Вперше на території Свято-Воскресенського храму пам'яті загиблим та ветеранам Афганістану — поети

На нинішньому зламі епох усе-таки видно новий ландшафт поетичної культури. Організатори щиро захоплені любʼязністю Української Спілки ветеранів Афганістану, які дали змогу провести поетичний вечір на території Афганської церкви. Разом зі слухачами, поетами та організаторами події, вдалося назбирали донатів на більше, ніж 7 000 грн. Та успішно надіслати поету Андрію Любці на автівку на південь для 37 бригади морпіхів.

Поетичний вечір під каштаном виявився глибоким. Здавалося через римовані рядки до слухачів говорили благородні душі. І дійсно, адже на вечорі говорили про духовність, Бога, віру — а тіла прогиналися під гомін душ.

Небо віддалялося, а всі присутні вкорінювалися в землю. Про це можна прочитати в одному з віршів модераторки цього вечору та поетеси Анни Талаш:

"Господь бере до себе тих, хто відслужив уже у цьому світі.
Бере до себе у обійми і вчить науці, як оберігати нас:
Істот, людей, що топчуть тут свої стежки, цінують миті.
Навіщо забира до себе швидко? Можливо - про запас.
Сьогодні того не пізнаєм, а може й потім - теж.
Та живемо ось зараз тут і це життя минає!
І плине час, то ти роби, що можеш, інших не бентеж,
Бо день закінчиться обіймами чи не допитим чаєм.
Не знаєм ми того й не треба то.
Лиш пам'ятай і мертвих, і живих.
Цінуй своє і на чуже не зазіхайся.
Живи тут так, мов тільки народився.
Будь казкарем та інші всі казки сприймай."

Насправді поезія об'єднує людей, бо поезія — всюди. Юні поети вкрай вдячні благословенному закладу "Таємний сад" та настоятелю Свято-Воскресенського храму Сергію Ющику, які з радістю дозволили нам влаштовувати у них дійство. Це ніщо інше, як взаємна праця в ім'я великої благодійної місії. І як промовив отець Сергій, більшість релігійних текстів — це поезія. Тому не дивно, що цей вечір трапився саме у дворі храму.

Далі більше.

Слава Україні!

Слава кожному воїну і небайдужим, які надають своєму життю сенсу, здійснюючи благородні вчинки.

Анна Талаш