| "Третітй Тост", №5 (413), 2010 рік, березень |
|
З Міжнародним жіночим днем!
З великою пошаною та повагою до кожної з Вас від імені всіх чоловіків Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) вітаю з чудовим весняним святом — 8 Березня!Милі жінки! Ваші доброта, чуйність, сердечність, лагідність, чарівність не можуть зрівнятися ні з чим на Землі, а Ваша любов і вірність завжди допомагає нам подолати всі труднощі й перешкоди як минулих років, так і сьогодення. Ви — наша міцна опора і надійний тил. Бажаю Вам, дорогі жінки, особистого щастя, міцного здоров’я, сімейної злагоди і благополуччя, миру і спокою, гарного святкового настрою і весняних квітів, здійснення всіх Ваших мрій і бажань! Зі святом!
З глибокою повагою —
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ, голова УСВА.
«ЗА ЛЮБОВ І ТУРБОТУ Я ВКЛОНЯЮСЬ ТОБІ»
Альбіна Беззуб народилася 29 червня 1962 року в Дніпропетровську. Дитячі та юнацькі роки пройшли на Хмельниччині. У 1980 році закінчила Старокостянтинівську середню школу №1. Після закінчення Хмельницького педагогічного училища довгий час працювала на Рівненщині. У 1991 році повернулася на Хмельниччину, в рідний Старокостянтинів, де проживає нині.Друкується в пресі. Член літературного клубу «Первоцвіт».
Альбіна БЕЗЗУБ
У ВІЙНИ НЕ ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ У війни не жіноче обличчя — Ми давно усі знаємо це. Так, жінок до гвинтівки не кличуть, Але доля вирішує все! Саме доля вирішує владно Де, кому, в який час треба буть. Так безжалісно, так безоглядно У майбутнє закреслює путь. Ми ніколи уже не забудем, Як ввірвався Афган у життя. Хай розкажуть історики людям Усю правду війни до кінця. І ніхто нас не сміє судити Чи праві ми були? А чи ні? Те, що нам довелось пережити Хай не сниться вам навіть у сні! Про війну не по слухах ми чули, Як це водиться поміж людьми. Що було — то все наше минуле, І його не забудемо ми. Багряний сніг Сніжинки падають до ніг, Пронизуючи душу. Я пригадав багряний сніг У горах Гіндукушу. У пам’яті спливають дні Важких афганських буднів: На схилах гір багряний сніг, Тіла загиблих друзів… Синіє небо в їх очах, А погляд занімілий… Багряний сніг в чужих горах, А вдома — білий-білий! Забути б це усе скоріш… Та пам’ять жива й нині. І крає серце, наче ніж, Багряний сніг в долині. У сонячній долині У сонячній долині Троянди не цвітуть, Там крики журавлині Печаль мою несуть. У сонячній долині Бої криваві йшли. Під небом вічно синім Солдати полягли. І згадую я нині Политий кров’ю путь В заклятій тій долині, Де квіти не цвітуть. Афганська заметіль Живе сніжинка лише мить - І тане на долоні… А сніг летить, а сніг летить На землю і на скроні. А сивина, а сивина – То заметіль життя! То все війна, то все війна Засніжила серця… А сніг летить, а сніг летить На рани, наче сіль… В душі моїй палахкотить Афганська заметіль! Афганський пейзаж Насунулись сірі тумани На гори похмурі й німі. А далі — високі бархани. А далі — самі. Скупа там і бідна природа, І сильні жорстокі вітри. Людина там марить про воду І мріє до неї дійти! В пісках є багато варанів. У небі літають орли. Усі краєвиди в Афгані Доволі гнітючі були. І бурі піщані там злючі, І ночі холоднії там. І промені сонця пекучі Не раз дошкуляли вже нам! А небо вгорі синє-синє!.. Десь там журавлі прокричать, А гори, мов вічна твердиня, Понуро і грізно стоять. Не раз я отак пригадаю, Як десь на афганських вітрах Природу подільського краю Я бачив ночами у снах… Повернення Із далеких доріг, що все спогади будять, Я до тебе ішов крізь тривожні світи. Знай: я смерть переміг. Переможців не судять, І за довгу розлуку не суди мене ти. Я уже не такий, яким був я раніше — Не хлопчисько безпечний, не зірвиголова. І у виборі друзів став я надто пильніший, І занадто мовчазний, і скупий на слова. Ти мене не питай: де я був? Що я бачив? З ким ділив я харчі там і тривоги свої? І кому я життям безумовно завдячив? Не для чистого зошита сповідання мої… Знай: я вдячний тобі за твоє розуміння. І за те, що зі мною ти в щасті й журбі. І за те, що свій хрест ти несеш із терпінням. За любов і турботу я вклоняюсь тобі. Шануйте матерів Шануйте матерів, Поки вони живі є! Поки ще не зітлів В них вогник, що жевріє… Шануйте кожну мить, Проведену із ними, Бо швидко час летить Крізь весни і крізь зими. Шануйте матерів! Не обминайте хати. Рідніших берегів Не варто десь шукати. І хто б там де не жив, Нас всіх чекає мати. Шануйте матерів, Щоб потім не ридати! Прозріння ще прийде, Та не спізніться, люди! Як мати відійде, Прощення вам не буде… Ветеранам Афганістану Віддаляє нас далі і далі Від афганських подій мирний час. Дістають ордени і медалі Ветерани, що є серед нас. Вони скромні, несловоохочі. І не скиглять від болісних ран. Хто загляне «афганцю» раз в очі, Зрозуміє душевний їх стан. Ветерани. Їх так небагато. Та коли про них згадуєм ми? Коли хлопці приходять на свято В день стрічання весни і зими! Вони згадують віхоли чорні, Тіла друзів, злі крики душман… Дні нелегкі, та все ж неповторні — Свою юність солдатську — Афган!
«Я не жалею, что служила в Афгане»
Участник боевых действий в ДРА крымчанка Ирина Терещенко рассказала, что чувствует женщина, попавшая на войну... НА ВОЙНУ ПОШЛА ДОБРОВОЛЬЦЕМ После школы и педучилища, в середине 1980-х, Ирина работала инспектором в детской комнате милиции. Потом служила прапорщиком в горвоенкомате и заочно училась в Харьковском юридическом институте. А когда ей не было еще и 25, решила добровольцем идти на войну в Афганистан. — Время такое было — патриотическая волна, «исполнение интернационального долга», «помощь афганской революции» — многие туда стремились, — вспоминает Ирина Терещенко. — И совершенно искренне. Я написала рапорт. Не отказали. Хотя гражданских девочек из Ялты вообще не брали. Но я-то была человеком военным... В институте Ирина взяла академотпуск. — Родители были в ужасе! — вспоминает прапорщик в отставке. — Мама рыдала день и ночь, папа пустил в ход все свои связи, чтобы пресечь эту мою «патриотическую волну». Но он сам — боевой офицер, в 16 лет, приписав себе два года, отправился на войну, дошел до Берлина... Может, втайне отец мною гордился, но на войну пускать не хотел. Помешать Ирине никто не сумел. Девушка отправилась служить в Кабул. НА ЕЕ СЧЕТУ — ЧЕТЫРЕ БОЕВЫЕ ОПЕРАЦИИ 45-й инженерно-саперный полк, окруженный минными полями, стоял под Гиндукушским хребтом на пути к горному перевалу Саланг. Ирина не была здесь единственной женщиной. — Нас, девушек, было около пятидесяти. Но в основном гражданские — повара, медсестры... — продолжает Ирина. — Сейчас в Крыму я, пожалуй, единственная женщина-ветеран, участвовавшая в боевых действиях в Афганистане... Прапорщик Терещенко служила начальником топографической части, награждена медалью «За боевые заслуги» за участие в четырех военных операциях. Была ранена — осколочное в шею и контузия. — Помню, как-то шла наша колонна на Кабул, — рассказывает Ирина. — Я ехала в штаб армии за топографическими картами для подготовки к боевым операциям. Мотаться за ними приходилось за 130 километров от части. И вот в нас залепили из гранатомета. Меня скинуло с брони. Ребята подобрали, отправили в госпиталь. Мне и в людей стрелять приходилось. Правда, из боя вышла в мокрых штанах, потому что очень страшно было. Не знаю, убила кого-то или нет, не видела, по правде говоря. Но стреляю я хорошо до сих пор. В милиции была кандидатом в мастера спорта по стрельбе из пистолета Макарова. Автомат знаю хорошо... А вот о выслуге и льготах я тогда даже не задумывалась. Только под конец службы узнала, что у меня идет месяц за три. Именно месяц, а не год, многие ведь не доживали до конца первого года. Там время сжималось космически! Никогда не забуду то невероятное ощущение полноты жизни и радости от каждой прожитой секунды. ВЕРНУЛИСЬ УЖЕ В ДРУГУЮ СТРАНУ СССР, из которого Ирина уходила на эту войну, сильно изменился за те два года, пока ее не было дома. — Мы не узнали своей страны — она трещала по швам, — говорит Терещенко. — Я была в ужасе. Вокруг — полный развал, неразбериха. Снова пришлось адаптироваться к новой жизни. Но я не жалею о том, что служила в Афганистане. Это была такая проверка характера, которая очень помогла в жизни. Война действительно разбивает жизнь на «до» и «после». Меняется представление о мире, человеческих ценностях, о людях. Все переворачивается с ног на голову. Например, я видела чудеса героизма от таких 19-летних мальчишек, которые на гражданке попадали в тюрьмы или спивались... Вернувшись, Ирина вышла замуж, родила дочь, окончила юракадемию, работала в следственных органах... Она — уже пенсионер МВД (Афган дал ей 7 дополнительных лет к стажу). Сейчас живет в Ялте и работает юристом. Поддерживает отношения с другими «афганцами», с которыми снова встретилась по традиции 15 февраля. Вспомнили годы своей молодости. И выпили за тех, кого уже нет...
Алла ДРУЖИНОВИЧ.
ІЗ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про відзначення державними нагородами України
За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді, багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання військового обов’язку та з нагоди Дня захисника Вітчизни постановляю:Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня КОПТЯЄВА Петра Миколайовича — члена правління Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані КОРОБКА В’ячеслава Івановича — ветерана війни в Афганістані, м.Київ ЛИННИКА Анатолія Івановича — першого заступника голови Сумської обласної організації «СОВЕАФ» Нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня КОШЕЛЕВА Володимира Вініцієвича — ветерана війни в Афганістані, м. Київ СМІРНОВА Юрія Івановича — заступника директора департаменту — начальника відділу Державного комітету України у справах ветеранів ШИКАЛОВА Олександра Степановича — заступника Голови Державного комітету України у справах ветеранів Нагородити орденом «За мужність» III ступеня ІВАСИКА Анатолія Олексійовича — голову Бершадської районної спілки ветеранів війни в Афганістані, Вінницька область ПОЛОЖІЯ Анатолія Михайловича — члена правління Сумської міської організації Української Спілки ветеранів Афганістану ТОМЧУКА Миколу Назаровича — голову Локачинської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, Волинська область Нагородити медаллю «За працю і звитягу» КРАВЧЕНКА Олександра Васильовича — голову Южноукраїнської міської організації воїнів-інтернаціоналістів, Миколаївська область КУРЕНДАША Ореста Орестовича — члена Миколаївської обласної спілки воїнів-інтернаціоналістів та запасу МИХАЛЬСЬКОГО Юрія Анатолійовича — члена Спілки ветеранів Афганістану Шевченківського району міста Києва «Місія» Присвоїти почесні звання: «Заслужений юрист України» ЧУВАЄВУ Олександру Олексійовичу — ветеранові війни в Афганістані, старшому прокурору відділу Генеральної прокуратури України
Президент України
Віктор ЮЩЕНКО. 22 лютого 2010 року № 208/2010
Львівська область
СВЯТО, ЯКЕ ЗАПАМ’ЯТАЄТЬСЯ НАДОВГО Львівщина урочисто відзначила День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. ОСНОВНІ заходи відбулися в обласному центрі. Львів’яни мали нагоду спостерігати за пішою ходою ветеранів. На чолі колони — бронетранспортер, оркестр, прапороносці. Традиційно покладено квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку, і колона прямує до пам’ятника громадянам Львівщини, полеглим в Афганістані. Тут були панахида, салют, виступи. Заступник голови Львівської облдержадміністрації І. Держко, перший заступник голови Львівської обласної ради Р. Ілик, міський голова А. Садовий вручили відзнаки активістам ветеранського руху. Особливо зворушило ветеранів вручення генеральним консулом Російської Федерації Є.Ф.Гузєєвим бойових нагород, які мали бути вручені 22 роки тому: Валентинові Кузьменку — орден Червоної Зірки, Ярославові Іванюрі — медаль «За відвагу», Юрію Мариняку та Івану Устяку — медалі «За бойові заслуги». Оплесками зустрічали нагородження ветеранів відзнаками УСВА, які вручали голова, почесний голова та перший заступник голови ЛОО УСВА відповідно Михайло Магеровський, Микола Криворучко, Анатолій Янков. З великою повагою організація прийняла від отамана Львівського козацького товариства УРК, генерала армії Василя Павлечка вишиту ікону Божої Матері та маленького Ісуса в подарунок, щоб у майбутньому прикрасити каплицю біля пам’ятника. Після проходження роти почесної варти присутні побачили показові виступи каратистів (керівник — В. Рохацький) і скуштували козацького кулішу, який організували генерал-полковник козацьких військ В. Дерінг і полковник П. Циганков. Завершилися заходи у клубі «Тортуга», де більш як 100 ветеранів згадували молодість: змагались у розбиранні та збиранні автоматів, заправлянні солдатських ліжок, знанні армійського сленгу. Було піднято традиційний третій тост, запалено свічку пам’яті, переглянуто військову хроніку, звучали «афганські» пісні. У приміщенні Шевченківської районної організації УСВА м. Львова (голова — М. В. Костів) урочисто відкрито Музей афганської пам’яті. Його створено руками і на кошти воїнів-інтернаціоналістів. Представлено понад 300 унікальних експонатів, які розповідають про буремні події Афганської війни. Як сказав Микола Костів, музей створено насамперед для школярів, адже молодь мало знайома з тією війною. «Приємно, що діти уважно й зацікавлено розглядають експонати, фотографуються біля них», — наголосив він. У відкритті музею взяли участь представники райдержадміністрації, Західного оперативного командування і ветеранських організацій міста. Гостями ветеранів стали учні загальноосвітньої школи № 20, які підготували для воїнів-інтернаціоналістів концертну програму. За ініціативи ЛОО УСВА та за підтримки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності відбувся турнір з волейболу серед ветеранів. Перемогла команда цього університету, на другому місці команда ЛОО УСВА (капітан — голова Золочівської РО УСВА П. В. Попович), на третьому — ГУ МНС у Львівській області. Цікаво, що рішенням команди-переможниці кубок за перше місце передано ЛОО УСВА (у команді — гравці віком 66, 63 роки та одна жінка — дружина ветерана — «афганця»). Немало заходів було проведено в районах Львівщини. У місті Великі Мости на території навчального кінологічного центру відбувся лижний пробіг, в якому взяли участь ветерани Афганістану, а у місті Кам’янці-Бузькій — турнір з міні-футболу пам’яті полеглого воїна — «афганця» О. Сирка.
М. МАГЕРОВСЬКИЙ,
голова ЛОО УСВА.
Законодательство СНГ о ветеранах
Текущие демократические процессы в странах-участниках Содружества Независимых Государств демонстрируют их стремления развивать общественные отношения, гарантирующие конституционно-правовую защиту прав и свобод человека и гражданина, включая ветеранов. Существенное влияние на содержание и характер применения законодательства о ветеранах оказали современное международное законодательство, а также правовые нормы ведущих индустриально развитых стран Запада.
В настоящее время в основах конституционного строя всех стран СНГ закреплено, что человек, его права и свободы являются высшей ценностью, а их признание, соблюдение и защита вменяются в обязанность государства, которое должно стремиться к обеспечению социального равенства путем установления льгот тем, кто составляет наименее обеспеченную и социально слабо защищенную часть населения.
Одной из составляющих военного потенциала государства, безусловно, является моральная готовность его населения к защите своей родины, непосредственно зависящая от уверенности военнослужащих, в том числе и участников боевых действий, в своей защищенности при травмировании и в гарантированном обеспечении членов его семьи в случае гибели.В этой связи совершенствование их социально-правового обеспечения в странах СНГ состоит в установлении надежной конституционно-правовой защиты. Государства Содружества проявляют социальную и правовую заботу об указанной категории граждан, осуществляют четкую регламентацию форм их государственно-правовой защиты. Иными словами, социальная защита и реабилитация ветеранов в странах СНГ— это вид государственной защиты, представляющий собой деятельность государств по установлению норм и осуществлению мер правового, экономического, организационного характера, направленных на поддержание их достойного уровня жизнедеятельности. Одновременно с этим, социально-правовая защита ветеранов — это правотворческая и правоприменительная деятельность органов государственной власти по реализации защиты юридическими средствами прав и законных интересов ветеранов, направленная на восполнение утрат, возмещение ущерба, в том числе здоровью, посредством мер компенсации, реабилитации и установления специального их правового положения. Следует отметить, что после Великой Отечественной войны военнослужащие Вооруженных Сил СССР принимали участие в локальных войнах и вооруженных конфликтах. 1 425 036 военнослужащих и гражданских специалистов принимали участие в боевых действиях, из них 26 122 человека погибли. При этом не все участники боевых действий имели правовой статус ветеранов боевых действий. С роспуском СССР количество «горячих точек», куда направлялись военнослужащие, значительно увеличилось. Однако законодатели Содружества не всегда своевременно реагируют на условия быстро меняющейся политико-военной обстановки. Этим объясняется возникающий правовой «вакуум» в законодательных и иных нормативно-правовых актах, устанавливающих права, обязанности, льготы и компенсации ветеранам боевых действий. По этой причине в реализации прав участников боевых действий накопилось много проблемных вопросов. Представляется необходимым, чтобы военнослужащие, в том числе направляемые для непосредственного участия в боевых действиях, должны четко знать свое правовое положение (правовой статус), иметь объективное представление о гарантиях своей социальной защиты, установленных законодателем для участников боевых действий. В этом случае важна выраженная позиция государства по поводу обеспечения правовой и социальной защиты не только участников боевых действий, но и членов их семей. Вопросы правового статуса участников боевых действий являются важнейшими для теории и практики военного законодательства в рамках реформирования Вооруженных Сил стран Содружества. В этой связи в числе приоритетов военной реформы важное место уделено развитию системы реализации права военнослужащих на охрану своего здоровья и всесторонней (медицинской, психологической, профессиональной, социальной, экономической, политической и др.) реабилитации после окончания военной службы. Кроме того, повышенное внимание к проблемам сохранения жизни и здоровья военнослужащих обусловлено кардинальными изменениями в общественно-политической структуре государств Содружества. Данные обстоятельства предопределили принятие органами государственного и военного управления комплекса мер по активизации их целенаправленной деятельности в области сохранения жизни, здоровья военнослужащих и всего комплекса их социального обеспечения. Это нашло отражение в ряде нормативно-правовых актов, направленных на обеспечение охраны жизни и здоровья военнослужащих, что составило первостепенную задачу органов военного управления и их должностных лиц. Тем не менее, результаты анализа правоприменительной практики свидетельствуют о том, что реализация упомянутого права часто сталкивается с непреодолимыми трудностями, обусловленными запаздыванием разработки эффективных механизмов реализации этого права. В то же время Вооруженные Силы обеспечены боевой техникой, высокоэффективным оружием, боеприпасами и иными видами сложных технических устройств, необходимых для поддержания боевой готовности и боеспособности войск. В этой связи деятельность военнослужащих связана не только с эксплуатацией источников повышенной опасности, обладающих вредоносными свойствами, которые в процессе использования не поддаются полному контролю со стороны человека и способны причинить вред его жизни или здоровью, но и с осуществлением специфических видов военной деятельности. В самом деле, участие военнослужащих в различных учениях, выполнении учебно-боевых и боевых задач, в разрешении вооруженных конфликтов, испытаниях новых образцов техники и вооружения, утилизации химического и ядерного оружия объективно сопряжено с повышенным профессиональным риском. При этом высока вероятность причинения вреда жизни и здоровью военнослужащих при исполнении ими обязанностей военной службы. Вместе с тем разработка и внедрение перспективных систем и средств поражения, применяемых для обеспечения успеха в боевых действиях, объективно опережает разработку соответствующих средств защиты. Причем, последствия их воздействия на здоровье военнослужащих могут проявляться только через 5-30 лет. Правовую основу института возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью военнослужащих, составляют нормы об обязательном государственном страховании жизни и здоровья военнослужащих, об их государственном социальном обеспечении, а также членов их семей. Несмотря на государственное пенсионное обеспечение, страховые и компенсационные выплаты, льготы, предусмотренные законодательством в отношении некоторых категорий военнослужащих и членов их семей, органам государственной власти приходится время от времени принимать дополнительные регламентирующие правовые акты, направленные на возмещение вреда, причиненного их жизни или здоровью. Принятие подобных правовых актов, с одной стороны, указывает на отсутствие единого, законодательно закрепленного механизма защиты нематериальных благ (жизни и здоровья) военнослужащих и ветеранов. С другой стороны, содержание таких правовых актов, направленных на возмещение вреда отдельным категориям военнослужащих, свидетельствует, что пенсионное обеспечение, страховые выплаты, компенсации и льготы, установленные законодательством, не всегда полностью обеспечивают возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью военнослужащих при исполнении ими обязанностей военной службы. Право ветеранов военной службы и боевых действий на охрану здоровья и поддержание достойного уровня жизни определяет необходимость всестороннего анализа действующего законодательства. Оно основано на существующей юридической теории и практике в интересах выработки рекомендаций по его совершенствованию. Однако вопросы, связанные с реализацией конституционно-правовых основ социальной защиты и реабилитации ветеранов боевых действий, не нашли пока должного отражения в действующих законодательствах и нормативно-правовых актах стран СНГ. В ходе реформирования Вооруженных Сил в странах СНГ большое значение уделяется вопросам снижения количества случаев гибели и травматизма среди военнослужащих в мирное время, обеспечения их безопасности. Однако соответствующая правовая регламентация обеспечения безопасности военной службы с целью сохранения жизни и здоровья военнослужащих является недостаточной. По мнению ряда правоведов, в нормативных правовых актах, действующих в Вооруженных Силах стран СНГ, отсутствуют четко сформулированные: а) задачи в области обеспечения безопасности военной службы; б) правовые основы регулирования безопасности военной службы; в) принципы обеспечения безопасности военной службы; г) направления обеспечения безопасности военной службы; е) полномочия органов исполнительной власти по ее обеспечению; ж) полномочия органов военного управления, командиров (начальников) по обеспечению безопасности военной службы; з) система органов, сил и средств, обеспечивающих безопасность военной службы. В этой связи военнослужащие и лица, потерявшие кормильца, прибегают к длительным судебным тяжбам с целью защиты своих прав на возмещение вреда (в частности, права на возмещение утраченного заработка, дополнительно понесенных расходов в связи с повреждением здоровья или смертью кормильца), а также на компенсацию морального вреда. Однако специальных исследований, посвященных проблемным вопросам возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью военнослужащих при исполнении ими обязанностей военной службы, с учетом существенно изменившегося гражданского законодательства и складывающейся правоприменительной практики в области гражданско-правовой защиты жизни и здоровья военнослужащих, не проводилось. Поэтому разработка действенных мер по совершенствованию социально-правовой защиты ветеранов боевых действий имеет научную теоретическую и практическую значимость. Основными задачами таких перспективных исследований могли бы стать: — выявление конституционно-правового содержания социальной защиты и определение правового статуса военно-служащих, ветеранов военной службы и участников боевых действий в странах СНГ; — проведение анализа законодательства стран СНГ в сфере социальной защиты и реабилитации ветеранов; — оценка современного состояния социально-правовой защищенности ветеранов в период прохождения службы и после ее прекращения; — определение сущности и содержания реализации права ветеранов на охрану здоровья и его юридических гарантий; — установление особенностей современной практики применения правовых норм, направленных на защиту нематериальных благ ветеранов; — выявление особенностей опыта реализации законодательства по защите прав ветеранов в зарубежных странах; — исследование деятельности органов государственной власти и ветеранских общественных организаций стран СНГ в области социальной защиты ветеранов разных категорий; — проведение системного анализа конституционно-правовых норм, установленных для ветеранов в странах СНГ, в интересах совершенствования существующей правоприменительной практики; — разработка предложений и рекомендаций по совершенствованию конституционно-правовых основ и норм социальной защиты и реабилитации ветеранов. Такой широкомасштабный комплекс исследований позволит более полно и подробно оценить современное состояние правового регулирования социальной защиты и реабилитации ветеранов, а также будет содействовать разработке научно обоснованных, систематизированных представлений и знаний о механизме правового регулирования и средствах правового воздействия на государственную политику в области социально-правовой защиты ветеранов с целью повышения ее эффективности. Помимо этого, разработка в последующем единых теоретических концепций конституционно-правовой защиты ветеранов позволит существенным образом переработать всю систему законодательных норм в этой области и повысить уровень жизни ветеранов в странах СНГ. К основным направлениям совершенствования государственной политики стран СНГ по вопросам социальной защиты и реабилитации ветеранов должны быть отнесены: организационно-правовое, информационно-аналитическое, медико-социальное, упорядочение деятельности общественных организаций и учреждений, научно-исследовательское. Основными направлениями сотрудничества стран СНГ (в т.ч. политических партий и общественных организаций) в интересах решения актуальных проблем ветеранов должны стать: — выработка государственной политики в области качества жизни ветеранов, членов семей погибших и жертв терроризма; — создание материальной базы для обеспечения жизненно необходимых потребностей ветеранов и инвалидов; — обеспечение политических условий для реализации правовой и социальной защищенности ветеранов и инвалидов, предоставляемых конституционных гарантий; — создание новых экономических условий жизнеобеспечения ветеранов и инвалидов; — создание нравственной обстановки в обществе и возможности для проявления личностных качеств; — разработка единой методики определения качества жизни ветеранов и инвалидов на основе объективных потребностей; — разработка республиканских, федеральных и ведомственных целевых программ повышения качества жизни ветеранов; — совершенствование нормативного урегулирования вопросов юридической ответственности граждан и должностных лиц за противоправные действия, совершенные в отношении ветеранов, устранение пробелов и противоречий в законодательствах; — усовершенствование существующих в странах СНГ процедур осуществления прав ветеранов боевых действий. Широкое участие общественных ветеранских организаций в защите прав и законных интересов ветеранов значительно расширяет возможности эффективного осуществления задач по социально-правовой защите и реабилитации указанной категории граждан. В современных условиях ветеранские организации как самостоятельно, так и во взаимодействии с другими заинтересованными организациями (политическими партиями, профсоюзами, молодежными и религиозными организациями), могут выступать с законодательными инициативами, которые призваны: — расширить теоретико-правовую и методологическую основу для дальнейшей разработки проблем в сфере социальной защиты и реабилитации ветеранов стран СНГ; — содействовать разрешению правовых проблем в странах СНГ в части обоснования и реализации необходимых мер по усилению правового регулирования социальной защиты и реабилитации ветеранов; — вырабатывать предложения по совершенствованию закрепления в нормативных актах права ветеранов на охрану здоровья и комплексное социальное обеспечение, равно как и гарантии его реализаций. Активное же участие ветеранских организаций Международного Союза «Боевое братство» через Рабочую группу Всемирной Федерации Ветеранов по делам ветеранов СНГ в законотворческой деятельности, в том числе и в подготовке к проведению 7-й Международной конференции по законодательству о ветеранах и жертвах войны, которая состоится в ноябре 2010 года в Париже (Франция), может и должно стать новым мощным толчком в деле всесторонней защиты и обеспечения прав и интересов ветеранов.
Вячеслав УРЖУНЦЕВ.
Память в бронзе, металле и камне
В Парке Победы, на Поклонной горе Памятник «Воинам-интернационалистам» на территории Парка Победы на Поклонной горе в Москве сооружен по поручению Президента Российской Федерации В. В. Путина после личного обращения к нему председателя Комитета по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств СНГ, Героя Советского Союза Р. С. Аушева. Открытие памятника было приурочено к 25-й годовщине ввода Ограниченного контингента советских войск в Афганистан. Памятник сооружен на средства правительства Российской Федерации и при поддержке правительства Москвы, нефтяной компании «Лукойл», также и на пожертвования других предприятий и организаций ветеранов афганской войны, в том числе и СНГ, на личные вклады воинов-интернационалистов. Общая высота памятника — 7,4 метра, высота бронзовой фигуры воина — 4,5 метра. Общая площадь территории памятника — 280 квадратных метров. В открытии памятника принимали участие: префект Западного административного округа Москвы Ю. М. Алпатов, председатель Комитета по делам ветеранов Государственной Думы, Герой Советского Союза В. И. Варенников, председатель Комитета по делам воинов-интернационалистов, Герой Советского Союза Р. С. Аушев, заместитель министра обороны Российской Федерации генерал армии В.Исаков, заместитель председателя РСВА Н. А. Макарьева. Ежегодно 15 февраля ветераны войны в Афганистане в составе колонн своих организаций — членов Всероссийской общественной организации ветеранов «Боевое братство», ветераны московских объединений ветеранов, представители Комитета по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств государств — участников Содружества совершают марш на Поклонной горе к памятнику «Воинам-интернационалистам», возлагают венки, корзины с цветами, цветы в память о погибших своих боевых друзьях и товарищах. Авторы памятника — заслуженный художник России Салават Щербаков, заслуженный архитектор России и Белоруссии Юрий Григорьев, скульптор Сергей Щербаков, архитектор Сергей Герасимов. Памятник был открыт 27 декабря 2004 года. Адрес: г. Москва, Кутузовский проспект, 53. Проезд — метро «Парк Победы».
Херсонська область
У Херсоні відкрили пам’ятник одному із засновників повітряно-десантних військ, Герою Радянського Союзу генералу армії Василю Маргелову, який командував цим родом військ з 1954 по 1979 роки. Батькові «крилатої» піхоти Чому в Херсоні? Річ у тім, що саме це місто він визволяв у березні 1944 року, переправившись із купкою бійців через Дніпро і утримуючи плацдарм до підходу головних сил. За цей подвиг Василь Маргелов був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На урочисту церемонію, приурочену до Дня захисника Вітчизни, приїхали колишні воїни-десантники майже з усієї України. Серед них були представники Закарпаття, Тернополя, Запоріжжя, Дніпропетровська, Донецька, Києва, Одеси. А Збройні Сили України представляли воїни 79-ї Миколаївської аеромобільної бригади Командування Сухопутних військ ЗС України на чолі з командиром з’єднання полковником Євгеном Маслєнніковим. Приємною несподіванкою для присутніх на урочистому заході колишніх і нинішніх десантників став приїзд синів легендарного «дяді Васі» — Віталія і Олександра Маргелових. Вони, до речі, теж уже майже стали легендами. Старший син — Віталій Васильович Маргелов присвятив своє життя розвідці, дослужившись до високого звання генерал-полковника та посади заступника голови Служби зовнішньої розвідки Росії. Нині він депутат Державної Думи. Олександр Васильович Маргелов пішов по стопах батька, ставши десантником. Свого часу він прославився тим, що 1973 року разом з підполковником Леонідом Зуєвим брав участь у першому у світовій практиці десантуванні гусенично-броньованої машини БМД-1 з військово-транспортного літака Ан-12. За той подвиг багато років по тому обом офіцерам було присвоєно звання Героїв Росії. Олександр і Віталій Маргелови згадували епізоди з життя батька, властиві йому риси характеру, серед яких головним було піклування про своїх підлеглих. Вони також подякували за те, що пам’ять про десантника номер один, як його називали ще за життя, живе у пам’яті нинішнього покоління. Після відкриття пам’ятника Василю Маргелову, який, до речі, символічно накрили парашутом, воїни-десантники 79-ї аеромобільної бригади влаштували справжнє військове шоу. Вони продемонстрували майстерне володіння прийомами рукопашного бою, довівши, що ні в чому не поступляться у цьому бойовому мистецтві колишнім воїнам-десантникам. На завершення миколаївські десантники сфотографувалися разом із синами легендарного командувача повітряно-десантних військ. — Ми не могли не приїхати на це свято, адже ім’я «дяді Васі» для кожного десантника священне, — зазначив командир 79-ї аеромобільної бригади полковник Євген Маслєнніков. — На його прикладі ми й сьогодні виховуємо воїнів «крилатої» піхоти. До речі, перша аеромобільно-десантна рота нашого з’єднання також носить ім’я Василя Маргелова.
Ярослав ЧЕПУРНИЙ.
Рiвненська область
Змагалися ветерани і молодь
У Рівному в обласному центрі «Інваспорт» відбувся перший етап Спартакіади учасників бойових дій з армреслінгу, гирьового спорту і шашок.Організаторами і спонсорами змагань, присвячених 21-й річниці виведення військ з Афганістану, виступили обласний центр «Інваспорт» і міська організація Української Спілки ветеранів Афганістану. Мета організаторів — вшанування пам’яті загиблих у локальних конфліктах, залучення до активних занять фізичною культурою і спортом учасників бойових дій, інвалідів війни і підростаючого покоління. Участь у змаганнях брали ветерани, інваліди війни та їхні діти. З привітаннями до учасників звернулись начальник обласного центру «Інваспорт» В. О. Кучер і голова Рівненської міської організації УСВА В. О. Стаднічук. Учасники змагань показали високу спортивну майстерність, проявили волю до перемоги. У запеклій спортивній боротьбі перші місця вибороли: (гирьовий спорт і армреслінгу), Володимир Миронюк, Галина Руденко (армреслінг), Ростислав Опанасюк і Галина Калюжна (шашки), а також юний Дмитро Демчук . У місті відбулися заходи, присвячені Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Після проходження колони до пам’ятника загиблим у локальних конфліктах і мітингу-реквієму в Будинку культури «Текстильник» розпочався святковий концерт. Ветеранам війни було вручено нагороди УСВА, почесні грамоти і подяки з грошовою допомогою від Рівненської міської ради, а переможцям Спартакіади — медалі та грамоти з грошовою винагородою.
Л. ГОРОЩУК,
учасник бойових дій в Афганістані. |