею в повсякденному житті. Не опускайте руки перед всілякими перепонами і перешкодами.
Віктор ВОЛОШИН.

moztt1.jpg

Память в бронзе, металле и камне

НЕ ПЕРЕРИВАЄТЬСЯ ЗВ'ЯЗОК ПОКОЛІНЬ

     Напередодні Дня міста Первомайська в мікрорайоні вулиці Коротченка відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака на честь загиблого воїна-«афганця», уродженця Сумщини Олександра Коротченка, ім'я якого присвоєно цій вулиці.
     У мітингу взяли участь почесні гості міста: сестра загиблого воїна – Людмила Миколаївна, його бойові побратими – голова Сумської міської організації УСВА Володимир Рикун, воїни-«афганці» Олександр Марченко, Олександр Рябіченко і Володимир Артюх – почесний голова обласної організації УСВА. Їх радо зустрічали міський голова Людмила Дромашко, її перший заступник Олександр Кукуруза, депутат обласної ради Андрій Головчанський, воїни-інтернаціоналісти, представники міського депутатського корпусу, учні кадетського класу НВК № 15-колегіум і жителі мікрорайону.
     Як розповіла депутат міської ради Валентина Целіщева, цій події, передувала копітка пошукова робота ініціативної групи із небайдужих жителів мікрорайону на чолі з Тетяною Сербул. Вони, знайшовши в списку загиблих у полум'ї Афганської війни прізвище сапера Олександра Коротченка, запропонували присвоїти його ім'я рідній вулиці. І отримали загальне схвалення. Незабаром вдалося відшукати рідних і побратимів Олександра, які з вдячністю прийняли запрошення.
     Приїхавши до Первомайська, почесні гості з Сум взяли участь в урочистій сесії міської ради. Від імені сумчан член делегації Володимир Рикун щиро привітав первомайців з Днем міста й висловив сердечну подяку за пам'ять про подвиг їхнього однополчанина. Сумчан від імені місцевих воїнів-інтернаціоналістів привітав Володимир Йонга, який вручив гостям буклет і ювілейну медаль міського Товариства ветеранів Афганістану.
     Для сумчан провели невелику екскурсію містом на автобусі "Інтернаціоналіст", наданому директором ПП "Талісман" Тетяною Мусієнко. Вони відвідали меморіальний комплекс, присвячений загиблим воїнам-інтернаціоналістам і чорнобильцям, що на території Свято-Варварівської церкві. Гості мали змогу зустрітися й з учнями школи № 17 ім. М. Вінграновського, де свого часу навчалися загиблі в Афганістані наші земляки Андрій Суліма, Олексій Зінов'єв і Тарас Мазур. Їх іменами за ініціативи міського Товариства ветеранів Афганістану названо вулиці на Богополі.
     Під час перебування на Первомайщині одному з членів делегації Олександру Рябіченку пощастило зустрітися з однополчанином, колишнім старшиною батареї Віталієм Олійником, котрий нині проживає у селищі Підгородня. Чоловіки не бачилися майже 30 років, їхній радості не було меж.
     Та найбільш хвилюючим моментом перебування сумчан на прибузькій землі стало відкриття меморіальної дошки в мікрорайоні, який відтепер носитиме ім'я їхнього славного земляка. Олександр Коротченко родом із селища Низи, що на Сумщині. Там навчався в школі, працював газоелектрозварником на одному з підприємств. Але грянув Афганістан, і хлопця, як і багатьох інших його однолітків, призвали до лав армії. Прослуживши рік, він потрапив до Афгану. Брав участь у 49 бойових операціях. Виявив і знешкодив 36 мін різних зразків, а також 36 фугасів. Був двічі контужений. У лютому 1984 року, виконуючи з групою саперів важливе завдання з розмінування дороги, потрапив під артобстріл. Осколок снаряда обірвав його молоде життя… Нагороджений мелаллю «За відвагу» і посмертно орденом Червоної Зірки, Пам'ять про загиблого воїна свято зберігають земляки, а відтепер про його подвиг знають і первомайці.
     Виступаючи на мітингу, міський голова Людмила Дромашко наголосила, що громада мікрорайону провела велику пошукову роботу. Ми повинні пам'ятати всі уроки історії. Особливо зараз, коли знову гинуть наші хлопці, яким довелося захищати єдність і цілісність України на сході країни. Людмила Григорівна завірила гостей з Сумщини, що їм завжди будуть раді в місті над Південним Бугом, а також подякувала рідним і близьким загиблого воїна за те, що зуміли виховати справжнього чоловіка і громадянина.
     На мітингу виступили представники сумської делегації. Сестра загиблого, ледь стримуючи сльози вдячності, сказала, що первомайцям завжди будуть раді на Сумщині.
     Стелу з меморіальною дошкою, в облаштуванні якої взяли участь місцеві активісти на чолі з директором ТОВ "Комунтехбудсервіс" Петром Пєстовим, освятив отець Дмитрій. До її підніжжя лягли квіти, серед яких був і букетик внучатого племінника Олександра Коротченка –  Арсена. Не переривається зв'язок поколінь.

Людмила МАРТИНОВА.

За відданість і мужність

    На фасаді Шепетівського професійного ліцею урочисто відкрито меморіальні дошки випускникам Ярославу Давидову і Валерію Числюку, які героїчно загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність на сході України.   
    Ярослав Давидов у 2010–2013 роках опановував спеціальність слюсаря-ремонтника, електрогазозварювальника. Після закінчення ліцею служив на Львівщині у 80-й аеромобільній десантній бригаді. Загинув 1 липня 2014 року в Слов’янську Донецької області від снайперського пострілу під час виконання бойового завдання. Указом Президента України № 631/2014 від 2 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм Ярослав Олегович Давидов нагороджений посмертно орденом «За мужність» третього ступеня. Йому було лише 20 років…
    Валерій Числюк у 1991–1992 роках готувався стати токарем. Під час мобілізації для участі в антитерористичній операції проходив службу в 21-му мотопіхотному батальйоні 56-ї окремої мотопіхотної бригади старшим водієм. 3 грудня 2015 року підірвався на ворожій міні поблизу села Гнутове Донецької області. Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року за особисту мужність, високий професіоналізм і вірність військовій присязі Валерій Анатолійович Числюк  нагороджений посмертно орденом «За мужність» третього ступеня.
     Трагедія родин загиблих героїв – це трагедія нашого краю, держави. Колектив ліцею, очолюваний О. А. Окунєвським, для увічнення пам'яті випускників вирішив встановити меморіальні дошки. Ініціативу підтримали міська влада і громадськість.
     Згадати подвиг, висловити співчуття й щиру вдячність рідним і близьким героїв прийшли помічник народного депутата України Романа Мацоли – Ірина Топчій, представник міської ради, завідуючий справами виконкому Василь Рачук, члени Шепетівської спілки ветеранів Афганістану на чолі з Валерієм Окорським, вчителі та учні, друзі, місцеві жителі.
    Відкрили меморіальні дошки мама Ярослава – Світлана Романівна і мама Валерія – Любов Іванівна, учасник АТО, командир роти Національної гвардії Орест Юзвенко та учень ліцею Сергій Ковтонюк.
    Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять загиблих земляків. Учасник бойових дій в Афганістані, настоятель храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії протоієрей Анатолій Вересюк освятив меморіальні дошки, до яких поклали квіти. 

Володимир ПИПИЧ,
член Шепетівської СВА.



Солдатам вічності
У селищі Рокитне на Рівненщині урочисто відкрито пам’ятний знак загиблим воїнам-«афганцям». Вісім солдатів афганської війни із Рокитнівщини назавжди залишилися солдатами вічності. 
На відкриття пам’ятника приїхали голови ветеранських організацій  Західного регіону, члени правління Рівненської обласної організації УСВА, учасники бойових дій сусідніх областей. В урочистих заходах взяли участь керівники району, представники громадськості, школярі, учасники АТО і родини загиблих.
– Тим, хто брав участь у бойових діях, не забути до кінця своїх днів тих подій, – звернувся до присутніх голова Рівненської обласної організації УСВА, полковник запасу, кавалер трьох орденів Червоної Зірки Володимир Феліксович Гурницький (на знімку). – Афганістан залишив глибокі рани в душах учасників бойових дій та їхніх рідних.
На мітингу виступив голова Житомирської обласної Спілки ветеранів Афганської війни П. В. Ментов і голова Рокитнівської районної організації УСВА В. М. Панько. Активістам  організації вручено нагороди УСВА – Почесні грамоти і подяки.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в Афганістані. Митрополит Сарненський і Поліський Анатолій освятив пам’ятний знак.
Потім був святковий обід для ветеранів і гостей. Довго ще спілкувалися, згадували бойову юність і полеглих друзів. У більшості можна було побачити сльози радості від пережитих зустрічей і гордість за бойове братство, яке, незважаючи на роки, які віддаляють нас від тих незабутніх подій, продовжує жити, допомагає вижити у нашому нелегкому сьогоденні.
  В. ВОРОНІН,
заступник голови Рівненської обласної організації УСВА.

Цей смертельний шлях забувати не можна

     У головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні презентували виставку «Смертельний шлях», присвячену 75-й річниці трагедії Бабиного Яру.
     В основу виставки покладено фондові колекції Меморіального комплексу із залученням матеріалів Галузевого державного архіву СБУ, Державного архіву Київської області. Міністр культури України Євген Нищук, відкриваючи експозицію, висловив вдячність за цікавість до виставки й зазначив, що саме завдяки великій кількості молоді, присутньої у музеї,  можна буде по-новому переосмислити масштаби трагедії у Бабиному Яру.
     «З такою молодою енергією хотілося б говорити про щось дуже світле і красиве – музику, культуру,  — сказав міністр. — Але ми перебуваємо тут у дні, коли Україна вшановує 75-ті роковини Бабиного Яру — страшної сторінки історії Києва. Тисячі невинно убієнних пішли з життя через безлюдяне бажання принизити, знищити, вичистити, забрати людське життя за етнічним принципом. На уроках історії в школах описують масштаби трагедії та кількості загиблих, але, саме дивлячись на подібні інсталяції, усвідомлюєш, наскільки реальною була трагедія».
     Виконуючий обов’язки генерального директора Національного музею історії України в Другій світовій війні Іван Ковальчук додав, що до музею вже надійшло чимало заявок для екскурсій саме на цю виставку, а загалом музей відвідали вже понад шістсот тисяч тих, хто хоче послухати і почути, як говорить історія.
     «Тут уперше представлено такі речі, які раніше ніде не експонувалися. Це абсолютно унікальна підбірка. І саме ці автентичні предмети, часто надані нащадками свідків цих страшних історичних подій, створюють неповторну ауру, в них відчувається подих часу», – додав він.
     В експозиції понад 500 музейних предметів, зокрема художні та вишиті полотна на тему Бабиного Яру, автентична бруківка, скрині та валізи, окуляри, фотографії, годинники. Представники ромської громади надали в експозицію особисті речі, яскраві хустки, книги. Унікальним експонатом виставки є також піаніно 32-річної  киянки Єлизавети Бріксман-Рєпніної, яку було розстріляно у Бабиному Яру. Музичний інструмент був переданий Історико-меморіальним музеєм «Героїзм і Холокост», грав на ньому онук єврея, якому в ті моторошні дні дивом вдалося врятуватися.
     «Дідусь мені розповідав про той час, – згадує молодий музикант  Даніель Штейн – Як німці зайшли у Київ, як євреїв вели вулицею Мельникова, як він з мамою та п’ятирічною молодшою сестрою, йшов разом, як людей розділяли на колони – чоловічу і жіночу, як загинули близькі. Незнайомий чоловік підштовхнув його, і дідусь зміг сховатись у водостічній трубі. Він чув згори крики, постріли, потім тікав через єврейський цвинтар».
     Документальна частина виставкового проекту розкриває антисемітську доктрину нацизму та її втілення в Німеччині, Європі й Україні; механізми підготовки до широкомасштабних акцій у Бабиному Яру, їх хід і спроби приховати сліди злодіянь.
     Уперше музейними засобами висвітлюється геноцид ромів. Комплекси «Праведників Бабиного Яру» подано через призму дилеми – рефлекс самозбереження чи загальнолюдські принципи. Водночас документально окреслено й негативні епізоди нашої історії, зокрема допомога окупантам у так званому «остаточному вирішенні єврейського питання» з боку місцевих колаборантів.
     Документальні розділи виставки  доповнюються  художньо-образними композиціями.
«Коли руйнується світ» – втілення смертельного шляху до Бабиного Яру. Він інстальований із використанням автентичної бруківки та речей жертв. В основі – однойменне художнє панно Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.
«Розстріляний звук» – композиція, у центрі якої піаніно Єлизавети Бріксман-Рєпніної. Цей музичний інструмент став невід’ємним складником експозиції.    
     Презентація виставки  завершилася показом документального фільму «Праведники світу. Київ. Бабин Яр».

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ.

Вахта памяти продолжается

           Харьковский городской Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) большое внимание уделяет увековечиванию памяти подвигов боевых побратимов и патриотическому воспитанию молодёжи. Рассказывая о работе организации, необходимо вспомнить и многие соревнования в честь погибших наших товарищей.       
Традиционным стал турнир по дзюдо памяти награждённого тремя медалями «За отвагу» участника боевых действий в Афганистане Владимира Александровича Киселя. На базе спортивного комплекса «Смена» соревновались более 360 борцов, защищающих честь нашей страны в международных турнирах самого высокого уровня, паралимпийцев и самых юных, чьи спортивные победы ещё впереди.
На торжественной церемонии открытия заместитель председателя облгосадминистрации М. Е. Черняк, первый заместитель председателя областного совета, председатель городского Союза ветеранов Афганистана В. Н. Коваленко обратили внимание на роль спорта в формировании у молодёжи качеств, необходимых защитнику Отечества, и пожелали участникам спортивных сражений ярких побед.
Поздравил борцов и вице-президент областной федерации дзюдо Р. А. Гуляев, благодаря которому были решены многие организационные вопросы по подготовке соревнований. Он заверил присутствующих в дальнейшем сотрудничестве областной федерации дзюдо с городским Союзом ветеранов Афганистана. На церемонии открытия выступили заместитель председателя ХГСВА по работе с инвалидами Г. И. Ломакин, заместитель председателя ХГСВА М. Л. Быков, мама Володи Киселя – Валентина Михайловна и главный судья соревнований – судья международной категории, первый тренер В. А. Киселя по дзюдо Анатолий Федотович Алексеев. 
         В фойе спортивного комплекса была развёрнута фотовыставка «Вахта памяти – Афганская война», которую с большим интересом посетили участники соревнований и их родители. Было прекрасное техническое обеспечение, квалифицированное судейство, и хочется отметить особую атмосферу праздника, царившую на протяжении всего турнира.  Все  схватки на татами, несмотря на то, что боролись именитые или только начинающие  спортсмены, были зрелищными, интересными и бескомпромиссными. Каждый, кто выходил на поединок, горел желанием победить. Конечно, были и слёзы от горечи поражения, ведь это спорт и побеждает сильнейший.
Все победители и призёры награждены медалями и дипломами, им вручены буклеты, подготовленные Шевченковским районным отделением ХГСВА, о работе ветеранской организации и жизненном пути В. А. Киселя. Они были отпечатаны  при поддержке Единой Социальной Сети города Харькова. Победителям и призёрам старшей возрастной группы вручены ценные подарки, подготовленные вице-президентом областной федерации дзюдо Р. А. Гуляевым.
На Слобожанщине состоялись еще одни соревнования по единоборствам – открытый турнир по рукопашному бою памяти воина- интернационалиста Техрана Алиева. Его инициаторы – Харьковский областной Союз ветеранов Афганистана и областная федерация рукопашного боя. Победителем в соревнованиях профессиональных клубов города, как сообщает пресс-служба ХОСВА-УСВА, стала команда «Центурион».
 
Пресс-служба ХГСВА.

Присвячено героям

     На спортивному майданчику зі штучним покриттям стадіону футбольного клубу «Єдність» у Плисках на Чернігівщині вдев’яте відбувся районний турнір з міні-футболу серед школярів «Шураві», присвячений пам’яті Героя України Олега Міхнюка, загиблих в Афганістані та в зоні АТО, Дню захисника України.
     Учасників змагань привітали голова Борзнянського  районного відділення УСВА Валерій Молотов, методист відділу освіти Петро Єргалієв і начальник відділу райдержадміністрації у справах молоді та спорту Сергій Іващенко.
     У турнірі взяли участь шість команд зі Степанівської, Комарівської, Плисківської, Сиволозької, Хорошеозерської шкіл і Комарівської школи-інтернату. Кожен колектив складався з восьми гравців (шість юнаків і дві дівчини), а на полі грали за команду п’ять хлопців і дівчина. Головним суддею  був учитель Комарівської школи Олександр Куделя.
     Переможцями стали юні футболісти зі Степанівки, які отримали пам’ятний кубок (на знімку), друге місце завоювала команда Комарівської школи-інтернату, а третє –  Комарівської ЗОШ. Призери нагороджені дипломами, гравці – медалями.
     До традиційних організаторів турніру – районної спілки УСВА і відділу райдержадміністрації у справах молоді та спорту цього року приєдналося і Борзнянське відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» у Києві, представник якого Світлана Шах вручила командам-призерам подяки й подарунки.
 
Валерій МОЛОТОВ,
голова Борзнянського  районного відділення УСВА.

Пам’яті «афганського» батька
14 жовтня 2016 року – на свято Покрови Пресвятої Богородиці, в День захисника Вітчизни на 91 році життя перестало битися серце справжньої людини, нашого «афганського» батька – ШЕВЧУКА Василя Івановича.
31 рік свого життя він присвятив службі у Збройних силах, захисту Вітчизни, за бойові заслуги нагороджений орденом Слави та медалями. За цей час пережив жорстокі бої Великої Вітчизняної війни, поранення, контузію, загибель товаришів-фронтовиків, а потім – тяжкі повоєнні роки та постійні переїзди з одного місця на інше – така вже доля військових. Його єдиному сину Володимиру, який також став офіцером, судилося прожити значно коротше життя. Він загинув у травні 1980 року в пеклі афганської війни, яка тривала майже десять років, пройшовши через ціле покоління незагоєною раною душевних страждань і болем втрат...
І тоді, майже 30 років тому, коли ще хлопці уходили на афганську війну і поверталися з неї вже зовсім іншими людьми, Василь Іванович зумів об’єднати навколо себе двадцятирічних ветеранів і створити в Чернігові один із перших в СРСР «афганських» клубів, згодом перетворивши його в могутню і дружну Чернігівську міську Спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). Тоді, ще в далекому 1987 році, не тільки для всіх нас, ветеранів афганської війни, а й для більшості представників нашого покоління, він став не просто старшим товаришем, наставником, а й справжнім батьком. І сьогодні для багатьох «афганців» Василь Іванович Шевчук був і залишився зразком героїзму і патріотизму, мужності, відваги, вірності й порядності..
17 жовтня ветерани Афганістану, разом з рідними, близькими та друзями провели в останню путь нашого «афганського» батю і з почестями поховали на міському кладовищі поруч із сином і дружиною Ніною Юхимівною.
           Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), Чернігівського обласного і міського відділень УСВА, Чернігівської обласної організації Партії ветеранів Афганістану висловлюють щирі співчуття всім рідним, близьким і друзям Василя Івановича.
        Світла пам’ять про ШЕВЧУКА Василя Івановича назавжди збережеться в наших серцях.

Передплата-2017
Побратиме, це наша з тобою газета!

     Триває передплата на газету Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост», де  друкуються законодавчі матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, проза і  поезія, можна передплатити  в усіх відділеннях поштового зв’язку України. Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – рік.
Наш індекс – 30224.
Вартість передплати з урахуванням приймання передплати і доставки складає:

на місяць – 4, 48 грн.,
на три місяці – 12, 74 грн.,
на шість місяців – 23, 78 грн.,
на рік – 46, 36 грн.
Підтримуйте газету воїнів-інтернаціоналістів «Третій тост» своєчасною передплатою.



Кубок залишився у соколят Кіровоградщини

На базі Житомирського військового інституту ім. С. П. Корольова відбувся Всеукраїнський збір вихованців патріотичних, оборонно-спортивних клубів та об’єднань «Соколята України» пам’яті воїна-«афганця» Олега Івановича Міхнюка, який віддав своє життя за Україну в АТО.
Збір започатковано й щороку проводиться Українською Спілкою ветеранів Афганістану і Всеукраїнським дитячим патріотичним об’єднанням «Майбутнє України».
Для участі у змаганнях прибули колективи з усіх куточків нашої країни. Кіровоградщину представляли дві збірні команди учасників, п’ятеро з яких – знам’янчани (Григор Владислав, Скакунов Денис, Помелов Данило, Піддубний Максим, Лісяний Ілля), а також вихованці Олександрійського ВПК «Захист» і ВПК «Саланг» (із селища Онуфріївка).
Наші спортсмени вже вісім років поспіль володіють перехідним кубком цих змагань, тому були рішуче налаштовані на серйозну боротьбу, щоб і цього року довести, що вони найкращі. А суперники намагалися будь-що не допустити цього. Тому учасники кожної команди викладалися на повну силу, намагаючись досягти найвищих результатів.
Традиційно змагання проходили на п’яти рубежах: підтягування на перекладині та виконання підйому переворотом, крос на 3 кілометри, подолання смуги перешкод, стрільба з пістолета Макарова. рукопашний бій.
Обидві команди з Кіровоградщини під керівництвом Б. Колебіденка та О. Кравченка вибороли призові місця у кожному виді змагань. Збірна області вже вдев’яте стала володарем перехідного кубка. Друге місце виборола команда Вінницької області, на третьому місці – збірна Житомирщини.
Організатори подбали й про дозвілля спортсменів. Юнаки ознайомилися з історичними пам’ятками Житомира, відвідали музей космонавтики, поклали квіти до обелісків воїнам, загиблим в Афганістані та під час проведення антитерористичної операції.
Голова Кіровоградської обласної організації ВДПО «Майбутнє України», директор Знам’янського МСТК ТСОУ, учасник бойових дій в Афганістані В. Колебіденко, який опікувався організацією поїздки команди області на ці змагання, щиро дякував за співпрацю й підтримку голові Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнської федерації військово-спортивних багатоборств, Заслуженому тренеру України А. Ярошевському, голові Онуфріївського ВПК «Саланг» В. Гозі, Знам’янському міському голові С. Філіпенку, головному спеціалісту відділу молоді, спорту та охорони здоров’я Знам’янської міської ради А. Сугарею, ТОВ «Вагонкомплектсервіс» і  особисто Ю. Гребенюку.
І.ІВАНЕНКО,
заступник директора Знам’янського МСТК ТСО України.



 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2017, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Rambler's Top100 Rambler's Top100 Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов