Не просити, а вимагати! Під таким гаслом відбувся круглий стіл на тему: "Ніхто не забутий. Ніщо не забуте!"Якось у нас вже стало поганою традицією згадувати про ветеранів, ушановувати їх лише з нагоди Дня Перемоги або чергової річниці звільнення України від фашистських загарбників. У цей день висловлюють слова подяки за ратний подвиг, пригощають ритуальними "фронтовими 100 грамами", запевняють у турботі й підтримці в майбутньому. А потім настають будні, в ході яких колишні захисники Вітчизни залишаються один на один зі старістю, хворобами, заробленими на війні.
Голова Міжнародної української спілки учасників війни генерал-полковник Володимир Воронцов запросив бойових побратимів, представників законодавчої і виконавчої влади за Круглим столом поговорити на тему: "Ніхто не забутий. Ніщо не забуте!" Вона набуває актуальності з огляду на те, що попереду нас очікують дві ювілейні дати: 65-річчя визволення України від фашистських загарбників і 65-річчя Великої Перемоги.
Зазначу, що на круглий стіл запрошували посадовців високого рангу. Але від уряду прийшов лише радник Прем'єр-міністра, від Секретаріату глави держави - ніхто, міністерств і відомств - лише один заступник міністра праці і соціальної політики. Кажуть, як дбаємо, те і маємо.
А маємо таке. У звітах, що проголошують з високих трибун, в Україні прийняті найкращі на теренах колишнього Радянського Союзу закони про соціальний захист ветеранів війни. А як вони "доходять" до конкретно взятої людини? Про це менше говорять. Бо у нас, як у тій гуморесці незабутнього Аркадія Райкіна: претензії до пришитого гудзика є? Немає. Ну чому тоді скаржитесь на погано пошите пальто!?
Так і у представників наших гілок влади не існує єдиної системи відповідальності, турботи про кожного з ветеранів війни.
Зішлюсь на керівника столичного об'єднання інвалідів війни Володимира Туровського. За його словами, в Києві проживає понад 10 тисяч інвалідів війни, значна частина з них прикута до ліжка. Серед них колишній військовий льотчик, літак якого був збитий у небі Берліна в 1945 році. В результаті поранення він втратив зір, проживає сьогодні один. Попросив закріпити за ним соціального працівника - відмовили. Порадили найняти доглядальницю. Але та бере 20 гривень за годину. Це ж яку треба мати пенсію, аби оплатити такі послуги!
Звісно, інвалід війни відмовився від такої "турботи".
Учасники обговорення стану медичного забезпечення ветеранів війни зазначили, що навіть для цієї категорії громадян ліки останнім часом значно подорожчали. Для багатьох колишніх фронтовиків вердикт лікарів - потрібна операція – стає справжньою трагедією. Бо постає найгостріша проблема: де знайти кошти? Останнім часом спостерігається зменшення кількості путівок на санаторно-курортне лікування колишніх захисників Вітчизни. Торік до 10 лікувально-реабілітаційних центрів Міністерства оборони за отриманням путівок звернулося 8300 ветеранів, надали 3100.
У приміщенні, де проводився круглий стіл, я звернув увагу на стенд із законами, які стосуються ветеранів війни, їх соціального захисту, увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні, відзначення її 65-ї річниці, звільнення України від фашистських загарбників. Я нарахував близько десяти таких законодавчих документів. Однак, як засвідчує життя, ці закони практично не діють, а часом і ігноруються на всіх рівнях виконавчої влади, починаючи від голів селищних рад і до центральних її органів.
А керівник столичної організації ветеранів Віктор Мальований наголосив, що для кожного державного посадовця закони про соціальний захист учасників війни мають стати настільною книгою. А ми, ветерани, повинні частіше цікавитися, чому вони не виконуються.
Та й інші керівники ветеранських організацій і об'єднань були категоричними: настав час не просити виконання наших законів, а вимагати дотримання їх. До речі, ця думка знайшла відображення і в резолюції учасників цього заходу. Звернувшись до глави держави, Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра України, вони наголосили, що ветеранська громадськість вимагає від владних структур усіх рівнів більш рішучих дій щодо захисту конституційних прав та соціальних гарантій ветеранів. Колишні фронтовики закликали керівників держави невідкладно вжити всіх можливих заходів щодо реального покращання життєзабезпечення ветеранів війни.
Сьогодні наймолодшому з ветеранів-фронтовиків уже понад 82 роки. На жаль, щороку десятки тисяч з них ідуть з життя. Відзначення знаменних в їхньому житті і всього нашого народу дат - 65-річчя Великої Перемоги і повного визволення України від фашистських загарбників може стати для багатьох з них останнім святом. Тому треба зробити все, аби на цих святах творці Перемоги, визволителі рідної землі стали головними героями. А суспільство повною чашею повернуло їм данину шани і подяки, турботи про всіх і кожного. Виступаючи перед присутніми, генерал армії України, народний депутат України Олександр Кузьмук нагадав про досвід відзначення 60-річчя визволення України. Тоді до столиці приїхали тисячі ветеранів війни з усіх куточків держави, країн СНД. Вони побували на місцях колишніх боїв, виступили на уроках мужності, багато зробили для посилення військово-патріотичного виховання молоді. Основним осередком такого виховання були Збройні Сили України. Указом глави держави військовим частинам були повернуті почесні найменування, бойові прапори, нагороди, отримані в роки війни. До особового складу ряду частин почесними солдатами були зараховані Герої Радянського Союзу, повні кавалерии ордена Слави.
Збройні Сили України й сьогодні виступають важливим учасником виховання молоді на кращих бойових традиціях представників старшого покоління. Про це, зокрема, зазначив начальник Головного управління виховної, соціально-психологічної роботи Збройних Сил України генерал-майор Олександр Копаниця. Він повідомив, що лише останнім часом військовослужбовці упорядкували погруддя понад 30-ти Героїв Радянського Союзу, які відзначилися в боях за Україну. Нещодавно воїни взяли участь у заходах з перепоховання в Криму останків бійців, які загинули тут у боях.
За його словами, сьогодні, коли їхні пенсійні справи передали до Пенсійного фонду України, працівники військкоматів виконують функції добровільних волонтерів для колишніх фронтовиків, проявляють турботу про них. Учасники круглого столу ухвалили звернення до глав держав-учасниць СНД. Зокрема, вони підтримали пропозицію щодо оголошення 2010 року роком ветеранів Великої Вітчизняної війни. Його гасло - не залишати без уваги, турботи жодного з ветеранів.