Тренувальна місія НАТО в Іраку (ТМН-І) є окремою місією, яка
організована та проводиться Північноатлантичним альянсом з метою
підготовки та оснащення іракських силових структур, а також органів
військового управління.
Командування місією здійснюється головнокомандувачем стратегічного командування НАТО з операцій. Головнокомандувач стратегічного командування НАТО з трансформації виконує функцію підтримки. Безпосередньо в Іраку місію очолює командувач Багатонаціонального командування передачі повноважень на підтримання безпеки в Іраку. Починаючи з 19 лютого 2006 року у складі Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак знаходиться й миротворчий персонал Збройних Сил України чисельністю 10 військовослужбовців. Про особливості виконання українськими інструкторами завдань розповідає начальник групи українського персоналу Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак підполковник Ілля ЄГОРОВ.
-Розкажіть, будь ласка, про специфіку виконання покладених на український персонал завдань у Тренувальній місії НАТО?
- Одним із найважливіших напрямків діяльності Тренувальної місії НАТО є надання дорадчої допомоги керівному складу оперативних центрів стратегічного рівня силових структур Іраку, а саме: Об'єднаного оперативного центру міністерства оборони та Національного командного центру міністерства внутрішніх справ. До завдань українських офіцерів-радників – підполковників Олега Бурашнiкова, Андрія Мілосердова та майора Андрія Паюка – належать надання дорадчої допомоги в ході створення і впровадження в повсякденну діяльність нових та вдосконалення наявних оперативних процедур у професійній підготовці персоналу оперативних центрів, підготовці та проведенні командно-штабних тренувань та навчань.
Крім того, українські офіцери відіграють значну роль у двох окремих напрямках практичної діяльності ТМН-І - у підготовці старшого сержантського складу та підготовці штабів бойових підрозділів. Це функціональний простір відділу, яким я керую. Слід зазначити, що на всі офіцерські посади цього підрозділу призначені винятково українці. Це майори Іван Тімуков та Сергій Андрійчук, капітани Олексій Чернецький та Юрій Власенко. Головним завданням відділу є надання допомоги Іракським силам безпеки в організації та практичному проведенні бойової підготовки сержантського та офіцерського складу, а також забезпечення належної координації у цій сфері дій зацікавлених місцевих та іноземних структур.
Надзвичайно важливу та відповідальну справу виконує майор Сергій Сергєєв на посаді координатора поставок обладнання Групи координації навчання та поставок обладнання Тренувальної місії НАТО в Республіку Ірак.
- В чому полягає ваша допомога при створенні та функціонуванні навчальних закладів для підготовки особового складу силових структур Іраку?
- Як я вже зазначав, одним з напрямків діяльності ТМН-І є підготовка старшого сержантського складу. Приміром, група військових радників-інструкторів, до якої входять три українські офіцери (майор Сергій Андрійчук, капітани Олексій Чернецький та Юрій Власенко), постійно працює у школі сержантів у Регіональному тренувальному центрі у м. Таджи (близько 30 км на північний схід від Багдада). Вони надають дорадчу допомогу начальнику та керівному складу школи в організації та проведенні навчального процесу. З цією метою під керівництвом радників ТМН-І розробляються навчально-методичні матеріали, проводяться курси підготовки старших сержантів, а також методичні курси для іракських інструкторів. Крім того, група підготовки штабів бойових підрозділів під керівництвом майора Івана Тімукова готує та проводить низку навчальних заходів для іракських інструкторів та штабів батальйонів за місцями проведення бойових навчань військових підрозділів у регіональних тренувальних центрах іракських сухопутних військ. При цьому увага українських офіцерів зосереджується на формуванні дієвого інструкторського складу, який у подальшому зможе самостійно проводити повноцінні тренування військ.
- Як іракці ставляться до служби у війську або інших силових структурах? Яку роль при цьому відіграє їхній менталітет та національні звичаї?
- Як ви розумієте, служба в силових структурах країни з такою складною безпековою ситуацією є дуже небезпечною. Але іракські військові та службовці інших силових структур мають порівняно високу заробітну плату та низку привілегій і пільг, що у країні із достатньою кількістю безробітних має велике значення. Тому довгі черги на призовних пунктах є звичайним явищем у Багдаді та інших містах Іраку. Що стосується національних та релігійних звичаїв, то в цій мусульманській країні вони мають велике значення. І ми як радники, які безпосередньо працюють з іракськими партнерами від рядового до генерала, повинні зважати на це в повсякденній діяльності. Наприклад, у період священного для всіх мусульман місяця Рамадан, коли в них піст від сходу до заходу сонця, ми намагалися не їсти та не пити у присутності іракців, щоб не образити їхні релігійні почуття.
- Розкажіть детальніше про безпосереднє забезпечення виконання навчальних програм, проведення курсів з підготовки силових структур країни. Чия школа підготовки, на ваш погляд, є найбільш оптимальною?
- У своїй практичній діяльності ми досягли певних результатів. Завдяки нашим радникам у оперативних центрах силових структур Іраку проведено низку курсів, зокрема з кризового менеджменту, організації взаємодії з міністерствами Іраку, медіа-забезпечення, програмного забезпечення повсякденної діяльності центрів, застосування документів прихованого управління.
Під керівництвом українських офіцерів у школі сержантського складу в тренувальному центрі Таджи проведено шість курсів підготовки старшого сержантського складу, підготовлено 226 сержантів рівнів "батальйон" та вище.
Групою радників-інструкторів з підготовки штабів бойових підрозділів, яка цілком складається з українських офіцерів, проведено сім курсів для штабів батальйонів іракської армії, а також для інструкторів (зі штабних процедур) іракських тренувальних центрів. Підготовлено 186 іракських офіцерів.
Не є "військовою таємницею", що частина іракських офіцерів та сержантів проходили службу в колишній іракській армії та готувались під керівництвом радянських радників та інструкторів за радянськими процедурами. Сьогодні при підготовці силових структур використовуються здебільшого процедури армії США та НАТО. Перевага українських радників полягає в тому, що ми однаково добре володіємо як процедурами, прийнятими в НАТО, так і радянськими. Тому ми можемо в ході тренування з метою покращання результату проаналізувати та пояснити слухачам їхні переваги та відмінності.
- Як будується взаємодія з колегами решти країн-учасниць Тренувальної місії НАТО та в чому вона полягає?
- Вміння співпрацювати з іноземними колегами - це одна з найважливіших вимог до українських військових, які виконують завдання в міжнародних миротворчих місіях. Як старший національний представник України в місії, я можу сказати, що українці органічно вписуються в міжнародне середовище ТМН-І. Це стало можливим завдяки ретельному добору та підготовці кандидатів в Україні. Кожен з наших офіцерів має досвід відповідної діяльності у вітчизняних Збройних Силах, відмінну мовну та професійну підготовку на спеціальних курсах як в нашій країні, так і за кордоном.
Тісній співпраці сприяє спільна робота на кінцевий результат, який залежить від внеску кожного, незалежно від того, є ти представником країни-члена НАТО, чи країни-партнера. Крім того, в місії склалися дуже міцні традиції спільного проведення дозвілля. Так, майже щомісяця проводяться національні вечори із презентаціями та демонстрацією фільмів про одну з країн-учасниць ТМН-І, куштуванням національних страв.
Також усім колективом ТМН-І проводяться поздоровлення іменинників, церемонії присвоєння чергових звань (зі святковим тортом) та інші урочисті заходи.
- Який досвід нинішньої роботи ви вважаєте найбільш цінним для ЗС України та вашої групи зокрема?
- На мій погляд, це досвід професійної роботи в багатонаціональному середовищі. Це чудова можливість порівняти погляди та процедури, прийняті у збройних силах різних держав. Це ознайомлення із новими формами і методами підготовки військ та можливість впровадження їх у повсякденну діяльність Збройних Сил України.
Бесіду вів прес-офіцер Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак капітан
-Розкажіть, будь ласка, про специфіку виконання покладених на український персонал завдань у Тренувальній місії НАТО?
- Одним із найважливіших напрямків діяльності Тренувальної місії НАТО є надання дорадчої допомоги керівному складу оперативних центрів стратегічного рівня силових структур Іраку, а саме: Об'єднаного оперативного центру міністерства оборони та Національного командного центру міністерства внутрішніх справ. До завдань українських офіцерів-радників – підполковників Олега Бурашнiкова, Андрія Мілосердова та майора Андрія Паюка – належать надання дорадчої допомоги в ході створення і впровадження в повсякденну діяльність нових та вдосконалення наявних оперативних процедур у професійній підготовці персоналу оперативних центрів, підготовці та проведенні командно-штабних тренувань та навчань.
Крім того, українські офіцери відіграють значну роль у двох окремих напрямках практичної діяльності ТМН-І - у підготовці старшого сержантського складу та підготовці штабів бойових підрозділів. Це функціональний простір відділу, яким я керую. Слід зазначити, що на всі офіцерські посади цього підрозділу призначені винятково українці. Це майори Іван Тімуков та Сергій Андрійчук, капітани Олексій Чернецький та Юрій Власенко. Головним завданням відділу є надання допомоги Іракським силам безпеки в організації та практичному проведенні бойової підготовки сержантського та офіцерського складу, а також забезпечення належної координації у цій сфері дій зацікавлених місцевих та іноземних структур.
Надзвичайно важливу та відповідальну справу виконує майор Сергій Сергєєв на посаді координатора поставок обладнання Групи координації навчання та поставок обладнання Тренувальної місії НАТО в Республіку Ірак.
- В чому полягає ваша допомога при створенні та функціонуванні навчальних закладів для підготовки особового складу силових структур Іраку?
- Як я вже зазначав, одним з напрямків діяльності ТМН-І є підготовка старшого сержантського складу. Приміром, група військових радників-інструкторів, до якої входять три українські офіцери (майор Сергій Андрійчук, капітани Олексій Чернецький та Юрій Власенко), постійно працює у школі сержантів у Регіональному тренувальному центрі у м. Таджи (близько 30 км на північний схід від Багдада). Вони надають дорадчу допомогу начальнику та керівному складу школи в організації та проведенні навчального процесу. З цією метою під керівництвом радників ТМН-І розробляються навчально-методичні матеріали, проводяться курси підготовки старших сержантів, а також методичні курси для іракських інструкторів. Крім того, група підготовки штабів бойових підрозділів під керівництвом майора Івана Тімукова готує та проводить низку навчальних заходів для іракських інструкторів та штабів батальйонів за місцями проведення бойових навчань військових підрозділів у регіональних тренувальних центрах іракських сухопутних військ. При цьому увага українських офіцерів зосереджується на формуванні дієвого інструкторського складу, який у подальшому зможе самостійно проводити повноцінні тренування військ.
- Як іракці ставляться до служби у війську або інших силових структурах? Яку роль при цьому відіграє їхній менталітет та національні звичаї?
- Як ви розумієте, служба в силових структурах країни з такою складною безпековою ситуацією є дуже небезпечною. Але іракські військові та службовці інших силових структур мають порівняно високу заробітну плату та низку привілегій і пільг, що у країні із достатньою кількістю безробітних має велике значення. Тому довгі черги на призовних пунктах є звичайним явищем у Багдаді та інших містах Іраку. Що стосується національних та релігійних звичаїв, то в цій мусульманській країні вони мають велике значення. І ми як радники, які безпосередньо працюють з іракськими партнерами від рядового до генерала, повинні зважати на це в повсякденній діяльності. Наприклад, у період священного для всіх мусульман місяця Рамадан, коли в них піст від сходу до заходу сонця, ми намагалися не їсти та не пити у присутності іракців, щоб не образити їхні релігійні почуття.
- Розкажіть детальніше про безпосереднє забезпечення виконання навчальних програм, проведення курсів з підготовки силових структур країни. Чия школа підготовки, на ваш погляд, є найбільш оптимальною?
- У своїй практичній діяльності ми досягли певних результатів. Завдяки нашим радникам у оперативних центрах силових структур Іраку проведено низку курсів, зокрема з кризового менеджменту, організації взаємодії з міністерствами Іраку, медіа-забезпечення, програмного забезпечення повсякденної діяльності центрів, застосування документів прихованого управління.
Під керівництвом українських офіцерів у школі сержантського складу в тренувальному центрі Таджи проведено шість курсів підготовки старшого сержантського складу, підготовлено 226 сержантів рівнів "батальйон" та вище.
Групою радників-інструкторів з підготовки штабів бойових підрозділів, яка цілком складається з українських офіцерів, проведено сім курсів для штабів батальйонів іракської армії, а також для інструкторів (зі штабних процедур) іракських тренувальних центрів. Підготовлено 186 іракських офіцерів.
Не є "військовою таємницею", що частина іракських офіцерів та сержантів проходили службу в колишній іракській армії та готувались під керівництвом радянських радників та інструкторів за радянськими процедурами. Сьогодні при підготовці силових структур використовуються здебільшого процедури армії США та НАТО. Перевага українських радників полягає в тому, що ми однаково добре володіємо як процедурами, прийнятими в НАТО, так і радянськими. Тому ми можемо в ході тренування з метою покращання результату проаналізувати та пояснити слухачам їхні переваги та відмінності.
- Як будується взаємодія з колегами решти країн-учасниць Тренувальної місії НАТО та в чому вона полягає?
- Вміння співпрацювати з іноземними колегами - це одна з найважливіших вимог до українських військових, які виконують завдання в міжнародних миротворчих місіях. Як старший національний представник України в місії, я можу сказати, що українці органічно вписуються в міжнародне середовище ТМН-І. Це стало можливим завдяки ретельному добору та підготовці кандидатів в Україні. Кожен з наших офіцерів має досвід відповідної діяльності у вітчизняних Збройних Силах, відмінну мовну та професійну підготовку на спеціальних курсах як в нашій країні, так і за кордоном.
Тісній співпраці сприяє спільна робота на кінцевий результат, який залежить від внеску кожного, незалежно від того, є ти представником країни-члена НАТО, чи країни-партнера. Крім того, в місії склалися дуже міцні традиції спільного проведення дозвілля. Так, майже щомісяця проводяться національні вечори із презентаціями та демонстрацією фільмів про одну з країн-учасниць ТМН-І, куштуванням національних страв.
Також усім колективом ТМН-І проводяться поздоровлення іменинників, церемонії присвоєння чергових звань (зі святковим тортом) та інші урочисті заходи.
- Який досвід нинішньої роботи ви вважаєте найбільш цінним для ЗС України та вашої групи зокрема?
- На мій погляд, це досвід професійної роботи в багатонаціональному середовищі. Це чудова можливість порівняти погляди та процедури, прийняті у збройних силах різних держав. Це ознайомлення із новими формами і методами підготовки військ та можливість впровадження їх у повсякденну діяльність Збройних Сил України.
Бесіду вів прес-офіцер Тренувальної місії НАТО в Республіці Ірак капітан
Юрій ВІВЧАРЕНКО.