- Миколо Григоровичу, які загрози та ризики наразі є актуальними для
національної безпеки України? Наскільки готова українська влада та
розвідка їм протистояти?- Життєво важливі національні інтереси України реалізуються в складному внутрішньому та зовнішньому середовищі, для якого характерна низка ризиків та загроз. Я виокремлю ті з них, що стосуються компетенції Служби зовнішньої розвідки (CЗР).
На сьогодні ми бачимо загрози, пов'язані з використанням природних ресурсів. У світі йде боротьба за енергетичні ресурси, насамперед за контроль над джерелами енергоносіїв та шляхами їх доставки. Це проявляється, зокрема, у зростанні напруженості навколо формування нових стратегічно важливих для України транспортно-енергетичних коридорів із Каспійського регіону та Центральної Азії. Відзначу також жорстку конкуренцію навколо формування нових каналів поставок газу - це проекти "Південний потік", "Набукко", з'явилася перспектива будівництва північного потоку. Водночас є очевидним той факт, що вже тепер треба думати про альтернативні джерела енергії.
На це ми звертаємо увагу наших працівників під час добування інформації. Так, на основі отриманих від них даних ми вже розробили для уряду пропозиції до низки програм щодо альтернативних джерел енергії і енергозберігаючих технологій. Це новітні розробки світового рівня, що дадуть можливість суттєво знизити використання нафти і газу.
Із числа загроз, яким Служба приділяє особливу увагу, варто назвати нові виклики з боку міжнародних терористичних організацій, у тому числі щодо України. Це обумовлено тим, що наша держава реалізує активну зовнішню політику, стала повноправним суб'єктом міжнародних відносин, бере участь у антитерористичній коаліції, миротворчих місіях у "гарячих" точках.
Є ризики для національних інтересів України у діяльності міжнародних організованих злочинних груп, що поступово зрощуються з терористичними організаціями. На жаль, у протиправну діяльність за кордоном втягуються окремі наші громадяни. Я маю на увазі наркобізнес, незаконну міграцію, "відмивання" коштів тощо.
Полем діяльності для зовнішньої розвідки є неконтрольоване розповсюдження зброї масового ураження та засобів її доставки. Це важлива проблема з огляду на те, що Україна з її науково-технологічним потенціалом, ядерними, хімічними, ракетно-космічними виробництвами може бути об'єктом зацікавленості міжнародних терористичних угруповань. Одна з гострих для нас тем - небезпека ескалації "заморожених" і виникнення нових регіональних конфліктів біля кордонів України. Йдеться насамперед про довготривале невирішення конфліктів у Придністров'ї, Косові та на Кавказі.
Усі ці та низка інших потенційних загроз залишатимуться актуальними для України і в найближчій перспективі. Ми ж у своїй діяльності виходимо з того, що розвідка повинна працювати на попередження. Лише тоді можна ефективно передбачити загрозу в економічному, безпековому, інформаційному чи інших секторах і організувати адекватну протидію.
- Чи була світова фінансова криза несподіванкою для української розвідки?
- Те, що відбувається сьогодні, наші фахівці спрогнозували декілька місяців тому. Ще у 2007 і на початку нинішнього року, отримавши та проаналізувавши відповідну інформацію, ми попереджали: криза, що насувається, матиме потужний розвиток, а її масштаби можуть бути більшими, ніж у 1998 році.
Аналітичні підрозділи СЗР із залученням провідних фахівців НАН України, міжнародних експертів здійснювали фундаментальні дослідження, простежували розвиток подій і моделювали можливу ситуацію в Україні. Прогнозували, що настане складний період для банківської сфери та базових галузей, зокрема металургії, хімічної промисловості, АПК. Фактично це відбулося, хоча навіть уже на стадії розвитку кризових явищ з боку окремих експертів висувалися концепції про те, що криза не торкнеться України або стосуватиметься лише банківського сектора. Розвідка ж наполягала, що це явище зачепить кожного, тому необхідно вживати комплексних адекватних заходів.
СЗР України направляла до інстанцій прогнози розвитку світової економіки на середньострокову і довгострокову перспективи, а також оцінки впливу світових кризових явищ на фінансову систему і економіку нашої країни, прогнозні сценарії динаміки руху капіталів через український кордон.
На основі отриманої та опрацьованої інформації ми надали свої пропозиції Кабінету Міністрів, Національному банку та РНБО України щодо вживання заходів із мінімізації ризиків. Їх використали під час підготовки спільного плану антиінфляційних заходів, а також врахували під час розроблення проекту рішення РНБО України із вжиття антикризових заходів.
Ми вийшли на такий рівень інформаційно-аналітичної діяльності, коли практично всі прогнози зовнішніх загроз, ризиків і викликів національній безпеці України, зокрема у 2008 році, підтвердилися. Причому, як позитивні, так і негативні. Це дало можливість керівникам держави значну частину цих ризиків попередити або мінімізувати. Наприклад, підтвердилися прогнози розвідки щодо розвитку подій у так званих "гарячих" точках - на Балканах, Кавказі, інших.
Для нас самих дуже важливо знати, наскільки ми точні у прогнозах. Тому ми ввели систему їх оцінки і в щомісячному режимі намагаємося відстежувати результативність наданої інформації. Це є вагомим стимулом для поліпшення роботи.
- Нещодавно Україну звинуватили в незаконних поставках зброї до Грузії, відповідні заяви пролунали від народного депутата В. Коновалюка і російських політиків. Ви досліджували цю ситуацію?
- Ми розуміємо, що проти України проводять інформаційні та спеціальні операції. Щодо цього випадку, звинувачення на адресу нашої держави в нібито незаконному постачанні зброї не підтвердилися. Це засвідчили результати перевірок на рівні правоохоронних та державних органів, а також Комісії з військово-технічного співробітництва при РНБО.
Україна не є першою і єдиною країною у світі, яка здійснювала поставки зброї до Грузії. Це робили й інші держави, у тому числі Росія. Але, наголошую, і з Грузією, і з десятком інших країн ми співпрацювали у цьому напрямі легітимно. Всі контракти занесено у відповідний перелік і визначено міжнародним співтовариством як законні. Претензій до нас жодного разу не було, у тому числі щодо Грузії. Адже на цю країну не поширювалися санкції, а Україна не спонукала її до якихось дій.
Не підтвердилося жодне звинувачення, висунуте до нашої країни. Але цю інформацію не було оприлюднено.
Щодо дій названого депутата, який також висував звинувачення у нібито незаконних поставках Україною зброї, скажу так: громадянам України, навіть якщо вони є політичними опонентами до існуючої влади, не личить використовувати такі методи.
- Ще одна резонансна тема, яка наразі обговорюється - піратські полони. Наскільки активна роль української розвідки у визволенні моряків, передусім судна "Фаїна", захопленого сомалійськими піратами?
- Чому мало не щодня відбуваються захоплення? Тому, що до цього часу немає відповідних ефективних міжнародних механізмів супроводу вантажів. Нещодавно ухвалено дві резолюції ООН, прийнято рішення ЄС та країн НАТО про концентрацію зусиль у боротьбі з піратством, але вони ще повною мірою не реалізовані.
Стосовно ролі розвідки у цьому процесі одразу зазначу, що матеріали щодо специфіки цієї діяльності спецслужбами, як правило, не оприлюднюються, адже це питання надзвичайно делікатне, і витік інформації може негативно вплинути на переговорний процес і безпеку заручників.
Спецслужби провідних країн глибоко питаннями боротьби з піратством не займаються. Вважається, що це проблема судновласника, страхувальника, МЗС, зрештою військово-морських сил, хоча останні не беруть на себе зобов'язання організувати патрулювання та захист кожного судна. Я спілкувався з коллегами з інших країн і зрозумів, що ми чи не єдині, хто ефективно сприяє вирішенню цих проблем і володіє ситуацією в усіх аспектах.
Зазначу, у взаємодії з партнерськими розвідорганами ми раніше успішно провели вже дві операції з визволення заручників з піратського полону – у 2005 році, коли поблизу узбережжя Сомалі було захоплено вантажне судно "Панагія" з 22 громадянами України, та у 2008, коли у полон потрапили четверо українців у складі екіпажу німецького судна "Леман Тімбер". Однак у випадку з "Фаїною" ситуація складніша. Нині тривають переговори, які веде судновласник і уповноважені ним посередницькі структури, опрацьовуються різні варіанти, задіяно багато механізмів. Після визволення судна ми, можливо, надамо більше інформації.
- До річниці СЗР ви, напевне, представляли своїх працівників до нагород, але ці укази закриті. За що нагороджують розвідників?
- За конкретні операції. Останнім часом наші співробітники отримали державні нагороди за участь у спецопераціях зі звільнення заручників, а також пов'язаних із нейтралізацією терористичних угруповань та запобіганням здійсненню протиправних намірів їхніх членів, у тому числі стосовно українських дипломатичних представництв за кордоном, виведення українців із зон конфліктів у секторі Газа та Лівані.
Розвідників нагороджують за добування надзвичайно важливої інформації, яка має величезне значення для держави.
Розмову вела Людмила ВЛАСЮК
Урядовий Кур'єр
Урядовий Кур'єр