ПОДВІЙНИЙ ГАРТ: ЯК ВЕТЕРАНИ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РАЙОНУ ДНІПРА БЕРЕЖУТЬ ПАМ'ЯТЬ ТА МАЙБУТНЄ

Квітень для ветеранів-інтернаціоналістів — це завжди час особливої тиші та глибокої рефлексії. Цього року ми відзначаємо 40-ву річницю Чорнобильської трагедії. Для багатьох це дата в календарі, але для активу Спілки ветеранів Афганістану Індустріального району м. Дніпра — це історія власного життя, переплетена з двома найбільшими випробуваннями ХХ століття.

Живий символ пам’яті

Минулого тижня наш районний осередок провів знакову акцію — висадку «родинного» дерева ветеранів. На березі Дніпра тепер тягнеться до неба молодий клен-ясень. Цей захід ми присвятили 40-річчю аварії на ЧАЕС, адже дерево — це символ життя, яке перемагає будь-яку радіацію та забуття.

До висадки долучилися не лише ветерани, а й молодь міста, що стало приємною несподіванкою. Особливу активність проявив наш побратим Микола Черноскутов, чиї руки пам’ятають і зброю, і важку роботу ліквідатора. Приємно, що до нашої ветеранської толоки завітав народний депутат України Дмитро Кисилевський. Це був не просто візит «для протоколу» — відбулася жива, відверта розмова про проблеми ветеранів у сьогоднішніх надскладних умовах. Дмитро Давидович разом із нами взявся за лопати, демонструючи, що підтримка ветеранського руху починається з конкретних справ.

Дев’ять доль — один гарт

В Індустріальному районі Дніпра сьогодні мешкає дев’ять особливих людей. Це чоловіки, які мають «подвійний гарт»: вони пройшли вогняними дорогами Афганістану, а потім, не вагаючись, стали у стрій ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

25 квітня, напередодні Дня пам’яті, ми зібралися нашим вузьким, побратимським колом. Були присутні ліквідатори Новокрещенов Павло, Олег Силкін та Олег Просол. Кожне обличчя — це окрема сторінка історії. Хтось приборкував «мирний атом» одразу після дембеля, хтось — будучи вже досвідченим фахівцем. Але спільним для всіх залишається одне: вірність присязі.

Почесним гостем заходу став заступник голови Дніпропетровського міського об’єднання ветеранів Афганістану (УСВА) Василь Гонтар. Він вручив нашим героям-ліквідаторам почесні грамоти, підкресливши, що їхній подвиг 40-річної давнини врятував не лише Україну, а й увесь світ. Окрім того, всі учасники зустрічі отримали цінні подарунки від Управління ветеранської політики міста Дніпра, що є важливим свідченням того, що ветеранські проблеми залишаються в полі зору міської влади.

Родинні традиції мужності

Говорячи про «подвійний гарт», неможливо не згадати про особисте. У родині нашого активіста Віктора Щербини ця історія розділена на двох братів. Віктор — учасник бойових дій в Афганістані, а його брат Олексій Щербина — ліквідатор Чорнобильської катастрофи. Такі приклади яскраво ілюструють: дух патріотизму та готовність до самопожертви в українських родинах передаються на генетичному рівні.

Ми згадали і тих, хто не дожив до цього дня. Радіація та рани війни, на жаль, невблаганні. Хвилина мовчання за побратимами-ліквідаторами та воїнами-інтернаціоналістами була наповнена важким розумінням ціни, яку наше покоління сплатило за мир.

Погляд у завтра

Сьогодні ветеранський рух Індустріального району під керівництвом Валерія Чернети продовжує активно працювати. Ми не лише вшановуємо минуле, а й готуємо майбутнє. Наш побратим Володимир Горобей, інструктор з вогневої підготовки, власними силами обладнав тир для навчання майбутніх військових лікарів. Це і є наш внесок у Перемогу — ділитися досвідом, гартувати молодь, тримати стрій.

40 років Чорнобиля — це не крапка в історії. Це нагадування про те, що героїзм не має терміну придатності. Ми, ветерани-афганці та ліквідатори, залишаємося в строю. Поки росте посаджений нами клен-ясень, поки ми збираємося разом і підтримуємо один одного — пам'ять житиме.

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

Голова Спілки ветеранів Афганістану Індустріального району м. Дніпра
Валерій ЧЕРНЕТА