Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
 


Погода
Погода!


27640664 Відвідувачів
Президент України Офіційне інтернет-представництво
Укрінформ
Орденские планки – ветеранам
Міністерство оборони
Боевое Братство
Урядовий портал
Газета «ТТ» №7-8 (655-656) квітень 2020 рік. Надрукувати Надіслати електронною поштою
Дорогі бойові друзі!
Шановні сім’ї наших полеглих побратимів!
Від імені Правління УСВА сердечно вітаю бойових побратимів, ваших рідних і близьких з 30-ю річницею заснування і плідної діяльності найбільш потужного і структурованого громадського об’єднання ветеранів війни – Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
За ці 30 років Спілка пройшла тернистий шлях становлення і набуття авторитету. Зроблено багато з увічнення пам’яті загиблих і померлих бойових друзів, у створенні законодавчої бази, у соціальному захисті  інвалідів війни, учасників бойових дій, родин загиблих, у міжнародних відношеннях з іншими ветеранськими організаціями, у військово-патріотичному вихованні молоді, у волонтерській роботі тощо. 
За роки своєї діяльності ми не завжди знаходили порозуміння з державою, тому Спілка не раз організовувала акції протесту біля урядових приміщень як в столиці, так і в обласних центрах. Зараз у країні тривають медична, пенсійна реформи, монетизація пільг, які порушують права і гарантії ветеранів війни і сімей загиблих, погіршують їхнє життя. Ми знову змушені налаштовувати вас на боротьбу. 
Єдиним критерієм плідної діяльності Української Спілки ветеранів Афганістану може бути тільки рівень покращання ветеранського життя. А відзначення ювілею нашої Спілки повинно бути передусім стимулом для активізації нашої діяльності.
      Шановні бойові друзі, родини загиблих побратимів! Бажаю вам міцного здоров’я, наснаги, подальших успіхів у зміцненні ветеранського руху в країні, а головне – миру і злагоди в суспільстві.
З глибокою повагою – Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.

УСВА: 30 років боротьби і діяльності

Досвід роботи Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) по захисту прав ветеранів у конструктивній співпраці з органами влади

Країна пенсіонерів і ветеранів

     В Україні близько 11,5 млн пенсіонерів, 4,5 млн – це чоловіки і 7 млн – жінки. До 70% пенсіонерів отримують мінімальну пенсію за віком. Найбільша категорія – пенсіонери за віком, їх до 9 млн осіб. Молодші 55 років  – 693 тисячі осіб.
      На 1 січня 2018 року за видами призначених пенсій кількість пенсіонерів розподілилася так:  за віком – 9 млн осіб;  за інвалідністю – 1,4 млн осіб;  у разі втрати годувальника – 658,1 тис. осіб;  за вислугу років – 646,0 тис. осіб;  соціальні пенсії – 89,1 тис. осіб.
      У середовищі пенсіонерів помітне місце займають ветерани, а саме:
– ветерани праці;
– ветерани війни (особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги перед державою);
– ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
     Значна частина з 11,5 млн пенсіонерів – ветерани праці, які мають стаж роботи 40 років і більше.
       Близько 800 тисяч пенсіонерів є ветеранами війни. На них розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них:
– особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, які прирівняні до них, – 120 тисяч осіб;
– учасники бойових дій – 130 тисяч осіб;
– особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – 200 тисяч осіб;
– учасники війни (працівники тилу, військовослужбовці, які проходили службу в Збройних силах у роки Другої світової війни, але не входили до складу діючої армії, інші категорії ) – 450 тисяч осіб.                                                                                   
     Загального пенсійного віку досягли і особи, які мають відношення до Другої світової війни, і більшість учасників бойових дій  в Афганістані.
     До учасників бойових дій – пенсіонерів належать, в основному, учасники бойових дій на території інших держав, учасники міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки ООН, учасники розмінувань боєприпасів часів Другої світової війни.
       Станом на 1 липня 2019 року тим, хто брав участь у проведенні антитерористичної операції, статус учасника бойових дій надано 
369 451 особі.
Громадські об’єднання ветеранів
    З метою вирішення соціальних і культурних проблем, задоволення інших гуманітарних питань ветерани створюють неурядові, громадські об’єднання з місцевим і всеукраїнським статусом.
     На жаль, прийняті законодавчі й підзаконні акти, зокрема Закон України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 року 
№ 4572-VI, постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №156 «Деякі питання надання фінансової підтримки громадським об’єднанням ветеранів», а також практичні дії Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, Міністерства у справах ветеранів були спрямовані на руйнування традиційного ветеранського руху в Україні.
   На 2020 рік в країні існують лише два всеукраїнські громадські об’єднання ветеранів, які мають реальні структури та організації в усіх областях і районах України:
– Організація ветеранів України;
– Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
        Організація ветеранів України (ОВУ) – всеукраїнська громадська організація, яка створена 29 березня 1987 року та об'єднувала ветеранів Другої світової війни, військової служби, праці, дітей війни, пенсіонерів, громадян похилого віку.  ОВУ об’єднує близько 10 млн осіб, 27 територіальних, 762 міських і районних, 22,5 тисячі первинних осередків. Зниження активності в діяльності ланок  ОВУ пов’язано з поважним віком їх членів.
         Інші об'єднання ветеранів формуються на тій же електоральній базі, як і УСВА та ОВУ. Як правило, вони мають активні й ініціативні керівні ланки, які лише імітують діяльність громадських організацій.
          Громадські об'єднання ветеранів АТО-ООС, яких зараз кілька сотень, проходять етап формування і суперництва за лідерство і вплив у суспільстві. 
         Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) (УСВА) – всеукраїнське громадське об'єднання, яке створено 25 червня 1990 року, об'єднує учасників бойових дій на території зарубіжних держав, сучасних військових подій на території України, членів сімей загиблих. УСВА налічує близько 140 тисяч фіксованих членів, 27 територіальних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередків. 
Діяльність цього авторитетного об'єднання сформувала в громадській свідомості образ ветерана війни – особи, котрій притаманні такі привабливі риси як вірність, честь, гідність, порядність і обізнаність. Члени УСВА – носії традицій бойового братерства, отримали довіру та очолюють також районні, міські та обласні осередки інших організацій ветеранів України. 
За ініціативи Спілки створено всеукраїнські й міжнародні громадські об'єднання «Закінчимо війну», «Майбутнє України» (забезпечує роботу 109 центрів і клубів героїко-патріотичного виховання молоді, близько 20 тисяч підлітків), Міжнародний Союз «Бойове братство». 2000 року УСВА ввійшла до складу Всесвітньої федерації ветеранів, в якій голова Спілки С. В. Червонописький очолює Східноєвропейське відділення.
За роки свого життя УСВА активно брала участь у виробленні в країні державної соціальної політики стосовно ветеранів війни, зокрема у розробці й вдосконаленні головного ветеранського Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  
УСВА конструктивно співпрацює з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань реалізації соціальної політики стосовно  ветеранів, у першу чергу інвалідів і сімей загиблих, виявляє власну ініціативу і колективні можливості у вирішенні соціальних проблем і статутних завдань. 
Але для досягнення мети захисту прав ветеранів у разі відсутності діалогу з владою УСВА використовує шляхи безпосереднього спілкування ветеранів з представниками влади у ході попереджувальних масових акцій перед будівлями центральних органів виконавчої влади, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України.
Важливим напрямом у діяльності УСВА є увічнення пам'яті про полеглих побратимів і героїзм воїнів у подіях в Афганістані та інших війнах за межами держави. На жаль, у мирний час пішло з життя вже вчетверо більше воїнів-інтернаціоналістів, ніж загинуло на тій війні. В усіх регіонах вийшли Книги пам'яті і слави.  Народним коштом створено  557 пам'ятників, меморіальних комплексів і храмів-пам'ятників. Ці меморіали стали центром збору і зміцнення єдності ветеранів, у кожному населеному пункті це святі місця воїнів-інтернаціоналістів. У кожній обласній організації УСВА відкрито і працюють музеї пам’яті, присвячені Афганській війні і воїнам-інтернаціоналістам. 
Триває багаторічна робота з розшуку військовослужбовців, які пропали безвісти в Афганістані, створено єдиний банк даних для проведення ідентифікації з використанням аналізу ДНК.
Силами місцевих організацій надається допомога базовому госпіталю воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна» і регіональним госпіталям для інвалідів і ветеранів.
Традиційними в Україні стали патріотичні культурно-масові, спортивні заходи, які організує і проводить УСВА. Щорічно проводяться сотні таких масових заходів, з них чверть – міжнародні. До активної участі в них залучаються сотні тисяч молодих людей і підлітків. Особливою популярністю користуються щорічні пісенні фестивалі «Ветерани–Молодь–Майбутнє», «Солдати XXI століття», «Оберіг», «Афганський вітер» та інші.
Тривалий час на сході країни йде неоголошена війна. Українська Спілка ветеранів Афганістану завжди твердо стояла і стоятиме на державницьких позиціях, на позиціях захисту суверенітету, незалежності й територіальної цілісності країни. 
Члени Спілки, незважаючи на вік і поранення, зі зброєю в руках захищають Батьківщину, займаються обміном полоненими, пошуком і вивезенням «двохсотих», гуманітарною допомогою, іншими питаннями. Члени організації дбають про підвищення бойової підготовки військовослужбовців з урахуванням досвіду, набутого в Афганістані й накопиченого в роботі ветеранської організації. 
На жаль, серед захисників держави є безповоротні втрати.  З ініціативи голови Спілки 2018 року на території церкві Воскресіння Христового – Храму пам'яті загиблих і ветеранів Афганістану урочисто відкрито «Стіну скорботи і пам’яті», яка присвячена 20 загиблим у зоні  проведення АТО-ООС ветеранам-«афганцям», членам УСВА. 
УСВА має інформаційний ресурс: з 1991 року випускається друкований орган Спілки – газета «Третій тост», з 2001 року в Інтернеті активно діє сайт організації (www.usva.org.ua). Більшість обласних організацій Спілки мають свої газети, журнали, сайти, тематичні передачі на радіо і телебаченні. Щорічно УСВА видає десятки книг авторів-ветеранів, хронікально-документальних фільмів, тисячі дисків героїко-патріотичної пісні.
УСВА має велику й авторитетну кадрову команду. За роки, що минули після війни, ветеранів обирали до рад усіх рівнів – від селищних, районних до Верховної Ради України, вони обіймали відповідальні посади у центральних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.
Заслуги ветеранів відзначені багатьма державними нагородами. За подвиги у бойових діях в Афганістані більше 20 воїнів, народжених в Україні, стали Героями Радянського Союзу. Чотири ветерана Афганської війни отримали звання Героя України. Сотні ветеранів за активну участь у розбудові держави нагороджені орденами і медалями, отримали почесні звання.
             З дня заснування організації головою Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) є Сергій Васильович Червонописький – Герой України, генерал-лейтенант, доктор філософії в галузі політології, координатор Східно європейської секції Постійної комісії у справах Європи Всесвітньої федерації ветеранів.
          Народився 6 липня 1957 року в Черкасах. Освіта: Рязанське вище повітряно-десантне училище (1978), Українська Академія внутрішніх справ (1999).
     1974–1981 – служба у Збройних силах СРСР, учасник бойових дій в Афганістані, командир парашутно-десантної роти, тяжко поранений, особа з інвалідністю внаслідок війни першої групи.
        Досягнення:
  – за виявлені мужність і героїзм при виконанні військового обов’язку нагороджений двома орденами Червоної Зірки.
       1983–1990 – керівник міських громадських молодіжних організацій (перший секретар міськкому ЛКСМУ), Черкаси.
       З 1990 року – голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
       Досягнення:
      – реалізація ініціативи зі створення перших в Україні житлових кооперативів для молоді;
     – створення потужної, єдиної в Україні громадської організації ветеранів Афганської війни, своєчасна її перереєстрація як незалежної всеукраїнської організації соціального спрямування;
        – створення матеріальної бази та організація об’єднань (клубів, шкіл) військово-патріотичного виховання молоді.
        1991 – народний депутат Верховної Ради СРСР, заступник голови Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів, член Комітету з міжнародних справ.
         Досягнення:
– захист соціальних прав учасників бойових дій на території зарубіжних держав;
– автор законодавчої ініціативи з амністії учасників бойових дій, які не вчинили тяжких злочинів.
       1992–2005 – голова Державного комітету України у справах ветеранів.
       Досягнення:
    – формування першого на теренах колишнього СРСР центрального органу виконавчої влади з питань захисту прав ветеранів війни, забезпечення протягом 13 років стабільної діяльності створеного Державного комітету України у справах ветеранів, зокрема у законодавчій, нормотворчій і кадровій роботі, виконанні ініціативних програм протезування і виробництва інвалідних візків за сучасними технологіями, житлового забезпечення ветеранів війни, впливу держави на громадські організації та їх конструктивну співпрацю з органами влади;
       – забезпечення виконання міжнародних гуманітарних програм, пов’язаних з ліквідацією наслідків воєн і військових конфліктів.
         2005–2007 – народний депутат Верховної Ради України 5-го скликання, перший заступник голови Комітету у справах інвалідів, пенсіонерів і ветеранів.
       Досягнення:
 – активна участь у керівництві роботою Комітету Верховної Ради України у справах інвалідів, пенсіонерів і ветеранів;
    – автор 8 законодавчих ініціатив з внесення змін до законів України соціальної спрямованості.
         1999–2020 – активна науково-творча діяльність.
         Досягнення:
         автор книг: «Історіографія війни в Афганістані» (2005), «Організований афганський рух в Україні. Становлення і розвиток. Збірник статей» (2007), «Військово-політична спецоперація СРСР в Афганістані: словник-довідник» (2008), «Політичні та соціальні наслідки для України. Спецоперації СРСР в Афганістані 1979–1989 років і роль УСВА в їх подоланні», монографія (2008), «Афганська арена. Військово-політична спецоперація СРСР 1979 – 1989 р.р.: довідник» (2014), понад 200 статей у ЗМІ з проблем соціальної політики, політичної історії, політології, ветеранського руху в Україні та зарубіжних країнах.
        Загальні досягнення у державній і громадській діяльності відзначені нагородами: Герой України (2012), орден Держави (2012), орден Ярослава Мудрого п’ятого ступеня (2007), орден Богдана Хмельницького третього ступеня (1997 ), орден Данила Галицького (2003), два ордени Червоної Зірки (1980, 1981), відомчі нагороди, а також нагороди зарубіжних держав та неурядових організацій.

Шляхи ефективної співпраці державних органів влади і неурядових об’єднань ветеранів при лідерстві УСВА

    Першим центральним органом виконавчої влади, повноваження якого в цілому були спрямовані на організацію і реалізацію державної соціальної політики стосовно ветеранів війни, став Комітет ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах при Президентові України.
       5 лютого 1992 року Президент України видав Указ “Про утворення Комітету ветеранів війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах”. Головою Комітету було призначено Червонописького Сергія Васильовича, особу з інвалідністю внаслідок війни.
    Розпорядженням Президента України від 12 березня 1992 року №41 затверджено Положення про Комітет, до сфери впливу якого входило близько 150 тисяч учасників бойових дій в зарубіжних війнах і конфліктах, а також члени їхніх сімей і члени сімей загиблих військовослужбовців.
    Першим заступником і заступником голови Комітету були призначені учасники бойових дій в Афганістані Зубко Ю. Г. (1962 р.н.), Аблазов В. І. (1940 р.н.).
    На прикладі створеного центрального органу виконавчої влади ветеранська спільнота, насамперед Організація ветеранів України, вимагали створення центрального органу виконавчої влади з більш широкими повноваженнями, до компетенції якого мають бути віднесені  питання соціального захисту всіх ветеранів війни, військової служби і праці. 
        З урахуванням громадської думки, накопиченого досвіду та у зв’язку з проведенням адміністративної реформи Указом Президента України від 4 січня 1997 року №3/97 утворено Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. Головою Комітету було призначено С. В. Червонописького.
    Указом Президента України від 27 листопада 1997 року №1309/97 затверджено Положення про Комітет. До сфери впливу ввійшло 5 млн ветеранів Великої Вітчизняної війни,  ветеранів зарубіжних воєн і конфліктів, а також членів сімей загиблих воїнів.
    Постановою Кабінету Міністрів  України від 24 квітня 1997 року №397 “Питання  Комітету у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України”  встановлено граничну чисельність працівників центрального апарату в кількості 60, в тому числі 27 уповноважених представників Комітету в місцевих органах виконавчої влади.
    Першим заступником і заступником голови Комітету були призначені учасники бойових дій в Афганістані Зубко Ю. Г. і  Аблазов В. І.
       Указом Президента України від 13 березня 1999 року № 250/99 Комітет у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів  в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України перейменовано в Комітет України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах.
    Указом Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 утворено Державний комітет України  у справах ветеранів на базі Комітету України у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в іноземних державах. Головою Держкомітету  призначено С. В. Червонописького. 
Указом Президента України від 22 червня 2000 року № 811/2000 “Питання Державного комітету України у справах ветеранів” затверджено Положення про Держкомітет.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 року №288 “Питання Державного комітету України у справах ветеранів” дозволено Держкомітетові  мати  колегію у кількості 13 осіб і затверджено її персональний склад.
До сфери впливу Держкомітету, крім 5 млн ветеранів війни, їхніх родин і родин загиблих воїнів, додатково було визначено обов’язки брати участь у формуванні  соціальної політики держави стосовно всіх 11 млн ветеранів, тобто ветеранів війни, військової служби і праці.
Першим заступником голови Держкомітету призначено Зубка Ю. Г., заступниками – Аблазова В. І.  і Раєвського В. А. (1948 р.н., особа з інвалідністю внаслідок війни).
Усі роки діяльності Держкомітет, його головні структурні підрозділи і представництва в областях очолювали учасники  бойових дій в Афганістані, особи з інвалідністю внаслідок війни, добре відомі у ветеранському середовищі  особи, які користувалися повагою і довірою ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій на території  інших держав.
Держкомітет регулярно проводив розширені засідання колегії, на які запрошувалися керівники та активісти ветеранського руху. Інформація про роботу розповсюджувалася через засоби масової інформації. Робота Держкомітету координувалася і спрямовувалася Міністерством праці та соціальної політики України. 
Держкомітет виступив з ініціативою створення при центральних органах влади консультативних, дорадчих органів – громадських рад, до складу яких передбачалося запрошувати авторитетних фахівців відповідної галузі управління, які звільнилися на пенсію. Це дозволило б не втрачати накопичений колективний досвід роботи відомства. На жаль, пропозиції Держкомітету було збочено, до складу громадських рад стали входити випадкові особи з кола розмитого поняття «громадянське суспільство». Як наслідок, громадські ради не стали виконувати свої функції відповідно до задуму.
Робота Держкомітету та його представників в областях сприяла активізації і консолідації ветеранського руху в Україні і конструктивній співпраці ветеранських організацій з органами виконавчої і законодавчої гілок влади. 
 У кадрових питаннях пріоритет і перевага надавалися ветеранам війни – на чолі Комітету і всіх його територіальних органів стояли особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій. Більша частина з них входила до складу колегій і виконавчих органів місцевої влади. 
       Діяльність Комітету спиралася на активність і структуру, відкритість і контроль громадськості з боку всеукраїнського об’єднання ветеранів – Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
       Комітет мав колегію, до її складу входили заступники голів центральних органів виконавчої влади, до компетенції яких було віднесено вирішення проблем ветеранів (МОЗ, Мінсоцзахисту, МФ, МО, МВС, СБУ, Держкомкордону, народні депутати), керівники провідних громадських організацій ветеранів (за окремим дозволом).
       Такі принципи будування центрального органу виконавчої влади у справах ветеранів з  тісною взаємодією з громадою і координацією дій з іншими органами влади дозволяли оперативно вирішувати складні ветеранські питання.
       В Україні було прийнято найкращий на пострадянському просторі Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В його підготовці активну, а інколи провідну участь брали Комітет і УСВА.
       Україна першою серед країн СНД опанувала в широкому масштабі європейські передові технології протезування. За ініціативи Комітету та УСВА були підготовлені спеціалісти, отримано обладнання і розгорнуто протезні майстерні за технології  фірми з Німеччини «Отто Бок». Під тиском і за ініціативи Комітету та УСВА було розгорнуто виробництво сучасних інвалідних візків за технологією  фірми з Німеччини «Майра».
       Рівень реабілітаційних заходів при синдромі бойової психологічної травми й лікуванні учасників бойових дій у госпіталі «Лісова поляна» і санаторії ім. М. Семашка (Сімеїз, Крим) неодноразово відзначався на міжнародних професійних конкурсах.
      Опіка родин загиблих воїнів, їх соціальний захист, виховання та освіта дітей стали завданнями державної ваги.
      Робота з розшуку безвісти пропалих і повернення колишніх військовополонених з Афганістану, дії в цьому напрямі державних і неурядових організацій України були прикладом для інших держав СНД.
       Державний комітет України у справах ветеранів, який накопичив великий досвід державного управління і вирішення проблем ветеранів, було ліквідовано 20 квітня 2005 року Указом Президента України В. А. Ющенка.
Прес-служба УСВА.

Звернення
до членів Української Спілки ветеранів Афганістану

25 червня виповнюється 30 років створення і плідної діяльності найбільш потужного і структурованого громадського об’єднання ветеранів війни – Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
   Ситуація, що склалася в Україні й світі, обмежує організацію і проведення всеукраїнських заходів з приводу важливої події. 
     Тому пропонується:
     1. Перенести проведення всеукраїнських заходів на осінь 2020 року.
     2. Використати ювілей УСВА для зустрічей з керівниками місцевих органів влади, поширення інформації про діяльність місцевої організації ветеранів Афганської війни та її конструктивну співпрацю з органами місцевої влади з основних напрямів статутної діяльності:
     – участь у державних формуваннях по захисту незалежності й територіальної цілісності України;
    – участь у волонтерській діяльності з підтримки військових формувань у зоні АТО-ООС; 
    – увічнення пам’яті загиблих воїнів і померлих ветеранів (встановлення пам’ятників, видання книг пам’яті, упорядкування місць поховання);
    – підвищення соціального захисту сімей загиблих воїнів і померлих ветеранів;
    – забезпечення лікування і збереження здоров’я ветеранів війни;
    – захист соціальних прав ветеранів війни;
    – участь у патріотичному вихованні молоді;
    – сприяння збереженню соціальної активності ветеранів війни і членів їхніх родин (професійна підготовка і зайнятість, підтримка освіти дітей, проведення фестивалів, спортивних змагань тощо);
    – участь у громадських організаціях і рухах.
     3. Звернути особливу увагу на зміцнення організаційної єдності організації. Нагадуємо про те, що влада при Порошенку штучно ігнорувала нашу організацію, робила всі можливі кроки для знищення традиційного ветеранського руху. Зокрема стосовно УСВА було використано відомі методи руйнування потужних організацій і рухів:
    – створення паралельних організацій для їх дроблення, зокрема з ініціативи Куніцина за підтримки Порошенка було створено «ВАВА» (Всеукраїнську асоціацію ветеранів Афганістану, яка потім змінила назву), яка і сьогодні продовжує спроби руйнування «афганського» руху;
    – поглинання активних, дієздатних організацій в асоціаціях, координаційних радах тощо й під приводом об’єднання створення інертних, малорухомих, позбавлених ініціативи організацій ветеранів, що діють в інтересах окремих політичних сил. Ініціаторів таких «координаційних рад» було багато, але всі ці спроби не мали успіху.
На жаль, на цей час ми не можемо навести прикладів зміни політики стосовно ветеранів Афганської війни.
У Верховній Раді України зареєстровано новий проект Закону України (№ 3407 від 29.04.2020) на заміну Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У проекті виключено нагадування про ветеранів Афганської війни.
Президент України В. О. Зеленський не робить кроків назустріч ветеранам Афганської війни. В Офісі Президента України створено Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України під керівництвом відомого Куніцина, який залишається радником  голови Офісу Президента України А. Б. Єрмака і радником міністра внутрішніх справ А. Б. Авакова.
Міністерство у справах ветеранів України опікується головним чином проблемами ветеранів АТО-ООС. Не прийнято рішення про державну фінансову підтримку УСВА.
Правління УСВА закликає всі організації давати відсіч новим спробам приниження честі й гідності ветеранів Афганської війни, руйнуванню ветеранського руху в Україні.
Разом ми – сила!
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.

В організаціях УСВА
Розглянули актуальні питання
        Відбулися загальні збори Березівської районної організації УСВА (Одеська область).
Головуючим обрали очільника Одеської обласної організації УСВА генерал-майора у відставці Юрія Єрмакова. Були запрошені й взяли участь у засіданні депутат обласної ради Князь Хачатрян, голова Березівської районної ради Віталій Мосійчук, міський голова Валерій Григораш, депутат міської ОТГ Сергій Слабенко, заступник голови Одеської міської організації УСВА Іван Їжаковський, голова Лиманської районної організації УСВА Володимир Наконечний.
Відбулися вибори керівних органів організації. З трьох заявлених кандидатур присутні обрали новим головою Березівської районної організації УСВА Миколу Макаровича Краснобаєва, який змінив на цій посаді Миколу Фабульяна. Обрано правління і ревізійну комісію. 
Розглянуто актуальні для «афганців» питання: про стан земельних паїв, пільги на отримання житла, монетизацію пільг на комунальні послуги, безкоштовний проїзд і  санаторно-курортне лікування.
Прес-служба Одеської обласної організації УСВА.

Обговорили складні теми

Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов провів робочу нараду з керівниками ветеранських організацій воїнів-інтернаціоналістів, на якій розглянуто питання соціального захисту.
До розгляду поставлених питань були запрошені голови постійних комісій обласної ради Людмила Немикіна і Володимир Святаш, директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Юрій Шпарага, заступник директора департаменту охорони здоров'я Геннадій Бондарчук, директор комунального некомерційного підприємства облради «Обласний госпіталь ветеранів війни» Юрій Федченко.
Як зазначив голова Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану Володимир Рижков, у ветеранському русі є занепокоєння, що останні рішення про надання пільг на проїзд у громадському транспорті, запровадження електронного проїзного квитка, зокрема, ухвалені на рівні держави, а також впровадження в дію другого етапу медичної реформи, а саме перспективи отримання у повному обсязі лікування у вузькопрофільному медичному закладі області, спричиняють соціальну напругу у ветеранських колах.
– Безумовно, окреслені питання потребують вирішення. Щороку на підтримку проектів чорнобильських організацій з обласного бюджету виділялися кошти, також необхідне фінансування спрямовувалося на захищені статті – заробітні плати працівникам медичних установ і комунальні платежі. Ситуація, коли Міністерство охорони здоров’я самоусунулося від відповідальності за впровадження реформи у регіонах, викликає обурення, – зауважив голова обласної ради. –  На покриття фінансового дефіциту медичних закладів області тільки на дев’ять місяців поточного року з обласного бюджету маємо спрямувати майже 550 мільйонів гривень, у тому числі на створення реабілітаційного центру в госпіталі ветеранів війни – 32 мільйони.
Воїни-інтернаціоналісти звернулися до голови облради за сприянням у розповсюдженні у районах Книги пам’яті, в якій викладено біографії загиблих «афганців», уродженців Харківської області, а також про отримання методичної допомоги у реалізації проектів ветеранських організацій.
За результатами наради голова обласної ради запевнив ветеранів, що окреслені питання будуть опрацьовані, зокрема найближчим часом обговорять питання нарахування тарифів з представниками установ – постачальників газу.
– Від імені депутатського корпусу висловлюю підтримку ветеранському руху і повагу за конструктив у обговоренні цих складних тем. Не повинно бути політичного забарвлення у вирішенні питань надання медичних послуг, забезпечення пільгового проїзду в громадському транспорті, формування тарифів тощо. Тут на першому місці має бути виключно справедливість, – зауважив Сергій Чернов і вручив ветеранам відзнаки обласної ради.
За активну громадську діяльність, значний особистий внесок у розвиток ветеранського руху і військово-патріотичне виховання молоді Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава» нагороджено голову Пісочинської районної Спілки ветеранів Афганістану Олега Новікова. Грамоту Харківської обласної ради вручено голові Нововодолазької районної Спілки ветеранів Афганістану Сергію Воротняку. Заступник голови Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану Інна Черненко відзначена Подякою голови облради.
Офіційний сайт Харківської обласної ради.

АФГАНИСТАН – ЧАСТЬ НАШЕЙ ЖИЗНИ

О работе Тарутинской районной организации УСВА (Одесская область) рассказывает ее председатель Петр Скрипник.
В нашей организации по списку 53 человека. Из них 45 – воины-«афганцы», 4 – участники боевых действий в Чехословакии, по одному участнику боевых действий  в Венгрии и Египте. Недавно житель села Надречное, который во время службы в армии занимался разминированием, изъявил желание вступить в нашу организацию. А всего воинов-«афганцев» в районе проживает 69.
Организация наша общественная и неприбыльная, то есть мы не занимается какой-либо коммерцией. Она создана для конкретной помощи в решении проблемных вопросов воинов-интернационалистов. У нас свой устав, мы платим членские взносы, есть правление и ревизионная комиссия – все, как положено. Наш союз – полноценная и действенная организация. 
 Хочу подчеркнуть, что мы не разделяем на «афганцев» и других, то есть даже не состоящим в организации все равно оказываем помощь, ведь все они наши побратимы.  
К сожалению, только в прошлом году ушло из жизни пять воинов-«афганцев», наша организация помогла их родным по захоронению, также оказываем помощь на лечение. Деньги, пусть и небольшие, но все же… 
Хочу поблагодарить руководство района, в первую очередь заместителя председателя райгосадминистрации Елену Силоч, председателя райсовета Александра Тасмасыса, начальника районного управления социальной защиты Анну Стоянову и ее подчиненных за то, что они всегда идут нам навстречу в решении вопросов, касающихся воинов-интернационалистов. Особо хочу отметить заместителя Елены Ивановны – Валерия Георгиевича Дундера, он всегда на связи и всегда оказывает нам конкретную и действенную помощь. Отмечу и председателя Тарутинского поселкового совета Ивана Ивановича Куруча и его заместителя Юрия Ивановича Шавелкина. Они никогда не отказывают в помощи. Спасибо всем большое. 
Сердечно благодарю за помощь, поддержку и организацию всех мероприятий начальника районного отдела культуры Нину Ильиничну Шишкову, коллективы районного Дома культуры, библиотек, Тарутинской школы и ее директора Олега Владимировича Ткаченко, его заместителя по воспитательной работе Татьяну Александровну Узун-Куртогло.
А проблемы в чем… Действительно, каждый воин-интернационалист имеет право на льготы в оплате коммунальных услуг, на медицинское обеспечение, получение субсидий, санаторно-курортное лечение, улучшение жилищных условий…  Государство гарантирует это, но, к сожалению, не всегда льготами можно воспользоваться в полном объеме. Вот тут и возникают проблемные вопросы. К примеру, бесплатный проезд в транспорте. Есть водители, которые отказываются везти бесплатно, даже после предъявления удостоверения участника боевых действий. Моя задача, как председателя организации, скажем так, мониторить ситуацию и решать совместно с районными властями возникающие вопросы. Добавлю, и это важно, что многим из нас уже за шестьдесят, то есть, пенсионный возраст, и то, что нам положено, то, что гарантирует государство, должно быть предоставлено в полном объеме. 
Одна из основных задач – военно-патриотическое воспитание молодежи.. В этом вопросе мы тесно сотрудничаем с районным советом ветеранов, со школами, библиотеками. 
 Очень рад, когда рассказываю в школах о своей службе в Афганистане, что мне удалось разбудить в ребятах какую-то искорку. Значит, все это не зря. Мы прошли через войну и знаем ей цену. Молодые люди знают о ней понаслышке. И наша первоочередная задача – донести до их сознания, что война – это страшно, что она несет горе и страдания, что память о погибших – священна. 
Многие из наших «афганцев» активно участвуют в общественной жизни своих населенных пунктов, встречаются со школьниками, рассказывают им о своей боевой молодости. 
С территориальными громадами у нас налажено сотрудничество. Хочу выразить сердечную благодарность большинству председателей сельских и поселковых советов за помощь ветеранам на местах. Особо нужно отметить Березинский поселковый совет и его председателя Федора Федоровича Желяскова. В Березино я родился, оттуда первые ребята нашего района ушли в Афганистан, трое погибли на Афганской войне.
Стало традицией, что накануне Дня вывода войск из Афганистана председатель организовывает встречу для местных «афганцев», а там их десять и я. Встречи всегда проходят тепло и сердечно.
Сначала мы все возлагаем цветы к памятнику погибшим воинам, затем – небольшой концерт, после которого Федор Федорович вручает каждому «афганцу» материальную помощь, и, конечно же, «боевые сто грамм».  И, если нужно, он всегда окажет помощь и поддержку.
Так что большое сердечное спасибо всем: председателю громады и коллективу поселкового совета, директору школы Дмитрию Викторовичу Сметане, педагогу-организатору Анне Дмитриевне Петровой и музработнику Алле Филипповне Кондуловой, участникам ансамбля Березинской школы «Вдохновение» и его руководителю Татьяне Леонидовне Сперженко, руководству Дома культуры и настоятелю храма Дмитрия Солунского отцу Георгию. 
Сейчас много говорят об объединении громад. По поводу этого пресловутого объединения я провел собрание нашей организации, на котором присутствовал заместитель председателя райгосадминистрации Валерий Дундер. Он давал разъяснения. Если объединение произойдет, то мы, воины-интернационалисты, разделяться не будем – таково мнение всех собравшихся. Думаю, что нас поддержат и остальные. А как организация будет называться, это уже не столь важно. Возникнут, конечно, проблемы юридического характера, но и их преодолеем. Самое главное – мы остаемся едиными.
Беседовал
Сергей РИПЕНКО.

Конференція відбудеться

      Передчасна смерть нашого побратима  С. В. Горбатенка залишила без керівника Донецьку обласну організацію УСВА.
     Відповідно до Статуту голова УСВА Сергій Червонописький запропонував Правлінню Спілки визначитися з датою, місцем проведення, нормою представництва, порядком обрання делегатів і порядком денним конференції Донецької обласної організації УСВА.
Тимчасово виконуючим обов’язки голови обласної організації призначено Олександра Юрійовича Власова (на знімку – в центрі), якому доручено провести всі необхідні заходи з підготовки конференції,  її проведення й представляти Донецьку обласну організацію в Правлінні УСВА.
Прес-служба УСВА.

ВИХОВУЄМО МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

             Пріоритетним напрямом статутної діяльності Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) є патріотичне виховання молоді.
         З метою системної роботи з молоддю Правління УСВА під головуванням С. В. Червонописького прийняло рішення про заснування всеукраїнського молодіжного об’єднання. Організаційні заходи було доручено провести фанату роботи з молоддю Георгію Мальчину, який на конференції при заснуванні організації був обраний її головою. Голова об’єднання є членом Правління УСВА.
                 Всеукраїнське дитяче патріотичне об’єднання «Майбутнє України»  зареєстровано у березні 1997 року. До його складу входять більш як 50 клубів і центрів патріотичного виховання молоді, в яких щорічно займається близько 10000 дітей і підлітків. Осередки об’єднання створено в 20 областях України.
              Основні завдання об’єднання: організація роботи з патріотичного виховання молоді, виховання молоді країни на основі загальнолюдських принципів, підготовка юнаків до служби в Збройних силах України. Організації, що об’єдналися, мають багаторічний досвід виховної роботи.
              Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) упродовж понад двох десятиріч спрямовує діяльність об’єднання. Заходи організуються і проводяться в активній взаємодії з УСВА.
             В ВДПО «Майбутнє України»  плідно співпрацює з Міністерством молоді і спорту, іншими центральними й місцевими органами влади і місцевого самоврядування, насамперед у реалізації  спільних молодіжних програм. Інструкторський і тренерський склад об’єднання спрямовує свою діяльність на вдосконалення навчально-тренувального процесу і надання методичної допомоги іншим недержавним молодіжним патріотичним і спортивним клубам країни. Широку допомогу в організації і проведенні цієї роботи надають  місцеві адміністрації, громадські організації.
               У структурі об’єднання при обласних, міських, районних організаціях УСВА створені й діють військово-патріотичні клуби та об’єднання. Деякі з них – «Юний десантник» (Житомир), «Вулкан» (Черкаси) і «Школа мужності»  (Київ) – працюють вже більше двох десятиріч і стали координаційними й методологічними центрами з  військово-патріотичного виховання в системі ВДПО «Майбутнє України», напрацювали великий досвід в організації і проведенні військово-спортивних таборів, турнірів і змагань з рукопашного бою і військово-прикладного багатоборства, які проводяться щорічно. 
              Починаючи з 1990 року,  проводиться турнір з рукопашного бою серед курсантів військово-патріотичних клубів України,  міжнародні турніри з рукопашного бою «Чоловіча сповідь», «Соколята України», збори-змагання з військово-прикладного багатоборства. Традиційним стало проведення  літніх оздоровчих таборів, де курсанти військово-патріотичних клубів і об’єднань вдосконалюють свої навички у топографії, парашутній підготовці, підводному плаванні й рукопашному бою. 
             Протягом усього часу роботи об’єднання його вихованці брали участь  у міжнародних змаганнях  різного рівня – від чемпіонатів і кубків Європи і світу до клубних змагань і рейтингових турнірів професійного спорту. Загалом більше ста вихованців ВДПО «Майбутнє України» представляли країну в складі збірних команд й ставали переможцями і призерами цих змагань. 
                З 1997 року спортивними організаціями і клубами, що входять до складу об’єднання, підготовлено 6 заслужених майстрів спорту України,  17 майстрів спорту міжнародного класу, кілька десятків майстрів спорту, а десятки тисяч вихованців обрали свій життєвий шлях активної, відповідальної,  здорової, корисної суспільству людини. 
                ВДПО «Майбутнє України» має підготовлені кадри  для досягнення  таких результатів. Серед тренерів, які працюють з вихованцями, 5 заслужених тренерів України і 4 заслужених працівники фізкультури  і  спорту. Також об’єднання активно співпрацює з профільними спортивними федераціями  –  боксу, кікбоксингу, рукопашного бою та оборонно-прикладних видів спорту.
                  Щорічно близько 300 юнаків, вихованців військово-патріотичних клубів направляються військкоматами  для проходження служби в частини спеціального призначення, прикордонні, аеромобільні частини, Збройних сил України. За час проходження служби командування неодноразово висловлювало подяку керівництву військово-патріотичних клубів за відмінну підготовку вихованців. 
              З травня 2014 року десятки вихованців добровільно стали на захист країни і були учасниками найзапекліших бойових зіткнень з агресором. Багато з них з часом уклали контракти й продовжують службу в різних підрозділах Збройних сил України. На жаль, семеро вихованців загинули. 
             20 серпня 2014 року, захищаючи територіальну цілісність країни,  загинув заступник голови УСВА, член правління ВДПО «Майбутнє України» Олег Іванович Міхнюк, якому посмертно було присвоєно почесне звання Героя України. Починаючи з 2014 року, збір-турнір вихованців «Соколята України», що традиційно проводиться на базі Житомирського  військового інституту ім. С. П. Корольова, присвячується пам’яті героя і носить його ім’я.  
          ВДПО «Майбутнє України» виховує молодь на прикладах мужності, відданості Батьківщині, виконання службових обов’язків ветеранів Другої світової війні, Афганської війни і сучасних учасників бойових дій по захисту незалежності й територіальної цілісності країни.
Прес-служби УСВА і ВДПО «Майбутнє України».

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні
Повернути з небуття
     За роки Другої світової війни пропало безвісти понад 4 мільйони воїнів Червоної Армії, серед них – сотні тисяч українців (точна кількість невідома). Але не всі вони пропали безвісти в жорстоких боях. Доля частини з них загубилася у великій масі штабних донесень про безповоротні втрати особового складу, а нерідко – просто у незадовільному обліку і штабному хаосі про втрати. 
        У зв’язку з цим було видано секретний наказ Народного комісара оборони СРСР від 7 березня 1945 року №043 «Про незадовільну роботу з обліку загиблого і пропалого безвісти рядового і сержантського складу і заходах по її покращанню». 
Штабними військовослужбовцями часто допускалися помилки при написанні прізвищ, назв населених пунктів та інші, і це тепер створює додаткові труднощі у пошуковій роботі. Займаючись пошуком  Петра Тодосійовича Дученка, уродженця села Шевченково Житомирської області, виявив п’ять помилок у його архівних документах. 
Нещодавно вирішив частково дослідити долі пропалих безвісти воїнів з Малинського району Житомирської області (моя мала Батьківщина). Для цього через том 6 «Книги Пам’яті України. Житомирська область» (Житомир, 1995) встановив загальну кількість пропалих безвісти по району. Їх виявилося 2617. Далі розпочав пошукову роботу через різні бази даних, розміщених в Інтернеті. 
Редакційною колегією, окремими представниками ветеранських організацій, зокрема, Семеновим Кирилом Олександровичем, Солдатовим Олексієм Федоровичем, Ковальчуком Олексієм Григоровичем, керівником Житомирського обласного відділення “Книги Пам’яті“ Барало Раїсою Володимирівною було проведено велику роботу зі збору та опрацювання матеріалів.  
Результати моєї роботи певною мірою відрізняються від викладеної у книзі інформації, адже сьогодні набагато ширша пошукова база, причому електронна, в ній розміщено невідомі раніше документи.
Перевірив інформацію по майже 70 воїнах. Виявилося, 12 з них не пропали безвісти, встановлено місце їх поховання. Крім того, встановлено імена і місця поховання ще 17 воїнів, які взагалі не зазначені у Книзі Пам’яті. Також два солдати, як виявилося, залишилися живими, хоч за деякими архівними документами вони загинули. 
З 12 воїнів, які вважалися пропалими безвісти, 6 – із селища Чоповичі й ближніх сіл. Усі вони були призвані на службу в 148-у стрілецьку дивізію 20 листопада 1943 року і всі загинули 22–26 лютого 1944 року в Шепетівці Хмельницької області й навколишніх селах.
Окремо хочу зупинитися на долі Дученка Петра Тодосійовича (з цієї ж категорії воїнів) 1921 року народження, молодшого лейтенанта, командира взводу 88-ї гвардійської стрілецької дивізії, уродженця села Шевченково. На військову службу він був призваний у 1940 році після закінчення першого курсу електромеханічного технікуму. Воював відважно. 30 червня1943 року його було нагороджено медаллю “За бойові заслуги” за те, що у травні на річці Сіверський Донець, не злякавшись переважаючих сил противника, вогнем із  автомата безстрашно відбивав його атаки.
За сумлінне виконання військових обов’язків його було призначено командиром відділення і присвоєно звання молодшого сержанта. 17 липня 1943 року він на чолі свого відділення першим увірвався в населений пункт (у наказі не зазначено який) і знищив 4 фашистських автоматників, за що 18 серпня 1943 року був нагороджений медаллю “За відвагу”.
У листопаді 1943 року Петра Дученка було направлено на місячні фронтові офіцерські курси, після закінчення яких він отримав звання молодшого лейтенанта. На жаль, воювати йому не довелося довго. 21 січня 1944 року  він загинув у Дніпропетровській області. 
Так по крупинках вдається встановлювати долю воїнів. Іноді вона особливо трагічна. У ході пошукової роботи ознайомився з вироком військового трибуналу 226-ї стрілецької дивізії, згідно з яким у грудні 1943 року двох військовослужбовців Малинського району (уродженців села Королівка) було засуджено до вищої міри покарання, а двох (уродженців села Лумля того ж району) – до 10 років позбавлення волі.  З етичних міркувань їх прізвищ не називатиму.
Через Управління Служби безпеки України в Житомирській області намагався уточнити, за що було винесено такі суворі покарання, але інформація по них відсутня. Єдине, що вдалося уточнити, вони не служили в поліції, не співпрацювали з ворогом. 
Для воїнів, які пропали безвісти, це жорстокий вирок долі, а для нас –  священний обов’язок докласти всіх зусиль, щоб вияснити їх долю. Саме тому звертаюся до всіх небайдужих провести таку роботу за місцем проживання, починаючи з пошуку своїх родичів або родичів знайомих. Перевірити інформацію з Книг Пам'яті про пропалих безвісти воїнах у своїх районах. 
Пошукову роботу в школах можна організувати у рамках акції «Воїнів імена повернемо з небуття». Якщо потрібен мій досвід – контакти у редакції. Для початку скажу, що таку роботу слід проводити поетапно: 
– перший пошук інформації – через електронні бази даних; 
          – другий – у разі отримання позитивних результатів поінформувати місцеві органи виконавчої влади, місцевого самоврядування і родичів воїнів, долю яких вдалося встановити; 
         – третій – пошук інформації про можливі нагороди воїнів через веб-сайт «Подвиг народу».
При бажанні пошуковою роботою через Інтернет може зайнятися будь-хто. Потрібно мати лише навички роботи з комп’ютером і таку неодмінну, на мій погляд, якість як наполегливість і керуватися принципом – ніколи бажаний результат не видавати за дійсний. Не завжди буде позитивний результат, але головне – не втрачати оптимізму в подальшій пошуковій роботі.
Киянин Олександр Бількевич тривалий час не міг знайти місце поховання свого прадіда Мелешка Михайла Федоровича. Було відомо, що він загинув на війні, але невідомо де. Олександр все ж у 2017 році знайшов у селі Жилинці Шепетівського району Хмельницької області братську могилу, в якій похований його прадід. Він розшукав також список воїнів, похованих у цій могилі, й  разом зі своєю мамою Галиною Володимирівною (на знімку) 2018 року за свої кошти встановили пам’ятник, на якому викарбувано імена всіх встановлених воїнів. 
Якось житель Києва Михайло Кудря попросив мене знайти місце поховання його родича. Було відомо тільки прізвище Сердюк і що він уродженець Овруцького району Житомирської області. Зайшов на веб-сайт ОБД «Меморіал», і мені відкрився список із 7474 осіб. Виникла задача надскладна і з невідомим кінцевим результатом. Вирішив переглянути кілька десятків сторінок і таки знайшов інформацію по Сердюку Опанасу Костянтиновичу, який і виявився розшукуваною особою. Це вже результат тільки удачі.
Важливими джерелами інформації для проведення пошукової роботи є такі веб-сайти: 
– об’єднаний банк даних «Меморіал» – http://www.obd-memorial.ru;
– «Книга Памяті» України – https://memory-book.ua/;
– «Солдат.ru» – http://soldat.ru.;
– «Подвиг народу» – http://podvignaroda.ru (інформація про нагороди);
 – електронна база даних військовополонених  Центру документації при Об’єднанні «Саксонські меморіали в пам’ять жертвам політичного терору», Дрезден, Німеччина – http://www.dokst.ru/node/1132.  
Нещодавно один знайомий порадив мені закінчувати займатися минулою війною і переключатися на сучасну. Відповів йому, що Друга світова– то війна мого дядька Дученка Миколи Івановича, який пропав безвісти на фронті й місце поховання якого мені вдалося знайти в Польщі. Друга світова – то війна мого діда Дученка Івана Павловича, який теж пропав безвісти і відомості про якого мені ще не вдалося знайти, а відтак і війна та для мене не закінчилася... 
Борис ДУЧЕНКО,
член Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну».

На захисті соціальних прав ветеранів
Про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо  підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни» №3238 від 20 березня 2020 року.
За останнє десятиріччя в Україні суттєво знизився рівень соціального й медичного забезпечення ветеранів війни і військової служби, змінилося ставлення влади до ветеранів і їхніх громадських об’єднань. Економічні причини цього добре відомі: падіння виробництва, штучна девальвація, інфляція, зміна пріоритетів у соціальній політиці, недолуге реформування медичної і пенсійної сфери тощо.
Нові випробування глобального масштабу вимагають підвищення уваги держави до ветеранів війни, військової служби, інших осіб, які мають заслуги перед народом України. Тому спроби законодавчого врегулювання гострих соціальних питань ветеранів війни і військової служби заслуговують всебічної підтримки.  
Але низка законодавчих ініціатив, які останнім часом надходять до Верховної Ради України, не демонструють глибокого знання їх суб’єктами нагальних, першочергових питань, які хвилюють ветеранів.
Законопроектом №3238 від 20 березня 2020 року, який внесли народні депутати України Тимошенко Ю. В.,  Цимбалюк М. М., Мейдич О. Л., Наливайченко В. О., Кабаченко В. В., Волинець М. Я., передбачено розширення пільгових категорій за  рахунок військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, починаючи з 2014 року, збільшення розмірів пільг і норм на сплату комунальних послуг,збільшення кількості пільгових поїздок ветеранів війни у громадському і міжміському транспорті, визначення термінів забезпечення житлом і земельними ділянками ветеранів війни й ведення їх окремого реєстру Міністерством ветеранів.
     На жаль, при всіх позитивних рисах законопроект №3238 зроблений поспіхом, не враховує вже внесених змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема в частині термінології, а також пропозицій, які надходили до Верховної Ради України, наприклад, щодо введення до закону окремої категорії «Члени родин загиблих воїнів і померлих учасників бойових дій» замість віднесення їх до категорії «Особи, на яких поширюється чинність цього Закону», та зміни пріоритетів в їх соціальному захисті.
     Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) наполягає на системному підході до забезпечення соціальних прав ветеранів і їх медичного забезпечення. Тому УСВА пропонувала відмовитися від дій медичної реформи стосовно ветеранів війни, заснувати державне медичне страхування ветеранів війни і військової служби, зберегти спеціалізовані госпіталі для ветеранів війни, відмовитися від спроб необґрунтованої «монетизації» соціальних і транспортних пільг, розробити Кодекс соціальних гарантій держави, в якому важливим розділом мають бути сформульовані соціальні гарантії держави для ветеранів війни і військової служби. 
Валерій АБЛАЗОВ,
заступник голови УСВА

Конструктивний діалог триває
     Міністр у справах ветеранів С. Бессараб і голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) С. Червонописький обговорили гострі численні проблеми ветеранської спільноти.
     15 червня відбулася зустріч голови УСВА С. Червонописького з міністром у справах ветеранів С. Бессарабом. 
      Голова УСВА поінформував високого урядовця про поточну діяльність громадської організації ветеранів війни в умовах карантину. Під час бесіди було детально обговорено основні принципові проблеми, що найбільше хвилюють ветеранів, і можливості їх розв’язання в сучасних умовах.
      По-перше, обговорено проекти законодавчих актів стосовно ветеранів війни, які надійшли до Верховної Ради України. С. Червонописький передав міністру матеріали аналізу змісту законопроектів, пропозиції фахівців і обласних організацій УСВА щодо їх вдосконалення, а також копії відповідних звернень до Голови Верховної Ради і народних депутатів України. 
     По-друге, у відповідь на звернення УСВА міністр С. Бессараб розповів про кроки з вирішення проблеми пільгового проїзду ветеранів зі всієї України у її столиці, зокрема про відповідні консультації з В. Кличком і іншими керівниками Київської міськдержадміністрації, та запевнив, що  рішення з цього питання буде знайдено й права ветеранів не будуть порушені.
       С. Червонописький нагадав про негативне ставлення ветеранів до медичної реформи і необхідність покращання умов лікування ветеранів Афганської війни, насамперед, у спеціалізованих госпіталях, зокрема у Всеукраїнському госпіталі «Лісова поляна».
     Крім того, голова УСВА поінформував С. Бессараба про факти бюрократичного ставлення працівників структурного підрозділу соцзахисту у Волинській області при вирішенні питання надання статусу родині померлого інваліда війни – учасника бойових дій в Афганістані.
     С. Бессараб погодився з тим, що таки факти не можуть бути залишені поза увагою ветеранських структур і відповідного реагування керівників влади.
      Голова УСВА С. Червонописький та його заступник О. Литвинов розповіли про заплановані  заходи з нагоди 30-ї річниці УСВА і рішення Правління про перенесення термінів їх проведення у зв’язку з карантином.
        Конструктивний діалог потужної громадської організації з профільним міністерством триває.
Прес-служба УСВА.

В організаціях УСВА
Вдячні за мужність і відвагу
     У  Нововодолазькому РБК на Харківщині вшанувати воїнів-інтернаціоналістів завітали представники влади, духовенства і громадськості. 
      Голова районної ради Світлана Ротач  наголосила, що на Афганській війні загинули  й наші  земляки Павло Нерубацький, Володимир Апальков,  Сергій  Мотика. Необхідно  знати про ті страшні сторінки історії і пам’ятати, що серед нас живуть люди, які зовсім молодими були свідками й учасниками воєнних дій, пишатися їхньою мужністю і героїзмом. Вони стали гідними нащадками батьків і дідів, які в роки Другої світової війни захистили світ від фашизму.   
     За активну життєву позицію, вагомий  особистий внесок у розвиток «афганського»  руху висловлено подяку голови райдержадміністрації  учасникам бойових дій в Афганістані Віктору Рибалці, Володимиру Миргороду, Олександру Чорному, висловлено  подяку голови райради й вручено грошову допомогу учаснику бойових дій в Афганістані Івану Миньку, грамоти  райради і грошові  винагороди – Сергію Зозулі, Олександру Онацькому.
     Тепло привітав воїнів і подякував їм за героїзм і самопожертву, активну громадянську позицію,  виховання підростаючого покоління  в дусі патріотизму депутат Харківської  обласної ради  Микола  Купрєєв і вручив почесні грамоти учасникам  бойових дій,  членам  районної СВА Валерію  Мізецькому та Олександру  Чучую.  Подяку голови облради висловлено учаснику бойових дій, голові первинної організації воїнів-інтернаціоналістів села Новоселівка Володимиру Кравцову. 
     Присутні хвилиною мовчання вшанували світлу пам`ять воїнів, які загинули на афганській землі.
     Народний депутат кількох скликань, почесний громадянин Харківщини   Олександр Біловол подякував учасникам бойових дій  і вручив  грошовий сертифікат районній спілці ветеранів Афганістану. 
     Голова  Нововодолазької районної  Спілки ветеранів Афганістану  Сергій  Воротняк за дорученням голови УСВА Сергія Червонописького вручив Олександру Біловолу Почесну грамоту УСВА, Подяки УСВА – учасницям творчої групи  «Фаворит»  КЗ «Нововодолазький РБК» Марині Цимбал  та  Ірині Великородній. 
      Уже кілька років поспіль у районі проводиться  виставка-конкурс дитячих малюнків «Мій біль – Афганістан». Районна спілка  завжди опікується проведенням цього конкурсу і вдячна за спонсорську  підтримку директору ТОВ «Агроінвест холдинг Охоче» Акопу Акопяну і генеральному директору ТОВ «Норма» Ігорю Немашкалу. 
     Саме під час урочистостей були названі кращі юні художники. 
     Упродовж зустрічі свої  вітання присутнім дарували учасники художньої самодіяльності.
     Після урочистості ветерани війни, мешканці міста і молодь поклали квіти до меморіального комплексу і пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам у парку Ювілейному. 
      Нововодолазька районна  Спілка ветеранів  Афганістану щиро вдячна за допомогу у проведенні свята голові районної ради Світлані Ротач, депутатам обласної ради Миколі Купрєєву і Валерію Пітьку.
Прес-служба Харківської обласної Спілки ветеранів Афганістану.

Тепло і турбота
Непрості часи переживають сьогодні громадяни України, як і весь світ. І, як ніколи, потрібна  підтримка і реальна допомога людям старшого покоління, ветеранам війни. 
Чернігівське обласне відділення УСВА  спільно з міською «афганською» організацією за рахунок коштів обласної Програми підтримки громадських організацій ветеранів війни придбали продовольчі набори, засоби санітарної обробки рук, які вручили всім сім'ям загиблих в Афганістані військовослужбовців, мешканцям Чернігова, котрі перебувають вдома на карантині.
Засоби санітарної обробки і транспорт для доставки допомоги надано народним депутатом України  по 205 виборчому округу Олегом Симінським, який постійно підтримує ветеранів і людей старшого покоління. Окрема подяка помічнику народного депутата Людмилі Скоробогатько.
Прилуцька міськрайонна спілка ветеранів Афганістану  спільно з міською радою передала продовольчі набори сім'ям загиблих та інвалідам війни першої групи. Менська районна територіальна організація воїнів-«афганців» на чолі з головою Леонідом Титаренком  вручила продовольчі набори сім'ям загиблих, а також провела акцію зі збору коштів на апарати штучного дихання для Менської і Сосницької районних лікарень.
   «Афганці» Коропського району збирають кошти для допомоги бойовим побратимам, яким треба лікуватися.
Команда партії «Наш край» передала медичні маски для сімей загиблих в Афганістані та  інвалідів війни.
Станіслав ВІХРОВ,
заступник голови Чернігівського обласного відділення УСВА.

Не воювали, а захищали

Мешканці села Микулина і гості з усієї Грицівської ОТГ зібралися у місцевому Будинку культури, аби вшанувати учасників бойових дій. 
Відбувся вечір пам’яті у п’яті роковини з дня загибелі у зоні АТО мешканця села Микулина Михайла Балюка. Були присутні й однополчани Михайла, які разом із сельчанами пригадали військову сторінку життя побратима. У важкі для України часи він не став ховатися за спини інших, а з перших днів війни у складі Хмельницької автомобільної санітарної роти добровольцем вирушив на схід – у Сватове Луганської області. Там він рятував життя наших військових, вивозячи їх з передової.
      Разом із трьома побратимами боєць загинув, потрапивши у засідку ворога. Указом Президента України Михайла Балюка посмертно нагороджено орденом «За мужність» третього ступеня.
       Згадали і недавно загиблого земляка Сергія Рацуна, уродженця Малої Шкарівки. Сергій мобілізувався на початку 2014 року до лав 128-ї окремої гірської штурмової бригади, воював у Дебальцевому. У травні 2016-го приєднався до 93-ї бригади, брав участь у боях у Кримському, Новотроїцькому, а також біля Авдіївки, постійно подовжуючи контракт зі Збройними силами України. Побратими пригадують Сергія як дуже веселу й оптимістичну людину. Постріл окупанта обірвав його життя, але пам'ять про нього живе у серцях земляків.
      Багато мешканців населених пунктів Грицівської ОТГ стали на захист Батьківщини у важкий для неї час. Присутні дружніми оплесками віддали шану їхньому героїзму, витримці й відвазі. 
      Пом’янули тих, хто поліг у далеких афганських краях, вшанували земляків, які повернулися з тієї чужої війни живими, хоча з пораненими душами. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок, що несуть визволення народу Афганістану, що йдуть не воювати, а захищати. 
      Для ветеранів співав протоієрей УПЦ Олександр Клименко — переможець пісенного шоу «Голос країни». Із захопленням сприйняли слухачі виступ тріо шепетівського храму Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії, звучали пісні у виконанні аматорів закладів культури Грицівської ОТГ.
Володимир ПИПИЧ,
учасник бойових дій, член Шепетівської СВА.

Пам'ять

Рана, що болить

Відзначення Дня Матері співпало на Теребовлянщині, що на Тернопільщині, з сумною подією. 40 років тому 11 травня 1980 року в жорстокому бою біля кишлака Хара в Афганістані загинув наш земляк із села Слобідка Ярослав Дисевич. 
Він став першим теребовлянцем і другим на Тернопільщині, хто віддав своє життя під час Афганської війни. Нагороджений посмертно медаллю «За відвагу». І сьогодні мама оплакує загиблого сина, живе з болем непоправної втрати. Досі у живих воїнів-«афганців»  кровоточить незагоєна рана війни, яка з роками не перестає боліти.
Щоб пом’янути бойового побратима, до Слобідки приїхали члени районного відділення УСВА  разом з начальником управління праці та соціального захисту райдержадміністрації Іваном Яремком і депутатом Тернопільської обласної ради Юрієм Дзюбаном. Вони відвідали маму Ярослава Дисевича та його могилу на місцевому кладовищі.
У  ході пошукових робіт районним відділенням Української Спілки ветеранів Афганістану віднайдено свідчення Ігоря Котова, який був командиром Ярослава Дисевича та очевидцем бою, в якому загинув наш земляк. З 84 солдат-десантників, які брали участь в бою, лише 12 залишилися живими.
Офіційний сайт Теребовлянської райдержадміністрації.

Меморіальну роботу не припиняють
     Незважаючи на епідемію організації УСВА Чернігівщини не припиняють роботу з увічнення пам’яті земляків-побратимів.
     На звернення правління Чернігівського обласного відділення УСВА виконавчим комітетом міської ради прийнято рішення про встановлення пам'ятної дошки на будинку, де жив засновник і перший голова міської організації УСВА Василь Іванович Шевчук.
Василь Іванович народився 27 серпня 1926 року  в селі Збараж Вінницької області. 17-річним він потрапив на фронт. Служив у артилерії, в батареї 45-міліметрових гармат. Попереду були тяжкі фронтові дороги, битва на Балтійському морі й штурм Кенігсберга. Як згадував сам Василь Іванович: «Міг я тоді подумати, що з 26 юнаків-односельців у рідне село повернусь я один». 
Після війни офіцер продовжив військову службу, віддавши їй 31 рік. Разом з дружиною Ніною Юхимівною вони виховали сина Володимира, який продовжив традицію і став офіцером. Але, на жаль, у травні 1980 року сім’я втратила єдиного сина, який героїчно загинув в Афганістані. Син виконав, як і його батько, свій військовий обов'язок до кінця. 
Тяжко переживав втрату Василь Іванович, але знайшов сили зібрати біля себе 20-річних воїнів, які повернулися з Афганістану. Своїм бажанням і батьківським терпінням зумів об'єднати їх і створити одну з перших в Україні міську Спілку ветеранів війни в Афганістані. Багато добрих справ було зроблено організацією на чолі з ним: увічнення пам'яті загиблих у назвах вулиць, меморіальних дошках. У місті відкрили пам'ятник загиблим в Афганістані, постійно надавали моральну і матеріальну підтримку інвалідам і сім’ям загиблих.
За своє життя Василь Іванович Шевчук  пройшов через великі випробування. Його доброта, відвертість і щире бажання допомогти людям залишилися в пам'яті багатьох чернігівців.
У місті Бобровиця за підтримки депутата міської ради, члена правління районного відділення УСВА Олександра Приходька і голови цієї організації Віктора Акінцова біля меморіальної плити загиблим воїнам-«афганцям» встановлено пам'ятний знак (на знімку).
Сосницька районна Спілка ветеранів Афганістану (голова – Станіслав Шмотько)  проводить збір коштів для реконструкції і спорудження пам'ятника загиблим в Афганістані військовослужбовцям.
Станіслав ВІХРОВ,
заступник голови Чернігівського обласного відділення УСВА.

Згадали загиблих

У Первомайську на Миколаївщині у Свято-Варварівській церкві відбулася поминальна служба пам’яті загиблих і померлих воїнів-інтернаціоналістів.
У Сквері пам’яті загиблих воїнів-«афганців» відбувся мітинг, в якому взяли участь голова райдержадміністрації Сергій Саковський, голова районної організації ветеранів Ярослав Гуйван, голова Первомайського товариства воїнів-інтернаціоналістів Володимир Йонга.
 
Сергій Саковський звернувся зі словами вдячності до ветеранів та їхніх родин, подякував за подвиг і самопожертву, за приклад мужності й вірності військовому обов’язку, побажав міцного здоров’я, родинного затишку, благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, добра і мирного неба над головою.
 
Присутні хвилиною мовчання вшанували  пам'ять тих, хто загинув, виконуючи інтернаціональний обов’язок, поклали квіти до підніжжя пам’ятника героям-землякам. 
 
Ярослав ГУЙВАН.

Добрі традиції земляків

У селі Велимче на Волині відбувся традиційний турнір з волейболу, присвячений пам'яті загиблого в Афганістані Миколи Заліпи.
До присутніх звернулася голова Велимченської громади Анастасія Павлович. Голова Ратнівської  районної спілки ветеранів Афганістану Сергій Філіпчук вручив медаль «Афганістан 1979» Петру Півню і подякував голові  Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану Григорію Павловичу за допомогу в організації турніру.
Музичними спогадами про страшну війну поділилися воїни-інтернаціоналісти Ярослав Наход і Василь Геч, виконавши пісні «Салам, бача» і «Пам'ять». 
Після урочистостей  представники районної спілки поклали квіти до могил учасників бойових дій в Афганістані Миколи Заліпи, Петра Кагана, Миколи Кагана (село Велимче) і Вячеслава Зінюка (село Датинь).
   У напруженій запеклій боротьбі проходили всі матчі. Перемогли волейболісти села Датинь, на другому місті спортсмени села Видраниця, а бронзовими призером стала команда селища Стара Вижівка.
      Кращим гравцем визнали  Віталія Полінчука команди «Видра», а жительку села Велимче Ярославу Наход визнано найактивнішим уболівальником.
Сергій ФІЛІПЧУК,
голова Ратнівської районної організації ВОСВА.

ПАМ’ЯТАЮТЬ ПОБРАТИМА
     25 квітня минуло 36 років із дня загибелі нашого земляка, воїна-інтернаціоналіста, уродженця села Жерденівки на Вінниччині Олександра Чорноволика.
      Увесь цей час не лише односельчани, родичі і знайомі з болем згадують його світлу усмішку, веселу вдачу і ті добрі справи, що він встиг зробити за короткі 19 років, які відміряла йому доля, а й члени Гайсинської районної спілки ветеранів Афганістану. Щороку вони традиційно відвідують могилу загиблого побратима й спілкуються з матір'ю і родиною Олександра, – повідомляє  Гайсинська районна газета «Трибуна праці».
        Цьогоріч, дотримуючись усіх карантинних вимог, у день загибелі побратима голова районної спілки ветеранів Афганістану  О. Білецький, члени організації  М. Керанчук, О. Нєстєров і С. Ужва спільно з сільським головою М. Кучеруком, мамою Олександра – Ніною Костянтинівною і сестрою відвідали місцеву школу, на фасаді якої є меморіальна дошка на честь випускника О. Чорноволика, та його  могилу на сільському кладовищі.
Присутні запалили свічу пам'яті й вшанували пам'ять мужнього воїна хвилиною мовчання. 

Все одно алея зацвіте
У Смілі на Черкащині вкрали молоді деревця у сквері Воїнів-інтернаціоналістів на нещодавно створеній волонтерами і громадськими активістами алеї «Мамина весна», присвяченій матерям загиблих українських воїнів. 
Свого часу фруктові дерева на алеї висаджували всім містом, а нині вони вже пускали перші пагони. «Викрадення саджанців у нас – як традиція», – сумно жартує видання «Сміла.ua».
Організатор проекту «Мамина весна» Олександр Іськов говорить, що саджанці крадуть не вперше: перша крадіжка сталася ще взимку. Дивується, що навіть на такому святому місці, де не один пам’ятний знак і церква, зловмисники не посоромилися нажитися.
Після чергового прикрого інциденту організатори «Маминої весни» алею оновили: висадили нові саджанці, побілили бордюри. Крім того, найближчим часом планують встановити нові лавочки, аби кожен охочий зміг відпочити і насолодитися красою майбутнього саду.

Спорт

Вдячні за пам'ять 

У Чернівцях відбулися два турніри, присвячені воїнам-інтернаціоналістам.
     У загальноосвітній школі №16 провели відкритий міський турнір з волейболу пам’яті випускника воїна-«афганця» Валерія Гречаного.
     Валерій народився в Чернівцях 6 січня 1964 року, після закінчення школи працював на одному  з міських виробництв. 1982 року був призваний до лав Збройних сил, у листопаді цього ж року відправлений до  Афганістану, служив командиром танка 70-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади. 14 березня 1983 року молодший сержант Гречаний під час бойової операції в провінції Кандагар героїчно загинув. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки. У Чернівцях його іменем названо вулицю, на будинку, в якому він жив, встановлено меморіальну дошку.
У змаганнях взяли участь 8 команд загальноосвітніх шкіл міста. Перемогли господарі, які отримали кубок, командам-призерам вручено медалі й грамоти. Голови обласної і міської організацій УСВА Георгій Козьма та Ілля Горбатюк подякували керівництву школи, тренерам і висловили сподівання, що турнір проводитиметься й надалі.
У загальноосвітній школі №31 відбувся обласний турнір з боротьби дзюдо. Традиційно організатором виступила Садгірська районна спілка ветеранів-«афганців» на чолі з її керівником Василем Войціховським. До проведення змагань долучився меценат Василь Осачук, який щороку підтримує турнір. 
140 юнаків з 8 команд спортивних шкіл Буковини виборювали 22 комплекти нагород. Перше місце в командному заліку вибороли дзюдоїсти з Новоселиці, другими стали представники Садгірської ДЮСШ №4, на третій сходинці – борці Вижницької спортивної школи «Авангард». 
Голова Чернівецької обласної організації УСВА Георгій Козьма від імені ветеранів-«афганців» Буковини подякував за високий рівень організації змагань, за пам'ять про наших ветеранів.
Вячеслав ХАБАЙЛО.

СТРІЛЯЛИ ВЛУЧНО
На базі ДНЗ «Чортківське ВПУ» відбулися стрілецькі змагання з пневматичної гвинтівки серед юнаків і дівчат на Кубок Тернопільської обласної організації УСВА.
    Організатором став викладач допризовної підготовки навчального закладу, учасник бойових дій в Афганістані Михайло Чорній за підтримки Чортківської районної і Тернопільської обласної організацій УСВА.
   Ветерани-«афганці» та учасники вшанували пам'ять полеглих в Афганістані воїнів, до пам'ятника поклали квіти і запалили лампадки.
   Переможці і призери турніру нагороджені кубками, медалями, грамотами й цінними подарунками, які їм вручив член правління обласної організації УСВА полковник запасу В’ячеслав Кравчук.
Василь КОГУТ,
перший заступник голови ТОО УСВА.

Ростуть сильними
     У Тернопільському технічному ліцеї відбувся традиційний відкритий чемпіонат серед школярів міста з армспорту, присвячений пам’яті воїна-«афганця» Євгена Богача.
     Організаторами виступили директор ліцею Юлія Марусина, голова Тернопільської міської організації УСВА Роман Храпцьо, учитель фізичного виховання Ігор Карпик. Головним суддею змагань був представник федерації армспорту Ігор Лисий, а допомагав проводити турнір майстер спорту, багаторазовий призер чемпіонатів світу з армспорту Вадим Стецюк, який дав майстер-клас для учнів.
     Усі учасники гідно представили свої навчальні заклади, а переможцем став Михайло Ваврикович (Технічний ліцей), Роман Сидій (ТСШ №29) був другим,  Максим Равлик (ТЗОШ №27) здобув бронзову нагороду. Призери та учасники нагороджені грамотами і медалями.
Прес-служба Тернопільської міської організації УСВА.

Битви на татамі

У Луцьку відбувся XVIII Всеукраїнський турнір з дзюдо пам'яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів.
На урочисте відкриття запрошені голова Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану, депутат обласної ради Григорій Павлович. його заступник Микола Онищук, директор федерації дзюдо Волині Віталій Терешкевич, учасник бойових дій в Афганістані, директор комунального закладу «Волинська обласна дитячо-юнацька спортивна школа з видів боротьби», Заслужений тренер України. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України Анатолій Бондарєв.
У змаганнях взяли участь 15 команд з регіонів України, 9 областей, всього 84 спортсмена. Переможці й призери нагороджені кубками, медалями і грамотами Волинської обласної Спілки ветеранів Афганістану.
Анатолій БОНДАРЄВ.
головний суддя змагань.

Спартакіада юних козаків

У Шепетівському навчально-виховному комплексі №1 ім. Героя України М. Дзявульського відбулася міська спартакіада допризовної молоді «Юні козаки Поділля-2020».
Ініціатором і організатором виступив учитель курсу «Захист Вітчизни» Олександр Болюх за підтримки міського управління освіти і Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану.
До учасників з вітальним словом звернувся голова Шепетівської СВА Валерій Окорський. Почесними гостями були учасники бойових дій Сергій Хом’як, Ростислав Широкий, Микола Чайка і Віктор Метельський. 
  9 команд зі шкіл міста змагалися з п’яти видів прикладного спорту: підтягування, розбирання й збирання автомата Калашникова, спорядження магазину патронами, стрільба з пневматичної зброї, комплексно-силова вправа.
Найсильнішою у заліку стала команда НВК № 1, віце-чемпіонами стали учні НВК № 3, а замкнули трійку призерів представники ЗОШ №3.
  Переможці і призери нагороджені кубками, грамотами і медалями, які надали Шепетівська Спілка ветеранів Афганістану і міське управління освіти.
Віктор ДЕМЧУК,
ліцеїст НВК №1.

На футбольное поле вышли ветераны

В Болграде (Одесская область) состоялся международный турнир по футзалу среди ветеранов.
Организатором турнира, посвященного 31-й годовщине вывода советских войск из Афганистана, стала Болградская районная организация УСВА, сообщает корреспондент «Топора».
В играх на спортивной площадке в центре города, приняли участие команды из Болграда, Измаила, Татарбунар и Тараклии (Республика Молдова).
Каждая из команд сыграла по три матча. Нередко силы были равны, и победитель определялся в ходе послематчевых пенальти. В результате сильнейшими стали футболисты Измаила. На втором месте – команда из Тараклии, «бронза» досталась спортсменам Татарбунар. Лучшими стали: вратарь Сергей Кирчев (Болград), защитник Иван Жигин (Тараклия), нападающий – Андрей Веселов (Татарбунары), бомбардир – Григорий Паруш (Болград).
Участвовавшим в турнире воинам-«афганцам» вручили памятные подарки.

На честь героя

У спортивній залі Осипенківської ЗОШ (Бердянський район Запорізької області) відбувся волейбольний турнір чоловічих команд пам’яті Володимира Проходи, загиблого в Афганістані.
 У відкритті взяли участь воїни-«афганці», заступник голови Бердянської райради М. П. Олійник, начальник відділу освіти Осипенківської ОТГ Л. М. Яковенко. Відкрив змагання голова Бердянської районної організації ветеранів Афганістану О. В. Новосела. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів.
Воїни-інтернаціоналісти і капітани команд на сільському меморіалі поклали квіти до пам’ятної плити воїну-«афганцю» Володимиру Проході, який загинув 18 березня 1986 року. 
У напруженій боротьбі перемогли волейболісти села Новотроїцького, господарі змагань стали другими. Всі учасники нагороджені кубками, медалями й грамотами. 
Олександр НОВОСЕЛА,
голова Бердянської районної організації ветеранів Афганістану.
 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.


Украинская Баннерная Сеть
Защитники родины - Сайт о русских солдатах. Сервис авто регистрации в
каталогах, статьи про раскрутку сайтов, web дизайн, flash,
photoshop, хостинг, рассылки; форум, баннерная сеть, каталог
сайтов, услуги продвижения и рекламы сайтов