" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - "ТРЕТІЙ ТОСТ" №5-6 (653-654) БЕРЕЗЕНЬ 2020 РІК Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
 


Погода
Погода!


40980212 Відвідувачів
Урядовий портал
Орденские планки – ветеранам
Укрінформ
Міністерство оборони
Боевое Братство
Президент України Офіційне інтернет-представництво
"ТРЕТІЙ ТОСТ" №5-6 (653-654) БЕРЕЗЕНЬ 2020 РІК Надрукувати Надіслати електронною поштою
З Міжнародним жіночим днем!

Милі жінки!

     Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) прийміть найщиріші вітання з нагоди 8 Березня – свята, що оспівує красу, щедрість душі, мудрість і велике терпіння жінки.
      Ви завжди оточуєте близьких людей любов'ю та увагою, незважаючи на численні турботи, даруєте спокій і щастя, ділитеся своїм теплом, надихаєте на подвиги, творчість, працю. Ви – наш надійний тил і повсякденна опора.
     Сьогодні, в цей нелегкий для нашої країни час, ви підтримуєте захисників України усім, чим можете: активно берете участь у волонтерській роботі, в наданні медичної допомоги на фронті й в госпіталях, у реабілітації і психологічній підтримці та інших добрих справах.
     Воїни-інтернаціоналісти здійснюють все можливе для соціального захисту матерів і вдів наших полеглих бойових друзів і жінок, які працювали у військових частинах Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.
     Бажаю вам любові й поваги, нев’янучої краси, омріяного щастя і вічної молодості. Нехай весна несе сонячне тепло, благополуччя і світлу надію  на щасливе, красиве життя. Радості вам, оптимізму, святкового настрою, гарних квітів, миру і добра!
З глибокою повагою – Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ, голова УСВА.

Актуальне інтерв’ю

«Афганцям» потрібні моральна підтримка та увага з боку держави

       Про те, як живуть ветерани Афганської війни, про їхні успіхи і проблеми інформаційному агентству АрміяInform розповів голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький.
     – Сергію Васильовичу, скільки в Афганській війні брало участь українських військовослужбовців?
     – За нашими підрахунками з України в Афганістан було відправлено близько 160 тисяч українських громадян. Для порівняння: Росія – 50%, Україна – 25%, решту 25% розділили між собою інші республіки Радянського Союзу. За роки війни з Афганістану не повернулися додому 3360 українців, загинули – 3280, зникли безвісти – 80, поранено –  понад 8000, стали інвалідами – 3560, залишилися без синів 2729 матерів, 1982 батька, стали вдовами 505 молодих жінок, сиротами зосталися 711 дітей.
     –  15 лютого – особливий день для ветеранів-«афганців». Що означає він для вас?
     – Для мене, як і для будь-якого солдата, він дуже важливий, бо це день закінчення війни. Як для старшого покоління – 9 Травня. Коли припиняють гинути наші побратими і однополчани. 15 лютого – це день пам’яті тих, хто виконував військовий обов’язок за межами Батьківщини. За роки війни там загинули понад три тисячі військовослужбовців українського походження. Безумовно, ці втрати непоправні. Це трагедія для близьких, для всієї країни. Ми маємо схилити голови перед ними і не забувати про їхній  подвиг, бо ця пам’ять проектується на нові покоління.
     Цими днями в Україні відбулися пам’ятні заходи, що дуже важливо. І це пам’ять не тільки про полеглих, а й про живих, що створює особливий настрій, особливе ставлення до ветеранів бойових дій і ветеранів-«афганців».
     –  Чим займається Українська Спілка ветеранів Афганістану останнім часом? Які успіхи маєте?
     – Після закінчення війни в Афганістані в Україні залишилися діти-сироти, батьки яких загинули. Ми взяли їх під опіку, допомогли здобути освіту тим, хто особливо цього потребував, від УСВА започаткували стипендії. Це важливо, бо в Україні нині, за нашими підрахунками, близько тисячі сиріт залишилися після «східної війни». Хто подумає про них? Зараз наші ветерани-«афганці» беруть шефство над дітьми полеглих героїв АТО.
     Зберігаємо пам’ять про загиблих побратимів. Загалом в Україні встановлено 559 пам’ятників полеглим воїнам-«афганцям». А до них уже додаються пам’ятники і загиблим атовцям.
     Торік вдалося добитися суттєвого збільшення пенсій інвалідам війни строкової служби. Проводимо велику роботу із забезпечення протезами, інвалідними візками «афганців» і атовців, допомагаємо їхнім сім’ям.
     – Як нині живуть воїни-інтернаціоналісти? Як соціально захищені та які мають проблеми?
     – Фактично коли ще тривала війна в Афганістані  ми почали боротися за свої права, за вирішення соціальних проблем. Із часом ці питання змінюються. Якщо тридцять п’ять – сорок років тому були питання одні (навчання, здобуття професії), то тепер –зовсім інші. І перша проблема – в контексті медичному. Бо війна дається взнаки. Ті поранення, хвороби, які ми перенесли за час війни, бойові психологічні травми виходять назовні. На жаль, у нас знову немає порозуміння з державою, бо нині стоїть питання про ліквідацію військових шпиталів і скорочення видатків на їх діяльність.
     Американські радники наводять приклади про кількість реабілітаційних центрів для ветеранів зарубіжних воєн, які працюють в їхній державі. Приміром, в одному лише штаті Техас таких закладів 64. А в нашій країні їм, навпаки, урізають фінансування. Тобто, у специфічному медичному обслуговуванні, санаторно-курортному лікуванні потреба зростає, а забезпечення, на жаль, не покращується. Невже це і є «справжнім» ставленням держави до тих солдатів?
     Сьогодні найбільше ветеранам-«афганцям» потрібні повага і моральна підтримка. Бо чим далі відходимо від тих подій, тим помітнішою стає неувага суспільства до цих людей. І влада насамперед має розуміти, що ветерани – це саме ті люди, котрим не просто потрібно приділяти час, а й займатися їхньою проблематикою, адже війна назавжди змінює особистість.
     – Як можна порівнювати війни – ту, що триває на сході України, з Афганською?
     – Це зовсім різні війни. І в ідеологічному, і у військовому сенсі. Але війна є війна. На Донбасі воював мій брат, який чотири рази там був у відрядженні. Я тоді дуже зрозумів своїх батьків, і того ж мого брата, що вони тоді відчували, пережили, коли я був у Афганістані. І кожна мати, кожен батько, брат чи сестра це розуміють. Тому порівнювати можна принципово. Але у кожній війні, кожному конфлікті є свої відмінності, прикмети свого часу.
     – Як оцінюєте стан військово-патріотичного виховання сучасної молоді?
     – Одним із основних напрямів діяльності нашої Спілки є військово-патріотичне виховання молоді. Під нашим патронуванням в Україні діє близько 240 клубів військово-патріотичного вишколу. Недавно вихованці нашої київської «Школи мужності», яку очолює ветеран Афганської війни Вадим Марченко, приїхали з Іспанії, з чемпіонату з карате. Шість разів Гімн України лунав над спортивною ареною. Наші хлопці отримали шість золотих медалей! А цьому передувала велика виховна патріотична робота.
     Також щороку проводимо десятки спортивних змагань пам’яті загиблих у Афганістані. Приміром, у Києві майже тридцять років проводять змагання з веслування, військового орієнтування, в яких беруть участь близько тисячі спортсменів. Але, на жаль, у нас є великі сумніви, чи відбудуться такі змагання цього року, бо торік на їхнє фінансування практично не було коштів.
     Патріотизм – це не лише слова, а й серйозні ресурсні вкладення.
     – Які завдання стоять перед Спілкою?
     – Добиватися суттєвого збільшення пенсій ветеранам та інвалідам – учасникам бойових дій, монетизації пільг, поліпшення медичного обслуговування й санаторно-курортного забезпечення.
     – Чого б хотіли побажати побратимам?
     – Щастя, здоров’я, Україні – мирного неба!
Інтерв’ю вела
Тетяна РУБАН.

О сыне, войне и времени

Лейтенант Виктор Вадимович Ильяшенко погиб 30 апреля 1984 года в Панджшерском ущелье, когда в засаду попал 1-й батальон 682-го мотострелкового полка. Потери в том бою стали одними из самых ощутимых для советской армии за все годы Афганской войны. Тогда по разным данным погибли не менее 60 человек, более сотни были ранены.
Квартира Надежды Григорьевны Ильяшенко похожа на маленький мемориал. Здесь очень бережно сохраняются вещи ее единственного сына Виктора, погибшего в Афганистане. Для родителей все, что связано с их детьми, не имеет цены. Тот трепет, с которым Надежда Григорьевна показывала мне семейный архив, тяжело передать словами.  Фотографии, письма юного курсанта, открытки, которые он красивым почерком подписывал ей на праздники, – у каждой вещи своя история, и рассказывать их мама может бесконечно. 
– Виктор родился 2 февраля 1961 года в Ленинграде, где его папа учился в артиллерийской академии, а я работала на экспериментальном комбинате начальником планового отдела, – рассказывает мама. – Наверное, все родители считают, что у них дети необыкновенные. Я тоже так считаю. Сын с детства никогда не приносил мне никаких хлопот, был самостоятельным. В полтора года он нам уже перелистывал «Мойдодыр» точно в том месте, где надо было его перелистывать. К четырем годам мы его обучили азбуке. Ему понадобилось как-то написать письмо бабушке на Украину. Хотел у нее попросить колбасы. И вот печатными буквами описал свою проблему. Но слово не помещалось на одной строчке. Так он написал «кол» и перенес «басы». Мы, конечно, были удивлены. 
Ходил с нами на лыжах, катался на коньках. Слушался. Когда в детский сад ходил, мы получили квартиру, сказал: "Мама, я буду сам убирать свою комнату".  Ему тогда было пять лет. В шесть лет сам ходил в магазин – покупал продукты, когда я болела, когда отсутствовала. Очень любил ежиков, птичек, рыбок, котиков, собачек. Все это у нас было. И даже была одна змея. 
   Когда сын пошел в школу, нагружали мы его. Заставляли учиться, играть на баяне. Конечно, ему этого не хотелось, но он не мог спорить. Когда переехали из астраханских степей в Киев, купили гитару, на которой он очень любил играть. Цветочки выращивал. И у меня даже сейчас есть два кактуса, которые он в 75-м году принес в дом, и «тещин язык». Вот сейчас эти цветы в моей комнате. Я с ними общаюсь. Благодарю сына за то, как они цветут. А они очень хорошо цветут всегда. 
В школе сын учился нормально. У него было свое мнение о прочитанном, о том, что говорили преподаватели. На этой почве были какие-то, может быть, и трения. Читал внимательно. Мы читали кое-что вместе. Когда мне нравилось, я говорила, чтобы он прочитал. И когда мы уже обсуждали, намного глубже воспринимал и авторов, и героев произведения. Витя очень хорошо писал сочинения. 
Десятый класс заканчивал на Черниговщине, в Остре. Там преподаватели были очень довольны, потому что организовал стенную печать, проводил хорошие политинформации.
     Виктор хотел делать все красивое. В девятом классе научился шить себе брюки. Мечтал быть архитектором, хотел, чтобы дома были секционные, чтобы между этими секциями были переходные дорожки, арки, английские дворики, чтобы были и деревья, и кусты, и цветы, и места для игры детям, для отдыха молодежи. Но я отговорила, и поэтому он сказал: "Ну тогда, мама, хочу быть офицером. Как папа". И поехал в Сумы, в высшее командное училище. Лидерство его отмечали все. И педагоги, и одноклассники. 
По окончании училища писали, кто куда хочет отправиться служить. Нам в письме сообщил: хочет служить в Забайкалье. Но Виктор попал в Германию, в Галле. В первом взводе у него были все ребята с Кавказа и из Средней Азии. Он с такой теплотой говорил, как им трудно, как он хочет, чтобы эти парни не только узнали военное дело, но и чтобы у них немножечко расширились горизонты в жизни. Ну а потом был приказ: холостяков – в Афганистан. Это в 1984 году. 
У него от нас не было никогда никаких секретов, никаких тайн. Но сын не сказал мне, куда едет. Сказал, что едет на повышение квалификации, как ему папа посоветовал. Но мое сердце и душа чувствовали. 
Мы знали, что в Афганистане идет война. И я так думаю, что сын мой сам написал рапорт, чтобы поехать туда. Потому что было так принято – помогать нуждающимся. Помогать – это просто остановить плохое отношение людей друг к другу. 
Когда он ездил к бабушке, познакомился с девочкой. Через три года после гибели Вити она вышла замуж, родила сына и назвала его Виктором. Этот мальчик вырос тоже очень настоящим. Как-то подошел ко мне и так тепло, по-доброму обнял. Мне было очень приятно. Мы общаемся, по праздникам звоним друг другу. 
Виктор писал письма из Афганистана. Они были без конкретики, но в них красной линией проходило, что вот та тактика, вот та стратегия, вот в таких условиях, которые познаются там, она очень нужна для настоящих командиров. Это чувствовалось, но я думала, что это он пишет для отца. Для меня это было закрыто все. Мне ничего не объясняли. Не говорили, пока седьмого мая 1984 года не привезли гроб. Военком сам приехал к нам, посадил в машину. Ничего не помню, как было, что мне говорили – я делала. 
     Когда сын попал в Афганистан, служил в Чарикаре – провинция Парван. Попал в батальон, который назывался «королевским» – фамилия командира была Королёв. Десять выходов у Виктора было на операции. Как он там вел себя, не знаю. Он не писал. 
Один парень из Харькова – Алексей Филиппов приезжал в Киев на лечение. Все хорошие слова, которые он знал, сказал о моем сыне. И говорит: «Если бы он не вовремя вызвал артиллерию и вертолеты, то нас никого бы не осталось». Потому что у  них была операция в Панджшерском ущелье внизу и почему-то без прикрытия сверху. Были просчеты, может быть, не очень высокая квалификация командиров – чего-то не учли. «Третий тост мы всегда пьем за Виктора, потому что если бы он не сделал это вовремя – нас бы не было», – сказал Алексей. Когда уже начали вертолеты работать, то моджахеды ушли. И остались наши раненые.
      Юра из Соломенского района подходил ко мне на кладбище и говорил, что был там. Снимали фильм о событиях в Панджшерском ущелье.  Говорил, что когда они туда приехали, их не пускали. Но они сказали: «Нас матери попросили, чтобы мы положили венки там, где погибли их сыновья». Разрешили им туда пройти и уже относились нормально. 
Может быть, тогда Советскому Союзу не очень нужно было вникать в жизнь других государств. Но все, на мой взгляд, было сделано для того, чтобы помочь тем, кто обижен. А наша молодежь считала, что они обязаны. Это категория людей, которые свою судьбу отдали службе народу. Они по-своему это понимали, что должны служить народу. А в каком смысле? Конечно, убивать нельзя. Это большой грех, и они не думали, наверное, что нужно убивать. И, на мой взгляд, всегда, то ли на своей территории, то ли на чужой, но у людей первое оружие, которым они должны пользоваться, это разум и слово. Все виды вооружения должны быть для страховки, а основное – дипломатия, слово. Ведь забирать жизнь – преступление. 
Тяжело терять детей своих. Тем более, что у меня был единственный сын. Он погиб в 23 года и три месяца без трех дней. Готовился к такой большой жизни. Не получилось…
Записал Евгений ЛЕВЧЕНКО.

Молимся о мире

        В Киеве в академическом Свято-Воскресенском храме памяти погибших и ветеранов Афганистана началось круглосуточное чтение неусыпной Псалтири.
Как сообщает Центр информации УПЦ, состоялась встреча с настоятелем храма протоиереем Сергеем Ющикоми и представителем Украинского Союза ветеранов Афганистана по случаю начала круглосуточного чтения неусыпной Псалтири о здравии воинов и тех, кто ранен, об упокоении погибших воинов и о мире в Украине.
В период Великого поста Псалтирь будут непрерывно читать воспитанники Киевских духовных школ, священнослужители, воины-«афганцы», участники боевых действий на востоке Украины. К круглосуточному чтению Псалтири во время Великого поста могут присоединиться все верующие, для кого особенно важна усиленная молитва о близких.
Круглосуточное чтение Псалтири – древняя монастырская традиция, благодаря которой монахи вымаливают весь мир. Псалмопение – молитвы особой силы, совершаются и днем, и ночью. Кроме поминовения живых и умерших, возносятся молитвы с особыми просьбами и призыванием Божией благодати.
Круглосуточное чтение неусыпной Псалтири в Афганском храме в период Великого поста проводится пятый год по благословению Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Митрополита Онуфрия и ректора КДАиС епископа Сильвестра.

Требуется экстренная помощь!

Владимир Александрович Возбранный не щадил и не щадит себя. По первому зову, по зову сердца он прибывает в воинские подразделения, в госпитали, к ветеранам на все торжественные и мемориальные мероприятия. Его песни и музыкальные композиции всегда поднимают боевой дух и настроение, вызывают чувство патриотизма, воспитывают молодежь. Его ждали и ждут жители населенных пунктов Украины, обделенные радостями встречи с настоящим искусством.
Он со своим творческим коллективом «Ташакор» помогал нам выжить в эти трудные годы. Теперь экстренная помощь нужна самому Владимиру. Думая о других, работая на других, он запустил собственную болезнь с неутешительным диагнозом. Впереди сложнейшие операции и длительное, мучительное лечение, требующее значительных средств.
Призываем срочно оказать помощь нашему другу, соратнику-«афганцу», настоящему бойцу, отдать ему наш долг за все, что он сделал для всех нас.
Средства просим направлять на личную банковскую карточку Владимира Возбранного – «ПриватБанк» № 5168 7551 0715 6396.
С. ЧЕРВОНОПИСКИЙ,
председатель УСВА.

Воїни-«афганці» – українській армії

Від небайдужих тернополян

     Голова Тернопільської обласної організації УСВА Сергій Лісовий разом з групою волонтерів побував у військових підрозділах на передовій.
     Тернопільські волонтери учергове доставили українським воїнам три тонни вантажу, це продукти харчування, засоби особистої гігієни, маскувальні сітки, бензопили, солодощі, вареники, зліплені українськими господинями в ГО "Бункер С", і багато іншого майна,  вкрай необхідного на фронті. 
     Щира подяка волонтерці зі Зборівщини Уляні Білик і всім небайдужим людям, які долучилися до цієї поїздки. Окрема подяка ветеранам-«афганцям» Миколі Гой, Олегу Пододворному, Олегу Сікорі і Петру Ридзаю за допомогу в організації доставки всього вантажу, необхідного нашим воїнам на передовій.
Василь КОГУТ,
перший заступник голови ТОО УСВА.

Народна дипломатія

У гості до сусідів

     На запрошення голови Ямпільської районної Спілки ветеранів війни в Афганістані Олександра Білінського в Ямполі перебувала з візитом у відповідь делегація учасників бойових дій в Афганістані із сусідньої Молдови.
Гостей приймали Ямпільський міський голова Анатолій Юрченко, голова районної ради Сергій Гаджук, заступник голови райдержадміністрації  Михайло Труба. У зустрічі взяли участь члени президії Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані Петро Кирилішин, Григорій Цирканюк, Олег Войтович і активісти районної організації.
Петро Кирилішин за дорученням Правління УСВА вручив нагороди УСВА – медалі «За заслуги» третього ступеня міському голові Ямполя Анатолію Юрченку, голові Ямпільської районної ради Сергію Гаджуку,  заступнику голови райдержадміністрації Михайлу Трубі.
Учасники зустрічі поклали квіти до обеліска слави, до пам’ятного знака героям-ямпільчанам, загиблим у війні на сході України, і до меморіалу полеглим в Афганістані воїнам Ямпільщини.
Гості завітали до музичної школи на фестиваль патріотичної пісні, який проводиться третій рік поспіль, відвідали кімнату-музей Афганської війни, побували у музеї Козацької слави.
Зустріч відбулася у дружній і теплій атмосфері, обговорено проблемні питання ветеранів війни в Афганістані. На згадку присутні обмінялись пам’ятними сувенірами.
Прес-служба Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Щорічна разова грошова допомога

Понад мільйон ветеранів війни і жертв нацистських переслідувань отримають щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року розміром від 570 до 4120 гривень, повідомляє офіційний  сайт Кабінету Міністрів України.
Це передбачено постановою Кабінету Міністрів «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», прийнятою урядом на засіданні 19 лютого 2020 року. Допомогу отримають 1 003 333 осіб, на це в Держбюджеті передбачено понад 1,3 млрд гривень.
Рішенням уряду встановлено розмір виплати ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, що становить:
  – особам з інвалідністю внаслідок війни і колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 4 120 гривень, II групи – 3 640 гривень, III групи – 3 160 гривень;
  – учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, – 1 390 гривень;
  – особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 4 120 гривень;
  – членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 900 гривень;
  – учасникам війни і колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 570 гривень.

На захисті соціальних прав ветеранів

Вінницька область

        У Вінниці під стінами облдержадміністрації та обласної ради на мітинг зібралися учасники ліквідації аварії на ЧАЕС і ветерани війни в Афганістані з різних районів області. Про це передає Depo.Вінниця.
        Протестувальники стурбовані скороченням фінансування й чутками про можливе закриття "чорнобильського" диспансеру і госпіталю. Люди приїхали із більшості районів і міст Вінниччини. Вони вимагають не допустити закриття обласного диспансеру радіаційного захисту і госпіталю для інвалідів війни.
       «Бюджет нашого диспансеру вже скорочують на  8 мільйонів гривень, тобто – на 40%, -- говорить голова обласної організації "Союз Чорнобиль" Микола Бойчук. – Фактично на половину доведеться скорочувати або зарплату медиків, або самих працівників. Нас не влаштовує ні те, ні інше. Ми прийшли, щоб захистити наш «чорнобильський» заклад і не дати його скоротити».
      Змінами у принципах фінансування медичних закладів невдоволені й воїни-«афганці». «Госпіталю  для інвалідів війни рекомендують заробляти кошти, але це не та установа, яка може заробляти. Там мають лікувати учасників бойових дій, ветеранів війни. А це люди, які можуть не мати коштів, щоб оплачувати своє лікування. За них це повинна робити держава», – говорить голова обласної організації ветеранів війни в Афганістані Петро Кирилішин.
       За словами мітингувальників, наступну акцію протесту вони у квітні проведуть у Києві. Але ще доти хочуть почути від влади, як вона збирається розв’язувати порушені проблеми.

Волинська область

Депутати Волинської обласної ради виступили зі зверненням до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я і Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб про фінансування госпіталів ветеранів війни. 
Депутати обласної ради підтримують проведення реформи у галузі охорони здоров’я, яка гарантує пацієнтам медичну допомогу відповідно до пакетів медичних послуг через запровадження нових механізмів фінансування. Водночас у процесі реформування галузі є низка проблемних питань.  Зокрема, існують ризики значного погіршення медичного обслуговування ветеранів війни, яке гарантоване їм Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту».
У Волинській області функціонує один спеціалізований заклад, який надає медичну допомогу учасникам АТО-ООС, воїнам-інтернаціоналістам і ветеранам Другої світової війни. Зважаючи на різні патології, наслідки черепно-мозкових травм, поранень, існує потреба відновного лікування цієї категорії пацієнтів. Проте підприємства охорони здоров`я  такого типу не можуть конкурувати з іншими комунальними, державними й приватними закладами, оскільки вони, насамперед, виконують соціальну функцію. 
Сьогодні в області проживає 31617 ветеранів війни, з них 10723 – учасники АТО-ООС. У запропонованих НСЗУ пакетах медичних послуг немає безоплатних стоматологічних послуг, зубного протезування, фізіотерапевтичних послуг (у тому числі – масажу, бальнеотерапії), послуг з психологічної реабілітації.
Потреба в коштах на 2020 рік для забезпечення належної роботи КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» облради становить 42 мільйони гривень. Ці видатки не можуть бути забезпечені за рахунок власних надходжень до обласного бюджету.
Укладання договорів з НСЗУ, подальше фінансування госпіталів ветеранів війни згідно з програмою медичних гарантій, якою не враховано ці нормативи, призведе до їхнього невиконання. Держава повинна гарантувати  учасникам війни передбачене законодавством право на безоплатне лікування і реабілітацію. Медичне обслуговування цієї категорії громадян має фінансуватися уніфіковано за встановленими державою правилами й забезпечуватись за рахунок коштів державного бюджету.  
Зважаючи на соціальні аспекти проблеми, депутати Волинської обласної ради вважають, що питання медичного обслуговування ветеранів війни і подальшого фінансування регіональних госпіталів для ветеранів війни повинні вирішуватися на державному рівні як невідкладні, оскільки будь-яке зволікання може призвести до закриття комунальних спеціалізованих закладів, які надають медичну допомогу учасникам АТО-ООС і ветеранам війни, значно погіршить ситуацію з медичним обслуговуванням громадян цієї категорії.

Дніпропетровська область

Учасник бойових дій в Афганістані, член  Дніпропетровської обласної організації УСВА Віктор Щербина у зв’язку з погіршенням умов лікування в обласному госпіталі ветеранів війни звернувся до Урядового контактного центру.
Після отримання невтішної відповіді від Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Леонідович написав чергове звернення. Те, що відбувається у госпіталі, це створення умов для знищення закладу охорони здоров'я, вважає ветеран. «Як громадянин України, платник податків вимагаю звернути на цю проблему увагу й відновити фінансування госпіталю у повному обсязі відповідно до потреб лікування ветеранів та інвалідів війни».
Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації В. Кулик після довгого переліку законодавчих положень і обов’язків керівника медичного закладу проінформував про норми грошових витрат на харчування і медикаменти у закладах охорони здоров’я для ветеранів війни і про те, що госпіталь фінансується у повному обсязі. 
«У мене немає претензій до медичного персоналу, але лікарі не можуть лікувати лише добрим словом, їм для виконання своєї роботи необхідні відповідні умови, обладнання, ліки. Усе це залежить від фінансування. Чому фінансування госпіталю привело до звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод?, – запитує ветеран. – Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; чинна мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності». То чи сприяє держава Дніпропетровському обласному госпіталю ветеранів війни, коли лікування там стає менш доступним і не таким ефективним? Заощаджувати на здоров'ї неприпустимо, адже Людина, її життя і здоров'я .визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З відповіді мені стало відомо, що з 1 квітня 2020 року госпіталь отримуватиме кошти за договором з Національною службою здоров'я України. До якого покращання це має призвести? Чи краще від цього буде ветеранам війни, які проходять лікування у госпіталі?
Чи буде краще медичному персоналу? Чи буде створено умови для ефективного лікування? Напевно, у зв'язку зі змінами фінансування передбачаються і зміни у протоколах лікування ветеранів війни і зміни в умовах праці медичного персоналу госпіталю. То які зміни нас очікують?».
Слушних запитань до влади у ветерана-«афганця» чимало. Які на них будуть відповіді і що зміниться у роботі госпіталю?..

Хмельницька область

Реформа галузі охорони здоров’я і впровадження гарантованого обсягу медичної допомоги змушує керівництво Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» скорочувати медпрацівників. Через брак фінансування якість медичних послуг окремим категоріям погіршується. 

Днями у госпіталі за круглим столом проблему обговорювали представники держадміністрації і ради, департаменту охорони здоров’я, громадських організацій і народних обранців від Хмельниччини. Про це повідомляє «Поділля NEWS». Йшлося також про недосконалість медичної реформи.

 – Ті вимоги, які поставлені в рамках реформи медицини, дещо обмежують подальші можливості існування госпіталю та унеможливлюють рівень його діяльності, – зазначила заступник голови ХОДА Оксана Ситницька.

За словами голови Хмельницької обласної організації УСВА Миколи Приступи, в той час, коли на сході України триває війна, реформа передбачає не лише обмеження фінансування госпіталю, а й скорочення чотирьох десятків медпрацівників. 

Крім того, НСЗУ вимагає скоротити термін лікування у таких медичних закладах до 7 днів, хоча, за словами медиків, це нереально, адже їхні пацієнти – особлива категорія. І реабілітація та оздоровлення у госпіталі триває від 10 до 15 днів. Саме у цей термін можна надати якісну медичну допомогу. 

– Госпіталі мають бути, і вони мають фінансуватися з бюджету держави, – зазначила директор закладу Оксана Бочкарьова.

Постановою Кабміну 2016 року про збільшення грошових витрат на харчування і медикаменти в закладах охорони здоров’я для ветеранів війни витрати на одного пацієнта на день становлять 65 гривень – на медикаменти і 55 гривень – на харчування. Постанова суперечить новій системі фінансування закладів, де прописано виділення коштів лікувальному закладу за пролікованого пацієнта в залежності від захворювання без огляду на соціальний статус і наявні соцгарантії. І це при тому, що в обласному госпіталі щорічно оздоровлюється 5-6 тисяч ветеранів війни. 

Представник департаменту охорони здоров’я переконує: не все так погано, як здається.

– П’ять з 27 послуг, які є пріоритетними і які будуть оплачуватися НСЗУ, госпіталю можуть оплатити. Крім того, можливо, було би доцільно долучити інші міністерства і відомства, – зазначила представник департаменту охорони здоров’я ОДА Ліля Демчук.

Присутні народні обранці від Хмельниччини вважають: проблеми медреформи – поточні, і їх реально вирішити. 

     – Враховуючи обмеженість обласного бюджету, ми маємо спрямувати це до державного бюджету і до профільних міністерств, – сказав народний депутат України Микола Стефанчук. Тобто, за словами нардепа, звернувшись до чотирьох міністерств, можна говорити про повне забезпечення госпіталю без критичного навантаження на бюджет. 

Власне, госпіталь фінансується з обласного бюджету. Але якщо держава візьме на себе частину фінансових зобов’язань, медичні заклади такого типу матимуть право на існування.


Сумська область

Депутати обласної ради, занепокоєні станом просування медичної реформи, одностайно підтримали звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я і Міністерства соціальної політики, повідомляє офіційний сайт Сумської облради. На їхню думку, слід негайно врегулювати на державному рівні низку проблемних питань у цій галузі.

Йдеться про те, що попередньо визначена НСЗУ вартість медичних послуг не враховує повної собівартості заробітної плати медпрацівників, харчування хворого, вартість медикаментів і комунальних послуг.
Другою, не менш важливою проблемою є те, що до переліку оплачуваних НСЗУ пакетів лікарських послуг не включено випадки лікування невиліковних хронічних хвороб людей, які не можуть за медичними показниками перебувати у соціумі чи в установах соціального захисту і потребують посиленої уваги з боку держави. Також поза межами уваги залишились медичні послуги, що надаються дитячими санаторними закладами, насамперед фтизіатричними.
Соціально важливою є необхідність невідкладно вирішити питання фінансування госпіталів ветеранів війни і диспансерів радіаційного захисту населення не НСЗУ за пакетом медичних послуг, а з державного бюджету. Це дозволить гарантувати ветеранам війни, учасникам АТО-ООС і ліквідаторам аварії на ЧАЕС надання визначених законами пільг у частині медичного обстеження, лікування і реабілітації в спеціалізованих закладах на належному рівні.
Саме це питання вже порушувалося на минулій сесії. Тоді депутати облради виклали свої пропозиції у зверненні. Проте й досі на рівні держави справа не зрушила з місця. Водночас право на отримання безоплатного лікування і реабілітації цим та іншим окремим категоріям громадян передбачено на рівні держави законом, воно має бути гарантовано державою, надаватись і фінансуватись уніфіковано за встановленими державою правилами й забезпечуватись нею в повному обсязі за рахунок коштів держбюджету.
Сьогодні в рамках проведення реформування також не вирішеними залишаються питання фінансування навчання інтернів, післядипломної освіти лікарів, пільгових пенсій медичних працівників, медичних обстежень призовників, обов’язкових профілактичних оглядів, придбання дороговартісних ліків для окремих категорій хворих (інсулін тощо). Ці та інші проблемні питання потребують розв’язання на державному рівні за участі зацікавлених профільних міністерств.
Депутати Сумської обласної ради підтримують і схвалюють необхідність проведення системних реформ у галузі охорони здоров’я, які дозволять гарантувати нашим громадянам отримання якісної і доступної медичної допомоги відповідно до сучасних стандартів, але вважають, що її реалізація не може відбуватись із порушенням статті 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод.

Суд захистив закон

Конституційний Суд України 27 лютого ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), передає офіційний сайт КСУ.
Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 і 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551–ХІІ (далі – Закон № 3551) застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
Конституційний Суд України наголосив, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов’язання соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов’язок перед державою у захисті її суверенітету і територіальної цілісності. Водночас невиконання державою соціальних зобов’язань стосовно ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави.
«Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації», – зазначається у рішенні.
Ухвалюючи рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України вважає, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 і 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричинює юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що не відповідає Конституції України.
Положення, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

В організаціях УСВА

Важливі питання – конкретні рішення

У Тернопільській облдержадміністрації відбувся круглий стіл з представниками обласної організації УСВА.
У зустрічі взяли участь заступник голови облдержадміністрації Арсен Марчишан, директор департаменту соціального захисту населення Вадим Боярський, начальник управління регіонального розвитку, інфраструктури і дорожнього господарства Олег Продан, заступник начальника управління охорони здоров'я Тетяна Скарлош, начальник управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Ігор Кульчицький і керівники інших структурних підрозділів ОДА.
Обговорено питання соціального захисту ветеранів війни і членів сімей загиблих, покращання медичного забезпечення в лікувальних і оздоровчих закладах області, перевезення пільгових категорій громадян, умов монетизації пільг, забезпечення житлом по державній субвенції інвалідів війни, підтримка статутної діяльності організації за обласною програмою «Ветеран», виділення земельних ділянок ветеранам війни для ведення особистого господарства та інші проблеми, що потребують вирішення. Керівникам структурних підрозділів ОДА дано доручення в короткі терміни розглянути ці питання і прийняти по них конкретні рішення.
Заступник голови облдержадміністрації Арсен Марчишак подякував ветеранам-«афганцям» Тернопільщини за активну роботу з військово-патріотичного виховання молоді краю й за волонтерську діяльність по допомозі українським воїнам у зоні проведення АТО-ООС.
Василь КОГУТ,
перший заступник голови ТОО УСВА.

Співпраця триває

Відбулася зустріч  керівництва області з представниками Хмельницької обласної організації УСВА.
Голова облдержадміністрації Д. А. Габінет відзначив, що такі зустрічі слугують гарним прикладом для молодого покоління, яке має пам’ятати про загиблих й шанувати тих ветеранів, хто є поруч з нами.
Голова обласної організації УСВА Микола Приступа поінформував про діяльність спілки, про співпрацю з облдержадміністрацією та обласною радою. Йшлося про дотримання соціальних гарантій для ветеранів війни і родин загиблих, про медичну допомогу і пільговий проїзд, монетизацію комунальних послуг.
Активістам «афганського» руху було вручено Почесні грамоти облдержадміністрації.
Відбулася також зустріч активу Хмельницької міської спілки ветеранів Афганістану, членів сімей загиблих з міським головою О. С. Симчишиним.
Людмила АЛЄКСЄЄВА,
заступник голови  Хмельницької обласної організації УСВА.

Конструктивний діалог

     Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов провів робочу нараду з керівниками ветеранських організацій воїнів-інтернаціоналістів, на якій розглянуто питання соціального захисту.
      До розгляду поставлених питань були запрошені голови постійних комісій обласної ради Людмила Немикіна і Володимир Святаш, директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Юрій Шпарага, заступник директора департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації Геннадій Бондарчук, директор комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» Юрій Федченко.
      Як зазначив голова Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану Володимир Рижков, у ветеранському русі є занепокоєння, що останні рішення про надання пільг на проїзд у громадському транспорті, запровадження електронного проїзного квитка, зокрема, ухвалені на рівні держави, а також впровадження в дію другого етапу медичної реформи, а саме перспективи отримання у повному обсязі лікування у вузькопрофільному медичному закладі області вже з 1 квітня поточного року, спричинять соціальну напругу у ветеранських колах.
      – Безумовно, окреслені питання потребують вирішення, депутатський корпус ніколи не стояв осторонь цих болючих питань. Щороку на підтримку проектів чорнобильських організацій з обласного бюджету виділялися кошти, також необхідне фінансування спрямовувалося на захищені статті – заробітні плати працівникам медичних установ і комунальні платежі. Ситуація, коли Міністерство охорони здоров’я просто самоусунулося від відповідальності за впровадження реформи у регіонах, викликає обурення, – зауважив голова обласної ради. –  На покриття фінансового дефіциту медичних закладів області тільки на 9 місяців поточного року з обласного бюджету ми маємо спрямувати майже 550 мільйонів гривень, у тому числі на створення реабілітаційного центру в госпіталі ветеранів війни – 32 мільйони.
      Воїни-інтернаціоналісти звернулися до голови обласної ради за сприянням у розповсюдженні у районах області Книги пам’яті, в якій викладено біографії загиблих «афганців», уродженців Харківської області, а також про отримання методичної допомоги у реалізації проектів ветеранських організацій.
      За результатами наради голова обласної ради запевнив представників ветеранських організацій воїнів-інтернаціоналістів, що окреслені питання будуть опрацьовані, зокрема найближчим часом обговорять питання нарахування тарифів з представниками установ-постачальників газу.
      – Від імені депутатського корпусу висловлюю підтримку ветеранському руху і повагу за конструктив у обговоренні цих складних тем. Не повинно бути політичного забарвлення у вирішенні питань надання медичних послуг, забезпечення пільгового проїзду у громадському транспорті, формування тарифів тощо. Тут на першому місці має бути виключно справедливість, – зауважив Сергій Чернов і від імені депутатів вручив відзнаки обласної ради.
      За активну громадську діяльність, значний особистий внесок у розвиток ветеранського руху і військово-патріотичне виховання молоді Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава» нагороджено голову Пісочинської районної Спілки ветеранів Афганістану Олега Новікова. Грамоту Харківської обласної ради вручено голові Нововодолазької районної Спілки ветеранів Афганістану Сергію Воротняку. Заступник голови Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану Інна Черненко відзначена Подякою голови Харківської обласної ради.
Офіційний сайт Харківської обласної ради.

Квіти і тепло для мами

      Представники Ратнівської районної організації Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану Сергій Філіпчук, Петро Королік, Лук’ян Вознюк провідали матір загиблого побратима Петра Штика.
     Зустріч з Олександрою Володимирівною відбулася в Самарівському ліцеї імені Петра Штика. Приїхав побратим з Ковеля Михайло Гребенюк, який разом служив з Петром в Афганістані, й розповів про останні дні його життя. Присутніх привітав голова Самарівської ОТГ Микола Маргес. 
     Лунали спогади, добрі слова, пісні від школярів. Кожному з нас було важко стримувати сльози, дивлячись на стареньку згорьовану матір. Від імені Ратнівської районної організації УСВА Олександрі Володимирівні вручили подарунок і квіти. 
      Воїни-«афганці» відвідали кімнату бойової слави імені героя і поклали квіти на могили Петра Штика, Василя Корнелюка, Миколи Левонюка, Петра Олексюка, Антона Тарасюка.
Сергій ФІЛІПЧУК,
голова Ратнівської районної організації ВОСВА.

Реализован проект бахмутских «афганцев»

В помещении Бахмутской центральной городской библиотеки (Донецкая область) воины-интернационалисты встретились с молодежью и жителями громады, сообщает сайт города.
Вместе вспомнили страницы истории Афганской войны, о мужестве, подвиге и героизме участников боевых действий того времени и о тех, кто отдал свою жизнь, выполняя интернациональный долг.
Председатель Бахмутского городского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Сергей Ситников представил участникам встречи результаты выполнения проекта «Афганистан живет в моей душе», который реализован благодаря участию в городском конкурсе по определению программ, разработанных институтами гражданского общества города. Стоимость проекта – 10 тысяч гривен. Общественной организацией создана креативная зона с предметами войны, со стендами, где размещаются фотографии воинов-интернационалистов.

Подарунки воїнам-«афганцям»

У Володимир-Волинському культурно-мистецькому центрі на Волині відбулася зустріч воїнів-«афганців».
Голова міськрайонної організації УСВА Іван Омельчук поділився спогадами про війну, розповів про втрати, про те, що довелося пережити її учасникам і рідним, зазначивши, що сьогодні військові змушені захищати вже свою землю. Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Іван Омельчук подякував за підтримку Олегу Борбелюку, Сергію Ковальчуку, Максиму Клим’юку, Руслану Морозу, Руслану Бормовому і міській владі.
Книги «Афганістан» у вигляді ЗD повної оригінальної карти цієї країни в зменшеному масштабі подарував ветеранам Максим Клим’юк. Книгу також отримав засновник військово-патріотичного центру “Третій полк” Руслан Бормовий і гості з Тернополя – гурт «Долг».
Прес-служба Волинської обласної організації УСВА.

В організаціях УСВА

Не шкодували свого життя

На Буковині біля пам’ятника, на якому викарбувано прізвища семи полеглих заставнівчан, відбувся мітинг.
У ньому взяли участь представники влади, районної організації УСВА, працівники установ райцентру, громадськість. Благочинний Заставнівського району настоятель Свято-Миколаївської церкви отець Дмитро Костащук відслужив поминальну панахиду і помолився за упокій душ усіх полеглих. 
Учасники мітингу до підніжжя монумента поклали квіти й запалені лампадки, пам’ять загиблих воїнів-«афганців» вшанували хвилиною мовчання.
Як зазначали у своїх виступах голова райдержадміністрації Д. Козарійчук, міський голова В. Радиш, ми низько схиляємо голови перед відвагою усіх, хто пролив свою кров заради миру, з честю виконавши військовий обов’язок на території Афганістану та інших країн, не шкодуючи власного життя і здоров’я. Ветерани-«афганці» отримали почесні грамоти.
Голова Заставнівської районної організації УСВА Василь Стецюк розповів, що у війні в Афганістані з району брали участь 107 воїнів, семеро не повернулися, це С. Лучик, С. Мороз, О. Іванчак, В. Петрюк, Р. Оліовський, Т. Бабич і М. Довбня, 20 побратимів померло у мирний  час. Нині до складу організації входить 80 ветеранів. Голова спілки вручив бойовим побратимам і представникам громадськості Почесні грамоти УСВА.
Лілія БАЛАНЕЦЬКА.
Фото Олександра ОСТАПОВИЧА.

Віче пам’яті

     У Дрогобичі на Львівщині біля монумента воїнам, полеглим в Афганській війні, відбулося віче пам'яті.
Поминальну панахиду провів отець Іван Гнатів. Депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний наголосив, що серед перших, хто пішов на Майдан і в АТО, були досвідчені воїни-«афганці». І ми вдячні їм за це.
Голова Дрогобицької регіональної спілки ветеранів Афганістану Іван Андруневчин подякував усім, хто долучився до організації віче, і вручив медалі УСВА отцю Івану Гнатіву, Ростиславу Зубку, Володимиру Партику. А сім'ям загиблих, інвалідам Афганської війни надав матеріальну допомогу.
Заступник голови ГО «Ветеранська спілка воїнів АТО Дрогобиччини» Василь Хрунь вручив подяки воїнам-«афганцям», які захищали незалежність нашої держави у війні на сході України: Федорові Середничу, Євгенові Вельгушу, Ігорю Роїку, Богданові Богуну.
Пам'ять полеглих воїнів вшанували хвилиною скорботи і військовим салютом. До меморіалу лягли вінки, квіти і лампадки. На завершення всіх присутніх запросили скуштувати солдатської каші.
Іван АНДРУНЕВЧИН,
голова Дрогобицької регіональної спілки ветеранів Афганістану.

Пишаються мужніми земляками

     До зали Любарського районного Будинку культури, що на Житомирщині, завітали вже посивілі вояки у військовій формі, з нагородами на грудях.
     Зворушливі віршовані рядки поетеса Надія Ярута присвятила вже покійній односельчанці Вірі Коваль зі Ст. Чорториї, котра поховала сина Анатолія –  одного з шести воїнів-«афганців», які повернулися додому в цинкових домовинах. Пам’ять про події тих років, «афганські» поховання в містах і селах, страшне горе матерів, дружин і дітей назавжди залишаться в наших серцях.
     Лунали слова вдячності учасникам бойових дій. Своїх побратимів привітав голова Любарської спілки ветеранів Афганістану Михайло Вітюк. Поринувши у спогади про Афганську війну,  він не оминув теми збройного конфлікту на сході України, подякував усім ветеранам за честь і мужність й запропонував вшанувати пам'ять загиблих в Афганістані та сучасних українських героїв хвилиною мовчання. 
     Начальник Любарського військкомату Андрій Гонишнюк вручив грамоти воїнам-«афганцям» М. Вітюку, А. Козачку, В. Горобцю й привітав з присвоєнням військового звання старший лейтенант Тараса Кузьмишина. 
     До пам’ятних знаків воїнам-інтернаціоналістам і героям-землякам, які загинули на сході України, поклали квіти. На цьому святому місці до присутніх звернувся голова районної ради ветеранів, учасник військових подій у Чехословаччині Степан Гудзь. 
Ірина ГОНЗУР.

ПОЗДРАВЛЕНИЯ ВЕТЕРАНАМ

       Афганская война не обошла стороной и Энергодар. В день памяти воинов-интернационалистов в городе состоялся митинг.
       Поздравить ветеранов пришли представители органов власти, казаки, горожане, духовный наставник благочинный Энергодарского округа протоиерей Владимир Иваненко, сообщает пресс-служба Запорожской епархии УПЦ.
          После поздравлений к стеле погибшим воинам Энергодара возложили цветы и венки. Традиционно там собираются все желающие, члены семей погибших, сослуживцы, однополчане, чтобы помянуть боевых товарищей, не вернувшихся с поля боя.

Нагороди активістам

         У Тернополі в Палаці культури «Березіль» відбулися урочисті збори і концерт гурту воїнів-«афганців» «Долг».
Привітали ветеранів заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Арсен Марчишак і голова обласної ради Віктор Овчарук, вручивши активістам ветеранського руху відзнаки голови ОДА «За службу Україні», грамоти, подяки, грошові премії і цінні подарунки.
За вагомий особистий внесок у волонтерську діяльність по допомозі українському війську в зоні проведення АТО-ООС голові Тернопільської обласної організації УСВА Сергію Лісовому вручено найвищу відзнаку народної довіри – орден «Народний Герой України». 
Василь КОГУТ,
перший заступник голови ТОО УСВА.

Повага і вдячність

     Жителі Чернігівської громади Запорізької області вшанували учасників бойових дій, які воювали на території інших держав.
     Відбувся урочистий мітинг, учасники якого поклали квіти до пам’ятного знака. Голова громади Віталій Манич, голова райдержадміністрації Василь Попюк, заступник голови райради Владислав Лебедь, голова Чернігівської районної організації ветеранів-«афганців» Юрій Хлепітько привітали ветеранів зі святом і вручили нагороди. Подяками від селищної ради відзначені Юрій Хлепітько, Олексій Гуменюк, Станіслав Денежний, Олександр Бондаренко, Олександр Жолоб; від райради – Володимир Пенежко, Віктор Погоріловський, Сергій Горобей, Василь Дудинець, а грамоти від РДА отримали Олександр Нікітенко, Володимир Пепко, Юрій Каракотін, Володимир Супрун.
      Після урочистостей «афганці» спільно з керівниками району традиційно відвідали у селі Пірчене могилу загиблого в Афганістані Валерія Вілєсова.
      У  Чернігівці відбувся обласний турнір з вільної боротьби серед юнаків і дівчат, присвячений пам’яті нашого земляка, воїна-інтернаціоналіста Валерія Вілєсова, нагородженого медаллю «За відвагу».
Серед 94 учасників турніру велися запеклі двобої. Переможці у різних вагових категоріях нагороджені медалями і грамотами.
Організатори вдячні голові громади та його заступниці Людмилі Веремій за підтримку юних чернігівських борців.  Висловлюємо подяку Іванні Хільченко і суддям Олексію Неньку та Олександру Куксову.
Оксана ТИТАРЕНКО,
Сергій МАКАРЕНКО,
директор ДЮСШ.

Рана, що не гоїться

       У центрі Світловодська на Кіровоградщині біля пам’ятного знака — колись бойового БТРа, який привезли військові з Термеза, зібралися бойові побратими,які пройшли пекло війни.
Прозвучали виступи представників влади міста і району, самих «афганців», представників громадськості, тишею пролунала хвилина мовчання за загиблими учасниками бойових дій на території інших держав і за воїнами АТО-ООС. 
         У селищі Власівці міста Світловодська для 36 воїнів, які служили в гарячих точках, колективи художньої самодіяльності підготували концерт. Вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув, виконуючи військовий обов’язок, серед них є двоє власівчан — Сергій Даниленко і Сергій Ложченко. 
         У Знам’янці відбулася поминальна панахида за загиблими за участю керівництва міста і району, воїнів-інтернаціоналістів, сімей загиблих в Афганістані. Воїни-інтернаціоналісти, представники влади, громадськість за доброю традицією пішою ходою пройшли центральною вулицею міста до меморіального комплексу «Пам’яті воїнів Афганістану», де відбувся мітинг. Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих, поклали квіти до меморіалу.
        На Знам’янщині провели низку заходів. Зокрема, в районній бібліотеці працівники місцевого Будинку культури і краєзнавчого музею провели годину «Сонцем гарячим обпалені їхні серця», організували виставку світлин, нагород, архівних документів, особистих речей учасників бойових дій «Афганістан — осколки пам’яті» й книжкову виставку «Афганістан — чужа війна, український рахунок». Про свій бойовий шлях і країни, в яких довелося побувати, школярам розповіли воїни-інтернаціоналісти Володимир Углов, Леонід Бортник, Василь Гусаренко, Віталій Бульдович. 
У міському спортивно-технічному клубі ТСОУ вдруге провели відкритий чемпіонат з військово-спортивних багатоборств, Юних стрільців привітали керівники міста і району, голова Знам’янської районної організації УСВА Віктор Чінчой, його заступник Олександр Мазур, директор клубу, учасник бойових дій в Афганістані Володимир Колебіденко. 
У змаганнях взяли участь 42 учасники (21 команда), учні навчальних закладів міста і району. 
      У селищі Новгородці на алеї Слави відбувся мітинг, в якому взяли участь воїни-«афганці», серед яких і селищний голова Олександр Сириця, керівники району і селища, представники політичних партій і громадських організацій, військовослужбовці, учнівська молодь і громадськість. Присутні поклали квіти до барельєфів загиблим воїнам-«афганцям», меморіальних дошок загиблим воїнам АТО і меморіалу Слави, вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання. У Свято-Троїцькому храмі проведено панахиду за загиблими та молебень за захисників країни, за Україну.
Світлана ІЩЕНКО.

Найщиріші вітання зі святом

 У приміщенні Херсонської обласної організації УСВА міський голова Володимир Миколаєнко і начальник міського управління соціального захисту населення Олена Рузгіс привітали жінок зі святом.
Гості висловили свою підтримку сім’ям загиблих і надали їм фінансову допомогу. 
Голова обласної  організації УСВА Володимир Столяр привітав усіх присутніх жінок і вручив їм квіти й нагороди. За активну підтримку сімей загиблих воїнів і ветеранів війни він вручив Олені Рузгіс медаль УСВА «За громадянську мужність», активістам обласної організації О. Д. Мініній, Т. В. Григор’євій і Т. Г. Краснухіній – медалі «За вірність і терпіння».
Звучали щирі слова поздоровлень, побажання добра, миру, злагоди, а основне – довголіття і міцного здоров’я, адже більшість з присутніх уже поважного віку. Жінки  отримали подарунки і від депутата Херсонської обласної ради Юрія Рожкова. Усіх учасників свята  пригощали солодощами. Такі зустрічі  вже стали традиційними в обласній і міській організаціях «афганців». 
       Валентина Василівна Подоляк і  Галина Дмитрівна Дробот, сини  яких загинули в Афганістані, подякували організаторам за увагу і турботу.
Прес-служба Херсонської обласної  організацій УСВА.
У Чернігівській міській організації УСВА відбулася традиційна зустріч з жінками, які пройшли дорогами Афганської війни, матерями і вдовами загиблих військовослужбовців.
Голова Чернігівського обласного відділення УСВА Олександр Соколов і голова міської організації УСВА Анатолій Кирилюк привітали жінок зі святом і подякували за доброту й терпіння. 
Вітаємо всіх жінок України, наших любих мам і дружин. Бажаємо всім вам миру, добра й довгих років життя.
Станіслав ВІХРОВ,
заступник голови Чернігівського обласного відділення УСВА.

Почесні гості – ветерани

      У Шепетівському міському Будинку культури відбулася зустріч «Була у їхньому житті війна».
        Очільники місцевої влади зауважили, що сьогодні   Шепетівська Спілка ветеранів Афганістану серед громадських організацій є чи не найбільш дієвою, постійно перебуває в авангарді військово-патріотичного виховання молоді. підростаючого покоління. Ветерани беруть активну участь у житті міста і району. 
         Міський голова Михайло Полодюк вручив Почесну грамоту міської ради організації ветеранів Афганістану і передав сертифікат на виплату одноразової грошової допомоги членам. З районного бюджету спілки виділено додаткові кошти для надання матеріальної допомоги ветеранам-«афганцям» і сім’ї загиблого Михайла Франчука.
      Після урочистостей учасники зустрічі поклали квіти до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам «Чорний тюльпан».
      У селі Орлинцях за участю Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану і місцевої громади у сільському клубі відбулася зустріч з ветеранами-«афганцями».  
      Микола Леончук і Петро Шидей поділилися спогадами про Афганську війну. Із словами вдячності воїнам-інтернаціоналістам від усієї громади звернувся начальник оргвідділу Грицівської селищної ради Володимир Висоцький. 
     Дитячий драматичний колектив «Мрія» підготував для гостей концертну програму, Максим Ментух виконував пісні. За творчість і натхнення воїни-«афганці» подарували юним аматорам солодощі. 
     Ветерани поклали квіти до могил побратимів-«афганців» Сергія Зайчука і Віктора Василишина на місцевому кладовищі, а також до пам’ятного знака загиблому воїну-інтернаціоналісту Сергію Зайчуку.
Володимир ПИПИЧ,
учасник бойових дій в Афганістані.

Завжди у перших рядах

Голова Волинської обласної організації УСВА Григорій Павлович на урочистих зборах підсумував роботу у 2019 році, зупинився на здобутках і підтримці бойових побратимів.
– Сьогодні ми зібралися, аби ще раз згадати про війну, яка принесла горе у родини українців. 31 рік тому відбулося виведення радянських військ з Афганістану. Але війна назавжди залишилась у думках і пам'яті. На жаль, вона забрала багато життів наших співвітчизників. Сьогодні ми згадуємо тих хлопців. Коли 2014 року в Україну прийшов ворог і розпочалася війна, «афганці» знову були у перших рядах. Ви знаєте, що таке небезпека, що таке війна. Ви пішли першими захищати Україну та її кордони, щоб менше гинуло тих, хто ще не знав війни. Ми обов'язково переможемо – наголосив Григорій Павлович.
Активістам Волинської обласної організації УСВА Анатолію Носалюку, Анатолію Борисенку, Олександру Рубану і Віталію Халику вручено почесні нагороди.
Учасники поклали квіти до пам'ятного фотостенду, пройшли вулицями міста і поклали квіти до пам’ятників героям.
Прес-служба Луцької міської ради.

Патріотичне виховання

Згадали минуле

 У Коськівській щколі на Хмельниччині відбулася година пам’яті «Афганістан – біль моєї душі».
Розпочалася зустріч, яку провели на честь ветеранів — мешканців Ленковецької ОТГ, з розповіді про хронологію війни в Афганістані. Учасники переглянули документальні кадри, що супроводжувалися «афганськими» піснями. 
Голова Ленковецької сільської ради Юрій Криворчук і виконувач обов’язків старости села Коськова Олександр Столярчук привітали ветеранів, дякували їм за мужність і героїзм, побажали міцного здоров’я, сил, оптимізму й відзначили важливість проведення таких заходів, що уже стали традиційними в громаді. 
Воїни-«афганці» Іван Вичавка, Віктор Паляниця і Микола Ліончук поділилися спогадами про службу, про бойових побратимів. Вони висловили вдячність за те, що їхню бойову звитягу й вірність ратному обов’язку люди не забувають навіть через десятки років. Спогади про війну й досі ятрять душу кожному з них, не дають забути пережиті страхіття, загоїти душевні рани. І тільки так, разом зібравшись, згадавши минуле, поділившись болем з тими, хто тебе розуміє, як ніхто інший, можна відчути підтримку, розуміння.
Микола Ліончук запалив свічу пам’яті за загиблими побратимами. Хвилиною мовчання вшановали пам’ять усіх, хто загинув у Афганістані.
На згадку про зустріч наймолодші учасники вручили воїнам-інтернаціоналістам обереги, які виготовили вихованці ЗДО «Сонечко». 
Після урочистостей ветерани поклали квіти на могили своїх побратимів Олександра Батюшинського та Юрія Мазурця, які відійшли у вічність вже у мирний час.
Олександр СТОЛЯРЧУК.

Вшанували загиблих і живих

У Вищому професійному училищі №24 міста Заставна на Буковині відбулася зустріч «Афганістан — мій біль, моя пекуча пам’ять».
Підготували її класний керівник Юрій Громко і майстер виробничого навчання Віктор Лашта. Над оформленням сцени працювала керівник гуртка «Умілі руки» М. Мулек.
Квітами вітали учні учасників бойових дій в Афганістані Миколу Тофана, Миколу Стасюка, Віктора Лашту і Василя Стецюка.
Голова районної організації УСВА В. Стецюк з особливим болем повідав про ті страшні роки війни. Від імені УСВА він вручив медаль «Честь. Мужність. Пам’ять» майстру виробничого навчання В. Лашті, який здійснює велику роботу з патріотичного виховання учнів, часто буває на сході України, у військових шпиталях з гуманітарною допомогою для військовослужбовців, активний учасник «Заставнівської волонтерської сотні».
Звучали поетичні рядки, демонструвалися відеороліки «Війна в Афганістані», «Чорний тюльпан», «Мы уходим». 
Хвилиною мовчання вшанували загиблих воїнів-«афганців», серед яких сім жителів Заставнівського району, і з них троє – випускники училища Олександр Іванчак, Тарас Бабич, Михайло Довбня, в пам’ять про яких на приміщенні навчального корпусу встановлено меморіальну дошку.
Виконувач обов’язків директора училища В. Томак висловив подяку ветеранам Афганської війни, організаторам, акцентував увагу на високій місії кожного свідомого громадянина — захищати честь держави.
Степан ВІЩУК,
член правління Заставнівської районної організації УСВА.

Наш незгасний біль

У Нововодолазькій  центральній  районній бібліотеці на Харківщині провели урок пам’яті «Незгасний біль – Афганістан».
Учні ліцею №3 дізналися про земляків Володимира Апалькова, Сергія Мотика і Павла Нерубацького, які не повернулися з Афганської війни. Голова  районної Спілки ветеранів Афганістану Сергій Воротняк розповів про доблесть і мужність молодих воїнів, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту. Під пісню «Чорний тюльпан» присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
О. ЦИМБАЛ,
директор Нововодолазької ЦБС.

Пісні нашого народу

Фестиваль військово-патріотичної пісні «Дух України у піснях мого народу» відбувся у Херсонській загальноосвітній школі №2 з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня визволення міста від фашистських загарбників.
В піснях мого народу –
І труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров.
    Саме в цих словах Максима Рильського  криється зміст і мета фестивалю.
     На святі були присутні почесні гості, які мали змогу оцінити виступи конкурсантів: голова ради організації ветеранів-прикордонників, учасник бойових дій в Афганістані  Василь Перерва (голова журі), голова Херсонської обласної організації УСВА Володимир Столяр, начальник відділу персоналу Херсонського прикордонного загону, учасник АТО Володимир  Різник, старший офіцер відділу персоналу Ольга Гончарова, капелан, куратор волонтерського загону «Маскувальна сотня» Сергій Куштим, поет, пісняр, почесний громадянин Херсона Василь Гайдамака, учасник бойових дій в Афганістані, відомий митець Олександр Єлагін.
      Учнівські колективи продемонстрували свої проникливі композиції, якими торкнулися струн душі кожного з присутніх у залі. На долю українського народу випало багато випробувань, і все це віддзеркалилося в його піснях. На конкурсі-фестивалі пролунали пісні козацького періоду, років Другої світової війни, війни в Афганістані, подій Майдану, присвячені учасникам воєн і подіям Революції Гідності, героям АТО-ООС. Усім учасникам вручено грамоти і подарунки.
Алла АНТОНЕНКО,
заступник директора школи з навчально-виховної роботи.

Пам'ять

На честь випускника

У Рудницькій школі на Вінниччині урочисто відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи – воїна-інтернаціоналіста Василя Косташенка, нагородженого посмертно орденом Червоної Зірки.
Почесне право відкрити меморіальну дошку надали брату героя – Валерію Косташенку і голові районної Спілки ветеранів війни в Афганістані Олександру Скічку. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїна-інтернаціоналіста, до меморіальної дошки поклали квіти.
Учителі та учні школи підготували зворушливий сценарій заходу. Поетичні рядки про земляків Василя Косташенка і Сергія Ревенка, що декламували школярі, зворушливі мелодії і пісня про Афганську війну не залишили байдужими нікого.
Прес-служба Піщанської райдержадміністрації.

Увековечили подвиг

В дни чествования участников боевых действий на территории других государств Харьковский городской Союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) завершил работу по увековечению памяти погибших в Афганистане земляков.
В 2016 году ХГСВА подготовил обращение к Харьковскому городскому голове Г. А. Кернесу с предложением установить мемориальные доски на фасадах средних учебных заведений, в которых учились погибшие герои. Депутаты горсовета поддержали инициативу.
За прошедшие годы в результате большой работы харьковских воинов-интернационалистов и городской власти открыты 47 мемориальных досок, увековечивающих память 61 воина, одна мемориальная доска была установлена на фасаде дома, в котором жил погибший. В каждой школе в день открытия мемориальной доски проходил торжественный митинг, в котором участвовали ветераны, сослуживцы, родственники погибших и коллективы школ.
В эти дни открыты мемориальные доски в Московском районе города на фасадах школ: №143 – в честь Сергея Александровича Решетника, награждённого посмертно орденом Красного Знамени; №139 – в честь Валентина Николаевича Кобина, награждённого медалью «За боевые заслуги» и посмертно орденом Красной Звезды; №8 – в честь Валерия Владимировича Козероса, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №25 – в честь Анатолия Николаевича Смыслова, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №31 – в честь Владимира Дмитриевича Марченко, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №42 – в честь Владимира Ивановича Слаквина, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №58 – в честь Сергея Викторовича Севрюкова, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №103 – в честь Андрея Сергеевича Степаненко,  награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №111 – в честь Анатолия Александровича Пономарёва, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №123 – в честь Юрия Васильевича Юрченко, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №128 – в честь Олега Васильевича Костенко, награждённого посмертно орденом Красной Звезды; №142 – в честь Владислава Витальевича Горкавенко, награждённого посмертно орденом Красной Звезды, и Сергея Григорьевича Ковалёва; №144 – в честь Владимира Валерьевича Маслюкова, награждённого посмертно орденом Красной Звезды. 
Увековечена память погибших в Афганистане земляков, которые с честью выполнили свой воинский долг. 
Ветераны войны и члены семей погибших выражают искреннюю благодарность всем, кто помог реализовать этот большой проект, направленный на патриотическое воспитание молодёжи и сохранение памяти героев, прославивших родной город.
За патриотическое воспитание молодёжи и активное участие в общественной деятельности города, в проекте по увековечению памяти погибших в Афганистане орденом «За заслуги» третьей степени награждён участник боевых действий, председатель СВА Шевченковского района Харькова Михаил Леонидович Быков. 
Пресс-служба ХГСВА.

Загинув у бою

      У селищі Малинівка Чугуївського району Харківської області на фасаді ліцею №2 урочисто відкрито меморіальну дошку на честь воїна-інтернаціоналіста Віктора Васильовича Луговського.
      Після закінчення Малинівської школи Віктор працював трактористом. У травні 1983  року був призваний до армії. Військова спеціальність – радіотелеграфіст. В Афганістані сержант Луговський  проходив службу в розвідувальному підрозділі. 8 серпня 1984 року в районі Калай-Фазі під час бою героїчно загинув. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки. Похований у рідному селі. 
     У відкритті меморіальної дошки взяли участь голова селищної ради Микола Семєр’янов, депутат районної ради  Ігор Сторожев, воїни-інтернаціоналісти, педагоги, учні та односельці. 
      Присутні хвилиною  мовчання вшанували світлу пам'ять Віктора Луговського, до меморіальної дошки поклали квіти. Воїни-«афганці» побували на могилі загиблого земляка на сільському цвинтарі, відвідали маму героя – Марію Георгївну, яка зараз хворіє.
Зоя ШЕМЧУК,
голова Малинівської первинної організації УСВА.

Живе у серцях людей

З ініціативи Піщанської районної Спілки ветеранів війни в Афганістані у Кукулівській школі на Вінниччині урочисто відкрито меморіальну дошку зниклому безвісти воїну-«афганцю» Сергію Ревенку.
Почесне право її відкрити надали голові фермерського господарства «Рекро» Олександру Довганюку і сільському голові, ветерану-«афганцю» Леоніду Статієнку.
Вчителі та учні підготували зворушливу композицію. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїна-інтернаціоналіста, священик місцевого храму освятив меморіальну дошку і провів заупокійний молебень.
Відтепер пам’ятна дошка 19-річному воїну Сергію Ревенку нагадуватиме юним жителям села Кукули про випускника їхньої школи, а пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях людей.
Інф. «ТТ».

Захисникам Вітчизни

       Біля Спасо-Преображенського кафедрального собору відбулося урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки в пам’ять про воїнів Вінниччини, загиблих у районі проведення АТО-ООС.
         Чин освячення і молитву за загиблими звершив митрополит Вінницький і Барський Симеон разом з духовенством Православної Церкви України. У мітингу і спільній молитві взяли участь ветерани війни на сході України, військовослужбовці, воїни-«афганці», командування Повітряних сил Збройних Сил України, волонтери, родичі загиблих і представники громадськості.
На меморіальних дошках, встановлених поруч із будівлею собору, викарбувано імена 255 мешканців Вінниці і Вінницької області, які з 2014 по 2020 рік загинули під час проведення бойових дій у Донецькій і Луганській областях, захищаючи незалежність і територіальну цілісність держави. «На жаль, ще один траурний вантаж у ці хвилини доправляється до нашої області», – зазначив ветеран війни на сході країни, головний спеціаліст Міністерства у справах ветеранів України Олег Дмитрійчук.
Відкриття та освячення меморіальної дошки відбулося у Батьківську суботу, коли Православна Церква поминає всіх померлих. Керуючий Вінницькою і Барською єпархією митрополит Симеон в своєму слові згадав і воїнів, убієнних в Афганістані. Щосуботи загиблих героїв поминатимуть під час молитви.
Прес-служба Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані.

Односельці не забувають героя

Члени Шепетівської СВА побували на малій батьківщині свого  побратима-«афганця», кавалера ордена Червоної Зірки Михайла Франчука.
Учасники бойових дій О. Гуринович, В. Лук’янчук, С. Кривенко, В. Мітельський, Ю. Казмірчук поклали квіти до меморіалу воїна на Михайловому полі, при в’їзді до села Жолудок. Воїни-«афганці» разом з в.о. старости Людмилою Охрімець, представниками Новичівської школи і Судилківської ОТГ побували на його могилі, відвідали батьків бойового побратима, яким надали матеріальну допомогу. 
В адміністрації громади відбувся вечір пам’яті Михайла Франчука за участю працівників культури Судилківської ОТГ, зокрема, вокальної групи «Новичанка» та учнів місцевої школи.
Олександр ГУРИНОВИЧ,
учасник бойових дій, член Шепетівської СВА.

Спорт і відпочинок

У змаганнях гартується молодь

     У Чернігові традиційним став відкритий турнір  з футболу серед аматорських команд області, присвячений пам'яті загиблих в Афганістані воїнів.
     Змагання цього року присвятили 31-й річниці виведення військ з Афганістану.  Відкриваючи турнір, голова Чернігівського обласного відділення УСВА Олександр  Соколов подякував за пам'ять про бойових побратимів і побажав хороших результатів і перемог. 
     Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих в Афганістані земляків.  
     Уперше у матчах взяла участь команда ветеранів АТО, яка посіла призове місце. Переможці та учасники отримали нагороди і пам'ятні подарунки.
Станіслав ВІХРОВ,
заступник голови Чернігівського обласного відділення УСВА.

На базе Южноукраинской школы №4 в Николаевской области состоялся ежегодный турнир по мини-футболу среди школьников на кубок памяти Сергея Киселева.
Соревнования организовали Южноукраинский городской союз ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов), управление образования городского совета при поддержке управления молодежи, спорта и культуры.
В турнире приняли участие команды общеобразовательных школ города и гимназии. Первое место заняла команда «Гимназия №1», которая и получила переходящий кубок памяти Сергея Киселева, на втором — юные футболисты школы №3, на третьем месте — команда школы №1 им. Защитников Отечества.
 Победителям и призерам вручены грамоты, призы и медали от управления молодежи, спорта и культуры Южноукраинского городского совета, всем командам, принимавшим участие в соревнованиях, вручили футбольные мячи от Союза ветеранов Афганистана.
Пресс-служба Южноукраинского городского совета.

      У ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» на Київщині відбувся шахово-шашковий турнір пам’яті воїнів-інтернаціоналістів Володимира Бондаря, Андрія Мулявки і воїнів АТО Юрія Гладченка, Василя Путаненка, Артема Соколова.
            Голова Ржищівської міської організації УСВА Олександр Максименко,  заступник міського голови Юрій Терещенко, начальник відділу молоді та спорту міськради Оксана Акутіна, директор ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» Віктор Гордієнко привітали юних учасників і побажали  спортивних успіхів. 
       У змаганнях взяли участь 35 учнів закладів загальної середньої освіти. Переможцями у командній грі стали шахісти ОЗО «Ржищівський ліцей «Лідер», в індивідуальній першості – Євген Штика (Ржищівський будівельний технікум). У шашкових баталіях переміг Ігор Дорошенко (Ржищівський індустріально-педагогічний технікум). Переможці отримали медалі, дипломи і солодкі подарунки.
          Як повідомляє «Вісник Кагарличчини», учасники змагань мали можливість скуштувати солодощі, люб’язно надані ТОВ «Ржищівська кондитерська фабрика», місцевим заводом продтоварів і кондитерською фабрикою «Лагода». Солодкі шахові фігури і торт виготовлені учнями групи №3717. 
         Окрему подяку організатори висловлюють спонсорам нагород – виконкому Ржищівської міської ради і відділу молоді та спорту.
       З ініціативи голови Шепетівської районної ВФСТ «Колос» АПК України В. М. Гнатюка і за підтримки Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану на чолі з її головою В. М. Окорським відбувся чемпіонат з кульової стрільби.  
            У змаганнях взяли участь 26 команд Шепетівщини. Переможці нагороджені грамотами, медалями і кубками.
         Дякуємо за організацію і проведення змагань учителям предмету «Захист Вітчизни» Шепетівки і району, тренерам-викладачам кульової стрільби Шепетівської районної організації ВФСТ «Колос». Висловлюємо вдячність Шепетівській Спілці ветеранів Афганістану, яка завжди підтримує ініціативу і є спонсором у проведенні військово-патріотичних заходів.
В. ГРИНЬОВ,
учасник бойових дій в Афганістані, тренер-викладач Шепетівської ДЮСШ «Колос», учитель
предмет «Захист Вітчизни».

     У Волинському ліцеї ім. Нестора Літописця на Тернопільщині вже удванадцяте відбувся турнір з волейболу пам'яті офіцера Віталія Осецького, який 1985 року загинув у Афганістані й нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.
      В урочистостях взяли участь ветерани-«афганці» Кременецького району, педагоги й учні, громадськість і молодь. З вітаннями до учасників звернулися директор ліцею В. І. Мишко і заступник голови Кременецької районної Спілки ветеранів Афганістану, кавалер двох медалей «За відвагу» Валерій Тимошенко. 
     Іменний перехідний кубок здобули волейболісти Кременецького лісотехнічного коледжу, призерами стали команди Коропецького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою і Вишнівецької ЗОШ, у складі якої виступав родич загиблого героя Роман Осецький. Переможям і призерам турніру вручено дипломи, медалі, кубки і цінні подарунки.
Василь КОГУТ,
перший заступник голови ТОО УСВА.

У селищі Онуфріївка на Кіровоградщині провели змагання з волейболу пам’яті загиблого воїна-«афганця» Віктора Тесленка.
Віктор народився 10 грудня 1960 року в селі Браїлівці Онуфріївського району в сім'ї колгоспників. Після школи працював водієм у місцевому колгоспі. Був призваний в армію 3 березня 1980 року, служив у Афганістані. 11 січня 1981 року Віктор Тесленко відбивав напад на автоколону. У цьому бою героїчно загинув, нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки. Похований в центрі рідного села.
        П'ятий рік спілка воїнів-інтернаціоналістів "Саланг" спільно з районним відділом освіти проводить волейбольний турнір на кубок пам’яті героя..
          Цього року змагалися п'ять команд. Другий рік поспіль на першій сходинці була команда Млинківської загальноосвітньої школи.
          Організували і проводили змагання голова Онуфріївської районної спілки воїнів-інтернаціоналістів "Саланг" Володимир Гога і виконуюча обов'язки начальника відділу освіти райдержадміністрації Тетяна Терещенко. Вони вручили команді Млинка кубок і грамоти за перше місце. Команди Успенки та Онуфріївки отримали грамоти.
Владислав ОВЧАРЕНКО.

        Відбувся турнір з волейболу пам’яті мешканців Тисмениччини, загиблих в Афганістані.
    Волейбольним баталіям передувало відкриття, що відбулося за участі голови районної ради Тетяни Градюк, керівника апарату райдержадміністрації Ярослава Татарина, начальника відділу у справах молоді та спорту райдержадміністрації Василя Дзудзила, заступника голови Івано-Франківської обласної організації УСВА Віктора Омелька, голови Тисменицької районної організації УСВА Дмитра Сатура, священиків церкви Святого Миколая, голови районної ради ФСТ "Колос" Степана Долика.
      Започаткований 2011 року районною організацією УСВА і районною радою фізкультурно-спортивного товариства "Колос" за підтримки Тисменицької РДА і районної ради волейбольний турнір щороку збирає велику кількість учасників і прихильників цього виду спорту.
     У фінальних поєдинках за головний трофей змагалися волейбольні команди із сіл Старі Кривотули, Старий Лисець, Милування і Марківці. Цьогорічним володарями перехідного кубка стали волейболісти села Старі Кривотули. Команда-переможець нагороджена перехідним кубком, інші фіналісти отримали медалі, кращим гравцям вручили сувенірні статуетки.
Офіційний сайт Івано-Франківської облдержадміністрації.

У Закарпатському обласному ліцеї-інтернаті з ПВФП ім. Героїв Красного поля відбувся п’ятий щорічний турнір з рукопашного бою на честь загиблого в зоні АТО-ООС випускника Володимира Цірика.
Турнір започатковано начальником ліцею, учасником бойових дій в Афганістані полковником Ю. М. Захаровим. Він кандидат у майстри спорту з боротьби самбо і дзюдо, рукопашного бою, свого часу професійно займався цими видами єдиноборств. 
Ліцеїсти змагалися у шести вагових категоріях. До змагань учасники поставилися дуже серйозно, показали високий рівень підготовки. Спортсмени, які проявили себе найкраще, отримали дипломи, а переможець серед курсів – перехідний  кубок. 
Прес-служба ліцею-інтернату.

Передплата-2020

Побратиме, це наша з тобою газета!

        Триває передплата на загальнодержавні періодичні видання на 2020 рік.
       Газету Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост», де  друкуються законодавчі матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, проза і  поезія, можна оформити за Каталогом періодичних видань України «Преса поштою» у будь-якому поштовому відділенні.
     Оформити передплату з поточних місяців також завжди можна до 16 числа (включно) кожного місяця, що передує передплатному.
   Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – рік.
   Наш індекс – 30224.
   Вартість передплати з урахуванням приймання передплати і доставки складає:  
             – на місяць – 9, 12 грн., 
             – на три місяці – 24, 76 грн., 
             – на шість місяців – 43, 12 грн.,
             – на рік – 81, 54 грн.

   Підтримуйте газету воїнів-інтернаціоналістів «Третій тост» своєчасною передплатою.
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.