|
Афганська війна – з тих сумних сторінок нашої історії, для яких не існує небуття. Адже вона, як і усі інші, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі материнських сердець. У цієї війни свій трагічний рахунок, свої сумні дати.
27 липня день пам'яті нашого земляка воїна-«афганця» Михайла Івановича Франчука з села Жолудки.
У хлопців з Шепетівської Спілки ветеранів Афганістану є гарна традиція, з року в рік у цей день приїздити на могилу побратима, відвідати і підтримати родину бойового товариша.
У цей день бойові друзі згадували, як їхній побратим потрапив на службу у містечко Чірчік у десантну частину. Як було важко навчатися в учбовому підрозділі, де постійно проходили тренувальні навчання механіків-водіїв, вивчення бойової техніки та її керування у гірських умовах. Напевно, командири знали, куди потраплять ці молоді бійці і вимагали від них високої майстерності, витримки і дисципліни.
Через півроку Михайло Франчук потрапив до Афганістану (Газні) у військову десантну частину на посаду механіка-водія бойової машини.
Афганські дороги були важкими для наших водіїв: піщані, заміновані, з крутими підйомами та спусками, а також заважала спека… Усе це потребувало високої майстерності та досвіду.
Михайло став виїжджати на бойові операції.
Під час однієї з них 27 липня 1986 року душмани оточили в ущелині групу десантників. Серед наших бійців були поранені і загиблі. На їхній порятунок виїхала моторизовано-маневрова група, у складі якої був і Михайло Франчук.
Проте наші бійці теж потрапили у засідку. Першу бойову машину душмани підірвали, заблокувавши прохід. На другій БМП рухався Михайло, і за наказом командирів, вирішив розчистити прохід. Але граната обірвала життя молодого юнака. Того дня йому виповнилося дев’ятнадцять років...
Так загинув у свій день народження мужній воїн-десантник, простий український юнак Михайло Франчук, якого за подвиг посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.
У місцевому храмі Покрови Пресвятої Богородиці відбувся поминальний молебень, на якому були присутні воїни-«афганці» Віктор Чорноус, Віктор Бєлкін, Олександр Мугиль, Микола Чайка, Олександр Бернацький, представник Судилківської сільської ради Н. О., Тончук, старости сіл Новичі, Жолудки, Мальованка, Поляна, працівники культури села Новичі Л. А. Охрімець, Т. М. Сверчевська, В. А. Огородник, родина загиблого воїна-«афганця» і односельчани.
Після панахиди присутні відвідали могилу бойового побратима на місцевому кладовищі, стеллу, яка встановлена на краю поля й названа на честь земляка-героя.
Шепетівська Спілка ветеранів Афганістану, родина Михайла Франчука вдячні за матеріальну підтримку компанії «Епіцентр-Агро» і керівнику фірмі «Агросервіс-К» Олександру Кошелеву.
В. ОГОРОДНИК,
завідувачка Жолудківської бібліотеки Судилківської ОТГ.
Фото автора.
|
