З наближенням дати 15 лютого актуалізується тема «афганської» війни. В суспільстві піднімаються питання щодо доцільності відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, особливо в масштабі держави. Після Другої світової війни військовослужбовцям прийшлося приймати участь у локальних війнах і військових конфліктах на території 16 іноземних держав. Їх називають воїни-інтернаціоналісти.
Зрозуміло, що більшість учасників бойових дій виступають за збереження цієї дати в календарі як пам’ятної.
Не дивлячись на то, що після виведення військ з Афганістану в 1989 році війна була визнана помилкою, що заслуговує морального і політичного осуду, але це зовсім не означає, що не треба шанувати тих, хто ризикував своїм життям, виконуючи свій військовий обов’язок за наказом політичного керівництва держави і військового відомства. Чи є в цьому вина, що їм прийшлося виконувати «інтернаціональний обов’язок», не зрозуміло в ім’я чого, чи кого в умовах того режиму і в тієї державі, де вони жили?
На заклик окремих політичних діячів, які бажають викреслити з пам’яті людей події і досягнення «радянської доби», хотілося б запитати: що ви особисто зробили для економічної могутності України і покращення життя людей? Чи проходили ви військову службу і були хоч один раз під обстрілами? Чи побудували ви за часи незалежності України завод, шахту, електростанцію? Чи не бачите ви свою провину у війні на сході країни, коли кричали:« Москалів і жидів геть з України!»? А тепер вони захищають не тільки країну, але і вас, щоб ви мали можливість відпочивати на Мальдівах або Сейшелах.
Чому ви пропонуєте забути про 150 тисяч учасників бойових дій в Афганістані, які мешкають сьогодні в Україні, про більш ніж 3 тисяч загиблих? Чому в суспільстві окремі політики «приватизують» інтерпретацію історичних фактів, вважають правильними тільки власні погляди? На жаль, на ці багато запитань важко почути відповіді від тих, хто зашорений на правому радикалізмі.
В умовах воєнного протистояння нагальною потребою є консолідація суспільства, у тому числі довкола історичного минулого і традицій старших поколінь.
