| “Гарячий” коментар |
|
Вбачаю прогрес вже в тому, що президентський Указ відносно
посилення української присутності в Афганістані оприлюднено. Бо
попередній від 26.01.2007 року було введено в дію “підкилимно”, без
розміщення на офіційному сайті глави держави та в ЗМІ. Чим не аналог
подіям 30-річної давності?
Вважаю, що громадськість країни дізналася про загравання України з НАТО і США в афганському питанні завдячуючи принциповій публічній позиції Української Спілки ветеранів Афганістану. Читачі “ТТ” пам’ятають, ми неодноразово розміщували свої заяви як на сторінках газети, так і на сайті УСВА, направляли вищим посадовцям держави, народним депутатам. Думаю, наша позиція осуду дій президента щодо участі українців в нинішніх афганських подіях і стримувала появу нинішнього Указу, який більше року пролежав на президентському столі в проектному варіанті. Зрозуміло, що Віктор Ющенко стає історією української політики. Його програш на виборах – наслідок численних помилок (особистісних, кадрових, виборчих, партійних, системних), а також результат бездарної роботи усіх його команд, які протягом п’яти років реалізували президентську політику, зовнішню включно. Але тривожить і те, що у одного з реальних претендентів на президентський пост – Юлії Тимошенко, також позиція втягування нашого суспільства в “афганське пекло”. Та й мотив такого ж благородного ґатунку – забезпечення участі України у післявоєнній відбудові економіки цієї східної держави. Посилаючись на думку не тільки правління нашого громадського об’єднання, але й широкого його активу, підкреслюю: ми категорично проти нарощування української воєнної присутності в Афганістані; наша Спілка і в подальшому буде боротись за зрив планів тих вітчизняних маріонеток, які в силу міжнародної кон’юнктури не бережуть своїх громадян і готові віддати за безцінь найдорожчий скарб держави – життя і здоров’я її синів.
Сергій Червонописький,
голова УСВА
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 27/2010
Підтверджуючи зобов'язання України як держави – члена Організації Об'єднаних Націй, ураховуючи Резолюції Ради Безпеки ООН від 19 вересня 2007 року № 1776, від 20 березня 2008 року № 1806, від 22 вересня 2008 року № 1833 та від 23 березня 2009 року № 1868, беручи до уваги, що надання допомоги Ісламській Республіці Афганістан матиме важливе значення для забезпечення участі України у післявоєнній відбудові економіки цієї держави, вважаючи, що розвиток довгострокового співробітництва України з Ісламською Республікою Афганістан сприятиме підтриманню миру і безпеки та відповідатиме національним інтересам держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до Закону України «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях» постановляю:Про направлення додаткового миротворчого персоналу України для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан 1. Направити додатковий миротворчий персонал України з числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України загальною чисельністю до 20 осіб для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан. У зв'язку з цим у статті 1 Указу Президента України від 26 січня 2007 року № 47 «Про направлення миротворчого персоналу України для участі в операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан» цифру «10» замінити цифрою «30». 2. Кабінету Міністрів України вжити заходів для забезпечення виконання статті 1 цього Указу. Президент України Віктор ЮЩЕНКО 15 січня 2010 року |