Наскільки зросло державне замовлення на підготовку військових фахівців і який при цьому конкурс серед абітурієнтів у військових вишах? Коли і які нові факультети й інститути можуть поповнити перелік військових вишів? Які основні завдання реформування системи військової освіти? Роз’яснення по цих та інших актуальних соціальних питаннях, зокрема щодо збільшення розмірів допомоги родинам захисників, а також про виплату компенсації контрактникам за піднайом житла та про інше йшлося під час прямої телефонної лінії в редакції газети «Народна армія» з фахівцями Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України
Кореспондент газети «Народна армія»:
— Війна на Сході країни внесла свої корективи майже в усі сфери життя війська. Що саме змінилося в системі підготовки військових кадрів за останні роки і які ще завдання необхідно виконати на продовження реформи військової освіти?
— Навчальні програми з підготовки військових фахівців були переглянуті та вдосконалені з урахуванням досвіду участі в АТО. Нині значно більше часу відводиться на практичні заняття та навчання на полігонах. Більшість практичних занять нині проводяться в польових умовах на бойовій техніці удень та вночі. Завдяки тому, що було виділено достатній фінансовий ресурс, торік вдалося повністю виконати програми з практичної підготовки. До вишів надходить нова техніка, озброєння, сучасні тренажери, лазерні та електронні тири.
Важливим питанням для Збройних Сил України залишається підготовка сержантів. Зокрема в цьому ми використовуємо консультативну допомогу іноземних фахівців із впровадження досвіду підготовки зазначеної категорії військовослужбовців в арміях країн–членів НАТО.
Актуальним є також питання відновлення навчання фахівців інженерного профілю на базі кафедри військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка — з формуванням там факультету військової підготовки. А також підготовка фахівців танкових військ з формуванням у Харкові на базі факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Інституту танкових військ зазначеного університету. Відповідний проект постанови уряду вже підготовлено та направлено на міжвідомче погодження. Планами Міноборони передбачено, що урядове рішення щодо утворення цих вишів буде ухвалено вже цього року, а підготовку фахівців планують розпочати у 2018-му.
— На початку АТО гостро постала проблема неукомплектованості первинних офіцерських посад. На скільки збільшено державне замовлення на підготовку військових фахівців?
— Порівняно з 2014 роком державне замовлення було збільшено майже втричі. Але таке рішення дасть результат лише за 4–5 років (коли закінчать навчання абітурієнти 2014 року. — Авт.). Тим часом протягом останніх трьох років ми проводимо дострокові, пришвидшені майже на півроку, випуски офіцерів. Окрім того, з 2015 року поновлено підготовку офіцерів запасу за державним замовленням.
Світлана С., мати абітурієнта військового вишу, місто Одеса:
— Які військові спеціальності нині користуються найбільшою популярністю серед молоді? Який на них конкурс?
— Серед молоді найбільшою популярністю користуються спеціальності, за якими здійснюється підготовка офіцерів високомобільних десантних військ, морської піхоти, а також кіберзахист та спеціальності, пов’язані із застосуванням автоматизованих систем управління. Якщо 2014 року конкурс за цими спеціальностями в середньому становив 1–2 особи на місце, то минулого року — до 3,5 осіб, і це при тому, що, нагадаю, державне замовлення значно зросло.
Олександр С., військовослужбовець, учасник АТО, місто Львів:
— Чи змінились підходи до відбору викладацького складу у військових вишах, щоб серед викладачів побільшало офіцерів з реальним бойовим досвідом, які будуть авторитетом для курсантів?
— До 2015 року посади науково-педагогічного складу повинні були обіймати лише ті офіцери, які мають науковий ступінь, вчене звання. Два роки тому внесено зміни до відповідних нормативно-правових актів, згідно з якими зараз дозволяється призначати викладачами військових вишів за результатами конкурсу офіцерів без наукового ступеня — з відповідним рівнем військової освіти та бойовим досвідом в АТО.
Валентин С., місто Львів:
— Чув, що коли курсанта відраховано з вишу за недисциплінованість або за власним бажанням, то він має компенсувати державі витрати за його утримання за всі роки навчання?
— Так. І це стосується не лише курсантів, але й учорашніх випускників військових вишів. Ця норма діє з 2010 року. До Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» було внесено відповідне доповнення в частину 10 статті 25: курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу або офіцери, які звільняються з військової служби протягом п’яти років після закінчення вишу, мають відшкодувати державі витрати на їхнє утримання. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Петро М., контрактник, нині проходить службу в районі АТО:
— Уболівав за наш взвод, який нещодавно брав участь у танковому біатлоні НАТО. Шкода, що недостатнє знання іноземної мови забрало в них час на переклад команд та умов завдань. Скільки годин сьогодні відведено на вивчення іноземних мов у військових вишах?
— Минулого року ми перейшли на навчання за новою освітньою програмою, де суттєво збільшено кількість часу на вивчення іноземної мови. У програмах підготовки військових фахівців для вивчення іноземних мов виділено більш ніж 300 годин аудиторних занять за п’ять років навчання.
Тетяна М., військовослужбовець, місто Київ:
— Чи є можливість у військовослужбовців вивчати мову за місцем проходження служби? Було б непогано, якби викладачі іноземної мови приходили до військових частин, приміром, двічі на тиждень, і проводили заняття для охочих підтягнути, скажімо, англійську…
— Наказом Міністерства оборони визначено перелік посад, за якими знання іноземної мови є обов’язковим відповідно до їхніх посадових обов’язків. Для цієї категорії створена система курсової підготовки. На базі всіх вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для їхньої підготовки створено центри та курси, де двічі на рік протягом чотирьох місяців проводиться навчання.
Для решти бажаючих свого часу була спроба реалізувати та налагодити саме таку систему, про яку ви запитуєте, — вивчення мови на місцях проходження військової служби, проте виникла серйозна кадрова проблема в наборі науково-педагогічних працівників: філологів — викладачів іноземної мови, які б могли проводити підготовку військових на договірній основі.
Микола М., військовослужбовець, район АТО:
— Чи існує зараз можливість у військовослужбовців дистанційно здобути військову освіту?
— Ні. У системі військової освіти форма дистанційного навчання тільки розгортається. Міністром оборони України затверджено її концепцію, згідно з якою створюватимуться центри дистанційного навчання в Національному університеті оборони України та в інших вишах Міноборони.
Олена, військовослужбовець за контрактом, місто Вінниця:
— Хочу здобути другу вищу освіту, навчаючись заочно. Але мені сказали, що під час служби за першим контрактом це не дозволено. Це правомірно?
— Для контрактників рядового та сержантського складу під час служби за першим контрактом дійсно не передбачена можливість навчання у вишах за рахунок державних коштів. Після підписання другого контракту за дозволом командира — від командира з’єднання і вище — ви маєте право здобути вищу освіту ступеня «бакалавр» за рахунок держави за заочною формою навчання.
Кореспондент газети «Народна армія»:
— У мене запитання до Сергія Кучеренка, начальника відділу соціальної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України. Скажіть, будь ласка, які зміни в чинному законодавстві відбулися цього року щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин?
— Одним із досягнень вважаю значне збільшення розмірів одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців. Відповідні зміни до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули чинності 7 травня цього року. Нині у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби членам його сім`ї буде виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. На цей час розмір такої допомоги становить 1,2 млн грн.
Інше проблемне питання, яке вдалося врегулювати лише нещодавно, — надання пільг членам сімей загиблих військовослужбовців без урахування доходу їхніх сімей.
Тривалий час не всі такі сім’ї могли користуватися пільгами, адже їхнє право на пільги залежало від додаткової умови — середньомісячного сукупного доходу сім’ї, який не мав перевищувати величину доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу.
З метою врегулювання зазначеного питання Міністр оборони України у 2015 році двічі звертався до Кабінету Міністрів України. Питання було врегульоване в два етапи шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: з 20 лютого 2016 року пільги особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з числа членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції надаються без урахування їхнього доходу, а з 1 липня цього року набуде чинності відповідна норма Закону, якою взагалі буде скасовано норму щодо права на пільги в залежності від доходу членів сім`ї загиблого.
Кореспондент газети «Народна армія»:
— Які законодавчі ініціативи опрацьовуються у Міноборони?
— За пропозицією Генерального штабу ЗС України ми опрацьовуємо зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки. Зміни полягають в тому, щоб дозволити військовослужбовцям використовувати не менше ніж 15 діб основної відпустки, а за решту днів за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію. На цей час здійснюються необхідні фінансово-економічні розрахунки відповідного законопроекту.
Окрім того, у найближчій перспективі ми плануємо врегулювати питання щодо надання пільг і компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх сімей без урахування додаткових умов, пов’язаних з величиною доходу їхніх сімей. Ідеться про безкоштовний проїзд у відпустку, санаторно-курортне лікування та 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги.
Віталій С., військовослужбовець контрактної служби, місто Рівне:
— На якій стадії перебуває законопроект щодо виплати компенсації за піднайом житла рядовому, сержантському та старшинському складу військової служби за контрактом?
— Законопроект уже підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Сподіваємося, що найближчим часом його ухвалить Верховна Рада України. Додаткова потреба в коштах для його реалізації становить 762 млн грн на рік, із них — 460 млн грн для Міноборони.
Це дуже важлива норма, адже йдеться про створення привабливих умов для вступу громадян на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу та довготривалого її проходження.
Микола С., військовослужбовець, місто Київ:
— Я знаю, що ви входите до складу комісії по розподілу житла в гарнізонах Збройних Сил. Цікавить ваша думка щодо необхідності реформування системи житлового забезпечення війська.
— На мою думку, в нас діє достатня нормативно-правова база у сфері забезпечення військовослужбовців житлом. У нас банально недостатньо коштів на такі потреби. Пріоритетним напрямом у цій сфері є питання забезпечення житлом членів сімей загиблих військовослужбовців–учасників АТО. На цей час нами опрацьовується питання щодо забезпечення житлом восьми сімей загиблих військовослужбовців.
Бесіду вели Тетяна МОРОЗ,
Андрій ЛИСЕНКО,
Олександр ОЛЕХНОВИЧ
Соціально-правові гарантії (пільги) для сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті
Особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів вйни, гарантії їх соціального захисту», згідно зі статтею 15 надаються такі пільги:
1) безплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
2) безплатне першочергове зубопротезування;
3) безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
4) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата);
5) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб;
6) 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7) позачерговий безплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир;
8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
14) позачергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
17) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
18) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів — додаткових робіт), абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
19) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
20) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома;
21) вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
|
