Йому завжди буде дев’ятнадцять…

Двадцять сьомого липня Михайлові Івановичу Франчуку виповнилося б 55 років, але не судилось йому святкувати цей ювілей… Він загинув у свій день народження у віці 19 років у далекому Афганістані, з честю виконавши свій солдатський обов’язок.

З малих літ Михайло був привчений до важкої селянської праці. І в домашньому господарстві з братами допомагав батькам, а коли наставала гаряча пора жнив, одним із перших просився на роботу у колгосп, був помічником у комбайнерів. Старші механізатори завжди говорили: «З цього хлопця буде толк».

Улюблене поле, на якому любив працювати хлопець, починалося від дороги, що веде до Полонного. До сьогодні у народі це поле називають Франчуковим. Кожного року, по закінченні жнив, господарства, які його обробляють, діляться з сім’єю Героя частинкою врожаю.

Цього дня члени Шепетівської спілки ветеранів Афганістану згадують відважного воїна, який віддав життя заради порятунку своїх товаришів, котрих душмани оточили у гірській ущелині. За цей подвиг Михайла Франчука посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.

До заходу також приєдналися працівники Судилківської ТГ та староста села Жолудок. У місцевому храмі Покрови Пресвятої Богородиці отець Петро відслужив молебень за Михайлом та усіма воїнами, які загинули, захищаючи свою Батьківщину – Україну.

Учасники заходу поклали квіти на могили воїна та його матері – Ганни Трохимівни. Від Шепетівської спілки воїнів Афганістану родині Михайла вручили матеріальну допомогу, а від Судилківської ТГ – продуктовий набір.

В.ПИПИЧ,
член Шепетівської СВА,
учасник бойових дій
в Афганістані.