МУЖНІСТЬ. Запроваджене у 1934 році звання Героя Радянського Союзу спочатку не передбачало жодних нагрудних відзнак, адже країна без цього знала кожного з найвідважніших в обличчя. Однак згодом стала очевидною потреба особливого знака, що засвідчував би присвоєння найвищої нагороди за виявлену сміливість, якою стала медаль «Золота Зірка».
4 листопада 1939 року в Кремлі відбулось її перше урочисте вручення, на яке прибули 65 героїв. Церемонія розпочалась із прикріплення на кітель льотчика Григорія Кравченка аж двох медалей «Золота Зірка». Саме наш земляк і білорус Сергій Грицевець ще 29 серпня 1939 року стали першими в країні двічі Героями Радянського Союзу.
Григорій Кравченко — один із небагатьох загиблих на війні генералів,
прах якого навіки упокоївся у Кремлівській стіні Москви
Григорій Кравченко народився на нинішній Дніпропетровщині, звідки 1914-го його родина переселилася до Казахстану. Звідти, тікаючи від голоду, що лютував 1921 року на заселених українцями територіях, Кравченки переїхали до Курганської області Росії.
Майбутній льотчик закінчив школу колгоспної молоді й перший курс землевпорядного технікуму, з якого його за спецнабором відправили до військової авіашколи. За рік його вважали повноправним авіатором.
Кравченко мав усі шанси стати типовим пілотом-недоучкою без жодної базової освіти, яких масово клепали для задоволення нагальних потреб армії тодішні військові школи. Лише наполегливість у здобутті професійної майстерності й аналітичний підхід, за якого молодий льотчик старанно занотовував результати кожного чергового польоту і працював над усуненням помилок та освоєнням усіх технічних можливостей бойової машини, зробили із нашого земляка аса і достойного своєї посади воєначальника.
У 1934 році Кравченка як кращого пілота направили до команди випробувачів нових літаків, а у 1938-му майстер пілотування опинився в Китаї, небо над яким захищали від японських агресорів так звані радянські добровольці. У першому бою він знищив два літаки противника, хоча його і підбили. Проте він зумів посадити свій винищувач на рисовому полі.
Упродовж піврічного відрядження до Китаю Кравченко здобув 10 повітряних перемог, за що йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу.
Під час радянсько-японського конфлікту на Халхіл-Голі він продемонстрував ще один талант. Очолений ним авіаполк менш ніж за три місяці боїв знищив 262 ворожі літаки. Отож вдруге звання Героя Кравченко отримав уже не як ас, а насамперед як умілий командир.
Через кілька днів після нападу Німеччини на СРСР Григорій Кравченко терміново очолив фактично розгромлену авіадивізію, в якій із 199 штатних літаків залишилось 72. Однак керовані ним пілоти зуміли затримати на три доби переправу ворога через ріку Березину та сміливим неочікуваним ударом по ворожому аеродрому перетворили на мотлох майже 100 німецьких бомбардувальників і винищувачів.
Не менш вагомий внесок Кравченка в оборону Москви, де його льотчики в окремі дні знищували більше ворожих танків, ніж артилеристи, танкісти і піхотинці разом узяті. Прорив блокади Ленінграда — ще одна легендарна битва, в якій прославилася керована першим двічі Героєм авіадивізія. Саме тут загинув генерал Кравченко, збивши в останньому бою чотири літаки ворога. Він міг керувати пілотами із землі, але надто любив небо і вважав, що особистий бойовий досвід — запорука вмілого командування льотчиками.
