Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


18275048 Відвідувачів
Укрінформ
Міністерство оборони
Урядовий портал
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Орденские планки – ветеранам
Боевое Братство
До 73-ї річниці визволення України від фашистських загарбників Надрукувати Надіслати електронною поштою
ФРОНТОВІ ПОДВИГИ І ЛЮБОВ СОЛДАТА
shobotenko20171027.jpg
Кожного разу, коли починаю писати про живих і полеглих воїнів Другої  світової війни, схиляю голову перед пам’яттю живих і полеглих воїнів сучасної війни на сході України, воїнів-«афганців», воїнів, які брали участь в інших бойових діях, оскільки з великою повагою ставлюсь і до їх подвигів, а відтак не можу і їх не згадати в сьогоднішній обстановці, бодай декількома словами.
Пишу ж про героїв минулої війни тому, що чим далі хід історії відділяє нас від Другої світової війни, тим рідше ми можемо почути розповідь про війну з вуст її учасників або їх родичів, а така інформація дуже важлива для збереження правди про ту війну.
Цю історію про свого родича, учасника Другої світової війни Ширченка Василя Степановича мені розповів житель Києва, уродженець селища Чоповичі Житомирської області Шоботенко Микола Миколайович. Частину інформації (стосовно подвигів та нагород героя) вдалося знайти через веб-сайт «Подвиг народу».
Коли розпочалася Друга світова війна Васі Ширченку було лише 15 років. Він був п’ятою дитиною в сім’ї. Мав відвертий характер, не любив несправедливості.
Одного разу, не погодившись з наказом німецького коменданта Вінера, який відзначався жорстоким ставленням до місцевих жителів, голосно і зло вилаявся. Чи то фашист зрозумів зміст його слів, чи то просто йому не сподобався тон підлітка але він сильно і через всю спину вдарив його нагайкою. Цей випадок Ширченко В.С. запам’ятав на все життя і він підштовхнув його до втечі на фронт після звільнення селища Червоною армією в листопаді 1943 року.
На той час йому було лише 17 років але в нього було велике бажання відомстити ворогам за смерть старшого брата, який загинув під Сталінградом  і за особисту образу фашистським комендантом.
Випадково Вася потрапив до батальйонної військової розвідки. Наступного дня, увечері, його викликав до себе командир і сказав, що у зв’язку з відсутністю розвідників, які пішли за «язиком», йому доручається доставити таємний пакет у визначений населений пункт і до світанку повернутися в розташування підрозділу.
Васі видали запечатаний пакет і він вирушив у дорогу. По дорозі біг, по полю йшов і в призначене місце прибув вчасно. Вартовий запитав пароль і отримавши потрібну відповідь провів до командира. Той подякував за виконане завдання і теж вручив пакет.
До свого підрозділу Вася повернувся на світанку. Як виявилося, завдання було випробувальним але після цього, 16 грудня 1943 року, його зарахували в штат батальйонної розвідки і Вася став рядовим Ширченко.
Служба в розвідці була різноманітна, а разом з тим і важка. Проводилися заняття, як теоретичні, так і практичні. Після завершення курсу навчання молодих розвідників включали в групи досвідчених розвідників і відправляли на виконання бойових завдань. Нерідко групи поверталися не в повному складі, а іноді і взагалі не поверталися.
Свою першу нагороду – медаль «За відвагу» Василь отримав 23 червня 1944 року за те, що, як зазначено в наказі про нагородження, стійко відбив дві контратаки противника і особисто знищив двох фашистів.
А вже 27 липня 1944 року (не пройшов і місяць після нагородження) Ширченко В.С., як видно з нагородного листа, під час бою на шосе Росульна – Червоне в Івано-Франківській області сміливо атакував ворожу колону і вогнем із свого автомата знищив 12 угорських солдат і 9 захопив у полон. Його поступок додав духу та сміливості товаришам по зброї в результаті чого було розгромлено колону противника чисельністю до батальйону, яка не встигла розгорнутися в бойові порядки. За цей подвиг він був нагороджений орденом Слави третього ступеня.
Наступний подвиг Ширченко В.С. здійснив 5 жовтня 1944 року. Під час бою в горах за село Канора Закарпатської області, незважаючи на смертельну небезпеку, він підповз до ворожого кулеметника і прицільно кинутою гранатою знищив кулеметний розрахунок, що дало можливість стрілецьким підрозділам швидко просунутися вперед, уникнувши великих втрат особового складу. В цьому ж бою вогнем із автомата та гранатами він знищив 11 угорських солдат. Сміливість та героїзм рядового Ширченка було відзначено орденом Слави другого ступеня.
27 березня 1945 року під час бою за населений пункт Вільхва (Польща) Ширченко В.С., виконуючи бойове завдання по розвідці переднього краю оборони противника, висунувся далеко вперед і встановив розташування вогневих засобів та сил ворога. Повертаючись назад, був обстріляний групою фашистських автоматників. Прийнявши нерівний бій, він знищив вогнем із автомата частину гітлерівців, а коли підоспіла підмога, знищив ще шістьох, інших взяв у полон.  
Розповідаючи про героїзм Ширченка В.С., я згадав про героїзм ще одного ветерана війни – Кравець Людмили Степанівни, уродженки Запорізької області, жительки Києва (нині покійної). ЇЇ подвиг дуже вразив мене. А вирішив коротко розповісти про неї наряду з подвигами       Ширченка В.С. оскільки путінська пропаганда намагається всіляко применшити вклад українців та й інших народів бувшого СРСР у перемогу над фашистською Німеччиною.
16 квітня 1945 року під час бою на Кюстринському плацдармі під Берліном, рятуючи екіпаж підбитого танка Т-34, вона сама отримала поранення проте не залишила поле бою. Після шаленого вогню противника її рота змушена була залягти, втративши при цьому командира роти і командирів взводів. І ось ця дівчина (вона мала всього 22 роки і дуже низенький зріст), враховуючи загрозу зриву поставленого перед ротою завдання, не побоявшись смерті і відповідальності за долю своїх товаришів, перебрало командування ротою на себе, (мало звання старшого сержанта), підняло і повело бійців в атаку! В результаті атаки фашисти були вибиті з траншеї і рота оволоділа станцією Зітцинг. Під час вуличних боїв у Берліні Кравець Л. С. отримала п’яте поранення за роки війни – з липня 1941 року.
За вищеописаний подвиг Кравець Л. С. була удостоєна звання Героя Радянського Союзу. За інші подвиги вона була нагороджена трьома орденами Червоної Зірки.
До речі, серед Героїв Радянського Союзу українців 17,4%, а серед чотирьох Героїв Радянського Союзу, які водночас були і повними кавалерами ордена Слави, двоє українців. Що стосується втрат військовослужбовців за національністю, то навіть російські джерела інформації змушені визнати, що серед загиблих було найбільше росіян і українців.
Відтак всяке приниження вкладу українців у перемогу над нацистською Німеччиною є блюзнірством над пам’яттю загиблих воїнів і образою для живих.
Повертаючись до подвигів Ширченка В. С., зазначу, що за останній подвиг він був представлений командиром батальйону до нагородження орденом Слави першого ступеня. Однак, з нагородженням сталася незвичайна історія. Ширченко В.С. був нагороджений орденом Червоної Зірки. Нагорода вища за орден Слави першого ступеня проте вона позбавила його дуже поважного і шанованого в армії і в суспільстві статусу повного кавалера ордена Слави (в 1967 році повні кавалери ордена Слави були прирівняні до Героїв Радянського Союзу).
Достовірно невідомо чому так сталося. Під час війни вищестояще командування часто вносило корективи в отримані подання на нагородження від нижчих командирів – нагороджували або вищими, або нижчими нагородами (частіше нижчими).
Однак, за словами самого Ширченка В. С., не виключено, що тут не обійшлося без жінки. Справа в тому, що в нього були любовні стосунки з медичним фельдшером Тетяною. Як, потім вияснилося, амурні справи до нього з нею мав і командир полку проте в любовному трикутнику верх над службовим становищем командира взяла молодість і привабливість солдата. Тетяна відповіла взаємністю Василю. Зав’язалося палке кохання. Це стало відомо командиру полка однак він не міг вжити якихось заходів до дисциплінованого і відважного солдата, а от стати повним кавалером ордена Слави міг завадити, навіть ціною вищої нагороди. Любов на війні, як і в мирному житті, могла творити чудеса, а також могла і по особливому озлоблювати людей і приводити до трагедій.
Фронтовий роман Ширченка В. С. не мав продовження оскільки Тетяна була поранена і відправлена в госпіталь. Сліди її загубилися.
Війну Ширченко В. С. закінчив у Німеччині. Повернувся у рідне село і скоро одружився на красуні Надії. Працював завідуючим тваринницькою фермою, бригадиром хмелярів. Був членом правління колгоспу. По роботі характеризувався дуже вимогливим але водночас і справедливим. Керівництво колгоспу побоювалось його за прямолінійність. Він завжди відстоював свою думку якщо навіть вона не співпадала з думкою керівництва.
Ширченко В. С. мав золоті руки. Не було такої роботи по домашньому господарству з якою він не міг справитися, навіть бочки робив.
Помер Ширченко В. С. від тяжкої хвороби в 1995 році – на 69 році життя.
Було в нього двоє синів: Петро та Володимир. Петро – військовий моряк, капітан третього рангу, помер. Володимир працював на різних роботах в селі, теж помер. Залишилася донька Валентина. Працює на керівній посаді в Укрзалізниці.
Характером мабуть вдалася в батька. Мала середню технічну освіту, а коли виникла необхідність мати вищу, то поступила на заочне відділення Державного транспортно-економічного університету і вчилася в одній групі з сином Олексієм.
Воїн помер, а пам'ять і слава про нього повинні жити.

Борис ДУЧЕНКО,
член Всеукраїнської
громадської організації
 «Закінчимо війну»,
м.Київ.
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2017, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Rambler's Top100 Rambler's Top100 Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов