" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Загинув на афганській війні Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
 


Погода
Погода!


40984676 Відвідувачів
Орденские планки – ветеранам
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Міністерство оборони
Укрінформ
Урядовий портал
Загинув на афганській війні Надрукувати Надіслати електронною поштою
Майже десятилітня Афганська війна у нашому краї ще й досі пам’ятна тривожною тугою сумних сповіщень і втраченим цвітом молодих життів. Лише з Хмельниччини у її горнило було відправлено 3230 юнаків, 110 з них загинули, а 83 повернулись інвалідами, ще двоє пропали безвісти. Непоправних втрат, які й нині відлунюють щемом в душі тих, хто пройшов Афган, та їхніх рідних, зазнала й Шепетівщина.
Хочу розповісти про Миколу Домініковича Остапчука — прапорщика, начальника секретної частини Хирівської десантно-штурмової бригади. Він — наш земляк.

hmelnitsk_010319_01.jpg
Народився у Шепетівці 27 грудня 1952 року. Його батько свого часу працював кореспондентом, до речі і у нашій міськрайонній газеті.
У 1960 році родина Остапчуків переїхала на постійне місце проживання у місто Ізяслав. Тож далі Микола навчався у тамтешній середній школі №1. За успішне навчання та зразкову поведінку неодноразово отримував грамоти та подяки. Був активістом, завжди брав участь у різних шкільних заходах.
З 1971 по 1973 рік Микола Остапчук проходив строкову військову службу в одній з військових частин в Групі радянських військ у Німеччині. Коли настав час обирати професію, він вирішив стати військовим. Згодом вступив до школи прапорщиків у Бердичеві, по закінченні якої служив у військовій частині Ізяслава.
Про своє відрядження до Афганістану нікого не повідомив. Тільки після народження донечки, щасливий, повідомив дружині Світлані, що їде до Львова.
Згідно з наказом командування у 1979 році був направлений у містечко Хирів на Львівщині, в окрему десантно-штурмову бригаду.
У Республіці Афганістан з лютого 1980 року. Був комсоргом батальйону. Дбав про кожного бійця, аби не втрачали, як кажуть, морального духу. Адже на той час у радянській армії не було психологів.
hmelnitsk_010319_02.jpg
Микола Домінікович був хорошим командиром, наставником і учителем. З ним можна було спілкуватись на різні теми, адже за віком, він був одним із найстарших у батальйоні. Його поважали і солдати, і офіцери.
При виході батальйону на бойові завдання, своїм прикладом надихав воїнів на героїчні вчинки. Загалом брав участь у більш ніж 20 бойових операціях.
6 березня 1981 року Микола Остапчук загинув при виконанні завдання внаслідок вибуху душманської  гранати. Указом Президії Верховної Ради СРСР посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.
Микола ЛІОНЧУК,
член Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану.
На знімку: Микола Остапчук після бойової операції у провінції Кунар, біля Асадабада (травень 1980 року)
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.