| |
Справа №2-а-70/2006р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2006 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Лобастовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну
справу за позовом Нагорняка Валерія Васильовича до Управління праці і
соціального захисту населення та житлових субсидій Лисичанської міської
ради про стягнення щорічної одноразової допомоги, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що
відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) має право на одноразову
щорічну допомогу до 5-го травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за
віком, але у 2003, 2004, 2005 роках допомога виплачувалась не у повному
обсязі, оскільки розмір щорічної допомоги виплачувався відповідно до
Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік,
недоплачена сума допомоги складає 1898,75 грн. Просив суд стягнути з
відповідача недоплачену допомогу у розмірі 1898,75 грн. за 2003-2005р.р.
Відповідач позов не визнав.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив суд стягнути з
відповідача щорічну допомогу у сумі 1898,75 грн. До суду раніше не
звертався, оскільки не цікавився розміром допомоги, що належала до
сплати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та
пояснив, що позивачеві Законом надано право отримання щорічної допомоги
до 5-го травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Законами
України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік звужуються
права позивача щодо соціальних гарантій, а саме розміру допомоги, що
суперечить Конституції України.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та
пояснила, що відповідач є бюджетною установою, отримує кошти з
державного бюджету, та здійснює щорічно виплату ветеранам війни та
прирівняним до них категоріям осіб допомоги до дня Перемоги за рахунок
субвенцій. Протягом 2003-2005р.р. позивачем отримана належна йому
допомога до дня Перемоги у загальній сумі 460 грн., тобто у розмірах,
встановлених державними бюджетами України на відповідний рік.
Відповідач зобов'язаний у своїй діяльності керуватися бюджетним
законодавством, яким визначаються видатки держави на загальносуспільні
потреби, їх розмір та цільове спрямування. Наполягала на застосуванні
строку звернення до адміністративного суду.
Судом досліджені наступні докази:
Копія паспорту позивача, копія посвідчення позивача, довідка про виплату допомоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 12 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових
дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних
пенсій за віком.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (а.с.14) та не заперечується представником відповідача.
Законодавством встановлено мінімальний розмір пенсії за віком у 2003
році - 47,30 грн.; у 2004 році -92,45 грн., у 2005 році - 332 грн.
Таким чином, згідно зазначеної норми Закону щорічна допомога повинна
складати у 2003 році - 236,50 грн.; у 2004 році - 462, 25 грн.; у 2005
році - 1660 грн.
Позивачеві виплачено щорічну допомогу відповідно до бюджетного
законодавства у 2003 році - 90 грн.; у 2004 році - 120 грн.; у 2005
році - 250 грн., що підтверджується довідкою (а.с.18) та не
заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої
дії, звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч. 5 Закону права
позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних
законів не допускається. Зменшення Законами України про державні
бюджети України на 2003-2005р.р. розміру щорічної допомоги до дня
Перемоги також суперечить ч.2, 3 ст. 2 Закону, згідно з якими права та
пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше
законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть
бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують
права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ст. 17-1 ч.1 Закону щорічну виплату разової грошової допомоги
до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону,
здійснюють органи праці та соціального захисту населення через
відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на
особовий рахунок отримувача) пенсіонерам— за місцем отримання пенсії, а
особам, які не є пенсіонерами,— за місцем їх проживання чи одержання
грошового утримання.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання
від відповідача щорічної разової допомоги до дня Перемоги у розмірі,
встановленому ст. 12 ч.5 Закону.
Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного
суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до
адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи
встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,
обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до
адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні
адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із
сторін.
Статтею 17-1 ч.4 Закону передбачено, що особи, які не отримали разової
грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та
отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється
виплата допомоги.
Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення
допомоги за 2003 рік закінчується 01 жовтня 2004 року, за 2004 рік - 01
жовтня 2005 року, тобто позивач пропустив строк звернення з позовом до
суду про стягнення щорічної допомоги за 2003-2004р.р.
Закон є нормативно-правовим актом, що був опублікований у передбаченому
законодавстві порядку, не є секретним. Розмір мінімальної пенсії за
віком встановлювався також нормативно-правовими актами, що були
опубліковані у передбаченому законом порядку, позивач пояснив, що не
звертався до суду раніше, оскільки не цікавився розміром належної йому
допомоги, але позивач повинен був знати про порушення свого права, що
гарантовано нормативно-правовими актами, які не мають секретного
характеру, тому суд вважає, що строк звернення з позовом пропущено
позивачем без поважних причин, тому у задоволенні позовних вимог про
стягнення допомоги за 2003-2004р.р. слід відмовити.
На підставі ст. ст. 2, 12 ч.5, 17-1 Закону України «Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст. ст. 2,
11, 159-163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов Нагорняка Валерія Васильовича до Управління праці і соціального
захисту населення та житлових субсидій Лисичанської міської ради про
стягнення щорічної одноразової допомоги задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення та житлових
субсидій Лисичанської міської ради на користь Нагорняка Валерія
Васильовича щорічну одноразову грошову допомогу за 2005 рік у сумі 1410
(одна тисяча чотириста десять) гривень.
У задоволенні позовних вимог Нагорняка Валерія Васильовича до
Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій
Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової допомоги
за 2003-2004 роки у сумі 488,75 грн. відмовити за пропущенням строку
звернення до адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області
шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне
оскарження протягом 10-ти днів з дня її проголошення або подання
апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подасться
протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до
Лисичанського міського суду з направленням копії до апеляційного суду
Луганської області.
Справа - № 22ас-410 Головуючий в 1 інстанції:
Категорія -46 Лизенко І.В.
Доповідач: Іванова І.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
07 червня 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Іванової І.П.
суддів: Парінової І.К.,Лісіциної А.І.
при секретарі - Стєхіної Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року за адміністративним позовом Нагорняка Валерія Васильовича до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про стягнення щорічної одноразової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року Нагорняк В.В. звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради (далі УПСЗН) про стягнення щорічної одноразової допомоги.
В позові позивач зазначав, що він є учасником війни, що підтверджується копією посвідчення (а.с.14) і відповідно до ч.5 ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Посилаючись на те, що зазначена грошова допомога йому надавалась не в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідачів допомогу у розмірі 1898,75 грн. за 2003, 2004, 2005 роки.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 р. позов Нагорняка В.В. задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗН та житлових субсидій Лисичанської міської ради на користь Нагорняка Валерія Васильовича щорічну одноразову грошову допомогу за 2005 рік у сумі 1410 ( одна тисяча чотириста десять) гривень.
В інший частині позову позивачу відмовлено у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах.
Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, які з'явились у судове засіданні, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість постанови, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази та обгрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача частково.
Судом встановлено, що Нагорняк В.В. є учасником війни.
Згідно п. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 05 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання Нагорняком В.В. грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Розмір грошової допомоги визначений у п.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу Існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст.22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє ветерана війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Постанова суду ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України безпосередньо протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Цуркана М.І.
судді-доповідача Гуріна М.І.
суддів АмєлінаС.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління праці і соціального захисту Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 07.06.2006 року у справі за позовом Нагорняка Валерія Васильовича до управління праці і соціального захисту Лисичанської міської ради про стягнення разової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року Нагорняк В.В. звернувся до суду з позовом до управління праці і соціального захисту Лисичанської міської ради про стягнення разової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій у передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмірі за 2003 рік. 2004 рік. 2005 рік.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року ' позов задоволене.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14.06.2006 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 07.06.2006 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій.
Крім того, судами встановлено, що у 2003 році позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 90 грн., у 2004 році - 120 грн., у 2005 році - 250 грн., тобто відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з врахуванням обмежень встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2003 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2004 рік", Законом України "Про державний бюджет України на 2005 рік".
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стаття 22 Конституції України закріпила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Таким чином, виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги необхідно здійснювати у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без обмежень встановлених Законами України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.
Керуючись статтями 2201, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу управління праці і соціального захисту Лисичанської міської ради відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 13.04.2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 07.06.2006 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
УКРАЇНА
ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
ДЕРЖАВНА ВИКОНАВЧА СЛУЖБА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Відділ примусового виконання рішень
91047, м. Луганськ, вул. Оборонна 112-а, тел. (0642) 54-35-97
вих.. 9-5-2059
від 04.09.06
Начальнику УПСЗН
Лисичанської міської ради
КОПІЯ Нагорняк В. В.
Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області на підставі статей 3, 18, 24 Закону України „Про виконавче провадження", надсилає Вам постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листу № 2-а-70 виданого 01.08.2006 року Лисичанським міським судом Луганської області.
Додаток постанови про відкриття виконавчого провадження.
(першому адресату д.Ія виконання, другому для відома),
В. о. начальника відділу
примусового виконання
рішень ДВС
Луганської об ласті В. В. Попелнуха
Вик. Шабалін В.В.
т. 33-08-76
ПОСТАНОВА
про відкриття виконавчого провадження
«04» 09. 2006 року м. Луганськ
Мною, старшим державним виконавцем Шабаліним В. В. відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області, розглянуто заяву Нагорняк В.В. про примусове виконання виконавчого листу № 2-а-70 виданого «01» 06. 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області,
про стягнення з УПСЗН та житлових субсидій Лисичанської міської ради на користь Нагорняка Валерія Васильовича щорічну одноразову грошову допомогу за 2005 ріку сумі 1410 гри. 00 коп. що вступив у законну силу (набрав чинність) 07.06.2006 року
Заява про примусове виконання подана 01.09.2006 року.
Керуючись статтями 3, 18. 24 Закону України "Про виконавче провадження",
ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. Відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листу № 2-а-70 виданого «01» 06. 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області.
2. УПСЗН та житлових субсидій Лисичанської міської ради добровільно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
3. При невиконанні рішення в наданий строк виконати його у примусовому порядку.
Стягнути за примусове виконання рішення з УПСЗН та житлових субсидій Лисичанської міської ради виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми та витрати на проведення виконавчих дій.
4. Копію постанови направити сторонам та до Лисичанського міського суду Луганської області.
5. Постанова може бути оскаржена начальнику відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Луганської області або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
Ст. державний виконавець (Шабаліп В.В.)
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Підрозділ примусового виконання рішень
91016, м. Луганськ, площа ім. Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, (0642) 58-03-82
25.06.07 № 14-84-1384
НА№ _______ ВІД______
Нагорняк Валерій Васильович
вул. Свердлова, 434/12
м. Лисичанськ
Управління праці та соціального
захисту населення Лисичанської
міської ради
вул. Маліновського, 22 а
м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд
Луганської області
Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області направляє на Вашу адресу постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-70, виданого Лисичанським міським судом Луганської області від 01.08.2006.
Повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Додаток: постанова - 2 арк.,
виконавчий лист № 2-а-70 від 01.08.2006 - 1-му адресату.
Начальник підрозділу
примусового виконання рішень
Головного управління юстиції
у Луганській області О.В. Гайдидей
вик. Кірносова Л. О.
(58-03-82).
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Начальник підрозділу
примусового виконання рішень
Головного управління юстиції
у Луганській області
О.В. Гайдидей
«25», червня 2007 року
ПОСТАНОВА
про повернення виконавчого документа стягувачеві
“25” червня 2007року м. Луганськ
Мною, старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Кірносовой Г.О., при примусовому виконанні виконавчого листа Лисичанського міського суду Луганської області від 01.08.2006 № 2-а-70 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, код 24205528 на користь Нагорняк Валерія Васильовича боргу у сумі 1410,00 грн. ,-
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області не є прибутковою організацією, а являється розпорядником коштів Державного бюджету, і лише в сумі встановленою Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до п.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, встановлено принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» код «трансферти населенню» визначено захищеною статтею видатків загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік.
Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Залишок невикористаних асигнувань на арештованому рахунку відсутній.
Звернення стягнення на майно боржника не можливо. Згідно Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Таким чином, державним виконавцем вжиті всі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, керуючись п. 2 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження", -
ПОСТАНОВИВ:
1. Виконавчий лист Лисичанського міського суду Луганської області від 01.08.2006 № 2-а-70 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, код 24205528 на користь Нагорняк Валерія Васильовича боргу у сумі 1410,00 грн., - повернути стягувану.
2. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 25 червня 2010 року.
3. Копію постанови направити сторонам та до органу, що видав виконавчий документ.
4. Постанова може бути оскаржена начальнику підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області або до відповідного суду в 10- денний строк з моменту її одержання.
Старший державний виконавець Кірносова Г.О.
|
|
