Ісламське "Ассаламу алейкум" у перекладі означає "Мир вам". Ті
військовослужбовці, які потрапляють до Афганістану, мають це добре
знати, оскільки ця вітальна фраза є ключем до серця афганців. Якщо ви й
справді бажаєте миру цим людям, то у відповідь почуєте "Уа 'алейкум
ассалам", а не автоматну чергу.
В ці дні, коли світова спільнота уважно слідкувала за демократичними виборами в Афганістані, особливо розумієш, що збройна боротьба, яка триває в цій ісламській республіці, породжена протистоянням добра та зла. При цьому кожна сторона має свою правду. І з цим важко не погодитися. Війна, що триває близько тридцяти років, перетворилася на норму життя афганського народу. Українські миротворці, які там побували, розповідають, що афганські діти вже не ховаються, почувши автоматні черги. Під свист куль та вибухи снарядів виросло ціле покоління, для яких війна - буденна річ. На жаль...
Животрепетні питання теперішнього стану справ у Афганістані у розумінні пересічних українців і стали предметом для обговорення під час проведення в Києві круглого столу "Афганістан сьогодні: погляд з України". Його учасниками були представники Посольств Афганістану, США, Канади, Словаччини в Україні, громадських та релігійних організацій тощо.
Як відомо, після державного перевороту 1978 року та введення військ Радянського Союзу до Афганістану ця країна стала жертвою політичних ігор великих країн світу, а спричинена ними нестабільність не подолана й досі.
- Часи правління "Талібану" з 1996 по 2001 рік були одними з найпохмуріших в історії країни. Таліби намагалися повернути країну до далекого минулого та навіть стерти назву "Афганістан" зі світової мапи, - розповідає другий секретар-консул Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні пан Мохаммад Расул Зія. - Таліби закрили всі школи у країні, тож афганські діти не мали змоги отримати елементарну початкову освіту. Проте афганський народ продовжував чинити опір Талібану та Аль-Каїді. На жаль, у той час протистояння жодна країна не почула голосу афганського народу, допоки подія 11 вересня 2001 року не стала відповідним поштовхом, коли всі країни звернули увагу на міжнародний тероризм і Аль-Каїду, жертвою якої, зрештою, і став Афганістан. Діяльність талібів суперечила положенням ісламу, громадським та соціальним законам, а також положенням конвенції про права людини.
- На сьогодні народ та уряд Афганістану на регіональному та світовому рівні досягли певних успіхів. Це і створення надзвичайних зборів, ухвалення Конституції країни, проведення президентських та парламентських виборів, будівництво доріг, встановлення свободи слова та друку, - продовжує Мохаммад Расул Зія. - До речі, на сьогодні у нас в країні видається близько 300 газет, щотижневиків та щомісячників, існує до 20 телевізійних каналів. Понад 6 мільйонів дітей, як хлопчиків, так і дівчат, відвідують школи, більше 80% народу Афганістану мають медичне обслуговування. За часи правління Талібану афганці були вимушені їхати до сусідніх країн. Тепер афганські лікарі успішно роблять складні операції в Афганістані. Більше 4 мільйонів афганців користуються мобільними телефонами та інтернетом. На жаль, попри те, що минуло 7 років з часів повалення Талібану, в країні існують значні проблеми. Афганістан зруйнований тридцятирічною війною. Внаслідок цього не були закладені основи державності, не було навіть і думки про створення Національної армії та Національної поліції Афганістану. Попри допомогу світової спільноти, Афганістан залишився на рівні, який був сім років тому, адже уряд не отримує кошти, що перераховуються. Вся міжнародна допомога витрачається не урядом, а іноземними організаціями та приватним сектором.
На переконання представників американського посольства в Україні, хоча рішення щодо збільшення контингенту коаліційних сил в Афганістані прийматимуться, проте його завдання залишаться незмінними. Зокрема, уряд Афганістану, США, міжнародна спільнота намагатимуться розбудувати процвітаючий Афганістан.
- Ми прагнемо того, щоб уряд Афганістану був спроможним контролювати Талібан, який є, так би мовити, тихою гаванню для Аль-Каїди, - пояснює заступник атташе з питань культури Посольства США в Україні пан Тімоті Стандерт. – Насамперед потрібний уряд, який міг би забезпечити громадянам безпеку, був би справедливим та опікувався освітою, здоров'ям народу тощо. Як США в координації зі своїми партнерами можуть допомогти уряду цієї країни? Вважаю, що ми можемо вказати лише на те, чим повинні займатися дипломати та політики. При цьому, щоб мати краще уявлення про ситуацію в Афганістані, необхідно використовувати цивільно-військовий підхід. До речі, одним з партнерів розбудовчих структур є збройні сили США. Американські війська здебільшого розгорнуті на сході Афганістану. На півдні країни переважна частина є представниками інших наших партнерів - угруповання ISAF.
Слід наголосити, що діяльність збройних сил США та коаліційних сил інших країн передусім спрямована на боротьбу з тероризмом. Проте намагання дбати про реконструкцію країни та її життя також цілком логічні. Тому військові намагаються налагодити тісну співпрацю з цивільними урядовцями Афганістану.
- Мені випало працювати в різних провінціях Афганістану та бачити багато відважних афганських держслужбовців, поліцейських, військових, які заради поліпшення ситуації у своїх провінціях ризикували власним життям, - розповідає Тімоті Стандерт. - Особливу роль відіграє співпраця з громадськими організаціями, під час якої визначаються проблеми та виділяються кошти на їхнє розв'язання. Це може бути, наприклад, побудова невеличкої електростанції, школи, лікарні тощо. При цьому місцева громада працює пліч-о-пліч з міністерством реконструкції, тобто місцеві структури самі вирішують, що і як належить робити. Тож Афганістан самотужки вирішує свої проблеми, хоча, звісно, й за допомогою міжнародної спільноти, насамперед фінансової.
Отже, військові дедалі більше усвідомлюють, що співпраця з цивільними структурами Афганістану є нагальною потребою. Адже зі зброєю в руках, як відомо, мир налагодити складно. Тож поступово стає зрозумілою потреба у координації дій військових з місцевими.
Що робити із затриманими, якщо ви вважаєте його своїм противником? Як досягти, щоб на представника коаліційних сил не дивилися як на ворога? Як себе позиціонувати, щоб населення бачило допомогу? Це - нагальні питання, які слід вирішувати військовим сьогодні.
- Необхідно, щоб було зрозумілим наше бажання допомогти Афганістану, - пояснює Тімоті Стандерт. - При цьому те, що відбувається всередині країни, не слід сприймати як щось окреме. Тривожна ситуація склалася і в Пакистані. Тому стає очевидним, що загрози надходять від наших спільник супротивників - Аль-Каїди і Талібану. США також готують пакет допомоги Пакистану, але це не суто військові рішення. Адже для досягнення стабільності треба шукати політично-економічних механізмів. Інші країни, приміром, Україна, також намагаються допомогти Пакистану та Індії. При цьому Пакистан повинен так само намагатися "вичавити" зі своєї території терористичні угруповання. До проблеми регіонального рівня належить і проблема наркотиків. Величезні плантації маку є потужним джерелом доходів для терористів. Важливим при цьому стає питання щодо позбавлення впливу торговців наркотиків на уряд Афганістану, який на сьогодні є досить корумпованим...
Своєю чергою, відносини між Україною та Афганістаном були і залишаються мирними. Як зазначив керівник відділу департаменту НАТО МЗС України Анатолій Соловей, упродовж усього внутрішнього афганського конфлікту Україна незмінно виступала за мирне вирішення проблеми шляхом переговорів між причетними сторонами. У своїй політиці стосовно Афганістану Україна дотримується принципу невтручання у внутрішні справи та підтримує контакти лише з владою, визнаною світовою спільнотою.
Україна надавала гуманітарну допомогу афганському народу, запропонувала використання своєї авіації для доставки гуманітарних вантажів, надання допомоги в розмінуванні території країни, використання своїх технічних спеціалістів для відбудови економіки країни.
Цілком зрозуміло, що нині коаліційні сили в Афганістані перелаштувалися на дипломатичні способи усунення проблемних ситуацій. Використовуючи розвіддані, військові намагаються захопити терористів, які переховуються в кишлаках провінцій. У цьому випадку під кулі може потрапити будь-хто. Розбиратися під час перестрілки немає часу - або ти, або тебе. При цьому американські військові вчаться правильно реагувати, адже навіть випадкова загибель афганської родини спричинить ланцюгову реакцію обурення. Американські військові налагоджують стосунки з місцевими старійшинами , адже так можна зменшити рівень небезпеки для особового складу підрозділів. Будувати потрібно багато, і не тільки шкіл, лікарень та мечетей. Будуються людські стосунки. Адже з цих маленьких цеглин добрих справ і складається майбутній квітучий Афганістан.
Животрепетні питання теперішнього стану справ у Афганістані у розумінні пересічних українців і стали предметом для обговорення під час проведення в Києві круглого столу "Афганістан сьогодні: погляд з України". Його учасниками були представники Посольств Афганістану, США, Канади, Словаччини в Україні, громадських та релігійних організацій тощо.
Як відомо, після державного перевороту 1978 року та введення військ Радянського Союзу до Афганістану ця країна стала жертвою політичних ігор великих країн світу, а спричинена ними нестабільність не подолана й досі.
- Часи правління "Талібану" з 1996 по 2001 рік були одними з найпохмуріших в історії країни. Таліби намагалися повернути країну до далекого минулого та навіть стерти назву "Афганістан" зі світової мапи, - розповідає другий секретар-консул Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні пан Мохаммад Расул Зія. - Таліби закрили всі школи у країні, тож афганські діти не мали змоги отримати елементарну початкову освіту. Проте афганський народ продовжував чинити опір Талібану та Аль-Каїді. На жаль, у той час протистояння жодна країна не почула голосу афганського народу, допоки подія 11 вересня 2001 року не стала відповідним поштовхом, коли всі країни звернули увагу на міжнародний тероризм і Аль-Каїду, жертвою якої, зрештою, і став Афганістан. Діяльність талібів суперечила положенням ісламу, громадським та соціальним законам, а також положенням конвенції про права людини.
- На сьогодні народ та уряд Афганістану на регіональному та світовому рівні досягли певних успіхів. Це і створення надзвичайних зборів, ухвалення Конституції країни, проведення президентських та парламентських виборів, будівництво доріг, встановлення свободи слова та друку, - продовжує Мохаммад Расул Зія. - До речі, на сьогодні у нас в країні видається близько 300 газет, щотижневиків та щомісячників, існує до 20 телевізійних каналів. Понад 6 мільйонів дітей, як хлопчиків, так і дівчат, відвідують школи, більше 80% народу Афганістану мають медичне обслуговування. За часи правління Талібану афганці були вимушені їхати до сусідніх країн. Тепер афганські лікарі успішно роблять складні операції в Афганістані. Більше 4 мільйонів афганців користуються мобільними телефонами та інтернетом. На жаль, попри те, що минуло 7 років з часів повалення Талібану, в країні існують значні проблеми. Афганістан зруйнований тридцятирічною війною. Внаслідок цього не були закладені основи державності, не було навіть і думки про створення Національної армії та Національної поліції Афганістану. Попри допомогу світової спільноти, Афганістан залишився на рівні, який був сім років тому, адже уряд не отримує кошти, що перераховуються. Вся міжнародна допомога витрачається не урядом, а іноземними організаціями та приватним сектором.
На переконання представників американського посольства в Україні, хоча рішення щодо збільшення контингенту коаліційних сил в Афганістані прийматимуться, проте його завдання залишаться незмінними. Зокрема, уряд Афганістану, США, міжнародна спільнота намагатимуться розбудувати процвітаючий Афганістан.
- Ми прагнемо того, щоб уряд Афганістану був спроможним контролювати Талібан, який є, так би мовити, тихою гаванню для Аль-Каїди, - пояснює заступник атташе з питань культури Посольства США в Україні пан Тімоті Стандерт. – Насамперед потрібний уряд, який міг би забезпечити громадянам безпеку, був би справедливим та опікувався освітою, здоров'ям народу тощо. Як США в координації зі своїми партнерами можуть допомогти уряду цієї країни? Вважаю, що ми можемо вказати лише на те, чим повинні займатися дипломати та політики. При цьому, щоб мати краще уявлення про ситуацію в Афганістані, необхідно використовувати цивільно-військовий підхід. До речі, одним з партнерів розбудовчих структур є збройні сили США. Американські війська здебільшого розгорнуті на сході Афганістану. На півдні країни переважна частина є представниками інших наших партнерів - угруповання ISAF.
Слід наголосити, що діяльність збройних сил США та коаліційних сил інших країн передусім спрямована на боротьбу з тероризмом. Проте намагання дбати про реконструкцію країни та її життя також цілком логічні. Тому військові намагаються налагодити тісну співпрацю з цивільними урядовцями Афганістану.
- Мені випало працювати в різних провінціях Афганістану та бачити багато відважних афганських держслужбовців, поліцейських, військових, які заради поліпшення ситуації у своїх провінціях ризикували власним життям, - розповідає Тімоті Стандерт. - Особливу роль відіграє співпраця з громадськими організаціями, під час якої визначаються проблеми та виділяються кошти на їхнє розв'язання. Це може бути, наприклад, побудова невеличкої електростанції, школи, лікарні тощо. При цьому місцева громада працює пліч-о-пліч з міністерством реконструкції, тобто місцеві структури самі вирішують, що і як належить робити. Тож Афганістан самотужки вирішує свої проблеми, хоча, звісно, й за допомогою міжнародної спільноти, насамперед фінансової.
Отже, військові дедалі більше усвідомлюють, що співпраця з цивільними структурами Афганістану є нагальною потребою. Адже зі зброєю в руках, як відомо, мир налагодити складно. Тож поступово стає зрозумілою потреба у координації дій військових з місцевими.
Що робити із затриманими, якщо ви вважаєте його своїм противником? Як досягти, щоб на представника коаліційних сил не дивилися як на ворога? Як себе позиціонувати, щоб населення бачило допомогу? Це - нагальні питання, які слід вирішувати військовим сьогодні.
- Необхідно, щоб було зрозумілим наше бажання допомогти Афганістану, - пояснює Тімоті Стандерт. - При цьому те, що відбувається всередині країни, не слід сприймати як щось окреме. Тривожна ситуація склалася і в Пакистані. Тому стає очевидним, що загрози надходять від наших спільник супротивників - Аль-Каїди і Талібану. США також готують пакет допомоги Пакистану, але це не суто військові рішення. Адже для досягнення стабільності треба шукати політично-економічних механізмів. Інші країни, приміром, Україна, також намагаються допомогти Пакистану та Індії. При цьому Пакистан повинен так само намагатися "вичавити" зі своєї території терористичні угруповання. До проблеми регіонального рівня належить і проблема наркотиків. Величезні плантації маку є потужним джерелом доходів для терористів. Важливим при цьому стає питання щодо позбавлення впливу торговців наркотиків на уряд Афганістану, який на сьогодні є досить корумпованим...
Своєю чергою, відносини між Україною та Афганістаном були і залишаються мирними. Як зазначив керівник відділу департаменту НАТО МЗС України Анатолій Соловей, упродовж усього внутрішнього афганського конфлікту Україна незмінно виступала за мирне вирішення проблеми шляхом переговорів між причетними сторонами. У своїй політиці стосовно Афганістану Україна дотримується принципу невтручання у внутрішні справи та підтримує контакти лише з владою, визнаною світовою спільнотою.
Україна надавала гуманітарну допомогу афганському народу, запропонувала використання своєї авіації для доставки гуманітарних вантажів, надання допомоги в розмінуванні території країни, використання своїх технічних спеціалістів для відбудови економіки країни.
Цілком зрозуміло, що нині коаліційні сили в Афганістані перелаштувалися на дипломатичні способи усунення проблемних ситуацій. Використовуючи розвіддані, військові намагаються захопити терористів, які переховуються в кишлаках провінцій. У цьому випадку під кулі може потрапити будь-хто. Розбиратися під час перестрілки немає часу - або ти, або тебе. При цьому американські військові вчаться правильно реагувати, адже навіть випадкова загибель афганської родини спричинить ланцюгову реакцію обурення. Американські військові налагоджують стосунки з місцевими старійшинами , адже так можна зменшити рівень небезпеки для особового складу підрозділів. Будувати потрібно багато, і не тільки шкіл, лікарень та мечетей. Будуються людські стосунки. Адже з цих маленьких цеглин добрих справ і складається майбутній квітучий Афганістан.
Вадим КОВАЛЬОВ "Народна армія"