Головам територіальних організацій УСВА,
членам Правління УСВА.

Щодо виходу України з угод у рамках СНД.

Станом на початок 2022 року Україна є членом 81 міжнародної організації. У більшості — 69 організацій — Україна має статус повноправного члена. Цей статус дає країні право голосувати на засіданнях міжнародних організацій та брати участь у стратегічному плануванні, спільно розробляти міжнародні документи, імплементувати стандарти, розроблені в межах організації, тощо.

У підсумку міжнародної діяльності ми отримали 1996 міжнародних законодавчих акти, які Україна уклала або до яких приєдналася.

Найбільшу кількість міжнародних документів — 944 — Україна має в рамках співпраці з СНД. Хоча Україна вийшла із усіх статутних органів СНД, 365 документів у рамках Співдружності залишається чинними, 

Документи у сфері соціальної політики стосуються зайнятості та соціального захисту. Загалом у соціальній сфері Україна має двадцять п’ять міжнародних договорів щодо соціального захисту і забезпечення з СНД.

8 грудня 1991 року Президентом України підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав за якою Україна стала однією із держав-засновниць СНД. Ця Угода ратифікована Верховною Радою України 10 грудня 1991 року із застереженнями.

22 січня 1993 року рішенням Ради глав держав СНД було прийнято Статут СНД. Україною це Рішення не підписано.

Статтею 7 Статуту визначено, що "державами - засновницями Співдружності є держави, що підписали і ратифікували Угоду про створення СНД та Протокол до неї.

Державами - членами Співдружності є ті держави-засновниці, які приймають на себе зобов\’язання за Статутом СНД на протязі одного року після його прийняття Радою глав держав.

Таким чином, Україна є однією з держав-засновниць Співдружності Незалежних Держав, але не є державою - членом СНД, як така, що не підписала Рішення про прийняття Статуту СНД.  З 2014 року Україна не платить свої внески СНД.

19 травня 2018 року президент України підписав Указ про остаточне припинення участі України у статутних органах СНД. У МЗС України заявили про фактичне закінчення процесу виходу України з СНД.

Але Україна досі не вийшла з певних угод у рамках співдружності. Це пов’язано з тим, що саме на "пострадянському просторі" деякі питання, які реально важливі для українців, досі регулюються СНДшними угодами. Наприклад, пенсійне забезпечення, визнання дипломів, правова допомога тощо, тобто, ці всі речі реально для українців важливі.

Станом на 9 серпня 2019 року Україна була учасником 219 міжнародних договорів, укладених в рамках СНД, у сфері економіки, гуманітарного співробітництва, у сфері безпеки та протидії новим викликам і загрозам.

Україна поступово і обережно продовжує процес виходу із угод, укладених в рамках СНД.

Вихід України з Угоди про державну соціальну допомогу членам сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані та інших державах, в яких велися бойові дії”, вчиненої 24.09.1993 в м. Москві (далі – Угода) не обмежує прав ветеранів Афганської війни, оскільки внутрішне законодовство України встановило більш високи соціальні стандарти і гарантії, ніж ті, що встановлені Угодою.

Але викликає подів те, щодо підготовки нормативного акту і законопроекту не залучалися громадськи організації ветеранів Афганської війні, перш за все УСВА, и і їх позиція не віддзеркалена  у пункті 6. Поясьнювальної записки до законопроекту як Позиція заінтересованих сторін.

Це привело до непоразуміння в середовищі ветеранів війни в Афганістані, а також до появи у соціальних сітках збочених коментаріїв до кроків Уряду і Верховної Раді України.

Такі коментарі до ціх подій можуть стати складовими інформайіної війни проти нашої країни, існуючій влади, як полуправда, яка можє посіяти сумліви.

Ніхто не згадує, що ця Угода в межах СНД, підписана у вересні 1993 році, коли у більшості країн колишнього СРСР не було власного соціального законодавства. Не висвітлюється те, що РФ ще тоді попередила, що відмовляється від участі у цьому гуманітарному акті. В той же час Україна за вимогами і за підтримки УСВА наполягала на прийняті мінімальних соціальних норм для соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців. В той же час за участі УСВА йшла копітка діяльність по створенню власного Закону, соціальні гарантії якого були вище ніж ті, що пропонувалися Угодою. Закон був прийнятий у листопаді 1993 р. і розпочав дію з 1 січня 1994 р.

Вихід з цієї Угоди нияким чином не матимуть впливу на сучасний стан соціальної сфери ветеранів України.

Але ветерани війни в Афганістані повинні пом’ятати, що під привідом збоченого «патриотизму» знаходяться чорнороті шукачи пригод, які сіють розбрад у воюючему суспільстві, робили, роблять зараз и будуть робити спроби наступу на соціальні права ветеранів війни в Афганістані і учасників бойових дій в іншіх країнах. Тому потрібно зберегати увагу і бути готовими давати достойну їм відсічь, як ми робили це неодноразово.

Голова УСВА                                                                              Сергій Червонописький.