Рани війни кровоточать і досі...

14 лютого в ОЗ “Доросинівський ліцей” Доросинівської сільської ради відбувся 28-ий баскетбольний турнір пам’яті воїна-афганця Юрія Троцюка.

Цей захід, який розпочали годиною пам’яті, став даниною пам’яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни.

15 лютого виповнюється 36 років відтоді, як з Афганістану вивели радянські війська. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок.

Будь-яка війна - це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі - людським життям. І рани цієї війни кровоточать і досі. Матері не можуть забути загиблих синів, а дружини і діти - чоловіків та батьків. Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72 залишились у полоні або пропали безвісти. Волинський край теж не обійшла афганська трагедія. Через «обмежений контингент» радянських військ в Афганістані пройшли 2300 волинян: 70 із них загинули, 3 зникли безвісти, ще 110 - повернулися додому інвалідами. Серед тих, хто пішов у свій останній бій і не повернувся з афганської війни, - випускник Доросинівської школи Юрій Троцюк.

Вшанувати пам’ять Юрія Троцюка та всіх тих, хто поліг у афганських ущелинах, у Доросині приїхали ініціатор турніру Сергій Ананійович Троцюк - воїн-інтернаціоналіст, випускник Доросинівської середньої школи, голова Луцької районної організації ветеранів Афганістану, голова Рожищенської районної організації афганців Анатолій Євгенович Шульгач, учасники Афганської війни Михайло Іванович Теслюк (село Тристень), Володимир Васильович Потейчук (село Ясенівка), Валентин Михайлович Зелінський (Рожище). На жаль, не зміг прибути Ігор Володимирович Пеньков (село Студині). На зустріч також завітала сестра загиблого Юрія Троцюка Наталія Леонідівна Залізко та мама ініціатора турніру Сергія Троцюка Катерина Ілларіонівна.

У Доросинях проживає мама загиблого солдата Юрія Троцюка Катерина Овсіївна. На долю цієї жінки випав тяжкий хрест, а втрата сина до скону буде ятрити душу. Юрія Троцюка нагороджено орденом Червоної зірки, а ім’я увіковічене у назві вулиці нашого села, на приміщенні школі відкрито меморіальну дошку.

Гостей та учасників турніру, а це команди баскетболістів з Ворончинського, Ясенівського, Доросинівського ліцеїв, а також Березолуківського ліцею Копачівської сільської ради, вітали директор Доросинівського ліцею Володимир Матвійчук та Доросинівський сільський голова Микола Касянчук. Воїнам-афганцям бажали здоров’я, щастя, злагоди та миру, дякували, що завітали на турнір пам’яті, пригадали події, які неможливо забути, та від імені громади вручили подарунки.

Працівники закладів культури громади виконали пісні, які не можна було слухати без сліз.

Покоління воїнів-афганців знає ціну життя, дружби, єдності. Про це говорив у своєму виступі Анатолій Шульгач. З початком повномасштабного наступу Росії десять членів рожищенської організації пішли на військову службу, сім з них уже демобілізувалися за віком, один, це Микола Дем’янчук з села Башова, загинув. Анатолій Шульгач подякував педагогічному та учнівському колективам Доросинівського ліцею за те, що бережуть пам’ять про нелегкі сторінки історії нашого народу.

Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо. Третій рік знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них - наші земляки, які не задумуючись пішли боронити нашу країну. На знак вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, усі присутні схилили голови та вшанували їх хвилиною мовчання.

Право покласти квіти до меморіальної дошки воїна-афганця Юрія Троцюка та меморіальних дошок героїв, що загинули на сході України, Андрія Зайця та Андрія Глинюка надали учням ліцею Владиславі Романюк та Тарасу Грисюку.

Воїни-афганці та керівництво громади також поклали квіти до меморіальних дошок, Стели пам’яті Героїв та на могилу Юрія Троцюка.

Після закінчення баскетбольного турніру директор Доросинівського ліцею Володимир Матвійчук вручив учасникам нагороди. Серед дівчат перше місце здобула команда Ворончинського ліцею, серед юнаків - Ясенівського.

Раїса Мацюк