Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


17853407 Відвідувачів
Орденские планки – ветеранам
Укрінформ
Міністерство оборони
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Урядовий портал
"Третій Тост" №11-12 (587-588), червень 2017 рік Надрукувати Надіслати електронною поштою
Возрождение сотрудничества в гуманитарной сфере
        Ветеранам Афганской войны хорошо известна роль Пакистана на международной арене в период военного присутствия 40-й общевойсковой армии Вооруженных Сил СССР (Ограниченного контингента) на территории Афганистана.
        Но после вывода советских войск из Афганистана, а затем и обретения Украиной независимости, Пакистан не раз демонстрировал режим «открытых дверей» для Украины в решении гуманитарных проблем, касающихся ликвидации последствий Афганской войны и, в первую очередь, вопросов розыска пропавших без вести и возвращения на родину бывших военнопленных. Не все вопросы были решены в ходе сотрудничества государственных и неправительственных организаций, в котором активное участие принимали Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) и Общество Красного Креста Украины.
      С целью возрождения былой активности сотрудничества в гуманитарной сфере состоялась встреча в Посольстве Исламской Республики Пакистан в Украине. Председатель УСВА С. Червонопиский, его заместитель В. Аблазов и советник председателя УСВА по международным вопросам В. Пономаренко были приняты Чрезвычайным и Полномочным Послом Исламской Республики Пакистан в Украине Атаром  Аббасом.
Гости поделились воспоминаниями о конструктивном сотрудничестве с пакистанской стороной при активной деловой позиции Посольства Украины в Исламабаде, которое в то время возглавлял В. Пономаренко. Однако официальная версия о событиях в пакистанском Бадабере, где была предпринята попытка военнопленных вооруженным путем выйти на свободу, в украинском обществе отсутствует, как и информация о других бывших военнопленных, которые возможно, находились в Пакистане.
     Посол поделился своими взглядами на события в Афганистане и подчеркнул, что невозможно только военными средствами и методами решить проблему государства. Военные успехи всегда должны закрепляться политическими решениями. Атар  Аббас выразил свое уважение к ветеранам Афганистана и согласился с мнением о полезности контактов на уровне ветеранских организаций.
       В заключение была достигнута договоренность о продолжении поиска форм взаимного сотрудничества в гуманитарной сфере, прежде всего, с использованием возможностей общественных организаций ветеранов.
Пресс-служба УСВА.

Міцнішають дружні зв’язки

     Відбулася зустріч голови Української Спілки вeтeранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сeргія Чeрвонописького, голови Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Миколи Гончаренка з Надзвичайним і Повноважним Послом Угорської Рeспубліки в Україні Eрно Кeшкeнєм.
      Обговорeно питання традиційної багаторічної україно-угорської дружби і співпраці з УСВА в питаннях соціального захисту вeтeранів і члeнів їхніх сімeй. Визначeно шляхи подальшого співробітництва і поліпшeння дружніх зв’язків.

Наталія ШАТКОВСЬКА.

Юбилей

Поздравляем!


        Валерий Гринчак. Личность, рожденная на Кировоградщине в селе Чемерполь. О его подвиге в годы Афганской войны, можно сказать без преувеличения, знают и восхищаются люди во всем мире. И в наши годы молодежь, студенты и военнослужащие нового поколения с неподдельным вниманием слушают рассказы Героя Советского Союза на торжествах, мероприятиях, доклады и сообщения на конференциях и круглых столах. Но взгляд и мысли Валерия уже давно устремлены не столько в боевое прошлое, сколько на несправедливость настоящего и надежды на светлое будущее ветеранов войны, всего народа Украины.
       Свой главный подвиг Валерий Иванович совершает ежедневно, начиная с того памятного дня 14 июля 1984 года, жестокого боя в Панджшерском ущелье Афганистана. После завершения лечения в госпитале он добился разрешения продолжить военную службу и в 1985–1992 г.г. выполнял обязанности помощника начальника отдела и преподавателя  Киевского высшего общевойскового командного училища. В 1992 году  вышел в отставку и в 1993-м поступил на юридический факультет  Киевского государственного университета имени Т. Г. Шевченко, где в 1998 году получил диплом по специальности «правоведение», государственно-правовой специализации.
         Полученные юридические знания Валерий Иванович сделал своим мощным оружием в борьбе с несправедливостью, для защиты социальных прав ветеранов войны. Его знаниями, интеллектом и опытом постоянно пользуются и общественные организации ветеранов, в первую очередь, Украинский Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), и высшие органы власти, включая Верховную Раду Украины, в аппарате которой В. И. Гринчак с 1999 года – консультант профильного Комитета по делам ветеранов, с 2002 года он одновременно председатель контрольно-ревизионной комиссии Национальной Ассамблеи инвалидов Украины.
         Материалы, подготовленные Валерием Ивановичем, всегда отличаются глубиной знания поставленных вопросов, анализа ситуации и конкретными предложениями по решению проблемы защиты социальных прав ветеранов и инвалидов.
          Его рецензии всегда основаны на личном боевом и жизненном опыте и в то же время высокой оценке тяжелой воинской работы сослуживцев. 
          Годы неумолимо бегут вперед. Гринчаку – 60 лет. Но они не сказались ни на его энергии, ни на его способности защищать ветеранов, приносить пользу обществу. Пожелаем Валерию Ивановичу крепкого здоровья, чтобы реализовать все свои планы, главные из которых – замыслы по воспитанию двух сыновей достойными людьми на земле. Брать пример им есть с кого!

  С уважением –
Правление УСВА,
Сергей ЧЕРВОНОПИСКИЙ,
Герой Украины,
председатель УСВА,

Валерий АБЛАЗОВ,
заместитель
председателя УСВА.

18 червня – День медичного працівника

Шановні медичні працівники!


Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) сердечно вітаю  вас з професійним святом!
        Святкування Дня медичного працівника у третю неділю червня закріплено Указом Президента України №281/94 від 03.06.1994 року.
        Професія лікаря є однією з найстаріших у світі. Вона була затребуваною в усі часи і завжди вважалася важливою і складною, адже в руках медика – відповідальність за життя і здоров’я пацієнта. Медики завжди по-справжньому розуміють людський біль, співчувають і терміново  надають допомогу людям.
       Тисячі військових лікарів, медичних сестер брали участь в Афганській війні, де з честю виконали обов'язки і медиків, і бійців, бо завжди керувалися принципами гуманізму й милосердя.  Бойовими  орденами і медалями нагороджено 2,5 тисячі офіцерів медичної служби, більш як 600 санінструкторів і санітарів,  679 цивільних лікарів і медичних сестер. 
        Воїни-інтернаціоналісти вдячні військовим медикам, своїм бойовим побратимам,  які завжди приходили і приходять   на  допомогу. Серед них –  Георгій  Циганок, Рафік Камалов, Омар Базаров, Ігор Казьмерович, Анатолій Гончарук, Іван Сулан, Віталій Коваленко, Валерій Колесник, Віталій Конєв, Василь Бойко, медичні сестри Світлана Терешкова, Олена Говорова, Світлана Беліменко, Наталія Біленко, Олександра Гусаківська, Ніна Карнач, Ірина Медведєва, Валентина Плахотна, Тетяна Велігорська, Людмила Белкіна, Світлана Тютюнник і багато інших.
        Більше 3,5 тисяч військових медиків зараз беруть участь у наданні медичної допомоги українським воїнам у зоні проведення антитерористичної операції, 200 медиків зазнали поранень, 38 – загинуло. За зразкове виконання обов’язків 248 медиків відзначені високими державними нагородами. Від початку АТО більш як 10 тисяч воїнів отримали якісну медичну допомогу у військових госпіталях і батальйонах Міністерства оборони України.
        Воїнам-інтернаціоналістам добре відомий госпіталь «Лісова поляна» та інші медичні заклади в областях країни, де надають висококваліфіковану медичну допомогу і де турбота медиків дає нам сили  для активної праці й повноцінного життя. Ми щиро вдячні медикам і медичним працівникам. Своєю працею ви допомагаєте долати перешкоди на шляху будівництва демократичної, незалежної і могутньої держави, мета якої — здорова нація.
        Бажаємо вам, шановні медичні працівники, успіхів у фаховому зростанні, особистого щастя, міцного здоров'я, добробуту, благополуччя, Божої й державної підтримки, а головне – миру і злагоди у нашій країні!

З глибокою повагою —
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова  УСВА.



Вшанували прикордонників

Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) провела урочистості, присвячені 99-й річниці Прикордонних військ.
У заходах взяли участь голова УСВА  С. Червонописький, представники Коломийської міськрайонної організації УСВА, Київської міської Спілки ветеранів Афганістану, Черкаської обласної Спілки ветеранів Афганістану, воїни-інтернаціоналісти, члени сімей загиблих, ветерани Прикордонних військ, нинішні захисники кордонів.
«Афганці» вже традиційно привітали своїх бойових побратимів на святому для кожного прикордонника місці, на черкаській землі, біля села Легедзіно, де встановлено унікальний пам’ятник героям-прикордонникам та їхнім 150 службовим собакам, які багнетами й зубами «порвали» цілий полк фашистів у рукопашному бою. Ця героїчна історія сталася у липні–серпні 1941-го. Пам'ятник збудовано на гроші ветеранів Великої Вітчизняної війни із Звенигородки і жителів сіл Тальнівського району.
 – Немає у світі більш яскравого прикладу героїзму, самопожертви і вірності обов’язку, – сказав, відкриваючи урочистий мітинг, присвячений Дню прикордонника, голова УСВА  С. Червонописький. –  Ціною життя радянських воїнів та їхніх вихованців – службових собак більш ніж на місяць було відстрочено взяття фашистами Києва. Ми зобов’язані це пам’ятати завжди!
    На мітингу виступили голова Коломийської міськрайонної організації УСВА Й. Тодорів, заступник голови УСВА С. Козаченко, голова Уманської міськрайонної організації УСВА О. Зайченко, ветерани Прикордонних військ і  сьогоднішні захисники кордонів – учасники АТО.
    120 тисяч прикордонників з честю пройшли бойове хрещення на Афганській війні. Вони брали  участь у проведенні 1100 бойових операцій. В Афганістані  518 прикордонників загинули, близько 12500 зазнали поранення. Полонених  і зниклих  без вісті серед них не було. Десятки тисяч прикордонників нагороджені бойовими орденами і медалями, а 15 стали Героями Радянського Союзу.
22 червня 1941 року ворог віроломно напав на нашу Батьківщину, і першими, хто дав йому відсіч, були прикордонники. Хвилиною мовчання вщанували світлу пам'ять загиблих прикордонників у роки Великої Вітчизняної і Афганської війн, сучасної війни, яка вже три роки триває на сході країни, поклали квіти до пам’ятника.
Група «Ташакор» з Білої Церкві привітала присутніх своїми піснями, присвяченими прикордонникам різних поколінь. 
      Після урочистостей ветерани, воїни-прикордонники змогли вшанувати пам'ять загиблих друзів, поспілкуватися, згадати минуле  та обговорити сучасні проблеми..

Фото Євгена ШВАБА.

У Сумах біля Меморіальної дзвіниці-пантеону відбувся мітинг. Як повідомляє прес-служба «Совеаф» прикордонників привітали начальник Сумського загону полковник Валерій Кравчук і голова міської громадської організації «Спілка прикордонників» полковник у відставці Юрій Лозинський.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих прикордонників усіх поколінь. За мужність і відвагу, виявлені в боях проти фашистів під час Другої світової війни, присвоєно звання Героя Радянського Союзу шести прикордонникам – уродженцям Сумщини. Під час виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані загинуло сім військовослужбовців Прикордонних військ – вихідців із Сумської області. Учасники мітингу згадали героїв-прикордонників, які віддали своє життя за незалежність України під час виконання обов’язків у зоні проведення антитерористичної операції.

      За допомогою голови громадської організації «Учасники бойових дій Шевченківського району м. Полтави», депутата міської ради В. П. Корнійчука, як повідомляє його заступник Юрій Литвишко,   привели в порядок територію в міському парку воїнів- інтернаціоналістів біля пам’ятного знака прикордонникам, поклавши тротуарну плитку. Цю роботу було профінансовано й виконано за підтримки  міської організації  партії «Рідне місто» та її керівника, секретаря міськради О. А. Деркач, яка тепло привітала прикордонників різних поколінь з професійним святом.  До привітань приєдналися  голова громадської організації «Сім’ї  загиблих  учасників бойових дій Полтавщини» І. М. Петренко, заступник обласного військового комісара Є. М. Бородай, голова міської  організації УСВА О. А. Романенко, голова громадської організації «Учасники бойових дій Шевченківського району м. Полтави», депутат міської ради В. П. Корнійчук.
   Активістам-прикордонникам вручили нагороди від місцевої влади, військового комісаріату, командуючого Прикордонних військ.


Вдячні за турботу
З нагоди Дня медичного працівника в Українському госпіталі для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» відбулися урочисті заходи. 
Виконуючий обов`язки головного лікаря Сергій Чепела подякував працівникам госпіталю за чуйне ставлення до пацієнтів, високу професійну майстерність й вручив працівникам, які досягли високих результатів у лікувально-оздоровчому процесі грамоти і цінні подарунки. Особливими подяками були відзначені ветерани госпіталю – головний лікар Володимир Нерода і завідувач неврологічного відділення Ольга Бондаренко.
Голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький привітав медичний персонал з професійним святом, побажав міцного здоров’я, професійного росту, державної і Божої підтримки та подякував за турботу і висококваліфіковану медичну допомогу, яка надається ветеранам війни, сім’ям загиблих. Він розповів, що, як ніхто інший, відчуває  необхідність у лікувальному закладі такого спрямування і постійно веде боротьбу за його збереження, розвиток і забезпечення необхідними ресурсами у нинішніх складних економічних умовах. Чимало палат відновлено та утримується силами й коштами обласних організацій УСВА, небайдужими благодійниками. Сергій Васильович вручив Почесні грамоти і Подяки УСВА кращим медичним працівникам.
Зі словами вдячності за нелегку, але почесну працю з реабілітації інвалідів та учасників бойових дій, надією на подальшу плідну співпрацю з забезпечення якісного лікування ветеранів воєн і військових конфліктів до працівників госпіталю звернувся голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, учасник бойових дій в Афганістані, кавалер бойових орденів Артур Дерев`янко і вручив нагороди медичним працівникам, які досягли  найвищих результатів у лікуванні пацієнтів та є взірцем у виконанні своїх професійних обов`язків.
Голова Київської обласної організації  УСВА Олександр Янківський  вручив солодкі вітання медичним працівникам, передав універсальне медичне крісло й запросив до лікувального закладу народний фольклорний ансамбль «Горлиця» (керівник – Любов Рачинська) Будинку культури села Тарасівка, який для медпрацівників і пацієнтів дав  чудовий концерт. Організатором цієї, як і  більшості творчих поїздок «Горлиці», стала голова Києво-Святошинської районної організації УСВА  Лариса Козленко.
Голова Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко привітав колектив госпіталю з професійним святом, висловив найкращі побажання у нелегкій, але необхідній праці, й передав вітання від Київського міського голови, а також – Почесні грамоти, солодощі і квіти.
Відбулася зустріч гостей з бойовими побратимами, які перебувають на лікуванні, обговорено ряд важливих напрямів діяльності УСВА і намічено шляхи вирішення болючих питань лікування і медичної реабілітації воїнів, які беруть участь у бойових діях на сході країни.

Євген ШВАБ, 
фото автора.

Уточнення інформації

У статті «Вдячні за турботу» (стор. 2) газета «ТТ» №11-12 червень 2017 рік є помилка, що голова Київської обласної організації УСВА О. Янківський вручив госпіталю «Лісова поляна» медичне крісло, але це не так, масажний стіл багатофункціонального призначення із матрацом було передано  Київською обласною організацією інвалідів війни, Збройних Сил та учасників бойових дій в особі, голови Президії В. В. Говорова, його заступника В. О. Малашенка і членів вищезазначеної організації з нагоди професійного свята – Дня медичного працівника.
Приносимо вибачення за помилкову інформацію.

Прес-служба УСВА.

Ювілей

Свято у Гвардійському

Виповнилося 15 років з дня заснування первинної організації «Афганець» УСВА у селищі Гвардійське Новомосковського району на Дніпропетровщині.
Рада організації провела біля пам’ятного знака на честь загиблих в Афганістані воїнів урочисті заходи. На зустріч з бойовими побратимами приїхали голова Дніпропетровського обласного об’єднання ветеранів Афганістану В. М. Волошин, активісти і голова Новомосковської об’єднаної міськрайонної ради ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) В. В. Коваленко.
Ювілярів привітали секретар Гвардійської селищної ради М. Л. Лукашенко, заступник командира 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади із виховної роботи полковник І. М. Скляров, заступник директора місцевої школи  С. М. Чупла, письменник, учасник бойових дій в Афганістані О. І. Півень.
В. М. Волошин вручив активістам організації «Афганець» почесні нагороди УСВА, а також заохочувальні подарунки – передплату на газету «Третій тост» на друге півріччя.
В. В. Коваленко передав привітання з ювілеєм від виконувача обов’язків голови Новомосковської райдержадміністрації, учасника бойових дій в Афганістані О. Ю. Чечеленка і вручив нагороди міськрайонної організації ветеранів Афганістану. Від місцевої влади активістам було надано грошову премію.
Учасників мітингу і жителів селища своїми піснями вітали народний колектив гурт «Восток» із Новомосковська  (керівник – учасник бойових дій в Афганістані В. В. Січной), автор-виконавець, старший викладач музичного мистецтва академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного майор І. С. Шерстюк.
У гарнізонному Будинку офіцерів для ветеранів-«афганців» приготували смачний обід. Було тепле дружнє спілкування, спогади про службу в Афганістані, розмови про сучасну ситуацію в Україні та у ветеранському русі.

Прес-служба ДООВА УСВА. 

Презентація

І знову Афганістан…


      Відбулася міжнародна презентація військово-довідникових видань Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
     Жорстока смертоносна хвиля терористичних актів прокотилася світом. Багатостраждальний Афганістан знову опинився у ланцюзі кривавих подій. 31 травня в Кабулі здійснено резонансний терористичний акт. Терорист, який був за кермом автоцистерни, навантаженою 1,5 т вибухівки, підірвав її у кварталі, де розташовані іноземні посольства, поруч з президентським палацом  «Арг». На місці вибуху залишилася воронка радіусом близько 12 м. У результаті теракту загинуло до 100 людей, більш як 500 зазнали поранення. Суттєво зруйновані будівлі дипломатичних місій Німеччини та Ірану, поранений посол Ірану.
       Відповідальність за вибух взяла на себе терористична група Ісламська держава. Але афганська розвідка впевнена, що насправді за цим терактом стоять бойовики Талібану.
     Події в Україні, в європейських країнах і в Сирії відсунули на другий план події в Афганістані, в якому ні Збройним Силам СРСР у 1979–1989,  ні НАТО і США у 2001–2017 роках не вдалося остаточно вирішити проблеми миру і війни.
      Відновити реальні події, в яких військові багатьох країн виконували свій обов’язок, наголосити необхідність неупередженого, справедливого ставлення до них, мали на меті організатори міжнародної презентації військово-довідникових видань УСВА, які присвячені  військовим і політичним особистостям і подіям на території Ісламської Республіки Афганістан ХХ–ХХІ століть, зокрема за участю збройних сил СРСР і НАТО. Автори – учасники бойових дій в Афганістані. Обидві книги, які презентували співавтори колективних видань С. В. Червонописький і В. І. Аблазов, були підготовлені й видані російською, адже спиралися на документальні російськомовні першоджерела.

       Червонопиский С. В., Костыря А. А., Сироштан В. Г. Афганская арена. Военно-политическая спецоперация СССР 1979—1989 г.г. Справочник. – Киев:  МИЦ “Мединформ”, 2014–452 с.
       Справочник содержит свыше 800 статей о составе группировки советских войск в Афганистане, о тактико-технических характеристиках оружия, боевой техники, которые были на вооружении 40-й армии, биографические данные о  политических лидерах и военачальниках СССР, командующих 40-й общевойсковой армии, Героях Советского Союза и других участниках боевых действий.
      Кроме того, приведены статьи об Афганистане, биографические данные политических и военных лидеров этой страны, о незаконных вооруженных формированиях, об особенностях их тактики, основных базовых районах, руководителях, численности, вооружении. 
       В приложениях приведена краткая хроника событий в Афганистане,    некоторые официальные документы ЦК КПСС, Совета Министров СССР, другие материалы. 
      Справочник предназначен для широкого круга читателей, интересующихся военной  историей ХХ столетия, участников боевых действий в Афганистане.
        Аблазов В. И., Аблазов И. В., Аблазов К. В.  Афганская  арена.  Война ХХІ века.  – Киев: МИЦ “Мединформ”, 2015. – 547 с.: илл. 57.
        В монографии приводятся очерки о войнах и исторических личностях Афганистана от рождения государства до наших дней, краткие сведения об Ограниченном контингенте советских войск, справочные биографические материалы о военных деятелях СССР, которые служили в Афганистане в 1972 – 1992 г.г, их точки зрения на прошедшие баталии.
       Основной объем монографии содержит информацию о составе, структуре и потерях Международных сил содействия безопасности в Афганистане (МССБ), а также справочные биографические материалы, интервью военачальников НАТО, генералов вооруженных сил Великобритании, Германии, Италии, Канады, США, Турции, Франции, которые командовали МССБ в Афганистане и вооруженными силами коалиции под руководством США в операции "Несокрушимая свобода" в 2001–2015 г.г., а также фрагменты публикаций СМИ этого периода. 
     В приложении  приводятся итоговые документы саммитов НАТО 2012–2014 г.г., связанные с проблемами Афганистана.    
      Книга рассчитана на широкий круг читателей, которые работают профессионально в области военной истории ХХ и ХХІ столетий, и участников боевых действий в Афганистане.

        На презентацію запросили представників посольств держав, відомих генералів, які керували Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані у 2001–2015 роках, а також представників міністерств закордонних справ, оборони і культури України.
       При підготовці презентації та обговоренні її підсумків висловлювалися пропозиції щодо необхідності більш широкого висвітлення в країні питань взаємодії України і НАТО в Афганістані, зокрема шляхом розширення експозиції «Твої, Батьківщина, сини. Обов’язок. Подвиг. Трагедія» Національного музею історії України у Другій світовій війні.
       Виконувач обов’язків міністра культури України Т. Мазур надіслала привітання учасникам презентації, в якому щиро і відверто висловила ставлення центрального органу виконавчої влади і працівників культури України до учасників подій в Афганістані:
       «Сьогоднішня міжнародна презентація військово-довідникових видань Української Спілки ветеранів Афганістану, які присвячені військовим і політичним подіям і особистостям на території Ісламської Республіки Афганістан, – знакова подія в області військової історії XX і XXI століть.
Книга - це пам'ять. З плином часу ми отримали можливість проаналізувати певні історичні події. Адже у вічній скорботі перебувають нині батьки, діти, рідні й близькі тих, хто загинув або скалічений в Афганістані. Для мільйонів українців це болюча сторінка історії.
Але мужні й загартовані учасники бойових дій в Афганістані знають ціну життя, миру та істинне обличчя війни.
Чимало учасників військових конфліктів на території інших держав сьогодні продовжують службу в Збройних Силах України. Вони – командири, вихователі, викладачі й наукові співробітники. Багато з них, пройшовши афганське горнило, поклали голови на своїй святій Богом даній українській землі.
Сподіваємося, що плідна праця небайдужих людей дасть можливість глибше розкрити одну із сторінок військової історії».

       Прес-служба УСВА.

Наша история

Долгий путь домой

       Одной из первоочередных задач, которые были поставлены перед руководимым мной  Посольством Украины в Исламской Республике Пакистан, был розыск военнослужащих, пропавших без вести в Афганистане в 1979–1989 годах, и возвращение на родину бывших военнопленных.
      Известно, во время войны в Афганистане на стороне, противодействующей СССР, был также Пакистан. В Северо-западной приграничной провинции (СЗПП) Пакистана с центром в городе Пешавар готовились боевые отряды моджахедов и талибов, их посылали в Афганистан для ведения боевых действий против военных формирований официальной власти и поддерживавшего их Ограниченного контингента советских войск. Пакистаном осуществлялись поставки разных видов вооружений в приграничные районы Афганистана. Более того, на территорию Пакистана в СЗПП переправлялись советские военнопленные, которые содержались в тюрьмах на территории лагерей беженцев из Афганистана вместе с центрами подготовки боевиков.
       По этой причине поисковая работа проводилась не только на территории основного театра военных действий – в Афганистане, но и в соседней стране – Пакистане. Эту работу проводили Государственный комитет Украины по делам ветеранов совместно с Министерством иностранных дел Украины, а также при содействии Главного управления разведки Службы безопасности Украины и других государственных и общественных организаций, прежде всего, Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) и Общества Красного Креста Украины.
         Впервые приобщиться к этой работе мне довелось еще на должности заместителя начальника управления Азиатско-Тихоокеанского региона, Ближнего и Среднего Востока и стран Африки весной 1996 года. По обращению Госкомитета Украины по делам ветеранов было дано соответствующее распоряжение заместителя министра иностранных дел принять участие во встрече возвращаемых на Родину бывших военнопленных Николая Выродова и Валентина Дубины из Афганистана. Исполнение распоряжения было поручено мне.
        Этому событию предшествовала большая совместная работа Госкомитета Украины по делам ветеранов (председатель – С. В. Червонопиский), Комитета по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств государств – участников СНГ (председатель – Р. С. Аушев), МИД Украины (министры – А. М. Зленко, Г. И.Удовенко), Общества Красного Креста Украины (президент – И. И. Усиченко). Долгий путь бывших военнопленных на Родину пролегал через Ташкент и Москву.
…Был тёплый майский вечер. В аэропорту «Борисполь» на территории зала официальных делегаций рейс из Москвы мы ожидали вместе с руководителями Госкомветеранов и родственниками возвращаемых бывших военнопленных, а также с представителями средств массовой информации. Наконец, долгожданный самолёт приземлился. Пограничники, в связи с исключительностью события, пропустили всю нашу группу к трапу. Встречающие выстроились прямо перед трапом и ждали выхода наших соотечественников. Сначала вышли пассажиры, потом – экипаж, а тех, кого с нетерпением и волнением мы ожидали, не было. Командир корабля на вопрос об «афганцах», удивлённо переспросил: «Какие «афганцы»? Больше в самолёте никого нет».
       По дороге из аэропорта в Киев мы старались успокоить мать Дубины, а она, в свою очередь, рассказала нам, что все эти годы ждала сына и считала каждый день с того момента, когда он ушёл в армию. В комнате, где сын жил, оставила все его вещи нетронутыми, в том положении, в каком  их оставил он сам. Трудно было без сострадания слушать её исповедь. И в этот тягостный для всех нас час мы клятвенно пообещали ей, что всё сделаем и не уйдём по домам, пока не найдём ее сына, которого она как бы потеряла уже во второй раз.
          В Киеве мы с заместителем председателя Госкомитета по делам ветеранов Валерием Ивановичем Аблазовым направились прямо в МИД для того, чтобы по каналам связи этого центрального органа власти получить необходимую информацию.
Прежде всего, мы решили позвонить в Москву Послу Украины в Российской Федерации Владимиру Ивановичу Фёдорову, чтобы сообщить ему о случившемся и спросить, как могло случиться так, что наши соотечественники проделали путь в несколько тысяч километров и, когда оставался ещё один, последний шаг по пути на Родину, за который отвечало посольство, они куда-то пропали и никто не знает, где находятся  теперь.
Нам было известно, что в Москве представители Комитета по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств государств – участников СНГ передали их представителям Посольства Украины в Российской Федерации, которые должны были всего лишь оформить им визы и посадить в самолёт на Киев. Но, очевидно, это не было сделано и нам предстояло выяснить, что же случилось.
          Было уже около полуночи, когда мы направились прямо в приёмную министра. Дежурный выслушал нас и предложил использовать все средства связи, включая и закрытую. Я позвонил послу в Москву и проинформировал его о случившемся. В. И. Федоров сразу оценил ситуацию и пообещал немедленно разобраться с тем, что случилось.
          Мы с В. И. Аблазовым поняли, что ночь нам придётся провести в министерстве. Дежурный предложил нам перейти в комнату для переговоров. В этом сравнительно небольшом и уютном кабинете министр принимал высокопоставленных дипломатов. Здесь были покрытые светлой кожей диван и два кресла. Но главное – был междугородний телефон, и мы начали поиск. У Валерия Ивановича данные, которые касались военнопленных, пропавших без вести, другая важная информация была системно задокументирована в специальных блокнотах – журналах небольшого размера и всегда была при нём.
         Уже далеко после полуночи мы стали искать возможные связи двух наших «возвращенцев» в Москве. Делали мы это по аналогии с тем, когда из воинской части «отлучались» солдаты и не возвращались к отбою, а командиры начинали их поиск у родственников, близких или друзей. Такая информация оказалась незаменимой в этот момент и для нас.
      По своим записям Валерий Иванович отыскал телефоны ответственных за эти мероприятия от Комитета по делам воинов-интернационалистов СНГ, пограничников в аэропортах Москвы, а также родственницы одного из военнопленных, которая также жила в Москве. Все должностные лица, которые хоть каким-то образом были причастны к возвращению «афганцев», в том числе и милиции Москвы, с пониманием отнеслись к сложившейся ситуации и обещали помочь в меру своих возможностей.
          Позвонил Валерий Иванович и родственнице военнопленного. Удивило то, что наш звонок, несмотря на ночь, она восприняла как-то нормально, без удивления. Просто сказала, что ничего не знает об этом. Появилась надежда, что поиск мы ведём в правильном направлении, хотя и надежды было мало.
 После того, как все возможные шаги были сделаны, мы расположились в креслах и дремали, накрывшись пиджаками. Заснуть, конечно, не удалось, на душе было скверно – мучила мысль о невыполнении поставленной задачи и неопределённости.
           Около 7 утра мы временно прервали поиски, нужно было освободить кабинет, поскольку министр иностранных дел приходил на работу к 8.00. Валерий Иванович уехал домой, а я перешёл в свой кабинет и предупредил дежурного, что буду на рабочем месте.
Примерно в 8 утра мне позвонил дежурный из приёмной министра и сообщил, что по закрытой связи звонит Посол Украины в Российской Федерации. Владимир Иванович сразу же сообщил, что пропавшие «афганцы» найдены, по крайней мере, известно, где они. Это был адрес московской родственницы военнопленного, и, таким образом, наши предположения подтвердились. Я попросил посла взять под свой контроль и ответственность за доставку «афганцев» в аэропорт и отправку их в Киев. Владимир Иванович пообещал всё сделать лично. Из его слов стало ясно и то, что те, кто отвечал за возвращение военнопленных на Родину будут сурово наказаны.
       Примерно в 10 утра по моему телефону позвонил из Москвы В. И. Фёдоров и сообщил, что наши «афганцы» уже находятся в московском аэропорту и скоро будет посадка в самолёт на рейс Москва–Киев. Я сообщил  в Госкомитет Украины по делам ветеранов эту радостную новость.
         До прилёта оставалось совсем немного времени – надо было оповестить всех встречавших, в первую очередь – родственников освобождённых пленников, прессу.
         Самолёт приземлился по расписанию. Встреча состоялась прямо у трапа «со слезами на глазах». Чувства переполняли всех, прежде всего маму Валентина Дубины (на снимке). Теперь она плакала от радости, что, наконец, дождалась сына. Не скрывали слёз и родственники Николая Выродова. А к нам, сотрудникам госучреждений, которым было поручено важное дело, пришло чувство временного успокоения в связи с выполнением задания.
            Волнующей была официальная встреча у Мемориала воинам, погибшим в Афганистане, возле Киево-Печерской лавры. Приехали председатель Государственного комитета Украины по делам ветеранов С. В. Червонопиский, его заместители В. И. Аблазов и  Ю. Г. Зубко. Встреча была трогательная. Мы посетили музей, где увековечен подвиг советских воинов и воинов-интернационалистов. В этом тоже был и урок жизни!
На следующий день в газете «Известия» вышла статья о том, как Россия передала Украине найденных военнопленных и как Украина встретила своих граждан. Не хочется во всех деталях вспоминать об этом, замечу лишь одно: накануне встречи, за день или два, я попросил позвонить в консульский отдел Посольства Украины в РФ и предупредить, чтобы они ни в коем случае не брали плату за оформление виз для въезда в Украину двум нашим соотечественникам, возвращавшимся с афганскими паспортами.
           Консульские сотрудники долго и многократно запрашивали от нашего Госкомветеранов разные справки и документы, удостоверяющие личности бывших пленников, и вместо того, чтобы оформить все въездные документы бесплатно, взяли с них оплату в размере той материальной помощи, которую им выдал Комитет по делам воинов-интернационалистов СНГ. Более того, этим же сотрудникам было поручено доставить подопечных в аэропорт, провести их через пограничный контроль и посадить в самолёт. Консульские работники не полностью выполнили задание, а только довели их до зала ожидания и тут же оставили для самостоятельного прохождения пограничного контроля. При прохождении контроля по неизвестным причинам они были возвращены в зал ожидания, после чего их потеряли из виду.
           Этот случай ещё раз подтвердил, что каждый человек должен с полной ответственностью выполнять порученное ему дело, не пренебрегая мелочами. Нужно исполнять свой долг до конца. Военным – защищать Родину, а за её пределами – защищать её интересы и жизнь своих товарищей и до конца выполнять поставленные задачи. Дипломатам – поднимать авторитет и защищать интересы Родины и права её граждан за рубежом.
          Я благодарен судьбе, что, благодаря этому случаю, познакомился с такими прекрасными людьми как Сергей Васильевич Червонопиский, Валерий Иванович Аблазов, Юрий Григорьевич Зубко, которые прошли огненные вёрсты Афганистана, несмотря на смертельную опасность, ранения, потери, прошли честно, до конца, совершили героические поступки и остались живы. А после окончания Афганской войны и возвращения на Родину они продолжают защищать свою страну, права её ветеранов.
Эта встреча с ветеранами Афганской войны и руководителями их государственных и общественных организаций стала для меня во многом определяющей в моей работе за рубежом, в стране, которая воевала «по ту сторону баррикад». В любой войне наступает мир и примирение. Это нужно помнить.
            Официально Афганская война закончилась 15 февраля 1989 года. Скоро перестал существовать СССР. Афганистан и Пакистан стали дифференцированно подходить к построению отношений с новыми, молодыми государствами. Для Украины наступило примирение не только с Афганистаном, но и с соседней страной – Пакистаном. Этому немало способствовала совместная работа Посольства Украины в Исламской Республике Пакистан и Государственного комитета Украины по делам ветеранов по реализации Международного гуманитарного права. В результате кропотливой, скоординированной работы удалось найти не только наших военнопленных, предоставить им возможность вернуться на Родину, найти место захоронения наших солдат, подтвердить гибель наших пропавших без вести бойцов, но и достичь примирения тех, кто воевал друг против друга.


Владимир ПОНОМАРЕНКО, 
советник председателя УСВА по международным вопросам.

Фото из архива В. АБЛАЗОВА.

Виставка
Обличчя війни
У Центрі культури і мистецтв Дніпровського району столиці за сприяння парафії Антонія і Феодосія Печерських Української Православної Церкві Київського Патріархату, юридичної фірми «Спадщина Капітал» і Київської міської Спілки ветеранів Афганістану з успіхом пройшла вистава «Молоді вітри» (режисер – О. Клименко) і фотовиставка «Обличчя війни».
Фото Євгена ШВАБА.

Зверніть увагу!

Одноразова виплата

     Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні повідомляє: Бундестаг 21 травня 2015 року ухвалив рішення про те, що колишні радянські військовополонені мають отримати символічну грошову допомогу як визнання завданої їм кривди.
     Військовослужбовці радянських збройних сил, які під час Другої світової війни з 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року перебували у німецькій неволі як військовополонені, можуть отримати одноразову виплату у розмірі 2 500 євро.
     На грошову допомогу не існує законної вимоги, вона не може бути виплачена третім особам чи спадкоємцям. Заяву про виплату може подати тільки потерпіла особа або уповноважена нею особа. Подробиці врегульовані директивою, яка набула чинності 30 вересня 2015 року і була опублікована 14 жовтня 2015 року.

     На Інтернет-сторінці Федерального відомства централізованих служб і невирішених майнових питань (ВАDV) розміщено формуляр заяви німецькою, англійською і російською мовами та подальшу інформацію.
    Заяви у письмовому вигляді направляються на адресу зазначеного відомства; ВАDV, DGZ Rіng 12, D-13086 Вегlin. Закордонні представництва Німеччини по всьому світу приймають згадані заяви і перепроваджують їх далі.

     Термін подання заяв закінчується 30 вересня 2017 року. При цьому йдеться про преклюзивний термін.

В організаціях УСВА

Звітували «афганці» Дніпропетровщини

20 травня відбулася XI звітно-виборна конференція Дніпропетровського обласного об’єднання Української Спілки ветеранів Афганістану, в якій взяли участь 199 делегатів з міських, районних, районних у містах і обласних ветеранських організацій Дніпропетровщини.
У роботі конференції взяли участь почесні гості: голова УСВА С. В. Червонописький, голова Ревізійної комісії УСВА Ю. В. Виноградов, головний лікар обласної клінічної лікарні імені                     І. І. Мечнікова С. А. Риженко, заступник директора департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації В. О. Сливна, голова обласної ради  Організації ветеранів України С. М. Шевченко, голова обласної організації ПВА Л. В. Москаленко, голова обласної організації «Союз Чорнобиль Україна» О. В. Геращенко, голова обласної асоціації ветеранів-прикордонників С. М. Болсуновський.
Зі звітом про проведену правлінням ДООВА УСВА роботу виступив голова організації
В. М. Волошин. Голова ревізійної комісії Ю. Л. Христич доповів про перевірку організаційно-статутної і фінансово-господарської діяльності обласного об’єднання УСВА і запропонував звіт ревкомісії взяти до відома і затвердити.
Після  обговорення доповідей делегатами конференції прийнято одноголосне рішення визнати роботу Дніпропетровського обласного об’єднання УСВА задовільною.
У своєму виступі голова УСВА С. В. Червонописький проаналізував роботу обласної організації, розповів делегатам конференції про роботу Спілки з вирішення питань соціального захисту ветеранів війни, членів сімей загиблих і померлих воїнів, визначив завдання обласної організації на найближчий період, а також вручив В. М. Волошину та Ю. В. Виноградову пам’ятну медаль Полтавської обласної організації УСВА.
Після цього делегати приступили до виборів керівних і контролюючих органів обласного об’єднання. На посаду голови організації було запропоновано одну кандидатуру –   В. М. Волошина. За Статутом УСВА голосування визначається за процедурою відкритого чи закритого (таємного) голосування. Делегати конференції одноголосно проголосували за обрання голови обласної організації відкритим голосуванням.
За результатами відкритого голосування делегатів XI звітно-виборної конференції головою Дніпропетровського обласного об’єднання Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) обрано Волошина Віктора Миколайовича.
Визначено кількісний і обрано персональний склад правління ДООВА УСВА, а також обрано новий склад ревізійної комісії обласної організації, її головою обрано Христича Юрія Ларіоновича.
 С. В. Червонописький відповів на численні запитання делегатів конференції.

Прес-служба Дніпропетровського
обласного об’єднання УСВА.

Ювілей братерства
Чверть століття у Гайсинському районі на Вінниччині активно діє спілка ветеранів війни в Афганістані.
На теренах Гайсинщини у 1984 році зусиллями  воїнів-інтернаціоналістів  було  створено клуб «Панджшер», в якому налічувалось 30 «афганців».  Керівниками його у різні часи були:  з 1984 по 1986 рік – Юрій Петрук, з 1986 по 1991 – Василь Іщук, з  1992  по 1993 – Микола Керанчук. За ініціативи Миколи Григоровича у Гайсині встановлено пам’ятник загиблим воїнам-«афганцям» і відкрито галерею портретів загиблих земляків.
 Упродовж 1994–1997 років спілку очолював Петро Ковальчук, а з 1997-го головою було обрано Руслана Мушиманського. Саме під час його головування вона стала однією з кращих громадських організацій району та області й нагороджена Почесною грамотою Державного комітету України у справах ветеранів.  До слова, за ініціативи Руслана Броніславовича у 1999 році відкрито музей ветеранів Афганістану в Гайсині й створено музей  у школі села Гранова, присвячений загиблому воїну-«афганцю» Г. Парно. 
Уже чотири роки спілку очолює  учасник бойових дій в Афганістані, кавалер орденів Червоної Зірки  і «За службу Батьківщині у Збройних Силах» третього ступеня підполковник Володимир Свіріпа.
– Офіційно спілку ветеранів війни в Афганістані було зареєстровано 29 квітня 1992 року рішенням виконкому районної ради №110.  Тож цьогоріч ми святкуємо своє 25-річчя, – розповідає Володимир Михайлович. – Нині на обліку в організації 170 членів. Основна наша мета і завдання – матеріальна і медична допомога родинам загиблих воїнів-«афганців», патріотичне виховання підростаючого покоління, збереження та увічнення пам’яті загиблих земляків і підтримка їхніх родин. 
За ініціативи спілки при підтримці місцевої влади торік нашим 7 загиблим землякам-«афганцям» було встановлено меморіальні дошки на  теренах Гайсинщини.  За двадцять п’ять років  існування районної спілки  було проведено безліч заходів, спрямованих на патріотичне виховання молоді, вшанування пам’яті загиблих в Афганістані земляків, підтримку їхніх сімей. Завдяки зусиллям місцевої влади,  підприємців і самих «афганців» відремонтовано музей і впорядковано  прилеглу територію. За допомогою членів спілки  у  музеї зберігаються експонати (зброя, книги, одяг, гроші, листи) часів війни, виставлено світлини тих, хто брав участь у тих подіях. Також за ініціативи спілчан у музеї проводяться  відкриті уроки патріотичного виховання, присвячені афганським подіям.
Школярі з цікавістю слухають, як екскурсовод, голова спілки Володимир Свіріпа  розповідає  про службу в умовах війни, про пережите від втрат бойових побратимів, знайомить  з експонатами тих часів.
 У районному Будинку культури відбувся святковий концерт з нагоди 25-річного ювілею спілки.  На урочистості завітали голова райдержадміністрації Владислав Уткін, голова районної ради Григорій Боровий,  міський голова Анатолій Гук, ветерани війни в Афганістані, школярі, громадськість. 
       Розпочалися урочистості з хвилини мовчання і покладання квітів до портретної галереї   та до пам’ятника загиблим в Афганістані воїнам.  Багато гарних слів лунало на адресу спілки, зокрема йшлося про те, що досвід «афганців» є яскравим прикладом і взірцем  для молодого покоління.  Адже ці люди, пройшовши крізь пекло однієї війни, в наші дні захищають вже свою державу. Почесними грамотами, відзнаками і грошовими винагородами відзначено активістів спілки.
Марія КОВТУН.

Герої не вмирають
     У Луцьку вшанували пам’ять героїв, які віддали своє життя за мир і незалежність України у жорстокій війні з агресором. Пам’ятний захід організувала ГС «Спілка воїнів АТО Волині».
    Військові дії на сході України приносять горе й смуток і у волинські родини. Минув уже третій рік, відколи наш край сколихнула гірка звістка, яка написала нову трагічну сторінку в історії області та усієї країни: 22 травня 2014 року ворог посеред ночі жорстоко розстріляв 10-й блокпост українських військовослужбовців 51-ї бригади під Волновахою в Донецькій області. Тоді Волинь поклала на вівтар злощасної війни життя вісімнадцятьох хлопців. Сотні волинян прийшли вкотре вшанувати їхній подвиг.
     З самого ранку Театральний майдан заповнили люди у військовій формі, з орденами і медалями. Урочистості розпочалися у Волинському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка  переглядом фільму «10-й блокпост», який нікого не залишив байдужим, адже це перший гомін війни, перші хлопці, які поверталися додому в труні.
      Представники влади, духовенства, громадськості, побратими урочисто поклали квіти до пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – загинули за єдність України».
     Колона пам’яті  під музику військового оркестру рушила громадською ходою проспектом Волі до Київського майдану, де учасники поклали квіти до пам’ятного знака «Борцям за волю та незалежність України». Звідти  поїхали до місця останнього спочинку героїв – «Алеї почесних поховань» у Гаразджі. Приєдналися до ходи пам’яті й члени громадського формування «Варта порядку», яка об’єднала у своїх рядах воїнів двох поколінь – «афганців» і атовців.
       «Для нас вони всі герої. Ми ніколи не ділитимемо їх на «своїх» і «чужих». Вісімдесят відсотків членів громадського формування «Варта порядку» – ветерани війни, афганської або війни на сході України», – зауважив голова ГФ «Варта порядку», учасник бойових дій в Афганістані Олександр Тиводар.
Прес-служба Волинської обласної організації УСВА.


Привітали матерів
Керівництво Гайсинської районної Спілки ветеранів війни в Афганістані привітало матерів загиблих в Афганістані воїнів з Днем матері.
За ініціативи активістів організації й сприяння голови Гайсинської райдержадміністрації Владислава Уткіна заступник голови райдержадміністрації Сергій Несвятий, начальник управління соціальної та молодіжної політики Сергій Семирунчик, завідувач сектора з питань внутрішньої політики і зв’язків зі ЗМІ апарату райдержадміністрації Віра Калінчук і заступник голови районної Спілки ветеранів війни в Афганістані Петро Стецюк  відвідали матерів загиблих воїнів-інтернаціоналістів: у селі Гранів – Любов Іванівну Парно, у селі Жерденівка – Ніну Костянтинівну Чорноволик і у селі Харпачка – Марію Павлівну Ковальчук.
Вітаючи матерів, Сергій Несвятий зауважив: «На таких ніжних і лагідних, але, водночас, мужніх і сильних жінках, як Ви, тримається сім’я, родина, держава і весь світ. Дорогі наші, на Вашу долю випало важке випробування, непоправна втрата, однак Ви зібралися з силами і продовжили жити, працювати, виховувати і любити. Дай же Вам Бог міцного здоров’я, миру, достатку і добра. А Вашим загиблим синам – світла і вічна пам'ять!». Як годиться, гості завітали до мам з квітами і подарунками.
Прес-служба Вінницької обласної
Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Свято для сивочолих солдатів

      Новодністровська громада Чернівецької області висловила сердечну подяку воїнам-«афганцям», які, змінивши військову форму на цивільний одяг, зайняли активну громадянську позицію, стали справжніми вихователями юного покоління.
     «Афганістан через роки і далі з болем звучить у наших душах» – мітинг під такою назвою зібрав городян до пам’ятного знака. Здавна український народ підтримує священну традицію – збагачувати свідомість прийдешніх поколінь пам’яттю про бойові подвиги кращих синів, котрі гідно виконували свій військовий обов’язок. Наші  загиблі земляки воїни-інтернаціоналісти Ігор Рибін та Ігор Кузнєцов не повернулися до батьківських осель. Їхні імена викарбувано на пам’ятній плиті перед постаментом, на якому нагадуванням про афганський біль височіє бойова машина розвідувальних військ.
     Новодністровський міський голова Анатолій Болдашев провів історичні паралелі між переможним Травнем для ветеранів Другої світової війни, афганськими подіями і спопеляючим наш український схід сьогоденням. За особисту мужність і патріотизм він нагородив Почесними грамотами  учасників бойових дій Сергія Костіна, Миколу Шаповалюка, Юрія Білобородова, Олександра Мельника, Олексія Окрутного.
     Хвилиною мовчання, покладанням квітів городяни вшанували пам’ять земляків і усіх полеглих…
     Голова міської Спілки воїнів-інтернаціоналістів Анатолій Вольський щиро дякував за всебічну підтримку всім, хто не залишається осторонь проблем ветеранів, хто допомагає зберігати пам’ять про побратимів. Анатолій Васильович від імені бойових друзів висловив сердечну вдячність голові правління ПАТ «Дністровська ГАЕС», почесному члену УСВА Сергію Луніну і міському голові Анатолію Болдашеву за допомогу у встановленні п’ять років тому пам’ятника загиблим «афганцям».
      В урочистостях взяли участь бойові побратими Анатолія Вольського, з якими він пройшов афганськими вогненними шляхами, а також голова Чернівецької обласної організації УСВА Петро Раца. Помітно хвилювався Петро Євсійович, згадуючи свою молодість, афганські сторінки якої і досі не дають спокою, а надто, коли зізнавався, що тоді вони й гадки не мали, що колись поряд із ними з’являться новітні учасники бойових дій – на сході, серед яких захищатимуть рідну землю від ворожої навали і безстрашні сивочолі воїни-«афганці». А на завершення гість вручив нагороди УСВА і своїм побратимам, і тим, хто підтримує міську організацію. Подяки за активну участь у громадському житті області, особистий внесок у розвиток «афганського» руху, патріотичне виховання молоді отримали учасники бойових дій Олександр Мельник, Олексій Гимплюк, Леонід Твердохліб, Юрій Білобородов, Анатолій Зубець, Анатолій Колесник, Юрій Мельник, а Подяку за особистий внесок і допомогу учасникам бойових дій – Новодністровський міський голова Анатолій Болдашев. Медаль «За громадянську мужність» вручено настоятелю Новодністровського Храму Різдва Святого Іоанна Предтечі Митрофорному протоієрею Николаю Гудимі, медаль «За заслуги» першого ступеня – Анатолію Вольському і Сергію Луніну, другого ступеня – Олександру Мудрик, медаль «За звитягу» – Євгену Алексєєву.
        Отець Николай біля пам’ятника провів богослужіння і помолився за мир в Україні, її захисників і пам’яті полеглих воїнів.
        Особливого трепету головним героям урочистостей, їхнім рідним і друзям, усім присутнім на мітингу додали щирі й промовисті виступи юних талантів. Звучали  поетичні присвяти Інни Гончар Анатолію Вольському і Анатолію Грищуку, про яких розповідала читачам у своїх журналістських матеріалах, щойно народжена пісня-присвята воїнам-інтернаціоналістам на її слова.
       Гості й всі охочі завітали до місцевої школи, де біля меморіальних дощок вшанували пам’ять її випускників Ігоря Рибіна та Ігоря Кузнєцова. Наступного дня «афганці» відвідали своїх дорогих побратимів, низько схиливши голови на їхніх могилах…
Інна ГОНЧАР.

ЛЮДИНА ОБОВ’ЯЗКУ І ЧЕСТІ

     На позачерговій VIII конференції головою Одеської обласної організації УСВА  26 листопада 2016 року обраний генерал-майор у запасі Ю. М. Єрмаков.

Юрій Михайлович народився 5 січня 1945 року в селі Онуфріївка Кіровоградської області в сім'ї військовослужбовця. Ще хлопчиськом мріяв стати військовим. У 1952 році пішов до середньої школи в Кишиневі, 1962-го закінчив школу робітничої молоді в Одесі.
З 1961 року працював на деревообробному комбінаті в Одесі. 1962 року вступив до Одеського вищого загальновійськового командного училища, по закінченні якого проходив службу в Збройних Силах СРСР у різних військових округах і групах військ за кордоном. У 1977 році закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, а 1984-го – Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.
З 1989 по 1991 рік перебував у спецвідрядженні в Республіці Афганістан.
З 1991 року – в лавах Збройних Сил України на посаді заступника начальника штабу Південного оперативного командування. У 1995 році – звільнений в запас за вислугою років у званні генерал-майора.
Юрій Єрмаков нагороджений багатьма орденами, медалями, відзнаками, почесними грамотами і подяками. Але найдорожчі для нього є ті, які отримав у Афганістані: ордени Червоного Прапора, «За хоробрість» і Червоного Прапора Республіки Афганістан, медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу».
       Військовий пенсіонер активно займається громадською діяльністю: голова Одеської обласної організації УСВА, член Громадської Ради при ГУ МВС України в Одеській області.
.Знаємо Юрія Михайловича вже два роки, до цієї порядної людини і чесного офіцера можна завжди звернутися в будь-яку годину дня і ночі з усіх наболілих питань, і він не відмовить. Вислухає, дасть поради, допоможе. Можна сказати сміливо, що це людина добропорядна, відповідальна і як кадровий військовий має офіцерську честь і гідність.


Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ,
голова Троїцької СВА Любашівського району Одеської області.

Українська Спілка ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)

КНИГА ВДЯЧНОСТІ ТА ПОШАНИ
       МАСОЛ Віталій Андрійович —  прем'єр-міністр України (керував урядом: липень  1987–жовтень 1990, червень1994–березень 1995).
Член ЦК КПУ у 1976–1991. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ в 1986–1987, член Політбюро ЦК КПУ в 1987–1990. Депутат Верховної Ради УРСР 9–11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989–1991. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1981–1986. Кандидат в члени ЦК КПРС у 1986–1989. Член ЦК КПРС у 1989–1991.
Народився 14 листопада 1928 року в селі Олишівка Чернігівського району Чернігівської області в родині вчителів.У 1951 – закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-механік.
Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі: помічником майстра, майстром, начальником бюро технічних розробок, з 1951 — спочатку заступник начальника, потім – начальник механічного цеху, згодом — заступник головного інженера, з 1963 — директор заводу. З 1971 — генеральний директор виробничого об'єднання Краматорських заводів важкого машинобудування.
Без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію «Утомлюванісна міцність вуглецевої криці щодо великовантажних суднових гребних гвинтів виробництва Новокраматорського машинобудівного заводу». Кандидат технічних наук. Має авторські посвідчення за раціоналізаторські пропозиції та винаходи.
З 1972 — перший заступник голови Держплану УРСР, з 1979 — заступник голови РМ УРСР, голова Державного планового комітету УРСР.
10 липня 1987 – призначений головою РМ УРСР. Працював на цій посаді в складний період трансформації суспільно-політичного ладу, кризи й розвалу єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу. Проти Масола та його союзоцентристських поглядів активно виступало національно свідоме студентство, організувавши революцію на граніті. У результаті 23 жовтня 1990 року ВР України прийняла відставку В. Масола.
Під час перших вільних виборів навесні 1990 року обраний народним депутатом України. Зосередився на парламентській роботі, працював у комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.
За представленням Президента України Л. Крав¬чука був удруге затверджений ВР України 16 червня 1994 року на посаді прем'єр-міністра. Подав у відставку в березні 1995-го.
       Нагороди: два ордени Леніна (1966, 1986), ордени Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1978), «Знак Пошани» (1960), «За заслуги» третього (1997) і другого ступеня (2008), Князя Ярослава Мудрого четвертого  (2003) і п’ятого ступеня (1998), медалі.

МЕЛЬНИК Олександр Іванович – перший помічник – керівник групи помічників Президента України (1994).
З повагою ставився до учасників бойових дій на території зарубіжних країн, сприяв статутній діяльності Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

       МИКИТЕНКО Євген Олегович  — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України
      Народився 25 серпня 1953 року в  Києві. Дід – письменник і драматург Іван Микитенко, батько – літературознавець Олег Микитенко, брат – літературознавець і журналіст Юрій Микитенко.
У 1976 – закінчив Інститут країн Азії та Африки Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, арабська мова і література, філолог-сходознавець, референт-перекладач з арабської мови; аспірантура цього університету (1981).
З 1976 по 1977 — перекладач арабської мови Інституту «Гіпроводгоспу» Мінмеліоводгоспу СРСР, Південний Ємен. 1978–1981 — аспірант Інституту країн Азії та Африки МДУ.
     У 1981–1982 — відповідальний секретар Радянського комітету по зв'язках з письменниками Азії та Африки, консультант відділу літератур країн Азії та Африки Союзу письменників СРСР. 1982–1985 — кореспондент редакції Близького і Середнього Сходу та Африки Агенства друку «Новини» (АДН). 1985–1986 — кореспондент Інформцентру АДН в Лівані.
     З 1986 по 1990 — перший секретар Посольства СРСР в Іраку. 1991–1994 — радник, завідувач відділу країн Близького і Середнього Сходу Першого територіального управління Міністерства закордонних справ України. 1994–1996 — заступник начальника Управління азіатсько-тихоокеанського регіону, Близького і Середнього Сходу та Африки МЗС України.
  1996–1999 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Саудівській Аравії. 1997–2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Хашимітському Королівстві Йорданія за сумісництвом. У 1998–2001 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Сирійській Арабській Республіці.
     З 2001 — перший заступник керівника Головного управління з питань зовнішньої політики — керівник Управління з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Адміністрації Президента України.
      У 2004–2010 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Об'єднаних Арабських Еміратах. 2007–2010 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Судані за сумісництвом.
      З 2010 — заступник міністра закордонних справ України. 2011–2012 — спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки. З 2012 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Державі Катар.
Працюючи на відповідальних дипломатичних посадах у Міністерстві закордонних справ України, сприяв у вирішенні проблем військовослужбовців, які потрапили у полон і пропали без вісті в Афганістані, з повагою ставився до Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
        МОТРЕНКО Тимофій Валентинович – український державний діяч.
Начальник Головного управління державної служби України (2003–2011); доктор філософських наук, професор; до 2011  — голова редакційної колегії журналу «Вісник державної служби України», голова Експертної ради Вищої атестаційної комісії України у галузі науки «Державне управління»; член наглядових рад низки провідних вищих навчальних закладів України; член спеціалізованих учених рад Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка; член опікунської ради Європейського університету; член-кореспондент НАПН України.
Протягом 1999–2001 — голова партії «Міжрегіональний блок реформ», з 2001 року — член Народно-демократичної партії.
Тимофій Мотренко був заступником голови Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України, членом Національної ради з питань державного управління та місцевого самоврядування, членом Міжвідомчої комісії Ради національної безпеки і оборони України з комплексного вирішення проблем у сфері боротьби з корупцією, заступником голови Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України.
Народився 22 листопада 1948 року у  Вінниці.
З 1966 року працював учнем токаря, потім — токарем на Вінницькому електротехнічному та агрегатному заводах, токарем, соціологом, старшим соціологом на Вінницькому радіоламповому заводі.
1987 закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, набувши кваліфікацію філософа, викладача філософських дисциплін. У 1998 році закінчив Вінницьку філію Тернопільської академії народного господарства, 
З 1985 року – заступник уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР у Вінницькій області. Працював на партійних і адміністративних посадах, суміщаючи цю роботу з викладацькою у Вінницькому державному педагогічному інституті.З 1991 року – старший викладач, а згодом доцент кафедри світової та вітчизняної культури інституту.
У 1994 році обраний депутатом Вінницької обласної ради — головою постійної комісії облради. З 1996 року – заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації з соціальних питань.
З 1999 – заступник міністра Кабінету Міністрів України, 2000 року призначений заступником урядового секретаря Кабінету Міністрів України. 2001–2003 — заступник державного секретаря Кабінету Міністрів України, з 2003 — заступник міністра Кабінету Міністрів України.
1 жовтня 2003 року Указом Президента України призначений начальником Головного управління державної служби України.  2011 року вийшов на пенсію.
Нагороди: орден «За заслуги» третього (1998), другого (2007) і першого (2009) ступенів,  Почесна Грамота Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку (2000),  Подяка Кабінету Міністрів України (2001), відзнака Головдержслужби України — нагрудний знак «Державна служба України — за сумлінну працю», знак  «Відмінник освіти України». Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2003).
МУСАФИРОВА Ольга – відомий український журналіст.
Об’єктивно висвітлювала події в Афганістані у 1979–1989 р.р. і післявоєнне життя «афганців», допомагала вирішенню статутних завдань Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).


Фестиваль

Доля вибрала нас

З нагоди Дня матері Київська міська Спілка ветеранів Афганістану за підтримки Посольства Палестини в Україні провела фестиваль військово-патріотичної пісні «Доля вибрала нас».
З вітальним словом до гостей та учасників звернулися  Надзвичайний і Повноважний Посол Палестини в Україні Мохаммед Касем Аль-Асаада і голова правління Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, який вручив  п’ятьом мамам, які виховали захисників Вітчизни, ордени «Пошана. Честь. Відвага».
За підтримки Посольства Палестини в Україні надано фінансову допомогу 85 сім’ям загиблих.
У концертній програмі виступили: Національний президентський оркестр (засновник, художній керівник, головний диригент – Народний артист України професор Анатолій Молотай; диригент – Заслужений діяч мистецтв України Сергій Золотарьов), Народні артисти України Наталія Шелепницька, Олег  Гаврилюк і Олена Гончарук, виконавець авторської пісні, учасник бойових дій в Афганістані Леонід Мухін, донька Надзвичайного і  Повноважного  Посла  Республіки Таджикистан в Україні Нілуфар, лауреат міжнародних конкурсів Мар’яна Кудрявченко, танцювальний колектив «Палестина», зразковий хореографічний ансамбль народного танцю «Росток», хореографічний колектив «Адажіо», народний художній колектив, вокальна студія, ансамбль «Елегія», міжнародний благодійний фонд «Соняшник». Вели концерт Заслужений артист України Володимир Скринник і переможниця всеукраїнських і міжнародних конкурсів Лідія Кобил.
Концерт відбувся у теплій, дружній атмосфері, глядачі щиро зустрічали учасників фестивалю. Усіх об’єднало спільне свято всіх народів – свято материнства. Традиційно в другу неділю травня  відзначаємо день найсвятішої людини на землі – матері. Саме завдяки мамі світ наповнюється надією, любов’ю і добром.
Правління Київської міської Спілки ветеранів Афганістану висловлює вдячність Посольству Палестини в Україні, Надзвичайному і  Повноважному  Послу Мохаммеду Касем Аль-Асааду, начальнику Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України полковнику Євгену Блискуну, депутатам Київської міської ради Володимиру Бондаренку і Володимиру Старовойту, голові первинної організації Спілки ветеранів Афганістану Солом’янського району Ігорю Слободянику.

Прес-служба Київської міської Спілки ветеранів Афганістану.
Фото Євгена ШВАБА.

Музей
Історія краю і бойової слави

В Іллінецькому районі на Вінниччині відкрито краєзнавчий музей, в частині експозиції якого представлено історію бойової слави земляків.
В урочистостях взяли участь голова районної Спілки ветеранів Афганістану Василь Білозор, заступник голови райдержадміністрації Валентина Поїзд, голова районної ради Сергій Загороднюк, міський голова  об’єднаної територіальної громади Володимир Ящук, завідувач науково-методичного відділу Вінницького обласного краєзнавчого музею Марина Кошельник, науковий співробітник Юлія Бабій,  ветерани війни в Афганістані, громадськість міста і району.
Ідея відновити музей  зародилася  давно.  Влада і громадськість  спільними зусиллями працювали над його створенням і  відновленням  музейних експонатів. Звичайно, на цю роботу пішов не один рік, проте результат  того вартий. У музеї представлено експозиції, які розповідають про історію і культуру нашого краю, показують, як жили і чим займалися наші прадіди.
Експозицію розміщено у п’яти залах. У першому – картини місцевих художників В. Когут, А. Херовимчука, А. Шмигори, І. Білаша. У другому залі представлено предмети побуту і домашнього вжитку ХVІІ-ХХ століть. У третьому – можна ознайомитися з  природою та археологічними знахідками іллінеччини.
Четвертий – зал  бойової слави (козацька доба, Перша світова війна, Друга світова, війна в Афганістані, події АТО). Ветерани Афганської війни взяли активну участь у створенні експозиції, надавши предмети армійського побуту, військову форму тих часів та інші речі, яким уже більш ніж півстоліття.
Колекція музичних інструментів, предмети посуду, керамічні вироби, нумізматика тощо експонуються у п’ятому залі. Музей – важливий фактор формування свідомості молодого покоління, нагадування про героїв-земляків.
Прес-служба Вінницької обласної
Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Конкурс

ВО ИМЯ ЖИЗНИ, МИРА И ЛЮБВИ

В Харьковском музее-диораме воинов-интернационалистов «Афганистан. Как это было» состоялось ежегодное подведение итогов открытого литературно-художественного конкурса духовно-философской и гражданской поэзии (прозы, фотографии, рисунка) «Во имя жизни, мира и любви».
В этот день уже в четвертый раз здесь собрались ветераны, члены семей погибших воинов и участников – победителей конкурса. Многие  в музее воинов-интернационалистов были впервые, и перед началом концертной программы гости и конкурсанты смогли ознакомиться с экспонатами, увидеть диораму, посвященную Афганской войне, и экспозиционный зал, посвященный участникам АТО.
Конкурсанты читали свои стихи, прозу, а воспитанники специализированной школы №108 и Харьковской гуманитарно-педагогической академии исполняли военно-патриотические песни.
Поддержать творческие инициативы участников пришли председатель городского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Виктор Александрович Борзов и председатель Харьковского городского совета ветеранов войны Николай Антонович Касьяненко, которые поздравили участников и вручили награды победителям.
Организованный ХГСВА конкурс впервые стартовал в 2013 году и ежегодно проходит в рамках проекта единой социальной сети города среди учебных заведений, его участники – как молодежь, так и люди старшего поколения. Ежегодно в мае подводятся итоги, награждаются победители.
      Цель конкурса – выявление творчески одаренных личностей, привлечение внимания и освещение проблематики войн и вооруженных конфликтов и их героев в рамках героико-патриотического воспитания. Знакомство молодежи через творчество с ветеранами Второй мировой войны, воинами-интернационалистами, участниками АТО и рядовыми героями нашего времени, их подвигами. По итогам конкурса проводится отбор лучших литературно-художественных произведений, которые входят в сборник творческих работ. Этим сборником, как и дипломами с призовыми местами в различных номинациях, премируются победители.
С приветственным словом к победителям и участникам обратились и вручили им дипломы заместитель начальника департамента образования городского совета Николай Николаевич Закипный, заместитель облвоенкома подполковник Вячеслав Петрович Джмиль, начальник управления по организационной работе администрации Московского района Алла Федоровна Ковпак, участник боевых действий в зоне АТО, мастер спорта Украины по армрестлингу, 25-кратный чемпион Украины, семикратный чемпион Европы, четырехкратный чемпион мира Тарас Анатольевич Ивакин, десантник, предприниматель, активист Геннадий Семенович Гурьев.
Конкурс с каждым годом набирает все большую популярность и выходит за рамки городского. Свои силы в разных творческих номинациях попробовали жители Харьковской, Херсонской, Сумской и других областей Украины. Есть и постоянные участники, за что оргкомитет и жюри им очень благодарны: инженер гимназии №178 Елена Викторовна Педченко, журналист Алексей Ягодка, Милена Болдовская из ХСШ №108, Евгения Игоревна Титаренко, педагог-организатор ХООШ № 164, Константин Грушевский,  ученик КЗ «ХЗОШ № 106 им. В. А. Киселя», Мария Вензель и другие.
В этом году активное участие в конкурсе приняли воспитанники Харьковской гуманитарно-педагогической академии, Украинской народной академии, гимназии-интерната с усиленной военно-физической подготовкой «Кадетский корпус» и Харьковской академии. Конкурсанты имеют возможность встретиться и пообщаться с героями своих произведений. В прошлом году гостем был узник фашистских концлагерей Игорь Федорович Малицкий, в этом – Тарас Ивакин.
Расширился для участников и принимаемый к рассмотрению жюри диапазон творческих работ. С этого года добавилась новая номинация  –  творческие поделки (скульптура, резьба по дереву, пластилин).
Победителями конкурса стали Диана Скляр – ученица ХООШ №147 со своей работой в прозе «Я стою, зірками оповитий» и Мария Пасат – ученица ХООШ №10 с работой «Живые яблоки». Они получили дипломы Гран-при и шоколадные торты.
После просмотра присланных на конкурс рисунков и награждения победителей среди мастеров рисунка и фотографии участники-победители в дар музею для пополнения фондов вручили самостоятельно изготовленные сувениры из пластилина, макет мемориального комплекса воинов-интернационалистов «Память», оформленное в рамку письмо «Обращение к воину», художественные фотографии «Нет войне».
Председатель Союза ветеранов Афганистана Московского района, паралимпийский чемпион, участник боевых действий в Афганистане, директор музея-диорамы воинов-интернационалистов Николай Николаевич Овчаренко и заместитель председателя ХГСВА, председатель  общественной организации «Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Основянского района Харькова», председатель оргкомитета конкурса Геннадий Иванович Ломакин поблагодарили всех участников, пожелали новых творческих побед.
От имени оргкомитета конкурса благодарим ректора Харьковской гуманитарно-педагогической академии Галину Федоровну Пономареву и проректора Инну Петровну Репку за помощь в подготовке и проведении концертной программы, начальника гимназии-интерната с усиленной военно-физической подготовкой «Кадетский корпус» Алексея Порфирьевича Середу и воспитателей полковника Михаила Евгеньевича Шевченко, Ларису Петровну Думич, помощника воспитателя младшего лейтенанта Сергея Владимировича Кириченко за активную поддержку и участие в конкурсе, а также военного комиссара Харьковской области Юрия Леонидовича Калгушкина за активную помощь в героико-патриотическом воспитании.
Оргкомитет конкурса и воины-«афганцы» выражают искреннюю благодарность депутату Харьковского городского совета Владимиру Анатольевичу Зинченко и депутату областного совета Алексею Игоревичу Мацаку за постоянную поддержку общественной организации «Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Основянского района Харькова» и помощь в организации конкурса.
Геннадий ЛОМАКИН.

Память в бронзе, металле и камне
Воинам всех поколений

      В селе Маяки Беляевского района Одесской области торжественно открыт памятник  в честь  участников боевых действий на территории других государств  и ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС. 
В знак уважения к памяти воинов всех поколений жители села, школьники, воины-интернационалисты, участники ликвидации аварии на ЧАЭС возложили цветы к новому памятнику  и к памятнику воинам, погибшим  в годы Великой Отечественной  войны.
В открытии памятника приняли участие председатель Одесской  областной организации  УСВА Ю. М. Ермаков и председатель Беляевской районной организации УСВА А. Э. Авакян. Большую помощь оказали депутат Одесского областного совета М. А. Зинченко и председатель Беляевского сельсовета  В. Ю. Дьяченко.
Пресс-служба Одесской  областной организации  УСВА.

Герою-земляку
Учащиеся Мирненской общеобразовательной школы и жители села Мирное  Ореховского района Запорожской области собрались на торжественное открытие памятника выпускнику – воину-интернационалисту рядовому Сергею Владимировичу Падалке.
Директор школы Людмила Николаевна Пакета, депутат райсовета Виктор Иванович Хоменко, председатель Ореховского районного объединения УСВА Станислав Николаевич Лыско приняли решение установить памятник во дворе школы, в которой учился Сергей Падалка и которая с 2014 года носит его имя. Воин-интернационалист героически погиб в 1983 году в Афганистане, посмертно награжден орденом Красной Звезды.
Перед началом митинга в парке школы ученики, участники боевых действий, жители села и гости высадили деревья в память о погибших воинах. В мероприятиях приняли участие представители ветеранских организаций, воины-«афганцы» области, председатели Запорожского областного и городского объединений УСВА Александр Наметченко и Валентин Зарва.
Торжественно открыли памятник брат героя –Э. В. Падалка, председатель ЗОО УСВА  А. В. Наметченко, депутат Верховной Рады В. В. Бандуров, председатель районной организации УСВА С. Н. Лыско, учащиеся школы. Присутствующие почтили память погибших минутой молчания, к памятнику возложили цветы.
С концертной программой выступили школьники и коллективы художественной самодеятельности села Мирное, авторы-исполнители, участники боевых действий в Афганистане Юрий Шкитун и Армен Ованесян.
Правление Запорожского областного и городского объединений УСВА благодарят автора памятника – скульптора Анатолия Зиневича, организаторов  и спонсоров.

Пресс-служба Запорожского
городского объединения УСВА.



Увековечили подвиг

На фасаде харьковской общеобразовательной школы № 135 торжественно открыта мемориальная доска в честь выпускника Виталия Борисовича Платонова, погибшего в Афганистане.

Виталий Платонов проходил службу в составе десантно-маневренной группы Пянджского погранотряда. 28 февраля 1986 года группа обнаружила склад душманов, завязался тяжёлый бой, во время, которого он был смертельно ранен. Посмертно награждён орденом Красной Звезды.
          Организатором открытия выступил Харьковский городской Союз ветеранов Афганистана, который ставит первоочередной задачей  увековечение памяти погибших боевых побратимов.
          В торжественной линейке приняли участие представители власти, воины-интернационалисты, педагоги, учащиеся, мама Виталия – Зинаида Алексеевна Платонова, мама погибшего в Афганистане Александра Криуленко – Светлана Семёновна, мама награждённого тремя медалями «За отвагу» Владимира Киселя – Валентина Михайловна, заместители председателя ХГСВА Т. П. Новохацкая и Г. И. Ломакин, член совета  ветеранов боевых действий Восточного регионального управления Государственной пограничной службы Украины кавалер ордена Красного Знамени Владимир Викторович Радчук, сослуживец Виталия Платонова – кавалер ордена Красной Звезды Виталий Алексеевич Твердохлеб.
        Заместитель председателя по социальным и гуманитарным вопросам Шевченковской райгосадминистрации М. В. Борисенко отметила, что администрации района и города всегда поддерживают инициативы воинов-«афганцев», а депутат Харьковского городского совета Г. Н. Михайлов заверил в дальнейшем сотрудничестве с ветеранами в вопросах увековечения памяти погибших воинов-интернационалистов.
         Председатель Харьковского городского Союза ветеранов Афганистана  В. А. Борзов отметил, что работа организации в этом направлении продолжается. Военный комиссар Шевченковского района подполковник В. А. Арап говорил о героической преемственности поколений и пожелал всем мирного неба. Председатель Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Шевченковского района М. Л. Быков рассказал, что патриотическое воспитание молодёжи, которое проводит организация, укрепляет авторитет ветеранов Афганской войны и сохраняет правду истории, и передал директору школы №135 А. Г. Черкашиной экспонаты для школьного уголка памяти.
 Участник Второй мировой войны В. Л. Миллер, который освобождал Харьков от фашистских захватчиков, поблагодарил ветеранов-«афганцев» за бережное отношение к памяти о погибших товарищах и пожелал народу Украины скорейшего мира.

К мемориальной доске, которую торжественно открыли  М. В. Борисенко и В. А. Борзов, были положены цветы, присутствующие минутой молчания почтили светлую память погибших героев.
    
Пресс-служба ХГСВА.

Загинули заради життя
У селі Рівець на Вінниччині відкрито меморіальну дошку загиблому в Афганістані Василю Анатолійовичу Білоченку.
На урочистостях були присутні голова райдержадміністрації Михайло Демченко, депутати районної ради Віктор Марущак і Василь Катілов – ветеран війни в Афганістані, секретар Ільківської сільської ради Марія Дем’янова, сестра загиблого героя Валентина Білоченко (Сидорук), голова Спілки ветеранів війни в Афганістані Вінницького району Олександр Ковальчук, воїни-інтернаціоналісти, учні та місцеві жителі.
Керівник району Михайло Демченко зазначив, що «підростаюче покоління повинно пам’ятати своїх героїв, щоб ці хлопці, які навіки залишилися молодими, стали для майбутніх захисників Вітчизни прикладом патріотизму, мужності, виконання військового обов’язку. Якщо ми не пам’ятатимемо минулого, то в нас не буде майбутнього».
Від імені воїнів-інтернаціоналістів Олександр Ковальчук подякував районній державній адміністрації та депутатам райради за фінансову підтримку. За активну роботу зі спорудження пам’ятника бойовому побратиму учасник бойових дій в Афганістані Костянтин Стеблюк нагороджений медаллю УСВА «За звитягу», інші благодійники відзначені Подяками Спілки.
Делегація ветеранів війни в Афганістані взяла участь в урочистому відкритті оновленого пам’ятника радянському льотчику Семену Меднику в селі  Агрономічне, біля пам’ятного знака на честь загиблих льотчиків 88-го винищувального авіаційного полку.
Вшанування подвигу солдатів Другої світової війни, тих, хто поліг у боях, і тих, хто, зранений, повернувся на Батьківщину, щоб дати їй нове щасливе життя – наш святий обов’язок. Згадати всіх, хто пройшов крізь пекло війни, кому вдалося вижити, хто з думкою про своїх дітей, дружин і матерів поліг у бою, зібралися діти війни, школярі, вчителі, односельчани, почесним гостем був учасник бойових дій, інвалід Великої Вітчизняної війни Іван Яковлєв.
       Сільський голова, учасник бойових дій в Афганістані Олег Шулікін подякував землякам і гостям й зауважив: «Ніколи не згасне пам’ять про тих, хто поліг у Другій світовій війні. Кожного року ми відзначаємо День Перемоги, ми не маємо права забути про війну, яка тривала 1418 днів. Пам’ятаємо про подвиг наших дідів і бачимо сьогодні гідних нащадків, які стали на оборону нашої держави від агресора. Сьогодні в нас присутні бійці 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінниця», вони добровільно стали на захист Батьківщини на сході України».
       Під час урочистостей медалі «За відвагу» вручено учасникам АТО полковнику медичної служби Дмитру Марусяку і Валерію Спринчуку. Очільник Агрономічненської сільської ради вручив ветеранам і родинам загиблих  грошові премії.
Прес-служба Вінницької обласної
Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Прикрив собою товаришів
     Добра традиція – відвідувати могили полеглих на  Афганській війні  воїнів-інтернаціоналістів – склалася  у Гайсинській районній Спілці ветеранів війни в  Афганістані.  
        Щороку в дні загибелі своїх  побратимів, а їх на Гайсинщині семеро, відвідують їхні могили, аби нагадати, що герої не вмирають і завжди продовжують жити у пам'яті не лише рідних і близьких, але й усіх співвітчизників.
Голова спілки Володимир Свіріпа, заступник Петро Стецюк і члени організації  Олександр Білецький, Олексій Нєстєров, Сергій Ужва і Микола Мельник відвідали Жерденівку. У цьому селі  народився, навчався наш земляк,  воїн-інтернаціоналіст Олександр Чорноволик, який 25 квітня 1984 року під час виконання бойового завдання  загинув, прикривши собою товаришів, на далекій чужій афганській землі.
 Актив спілки  разом із мамою Олександра – Ніною Костянтинівною і сестрою Людмилою відвідали могилу героя на сільському кладовищі, хвилиною мовчання вшанували пам'ять воїна і поклали  хліб, квіти, солодощі. Усі разом рушили до місцевої школи, на фасаді якої встановлено  меморіальну дошку Олександру Чорноволику, і стали учасниками урочистої лінійки, присвяченої життєвому шляху земляка.  
Ірина ЩЕРБІНА,
завідувач музею ветеранів війни в Афганістані.

Пам’яті бойового побратима

9 червня 2017 року передчасно пішов з життя наш бойовий товариш, учасник бойових дій в Афганістані,
екс-голова Тернопільської   обласної організації УСВА, колишній представник Державного комітету  України у справах ветеранів у Тернопільській  області Місько Віктор Володимирович.

Пройшовши  бойовий шлях в Афганістані  й тривалу роботу в органах виконавчої влади,  Віктор Володимирович самовіддано і справедливо відстоював інтереси ветеранів війни, членів сімей загиблих, чим завоював у них любов і пошану. Він завжди віддавав жар свого серця, багатий життєвий досвід  для посилення престижу і розвитку ветеранського руху в Україні, соціальному захисту ветеранів, патріотичному вихованню молоді.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів),  Тернопільської   обласної організації УСВА, бойові друзі висловлюють глибоке співчуття рідним і близьким, друзям і соратникам у зв’язку з тяжкою непоправною втратою.
Світла пам’ять про Віктора Володимировича Міська  назавжди залишиться в наших серцях.

Готуються до служби

У Каховці на стадіоні «Олімпійський» за програмою літніх юнацьких спортивних ігор Херсонщини відбулася спартакіада допризовної молоді області.
Під час урочистого відкриття учасників від імені організаторів привітали головний спеціаліст управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації Микола Рибак, офіцер Каховського військового комісаріату старший лейтенант Ігор Коротких і голова Каховського міського товариства воїнів-інтернаціоналістів Наталія Скін.
У змаганнях взяли участь 14 збірних команд міст і районів області. Допризовники змагалися у бігу на 100  і 3000 метрів, підтягуванні на високій поперечині, метанні гранати Ф-1 на дальність. У загальнокомандному заліку перемогли хлопці з Нової Каховки, на другому місці – збірна Каховки, на третьому – Скадовського району.
За підсумками особистої першості з багатоборства кращий результат показав новокаховчанин Данило Давидов, на другому і третьому місцях – скадовчани Сергій Ілюхін і Віктор Матвєєв.
Переможцям і призерам вручено кубки, медалі й дипломи.

Наталія СКІН,
голова Каховського міського
товариства воїнів-інтернаціоналістів.


Спорт і відпочинок

Мрії дитинства

Київська міська Спілка ветеранів Афганістану до Міжнародного дня захисту дітей організувала й провела на стадіоні ім. В.  Баннікова футбольний турнір «Мрії дитинства».
На відкритті турніру були технічний директор Федерації футболу України Олег Протасов, начальник адміністрації річкових портів України Євген Осипчук, голова Київської міської Спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, тренер футбольного клубу «Слов’янська ГЕС» Олександр Коваленко,депутат Миколаївської міської ради Геннадій Біленець, учасник бойових дій в зоні АТО, організатор заходу Володимир Фаренюк.
Зустріли юних футболістів короваєм і музичним привітанням від талановитих артистів зразкового театру пісні «Ладоньки».
 Голова КМСВА Микола Гончаренко привітав учасників, побажав  перемоги і спортивних успіхів, вручив Подяки спонсорам за допомогу в проведенні змагань. За організацію і участь в турнірі збірної дітей з Донецької області керівнику групи Геннадію Біленцю вручено відзнаку – орден КМСВА «Пошана. Честь. Відвага».
У турнірі взяли участь футболісти столичної ДЮФШ «Динамо» і збірні з Донецької області – шість команд у трьох вікових категоріях 2004–2006 років народження. Це ФК «Слов’янська ГЕС» з .Миколаївки,  ФК «Слов’янський хліб» зі Слов’янська, ФК «Альтаїр-Дружківка» з Дружківки і три київські команди ДЮФШ «Динамо».
Турнір пройшов у чесній, безкомпромісній боротьбі. Учасники отримали цінні  подарунки від ФК «Динамо» і Федерації футболу України. Було організовано цікаву екскурсійну програму, спортивну естафету з переглядом фільмів.
Кожному учаснику турніру вручено футбольний м’яч, спортивну форму з символами збірної України. Юні футболісти відвідали Національний Олімпійський стадіон, стадіон «Динамо» ім. В. Лобановського і музей футбольної слави ФК «Динамо».
За підтримки адміністрації річкових портів України на комфортабельному кораблі було організовано екскурсію по Дніпру до «Межигір’я», де була цікава пізнавальна екскурсія.
Київська міська Спілка ветеранів Афганістану висловлює вдячність президенту Федерації футболу України Андрію Павелку, старшому тренеру ДЮФШ «Динамо» Олександру Іщенку, начальнику адміністрації річкових портів України Євгену Осипчуку, генеральному директору КП «Київпастранс» Дмитру Левченку, голові правління мережі ресторанів «Два гуся» Миколі Синиці, генеральному директору «Макдональдс Юкрейн ЛТД» Гжегожу Хмелярському, художньому керівнику зразкового колективу пісні «Ладоньки» Світлані Садовенко, депутату Київської міської ради Володимиру Гончарову, начальнику управління освіти Дарницького району Києва Євгенії Списовській, директору ЗСШ №113 Наталії Щенявській.

Наталія ШАТКОВСЬКА.

Живе у наших серцях
   
З ініціативи Тернопільської міської Спілки ветеранів Афганістану й за підтримки управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту міськради проведено щорічний турнір з футболу пам'яті загиблого 1986 року в Афганістані Тараса Протасевича.
Перед початком футбольних баталій відбулося покладання квітів до меморіального комплексу загиблим на Афганській війні землякам.
 Батько полеглого офіцера – Любомир Васильович відзначив, що пам'ять про полеглих воїнів, які не повернулися додому зі свого останнього бою, повинна жити в серцях поколінь. Він щиро подякував ветеранам-«афганцям» за пам'ять про сина, яку увічнено в цьому турнірі. Також його іменем названо вулицю в Тернополі.
Зі своїми новими і вже відомими творами виступив ветеран Афганської війни, автор-виконавець військово-патріотичної пісні Леонід Мухін.
    Цього року в змаганнях взяли участь сім колективів. Перемогла  команда СБУ, якій вручено перехідний кубок, друге місце посіли футболісти з Копичинець, а третьє –  Тернопільської митниці.
    Кращі команди і гравці отримали від організаторів кубки, грамоти і футбольні м’ячі за сприяння голови Федерації футболу Тернопільщини Володимира Мариновського. Команду студентів з Конго відзначили у номінації «За волю до перемоги».
    Голова Тернопільської обласної організації УСВА Сергій Лісовий і голова міської спілки Роман Храпцьо подякували усім, хто долучився до турніру пам'яті бойового побратима.

Василь КОГУТ,
перший заступник голови Тернопільської обласної організації УСВА.


До перемоги йшли сім років

     Згуртувавши довкола волейбольного меморіалу в Тисменицькому районі Івано-Франківської області  чимало прихильників здорового способу життя, організатори, серед яких районна організація УСВА, сьомий рік поспіль демонструють патріотизм і згуртованість.
    Відкритий районний волейбольний турнір присвячується світлій пам’яті краян: Володимира Себедина із Підлісся, Петра Майстра зі Старих Кривотул, Ігоря Сущинського з Єзуполя, Михайла Присяжнюка зі Слобідки та Ігоря Костюка із Лисця, які загинули в Афганістані. Його присвячено всім  мужнім синам, які відстоюють незалежність  і територіальну цілісність Батьківщини.
     Дев’ять аматорських складів розпочали боротьбу з групового турніру. Цьогорічні змагання засвідчили зміну лідерів, адже до фінальної частини не потрапили команди лідерів зі  Старих Кривотул і Старого Лисця. Відтак перебіг фінальних баталій, яким традиційно передує церемонія офіційного відкриття меморіалу, заповідався цікавим і непередбаченим.
     Палкі промови гостей про події тридцятилітньої давнини, коли наші співвітчизники виконували інтернаціональний обов’язок на території чужої держави, про реальну війну на власній території зводилися до пропагування національної самоідентичності та патріотизму як запоруки  подолання сторонньої агресії. Хвилиною мовчання вшанували загиблих побратимів-«афганців» і новітніх звитяжців. А виявом пам’яті став власне зініційований у 2011 році волейбольний меморіал, переможця і призерів якого мав виявити фінал.
      Фінальна зустріч між «Нікою» із Тисмениці й франківським «Обрієм» відбулася за шаленої підтримки місцевих уболівальників, позаяк давно вже скучили за спортивними тріумфами. Тим паче, що підопічні голови Тисменицької районної організації УСВА  Дмитра Сатура прагнули перемоги впродовж семи років волейбольного турніру. Більше того, «Ніка», підсилена легіонерами, отримала стимул від міського голови Степана Сворака, який пообіцяв їм за перемогу фінансову підтримку. У важкому поєдинку, який складався із п’яти партій, «Ніка» вирвала перемогу – 3:2, вперше здобувши такий омріяний кубок. Друге і третє місця п’єдесталу посіли «Обрій» та марковецький «Колос».. Грамоти, медалі та вимпели і заповітний кубок стали заслуженим доповненням до емоцій призерів та уболівальників.
 
Оксана САКОВСЬКА.  


І НОВАЧКИ, І ТИТУЛОВАНІ БІЙЦІ
На Дніпропетровщині  Новомосковською об’єднаною радою ветеранів Афганістану і створеним при раді спортивно-патріотичним клубом «Самурай» за підтримки міської влади проведено XVIII відкритий дитячо-юнацький турнір з кіокушин-кан карате, присвячений пам’яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів.
На запрошення господарів приїхали юні борці з Дніпра, Запоріжжя, Кам’янки. Заступник міського голови В. М. Ляшок, голова Новомосковської об’єднаної ради ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) В. В. Коваленко, президент Дніпропетровської обласної федерації кіокушин-кан карате А. О. Щиголєв побажали учасникам успіхів, чесної боротьби і перемоги.
Загалом у спорткомплексі Новомосковської ДЮСШ змагалися 125 каратистів, серед яких поряд з новачками і титуловані бійці – учасники всеукраїнських і міжнародних змагань. Головний кубок виборола команда Кам’янки. Переможці нагороджені грамотами, медалями і кубками від ветеранів Афганістану.
О. ЯКУНІН,
член правління Новомосковської об’єднаної
ради ветеранів Афганістану, тренер клубу «Самурай».


У Луцьку відбувся турнір із контактного карате, присвячений пам’яті майстрів бойових мистецтв Володимира Горшкова, Володимира Степанюка і Сергія Трикоза.
Ініціатори змагань – Волинська обласна організація УСВА, ГО «Волинський союз кікбоксингу і рукопашного бою» і Клуб спортивного карате «Волинь».
Пам’ять про старших колег – традиція спортивних клубів, де виховують юних каратистів. Четверо учнів Сергія Трикоза, який досяг шостого дану із карате і більше 50 років присвятив спорту, стали тренерами і привели на цей турнір вже свої команди. Володимира Горшкова пам’ятають як воїна-«афганця» і майстра бойових мистецтв, у якого був другий дан із карате. І після Володимира Степанюка – кандидата у майстри спорту з карате й кікбоксингу – залишилося чимало вихованців.
У змаганнях взяли участь представники спортивних клубів Луцька і Володимир-Волинського – всього 80 хлопців і дівчат від п’яти до 18 років, чимало з яких – вперше. Найбільше перемог здобули представники команди тренера Валентина Бродовича – керівника клубу спортивного карате «Волинь».

Прес-служба Волинської обласної організації УСВА.
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2017, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Rambler's Top100 Rambler's Top100 Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов