З Міжнародним жіночим днем!
Милі жінки!

З глибокою повагою  –

---

З нагоди Міжнародного жіночого дня у столиці відзначили жінок за вагомі здобутки в професійній і громадській діяльності. У номінації «Жінка – активна громадська діячка» перемогла заступник голови Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Наталія  Шатковська.
 «Ми пишаємося вами! Ви талановиті керівники, політики, громадські діячки, митці, вчені, неабиякі професіонали в усіх сферах нашого життя. Щиро вітаю переможниць конкурсу «Киянка року», дякую за вашу працю, за витримку і терпіння, за жіночу мудрість та інтуїцію, за те, що ви віддаєте свої здібності, талант, розум на розбудову нашого рідного міста й держави. Бажаю кожній із вас особистого щастя, оптимізму, професійного зростання, сімейного щастя і здійснення всіх ваших планів і задумів!», – наголосив,  вручаючи нагороди переможницям, заступник голови КМДА Микола Поворозник.
 Програма «Киянка року» започаткована в 2006 році за ініціативи міських громадських організацій жінок. Мета – сприяння підвищенню ролі жінок у суспільному та громадському житті міста. Організаторами є департамент соціальної політики Київської міськдержадміністрації спільно з міським центром роботи з жінками.
         Переможницями програми стають киянки, які своєю діяльністю сприяють розвитку всіх сфер суспільного життя міста, є неформальними лідерами у різних галузях, впливають на громадське життя.
Переможниці конкурсу «Киянка року-2016» визначалися в 11 номінаціях: «Жінка – лідер року», «За досягнення жінки у сфері фізкультури і спорту», «За внесок жінки у розвиток освіти», «Любов і милосердя», «Жінка в благодійницькій діяльності», «Волонтер року», «За внесок жінки у розвиток національно-патріотичного виховання дітей та молоді», «За внесок жінки у розвиток сфери соціального захисту», «Жінка – лідер року». «Жінка – активна громадська діячка», «За внесок жінки у розвиток духовності». Кожній переможниці вручають диплом і статуетку «Ніка».
        Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів),  Київської міської Спілки ветеранів Афганістану щиро вітають нашу чарівну Наталію Григорівну з нагородою і бажають  щастя, здоров’я, сімейного благополуччя, весняного настрою і подальших успіхів у професійному зростанні та громадській діяльності.

---

В обласній лікарні імені Мечникова у Дніпрі мами і вдови загиблих в Афганістані мали можливість пройти поглиблене обстеження на найсучаснішому обладнанні та отримати консультацію у фахівців.
«Подібні заходи ми проводимо традиційно за ініціативи та клопотання ветеранських організацій, -- зазначив головний лікар Сергій Риженко. – Звичайно, до цієї категорії людей ставлення завжди особливе. Та в дні акції, які ми плануємо заздалегідь, маємо можливість приділити увагу їм набагато більше. Цього разу обстежили й проконсультували більше тридцяти жінок».
Голови обласного та міського об’єднань ветеранів Афганістану Віктор Волошин і Юрій Виноградов щиро подякували лікарям і особисто Сергію Риженку за багаторічну співпрацю, за постійну турботу про здоров’я учасників бойових дій і сімей загиблих. Чуйне ставлення важко переоцінити.

---

     Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), Полтавського обласного відділення УСВА щиро вітають бойового побратима, голову громадської  організації   «Учасники бойових дій  Шевченківського району м. Полтави» Володимира Павловича Корнійчука з заслуженою державною нагородою – орденом «За заслуги» третього ступеня. Бажаємо Вам, шановний Володимире Павловичу, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, натхнення і подальших успіхів у повсякденній  громадській роботі на користь ветеранів війни і сімей загиблих.

---

Почесні нагороди за мужність і активну громадську діяльність отримали учасники бойових дій, члени сімей загиблих Дніпропетровщини і міста Дніпра.
Під час зустрічі керівництва області з представниками ветеранських організацій орден «За заслуги»  третього ступеня вручили учаснику бойових дій в Афганістані, заступнику голови Новомосковської міськрайонної організації УСВА Віталію Криші та члену Дніпропетровського обласного об'єднання ветеранів Афганістану, учаснику бойових дій В’ячеславу Піднебесному.
Вітальним листом голови облдержадміністрації відзначили Валентину Лисенко, Олега Качуровського, Олександра Кушнірука, Миколу Жовтюка, Олега Мороза, Віталія Шаповала, Володимира Слатвицького, Сергія  Чупріну та інших.
Цінні подарунки отримали Криворізька, Вільногірська і Жовтоводська міські організації УСВА.
Почесну відзнаку голови Дніпропетровської обласної ради вручили Юрію Виноградову, Анатолію Новаку, Василю Заторжинському. Грамотою обласної ради відзначено Миколу Скочка, Інну Шеремет,  Віталія Фоміна, Володимира Ковалерка, Олексія Гаврікова, Станіслава Шевченка, Олександра Дзюбу та інших. Усього відзначено і нагороджено 32 учасників бойових дій.
 «Сьогодні ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав. Війна – це завжди горе, сльози, втрати. Ми маємо пам’ятати і шанувати подвиг тих людей, які виконували свій військовий обов’язок», – зазначив заступник голови Дніпропетровської ОДА Володимир Юрченко.
 Голова Дніпропетровського обласного об’єднання ветеранів Афганістану Віктор Волошин звернув увагу на те, що, крім морального заохочення, яке теж є дуже важливим, треба приділяти увагу питанням соціального захисту учасників бойових дій і сімей загиблих, питанням забезпечення житлом, медикаментами тощо.
          У Дніпровській міській раді  воїнам-«афганцям» і сім’ям загиблих нагороди вручив директор департаменту громадського порядку і цивільного захисту Олександр Чудновський.
«Хоча ми з кожним роком віддаляємося від Афганської війни, але наша пам’ять не підвладна часу: подвиги воїнів-інтернаціоналістів, приклади мужності й вірності військовому обов’язку назавжди залишаться в історії, – зазначив він. – Багато тих, хто пройшов Афганістан, сьогодні захищають Україну на Донбасі, стали волонтерами. І це справжній приклад патріотизму».
Серед нагороджених – заступник головлікаря лікарні №5, голова первинної організації медпрацівників – учасників бойових дій в Афганістані Павло Савченко. Йому вручили  медаль «За заслуги перед містом». Медаллю УСВА «За звитягу» нагороджено активіста «афганського» руху Віталія Опанасюка.
 Майже 50 воїнів-інтернаціоналістів, мами і вдови загиблих отримали нагороди від міського об’єднання ветеранів Афганістану і Київського патріархату УПЦ.
 Підтримали учасників бойових дій у Дніпрі й матеріально.
З міського бюджету грошову допомогу отримають 498 інвалідів-«афганців», родини  загиблих, 300 учасників бойових дій на території інших держав. Крім того, цього року передбачено кошти на оздоровлення близько 200 інвалідів війни в Афганістані. На це виділять 1 млн. 200 тис. гривень.

---

5 березня, в першу неділю Великого посту і свято Торжества Православ’я, у церкві Воскресіння Христового – Свято-Воскресенському храмі пам’яті воїнів Афганістану з благословення керуючого справами Української Православної Церкви, ректора КДАіС митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, розпочалося читання неусипного Псалтиря. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Першу кафізму з молитвами за здоров’я поранених, упокій загиблих українських воїнів і за мир в Україні прочитав митрополит Антоній. Відбувся спільний брифінг керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія і представників керівництва Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) для ЗМІ.
Псалтир будуть безупинно читати протягом усього Великого посту вихованці київських духовних шкіл, священнослужителі, воїни-«афганці», учасники бойових дій на сході України.
Також до молитви під час Великого посту можуть долучитися всі віруючі, особливо ті, для кого сьогодні важлива посилена молитва за близьких. Свято-Воскресенський храм буде відкритий цілодобово (Київ, вул. Лаврська, 17).

---

     Воїнів-інтернаціоналістів урочисто вшанували у Нововодолазькому районному Будинку культури (Харківська область).
      Почесну відзнаку Президента України – пам’ятну медаль «25 років виведення військ з Афганістану» вручили Віктору Бабаєвському, Олександру Гримайлу, Олексію Гайдаєнку, Володимиру Кравцову, Володимиру Карасю, Миколі Корбанєву, Віктору Коліснику, Миколі Собакару, Валерію Тиндику. За особистий внесок у розвиток «афганського» руху Миколі Жижері висловлено Подяку Української Спілки ветеранів Афганістану.
     Голова районної ради Світлана Ротач і керівник апарату райдержадміністрації Олександр Смирнов висловили воїнам-«афганцям» найщиріші побажання. За мужність, героїзм і самопожертву, виявлені під час виконання інтернаціонального обов’язку, та за активну громадську діяльність Почесні грамоти райдержадміністрації і районної ради отримали Юрій Божедай, Володимир Бушко, Віктор Герасимов, Олександр Губарєв, Валерій Денисов, Валерій Долженко, Андрій Іващенко, Анатолій Криволапов, Віктор Мерчанський, Павло Молчанов, Анатолій Світличний, Леонід Семенський, Віктор Семченко, Микола Сушко, Володимир Яковенко.
       Почесною грамотою Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану нагороджений Віктор Мерчанський. Подяки ХОСВА висловлено Олександру Антоненку, Володимиру Бушку, Віктору Герасимову, Володимиру Момоту, Миколі Світличному, Сергію Сосонному, Олегу Кондрашкіну, Анатолію Криволапову, Юрію Кургану.
         Голова Нововодолазької районної Спілки ветеранів Афганістану Сергій Воротняк. подякував голові РДА і голові райради за постійну підтримку і допомогу ветеранам-«афганцям».     
         Хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять тих, хто віддав своє життя заради миру, ставши взірцем мужності й вірності солдатському обов’язку, і поклали квіти до меморіального комплексу загиблим в Афганістані. Настоятель місцевого храму отець Віктор відслужив панахиду за загиблими воїнами.  

---

Близько трьохсот ветеранів Київського гарнізону внутрішніх військ і Національної гвардії України брали участь у бойових діях в Афганістані та миротворчих місіях у різних куточках планети.
У столичній 27-й окремій бригаді НГУ стало доброю ветеранською традицією покладати квіти до пам’ятної дошки військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях на території інших держав, і до пам’ятника загиблим у АТО воїнам бригади.
Заступник командувача НГУ по роботі з особовим складом Я. Б. Спатар привітав ветеранів, побажав міцного здоров’я і довголіття й висловив надію на найшвидше закінчення бойових дій в зоні АТО і повернення гвардійців до місць постійної дислокації. Колишній перший заступник командувача ВВ МВС України генерал-полковник Б. І. Пилипів і учасник бойових дій в Афганістані, учасник АТО полковник А. І. Москвін подякували командуванню НГУ за чуйне і турботливе ставлення до ветеранів.
   Урочистим маршем підрозділи Національної гвардії України віддали шану сивочолим ветеранам різних воєн і військових конфліктів.
Командування НГУ високо цінить практичну допомогу, яку надають Афгано-чорнобильське братство «Побратими» і ветерани ВВ МВС України і НГУ у вихованні воїнів-правоохоронців. Голова Афгано-чорнобильського братства «Побратими» В. А. Пономаренко відзначив найбільш активних членів організації і подякував за плідну співпрацю. Почесний гість – голова Всеукраїнської організації інвалідів Збройних Сил, учасників бойових дій та АТО О. Л. Маматов вручив нагороди активним членам братства.
Державний академічний ансамбль НГУ та аматори – учасники бойових дій в Афганістані М. С. Грабовський і С. В. Буковський співали відомі пісні на «афганську» тематику. Свято традиційно завершилось обідом у солдатській їдальні.

---

      4 марта состоялось заседание правления Николаевского областного Союза воинов-интернационалистов и запаса (НОСВИиЗ), на котором подведены итоги работы за прошедший год, утвержден план мероприятий на 2017 год.   
     Основной вопрос – проверка деятельности Заводской районной организации воинов-интернационалистов (председатель – О. М. Кречун), руководство которой осуществляло свою деятельность вразрез с Уставом УСВА. В 2014 году ими была создана юридически отдельная организация, имеющая печать и расчетный счет в банке. Прикрываясь членством в УСВА,  действовали самостоятельно и только в своих интересах. Руководство этой организации практически начало вносить раскол в ряды городской и областной организаций.
     Ревизионной комиссии НОСВИиЗ не был предоставлен ни один документ жизнедеятельности этой организации, включая документы финансовой отчетности.  Хотя, по словам заместителя председателя Василия Павлова, через их счет были проведены операции на миллионы гривен. Также в результате проверки комиссией было установлено, что при приеме новых членов в ряды Заводской организации с них взымался вступительный взнос. Куда шли эти деньги, в чьих карманах они оседали, ревкомиссии не удалось выяснить.
     Члены правления Заводской организации начали игнорировать участие в мероприятиях, проводимых городской и областной организациями. Сформировалось резкое неприятие людей, не входящих в круг их интересов и не согласных с их миропониманием.
     Стараниями одного из членов правления Н. И. Билыка значительно усложнилось получение воинами-интернационалистами, проживающими на территории Николаевской области, санаторно-курортных путевок. В результате шесть путевок только за последние два месяца остались невостребованными. А нуждающиеся в них воины-интернационалисты остались без необходимого лечения.
     Также в ходе проверки выяснено, что некоторые члены правления Заводской организации перешли в ряды альтернативной УСВА, недавно созданной раскольнической организации ВАВА, а Н. И. Билык стал председателем областной ячейки ВАВА.
     В обход нашей общественной организации – НОСВИиЗ руководством ВАВА Кречун, Билык, Павлов и др. (будучи членами УСВА) были представлены к государственным наградам. Не понятно – за какие заслуги?
     По результатам проверки ревизионной комиссии решением правления Николаевской областной организации воинов-интернационалистов и запаса Кречун О. М., Павлов В. В., Билык Н. И., Албул А. В. исключены из рядов УСВА, и в дальнейшем они не имеют права представлять интересы воинов-интернационалистов от имени УСВА в органах государственной власти и в общественных организациях.

---

        Перший заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Корнійчук зустрівся з представниками обласної і районних організацій УСВА.
   У зустрічі  взяли участь начальники профільних управлінь місцевої влади і комунальних закладів Рівненщини, зокрема, директор департаменту соціального захисту Віталій Ундір і начальник управління освіти і науки Григорій Таргонський.
        Учасники бойових дій поділилися своїми нагальними проблемами: це часті відмови у пільгових перевезеннях, надання безкоштовного проживання у студентських гуртожитках для дітей, складнощі з отриманням різного роду компенсацій. Однак воїни-«афганці» відзначили, що територіальні органи місцевого самоврядування, зокрема обласна рада та адміністрація, чи не єдині, хто нині дійсно виступає на захисті їх інтересів і веде з ними конструктивний діалог.
     За підсумками роботи Олександр Корнійчук зазначив: «Результатом сьогоднішньої зустрічі стане напрацювання керівництвом і профільними управліннями обласної адміністрації та облради рекомендацій для місцевих органів влади. Наразі бачимо, що є сенс проведення таких круглих столів і обговорення проблем не лише на обласному рівні, оскільки координація зусиль у конкретному населеному пункті допоможе вирішити значну кількість обговорених проблем».
      Олександр Корнійчук закликав представників районних і міських організацій УСВА проявляти ініціативу в процесі підготовки документів для отримання матеріальної допомоги своїм побратимам і членам їхних сімей: «Сьогодні надзвичайно важливо не забути про когось. Є люди, які соромляться запитати чи фізично не можуть зібрати необхідні документи й намагаються власними силами тихо пережити біду. Тому ваше завдання – проявити ініціативу, підключити свої та наші можливості й сприяти таким людям, адже нині місцева влада має ресурси для надання матеріальної допомоги».
       За багаторічну сумлінну працю і вагомий внесок у вирішення соціального й правового захисту учасників бойових дій Олександр Корнійчук вручив представникам місцевих організацій УСВА Почесні грамоти обласної ради.

---

 
     22 года назад официальный Киев отказался от ядерного оружия в обмен на гарантии безопасности, однако после аннексии Крыма все оказалось пшиком. Но мы еще можем повернуть ситуацию в нашу пользу
     Пожалуй, ни один другой документ не вызывал за последние два года столько оживленных обсуждений не только на профессиональном, но и на бытовом уровне, сколько делал это Будапештский меморандум. А конкретно один из его аспектов – добровольный отказ Украины от ядерного вооружения.  Это такая печальная примета нашего времени. До 2014 года мало кто вспомнил бы точное название и содержание меморандума. Сегодня же он вызывает множество дискуссий. Вопросов масса: мог ли Кучма не подписать, стоит ли возобновить ядерный арсенал, способны ли наши зарубежные партнеры гарантировать безопасность Украине, что можно противопоставить действиям России?

     Полностью документ, который 5 декабря 1994 года Украина подписала, называется Меморандум о   гарантиях безопасности в связи с присоединением Украины к Договору о нераспространении ядерного оружия. Уже из названия вытекает и его суть: за то, что Украина отказывается от ядерного арсенала, ей предоставляют гарантии защищать ее суверенитет. Сделать это обязались страны-подписанты – США, Великобритания и Россия.
     Документ скреплен подписями экс-президента Леонида Кучмы, покойного экс-президента РФ Бориса Ельцина, экс-премьер-министра Великобритании Джона Мейджора и экс-президента США Билла Клинтона (на снимке). Отдельно заявления о поддержке меморандума сделали еще две ядерные державы: Китай и Франция.
     Украина свою часть выполнила: ядерные боеголовки были ликвидированы, демонтированы пусковые шахты. Однако все остальные подписанты свою часть сделки, как считают украинцы, не выполнили: когда Россия напала, никто за нас не вступился. Оказалось, что подписанный в 1994 году документ был совсем не тот, каким его представляли 22 года назад.

      В Киеве состоялось несколько экспертных обсуждений ситуации вокруг меморандума, и благодаря им мы услышали разные мнения от нашего МИДа.
     "История Будапештского меморандума подобна сценарию, который начинался как история успеха, а закончилась трагедией», – так описал ситуацию во время дебатов "Что после Будапештского меморандума?" заместитель директора политического департамента МИД Украины Петр Бешта.
      Начиналось все очень позитивно: распад империи, конец авторитаризма, весна демократий. «Украина, крупнейшее государство Европы, добровольно отказывается от гарантии безопасности, основанной на ядерном оружии, и выбирает гарантии безопасности, которые базируются на международном соглашении. К сожалению, потенциальная история успеха была разрушена Российской Федерацией. Это было поражение либерального мира», – сказал П. Бешта.
     С началом аннексии Крыма еще были определенные иллюзии, что вот-вот наши международные партнеры, которые гарантировали нам безопасность, начнут действовать. Немало людей ждали появления самолетов и боевых кораблей союзников. Этого не произошло. Более того, наши гаранты отказались даже поставлять Украине летальное оружие.
     Оказалось, что меморандум имеет ряд недостатков. В нем не конкретизированы дальнейшие действия в случае, если территория Украины подвергнется агрессии. «В документе отсутствует четкий механизм внедрения сил положений и адекватного ответа на внешние угрозы», – отметил на конференции в Будапеште временно исполняющий обязанности руководителя отдела нераспространения и контроля над вооружением Департамента международной безопасности МИД Артем Воробьев.
     В частности, в меморандуме не определена процедура созыва консультаций – тех, которые должны начаться после начала агрессии.
     Консультации, кстати, провели после аннексии Крыма в марте 2014 года – на уровне министров иностранных дел. Россия их проигнорировала. По словам А. Воробьева, Украина тогда получила заверения, что против России применят санкции. И все...
     Также Украине объяснили, что дальнейших консультаций в "будапештском формате" не будет – по крайней мере, пока к ним не присоединится Россия, иначе их польза нулевая.
     Учитывая перечисленные причины, сказал представитель МИД, единый механизм применения меморандума – это его использование Великобританией и США в качестве юридической платформы для предоставления военной помощи Украине.
     Но следует понимать, что эта помощь придет в виде американских бомбардировщиков над Москвой или британских морпехов в Крыму. Прямой войны с Россией Запад не хочет и будет избегать ее любой ценой. Если с Россией в контексте меморандума все понятно, то к западным партнерам есть вопрос. И если меморандум не является юридически обязывающим для них, он не должен быть юридически обязывающим для нас, считает экс-министр иностранных дел и руководитель Центра исследования России Владимир Огрызко.
      В США убеждены, что они исполнили свои обязательства, которые брали на себя в рамках документа. Об этом сказал заместитель директора Института мировой политики Сергей Солодкий, спрашивая во время конференции посла Великобритании в Украине Джудит Гоф, в официальном Лондоне имеют такое же мнение. Ее ответ, конечно, был уклончиво дипломатическим. Да, сказала она, меморандум не выполнен, но не выполнила его Россия, и это главное, что нужно иметь в виду. По ее словам, были также попытки созвать консультации, как это предусматривает меморандум, но на месте представителя России был пустой стул. По словам посла, Великобритания также оказывает Украине всяческую поддержку, в частности, тренирует войска.

     Гораздо более откровенным в оценках был бывший посол США в Украине Джон Хербст, который сейчас возглавляет Евразийский центр им. Д. Патричиу при Атлантическом Совете США.
     «Во время переговоров США дали четко понять, что они не дают гарантии, а заверения. Разница между этими двумя словами огромная», – рассказал дипломат. Он пояснил, что в первом случае США. гарантируют, что границы Украины не будут изменены. Во втором – США не имеют юридической обязанности обеспечивать неприкосновенность украинских границ.
     «Технически слабый ответ США на захват Кремлем украинских территорий не был юридическим нарушением меморандума», – отметил Д. Хербст. Но, по его словам, Запад в целом и Вашингтон в частности оказали значительно меньшую поддержку, чем требовалось.
     В частности, Украина должна была бы получить летальное оружие и миллионы долларов на реформы, что сделало бы агрессию для России более болезненной. «Причина, по которой это не сделали», – недальновидность и трусость», – резюмировал Д. Хербст.
     Действительно, Запад одной рукой накладывает на Россию санкции, но второй покупает у нее нефть и газ. «Фактически весь мир финансирует войну РФ против Украины. Покупая у "бензоколонки" бензин и газ, он дает деньги на то, чтобы воевать с Украиной», – отметил завкафедрой международного права Института международных отношений Киевского национального университета Александр Задорожний.
     Сегодня дипломаты и ученые обсуждают, можно ли считать Украину свободной от взятых в начале 1990-го обязательств, в частности и относительно нераспространения ядерного оружия. Как ни странно, эта мысль волнует не только головы радикальных националистов из "Свободы", но и вполне солидных деятелей.
     По мнению Владимира Огрызко, ответ Запада не является адекватным ситуации. «Для меня Будапештский меморандум – символ развала международно-правовых отношений и переход к новой системе координат», – констатирует он. Новые реалии, объясняет экс-министр, могут заключаться в переходе к самообороне, а когда речь идет о защите национальных интересов, все средства хороши.
     «Неоднократно из Вашингтона я слышал, что Будапештский меморандум не имел юридически обязывающих положений. Если так, то возникает вопрос обратного характера: была Украина юридически обязана выполнять те вещи, которые были записаны в Будапештском меморандуме? Не означает ли это то, что мы должны вернуться к вопросу о том, не стоит ли нам покинуть Договор о нераспространении ядерного оружия и вернуть себе статус ядерной державы? Ну, если идти по этой обычной формальной юридической логике», – сказал В. Огрызко.
     На самом деле юридическая возможность выйти из ДНЯО существует, рассказал профессор кафедры международных отношений и внешней политики Института международных отношений КНУ им. Т. Шевченю Сергей Галака.
     «В тексте закона о присоединении Украины к договору от ноября 1996 года есть прямая ссылка на статью 10 пункт 2, которая предусматривает механизм выхода из ДНЯО при том, что будут затронуты высшие интересы Украины. Это прямая цитата из договора о нераспространении», – пояснил он.
     Однако, по словам С.  Галаки, если "дать заднюю", надо понимать возможные последствия. "Теоретически это (возвращение ядерного статуса. – Авт.) возможно, практически это нецелесообразно, так как вызовет международную изоляцию», – резюмировал профессор.
      Что ж, возвращать ядерный статус – возможно, плохая идея. Но подписанный в 1994 году Будапештский меморандум вполне может еще послужить как повод для помощи Украине со стороны ее партнеров, было б только желание.
      В официальных документах отказ от ядерного оружия впервые прозвучал в Декларации о суверенитете Украины от 16 июля 1990 года. 23 мая 1992-го в Лиссабоне Украина, а также Беларусь, Казахстан, США и Россия подписали протокол, по которому Киев, Минск и Алма-Ата обязались свои, доставшиеся в наследство от СССР, стратегические ядерные боеголовки утилизировать или вывезти в РФ.
     Стоит отметить, что Украина отказалась от третьего по мощи ядерного арсенала в мире: ядерные силы, дислоцированные на территории нашей страны, превосходили силы Франции, Британии, Китая. Взамен Вашингтон и Москва гарантировали независимость и целостность Украины. В декабре 1994 года Украина, США, Великобритания и РФ подписали меморандум о гарантиях безопасности Киеву, которым обязались воздержаться от применения силы против Украины и экономического принуждения. Спустя 20 лет приходится констатировать: Россия в части непринуждения свои обязательства не выполняет, добиваясь лояльности Киева путем экономического шантажа (газового, торгового и т.д.). Кроме того, Москва постоянно пытается влиять на гуманитарную, религиозную и политическую сферу в Украине.
          По мнению политолога Алексея Гараня, отказ от ядерного оружия помог Украине избежать международной изоляции, открыл путь к подписанию договора о дружбе и сотрудничестве с РФ, которым Москва признала границы Украины, и Хартии об особом партнерстве Киева с НАТО. Первый Президент Украины Леонид Кравчук неоднократно заявлял о том, что отказ от ядерного оружия был неизбежен: у Киева просто не было ресурсов, чтобы поддерживать в надлежащем состоянии третью в мире группировку ракетных сил стратегического назначения.

---

Украинские военнослужащие записали видеообращение, в котором продемонстрировали условия жизни в учебном центре "Десна" на Черниговщине, которые они называют "скотскими".
Соответствующее видео появилось на YouTube, пишет NewsOboz.org со ссылкой на Цензор.НЕТ. По словам автора видео, оно было снято 21 февраля в воинской части 0946, в 6-й зенитной батарее.На кадрах видны ржавые старые мойки, разбитая плитка, забитые туалеты, сломанные двери, старая мебель в казармах, в окнах – щели, на стенах – плесень.
     «Это нечеловеческие условия, просто ужас», – заявил военнослужащий, представившийся Станиславом из Котовска Одесской области. «Туалет вообще никуда не годится, хуже, чем в АТО», – говорит другой. Военнослужащий Артур Кузьменко отметил, что в туалете работает 3 кабинки на 100 человек.
Кроме того, автор обращения пожаловался на свою форму и занятия в учебном центре. «Форма, которая не предназначена для зимы, это ветровка. Я так хожу уже неделю. Мы были в лесу, абсолютно ничего не делаем. Просто палили костры, курили. И еще важно – нас учат срочники! Чему может научить контрактника срочник? Человека, которому 30 лет, который сам уже отслужил в армии. Нас учат дети, которые не имеют боевого опыта. Мы спим в учебных корпусах. Кормят ужасно абсолютно. Люди болеют, помыться негде. В город не выпускают. Финансовое обеспечение вообще! Сказали: «Карточки делайте, как хотите». Никого не е*ет, что у половины людей нет карточки, а выйти нельзя», – рассказал военный.
Также он сетует на отношение офицеров, которые якобы "относятся очень плохо" к подчиненным.
     «Мы сюда пришли немножко на других условиях. Мы хотим защищать Украину. А Украина нам... деньги, наверное, выдала, но часть их просто украли, потому что это скотские условия. Мы могли бы освоить просто элементарные вещи: как наложить бандаж, как правильно колоть обезболивающее, наличие аптечки... Мы ничего не знаем! Офицеры нами не занимаются вообще абсолютно! Они только могут выйти на плац, объявить всем выговоры, обругать матом. Требуют от нас каких-то невозможных вещей. Завтра мы, может быть, едем на стрельбища, а половина из нас автомата в руках не держали, просто не видели его», – подчеркнул мужчина.
"Десну" бойцы назвали "адом" и призвали не ехать туда.
Журналист Алена Лунькова в своем Facebook написала: "Парень, который это снял, готов говорить, вчера вечером его командиры узнали о снятом видео и уже "прессуют"".
Начальник "Десны", экс-командир 93-й бригады ВСУ, генерал-майор Олег Микац назвал аргументы военных "однобокими", поскольку в центре сейчас проходят ремонты.

Тысячи защитников Родины прошли военную подготовку в учебном центре «Десна». Они всегда с благодарностью вспоминают своих наставников-офицеров, опыт и знания которых так пригодились и в нелегкой военной службе и на полях сражений. Нередко эти знания и умения спасали солдатские жизни.
Что же происходит в учебном центре сейчас? Какие знания,полученные от наставников, совсем не имеющих боевого опыта, они смогут применить в бою? Почему патриоты, которые хотят защищать Украину, живут и учатся в «скотских» условиях? Почему офицеры «относятся очень плохо» к подчиненным?
Разрушая многолетние традиции одного из лучших учебных военных центров страны, очевидно, новые руководители не сумели пока организовать быт и обучение воинов, которым в такое непростое для страны время придется с оружием в руках защищать ее суверенитет и независимость. Ремонт, на который ссылается начальник «Десны», когда-нибудь закончится, но заменят ли нечеловеческие условия человеческим отношением к людям, которых уже сегодня «прессуют» за правду?..

---

Так складається в історії, що майже кожне покоління має свою війну. Сьогодні наші військовослужбовці захищають територіальну цілісність України на сході держави.  Їхні батьки і діди після Другої світової війни брали участь у локальних війнах і військових конфліктах на території інших держав. Їх називають воїнами-інтернаціоналістами.
Найбільш тривалою була війна в Афганістані. Про цю війну багато написано, знято фільмів, створено пісень. Трагізм її відображено в творі Нобелевського лауреата письменниці Світлани Алексієвич  «Цинкові хлопчики». Після виведення військ 1989 року війну признано помилкою, що заслуговує морального і політичного осуду.
Коли чуєш висловлювання, що та війна не притаманна українській історії, виникають запитання: 150 тисяч учасників бойових дій в Афганістані мешкають сьогодні в Україні – це чия історія? Більше 3 тисяч загиблих з України і  8 тисяч поранених – це чия історія? Про них треба забути?
Сьогодні 12 тисяч «афганців» воюють і воювали в АТО, 200 – загинуло.
Не виключаємо, що щорічне вшанування учасників бойових дій на території інших держав на офіційному рівні може бути останнім, тому що  у внесеному  Інститутом національної пам’яті проекті Закону України «Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні» цьому дню місця не знайшлося. Участь у заходах 15 лютого керівництва держави  дає надію, що про ветеранів згадуватимуть і в подальшому.
В умовах воєнного протистояння  нагальною потребою є консолідація суспільства, у тому числі довкола історичного минулого і традицій старших поколінь. У нас комеморативна політика (увічнення пам’яті), наратив (інтерпретація історичних фактів) чомусь «приватизується» окремими політиками. У результаті такого підходу  отримуємо знищення пам’ятників ветеранам Другої світової війни, замахи на  пам’ятники «афганцям», руйнування шкільних музеїв, різкі зміни оцінок історичної пам’яті, компрометацію одних діячів і героїзацію інших. І все це без обговорення в суспільстві, без врахування думки і менталітету мешканців регіонів України.
Вшановуючи учасників бойових дій на території інших держав, відзначимо, що свій військовий обов’язок вони виконали, суспільство ставиться до них з повагою, їхня практична робота з патріотичного виховання молоді сприяє консолідації суспільства в складний для України час.
Є пропозиція встановити  День вшанування учасників АТО 15 квітня (Указ Президента України 2014 року про початок АТО).

---

      У Тернопільській облдержадміністрації відбулося засідання круглого столу активу обласної організації УСВА з керівництвом облдержадміністрації, обласної ради і начальниками управлінь.
      Голова облдержадміністрації Степан Барна відзначив активну позицію обласної спілки «афганців» у волонтерській допомозі воїнам АТО, військово-патріотичному вихованні молоді краю. 69 воїнів-«афганців» Тернопільщини з гідністю виконали свій військовий обов’язок по захисту суверенітету України у зоні проведення АТО, а шестеро – ще продовжують захищати територіальну цілісність нашої держави. С. Барна подякував «афганцям» за плідну співпрацю в проведенні військових вишколів молоді, популяризації служби у Збройних Силах України.
   Керівник області наголосив, що одним із пріоритетних завдань для влади була і залишається підтримка сімей загиблих учасників бойових дій в Афганістані, тому прийнято рішення на 300 гривень збільшити щомісячну допомогу сім’ям полеглих за обласною програмою «Ветеран». Також значно збільшено виділення коштів на статутну діяльність обласної організації УСВА порівняно з минулим роком.
    Обговорено питання покращання медичного забезпечення ветеранів війни, виділення житла і земельних ділянок для будівництва і ведення господарства, про пільговий проїзд ветеранів війни, ремонт в обласному комунальному госпіталі для ветеранів війни.
    Голова облдержадміністрації дав доручення керівникам відповідних підрозділів максимально сприяти у вирішенні всіх питань, які розглядалися під час круглого столу.
    Голова Тернопільської обласної організації УСВА Сергій Лісовий подякував керівництву області за ефективну співпрацю й розуміння проблем ветеранів.

---

    В Новомосковске на Днепропетровщине представители местной власти, ветераны-«афганцы» и жители города почтили память погибших в Афганистане возле памятника воинам-интернационалистам.
    Руководитель ветеранской организации воинов-интернационалистов Владимир Коваленко, исполняющий обязанности городского головы – секретарь городского совета Сергей Горошко поблагодарили военнослужащих ВСУ и ветеранов-«афганцев» за их подвиг, за доблесть на востоке Украины, где ветераны стоят плечом к плечу с молодыми бойцами.
    Звучали песни о войне в Афганистане и музыка в исполнении  оркестра Новомосковского 194-го понтонно-мостового отряда. Колонна бойцов отряда прошла торжественным маршем.
     Присутствующие вспомнили 16 новомосковцев, погибших во время войны в Афганистане, почтили их память минутой молчания и воинским салютом. К памятнику были возложены цветы.

---

Представители Херсонской областной и городской организаций УСВА, местной власти посетили областной госпиталь для ветеранов войны.
Начальник госпиталя Валерий Владимирович Тимошенко отметил, что к пациентам пришли гости из общественных организаций, военного комиссариата и областной госадминистрации, и это проявление уважения и почтения ко всем ветеранам войны.
Участник боевых действий в Афганистане, первый заместитель председателя облгосадминистрации В. И. Сичевая подчеркнула, что в Афганистане нашим воинам помогал опыт ветеранов Второй мировой войны, «афганцы» учились на отваге и мужестве героев старшего поколения. Эту верность они пронесли по дорогам своей войны. К сожалению, история повторяется, теперь у нас в стране на востоке идет война и «афганцы» помогают и передают уже свой опыт молодым украинским воинам. Валентина Ивановна пожелала ветеранам здоровья и долголетия.
Председатель ХОО УСВА Владимир Столяр отметил, что за многолетнее сотрудничество с областным госпиталем его коллектив стал родным для «афганцев». Именно медперсонал способствует поддержанию здоровья, утраченного во время боевых действий. Более 700 человек ежегодно проходят лечение. Владимир Филиппович поблагодарил врачей, медсестер и техперсонал за самоотверженный труд и вручил грамоты пациентам госпиталя – членам УСВА Г. Сытнику, В. Ковальчуку, В. Вальтеру, медали УСВА – М. Коглутовскому и Заслуженному врачу Украины В. С. Высоцкому.
Председатель городской организации УСВА Валерий Мищенко пожелал ветеранам крепкого здоровья и долгих лет жизни.
– Лучшая награда для медика – это благодарные слова пациента, – сказал главный врач Валерий Тимошенко. Он прочитал стихотворение Александра Елагина, посвященное медикам, и поблагодарил «афганские» организации за постоянно оказываемую госпиталю помощь и поддержку.

---

У Великій Багачці на Полтавщині урочисто вшанували учасників бойових дій на території інших держав.
Великобагачанський селищний голова Юрій Саковський, депутат селищної ради Сергій Ярошенко, заступник голови Великобагачанської районної організації УСВА Анатолій Писаренко, ветерани-«афганці», їхні рідні, небайдужі громадяни хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих і померлих у післявоєнний час воїнів-інтернаціоналістів, поклали квіти до їхніх могил у Великій Багачці, Рокиті, Кравченках та інших населених пунктах краю.
У Великій Багачці урочистості розпочалися з ходи ветеранів війни вулицею Шевченка до будинку, де мешкав загиблий «афганець» Геннадій Захарченко. Після короткого мітингу до меморіальної дошки, встановленої на честь героя, поклали квіти. Пам’ять земляка вшанували хвилиною мовчання.
Подальші події розгорталися біля пам’ятного знака воїнам-«афганцям». Про подвиг воїнів-інтернаціоналістів говорили уродженець Великої Багачки, український дипломат, учасник бойових дій в Афганістані, миротворчих місій в Лівії та Сирії, кавалер п’яти орденів, генерал-лейтенант Володимир Бутяга, селищний голова Юрій Саковський, голова районної ради Григорій Полтавець, перший заступник голови райдержадміністрації Світлана Мельник, районний військовий комісар Сергій Погорєлов.
На мітингу Володимир Іванович Бутяга поділився власним досвідом участі в афганській війні, розповів про нереалізовані, на щастя, плани радянського керівництва аналогічного вторгнення до Ірану. Промовці бажали ветеранам міцного здоров’я, злагоди в родинах і в суспільстві, збереження духу фронтового братерства.
З нагоди пам’ятної дати активістів УСВА, жителів Великобагачанської селищної ради відзначено нагородами Української Спілки ветеранів Афганістану. Медаль «За звитягу» отримав Володимир Левчук, медаль «За заслуги» першого ступеня — Павло Максименко, другого ступеня — Анатолій Шендрик, третього ступеня — Олександр Щербак і Михайло Дзюбенко.
 Ветерани-«афганці» мали нагоду поспілкуватися з бойовими друзями в неформальній обстановці, обговорити перспективи і плани роботи районної організації УСВА, підняти третій тост в пам’ять про загиблих і померлих вже у мирний час бойових побратимів.

---

           У Білопільському сільському клубі на Хмельниччині урочисто вшанували ветеранів війни в Афганістані.
Для нашого краю війна в Афганістані теж не була сторонньою. Серед її учасників – 17 жителів новоствореної Ленковецької ОТГ. Це скромні люди, які живуть і працюють поруч з нами: Іван Іванович Вичавка, Григорій Михайлович Мазанюк, Микола Степанович Паляниця з с. Ленковець, Андрій Миколайович Гевак, Дмитро Петрович Ковальчук, Анатолій Дмитрович Цупріян з Великої Рішнівки, Микола Борисович Галицький, Олександр Володимирович Гурський, Юрій Миколайович Лановий, Володимир Володимирович Гурський з с. Сульжина, Іван Іванович Дячук із Коськова, Микола Васильович Мельник із с. Лавринівець, Олександр Михайлович Кирилюк, Василь Володимирович Кравчук із с. Мокіївець, Анатолій Петрович Костюк, Сергій Васильович Миклащук, Василь Анатолійович Тихонюк із  с. Чотирбок.
      Щирі слова вітання тим, хто повернувся, та слова співчуття для сімей, в які ця війна принесла горе, лунали від заступника голови Ленковецьої ОТГ Олени Волошиної, директора ТОВ «Поділля-плюс», воїна-«афганця» Івана Вичавки. До побратимів завітали і члени Шепетівської спілки воїнів-«афганців» на чолі з Валерієм Окорським.
      Загиблих і живих воїнів-інтернаціоналістів вшановували у піснях і віршах. Зокрема, виступили учні Мокіївської загальноосвітньої школи і вихованці дошкільного навчального закладу «Сонечко».
      Галина Никончук вшановувала подвиг воїнів-інтернаціоналістів у зворушливих піснях про синів і матерів, яких розлучила війна. Гірка тема війни звучала у піснях жіночої вокальної групи «Ленківчанка», народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Калина» Чотирбоківського СБК.
Не могли не згадати страшну війну, яка ось уже третій рік триває на сході нашої країни. У вчительки Вербовецької школи Олени Миклащук своя історія війни у зоні АТО. Їй довелося проводжати на пекельний схід чоловіка. Свої хвилювання, біль за українських воїнів і державу вона висловлювала у віршах.
     Вокальна група «Білопільчанка» і Наталія Сидорчук подарували присутнім атмосферу свята.

---

      За ініціативи Шепетівської спілки ветеранів Афганістану та підтримки органів виконавчої влади і місцевого самоврядування району вшанували пам'ять загиблих воїнів-інтернаціоналістів у їхніх рідних селах.
      Активісти спілки відвідали батьків загиблого воїна-«афганця» Михайла Франчука, які проживають у селі Жолудках. Бойові побратими висловили слова вдячності за сина, який, на жаль, не повернувся з Афганської війни. Вони відвідали могилу героя.. До пам’ятника, встановленого на його честь у населеному пункті, поклали квіти.
      У селі Орлинцях відвідали могилу загиблого воїна-«афганця» Сергія Зайчука, до пам’ятника  поклали квіти.
    Відбулася зустріч ветеранів зі студентською та учнівською молоддю у Грицівському ВПУ-38. Воїнам-інтернаціоналістам висловили вдячність за життєвий подвиг, самопожертву, за небайдужість до державотворчих процесів, що відбуваються в Україні. Ветерани і молодь поклали квіти до обеліска, встановленого на честь загиблих воїнів.

---

Важливий напрям роботи Чернівецької міської організації УСВА – патріотичне виховання молоді 
У музеї ветеранів Афганістану  та учасників антитерористичної операції  провели зустрічі з учнями навчальних закладів. Старшокласникам військово-спортивного ліцею-інтернату було цікаво не тільки поринути в історію подій в Афганістані, а й потримати речі, які належали воїнам. Учням школи №42 запропонували перевдягнутися у військові однострої часів афганської війни, і вони відчули себе справжніми військовими.
Під час круглого столу зі старшокласниками ЗОШ № 28 учасники бойових дій в Афганістані розповіли про себе, службу в далекій країні, про сьогоднішні справи міської організації.

---

Дев’ятикласники Шепетівської загальноосвітньої школи №3 разом з класним керівником Тетяною Петрівною Окунєвич підготували вечір-реквієм  «Болить і досі всім Афганістан».
На вечір пам’яті завітали шепетівчани, які були свідками тих страшних подій, ветерани-«афганці» Сергій Володимирович Кривенко та Олександр Миколайович Бернацький. Вони поділилися з учнями спогадами про афганську війну, про своїх бойових побратимів. Над їхніми головами свистіли кулі, кожна хвилина життя могла стати останньою, але їм випало щастя вижити і повернутися до рідної домівки.
Вони пройшли пекло війни в Афганістані. З кожним роком їх стає дедалі менше серед нас. Тому необхідно пам’ятати, шанувати ветеранів тієї війни.
Світлу пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. На проекційному екрані під музичний акомпанемент демонструвалося слайд-шоу з фотографіями того часу, звучали вірші та пісні.

---

В Харьковской государственной академии культуры по инициативе проректора по научно-педагогической и творческо-исполнительской работе профессора Е. Г. Рощенко состоялась встреча студентов с участниками боевых действий в Афганистане и АТО.
Своими воспоминаниями поделился заместитель председателя Харьковского городского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Геннадий Ломакин. Студенты с интересом смотрели документальные видеоматериалы о войне в Афганистане и слайды о работе организаций ветеранов.
О трагических событиях в Украине, о войне на востоке, о преемственности поколений и важности патриотизма в отстаивании национальных интересов и защите целостности и суверенитета нашей страны рассказал депутат Харьковского городского совета, участник боевых действий в зоне АТО Иван Валерьевич Ракич.
Встреча прошла в теплой и дружественной обстановке. Студенты с интересом слушали ветеранов и задавали им разные вопросы.
Геннадий Ломакин подарил академии сборник творческих работ ежегодного конкурса «Во имя жизни, мира и любви…», посвященного ветеранам локальных войн и участникам АТО, и пригласил студентов поучаствовать в нем, проявить свои таланты.

---

      Громадська організація «Учасники бойових дій Шевченківського  району м. Полтави», ПООО ветеранів ВДВ «Союз десантників»  разом з молодіжним клубом  юних десантників «Гвардія» провели військово-спортивні змагання пам'яті загиблих земляків-полтавчан Сергія Коротуна  та Олега Срібного.
         У змаганнях брали участь кадети віком від 8 до 12 років, які представляли два полтавські клуби і клуб селища Чутово Полтавської області. З візитом у відповідь приїхали гості – старшокласники школи села Бутенки Кобеляцького району, яких очолював викладач предмету «Захист Вітчизни» Микола Дрига. Вони взяли участь у суддівстві й допомогли в практичному проведенні етапів змагань.
        Членами журі були учасники бойових дій в Афганістані та АТО. Два дні всі харчувалися і ночували в приміщенні клубу «Гвардія».
       Стройова підготовка, стрільба, розбирання і збирання автомата, медична підготовка, надання першої медичної допомоги при пораненні, накладання джгута й перев’язка за різними практичними нормативами – такі були етапи змагань.  Молодіжному клубу юних десантників «Гвардія»» вручили два АКА-47 для страйкболу, які на наше прохання купив приватний підприємець – десантник В. А. Фост.
         Почесними гостями були Н. П. Коротун – мама загиблого в Афганістані, О. А. Романенко – голова Полтавської  міської організації УСВА, В. П. Корнійчук – голова громадської організації «Учасники бойових дій Шевченківського району м. Полтави», депутат міської ради.
         Переможцям у командних та індивідуальних заліках вручено спеціальні призи, виготовлення яких профінансовано нашою громадською організацією.
                                                                             

---

ЛИТВИН Володимир Михайлович  — український політик, голова Верховної Ради України у 2002—2006  і 2008, 2012 роках. 4 липня 2012 року подав у відставку після прийняття Верховною Радою контраверсійного закону «Про засади державної мовної політики», але вона не була прийнята. Голова Народної партії. Герой України (2004).
Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині.
У 1973 – вступив на історичний факультет Київського держуніверситету, після закінчення якого був аспірантом, 1978—1994 – викладач університету (за винятком 5 років, коли працював у Міносвіти України і ЦК КПУ).У 1984 – захистив кандидатську дисертацію «Діяльність Комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних дисциплін (1966–1975 р.р.)».
У 1991–1994 – працював двірником, а також сторожем разом з Адамом Мартинюком.
З серпня 1994 року за пропозицією Олександра Разумкова Володимир Литвин став помічником Президента Леоніда Кучми з питань внутрішньої політики.
У 1995 – захистив свою книгу «Політична арена України: особи та виконавці» як докторську дисертацію під назвою «Політична арена України: дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 90-х років)».
     З 1997 року – член-кореспондент Національної академії наук України. З 2003 — дійсний член НАНУ, а з 2006 — віце-президент НАНУ. Почесний доктор Харківського національного університету внутрішніх справ (2009).
З листопада 1995 р. — заступник глави президентської Адміністрації, з вересня 1996 р. — перший помічник Президента України, з листопада 1999 до квітня 2002 року — очолював Адміністрацію Президента України.
У 2002 році обраний народним депутатом за списком блоку «За єдину Україну!», 28 травня 2002 року обраний головою Верховної Ради України. У червні 2004 року став лідером Народної аграрної партії (Народна партія). Після поразки на виборах-2006 повертається до наукової діяльності.
9 грудня 2008 року обраний Головою Верховної Ради 6-го скликання.  На виборах до Верховної Ради 2012 року обраний народним депутатом. Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. 
    З 27 листопада 2014 року – народний депутат України 8-го скликання.
Брати: Микола Литвин – колишній голова Державної прикордонної служби України, генерал армії України; Петро Литвин – генерал-лейтенант.
      Автор понад 430 наукових праць і книжок, зокрема: «Політична арена України: особи та виконавці» (1994), «Украина: политика, политики, власть» (1997), «Україна на межі тисячоліть (1991–2000)» (2000), «Україна: досвід та проблеми державотворення (90-і роки ХХ ст.)» (2001), «Україна: хроніка поступу (1991–2001)» (2001), «Вимір історією» (2002), «Тисяча років сусідства і взаємодії» (2002).
       Нагороди: звання Герой України з врученням ордена Держави (2004), орден Князя Ярослава Мудрого п’ятого ступеня (2011), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999).

ЛИТВИН Микола Михайлович — голова Державної прикордонної служби України у 2003–2014, генерал армії України.
Народився 8 березня 1961року в селі Слобода-Романівська Житомирської області.
Закінчив із золотою медаллю Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ та військ зв'язку (1984), Гуманітарну академію Збройних Сил РФ (з відзнакою) (1993), Національну академію оборони України (1998). Пройшов курс «Національна безпека України» (Гарвардський університет, США, 1997).
     У 2001 році захистив дисертацію, має науковий ступінь кандидата військових наук. У 2010 році захистив дисертацію, має науковий ступінь доктора наук з державного управління.
У 1979–1980 — проходив дійсну строкову службу в  Групі радянських військ у Німеччині (курсант, командир відділення, заступник командира взводу).1980–1984 — курсант Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв'язку.1984–1990 — проходив службу у 104-й гвардійській повітряно-десантній дивізії (заступник командира роти з політичної частини, заступник командира частини з політичної частини), що дислокувалася у Закавказькому військовому окрузі.
      1990–1993 — слухач Військово-політичної академії ім. В. І. Леніна (з 1992 — Гуманітарна академія Збройних Сил РФ).
У 1993–1996 — служба в Національній гвардії України (заступник командира полку з виховної роботи, заступник командира бригади з виховної роботи).1996–1998 — заступник начальника Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України по роботі з особовим складом. 21 серпня 1997 — присвоєно військове звання генерал-майор.1998–2001 — перший заступник начальника Головного управління — командувача внутрішніх військ МВС України — начальник штабу.21 серпня 1999 — присвоєно військове звання генерал-лейтенант.З 14 липня 2001 року — начальник Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України.
       З 12 листопада 2001 року — голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України — командувач Прикордонних військ України. 31 липня 2003 року комітет було реорганізовано в Адміністрацію Державної прикордонної служби України, головою служби був призначений М. Литвин. Перебував на посаді при п'яти Президентах України.
20 серпня 2008 р. — присвоєно військове звання генерал армії України.
19 березня 2014 року указом в.о. Президента України О. В. Турчинова введений до складу РНБО.
13 червня 2014 року — подав у відставку з посади голови Державної прикордонної служби України. 6 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ про звільнення М. М. Литвина з посади голови Державної прикордонної служби України.
Нагороди: орден Богдана Хмельницького: першого (2011), другого (2004) і третього (1999) ступенів, медаль «Захиснику Вітчизни», інші медалі та відомчі відзнаки. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002).

---

Відповідно до домовленості, яка була досягнута під час Вашої зустрічі з членами Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) 19 грудня 2016 року, Верховною Радою України здійснюються кроки щодо законодавчого забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані.
Народними депутатами – членами  Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Третьяковим О. Ю., Бурбаком М. Ю., Загорієм М. В., Шухевичем Ю.-Б. Р., Рибчинським Є. Ю. подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї (реєстр. № 5713).
Проект Закону готувався спільно з нашою Спілкою та пройшов відповідне громадське обговорення в її осередках.
Просимо Вас, шановний Андрію Володимировичу, здійснити організаційні заходи для успішного завершення процедури розгляду і прийняття зазначеного закону, який чекають усі ветерани війни в Афганістані, і, перш за все – родини загиблих воїнів. 

З повагою,

---

---

До мене, як до голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), надходять численні звернення від ветеранів війни та членів сімей учасників бойових дій стосовно фактичного скасування пільг ветеранам війни при встановленні невиправдано високих житлово-комунальних тарифів, які до того ж необґрунтовано підвищуються організаціями, які нараховують і оформлюють відповідні платіжні документи.
Указом Президента України від 16 лютого 2017 року за № 37/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 лютого 2017 року «Про невідкладні заходи з нейтралізації загроз енергетичній безпеці України та посилення захисту критичної інфраструктури».
Пункт 3, підпункт 9 рішення РНБО встановлює, що  Кабінету Міністрів України доручено разом із Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НЕВІДКЛАДНО «вивчити об'єктивність, економічну та соціальну обґрунтованість встановлених тарифів на енергоносії, електроенергію, житлово-комунальні послуги та вдосконалити механізми державного регулювання діяльності у цій сфері, а також поінформувати населення про результати цієї роботи».
Прошу Вас у процесі виконання названого рішення РНБО особливу увагу звернути на державне регулювання соціального захисту  ветеранів війни. Змінами до Бюджетного Кодексу України та інших нормативно-правових актів, прийнятими у грудні 2016 року, реалізація практично всіх пільг ветеранам війни покладена на місцеві бюджети.
Практика показує, що керівники органів місцевого самоврядування, керівники виконавчої влади в областях і районах, містах, керівники комунальних
і приватних енергопідприємств, ЖКГ розглядають названі зміни не як обов`язок виконувати вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а як своє право, на власний розсуд, одні вимоги виконувати, інші – ні, як своє право на власну користь інтерпретувати положення законів і підзаконних нормативно-правових актів.
         Наводимо приклад однієї з теплопостачальних організацій м. Києва. Інвалід війни першої групи, дружина, двоє малолітніх дітей, мешкають у квартирі площею 100,7 кв. м. Пільга як інваліду війни першої групи складає 100 % на 4 особи. Пільгова площа (за нормами споживання) – 94,5 кв. м. Є загальнобудинковий лічильник, лічильники тепла в частині квартир. У квартирі лічильника немає. Об`єм спожитого тепла, використаного  квартирами з лічильниками, відняли від загальнобудинкового. Рештку розподілили між квартирами, що не мають лічильників. У результаті на квартиру  визначено фактичне споживання в розмірі 3,03218 Гкал теплової енергії  за грудень 2016-го та 3,60444 Гкал за січень 2017 року.
При пільговій площі 94,5 кв. м пільговий обсяг тепла має складати: 94,5 кв. м х 0.0548 Гкал/кв.м (тариф за соціальною нормою)=5,1786 Гкал,  що перевищує   обсяг спожитого  тепла за кожен окремий місяць.
Однак суму до сплати визначено за формулою: 94,5 (пільгова площа) х 0.0548(тариф за Гкал/кв.м [соціальна норма]) х 0.41(Кі, коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону, з ПДВ) = 2123 Гкал (об`єм пільги в Гкал).3,03218 – 2,123 = 0,90918 Гкал до сплати. 0,90918 Гкал х 1106,98 грн./Гкал = 1006,44 грн. до сплати за грудень 2016р. За такою самою формулою – 1639,72 грн. за січень 2017 року.
Відповідно до  Правил надання послуг з централізованого опалення,  Кі – коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від врахованих під час розрахунку чинного тарифу в поточному місяці. Слід зазначити, що застосування коефіцієнту Кі встановлено у розділі «Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії» згаданих Правил.
Відповідно до  Постанови НКРЕ  встановлено тарифи на послуги, що надаються теплопостачальником з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими і квартирними приладами обліку теплової енергії – 1106,98 грн./Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових і квартирних приладів обліку теплової енергії – 32,97 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість...).
У надісланій   квитанції наведений саме тариф 1106,98 грн./Гкал, а отже теплопостачальник застосовує до інваліда війни, як споживача, тариф «для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії». Тобто, постачальник послуг визнає інваліда-пільговика абонентом житлового будинку з будинковим (або квартирним) приладом обліку теплової енергії, адже застосовує відповідний тариф. Розділ Правил «Особливості нарахування (визначення) плати за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії», виходячи із його назви, у даному разі застосовуватися жодним чином не може.
Відповідно до розділу «Порядок надання послуг» пункту 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Тобто, при наявності будинкового засобу обліку для нарахування плати за послуги має значення лише показання приладу обліку та площа  квартири (у відношенні до загальної площі будинку із врахуванням місць загального користування). Ані тривалість опалювального періоду, ані температура атмосферного повітря на вартість послуг не впливають, а застосування коефіцієнту Кі чи будь-яких інших коефіцієнтів у порядку розрахунків не передбачено.
   Таким чином, застосування коефіцієнта Кі при нарахуванні за послуги теплопостачання у будинках, де є загальнобудинковий лічильник, а в квартирі інваліда війни – пільговика лічильника немає, є  необґрунтованим. Застосування коефіцієнту має наслідком лише зменшення реального розміру пільги інваліда війни  з 94,5 %(враховуючи пільги в межах норми) до 60%. Навіть з врахуванням плати за 6,2 кв. м понаднормової площі, а також опалення місць загального користування без врахування пільг, сума до сплати мала б бути максимум 500-600 грн. за грудень 2016 року, 700-800 грн. за січень 2017 року. А нараховано  відповідно – 1006 грн. і 1639 грн.
Тобто, маємо наступну ситуацію. Теплопостачальник поставив у будинок певний обсяг теплоенергії, яка порахована лічильником. За неї буде отримано плату, частина плати за теплоенергію, використану пільговиками, має бути відшкодована коштами місцевого бюджету, але шляхом протиправного застосування коефіцієнту Кі (0,41) частка, яку має сплачувати інвалід війни – пільговик, штучно збільшується на 41%, а частка відшкодування з місцевого бюджету відповідно зменшується.
Виходить, що маніпуляція окремими пунктами підзаконних  нормативно-правових актів зводить нанівець положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що протирічить Конституції України.
Також хочу звернути увагу на некоректність зниження пільгових норм споживання для пільговиків, що мають вступити в дію з 1 травня 2017 року. Попередні норми визначалися на підставі необхідного мінімуму, виходячи в першу чергу із санітарних вимог. А той факт, що середня норма споживання в країні виявилася нижчою від пільгової, викликаний насамперед зниженням  рівня грошових доходів громадян, і відповідно вони змушені економити і на власних енерговитратах. Тому не може бути підставою для зменшення пільгових норм.
Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, з метою запобігання порушенням прав ветеранів війни у соціальній сфері, дати доручення підготувати відповідний нормативний акт, яким заборонити зниження норм споживання для ветеранів війни та встановити справедливі, рівні правила розрахунків для господарів, яким постачальник послуг досі не встановив лічильники.

З повагою,

---

Випускник дніпровської середньої школи №10 Валерій Мазніченко двадцятирічним загинув у Афганістані. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. Днями на приміщенні школи відкрили оновлену меморіальну дошку.
«Ми зберігаємо пам’ять про світлу людину, мужнього хлопця, якому довелося воювати в чужому краю, де він проходив строкову службу», – говорить директор школи Валентина Івлева. – Свій солдатський обов’язок він виконав ціною власного життя.
Меморіальну дошку, яку в пам’ять про Валерія Мазніченка встановили на будівлі школи багато років тому, пошкодив час, тому учні і педагоги прийняли рішення про виготовлення нової. Її відкрили напередодні 28-ї річниці виведення військ з Афганістану – важливої дати  для тих, кого своїм чорним крилом торкнулася Афганська війна.
Голова Дніпровського міського об’єднання ветеранів Афганістану Юрій Виноградов щиро подякував дружній шкільній родині за ініціативу, за те, що пам’ятають, побажав дітям рости під мирним українським небом. До його щирих слів долучилися бойові побратими Василь Гонтар і Віктор Сіромашенко.
«Ця школа для нас давно стала рідною, ми підтримуємо з нею тісні шефські зв’язки  і завжди відчуваємо тут повагу, розуміння, теплоту сердець, – сказав Василь Гонтар. – Коли ми поверталися з Афганістану, думали, що вже ніколи не доведеться воювати. Але довелося взяти зброю в руки багатьом із нас, на Донбасі також воюють наші сини. Знаючи ціну війні, всім серцем прагнемо миру. І він, віримо, настане в ріднійУкраїні!»
Про мир, вшановуючи солдатський подвиг тих, хто пройшов дорогами Другої світової війни, Афганістану і теперАТО, говорили діти. Кожне їхнє слово було сповнене любов’ю до рідної землі, повагою до захисників, пронизане шаною до наших співвітчизників.  Пісня у виконанні одинадцятикласника Романа Лавріненка вразила до сліз…
«У своєму листі, який син відправив 5 квітня 1981 року, він написав, що вже у червні буде вдома, – не змогла стримати сліз мама Валерія Мазніченка  Лідія Семенівна. – А через десять днів  його не стало, загинув у бою… Лист прийшов 21 квітня. У ньому він був ще живим, збирався додому… Минає час, а біль не відступає. Немає більшого щастя, ніж жити під мирним небом, бачити,  як ростуть щасливими діти й онуки. Я усім щиро бажаю цього. І дуже вдячна за те, що пам’ятаєте».
«Дуже зворушлива зустріч, не раз защемило серце, –  поділився враженями учасник АТО Геннадій Єфремов. – Важливу справу роблять у цій школі, а головне – щиро. Я спостерігав за дітьми, розмовляв з ними, тож бачив, що їх це справді хвилює. Вони перейнялися і самим заходом, і спілкуванням з мамою загиблого, з його бойовими побратимами, які і є важливою частиною нашої спільної пам’яті, без якої не буває майбутнього».

---

     Юрій Троцюк – один з тих чотирьох синів рожищенської землі, чиє життя вкоротила афганська війна. На його малій батьківщині, у селі Доросині  Рожищенського району Волинської області, де живе мама, свято бережуть пам’ять про воїна.
     Ім’ям героя-земляка названо сільську вулицю, на приміщенні школи відкрито меморіальну дошку. Щороку в місцевій школі проводять баскетбольний турнір пам’яті Юрія Троцюка.
      Ось уже вдвадцяте відбувся цей турнір, ініціатором якого був Сергій Троцюк – односельчанин Юрія, також воїн-«афганець». За словами директора загальноосвітньої школи села Доросині Ярослави Троцюк, турнір давно вийшов за рамки спортивних змагань і став засобом виховання вірності військовому обов’язку, вшанування воїнів-«афганців» і пам’яті полеглих земляків. Щороку до шістдесяти учасників несуть ім’я Юрія Троцюка у свої сім’ї, свої родини.
        За традицією після баскетбольних поєдинків у школі відбувся тематичний ранок «Час вибрав їх». У ньому, крім юних спортсменів та учнів, взяли участь гості – родина полеглого воїна Юрія Троцюка, випускник школи, воїн-«афганець», полковник запасу Сергій Троцюк, заступник голови Волинської обласної організації УСВА Микола Онищук, голова районної організації  УСВА Анатолій Шульгач,  ветерани війни в Афганістані Володимир Шпот, Олександр Березовський, Іван Ющук, Роман Стаднік, директор Луцького маслозаводу Роман Казибрід.
        Прозвучали розповіді про волинських воїнів-«афганців», вірші та пісні у виконанні учнів школи, серед яких, до речі, племінники Юрія Троцюка. Вірш, присвячений пам’яті полеглого брата, написаний Оленою Сітовською, проникливо прочитала заступник директора школи з виховної роботи Надія Скуба.
      Микола Онищук розповів, що «афганці» були на Майдані, багато з них разом з першими добробатами навесні 2014 року пішли захищати Батьківщину.
     Перехідний кубок турніру імені Юрія Троцюка завоювали баскетболісти Доросині (вчитель фізкультури – Володимир Ляшук). Ветерани афганської війни вручили командам призи, дипломи й грамоти, а Роман Казибрід – по ящику морозива. Грошову винагороду забезпечив ветеран афганської війни Володимир Шпот.
        Гості побували у шкільному музеї, де облаштований куточок «Забути не дано», поклали квіти до могили Юрія Троцюка на сільському кладовищі.

---

В Издательском доме «КИЙ» вышла в свет книга В. Волошенюка «Кадеты Киевского СВУ» (под редакцией и при участии В. И. Аблазова).
Автор – Владимир Васильевич Волошенюк родился в семье офицера в 1959 году в городе Синельниково Днепропетровской области. Потомственный военный, полковник запаса. Окончил Киевское суворовское училище, Киевское высшее общевойсковое командное училище и  Военную академию им. М. В. Фрунзе. Служил в Киевском, Закавказском, Забайкальском военных округах.
В 1981–1983 годах – служба в Афганистане. Служил в Главном управлении разведки Министерств аобороны Украины, был старшим помощником военного атташе при Посольстве Украины в Румынии. С 2002 года – на дипломатической службе.
В книге описываются события и люди века минувшего. Суворовские училища, пришедшие на смену кадетским корпусам, воспитали славную плеяду советских офицеров и генералов. Отсчитанное им историческое время в Украине истекло. Многие выпускники, офицеры-воспитатели, преподаватели уже ушли от нас навсегда, но они в нашей памяти.
Украинский дипломат В. В. Волошенюк и Герой Советского Союза генерал-майор И. Н. Плосконос были связаны юношеской дружбой и учились вместе в Киевском суворовском военном училище. Поэтому автор и посвятил свою книгу другу детства.
Хочется, чтобы для тех, кто сегодня носит погоны в свои четырнадцать лет, и для кого стены училища стали вторым домом, открылась еще одна страничка из многогранного военно-исторического прошлого. При этом автор пытается максимально снять глянец с жизни воспитанников Киевского СВУ, который добросовестно накладывался военно-политическими и партийными органами Советской Армии в течение многих десятилетий.
Бесспорным остается то, что чувство чести и долга, дух кадетского братства воспитывался в выпускниках, и несли они эти качества сквозь годы всей своей жизни с искренней признательностью и любовью к своим воспитателям и наставникам.

---

   Тернопільська обласна організація УСВА ініціювала поминальні заходи з приводу загибелі 6 лютого 1988 року в Афганістані жителя Кривчого гвардії капітана Євгена Богача.  
   У Кривченській православній церкві відбулася панахида, потім
помолилися біля могили загиблого воїна, поставили вінки й запалили лампадки. Василь Богач подякував «афганцям» за те, що не забувають його брата, підтримують родину.
   У місцевій школі теж згадали земляка-героя. Голова Тернопільської обласної організації УСВА Сергій Лісовий розповів про діяльність організації, участь «афганців» у подіях на Майдані й в АТО, подарував школі «Підручник бійця територіальної оборони», що містить основи військової справи.
     Емоційним був виступ Ярослави Богач, котра досить молодою залишилася вдовою. Син Євгена – Михайло народився в той час, коли тато вже був на війні, і батькові не довелося побачити сина. Хлопця вчили жити татусеві листи, для нього прикладом життєвої мудрості, братської дружби були татові побратими – воїни-«афганці». У листі до дружини Євген Богач писав: «Треба жити з вірою у світле майбутнє, пам`ятаючи про минуле». Які актуальні сьогодні ці слова...
     Михайло Богач продовжив справу тата, теж став військовим, побував у зоні АТО, зараз служить в СБУ. Мабуть, Євген Богач ніколи не думав, що і його синові доведеться брати зброю в руки, щоб захищати свою державу.
     Учасник бойових дій в Афганістані Роман Лотецький заспівав власні пісні. Першу – «Капітан», присвячену Євгенові Богачу, він написав напередодні.   
      Однокурсники Є. Богача Ігор Дем`яненко і Володимир Голик з Тернополя поділилися спогадами про спільне навчання у Кам`янець-Подільському військовому училищі, розповіли про свою спеціальність сапера, а Євген був ще й  в спецпідрозділі саперів.
    Про свою службу в Афганістані, специфіку ведення боїв у гірських умовах розповіли гості з Тернополя Володимир Фаріончук, Іван Бабій, Василь Брицький.
    Голова районної організації УСВА Ярослав Струтинський побажав усім побратимам міцного здоров`я, незламності духу, віри у якнайшвидшу перемогу нашої держави. На заході також був присутній член районної організації УСВА Степан Костинський. 
     Представник обласної організації УСВА Олександр Рогов представив військове озброєння. Школярі мали можливість не лише побачити бойове оснащення, а потримати  в руках, приміряти каски, старші учні демонстрували своє вміння розбирати й збирати автомат.
     Директор школи Галина Яструбчак з хвилюванням зазначила, що, побачивши зброю, яку вносили в залу вояки, не могла стримати сліз, і побажала, щоб діти бачили лише навчальну зброю. Подякувала воїнам-«афганцям», які бережуть пам`ять про земляка, шанують військову дружбу, сучасним героям, котрі, ризикуючи життям, дають нам можливість мирно жити, працювати і навчатися.   

---

 
По инициативе Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Шевченковского района Харькова на базе Харьковского национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды совместно с художественно-графическим факультетом и кафедрой изобразительного искусства состоялась вторая выставка-конкурс рисунка «Война в Афганистане глазами современной молодёжи».
  Накануне проведения конкурса воины-интернационалисты встретились со студентами. Председатели входящих в состав ХГСВА первичных организаций участников боевых действий во Вьетнаме Пётр Михайлович Сердюк  и  участников боевых действий Восточного  регионального управления  Государственной пограничной службы Украины Владимир Викторович Радчук поделились воспоминаниями о своей службе, о боевых действиях, в которых принимали участие. В. В. Радчук рассказал о подвиге Андрея Рзянкина, который прикрыл собой и спас жизнь командиру. За этот подвиг герой был награждён посмертно орденом Ленина.
Студенты с интересом смотрели документальный фильм «Правда о 9-й роте». Ветераны ответили на многочисленные вопросы.
Торжественное открытие выставки-конкурса и подведение её итогов состоялось в выставочном зале художественно-графического факультета. Кандидат педагогических наук, декан факультета, доцент Ирина Олеговна Малинина обратила внимание на высокий уровень мастерства участников и поблагодарила ветеранов за инициативу проведения этого конкурса, который становится престижным среди студентов. В. В. Радчук   поблагодарил студентов за интерес к событиям войны в Афганистане и заверил в том, что ветераны будут продолжать работу по увековечению памяти подвигов воинов-интернационалистов.
Участникам конкурса от Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Шевченковского района Харькова вручены дипломы и ценные подарки, а председатель ветеранской организации М. Л. Быков выразил благодарность преподавателям и студентам, пожелал всем мира и больших творческих успехов.

---

       На долю кожного покоління випадають випробування, бо час обирає своїх героїв, тих, хто зі зброєю в руках йде виконувати військовий, громадський, патріотичний обов’язок. Про цих героїв, про їх мужність і самовідданість складають пісні. Це пісні, які обпалені полум’ям війни…
     Пісні про мужнього солдата, про матір, яка продовжує чекати ще й після війни  на свого сина, про рідну землю і відданих її захисників звучали зі сцени Бердянського машинобудівного коледжу ЗНТУ на Запоріжжі під час міського конкурсу військово-патріотичної пісні «Час вибрав вас», ініційованого Бердянською територіальною організацією ветеранів Афганістану «Шураві».
        У конкурсі взяли участь виконавці з вищих навчальних закладів і  господарі. Студенти щиро вітали  оплесками всіх учасників. У залі були присутні ті, хто сам пройшов дорогами війни, хто знає не з розповідей про той страшний біль і тугу за загиблим товаришем, – ветерани АТО та  афганської війни.
         Оцінювало виступи виконавців журі, до складу якого увійшли голови ветеранських організацій міста Олександр Врублевський, Дмитро Зубович і заступник директора коледжу, художній керівник народного духового оркестру Сергій Коваленко. Грамоти і цінні подарунки для всіх учасників підготував голова БТО СВА "Шураві", депутат міської ради О. Д. Врублевський, який є випускником коледжу.
       Зв'язок поколінь, яким довелося пізнати війну, – воїнів-«афганців» і учасників АТО, не втрачається, він міцніє, а їхні зусилля з військово-патріотичного виховання молоді спільні.
     Сподіваємося, що перший конкурс стане початком прекрасної традиції – щорічного проведення фестивалю військово-патріотичної пісні.

---

Мелитопольская территориальная организация УСВА  (Запорожская область)  провела турнир по баскетболу, посвященный летчику, ветерану войны в Афганистане Анатолию Крамаревскому.
Председатель организации Иван Кулинченко, ветераны Афганской войны Геннадий Хохлов, Геннадий Короб, руководители турнира – Петр Суханов и Евгений Найден пожелали баскетболистам спортивных побед и новых достижений.
           Команда «Афганец» сразу задала тон всей игре, показав высокое спортивное мастерство и волю к победе. Особенно напряженным был поединок финалистов. Первое место завоевала команда «Афганец», второе – ТГАТУ, третье – хозяева турнира – «ДЮСШ-3 (1)».
         Победителям вручены медали, лучшим баскетболистам – грамоты.

---

      У рівненській ДЮСШ №3 відбувся традиційний відкритий міжобласний чемпіонат з плавання серед юнаків і дівчат, присвячений 28-й річниці виведення військ з Афганістану.
        Мета чемпіонату – підвищення рівня спортивної майстерності, військово-патріотичне виховання дітей та молоді, зміцнення дружніх зв’язків з іншими регіонами України.
       Начальник управління у справах молоді та спорту Рівненської облдержадміністрації В. Ліпський побажав учасникам яскравих перемог і спортивних досягнень.
        Упродовж двох днів 350 юних спортсменів з Рівненщини, Волині й Хмельниччини змагалися за 48 комплектів нагород. Вручали грамоти і медалі переможцям і призерам заступник голови Рівненської обласної організації УСВА В. Воронін і член правління В. Щербаков. Кращих плавців відзначили спеціальними призами.
      Організатори висловили щиру вдячність Рівненській обласній організації УСВА під керівництвом В. Гурницького за фінансову підтримку.

---

          У селі Підгайці Луцького району Волинської області відбувся традиційний турнір з волейболу серед дорослих, присвячений пам’яті загиблих в Афганістані Віктора Ткачука і Валерія Шиманського.
        На турнірі були присутні матері загиблих воїнів і побратими.
       У запеклій боротьбі перше місце посіла команда МЧС, друге – волейболісти села Підгайці, третє – спортсмени з Луцька. Усі колективи отримали медалі та кубки.
 
        На базі спорткомплексу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні відбувся XV Всеукраїнський турнір з дзюдо, присвячений пам’яті загиблих воїнів-«афганців».
       Змагання організували за підтримки Волинської обласної ради, відділу з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації, Федерації дзюдо Волині, управління з питань фізичної культури та спорту Луцької міської ради, КЗ «ВОДЮСШ з видів боротьби» за активної участі Волинської обласної організації УСВА.  
Учасники нагороджені медалями і кубками.

---

В спортивном зале Болградской ДЮСШ (Одесская область) состоялся районный турнир по мини-футболу среди ветеранов, посвященный 28-й годовщине вывода войск из Афганистана. По традиции организаторами выступили Болградские районная и городская организации УСВА.
        В турнире приняли участие команды Болграда, Виноградовки и сборная района, куда вошли представители нескольких сел. На поле вышли ветераны футбола Болградщины в возрастной категории от 40 и старше.
       Лидер выявился уже после первых двух матчей, в которых победу одержали опытные болградские футболисты. В прошлом году эта команда также праздновала победу. Второе место досталось виноградовским футболистам, а сборная района заняла почетное третье место.
На церемонии награждения капитаны получили памятные грамоты и денежные призы от организаторов. Призами и грамотами были отмечены игроки: лучшим голкипером турнира признан Сергей Кирчев, лучшим защитником – Владимир Узун, самый результативный нападающий – Виктор Баркар, а лучшим полевым игроком судьи назвали единственного на турнире играющего воина-«афганца» Леонида Арнаутова.

---

Північний міжрегіональний сектор у Чернігівській області Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції запрошує взяти участь у чемпіонаті України з шахів і шашок-64 серед учасників бойових дій.
Чемпіонат проводиться з метою подальшого розвитку шахів і шашок та їх популяризації, підвищення спортивної майстерності, широкого залучення населення до занять фізичною культурою й спортом, організації змістовного відпочинку учасників бойових дій.
Змагання відбудуться у Чернігові 8-9 квітня 2017 року в приміщенні комплексної ДЮСШ №1 за адресою: вул. Захисників України, 3-б (їхати з центрального і залізничного вокзалів маршрутним автобусом № 12 до зупинки школа № 27). Початок змагань 8 квітня о 12-00 год.
До участі запрошуються учасники бойових дій, які мають відповідні документи. Обов’язково необхідно мати при собі посвідчення учасника бойових дій.
Заявки, завірені печаткою лікаря і керівника організації, що відряджає, про допуск спортсмена, подаються в день змагань з 10-00 до 11-45.