Наближається крайній термін, коли фіскальні органи мають надіслати всім фізичним особам—власникам нерухомості податкове повідомлення-рішення про сплату податку з об’єктів нерухомого майна (крім землі, звісно).
Отже, до 1 липня всі власники такого майна мають отримати відповідне повідомлення і протягом 60 днів з дня його вручення (максимум до 29 серпня) сплатити податок на рахунок, вказаний в податковому повідомленні-рішенні. Якщо цього не зробити, то доведеться додатково сплатити штраф за перший місяць — у розмірі 10% від суми нарахованого податку, за затримку платежу на більш як 30 календарних днів — 20%, а також буде нараховано пеню за перші 90 днів у розмірі 0,04% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Подальша несплата визначеного платежу може закінчитися кримінальною відповідальністю (ст. 212 ККУ).
За що заплатимо?
До об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, за які сплачують податок, належать, зокрема:
- квартира, кімната в комунальній квартирі;
- житловий, дачний будинок;
- прибудова до будинку, літня кухня, льох;
- гараж, сарай.
Не є об’єктом оподаткування:
♦ житлова та нежитлова нерухомість, яка перебуває у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
♦ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
♦ будівлі дитячих будинків сімейного типу;
♦ гуртожитки;
♦ житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом;
♦ об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
♦ об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;
♦ об’єкти нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції.
60, 120, але не більше 180
Не всі платитимуть податок на нерухомість, адже наше законодавство визначає певні пільгові метри площі, за які держава гроші не бере. Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) податок сплачують з:
► квартири/квартир незалежно від їх кількості — за кожен квадратний метр понад 60 кв. метрів загальної площі;
► житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — понад 120 кв. метрів;
► різних типів об’єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) — понад 180 кв. метрів.
Наприклад, за квартиру площею 85 кв. м треба буде заплатити податок за «зайві» 25 кв. м (85 - 60 кв. метрів, які не підлягають оподаткуванню). Якщо фізичній особі одночасно належить квартира і будинок (об’єкти нерухомості різного типу), то сумарно пільгова площа становить 180 кв. м.
Наприклад, якщо у власності є житловий будинок площею 160 кв. м і квартира площею 85 кв. м, то оподатковуватиметься лише 65 кв. м (160 + 85 - 180 = 65 кв. м). При цьому, якщо площа нерухомості розділена між декількома співвласниками, пільгова площа, на яку нараховується податок, покладена на кожного з власників. Тобто, якщо площа квартири перевищує пільгові 60 кв. м, наприклад, вона становить 90 кв. м, але нею володіють двоє людей, тоді ця площа розподіляється між власниками в рівних частинах: 90 кв. м/2 = 45 кв. м. Тобто на кожного зі співвласників нерухомості припадають 45 квадратних метрів, з яких податок не береться тому, що цей розмір площі — в межах пільгового порогу площі нерухомості — 60 кв. м.
Ставки зроблено, панове!
Ставки податку на об’єкти нерухомої власності, що перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до ПКУ встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості. До 1 січня цього року максимальний розмір податку становив 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. У зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати до 3200 грн. на місяць максимальну ставку податку з 2017 року було зменшено до 1,5%.
Отже, в цьому році податок на нерухомість треба сплачувати з розрахунку від 0 до 3% мінімальної зарплати, яку було встановлено на 1 січня 2016 року (а це 1378 грн.), за кожен метр перевищення площі, яка не підлягає оподаткуванню. Тобто максимальна ставка на кожен «зайвий» квадратний метр становить 41,34 грн. (1378 грн. х 3% : 100%), а в наступному році за володіння об’єктами нерухомості в 2017 році доведеться максимально заплатити вже 48,0 грн. (3200 грн. х 1,5% : 100%) за кожен квадратний метр понад пільгові.
Власники великих об’єктів нерухомості (понад 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку) додатково сплачують ще 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Якщо об’єкти нерухомості розташовані в різних місцях, то за місцем реєстрації проживання власник отримає відповідні податкові повідомлення-рішення, в яких податок обрахують на підставі встановлених місцевих ставок. У разі якщо в них не буде враховано пільгові квадратні метри площі, треба буде звернутися до податкової інспекції за місцем свого проживання для проведення відповідного корегування податку з нерухомості. Сплачувати податок треба відповідно до банківських реквізитів (місцевих бюджетів), вказаних у повідомленнях-рішеннях. Квитанції про сплату потрібно зберігати не менше трьох років.
Чекаємо на податкове повідомлення-рішення
Чи треба платити податок з нерухомості навіть тоді, коли фіскали не надіслали податкове повідомлення-рішення?
ПКУ встановлено, що обчислення податку здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266) і сплачується він фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ). Таким чином, можна зробити висновок, що до обчислення податку та вручення власнику податкового повідомлення-рішення власник нерухомості платити податок не зобов’язаний. Це також стосується й самостійного (без виклику) відвідування контролюючого органу з метою отримання розрахунку. Нагадаю, що податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити мають надсилатися (вручаються) платнику податку саме контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня (п. п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), а відвідування власником нерухомості фіскалів є правом (а не обов’язком), яким він може скористатися для проведення звірки даних, наприклад, щодо нарахованої суми податку, розміру загальної площі об’єктів нерухомості, що перебувають у власності платника податку (п. п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Звісно, у податковій можуть зауважити, що є загальний порядок обчислення та сплати податків, передбачений ст. 31 ПКУ, за яким строком сплати податку визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (ст. 35 ПКУ). І саме це буде підставою для нарахування санкцій власнику нерухомості, якщо він своєчасно не сплатить податок. Проте на цей аргумент є такі контраргументи:
1. Так, справді, стаття 35 ПКУ встановлює податковий обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку, але ж у порядку, визначеному кодексом. А він встановлюється для кожного податку окремо (п. 35.3 ст. 35 ПКУ).
Отже, податковий кодекс чітко встановлює, що податок з нерухомості обчислюється контролюючим органом (а не платником податку) і сплачується власником нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, в якому має бути вказано не лише суму податку, а і платіжні реквізити.
2. ПКУ не встановлює обов’язок власника повідомляти контролюючий орган про наявність об’єктів нерухомості. Це мають робити органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб (п. п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266).
ВАЖЛИВО
У разі якщо нерухомість використовують для отримання доходів, наприклад, здають в оренду, лізинг, власник об’єкта нерухомості не отримає на нього пільгові квадратні метри, а податок обрахують за кожен квадратний метр площі.
