Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


17651511 Відвідувачів
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Урядовий портал
Укрінформ
Міністерство оборони
Орденские планки – ветеранам
"Третій Тост" №23-24 (575-576) грудень 2016 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою
З Новим роком і Різдвом Христовим!

Дорогі бойові побратими!
Шановні сім'ї наших полеглих  друзів!

Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) сердечно вітаю вас з  Новим 2017 роком і світлим святом Різдва Христового!                                
На превеликий жаль, вже третій рік на сході країни триває війна, не виконуються мінські домовленості, руйнується економіка, збільшується кількість вимушених переселенців та інше.  Народ України, її збройні сили у цій складній ситуації продовжують відстоювати територіальну цілісність і незалежність держави.     
За  рік Спілка багато зробила для допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в АТО на сході країни, багато ветеранів Афганської війни ведуть волонтерську, військово-патріотичну роботу і особисто, незважаючи на вік і поранення, захищають зі зброєю в руках рідну країну. На жаль, є серед загиблих і поранених наші бойові товариші. Низький уклін героям, полеглим на сході країни!
З ініціативи УСВА в Маріуполі відбулася зустріч представників Спілки Донбасу, які мешкають з обох сторін військового протистояння, під час якої всі ветерани Афганської війни були єдині у питанні негайного зупинення кровопролиття, вирішення складних територіальних і національних проблем виключно мирними політичними шляхами. На зустрічі прийнято звернення «За мир і безпеку на землі України!».   
Українська Спілка ветеранів Афганістану, яка багато років відстоювала і продовжує відстоювати соціальні права і пільги сімей загиблих воїнів, інвалідів війни та учасників бойових дій, приділяє велику увагу увічненню пам’яті, патріотичному вихованню молоді, допомозі військовослужбовцям, передаючи їм свій бойовий досвід. Але життя наших ветеранів і сімей загиблих не покращується,  а навпаки з кожним роком погіршується, керівники влади не ідуть на контакт з представниками Спілки та інших громадських організацій з питань покращання життя  народу, не виконується Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому УСВА активізувала свою діяльність із захисту соціальних прав і гарантій: по всій країні проходять попереджувальні протестні акції, на яких виносяться вимоги до керівництва держави.  
Останні за часом вибори до обласних, місцевих і районних рад показали, що воїни-інтернаціоналісти користуються повагою і підтримкою народу України. Партія ветеранів Афганістану, що отримала свіже дихання, у деяких областях досягла значних успіхів, а її делегати, наші бойові друзі, які повірили в свою політичну організацію, стали народними обранцями. Для значних і дієвих досягнень ми повинні підтримувати одне одного і допомагати в усіх справах, а головне – бути разом. Разом ми – сила!
2017 рік приходить до нас з новими надіями і сподіваннями, планами і перспективами. Нехай у новому році здійсняться всі ваші світлі мрії.
Бажаю вам і вашим рідним міцного здоров’я, любові й турботи близьких людей, щастя і добробуту, гарного святкового настрою, успіхів і наснаги у благородній праці в ім’я розквіту нашої Української держави, а головне – скорішого  миру і злагоди у нашій країні!  
   
З найкращими побажаннями –
Сергій  ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.


Влада повинна змінити соціальну політику стосовно ветеранів війни і сімей загиблих воїнів!
 
Безхмарним сонячним небом зустрічав Київ 7 грудня 2016 року загони ветеранів Афганської війни, які прибули зі всіх областей України.  На жаль, не радість майбутніх зустрічей бойових побратимів, а гостра необхідність боротьби за свої соціальні права привела до столиці України ветеранів війни.
Голова першої колони ветеранів вже підходила через Маріїнський парк до будівлі Верховної Ради, а її хвіст ще шикувався на майданчику біля  метро «Арсенальна». Друга колона обласних загонів піднялася до будівлі Верховної Ради від стадіону «Динамо» ім. В. Лобановського. За доповідями керівників обласних організацій УСВА у масовій попереджувальній акції ветеранів брали участь 4500 членів УСВА.
Голова Української Cпілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький на мітингу ще раз оприлюднив вимоги ветеранів до органів влади: влада повинна змінити соціальну політику стосовно ветеранів війни і сімей загиблих воїнів!
На мітингу перед зібранням виступили ветерани війни, які одностайно підтримали ці вимоги, а деякі з них наполягали на негайному їх задоволенні.
Група ветеранів на чолі з головою УСВА Сергієм Червонопиським пройшла у будівлю Верховної Ради. Голова Верховної Ради Андрій Парубій  прийняв Сергія Червонописького. У ході ділової, конструктивної розмови у присутності представників фракцій парламенту Андрій Парубій дав доручення підготувати зустріч Правління УСВА з Головою Верховної Ради України 22 грудня 2016 року. На зустріч запропоновано запросити голів комітетів і фракцій Верховної Ради, а також представників міністерств соціального блоку Кабінету Міністрів України.
 Про підсумки зустрічі з Головою Верховної Ради України Сергій Червонописький проінформував учасників мітингу, яки було добре організовано й цього разу проходив і завершився мирно.

Прес-служба УСВА.

Вимоги
Української Спілки ветеранів Афганістану
до Державного бюджету України на 2017 рік


Останнім часом недолугі дії з боку керівників держави щодо покращання життя народу України призвели до зростання невдоволення з боку найбільш незахищених верств населення. У ветеранському середовищі зростає обурення діями органів виконавчої влади усіх рівнів щодо захисту своїх соціальних гарантій.
Неодноразові письмові звернення до вищих керівників держави, зокрема до Кабінету Міністрів України, про зустріч з членами Правління УСВА і висловлення пропозицій з вирішення нагальних питань соціального захисту ветеранів, залишилися поза увагою, відповідей не отримано.
Аналіз проекту Державного бюджету України на 2017 рік, розроблений і поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України, показує, що цей документ є антиветеранським, антиконституційним і веде до фактичної ліквідації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
До Спілки надходять численні звернення від членів УСВА про провадження рішучих заходів і дій у відстоюванні соціальних гарантій ветеранів.
Незважаючи на послідовне ігнорування наших звернень до вищих посадових осіб держави, Правлінню вдавалося стримувати некерований протест ветеранської спільноти України в надії на можливість конструктивного діалогу з вищими керівниками держави. Але критичність і вимогливість звернень ветеранів змушують Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) провести 7 грудня 2016 року широкомасштабні попереджувальні акції у Києві та в регіонах України.
Ветерани війни вимагають негайної зміни соціальної політики стосовно ветеранів війни, військової служби і праці:
    – пріоритетного вирішення питань підвищення пенсійного забезпечення, безоплатного лікування і забезпечення ліками;
    – 100% фінансування вимог законів України, що визначають рівень соціального захисту ветеранів війни, військової служби і праці, сімей загиблих воїнів;
            – поновлення в повному обсязі прав сімей загиблих воїнів;
            – перерахунку пенсій ветеранам відповідно до нових умов оплати праці й нових розмірів грошового утримання військовослужбовців;
          – двоетапного (з 1 січня та з 1 липня) одночасного підвищення розміру мінімальної заробітної плати на 50% і мінімальної трудової пенсії на 25% на кожному з етапів;
         – заборони монетизації пільг в умовах інфляції, підвищення тарифів на всі види послуг (комунальних, транспортних, медичних, зв’язку тощо);
         – встановлення обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги, послуги транспорту і зв’язку та збереження прав ветеранів на пільгове користування ними;
         – розширення програми забезпечення житлом і складного протезування на інвалідів і учасників бойових дій на території зарубіжних держав;
         – недопущення у законодавчих і нормативно-правових актах дискримінації ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій на території інших держав,  інших категорій ветеранів;
         – недопущення обмеження прав ветеранів Прикінцевими положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і переведення управління коштами на «ручне керування»;
        – прозорості соціальних статей держбюджету:
        – висвітлення обсягів частин фінансування, передбачених на соціальні цілі:
          а) безпосередньо з держбюджету для МОЗ, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МО, МВС,
          б) за рахунок субвенцій з держбюджету місцевим органам влади,
          в) за рахунок місцевих бюджетів;
        – негайне прийняття проекту Закону України «Про Єдину державну систему моніторингу, виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 4844 – 2016 р.).

    Прийнято на розширеному засіданні Правління УСВА 2 грудня 2016 р.


Голова УСВА
С. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ.

Важливий збір ветеранів Афганської війни

2 грудня голова Української Cпілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький провів селекторну нараду з активом всеукраїнської громадської спілки – розширене засідання Правління УСВА з використанням технічних засобів інформації.
Київська філія ПАТ «Укртелеком» забезпечила якісний зв'язок з усіма обласними центрами і багатьма районними центрами України протягом  години. У спеціалізованих студіях були присутні голови обласних організацій УСВА, їхні заступники, члени правлінь, керівники районних осередків, представники сімей загиблих воїнів і організацій, з якими у гуманітарній сфері співпрацює УСВА.
Голова УСВА Сергій Червонописький у вступному слові зосередив увагу учасників наради на соціальних проблемах ветеранів і необхідності активної протидії тенденціям зниження соціальних стандартів і рівня соціального захисту ветеранів.
За вимогами місцевих осередків УСВА було порушено та обговорено питання щодо необхідності проведення масової всеукраїнської попереджувальної акції протесту ветеранів. На нараді оголошено основні соціальні вимоги ветеранів до органів влади і пропозиції до Державного бюджету України 2017 року.
Влада повинна змінити соціальну політику стосовно ветеранів війни і сімей загиблих воїнів!
Представники організацій УСВА висловили готовність до участі 7 грудня 2016 року в такій акції й прибути до Києва за власний рахунок.

Прес-служба УСВА.

Пропозиції ветеранів враховано
     18 листопада Президент підписав Закон України №1667-VIII  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій», який було прийнято Верховною Радою України 6 жовтня 2016 року.             
     Після підписання цього закону всі неприбуткові організації можуть видихнути з полегшенням, адже тепер до підпункту 133.4.1 Податкового кодексу внесено уточнення щодо «розподілу доходів (прибутків)». Тепер у Кодексі буде така уточнююча норма: не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2. Тобто кожна неприбуткова організація може спокійно, як і раніше, спрямовувати свої доходи (пожертви) на своє утримання, реалізацію мети, завдань і напрямів діяльності, визначених статутом.



ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 133.4 статті 133:
1) абзац третій підпункту 133.4.1 доповнити реченням такого змісту: "Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту";
2) підпункт 133.4.2 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя";
3) у підпункті 133.4.4 слова "установчими документами" замінити словами і цифрами "підпунктом 133.4.2 цього пункту".
2. Пункт 35  підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" доповнити абзацом третім такого змісту:
"Тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України
П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,
6 жовтня 2016 року,
№ 1667-VIII.

Відповідальний етап роботи
З перших днів проведення  антитерористичної операції на сході країни Українська Спілка ветеранів Афганістану активно включилася до роботи з надання всебічної допомоги військовим частинам і підрозділам, і ця робота триває.
Багато членів  УСВА добровольцями  влилися  до лав  Збройних Сил України й стали на захист суверенітету і територіальної цілісності держави.
Територіальні організації  Спілки широко розгорнули на території країни волонтерський рух, сприяють укомплектуванню частин і підрозділів засобами технічної розвідки, приладами нічного бачення, автомобільною технікою, продовольством, медикаментами, майном, будівельними матеріалами для облаштування передових позицій і місць відпочинку особового складу.
Враховуючи реалії сьогодення, УСВА переходить  в нову площину співпраці з військовими частинами, що передбачає чіткішу визначеність у волонтерській, юридичній, правовій   допомозі, а це передбачає підписання меморандумів про співпрацю між УСВА і формуваннями  АТО.
8 листопада 2016 року підписано меморандум про співпрацю між УСВА і 12-м окремим мотопіхотним батальйоном Збройних Сил України, військова частина п.п. В-2277.

memorandum.jpg

Співробітництво на новому рівні

       Співпраця Української Спілки ветеранів Афганістану з Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» триває.
        У жовтні-листопаді проведено низку спільних заходів і зустрічей, спрямованих на активізацію патріотичного виховання молоді.
       29 листопада з метою юридичного оформлення спільної діяльності підписано «Договір про співпрацю між Державним вищим навчальним закладом  «Університет банківської справи» та Українською Спілкою ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)». Головною метою договору є створення умов для розвитку національно-патріотичного виховання з урахуванням досягнень провідних вітчизняних і зарубіжних закладів професійної підготовки і громадських об’єднань ветеранів. Документ не передбачає комерційної мети.
       
Договір про співпрацю
між Державним вищим навчальним закладом
„Університет банківської справи” та
Українською Спілкою ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)                                                                               
     Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) в особі голови  Червонописького Сергія Васильовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і Державний вищий навчальний заклад „Університет банківської справи” в особі ректора Смовженко Тамари Степанівни, яка діє на підставі Статуту, з другої сторони (далі – Сторони), розуміючи необхідність і важливість співпраці, керуючись прагненням до взаємовигідних відносин співробітництва і партнерства, дотримуючись вимог чинного законодавства, розробили керівні засади співпраці щодо виконання взаємопов’язаних функцій і завдань та уклали Договір про наступне:
1.    Мета Договору
1.1. Головною метою Договору про співпрацю є створення умов для розвитку національно-патріотичного виховання з урахуванням досягнень провідних вітчизняних і зарубіжних закладів професійної підготовки і громадських об’єднань ветеранів. Даний Договір не передбачає комерційної мети.
2.    Предмет Договору
Предметом Договору є співпраця Сторін за такими напрямами:
2.1.    Формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
2.2.    Впровадження у процес виховання молоді сучасних методик, які ґрунтуються на використанні досвіду учасників бойових дій у виконанні службових обов’язків із захисту територіальної цілісності та інтересів Батьківщини.
2.3.    Використання у процесі й заходах з виховання молоді народної культурної спадщини України, зокрема творчих здобутків ветеранів війни і студентської молоді.
2.4.    Підвищення освітнього рівня і професійна перекваліфікація ветеранів війни і членів їх сімей.

3.    Принципи співпраці
3.1.    Сторони, що домовляються, беруть на себе зобов’язання співпраці у напрямах, визначених п. 2 цього Договору.
3.2.    Сторони суворо дотримуються чинного законодавства України.
3.3.    Сторони оперативно і комплексно використовують можливості, сили й засоби при виконанні взаємопов’язаних завдань у межах своєї компетенції, наданих прав і обов’язків, взаємно й своєчасно обмінюються інформацією з питань співпраці та мають право поширювати інформацію про підсумки і поточні матеріали, отримані в процесі співпраці.
3.4.    Цей Договір не впливає на зобов’язання Сторін стосовно договірних відносин з іншими юридичними і фізичними особами.
3.5.    Усі питання, проблеми і розбіжності, що можуть виникнути у процесі співпраці, Сторони зобов’язуються вирішувати шляхом взаємних конструктивних переговорів з урахуванням інтересів обох Сторін і мети даного Договору.
4.    Основні форми співпраці
Основними формами співпраці Сторін є:
4.1.    Організація і проведення спільних заходів, семінарів, конференцій та інформаційно-роз’яснювальної роботи серед молоді, а також участь у заходах Сторін.
4.2.    Проведення зустрічей студентської молоді, викладачів і персоналу з ветеранами війни, зокрема з учасниками бойових дій на території зарубіжних держав і учасниками антитерористичних операцій.
4.3.    Реалізація (за умови взаємних інтересів) спільних гуманітарних освітніх, творчих і наукових благодійних проектів і програм.
4.4.    Надання допомоги ветеранам війни і членам їх сімей у перекваліфікації, проходженні тренінгів особистісного росту, соціальної і психологічної реабілітації, практичних курсів ІТ-грамотності, англомовних курсів, практичних тренінгів з успішними й відомими українцями, правовий і фінансовий консалтинг.

5.    Витрати Сторін
5.1.    Витрати, пов’язані з реалізацією заходів, передбачених цим Договором, Сторони здійснюють самостійно, якщо не буде узгоджений інший порядок.
6.    Відповідальність Сторін
6.1.    Сторони здійснюють можливі заходи для належного виконання взятих на себе зобов’язань, передбачених цим Договором, і вирішують спірні питання шляхом консенсусу.
7.    Строк дії Договору
7.1.    Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом трьох років. За домовленістю Сторін термін дії Договору може бути подовжений на визначений ними термін.
8.    Інші умови
8.1.    За погодженням Сторін до цього Договору можуть бути внесені зміни й доповнення, які оформлюються в письмовій формі й підписуються уповноваженими представниками обох Сторін і становлять невід’ємну складову Договору.
8.2.    При реорганізації чи перейменуванні однієї зі Сторін її права та обов’язки, передбачені цим Договором, за погодженням Сторін передаються правонаступнику.
Договір складений у двох примірниках українською мовою, які мають однакову юридичну силу і зберігаються по одному в кожної зі Сторін.
Т. СМОВЖЕНКО.
С. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ.

    Київ, 29 листопада 2016 року.


День, когда наступил долгожданный мир
        Многие современные государства отмечают 11 ноября День памяти или День поминовения, День ветеранов или День перемирия.
        11 ноября 1918 года Компьенским перемирием, означавшим капитуляцию Германии, окончилась Первая мировая война, которая продолжалась четыре года и три месяца (28 июля 1914–11 ноября 1918). В её огне погибло почти 10 миллионов человек, около 20 миллионов было ранено. 
       Значительным итогом войны стала радикальная перекройка политической карты мира. Германия вынуждена была демобилизовать в одностороннем порядке свою армию, выдать победителям свою авиацию и флот, отказаться от колоний, а также от Эльзас Лотарингии, польских провинций и ряда других территорий, обязалась выплатить гигантские репарации в счёт возмещения ущерба от войны.
        Её союзники – Австро-Венгрия и Турция были расчленены. Болгария сохранилась как государство, но понесла значительные территориальные потери. В огне первой мировой сгинули последние континентальные империи в Европе — Германская, Австро-Венгерская и Российская. В Азии распалась Оттоманская империя.       
        В Великобритании, Канаде, ЮАР, Австралии и Новой Зеландии одна из самых главных традиций – минута молчания памяти погибших. Она наступает в 11 часов 11 числа 11 месяца по местному времени — срок наступления Первого Компьенского перемирия — и может длиться до двух минут. Также большую часть памятных церемоний составляют исполняемые на рожках музыкальные композиции.
       На мероприятиях возлагаются венки к памятникам, звучат поминальные молитвы и благословения, а также исполняются национальные гимны. Эта традиция стала не просто актом поминовения погибших, но и призывом соблюдать воинскую честь.
        В Канаде официальные мероприятия проводятся в Оттаве у Национального военного мемориала. Руководит ими генерал-губернатор страны, присутствуют премьер-министр, высокопоставленные чиновники и обычные граждане.
           Федеральный департамент по делам ветеранов Канады в рамках памятных мероприятий занимается распространением информации  для молодого поколения об участии Канады в обеих мировых войнах. Все памятные мероприятия направлены на увековечивание памяти о тех, кто построил современное мирное общество Канады: «Мирное общество, которым мы наслаждаемся, было создано усилиями и жертвами поколений канадцев, которые отдали свои жизни на линии фронта ради мира и свободы в мире. Вспоминая всё, что они сделали в годы войн, вооружённых конфликтов и мира, мы помогаем себе лучше понимать историю нашего народа и его будущее».
       Завершается официальная церемония  маршем ветеранов.  Начиная с 2000 года, когда был открыт памятник неизвестному солдату, сразу же после окончания церемонии все гости возлагают к памятнику красные маки.
      Аналогичные церемонии проходят в центрах провинций и территорий на основе распоряжений генерал-губернаторов. Эти церемонии могут происходить в разных городах, а также гостиницах и центрах организаций. В школах первую половину дня занимают собрания, посвящённые Дню памяти павших, а также презентации и культурные события, направленные на увековечивание памяти погибших в войнах.  
      В Германии аналог Дня памяти павших – Всенародный День скорби (или День народного траура), который праздником в широком смысле не является. Отмечается он в ближайшее к 16 ноября воскресенье.   Поминовение погибших солдат и жертв государственного насилия в разных церквях проходит в разные дни: католики проводят поминальные службы в День всех усопших верных, а лютеране – в Поминальное воскресенье.
     Дания занимала позицию нейтралитета в Первой мировой войне, но в 2009 году датским правительством был учреждён День ветеранов, отмечаемый 5 сентября. На нём поминают погибших в вооружённых конфликтах датских солдат и отдают почести ныне живущим ветеранам боевых действий.
      В Италии 4 ноября 1918 года было заключено перемирие между Италией и Австро-Венгрией, и в этот день в стране отмечается «День национального единства и вооружённых сил», когда вспоминают всех итальянских солдат, погибших на фронтах войн. С 1977 года это не выходной день, а основные мероприятия проводятся в первое воскресенье ноября.
      В Польше 11 ноября отмечается Национальный праздник независимости: именно в этот день 1918 года Польша обрела свою независимость. Члены правительства, представители власти и командования вооружённых сил возлагают цветы к Могиле неизвестного солдата в Варшаве, в церквях проводятся поминальные службы по погибшим за независимость, в школах организуются праздничные мероприятия.
        Праздник был введён в 1937 году, после пришествия коммунистов к власти в 1945 году отменён и восстановлен только в 1989 году.
   В США 11 ноября отмечается День ветеранов – праздник и выходной день как на федеральном уровне, так и в каждом штате. Тем не менее, его традиции и обычаи схожи с майским Днём поминовения. Ранее он был известен как День разоружения, но с 1954 года, уже после окончания Корейской войны, носит современное наименование как дань памяти ветеранов всех войн с участием США. В этот день проводятся памятные церемонии, салюты и парады.
    Во Франции и Бельгии 11 ноября считается национальным праздником, который увековечивает заключённое между Германией и Антантой перемирие недалеко от местечка Компьень, вступившее в силу в 11:00 («одиннадцатый час одиннадцатого дня одиннадцатого месяца»). Во Франции этот день называется Днём разоружения или Днём перемирия и считается также днём победы в Первой мировой войне (во Франции её называли и называют «отечественной»). Праздник был официально утверждён 24 октября 1922 года.
        Памятники погибшим на войне французским солдатам есть практически в каждом французском местечке, мероприятия проходят по всей стране. Символом победы служит французский василёк, который популярен гораздо больше, чем маковый цветок. Представители французских властей возлагают венки к памятникам или Вечному огню.
      11 ноября 2016 года в Киеве в парке Славы посольство Канады организовало торжественное мероприятие ко Дню Памяти тех, кто погиб в прошлых войнах. Посольства стран, в которых традиционно отмечают День Памяти, провели церемонию возложения цветов к Могиле неизвестного солдата.
       Участие в церемонии приняли руководители дипломатических миссий, атташе по вопросам обороны, военные, военно-воздушные и военно-морские атташе стран НАТО и других государств, а также ветераны войны и представители Министерства обороны Украины.
      Организация ветеранов Украины во главе с Петром Цыбенко стала инициатором проведения торжественных церемоний возложения цветов к памятникам воинам, погибшим в Великой Отечественной войне 1941–1945 г.г., Афганской войны 1979–1989 г.г. и при ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы в 1986 году. После окончания торжественных церемоний руководители ветеранских организаций за круглым столом поделились опытом мемориальной работы.
        Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов- интернационалистов) на международной церемонии у Могилы неизвестного солдата и в ветеранских торжественных и рабочих мероприятиях представлял заместитель председателя УСВА Валерий Аблазов.
         11 ноября 1981 года в Афганистане на душманском фугасе подорвалась боевая машина десанта, на командирском месте которой был старший лейтенант Сергей Червонопиский. Годы страданий и восстановления после тяжёлого ранения не сломили отважного десантника. Он стал известным общественным и государственным деятелем, который все свои силы отдаёт защите социальных прав ветеранов войны. Каждый год Сергей Васильевич отмечает этот день как день своего второго рождения. Прошло уже 35 лет с того драматического дня.
       Ветераны Афганской войны, друзья и товарищи, пользуясь случаем, выразили своё уважение мужеству и стойкости лидера ветеранского движения Украины и пожелали ему здоровья и новых успехов в деле его укрепления.

Пресс-служба УСВА.
Фото Валерия АБЛАЗОВА.

У центрі уваги – допомога людям
    16-17 листопада у Києві відбулася партнерська зустріч національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
    У події взяли участь керівники Товариства Червоного Хреста України Іван Усіченко та Алла Хабарова, народні депутати, представники  центральних органів виконавчої влади, посольств зарубіжних держав, Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, 12 партнерських національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і неурядових організацій. Українську Спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) у зустрічі представляли Валерій Аблазов і Сергій Козаченко, Державну службу України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції – Володимир Мороз. Товариство Червоного Хреста України та Українська Спілка ветеранів Афганістану – надійні партнери.
    Учасники зустрічі обговорили гуманітарні виклики, з якими наразі стикається Україна, зокрема нагальні гуманітарні потреби вразливих громадян і тих, хто постраждав від збройного конфлікту на сході країни. Головний акцент присутні зробили на гуманітарній ситуації в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Одеській областях, адже саме там налічується найбільша кількість внутрішньопереміщених осіб.
Значну увагу було приділено оцінці викликів, які постають перед ТЧХУ у наданні допомоги вразливим громадянам, і можливості якнайкраще забезпечити їхні найголовніші потреби – у продуктах харчування, теплому житлі й одязі, ліках, безпеці тощо. Ще одним важливим питанням стало покращання координації компонентів Міжнародного Руху – національних товариств, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
    З початку збройного конфлікту на сході України завдяки підтримці партнерських національних товариств Товариство Червоного Хреста України значно покращило і розширило спектр допомоги незахищеним верствам населення, зміцнило свою спроможність надавати допомогу. Для ефективного виконання своєї гуманітарної місії Товариство наразі реалізує більше 20 спільних з партнерами проектів (це видача продуктових і фармацевтичних ваучерів, засобів гігієни, відбудова зруйнованого житла, психосоціальна підтримка, лікування та оздоровлення постраждалих від конфлікту тощо).
Прес-служби УСВА і ТЧХУ.

В організаціях УСВА
Ювілей уманських «афганців»
19 листопада в міському Будинку культури відбулися урочисті збори з нагоди 30-річчя створення Уманської міськрайонної Спілки ветеранів Афганістану.
У 1986 році, коли ще тривала афганська війна, в Умані було проведено зустріч учасників бойових дій в  Афганістані з молоддю і комсомольським активом міста, після якої обрали голову організації та її актив. Спілка  виступала від імені всіх тих, хто перебував на обліку в військкоматі як військовозобов’язаний запасу, і основним завданням ставила патріотичну роботу з молоддю.
З 1995 року Уманська міськрайонна Спілка ветеранів Афганістану – структурний підрозділ Української Спілки ветеранів Афганістану, і відразу стає однією  із кращих регіональних  організацій. І  заслуга в цьому – її незмінного лідера Олега Володимировича Зайченка – колишнього юного розвідника з Кундузького окремого розвідбатальйону, а сьогодні шанованої в місті людини, яка високо цінує своїх товаришів і бойове братерство. За кожного свого побратима він ладен оббивати пороги найвищих кабінетів. З обпалених війною розрізнених доль зумів створити колектив, здатний постояти за себе. Це справді одержимість ентузіаста – бійця, впевненого у власних силах і у вірності справі, на яку готовий їх витрачати, який вже 28 років успішно очолює Уманську міськрайонну Спілку ветеранів Афганістану.
Тож цілком заслужено слова вдячності й побажання звучали саме йому та активу. Адже завдяки небайдужості Олега Зайченка та його команди в місті й районі проведено безліч заходів, спрямованих на патріотичну роботу з молоддю, вшанування пам’яті загиблих побратимів, відстоювання інтересів учасників бойових дій, підтримку сімей загиблих в Афганістані. І недарма навчальні заклади міста  запрошують на відкриті уроки мужності воїнів-інтернаціоналістів, людей, які пройшли всі жахіття  війни. Школярі з цікавістю слухають розповіді про службу в умовах війни, про пережите від втрат бойових побратимів.
В урочистостях взяли участь Герой України, голова УСВА Сергій Червонописький, голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артур Дерев’янко, голова Київського комітету сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані Тетяна Ліскіна, голова Черкаської обласної Спілки ветеранів Афганістану та учасників бойових дій Сергій Якимчук, міський голова  Олександр Цибрій, голова райради Оксана Супрунець, бойові побратими з Київської обласної організації УСВА, Первомайської міської організації УСВА і міста Бендери (Придністров’я).
   – Організація є однією з найкращих в Україні, – наголосив Сергій Червонописький у вітальному слові. – І мені дуже приємно, що така потужна організація, яка  використовує свій потенціал на захист прав ветеранів, вдів, сімей загиблих, працює  на  моїй рідній черкаській землі.
     Голова УСВА від імені Президії вручив голові Уманської міськрайонної Спілки ветеранів Афганістану Олегу Зайченку Почесну грамоту, активістам спілки – Подяки. 
Міський голова Олександр Цибрій, голова районної ради Оксана Супрунець, голови громадських організацій УСВА, учасників АТО, чорнобильців, Організації ветеранів України зазначили, що сьогодні у місті та районі спілка є одним з  найзгуртованіших громадських об’єднань, стала  прикладом у справі патріотичного виховання підростаючого покоління, пропаганди здорового способу життя. 
Рішенням правління Уманської міськрайонної Спілки ветеранів Афганістану всі члени організації нагороджені пам’ятною медаллю. Щирі слова подяки й грамоти від «афганців» отримали чимало інших мешканців міста і району, які підтримували й підтримують спілку.
 Справжньою окрасою святкового вечора стали виступи дитячих колективів міста, народного аматорського чоловічого вокального тріо «Гонта» Уманського державного педагогічного університету ім. П. Г. Тичини  (Заслужені працівники культури України Валентин Купчик, Василь Семенчук  і Петро Волошин), творчої групи «Ташакор» з Білої Церкві (Володимир Возбранний і Леонід Горобець).
Прес-служба Черкаської обласної
Спілки ветеранів Афганістану та учасників бойових дій.

Звітували тернополяни
25 листопада відбулася VI звітно-виборна конференція Тернопільської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
У роботі конференції взяли участь голова УСВА Сергій Червонописький, директор департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації Вадим Боярський, міський голова Сергій Надал, голова обласної організації «Закінчимо війну» Сергій Ліпянін, голова обласної організації бійців АТО та волонтерів «Сила України» Зеновій Гладчук, 57 делегатів з усіх районних і міських організацій УСВА області.
З доповіддю про роботу правління обласної організації за п’ять років виступив її голова  Сергій Лісовий, який зазначив, що за звітний період на Тернопільщині побудовано і відкрито 6 пам'ятників і 13 меморіальних дошок на честь полеглих бойових побратимів, відкрито 4 кімнати-музеї, музей на честь Героя Радянського Союзу Ярослава Горошка, постійно діє експозиція «Війна в Афганістані» в обласному краєзнавчому музеї, проведено понад 50 турнірів пам'яті земляків, загиблих в Афганістані, сотні уроків мужності, тематичних вечорів і десятки військових вишколів для молоді краю, видано книгу «Підручник бійця територіальної оборони». Сергій Лісовий також відзначив активну волонтерську допомогу «афганців»  військовослужбовцям у зоні АТО.
     Голова УСВА Сергій Червонописький зазначив, що Тернопільська обласна організація УСВА по праву є однією з найпотужніших громадських ветеранських організацій в Україні, відзначив її активну діяльність з військово-патріотичного виховання молоді, увічнення пам'яті полеглих на афганській війні та волонтерську діяльність. Саме за активну підтримку українського війська він вручив п’яти  волонтерам медалі УСВА «За звитягу».
Делегати конференції позитивно оцінили роботу правління і голови організації, а також затвердили звіт ревізійної комісії. Делегати одноголосно обрали Сергія Євгеновича Лісового головою Тернопільської обласної організації УСВА, заступниками – Василя Богдановича Когута і Петра Омеляновича Канака, головою ревізійної комісії – Богдана Володимировича Градишина.
По завершенні конференції з концертною програмою виступили киянин Леонід Мухін і тернопільський гурт воїнів-«афганців» «Інтерконтингент».
Василь КОГУТ,
заступник голови Тернопільської обласної організації УСВА.

Соціальний захист обговорила робоча  група
У Херсоні відбулося засідання обласної робочої групи з питань соціального захисту ветеранів – воїнів-інтернаціоналістів під головуванням її керівника – першого заступника голови облдержадміністрації Валентини Січової.
  Про стан виконання завдань меморандуму про взаємодію між Херсонською облдержадміністрацією, обласною радою та обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) доповідали члени робочої групи – керівники структурних підрозділів облдержадміністрації.
  Директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Геннадій Причина поінформував, що станом на листопад 2016 року на обліку в органах соціального захисту населення перебуває 3940 ветеранів афганської та інших локальних  війн, 81 сім’я загиблих. На виконання заходів меморандуму протягом 2016 року ветеранські організації профінансовано за рахунок коштів місцевих бюджетів на загальну суму 530,9 тисячі гривень. У районах і містах області всі зареєстровані ветеранські організації забезпечені приміщенням. Упродовж цього року надано матеріальну допомогу 81 сім’ї загиблих в Афганістані та воїнам-інтернаціоналістам на суму 490,1 тисяч гривень.
   У закладах охорони здоров’я області перебуває на обліку 3910 учасників бойових дій на території інших держав. За 9 місяців у лікувально-профілактичних закладах області проведено медичні огляди 2896 учасників бойових дій. Також воїни-інтернаціоналісти отримали ліки за пільговими рецептами на суму 143 тисяч.гривень. Учасникам бойових дій надано безкоштовне зубопротезування на суму 128 тисяч гривень.
   Щодо безкоштовного перевезення пасажирів пільгової категорії розповів заступник начальника управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв’язку ОДА – начальник відділу транспорту Петро Дементьєв. Він зазначив, що сьогодні відсутні скарги від пільговиків щодо безкоштовного перевезення. Нині перевізники Херсонщини  безкоштовно перевозять пільговиків шести категорій. Це питання перебуває на контролі підрозділу ОДА.
   За підсумками обговорення робоча группа рекомендувала головам райдержадміністрацій і міськвиконкомів посилити контроль за виконанням меморандумів з районами, передбачити у 2017 році в місцевих бюджетах кошти на фінансову підтримку кожної сім’ї (не менше 500 гривень на місяць) загиблих в Афганістані та воїнів-інтернаціоналістів – інвалідів першої групи і кошти на фінансову підтримку міських організацій Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Прес-служба Херсонської
обласної організації УСВА.

Відповідальні за гідність і свободу
У Військовому інституті провели мітинг, присвячений Дню гідності та свободи.
У  заході взяли участь почесні гості – заступник генерального директора Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності Антоніна Піпко, учасник АТО, сотник Майдану Сергій Фесенко, заступник голови Спілки учасників АТО курсант  Володимир Бурих. 
Очільник навчального закладу генерал-майор Віктор Балабін зазначив, що цього дня ми відзначаємо мужність наших людей, які виявили свої найкращі риси громадянина і патріота. «Цілісність, недоторканність нашої Батьківщини повинні бути у серці кожного військовослужбовця»,  — наголосив він. 
Сергій Фесенко зазначив, що головне для майбутнього офіцера – це гідність, яка є запорукою успішності виконання бойових завдань і дисциплінованості особового складу. «Дивлячись на вас, я спокійний за майбутнє України. Разом ми, безперечно,  переможемо ворога, здобудемо свободу», – зазначив він. 
5 грудня в інституті відбувся урочистий мітинг з нагоди 25-ї річниці Збройних Сил України, в якому взяли участь студенти, учасник миротворчих місій  та антитерористичної операції старший прапорщик Олександр Косинський, представники Ради ветеранів інституту й громадськості.
Микола ДОРОХОВ.

   Українська Спілка ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)
Книга Вдячності та Пошани

             КИРИЛІШИН  Петро  Андрійович – голова Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів).
           Народився в 1961 р. на Житомирщині. 20 квітня 1980 р. був призваний до лав Радянської Армії. Спеціальність військового зв'язківця набув  у навчальному підрозділі військ зв'язку сухопутних військ ЗС СРСР у Самарканді, потім направлений для подальшого проходження військової служби до Обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан. Рядовий Кирилішин брав участь у забезпеченні зв'язком командування 40-ї загальновійськової армії під час проведення бойових операцій. На¬городжений знаком ЦК ВЛКСМ «Військова доблесть» і медаллю «Воїну-інтернаціоналістові від вдячного афганського народу», ювілейними медалями. 5 травня 1982 р. звільнився у запас.
  Працював електромонтером на хімічному заводі ім. Свердлова у Вінниці. У 1983 – 1988 – навчався на природничо-географічному факультеті Вінницького державного педагогічного інституту ім. М. Островського.
14 листопада 1991 р. обраний головою Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані, яку очолює й понині.
У 1992–2013 – працював на різних посадах у Вінницькій обласній державній адміністрації, у виконавчому комітеті обласної ради, Державному комітеті України у справах ветеранів. Успішно завершив навчання в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Захистив магістерську роботу на тему: «Війна в Афганістані та соціальні наслідки для України».
За плідну працю та активну громадську діяльність нагороджений відзнаками Президента України – орденами «За заслуги» і «За мужність» третього ступеня, орденом Державного комітету України у справах ветеранів «Вірність бойовим традиціям», Подякою Президента України, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною Грамотою Державного комітету України у справах національностей та релігій, почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної ради, відзнаками Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
КРЮЧКОВ Георгій Корнійович — радянський та український політик. Депутат Верховної Ради УРСР 9, 10, 11 скликань. Член ЦК Компартії України. Народний депутат Верховної Ради України 3 і 4 скликань. Дійсний член Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку (Москва), професор.  
     Народився Георгій Крючков 20 жовтня 1929 року в селянській сім’ї в селі Гусарка, що на Запоріжжі. 1947 року вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою. В інституті здобув не лише ґрунтовні спеціальні знання, а й навчився аналізувати, обстоювати власні переконання. Вже через чотири роки після закінчення вузу був призначений заступником начальника Запорізького обласного управління юстиції.
       Чесність, принциповість Георгія Крючкова сприяли тому, що в грудні 1955 року його обирають секретарем, а через два роки — другим секретарем Запорізького обкому комсомолу. У 1956 — вступив у КПРС. З 1960 року – на партійній роботі у Запорізькому обкомі Компартії України: керівник лекторської групи, заступник завідуючого відділом пропаганди та агітації, завідуючого оргвідділом.
      Понад 20 років Г. К. Крючков працював у апараті ЦК Компартії України, з них понад 13 років очолював відділ організаційно-партійної роботи, обирався до складу ЦК. Був депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань. У 1985–1988 роках працював у апараті ЦК КПРС. У 1989 — народний депутат СРСР. Працював у Комітеті ВР СРСР з питань боротьби зі злочинністю, член Конституційної комісії. 1990 — помічник Голови РМ УРСР.
       У листопаді 1988 року Георгія Корнійовича обирають першим секретарем Одеського обкому Компартії України.
       Перебуваючи з квітня 1990 року на пенсії, він деякий час працював радником Ради Міністрів УРСР, радником ЦК Компартії України, а після заборони партії активно займався її легалізацією, згуртуванням комуністичних сил. У визнанні Конституційним судом України заборони компартії неконституційною — значна його заслуга.
       Двічі (1998 і 2002) Г. К. Крючков обирався народним депутатом України за списком КПУ. В обох скликаннях (1998–2000 і 2002–2006) входив до складу парламентського Комітету з питань національної безпеки й оборони, шість років очолював його. Саме під керівництвом Г. К. Крючкова Комітет забезпечив приведення практично всього масиву законодавства у цій сфері у відповідність до норм Конституції України 1996 року. Підсумки цієї роботи узагальнено у збірнику законодавчих актів «Правові основи військового будівництва та військово-цивільних відносин», виданому українською, російською та англійською мовами.
        І після завершення депутатських повноважень Георгій Корнійович займається активною громадською діяльністю. Він — член ЦК Компартії України, член Української Ради Миру, відповідальний секретар громадсько-політичної організації «Український форум».
        Погляди й активна політична позиція Георгія Крючкова знайшли відображення в його численних виступах у ЗМІ та книгах: «Всегда оставаясь самим собой. Позиция коммуниста» (2002), «Больных вопросов не обходить» (2003), «В гуще событий» (2004), «Трудные уроки. Раздумья бывшего партийного работника» (2004, 2009), «Украинское общество: бремя проблем. Беседы на политические темы» (2007), «Что происходит с нашей страной?» (2009), «Украина перед судьбоносным выбором» (2010), «Ожидания и разочарования» (2011) тощо.
        Нагороди: ордени Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора (двічі), «Знак Пошани», Князя Ярослава Мудрого п’ятого ступеня, медалі, а також ордени «Дружби» (Російська Федерація) й «Співдружність» (Співдружність Незалежних Держав). Г. К. Крючков — лауреат премії ЦК Компартії України ім. В. І. Леніна та ім. Ярослава Галана.
           КУЗЬМУК Олександр Іванович — український політик, генерал армії України  (1998), кандидат військових наук (2005). Народний депутат України 4-го та 6-го скликань. Член фракції Партії регіонів (з 2007), член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з 2007).
          Народився 17 квітня 1954 року в селі  Дятилівка Славутсього району Хмельницької області. Батько  — Кузьмук Іван Федорович  — військовослужбовець, заступник командувача 1-ї гвардійської загальновійськової армії, начальник Вищого військового училища, генерал-майор.
        Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1975); Військова академія бронетанкових військ, командний факультет (1983); Академія ЗС України, почесний магістр державного військового управління; Міжнародний інститут управління, бізнесу і права, бакалавр  економіки.
        1975–1978 — командир танкового взводу; 1978 –1979 — командир танкової роти; 1979 –1980 — заступник начальника штабу танкового полку; 1980–1983 — слухач Військової академії бронетанкових військ; 1983–1984 — командир батальйону танків і спеціальних машин танкового полку забезпечення навчального процесу академії; 1986– 1988 — командир цього полку; 1988–1990 — заступник командира мотострілецької дивізії; 1990–1992 — начальник штабу — заступник командира мотострілецької дивізії; 1992 –1993 — командир мотострілецької дивізії.
         Військову службу проходив у  Групі радянських військ в Німеччині, в  Білоруському, Московському, Ленінградському, Прикарпатському Одеському військових округах.
          У 1993–1995 — командир 32-го армійського корпусу, старший військовий начальник в АР Крим. У 1995–1996 — командувач Національної гвардії України. 11.07.1996 – 24.10.2001 — міністр оборони України; член Ради національної безпеки і оборони України (1996–2001, 2004–2005).
          24.09.2004–03.02.2005 — міністр оборони України. 2005–2007 — Віце-прем'єр-міністр України. Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (2003 –2005). Радник Президента України (поза штатом), (до 2006). член Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального і Кримінально-виконавчого кодексів України (1998–2001).
          Генерал-лейтенант (1995), генерал-полковник (1996).
           Нагороди: ордени  «За заслуги» третього ступеня (2010),  Богдана Хмельницького першого (2002), другого (1999) і третього (1997) ступенів,  Данила Галицького  (2004),  Іменна вогнепальна зброя (1999), Державна премія України в галузі науки і техніки (1999), Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь», орден Св. Дмитра Солунського третього ступеня (УПЦ, 1999), 15 медалей, 6 орденів і відзнак іноземних держав.
        КУЧМА Леонід Данилович — український політик, Прем'єр-міністр України (13 жовтня 1992 – 21 вересня 1993), Президент України (19 липня 1994 —23 січня 2005).
Народився 9 серпня 1938 року в селі Чайкіні Чернігівської області.  У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету.
     У 1960–1982 – інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з  1975 по 1981 – секретар партійного комітету Конструкторського бюро «Південне», пізніше – з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод» — на той час найбільшого заводу військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції у Радянському Союзі.
      З 1982 по 1986  — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне»,  з 1986 по 1992 — генеральний директор ВО «Південний машинобудівний завод».
У 1990–1992 – народний депутат УРСР (XII скликання, пізніше – Верховної Ради України першого скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки.
      Жовтень 1992—вересень 1993 —  Прем'єр-міністр України, голова Ради національної безпеки і оборони.
     З метою створення належних умов для активної участі ветеранів війни в Афганістані  та  воєнних  конфліктів  в  інших  зарубіжних країнах  у  суспільному  виробництві,  сприяння  благодійній і гуманітарній діяльності Української Спілки ветеранів Афганістану Кабінет Міністрів України  прийняв Постанову від 2 квітня 1993 р. № 238 «Про сприяння діяльності Української Спілки ветеранів Афганістану».
         З грудня 1993 — президент  Ради промисловців і підприємців України. У 1994 – народний депутат України другого скликання, член міжрегіональної депутатської групи.     
      19 липня 1994 — обраний на посаду Президента України.
      З урахуванням громадської думки та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні Указом Президента України від 4 січня 1997 року №3/97 утворено Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. Головою Комітету було призначено Червонописького Сергія Васильовича. Указом Президента України від 27 листопада 1997 року №1309/97 затверджено Положення про Комітет. До сфери впливу Комітету ввійшло 5 млн. ветеранів Великої Вітчизняної війни,  ветеранів зарубіжних воєн і конфліктів, а також сімей загиблих воїнів.
    Постановою Кабінету Міністрів  України від 24 квітня 1997 року № 397 “ Питання  Комітету у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України ” встановлено граничну чисельність працівників центрального апарату – 60, в тому числі 27 – уповноважених представників у місцевих органах виконавчої влади. Першим заступником голови Комітету призначений Зубко Юрій Григорович, заступником голови Комітету – Аблазов Валерій Іванович.
            Враховуючи численні   звернення   громадських    організацій, ветеранів  війни,  та  з  метою  сприяння  патріотичному вихованню молоді Указом Президента України від 23 лютого 1999 року № 202/99 в Україні було установлено свято – День  захисника  Вітчизни,  яке відзначалося щороку 23 лютого.
Указом Президента України від 13 березня 1999 року №250/99 Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів  в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України перейменовано в Комітет України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах.
          14 листопада 1999 – вдруге обраний на посаду Президента України. 
          На початку 2002 року Україна оголосила про наміри добитися асоційованого членства в ЄС. 24 березня 2003 року Україна і НАТО відкрили громадськості Цільовий план Україна – НАТО, який було схвалено у листопаді 2002 року на Паризькому саміті. У 2004 році Л. Кучма виключив з Військової доктрини положення про вступ України до НАТО та Європейського Союзу як кінцеву мету політики євроатлантичної та європейської інтеграції країни. 15 червня Кучма заявив, що на нинішньому етапі Україна не готова вступити до НАТО і перебуває на такій самій відстані від НАТО, як від Євросоюзу.
     Указом Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 утворено Державний комітет України  у справах ветеранів на базі Комітету України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах. Головою Держкомітету  призначено Червонописького Сергія Васильовича. Указом Президента України  від 22 червня 2000 року № 811/2000 «Питання Державного комітету України у справах ветеранів» затверджено Положення про Держкомітет.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року №288 «Питання Державного комітету України у справах ветеранів» дозволено Держкомітетові  мати  колегію з 13 осіб, затверджено її персональний склад. У сфері впливу Держкомітету залишилося 5 млн. ветеранів війни, їхні сім’ї та сім’ї загиблих, але додатково визначено обов’язки брати участь у формуванні  соціальної політики держави стосовно всіх 11 млн. ветеранів, тобто ветеранів війни, військової служби і праці.
Першим заступником голови Держкомітету призначений Зубко Юрій Григорович, заступниками – Аблазов Валерій Іванович і Раєвський Віталій Анатолійович. Усі роки діяльності Держкомітету  його  очолювали учасники  бойових дій в Афганістані, добре відомі у ветеранському середовищі  особи, які користуються повагою і довірою ветеранів Великої Вітчизняної війни.
Робота Держкомітету і його представників в областях сприяла активізації і консолідації ветеранського руху в Україні й конструктивній співпраці ветеранських організацій з органами виконавчої і законодавчої гілок влади.
            На підтримку ініціативи   громадських    організацій  та  з  метою  вшанування громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, Указом Президента України від 11 лютого 2004 року № 180/2004 в країні установлено  День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який відзначається щороку 15 лютого.    
        11 листопада 2004 року Л. Кучма презентував Президентський фонд «Україна» і нову книгу «Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні». Метою діяльності фонду є сприяння розбудові та консолідації громадянського суспільства, а також захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Згідно зі статутом він є благодійною організацією, створеною відповідно до Конституції України та Закону України «Про благодійництво та благодійні організації». Основними напрямами роботи фонду є гуманітарна діяльність з підтримки обдарованої молоді в Україні, а також науково-експертна, аналітична робота і міжнародна співпраця (підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян; організація і здійснення заходів з метою захисту культури, мистецтва і духовності, книговидання; підтримка талантів у сфері освіти; сприяння перспективній творчій молоді; підтримка сільських бібліотек тощо. Президентський фонд «Україна», за відгуками, і дотепер здійснює реальну допомогу  обдарованим дітям і молоді зробити перші кроки у своєму становленні.
      Після відставки Л. Кучма не відсторонився від участі у житті країни, але не брав участі в активних політичних проектах, виступаючи публічно з коментарями стосовно поточної ситуації. Його оцінка ситуації в Україні була заснована на його досвіді й не містила політичних амбіцій.
     23 червня 2014 року Л. Кучма увійшов до тристоронньої контактної групи і представляв Україну на переговорах з «ДНР» і «ЛНР» за участі представників Росії та ОБСЄ. 2 лютого 2015 року Президент  П. Порошенко призначив Л. Кучму офіційним представником України у тристоронній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі.     
       Нагороди: орден Трудового Червоного Прапора (1976), лауреат Ленінської премії (1981), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993),  Золотий орден Св. князя Володимира першого ступеня  (1999, УПЦ МП), орден Святого рівноапостольного князя Володимира першого ступеня (1999, УПЦ КП). орден Золотого Орла — найвища нагорода Казахстану (1999),  орден «Золота Віфлеємська зірка» (Палестина) (2000), орден Лицарів Гробу Господнього (2000), найвища Державна нагорода Республіки Молдова «Орден Республіки» (2003), диплом і медаль почесного доктора Національної академії державного управління при Президентові України (2004), орден Української православної церкви преподобного Іллі Муромця першого ступеня (2004), Почесний знак Співдружності Незалежних Держав (2004), диплом почесного доктора, мантія і медаль Національного університету «Узбекистан»  імені Мірзо Улугбека (2011), орден «За заслуги перед Вітчизною» першого ступеня (РФ, 2004).
Л. Д. Кучма – Почесний громадянин міст України: Білгорода-Дністровського, Дніпропетровська, Кривого Рогу, Севастополя, Полтави, а також Єревана (Вірменія).
     Монографії, книги: «Вірю в український народ» (2000), збірка виступів Леоніда Кучми (2000), «Про найголовніше» (2001),  «Україна — не Росія» (2003), «Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні» (2004).

Патріотичне виховання
Знайомство з історією
Першокурсники факультету механізації сільського господарства Вінницького національного аграрного університету відвідали філію обласного краєзнавчого музею – «Музей пам’яті воїнів Вінниччини, які загинули в Афганістані.
Цікаву екскурсію провела науковий співробітник музею Алла Зарубенко. У музейній експозиції розміщено фотографії, особисті речі загиблих воїнів-“афганців”, листи, адресовані рідним, і листи від командування військових частин, де проходили службу наші земляки.
Студенти також ознайомилися з новим розділом музейної експозиції — “Афганці” сьогодні”, який розповідає відвідувачам про діяльність обласної, міської, районних спілок ветеранів війни в Афганістані, учасників бойових дій, які проживають у місті та області.
«За годину екскурсії моїх студентів не взнати, – ділиться враженнями їхній куратор – старший викладач кафедри сільськогосподарських машин, учасник бойових дій в Афганістані Олександр Васильович Ковальчук. – Помужніли водночас».

Прес-служба Вінницької обласної
Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Досвід бойового офіцера 
     За ініціативи ветеранської організації Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з випускником, учасником АТО капітаном Я. В. Петрашевським.
     Молоде  покоління  військовослужбовців Збройних Сил України з честю продовжує героїчну бойову  естафету старшого покоління – ветеранів  Другої світової війни, воїнів-«афганців», учасників бойових дій на території інших держав, миротворців. 
     Сьогоднішні воїни, волонтери, «афганці» виконують  найважливіше завдання – захищають незалежність і територіальну цілісність держави. Серед них багато  випускників інституту, в тому числі капітан  Петрашевський, учасник боїв за Луганський аеропорт,  Дебальцеве, який у ході бойових дій був контужений і зазнав поранення.  Про таких, як наш випускник, старший командир сказав: „Для мене вони залишаться еталоном того, якою повинна бути українська армія. Спілкування з ними змушувало відповідати цьому стандарту.  Хлопці билися, як справжні десантники: „…не можеш йти – повзи, не можеш повзти – чіпляйся зубами“.
       Капітан Я. Петрашевський  6 січня 2016 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.
     Ярослав Володимирович поділився своїм досвідом, рзповів про особливості виконання бойових завдань у зоні антитерористичної операції, про героїзм і самовіддачу побратимів. Він наголосив важливість вміння застосовувати здобуті у Військовому інституті знання, бути впевненим у їх правильності, необхідність розуміти й поважати підлеглих, жити їхніми проблемами, знати запити й потреби.  «Будьте зацікавленими, допитливими, обізнаними, беріть відповідальність на себе, прагніть більшого – це саме те, що допомагало мені при виконанні бойових завдань», – зазначив офіцер.
     Курсанти розпитували бойового офіцера про страх першого бою, особливості виконання завдань за призначенням, про військовий обов’язок, взаємовідносини у підрозділі, відповідальність за підлеглий особовий склад, патріотизм і мужність. Вражали фотографії та відеоматеріали з особистого архіву офіцера, зняті на сході України.
          Голова Ради ветеранів Військового інституту відзначив, що найголовніше завдання курсантів – стати спеціалістами високого класу в своїй професії. «На допомогу вам – досвід офіцера, який, здобувши знання у Військовому інституті, закріпив і примножив їх у бойових умовах, захищаючи цілісність і суверенність нашої держави».  Ярославу Петрашевському вручили подяку від начальника інституту і сувеніри.
      Командування і весь особовий склад інституту щиро вдячні батькам мужнього офіцера за його виховання, а йому особисто – за героїзм, витримку й терпіння.
Микола ДОРОХОВ,
голова Ради ветеранів Військового інституту,
учасник бойових дій в Афганістані, полковник запасу.

На чай до «афганців»
      Уже не один рік Шепетівська Спілка ветеранів Афганістану (Хмельницька область) і недільна школа при храмі Святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, настоятелем якого є учасник бойових дій в Афганістані протоієрей Анатолій Вересюк, співпрацюють у виховній роботі не тільки героїко-патріотичного напряму, але й духовного.
      Чимало дітей вже закінчили навчання у недільній школі, а дехто продовжує вчитися. Є й такі, які прийшли до цього духовного закладу вперше, але всіх їх об’єднує одне – слово Боже і знання, отримані від старшого покоління.
     Учні разом з «афганцями» побували з виставами і колядками в Хмельницькому обласному госпіталі для ветеранів війни, відвідали приватний музей Афганської війни у Хмельницькому.
     У приміщенні Шепетівської СВА напередодні свята заступника воїнства Архістратига Михайла «афганці» вчергове  зустрілися  з вихованцями недільної школи. Діти мали можливість поспілкуватися з воїнами-інтернаціоналістами Валерієм Косоговим і Василем Харченком, які розповіли їм про події в Афганістані, відвідали музей солдатської слави, що працює у приміщенні спілки.
    Кожній дитині було цікаво бачити давні світлини теперішніх сивочолих ветеранів. А ще – власними руками доторкнутися до раритетів тієї війни, адже дитяча цікавість не має меж. Кожен відвідувач також мав можливість приміряти на себе деякі експонати, сфотографуватися з ними.
      «Афганці» на правах господарів пригостили дітей солодощами й ексклюзивним чаєм «Шураві». За чаюванням ветерани поділилися спогадами про ті часи, коли ще зовсім молодими їм довелося писати свою історію життя.
    Разом з дітьми уважно слухали розповіді вчителі-волонтери недільної школи Раїса Володимирівна Ціонель і Марія Вікторівна Гончарова. Звичайно, не обійшлося без фотографії на згадку і подяк за змістовно проведений час.
Володимир ПИПИЧ,
учасник бойових дій в Афганістані.

На вірність Вітчизні

     З нагоди 25-ї річниці створення Збройних Сил України, служба у справах дітей Ковельської райдержадміністрації  (Волинська область) організувала для сільських школярів тематичний захід «На вірність Вітчизні». 

     Патронажна сестра Тетяна Ковалюк провела  практичні заняття з надання першої невідкладної допомоги потерпілому. Старший офіцер відділення офіцерів запасу та кадрів Ковельського військкомату капітан ЗСУ Олексій Шумік продемонстрував дітям зразки вибухонебезпечних предметів, розповів правила поводження з ними.

     Голова Ковельської міськрайонної організації Української Спілки ветеранів Афганістану Микола Савосюк продемонстрував зразки сучасної зброї.

     Діти побачили документальний відеофільм «Сини-синочки» про  долю ветеранів Афганської війни.
Микола САВОСЮК,
голова Ковельської міськрайонної організації УСВА.

Із поетичного зошита

     Віра Василівна Кухарук народилася 15 грудня 1954 року в мальовничому селі Селище поблизу Вінниці. Закінчила Львівський торгово-економічний інститут, працювала на різних керівних посадах. Нині проживає в Шепетівці Хмельницької області.
     Займає активну громадянську позицію, займається громадською діяльністю,16 років очолює літературно-мистецьку студію «Доля», яка об’єднує сьогодні понад 70 творчих особистостей (поетів, музикантів, художників). Керівник «Світлиці Віри, Надії і Любові» обласної громадської організації Фонд Сталого розвитку «Стара Волинь», що діє при бібліотеці ім. М. Коцюбинського у Шепетівці. Налагодила зв’язок з творчими шепетівчанами, які проживають за кордоном. Громадський кореспондент шепітівських засобів масової інформації. Допомагає молодим упорядковувати збірки, писати проекти на здобуття грантів. Працює з молоддю, опікується талановитими учнями і студентами, допомагає творчим колективам, обдарованим дітям і молоді брати участь у конкурсах.
     Людина з відкритою душею, оптимістична, завжди сповнена творчих планів щодо подальшої багатогранної діяльності.
     Віра Кухарук – автор 15 збірок різнопланових віршів, збірки сонетів. Вірші на «афганську» тематику займають чільне місце у творчості поетеси.    
     Двом братам її чоловіка – учасникам бойових дій – судилося пройти цю страшну війну, відчути нестерпний біль втрат і радість повернення додому живими. Старший, Петро Свинарчук, був штурманом Мі-6. Постійною дислокацією полку стала провінція Кундуз. Звідти літали на Кандагар, Кабул, Хайратон, Файзабад, Пулі-Хумрі – перевозили зброю, боєприпаси, перекидали до місця бойових дій десантників, забирали «трьохсотих» і «двохсотих». Брав участь у бойових операціях у Файзабаді, Ханабаді, під Кандагаром.
Молодший, Анатолій, десантник, старший сержант, заступник командира взводу зв’язку 350-го парашутно-десантного полку. Полк дислокувався в районі Кабульського аеропорту. Брав участь у бойових операціях в провінції Панджшер, в Газні, Джелалабаді, Пулі-Хумрі.
    Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати батьків, не можна забувати історію свого народу, не можна забувати захисників рідної землі. «Афганці» – спадкоємці бойової слави, носії непідкупного, справжнього патріотизму.
     Четвертий рік поспіль, повертаючись до теми Афганської війни, напередодні дати виведення радянських військ з цієї країни, до 15 лютого, за ініціативи Віри Кухарук студійці дарують для тих, хто побував у пеклі тієї війни, збірники віршів.

Тобі, мій брате

Тобі, мій брате, так, як і мені,
Повік носити цю у серці рану.
Було обом нелегко на війні,
Скропили кров’ю ми пісок Афгану.

Здолати час невпевненість тяжку,
Забути все,.. Чи ще носити муку?
Ми з тими, кому ношу цю важку
Господь, неначе жар, поклав у руку.

На скелях гір солдата досі тінь,
Закинула зла доля на чужину.
Ми дивимось крізь призму поколінь –
Хто кинув в бій беззахисну дитину.

Сьогодні знову друзів ллється кров,
Війна прийшла зненацька в Україну.
Помножимо на всіх свою любов,
Захистимо від ворогів родину.

Коли потрібно – підемо у бій,
Пліч-о-пліч з нами – вірні побратими.
Колишні браття учинили в нас розбій,
Я вірю, поквитаємося з ними.


Біль і спомин

Пам'яті  Михайла  Франчука із села Жолудки Шепетівського  району,
нагородженого посмертно орденом  Червоної  Зірки.

За вікном промайнула дивна
Чи то тінь у саду, чи примара,
А чи пляма  на склі незмивна?..
Тільки сон, наче Божа кара...

Знов вважається тихий стогін.
Наче маска – бліде обличчя.
Біль у серці... Синочок... Спомин.
Розривають навпіл протиріччя.

Ні початку болю, ні краю...
А так хочеться спраглої втіхи!
Ти з вогню потрапив до Раю?
Ось пташам визираєш з-під стріхи...

За які це гріхи відплата?
Хрест важкий я ще довго нестиму...
Знову думи, немов пташата,
Що втікають на південь на зиму.

Журавлем із земель священних
Прилетиш сам до рідної хати.
До стареньких – сиріт стражденних,
Із криниці любов черпати.


Сині гори у срібних далях

Сині гори у срібних далях.
У чужій стороні – тінь солдата.
В когось груди, дивись, в медалях,
Ну, а в нього – холодна хата.

Не вернувся один з полону,
Хоч надію на диво плекала.
Сніг у горах... Там захолонув...
Ти з коханим стежками блукала.

Та тобі день чи ніч – байдуже.
Чи не скрипнуть, бува, ворота?
Небо очі блакитні мружить
Десь в південних безмірних  широтах.

У волоссі – завії білі,
Молода, та живеш минулим.
Почуття в душі помертвілі...
Ось синочки давно поснули.

Образ любий з світів далеких,
Наче птах, прилетів зі снами.
Цей підбитий сивий лелека
Попрощатись прийшов з синами.


Мамо, мамусенько, чуєте?

Присв'ячується  Сергію  Дмитровичу Зайчуку із села Орлинці Шепетівського району,
нагородженому посмертно медаллю «За відвагу».

«Мамо, мамусенько, чуєте, мамо?
Я у дворі... Вже стою на порозі.
Серденько ваше б'ється так само,
Як за живими, за нами в тривозі».

Ой, далеченько клята Анава...
Пактію сірі піски засипають.
Не дочекалися рідного слова,
Десь у Шинданді досі вмирають.

Хтось залишився там на чужині,
Та від знущання і горя став чорний.
Сліз поволока, очі ще сині,
Вже не Ісусу... Аллаху став вірний.

Тягнеться звідти ниточка срібна,
З того клубочка тугенького болю,
Прямо до серця... Матінка бідна
Досі для сина вимолює долю.

Не заживає в серці рана

Не заживає в серці рана.
Болить у матері за сина.
Молитва слізна материна –
Не вберегла від смерті сина.

Із ночі в ніч відлуння бою:
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Пісок розпечений в пустелі,
Гаряче сонце, сірі скелі.

Ось постріл, крики, лемент бою...
„Мій синку, любий, я з тобою!”
Знов постріл, крики, лемент, стогін...
Підрублено під корінь пагін.

Той пагін був з міцного роду.
Йому не було переводу.
Земля йому давала сили –
Всі хлібороби нею снили.

Мав чорні брови, очі сині...
За що загинув на чужині?
І де взялась та чорна сила,
Що поламала твої крила?

Чому намарно гинуть діти?
Ще довго буде лан чорніти...

Горить край лісу золотистий клен


Горить край лісу золотистий клен.
Це дерево найперше пожовтіло,
Зненацька спалахнуло і згоріло,
Як в матері один-єдиний син.

Залишив все – зелені явори,
І джерело, що серед поля бігло.
І колос житній, золотисто-стиглий.
І пагорб лисий древньої гори.

А мати, мов засохла тополина,
Вже стількі років виглядає сина.
Ось вітер ворухнув в вікні фіранку
Здається, син живий стоїть на ганку.

Притихла бідна, тільки серце б’ється.
Синок живий їй знову видається.
Навіщо йому ті скелясті гори?
Навіщо їй це невимовне горе?


Ти мене зачекай

Ти мене зачекай — я до тебе, кохана, прилину,
Хоч я довго блукав по чужих і ворожих світах.
Знаю, досі чекаєш... Ніколи тебе не покину.
Хай зігріє теплом, звеселить душу батьківський дах.

Я ще досі горю і кохаю тебе до нестями,
Хоч в душі запеклися болючим клубком почуття.
Ластів'ятком-підранком вертаюсь в дитинство до мами.
Дочекайся мене... В нас попереду ціле життя.


Горить лампада…

Горить лампада... Світлий лик Христа,
Поклони б'є старанно сива мати.
Син дивиться з Баграмського Хреста:
Як втішити стареньку, що сказати?

У матері в волоссі сивини.
Одній на світі доживати сумно.
Синок-солдат не повернувсь з війни.
В чужій країні... Ні за  що... Бездумно...

Забрали у вдови... Єдиний син...
В Афганістан тоді таких і брали.
Привезли в цинку. Плакати над чим?
На міні підірвався... Щось зібрали.

Посмертні залпи зайві і слова.
Поховані надії у могилі.
Не знає бідна й досі, чи жива.
З портрета сина очі – добрі й милі.

Останній грім салюту відгримів,
І для “сліпців” давно прийшло прозріння.
Болючі струни чистих почуттів
Геть заснувало безнадії павутиння.

Схилилася, колише тихо біль...
Не виплаканий, наче згуба, в серці.
Втішати – це, немов на рану сіль...
Лиш ниточка життя на скронях б'ється.

Не запитуй, коханий

Не запитуй, коханий, мене, як живеться без тебе....
Ти живим намагався мені прихилити край неба.
Та за обрій злетів й не вернувся, мій лебедю любий,
Безнадіє болюча, моя нещасливая згубо.

Дні і ночі минають... Я знову одненька сумую,
В серці біль невимовний колишу... Ніяк не вгамую.
Я літа нещасливі уже рахувати не буду,
Та тебе, мій єдиний, повір, я повік не забуду.

Окрім болю в душі моїй більше немає нічого,
Лебединії крила проситиму тільки у Бога,
Щоб крім мене ніхто той дарунок не міг зачіпати,
Та, боюся, вітрисько їх може навмисне зламати.

Мої мрії зів'яли, неначе тендітнії квіти,
Ти скажи, мій коханий, як вік цей без тебе дожити?
Повернися до мене на мить, щоб надія воскресла,
Щоб засяяли долі моєї ясні перевесла.


Вже давно не стріляють

Вже давно не стріляють... Забулись Афган і тривога,
Залишається крила лелечі просити у Бога,
Щоб могла я  до тебе у гори холодні злітати,
Щоб сосни гімалайської гілочку ніжну зламати.

А у нас на  Вкраїні розквітла калина весною,
Я сумую одна, мов вербичка ота над водою.
Скільки доля недобра мені бідній крила ламала,
Та із серцем розбитим у горі слабкою не стала.

Я не скаржусь на долю, бо знаю, що не допоможе.
Подаруй хоч хвилиночку щастя, ласкавий мій Боже!
В край далекий всім серцем щоденно до милого лину,
Дай побачити любого в зустрічі рідку хвилину.

Відцвітає життя, мов калини цвіт в'яне весною.
Залишаюся знову одна наодинці з журбою.
І доводиться дітям-онукам крізь сльози всміхатись,
Що зустрінемось за життєкраєм... На це сподіватись.


Мати солдата

Очі пекуча сльоза обпіка,
Рана у серці ятриться.
Дрібно тремтить материнська рука –
Син ясночолий їй сниться.

Він приїздив у відпустку в село,
Радісно всім усміхався.
Ще дев'ятнадцяти літ не було...
Так молодим і зостався.

Не закінчилась афганська війна
В цій українській оселі.
Досі сумує матуся одна,
Плинуть роки невеселі.

Нікому втішить матусю стару,
Син не вернеться ніколи.
Гірко дивитися на дітвору,
Що повертає зі школи.

Це ж і онучок міг бути таким,
Щоб син живим повернувся.
Очі їсть смуток ядучий, мов дим.
Розпач в душі ворухнувся.

Стука годинник, немов метроном,
Лічить невпинно години.
Місяць повільно пливе за вікном.
– Де ти, мій сину єдиний?

Тільки це фото – портрет на стіні,
У рушниках вишиваних.
Син у афганськім пекельнім вогні...
Так із життя пішов рано.

Не забирайте дітей в матерів!
Людство плекає ще віру
У ненароджених наших синів,
У силу розуму й миру!

Я чекатиму

Вже буяла весна, як прощались востаннє,
Ти залишив печаль своїх синіх очей.
І котилося сонце, мов яблуко раннє...
І так млосно було від солодких речей.

Поспішав у Афган — присягнув воювати
І накази виконувати без вагань.
А мені залишилось – чекати, чекати,
Чекати... І німіти від переживань.

Йду шукати сліди — замела хуртовина.
Не поля, а сувої полотен лляних.
У чужій стороні – ти для мене людина єдина.
Серед мертвих немає — ти серед живих.

Хочу вірити, ще гляну в очі блакитні,
Поки очі мої, мов полин, відцвітуть.
Пам'ятай, я чекатиму завжди у квітні,
Я чекатиму, поки тебе не знайдуть.

Віра КУХАРУК.

      Владимир Карлов родился 7 июля 1952 года в Торецке (Дзержинске) Донецкой области, где и проживает в настоящее время. Воинскую службу проходил в Группе советских войск в Германии. После демобилизации вернулся в родной город и работал на шахте.
      Поэзией серьёзно увлёкся в конце восьмидесятых. Автор книги «Я родом с Тополей», лауреат литературных конкурсов.
      Награждён  знаками «Шахтёрская слава» третьей степени и «За успехи».


Ода Україні
Слався, ріднаУкраїна,
Слався, вільнаУкраїна.
Слава твоїй долі,
Слава твоїй волі.
І героям слава,
Та й навіки слава!
Славна в світі ти синами –
Січовими козаками,
Славна гетьманами,
Нашими батьками.
А ти наша ненька,
Матінка рідненька.
Маю силу,  маю вдачу,
Маю гідність я козачу.
Супостатам клятим
Волі не забрати,
Ти даєш народу
Злагоду і згоду.
Перед Богом присягаю:
Поки рідну мову маю,
Батьківські свободи,
Гетьманські клейноди
І тебе не зраджу,
Щастю не заваджу.
Слався, ріднаУкраїна,
Слався, вільнаУкраїна.
Слава твоїй долі.
Слава твоїй волі
І героям слава,
Та й навіки слава!

С христианскими схожими верами
Сыновей нашей общей земли
На востоке зовут нас бандерами,
А на западе мы москали.
Наши судьбы во многом похожи,
И в часы испытаний, невзгод,
Нужно помнить: мы все дети Божии,
Христианский единый народ.

Неустанно, предательски – в спины,
В преисподнюю с адским огнём
Превращают снаряды и мины
Нашу Родину ночью и днём.
Начинаю безмолвный молебен,
Но срываюсь невольно на крик,
Я в расколотом залпами небе
Вижу скорбно склонившийся лик.
Слышу, как отдаётся набатом
Стук наполненных злобой сердец,
Брат сегодня сражается с братом…
Примири нас, Всевышний Отец.
Не позволь захлебнуться нам кровью,
Новым Каином с Авелем стать,
Не для этого в муках, с любовью
Родила и вскормила нас мать.

Символы веры
Взяв на излом,
Время нам нервы
Вяжет узлом.
Фразы-скитальцы –
Пулей в висок,
Жизни сквозь пальцы –
Влагой в песок.
Мысли нам гложет
Фраз диссонанс,
Господи, Боже,
Слышишь ли нас?

Владимир КАРЛОВ.




Память в бронзе, металле и камне
На честь героя

      На фасаді львівської школи №45 урочисто відкрито меморіальну дошку на честь загиблого в зоні антитерористичної операції випускника – майора Юрія Олександровича Круглікова, нагородженого посмертно орденом Богдана Хмельницького третього ступеня.
     Юрій Кругліков присвятив своє життя службі у Збройних Силах України. Він з честю виконав військовий обов’язок в Афганістані, Іраку, з перших днів військового протистояння на сході країни став на її захист. У 2015 році Ю. О. Кругліков героїчно загинув у зоні АТО. Він був членом громадської організації учасників бойових дій Львова.
     В урочистому заході взяли участь рідні й близькі загиблого героя, бойові побратими, педагоги і учні школи, представники громадських ветеранських організацій міста, виконувач обов’язків начальника відділу освіти Франківського району Леся Васюта.
     На урочистому мітингу виступили директор школи Наталія Мельник, підполковник Андрій Ляхович, бойові друзі, які розповіли про життя, службу і про героїчну загибель Юрія Олександровича. До меморіальної дошки під звуки військового оркестру було покладено квіти.
     Вічна пам'ять герою!

Анатолій ЯНКІВ,
учасник бойових дій в Афганістані,
інвалід війни першої групи, полковник у відставці.



Вітаємо з перемогою!
Рішенням конкурсної комісії Івана Петровича КОВАЛЬЧУКА визнано переможцем конкурсу на посаду генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) щиро вітає Івана Петровича з перемогою і з призначенням на посаду генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні. Спілка завжди плідно співпрацювала з колективом музею, добре знає і високо оцінює діяльність його працівників й підтримувала кандидатуру І. П. Ковальчука на посаду генерального директора. 
Успіхів Вам, шановний Іване Петровичу, і вашому колективу! Попереду у вас – важливі завдання й перспективні плани розвитку. Бажаємо їх здійснення!

Спорт
Присвячено ювілею спілки

У спорткомплексі Шепетівської районної ДЮСШ «Колос» на Хмельниччині івідбулися змагання на кубок району з міні-футболу серед дітей 2005–2006 років народження, присвячені 30-річчю створення Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану.
Юних футболістів привітав настоятель храму Святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії протоієрей Анатолій. Прочитавши молитву, благословив їх на успішну гру.
За кубок змагалися колективи «Динамо» (Городище), «Вогнетривник» (Михайлючка), «Зміна» (Шепетівська районна федерація футболу) і «Темп» (Шепетівка). Перемогла команда «Зміна», «Динамо» посіло друге місце, а «Вогнетривник» став третім. Уболівальники визначили кращих гравців команд: Артема Смолінського («Зміна»), Андрія Левченка («Динамо»), Максима Корнійчука («Темп»), Дениса Тарадайника («Вогнетривник»).
Змагання відбулися за сприяння Шепетівської районної організації ВФСТ «Колос» АПК України та Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану. Спонсором головного призу виступив член «афганської» спілки, учасник бойових дій Олександр Бернацький.
 
Володимир ПИПИЧ,
учасник бойових дій в Афганістані.


Готуємось до Ігор Незламних

15 українських спортсменів візьмуть участь в Іграх Незламних, які відбудуться 24-30 вересня 2017 року в Канаді, у Торонто.
Наша команда формується для участі у змаганнях з шести видів спорту: це легка атлетика, пауерліфтинг, плавання, стрільба з лука, велоспорт на шосе, веслування на тренажерах.
Запрошуються військовослужбовці й ветерани з ознаками інвалідності, набутими під час виконання військового обов’язку. На участь в Іграх Незламних треба подати заявки, для цього необхідно заповнити анкету і направити її до робочої групи. До складу робочої групи входять представники Міноборони, МВС, Мінсоцполітики, Держслужби України у справах ветеранів та учасників АТО, Мінмолодьспорту, Мінінформполітики, громадських організацій ветеранів війни, зокрема УСВА.
Інформація, вимоги до стану здоров’я,  терміни і форми документів розміщені на сайті: www.invictusgames.in.ua  Листування і з’ясування питань:  E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Прес-служба УСВА.

Перемогли найвправніші
В Івано-Франківській області Тисменицька районна організація УСВА спільно з районною радою фізкультурно-спортивного товариства «Колос» за підтримки райдержадміністрації і районної ради вже третій рік поспіль провели  волейбольний турнір пам’яті загиблих в Афганістані.
Цьогоріч фінальний етап змагань зібрав у спортивному залі місцевої школи  окрім організаторів, гостей, команд-фіналістів рекордну кількість уболівальників.
Старшокласники Тисменицької школи нагадали присутнім про війну в Афганістані. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих земляків – Василя Костюка із селища Лисець, Петра Майстра зі Старих Кривотул, Володимира Себедина із Підлісся та Ігоря Сущинського із  Єзуполя.
Підсилили спогади про роки служби у воїнів-інтернаціоналістів з різних куточків Тисмениччини пісні барда Олександра Гордієнка. Фіналістів налаштувала на спортивну хвилю хореографічна композиція місцевих школярів та їхнього наставника – вчителя фізичного виховання Оксани Рашков.
Найтитулованішим учасником турніру стала волейбольна команда «Колос» із Марківців (минулорічний переможець), яку кілька років тому очолив заслужений тренер СРСР з волейболу Олег Запорожець. Власне вони й задавали тон волейбольним сутичкам, демонструючи командну гру й відшліфовану досвідченим наставником майстерність. У підсумку – заслужена перемога. Тисменицька «Ніка» стала срібним призером, а старокривотульський «Колос» виборов бронзу. Призери нагороджені Почесними грамотами УСВА і медалями.
Дмитро Сатур щиро подякував спонсорам – директору фірми «Аріон» Михайлу Дем’яніву і колективу магазину «ХутроТис» за підтримку.
Оксана САКОВСЬКА.

Володарі кубка – новокаховчани

У спортивній залі КЗ «ДЮСШ» відбулися змагання відкритого Кубка Каховки з баскетболу серед чоловічих команд на честь воїна-інтернаціоналіста О. М. Медведєва.
У змаганнях, організованих відділом у справах молоді та спорту, відділом освіти, Комунальним закладом «ДЮСШ» і Каховським міським товариством воїнів-інтернаціоналістів, брали участь чотири команди.
Учасники розігрували головний приз за коловою системою. Доля кубка вирішувалась в останньому матчі між командами «Каховка-1» і Нової Каховки. Гра проходила у цікавій, видовищній та безкомпромісній боротьбі, а у підсумку сильнішими виявилися новокаховчани – 76:65, які й стали володарями кубка. Кращим гравцем турніру визнано Андрія Щепкіна з Нової Каховки.
Під час урочистої церемонії нагородження учасників привітали почесні гості – заступник міського голови Володимир Федченко, начальник відділу у справах молоді та спорту міської ради Віктор Зубков і представники Каховського міського товариства воїнів-інтернаціоналістів.        

Наталія СКІН,
голова  Каховського міського товариства воїнів-інтернаціоналістів.


Передплата-2017
Побратиме, це наша з тобою газета!                    

Триває передплата на газету Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост», де  друкуються законодавчі матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, проза і  поезія, можна передплатити  в усіх відділеннях поштового зв’язку України. Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – рік.
Наш індекс – 30224.
Вартість передплати з урахуванням приймання передплати і доставки складає:
на місяць – 4, 48 грн.,
на три місяці – 12, 74 грн.,
на шість місяців – 23, 78 грн.,
на рік – 46, 36 грн.
Підтримуйте газету воїнів-інтернаціоналістів «Третій тост» своєчасною передплатою.


 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2017, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Rambler's Top100 Rambler's Top100 Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов