"Чи маю я право на добавку до військової пенсії, якщо після виходу в запас понад 20 років безперервно пропрацював у будинкоуправлінні, яке підпорядковане Міністерству оборони України?

В.Ф. Розбицький, смт. Черкаське, Дніпропетровська обл.".

- Схожі листи до нас теж надходять, - заявив Віталій Мануйлов – начальник відділу розгляду звернень громадян Міноборони України, ознайомившись із запитанням Віктора Францевича, й додав: - Так, за 6 місяців цього року їх було 285, що на 22 відсотки більше, ніж за такий же період минулого. Причина зростання банальна: люди сподіваються, що новий Міністр оборони підвищить їм пенсію. При цьому дописувачі не звертають уваги (а може, й не знають), що в законах про пенсійне забезпечення військовослужбовців зазначається: держава гарантує (не міністри) перерахунок призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення тих, хто служить. А таке трапляється не часто. Тому деякі відставники, працюючи на посадах державних службовців, переходять на цивільні пенсії. Благо, що переведення з одного виду пенсії на інший дозволяється.

- Добре це чи погано?

- Тут, як мовиться, баба надвоє ворожила: або вмре, або буде жива, - усміхнувся Віталій Павлович і повів далі. - Судіть самі. За даними "Білої книги-2009", станом на 1 листопада середні розміри грошового забезпечення командира роти (капітана), батальйону (підполковника) та бригади (полковника) дорівнювали, відповідно, 2216, 2466 і 3103 грн. Згідно ж із Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", розмір пенсії офіцерів за вислугу 20 років становить 50%, а звільненим за віком або за станом здоров'я - 55% відповідних сум грошового забезпечення та 3% за кожний рік вислуги понад 20 років. Неважко підрахувати, що в нашому випадку пенсії за вислугу, наприклад, 27 років дорівнюватимуть 76% (55%+7х3%) 1684, 1874 та 2358 грн. Якби на ці гроші можна було безбідно жити, то до Міністра оборони ніхто по допомогу б не звертався.

- З іншого боку, - продовжує розвивати свою думку начальник відділу звернень, - якщо сьогодні відмова від військової пенсії має сенс, то завтра вона може бути й невигідною. Наприклад, нещодавно Президент України Віктор Янукович запевнив, що з 1 жовтня вдвічі підвищить зарплату офіцерам та військовим льотчикам Військово-Морських Сил. Відповідно зростуть і пенсії їхніх колег у запасі та у відставці. То що ж тим, хто уже відмовився від військової пенсії? Знову повертатися до неї? Словом, я б порадив військовим пенсіонерам не поспішати...
Порада слушна, але до неї навряд чи дослухаються тисячі таких же військових пенсіонерів, як Віктор Розбицький, які щодня відчувають зменшення купівельної спроможності гривні. Тобто вони реально, а не віртуально поповнюють бідний прошарок населення, який, за даними Держкомстату, протягом 10 років коливається в межах 26,4-28,1% осіб або 13 мільйонів. Це якщо брати за критерій визначення заможності вітчизняний прожитковий мінімум з 1 липня цього року 843 грн - щодобові 28,1 грн витрат на людину. Однак, як заявила недавно Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, за статистикою ООН, за межею бідності в Україні перебуває 78% її мешканців. Тобто, в такої кількості наших громадян споживчий кошик становить менше визначеної у світі межі - 17 доларів (134 грн) на день.
Але військові пенсіонери звертаються до високого начальства, на мій погляд, не тільки через скромні пенсії, а й тому, що відчувають нелогічність при їх перерахунку. Так, пенсії робітників і селян, призначені за Законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перераховуються у зв'язку із збільшенням страхового стажу та середньої зарплати працівників, зайнятих у галузях економіки. І кожний наступний такий перерахунок працюючим пенсіонерам здійснюється через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу. Скільки б років не працювали після виходу на пенсію колишні  військові, це на її розмірі ніяк не позначається. Тому, відчуваючи цей недолік, найактивніші із них і звертаються не тільки до Міністерства оборони, а й до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.
Думається, усунути цей "дисбаланс", а з ним і потік справедливих звернень, можна буде лише тоді, коли працюючим пенсіонерам оборонного відомства теж будуть враховувати страховий стаж при перерахунку пенсій. Та для цього необхідно, щоб Верховна Рада України ухвалила відповідні зміни до пенсійного закону. Тоді не тільки Віктору Розбицькому, а й усім військовим пенсіонерам старість, можливо, буде у радість.

Володимир КАМЕНЕЦЬКИЙ