Чі є життя після смерті?

У травні 1982 року в Черкаси прийшла трагічна звістка на типовому бланку зі стандартним для того часу змістом про те, що капітан Січевий Валерій Михайлович, вірний воїнській Присязі, виконуючі бойове завдання, виявив мужність, загинув в Афганістані.

Рідні Валерія з сумом і напругою з дня на день чекали прильоту «Чорного тюльпану» з «вантажем 200», але він все не прилітав. Коли терпець урвався, батько звернувся до командування і отримав відповідь, що після важкого поранення капітан Січевий В.М. знаходиться на лікуванні в Ташкенті в госпіталі Турк ВО.

Куля душманського снайпера понівечила тіло відважного офіцера, але не зламала його стійкості і мужності.

Після тривалого лікування Січевий В.М. наполіг на продовженні військової служби, отримав відповідний дозвіл,  і лише у 1996 році у званні підполковника вийшов на військову пенсію.

Але він не збирався відпочивати і звернувся до УСВА щодо працевлаштування. Йому запропонували очолити редакційну групу газети ветеранів «Третій Тост», яка у ті часи переживала значні складнощі.

Валерій Михайлович за допомогою колег справився з важким завданням, опанував нову спеціальність, став головним редактором ветеранської газети, редакційна група мінімальної чисельності за два десятиліття жодного разу не допустила несвоєчасного виходу всеукраїнського ЗМІ.

Голова УСВА вручає Січевому В.М. нагородний знак і посвідчення до почесного звання «Заслужений журналіст України»

Громадянський подвиг Січевого В.М. було по достоїнству визначено. За поданням УСВА Валерій Михайлович був нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня і йому присвоєно  почесне звання «Заслужений журналіст України», він став повним кавалером вищих нагород УСВА.

Завжди поруч з Валерієм Михайловичем у всіх складних ситуаціях була його Берегиня – жінка Галина.

Лише у другій половині 2021 року, реально оцінивши стан власного здоров’я, Валерій Михайлович вирішив скористатися правом на відпочинок і поселився в м.Ірпень.

«Ірпенська благодать» тривала недовго і опинилася на напрямі руйнівного удару підступного агресора. Скандинавська евакуація залишила добре враження від турботи персоналу і ставлення місцевих жителів до українських біженців і осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Але Валерій Михайлович повернувся на Батьківщину, вже назавжди…