Під час параду в День незалежності України серед техніки й озброєння,
які були продемонстровані широкому загалу, можна було побачити новинки
вітчизняного оборонно-промислового комплексу - танк "Оплот", БТР-4,
легкоброньований транспортний засіб "Дозор-Б". Всі ці машини, за
великим рахунком, вже нам відомі - їх українці бачили раніше під час
випробувань й презентацій. Проте на майданчику техніки й озброєння була
представлена й машина, яку наші громадяни (за винятком вузького кола
фахівців) побачили вперше - бойова броньована машина (ББМ) для Сил
спеціальних операцій "Козак" - новітня розробка українських
"оборонщиків".
Цей транспортний засіб виготовлений провідним вітчизняним виробником засобів технічної безпеки - Науково-виробничим об'єднанням "Практика". Машина як новітній зразок вітчизняного виробництва має бойові й технічні характеристики сучасного світового рівня. ББМ "Козак" призначена для застосування в складі спеціальних та миротворчих підрозділів.
У 5,5-тонного "Козака" двигун потужністю 176 кінських сил і в спорядженому стані спроможний буксирувати причіп вагою до 4 тонн, долати перешкоди під кутом 35 градусів і водні перешкоди завглибшки до 1,5 метра. V-подібне днище витримає вибух міни не менш 3 кілограмів у тротиловому еквіваленті, а каркасний принцип побудови капсули салону дає можливість екіпажу при цьому залишатися неушкодженим. Конструкція дозволяє варіювати ступенем захисту шляхом заміни товщини броньових панелей, залежно від умов застосування бойової машини. Також "Козак" має GPS-навігатор, прилад радіаційної й хімічної розвідки, камеру заднього виду, парктронік, кондиціонер, систему ABS і підвищені звуко- і термоізоляцію.
- Ще наприкінці минулого року ми запропонували керівництву Міністерства оборони й Генерального штабу Збройних Сил України розробити такий бронеавтомобіль, - розповів директор НПО "Практика" Олег Висоцький. - Нам вдалося відпрацювати інноваційний, на мій погляд, механізм співробітництва, у результаті якого й народився наш бронеавтомобіль. Зараз він проходить випробування.
За попередніми оцінками, бойова машина "Козак" за своїми характеристиками не поступається сучасним світовим аналогам і може стати незамінною як для наших Сил спеціальних операцій, так і під час проведення миротворчих операцій. Першу "ластівку" колектив НПО "Практика" розробив на базі ІVECO, але подібні за конструкцією машини можна виготовляти й на базі тих автомобілів, що є в наших військах. Наприклад, ГАЗ-66, яких на сьогодні чимало в Збройних Силах України.
Те, що такої машини потребує не тільки "спецназ", а й миротворчі підрозділи, сумнівів не викликає. Нинішня бронетехніка, що є в Збройних Силах України (а це зразки ще радянської розробки), - далеко не найкращий варіант для проведення миротворчих операцій. І в цьому українські "блакитні шоломи" переконалися сповна. Насамперед тому, що радянські бронетранспортери БТР-80 і броньовані розвідувально-дозорні машини БРДМ-2, якими оснащуються контингенти (іншої альтернативи у ЗС України просто немає, БТР-70 і БРДМ-1 як більш ранні розробки, програють по всіх параметрах), створювалися для виконання зовсім інших завдань.
Єдине достоїнство бронетранспортера БТР-80 для умов, наприклад, спекотного клімату - це V-подібний восьмициліндровий дизельний двигун КамАЗ-7403 з рідинним охолодженням і турбонаддувом. Він поводиться при високій температурі куди краще, ніж карбюраторні "движки". Однак "вотчина" БТР - це поле, "оперативний простір". Для патрулювання вулиць міст, особливо вузьких, він просто непридатний. Чималі габарити й абсолютно недостатній огляд з кабіни, а також відсутність серйозного сучасного протимінного днищевого захисту роблять його досить слабеньким "миротворцем".
Набагато кращою для "роботи" у населених пунктах у цьому плані, завдяки меншим розмірам, є броньована розвідувально-дозорна машина БРДМ-2. Однак час її розробки й запуску в серію - 1962 рік - говорить сам за себе, про задоволення сучасним вимогам тут говорити важко. Восьмициліндровий карбюраторний двигун ГАЗ-41, встановлений на цю машину, - не кращий варіант для сучасної бронемашини. Те саме з оглядом: передні оглядові вікна, як і перископічні прилади спостереження ТПКУ-2Б і прилади ТНП-1 і ТНП-А, абсолютно не дають можливості контролювати місцевість навколо машини на малих відстанях, що так актуально при виконанні завдань у населених пунктах. Також БРДМ-2 не мають люків для виходу збоку. А значить, у випадку бойової ситуації під час виконання завдань екіпаж стає заручником. Замкнений у броні, вихід винятково через верхні люки під час обстрілу підходить хіба що для смертників. Та й бронювання цих машин не задовольняє.
Нова ББМ "Козак" подібних недоліків не має.
Залишається додати, що весь процес від розробки до створення дослідницького зразка відбувався за рахунок НПО "Практика". Збройні Сили України не витратили ані копійки, що важливо в нинішніх умовах їх обмеженого фінансування. Інше питання - чи матимуть ЗС України кошти для закупівлі цієї та інших зразків техніки та озброєння, в яких у війську є неабияка потреба?
Дмитро ТИМЧУК
Газета "Народна Армія"
Газета "Народна Армія"