Китайський надзвуковий навчально-тренувальний літак L-15 розроблявся
групою Hongdu за участю фахівців російського КБ Яковлєва. У зовнішньому
вигляді помітна схожість з Як-130. І китайська, і російська машини
оснащуються українськими двигунами. Українське військове керівництво
сподівається, що з нинішнім арсеналом крилатих бойових машин військова
авіація країни зможе протриматися аж до 2025 року. Надалі винищувачі,
штурмовики та бомбардувальники (МіГ-29, Су-27, Су-25 і Су-24) має
замінити єдиний, універсальний тип. Яким і чиїм буде основний бойовий
багатофункціональний літак Повітряних Сил України?
Відповіді на це запитання поки немає, оскільки вибір перспективного винищувача для Повітряних Сил країни - питання не тільки фінансове або військово-технічне. Вигляд бойової авіації держави тісно пов'язаний з геополітичними та геостратегічними розкладами навколо самої України. Він також залежить від того, чи передбачається в гіпотетичному збройному конфлікті пряма військова підтримка Києва достатньо потужними союзниками або Україна буде захищати суверенітет своїми силами.
Саме тому досить симптоматично, що сьогодні українські військові та промисловці придивляються до китайського учбово-тренувального літака L-15, а не до російського Як-130, який раніше вважався головним претендентом на закупівлі в сегменті навчально-бойових машин. Розглянути можливість спільного виробництва нового літака L-15 Falcon українській стороні запропонували на початку цього року - у ході візиту в Китай в січні 2009-го міністра оборони України. Після чого тодішній міністр Юрій Єхануров заявив: «Зараз на озброєння української армії прийнятий модернізований навчально-бойовий літак L-39, але китайська пропозиція, яка прозвучала в Пекіні, дуже цікава. Ми маємо достатні потужності в Міністерстві оборони для того, щоб реалізувати подібні проекти. Ми вивчимо технологічні можливості наших авіаремонтних підприємств і проведемо конкретний переговорний процес з представниками Китаю з точки зору можливого виробництва таких навчально-бойових літаків ».
Кілька днів тому з Піднебесної повернулася делегація Повітряних Сил України. Командуючий ЗСУ генерал-полковник Іван Руснак підтвердив, що, серед іншого, «також мова йшла про навчально-тренувальний літак L-15, на який Україна поставляє свої двигуни». На цей літак можна підвісити озброєння, і він може розглядатися як навчально-бойовий варіант. До того ж це надзвуковий літак, на відміну від Як-130. "Вже зараз L-15 можна розглядати як альтернативу шведському" Гріппену ", - каже Іван Руснак. - А в перспективі він може стати заміною тренувального L-39, штурмовика Су-25 або, наприклад, МіГ-29. L-15 також з двома двигунами, в швидкості «МіГу» не поступається, дальність застосування може бути збільшена. Енергетичні показники двигунів краще, ніж у МіГ-29. Крім двигунів, ми можемо наповнити кабіну своїми розробками і поставити на літак власне озброєння ».
Тобто в перспективі йтиметься про налагодження у нас виробництва цих машин? Я не думаю, що, наприклад, для 130 літаків нам потрібно освоювати весь технологічний ланцюжок і налагоджувати виробництво. Раціонально взяти вже готовий планер і наповнити літак власними компонентами. Крім того, ми обганяємо Китай по ряду напрямків, що може бути додатковою основою для зміцнення проектів в авіаційній сфері. Наприклад, це стосується авіаційного озброєння класу «повітря-повітря». Наскільки серйозно Україна готова розглядати Китай як політичного та військово-технічного партнера, а Китай - нас? Я думаю, вже через п'ять-сім років ми це реально відчуємо на наших відносинах на міжнародному рівні. У будь-якому випадку, вибір партнерів і вибір пріоритетів - це питання надзвичайно важливі. Домовленості про постачання двох дослідних зразків двигунів АІ-222К-25Ф для навчально-тренувального літака L-15 Falcon були досягнуті у вересні - запорізьким моторобудівним КБ «Івченко-Прогрес» і китайською компанією Hongdu Aviation Industry Group. На кожному L-15 встановлюється два форсованих двигуна. Вартість одного виробу - близько $ 1 млн. Ціна одного навчально-тренувального літака L-15 - приблизно $ 15 млн.
Крім двигунів, за заявами представників української «оборонки», китайська сторона зацікавлена розвивати з Україною проекти, що стосуються авіаційних ракет з пасивними і інфрачервоними головками наведення середньої і ближньої дальності, а також нашоломної систем цілевказання.
Саме тому досить симптоматично, що сьогодні українські військові та промисловці придивляються до китайського учбово-тренувального літака L-15, а не до російського Як-130, який раніше вважався головним претендентом на закупівлі в сегменті навчально-бойових машин. Розглянути можливість спільного виробництва нового літака L-15 Falcon українській стороні запропонували на початку цього року - у ході візиту в Китай в січні 2009-го міністра оборони України. Після чого тодішній міністр Юрій Єхануров заявив: «Зараз на озброєння української армії прийнятий модернізований навчально-бойовий літак L-39, але китайська пропозиція, яка прозвучала в Пекіні, дуже цікава. Ми маємо достатні потужності в Міністерстві оборони для того, щоб реалізувати подібні проекти. Ми вивчимо технологічні можливості наших авіаремонтних підприємств і проведемо конкретний переговорний процес з представниками Китаю з точки зору можливого виробництва таких навчально-бойових літаків ».
Кілька днів тому з Піднебесної повернулася делегація Повітряних Сил України. Командуючий ЗСУ генерал-полковник Іван Руснак підтвердив, що, серед іншого, «також мова йшла про навчально-тренувальний літак L-15, на який Україна поставляє свої двигуни». На цей літак можна підвісити озброєння, і він може розглядатися як навчально-бойовий варіант. До того ж це надзвуковий літак, на відміну від Як-130. "Вже зараз L-15 можна розглядати як альтернативу шведському" Гріппену ", - каже Іван Руснак. - А в перспективі він може стати заміною тренувального L-39, штурмовика Су-25 або, наприклад, МіГ-29. L-15 також з двома двигунами, в швидкості «МіГу» не поступається, дальність застосування може бути збільшена. Енергетичні показники двигунів краще, ніж у МіГ-29. Крім двигунів, ми можемо наповнити кабіну своїми розробками і поставити на літак власне озброєння ».
Тобто в перспективі йтиметься про налагодження у нас виробництва цих машин? Я не думаю, що, наприклад, для 130 літаків нам потрібно освоювати весь технологічний ланцюжок і налагоджувати виробництво. Раціонально взяти вже готовий планер і наповнити літак власними компонентами. Крім того, ми обганяємо Китай по ряду напрямків, що може бути додатковою основою для зміцнення проектів в авіаційній сфері. Наприклад, це стосується авіаційного озброєння класу «повітря-повітря». Наскільки серйозно Україна готова розглядати Китай як політичного та військово-технічного партнера, а Китай - нас? Я думаю, вже через п'ять-сім років ми це реально відчуємо на наших відносинах на міжнародному рівні. У будь-якому випадку, вибір партнерів і вибір пріоритетів - це питання надзвичайно важливі. Домовленості про постачання двох дослідних зразків двигунів АІ-222К-25Ф для навчально-тренувального літака L-15 Falcon були досягнуті у вересні - запорізьким моторобудівним КБ «Івченко-Прогрес» і китайською компанією Hongdu Aviation Industry Group. На кожному L-15 встановлюється два форсованих двигуна. Вартість одного виробу - близько $ 1 млн. Ціна одного навчально-тренувального літака L-15 - приблизно $ 15 млн.
Крім двигунів, за заявами представників української «оборонки», китайська сторона зацікавлена розвивати з Україною проекти, що стосуються авіаційних ракет з пасивними і інфрачервоними головками наведення середньої і ближньої дальності, а також нашоломної систем цілевказання.