Міністру у справах ветеранів
С. Бессарабу
До № 6633/02/17.2.20 від 07.08.2020
Шановний пане міністр!
У законодавстві України прийнята низка законів, які гарантують соціальній захист осіб, які працювали, проходили державну і військову службу, брали участь у бойових діях за наказами державних органів, мають заслуги перед державою, а також тих, хто постраждав у подіях минулих років.
Зокрема, відповідно до чинного законодавства, в Україні існують ветерани війни, ветерани військової служби, ветерани праці, соціальний захист яких декларується відповідними законодавчими актами:
– Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 45, ст.425), якій визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Закон визначає основні засади державної політики щодо ветеранів війни та членів їх сімей.
– Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 40-41, ст.249), якій визначає основні засади державної політики щодо ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Ветеранами військової служби визнаються особи, які прослужили в Збройних силах, або в інших формуваннях не менш 20-25 років у календарному обчисленні.
– Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 4, ст.18). Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років – для чоловіків і 35 років – для жінок і вийшли на пенсію.
Пов’язані з військовими подіями часів Другої світової війни особи, які мають статус жертв нацистських переслідувань, та діти війни.
– Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 24, ст.182) визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо жертв нацистських переслідувань і спрямований на їх соціальний захист та збереження пам'яті про них.
– Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 4, ст.94) установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
– Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 16, ст.200) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
– Законом України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» передбачається соціальний захист учасників міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки та членів їх сімей.
Крім того, питання соціального захисту військовослужбовців та осіб, які проходять службу в інших формуваннях є предметом близько 20 законодавчих актів щодо діяльності відповідних формувань та органів.
Більшість згаданих законодавчих актів є взаємопов’язаними.
За останні роки в Україні суттєво змінилася структура прошарків ветеранського суспільства. Різко скоротилася чисельність і залишились одиниці ветеранів Другої світової війни, які у 2020 році вже перетнули 93-річну межу. Наймолодші працівники тилу наближаються до 90-річного віку, малолітні особи, які віднесені до жертв нацистських переслідувань, разом з дітьми війни наблизилися до 80 років.
Тому найбільш чисельними категоріями, які мають статус ветеранів війни, є учасники АТО-ООС у всьому діапазоні працездатного віку та учасники бойових дій на території інших держав, які вже досягли пенсійного віку.
За останнє десятиріччя в Україні суттєво знизився рівень соціального і медичного забезпечення ветеранів війни та військової служби, змінилося ставлення влади до ветеранів та їх громадських об’єднань.
Економічні причини цього добре відомі: падіння виробництва, штучна девальвація, інфляція, зміна пріоритетів у соціальній політиці, недолуге реформування медичної та пенсійної сфери тощо.
Нові випробування глобального масштабу вимагають підвищення уваги держави до ветеранів війни, військової служби, інших осіб, які мають заслуги перед народом України.
Тому спроби законодавчого врегулювання гострих соціальних питань ветеранів війни і військової служби заслуговують всебічної підтримки.
На жаль, у зв’язку зі розбалансуванням державного управління, зокрема відсутності координації дій у законотворчої діяльності одночасно в Офісі Президента України, Верховній Раді України і Міністерстві у справах ветеранів України готуються матеріали для законодавчих ініціатив стосовно статусу та соціального захисту ветеранів війни, воєнної служби та членів їх родин.
При цьому може бути зруйнована чинна система взаємопов’язаних законодавчих актів відносно ветеранів.
Найбільш наближені до мети – прийняття Закону є проекти, які подані від суб’єктів законодавчої ініціативи та зареєстровані у Верховній Раді України.
На цей час на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зареєстровано біля 40 законопроектів, пов’язаних із соціальним захистом ветеранів і внесенням змін до відповідних Законів України.
Але більшість з них є фрагментарними і кон’юнктурними та не завжди актуальними для ветеранів війни.
У Верховній Раді України за ініціативою групи народних депутатів, зокрема Василенко Л. В. та інших., зареєстровано проект Закону України «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів» (Номер, дата реєстрації: № 3407 від 29.04.2020)
Головним комітетом для розгляду визначено Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (голова – Третьякова Г. М.).
Проектом передбачається скасування чинного Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
1 липня 2020 року Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні розглянув даний проект та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити цей проект до порядку денного третьої сесії Верховній Раді України дев’ятого скликання та прийняття його за основу.
9 липня 2020 року Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни» № 3238 від 20.03.2020 року, внесеного народнім депутатом України Ю. В. Тимошенко та іншими народними депутатами України, та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити цей проект до порядку денного третьої сесії Верховній Раді України дев’ятого скликання, а також створити робочу групу для доопрацювання цього проекту у підкомітеті з питань соціального захисту ветеранів.
Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України, яка створена відповідно до Указу Президента України №209/2020 від 2 червня 2020 року, оприлюднила проект Закону України «Про ветеранів та членів їх сімей», над яким, у головному працювала Громадська рада при Міністерстві оборони. Цей проект планується запропонувати Президенту України як суб’єкту законодавчої ініціативи внести до Верховній Раді України як невідкладний.
Міністерство у справах ветеранів України пропонує для розгляду матеріли законопроектної роботи, які перед розглядом на засіданні Кабінету Міністрів України, суб’єкті законодавчої ініціативи, мають проходити ще довгий шлях погоджень у центральних органів виконавчої влади:
– «Про статус Захисників / Захисниць України та членів сімей загиблих (померлих) Захисників / Захисниць України, осіб, які мають особливі заслуги перед Україною»;
– «Про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів»;
– «Про статус постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні»;
– «Про статус учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР та членів сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною».
Матеріали Мінветеранів можливо розглядати як попередній звіт Мінветеранів щодо законопроектної роботи, до якого потрібно додати порівняльний аналіз, з одного боку, з чинним законодавством, а, з іншого боку, з новими законодавчими ініціативами Верховної Ради України та Офісу Президента України, які вже передують пропозиції Мінветеранів.
Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) наполягає на розробці єдиного Кодексу державних соціальних гарантій, в якому окремим розділом необхідно визначити категорії ветеранів (ветеранів війни, ветеранів військової служби, ветеранів праці) та Державні соціальні гарантії для них.
УСВА неодноразово, зокрема на особистих зустрічах з міністром, а також у зверненнях до Верховної Ради України і Президента України вносила відповідні пропозиції.
У зв’язку з цім пропонуємо об’єднати зусилля, та спільно розробити Проект Закону України «Про статус ветеранів в Україні та Державні соціальні гарантії для них».
Такий Проект Закону України може стати пілотним проектом для формування єдиного Кодексу державних соціальних гарантій для громадян України.
Українська Спілка ветеранів Афганістану висловлює готовність надати допомогу суб’єктам законодавчої ініціативи у процесі розробки проекту Кодексу і його пілотного проекту стосовно ветеранів.
З повагою – С. В. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.
Наслідки прийняття проекту Закону України
“Про статус Захисників / Захисниць України та членів сімей загиблих (померлих) Захисників / Захисниць України, осіб, які мають особливі заслуги перед Україною”
(на прикладі осіб з інвалідністю внаслідок війни)
1. Право встановлювати перелік необхідних гарантій медичного обслуговування, перелік необхідних лікарських засобів повністю передано Кабінету Міністрів України. В порівнянні з діючим законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в проекті відсутнє пряме положення про «безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами». В проекті закону відсутнє положення про «позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізацію». В проекті немає, порівнянні з діючим законом, положення про те, що «Ліквідація госпіталів для осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюється лише за погодженням з Кабінетом Міністрів України.»
Можливі наслідки – фактичне переведення в розряд платних більшої частини медичних послуг та лікарських засобів, значне скорочення чи повна ліквідація госпіталів для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
2. В діючому законі «Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем її роботи». У проекті
вказівки на МОУ, МВС, СБУ немає, що надасть цим органам юридичну підставу відмовляти у забезпеченні путівками своїх пенсіонерів.
3. В діючому законі «Про судовий збір» встановлено, що «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:... особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю». В проекті визначено, що «звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях буде лише у справах, пов’язаних з реалізацією прав і гарантій, передбачених законодавством для ветеранів з інвалідністю».
Наслідки – додаткові фінансові навантаження на скромні пенсії ветеранів з інвалідністю, звуження прав ветеранів війни.
4. Право осіб з інвалідністю внаслідок війни на «позачергове обслуговування підприємствами, установами, організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту», в більшості пунктів проекту змінюється на «першочергове».
Наслідок – додаткові фізичні навантаження на втрачене здоров`я осіб з інвалідністю.
5. На відміну від діючого закону, у проекті не передбачено «Виплат компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів» внаслідок війни».
Наслідок – погіршення матеріального стану тієї частини осіб з інвалідністю внаслідок війни, для яких користування автомобілем з ручним управлінням є життєвою необхідністю.
6. В проекті, на відміну від діючого закону, відсутнє положення про «Щорічну до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплату разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Наслідок – звуження п рав, втрата важливого додаткового щорічного джерела доходів.
В. І. ГРИНЧАК,
Герой Радянського Союзу,
особа з інвалідністю внаслідок війни першої групи, член УСВА.
Звернення
до голови УСВА С. В. Червонописького щодо запропонованих Мінветеранів законопроектів «Про ветеранів…»
Шановний Сергію Васильовичу!
Розглянувши чергові законопроекти «Про ветеранів…» на цей раз під редакцією Мінветеранів, ми дійшли висновку:
1. Що у держави в особі Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Міністерства у справах ветеранів немає чіткого розуміння і бачення формування стратегії щодо вирішення ветеранського питання.
2. Запропоновані законопроекти внесуть ще більший розкол і дискримінацію у ветеранському середовищі (спільноті) за принципом свій-чужий, який був започаткований паном Порошенком.
3. В усіх запропонованих законопроектах немає державних гарантій виконання прав ветеранів війни, у більшості пунктів все віддається на відкуп КМУ діяти на власний розсуд, залежно від політичних уподобань встановлювати і в подальшому змінювати відношення держави до ветеранів війни та в залежності до спроможності (або бажання) фінансувати витрати на ветеранів війни, а також встановлювати перелік країн, перебування в яких, під час бойових дій дає право на отримання ветеранами війни відповідних переваг.
4. Вважаємо, що необхідно пояснити Мінветеранів продовжити роботу над цим питанням, разом з іншими ініціаторами і авторами законопроектів і ветеранською громадськість (спільнотою) вийти на один проект Закону або Кодексу в якому будуть і державні соціальні стандарти і державні гарантії переваг для ветеранів війни.
5. Вважаємо, що нині діючий Закон України «Про статус ветеранів війни ….» над яким активно працювала УСВА довів свою життєздатність, своєю дією врятував життя тисячам ветеранів війни і ще врятує. Беззаперечно його необхідно осучаснити відповідно до нинішніх умов, технологій, свідомості, досвіду і рівня життя ветеранів війни, із збереженням його соціальної стратегії і механізму реалізації соціальних прав ветеранів війни.
Віктор ВОЛОШИН,
голова Дніпропетровського обласного об’єднання УСВА.
Председателю УСВА Червонопискому С. В.
На письмо Министерства в делах ветеранов Украины (№ 6633/02/17.2-20 от 07.08.20г.), в отношении разработки 4-х законопроектов. Я рассматривал исключительно проект закона Украины «О статусе участников боевых действий ВС периода СССР…» (далее Закон), т.к. другие законы к нашей категории отношения не имеют.
Разделение существующего закона Украины «О статусе ветеранов войны…» на четыре законопроекта считаю целесообразным, при условии одинакового подхода (равные льготы) к защитникам Украины и УБД периода СССР. Две другие категории не имеют отношения ни к ветеранам, ни к войне и всему, что с ней связано.
Обращаю внимание на то, что Минветеранов не приглашает нас к сотрудничеству, участию в разработке данных законопроектов, внесению изменений и дополнений и т. д. Минветеранов предоставляет указанные законопроекты на ОЗНАКОМЛЕНИЕ!?
Минветеранов предлагает урегулировать статус ветеранов, в тоже время в Законе нет даже упоминания о ветеранах вообще, и о ветеранах войны, в частности. В тоже время в другом Законе говорится о статусе «ветеранов защитников Украины». Таким образом, есть ветераны защитники Украины, а есть просто УБД, есть лица, имеющие особые заслуги перед Украиной, а есть перед Родиной (до сих пор я думал, что это одно и тоже).
В существующем Законе есть нормы прямого действия, которые подлежат исполнению без ссылок на другие нормативно-правовые акты. В данном законопроекте большинство пунктов, статей заканчивается словами «…устанавливается Кабинетом Министров Украины» или идет ссылка на ст. 51 Бюджетного Кодекса Украины. И как апогей всему фраза в статье 18 «Выплата помощи осуществляется при условии наличия бюджетных назначений на указанные цели!?? Полностью исключена такая льгота, как право бесплатного проезда по территории СНГ, хотя Украина подтвердила это право в международных договорах. В статье 16 законопроекта полностью исключены все льготы, предоставляемые объединениям ветеранов войны. Пункт где указано, что центральные и местные органы исполнительной власти, органы местного самоуправления предоставляют финансовую поддержку, дома, помещения, оборудование и другое имущество, необходимое для исполнения уставных задач (ст.20) исключен вообще. А заменен словами «имеют право». Разница между «предоставляют» и «имеют право» понятна. Так же как исключен пункт об освобождении от уплаты за пользование коммунальными услугами и телефоном. Весь этот сравнительный перечень можно было бы продолжать и дальше.
Ю. М. ЕРМАКОВ,
председатель Одесской областной организации УСВА.
Загальний висновок
Зазначений законопроект є повністю неприйнятним, оскільки по-перше, не є оригінальним документом, а погіршеним варіантом чинного Закону, по-друге, він порушує Конституцію України (ч.3 ст.22) відповідно до якої "при прийнятті нових законів аби внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод", а також статтю 58 (ч.1), відповідно до якої закони та інші нормативні правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи". Цей проект Закону не пом'якшує, а погіршує становище певних громадян.»
А. Р. МАЦЮК,
доктор юридичних наук, професор, керівник Науково-експертного управління Верховної Ради України (1997–2006).
Голові УСВА
Червонопиському С. В.
Шановний Сергію Васильовичу!
Проект Закону України «Про статус учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР та членів сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною», наданий УСВА для вивчення і обговорення нами розглянутий.
До його положення надійшло багато зауважень та пропозицій:
До назви Закону пропонується після слів «Про статус учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР та членів сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій Збройних Сил періоду СРСР, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» додати «та гарантії їх соціального захисту».
З проекту Закону виключена с. 20 діючого Закону.
Пропонується включити до статті 16 Проекту положення Постанови КМ №680 від 24.07.2019 про «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат»
6. Бюджетні кошти, надані громадським об’єднанням, спрямовуються на:
1) виконання (реалізацію) загальнодержавних програм (проектів, заходів) з урахуванням пріоритетних напрямів і форм їх виконання (реалізації), затверджених Мінветеранів на відповідний рік;
2) адміністративні витрати на організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності громадського об’єднання на період виконання (реалізації) загальнодержавних програм (проектів, заходів), а саме:
– оплату оренди нежитлових приміщень у разі відсутності власних приміщень громадських об’єднань;
– оплату комунальних послуг у межах середніх норм споживання щодо приміщень, в яких громадське об’єднання провадить свою статутну діяльність;
– оплату праці (матеріальне заохочення) не більш як трьох штатних працівників у розмірі не більше середньої заробітної плати по Україні за минулий рік;
– придбання канцелярських товарів;
– послуги зв’язку та обслуговування оргтехніки;
– оплата послуги з придбання та використання програм бухгалтерського обліку та роботи бухгалтера.
В статті 18 Проекту не вказана конкретна сума виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій до святкових дат. Пропонується пов’язати прожитковий мінімум в України з категоріями пільговиків.
В. П. СТОЛЯР,
голова Херсонської обласної організації УСВА.
