10 листопада представники Київської міської спілки ветеранів Афганістану
та ВГО «Ніхто крім нас» провели протестну акцію біля Верховної Ради,
Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України.
Голові Верховної Ради Володимиру Литвину особисто, а Президенту і Прем’єру – через їх офіційні служби у зв’язках з громадськістю вручено Листи-звернення щодо системних порушень владою Конституції України та чинного законодавства відносно ветеранів війни, сімей загиблих, стосовно чергових спроб скоротити соціальні пільги.
Текст Звернення додається.
Текст Звернення додається.
Прес-служба УСВА.
Президенту України
Прем’єр-міністру України
Голові Верховної Ради
Народним депутатам України
Прем’єр-міністру України
Голові Верховної Ради
Народним депутатам України
Звернення
Шановні керівники нашої держави!
Лише надзвичайні обставини, що відбуваються в нашому житті змушують нас, ветеранів війни, звернутися до вас.
Повідомляємо, що на теперішній час, в Україні вже нараховується лише 11 750 громадян, які є інвалідами I, II та III груп війни в Республіці Афганістан та 2 600 сімей громадян, які загинули в Афганістані, виконуючи накази Батьківщини. З кожним роком та кожним днем ця кількість стає меншою, адже громадяни, котрі в 18 років пішли на війну та отримали поранення, або сім’ї тих юнаків, чиє життя закінчилося на афганській землі, приречені на злиденне життя державою Україна.
Свого часу, законодавством Союзу РСР, а в подальшому й законодавством України, були надані цим категоріям населення певні пільги та гарантії соціального захисту. На сьогоднішній день, до законодавчих актів, які передбачають гарантії соціального захисту цих громадян додали ще величезну кількість осіб, фактично зрівнявши їх у статусах, зокрема, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та ін., яких всього налічується близько 386 000 осіб.
Беручи до уваги, що пільги для ветеранів війни – це обов’язок Держави забезпечити достойний рівень життя громадянам, які брали участь у бойових діях, ми змушені звернутись за захистом прав та інтересів до вищих посадових осіб Держави.
Зазначаємо, що Стаття 22 Конституції України передбачає:
“Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. ”
Згідно частин 2, 3 статті 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”:
“Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є незаконними. ”
Натомість, з моменту прийняття 22 жовтня 1993 року Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” було внесено зміни 39 разів, якими права та пільги учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни були фактично скасовані без їх рівноцінної заміни.
Зокрема, зміни, які суттєво порушували права ветеранів війни, було зроблено внесенням обмежень щодо прав, пільг, переваг та соціальних гарантій в Законах про Державний бюджет України, де Кабінет Міністрів України – єдиний суб’єкт законодавчої ініціативи. Кабінет Міністрів України своїми постановами й в інший спосіб обмежував права та пільги ветеранів війни.
Такими діями Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України систематично порушували норми Конституції, виходили за межі своїх повноважень та ухвалювали незаконні акти, що зводили нанівець гарантії прав та пільг ветеранів війни. Підтвердженням цього є те, що Конституційний Суд України неодноразово ухвалював Рішення щодо поновлення прав та пільг, компенсацій та гарантій, визнаючи зміни до Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” неконституційними.
Проте, ігноруючи положення закону, із перевищенням власних повноважень Кабінет Міністрів України 18 березня 2009 року прийняв Постанову “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань ”, якою цинічно зменшив майже в 10 разів щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни. А саме: учасникам бойових дій з п’яти мінімальних пенсій за віком, передбачених законом до 340 гривень; інвалідам війни І групи з десяти мінімальних пенсій за віком до 540 гривень, ІІ групи з восьми мінімальних пенсій за віком до 430 гривень, ІІІ групи з семи мінімальних пенсій за віком до 380 гривень відповідно; учасникам війни з трьох мінімальних пенсій за віком до 70 гривень. Згідно закону “Про Державний бюджет на 2009 рік ” на той момент мінімальна пенсія за віком складала 498 гривень.
Повторно Кабінет Міністрів України порушив вищезазначені права та пільги ветеранів війни, гарантовані законом, порушивши норми Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” шляхом прийняття Постанови від 7 квітня 2010 р. №299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". Даною постановою Уряд самовільно, із перевищенням власних повноважень та явно незаконно не лише зменшив виплати ветеранам війни, а й сплюндрував поняття ветеранів війни взагалі, провівши розмежування на ветеранів Великої Вітчизняної Війни та “інших ветеранів війни ” в частині виплат, що є образою честі та гідності учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни в Афганістані зокрема.
“Іншим” учасникам бойових дій з п’яти мінімальних пенсій за віком, передбачених законом Кабінет Міністрів України виділив 380 гривень; “іншим” інвалідам війни І групи з десяти мінімальних пенсій за віком до 600 гривень, ІІ групи з восьми мінімальних пенсій за віком до 480 гривень, ІІІ групи з семи мінімальних пенсій за віком до 420 гривень відповідно; “іншим” учасникам війни з трьох мінімальних пенсій за віком до 80 гривень. Згідно закону “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та “Про Державний бюджет на 2010 рік ” на той момент мінімальна пенсія за віком складала 706 гривень. Тобто, Кабінет Міністрів всупереч закону зменшив виплати у більш ніж 11 разів.
Негайної уваги потребує правовий нігілізм чиновників щодо виконання пункту23 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, який передбачає звільнення інвалідів війни від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку. Натомість ані Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб ”, ані Закон «Про єдиний митний тариф ”, ані Закон “Про плату за землю ” не передбачають жодних механізмів звільнення інвалідів війни від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
Відтак, права та пільги для ветеранів війни встановлені Конституцією України та законами України стали лише задекларованими нормами, проте, отримати пільги та користуватись наданими правами ветерани війни не можуть.
Перелік систематичних порушень прав ветеранів війни можливо продовжувати безкінечно, але лише безпосереднє вчинення державними органами дій направлених на реальний а не декларативний захист прав та інтересів ветеранів війни може змінити злиденне життя осіб, які здобули цей статут захищаючи інтереси Батьківщини.
Враховуючи все вищевикладене
ПРОСИМО:
1) Звернути увагу на ситуацію, що склалася з приводу забезпечення прав та пільг ветеранів війни в тому числі учасників та інвалідів бойових дій в Республіці Афганістан та привести розмір прав та пільг до раніше наданих відповідно до Законів України та законодавства колишнього Союзу РСР, які в подальшому були незаконно скасовані. В зв’язку з чим створити відповідну комісію до складу якої включити представників громадських об’єднань ветеранів війни, зокрема Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» та Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
2) Скасувати Постанову КМУ від 7 квітня 2010 р. №299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та внести в законопроект «Про державний бюджет України на 2011 рік» розмір компенсаційних виплат ветеранам війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
3) Згідно п.37 Додатку 2 Постанови Верховної Ради України “Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ”, – “Забезпечити шляхом прийняття нормативно-правових актів належний рівень пенсійного забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій відповідно до їх соціального статусу. ”, зокрема збільшити пенсії інвалідам війни, які отримали інвалідність внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювання пов’язаних з бойовими діями в Республіці Афганістан – в 10 разів, сімям загиблих – збільшити виплати до 100% прожиткового мінімуму.
4) Звільнити з посади Голови Державного комітету України у справах ветеранів Плосконоса Ігоря Миколайовича, призначеного Постановою Кабінету Міністрів України №197 від 14 лютого 2007 року, у зв’язку із недовірою та призначити на цю посаду особу за поданням громадських організацій ветеранів війни.
Повідомляємо, що в випадку ігнорування ситуації, що склалася щодо гарантування та надання прав та пільг, передбачених для ветеранів війни, будемо відстоювати свої інтереси у будь-який визначений законом спосіб.
Повідомляємо, що на теперішній час, в Україні вже нараховується лише 11 750 громадян, які є інвалідами I, II та III груп війни в Республіці Афганістан та 2 600 сімей громадян, які загинули в Афганістані, виконуючи накази Батьківщини. З кожним роком та кожним днем ця кількість стає меншою, адже громадяни, котрі в 18 років пішли на війну та отримали поранення, або сім’ї тих юнаків, чиє життя закінчилося на афганській землі, приречені на злиденне життя державою Україна.
Свого часу, законодавством Союзу РСР, а в подальшому й законодавством України, були надані цим категоріям населення певні пільги та гарантії соціального захисту. На сьогоднішній день, до законодавчих актів, які передбачають гарантії соціального захисту цих громадян додали ще величезну кількість осіб, фактично зрівнявши їх у статусах, зокрема, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та ін., яких всього налічується близько 386 000 осіб.
Беручи до уваги, що пільги для ветеранів війни – це обов’язок Держави забезпечити достойний рівень життя громадянам, які брали участь у бойових діях, ми змушені звернутись за захистом прав та інтересів до вищих посадових осіб Держави.
Зазначаємо, що Стаття 22 Конституції України передбачає:
“Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. ”
Згідно частин 2, 3 статті 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”:
“Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є незаконними. ”
Натомість, з моменту прийняття 22 жовтня 1993 року Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” було внесено зміни 39 разів, якими права та пільги учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни були фактично скасовані без їх рівноцінної заміни.
Зокрема, зміни, які суттєво порушували права ветеранів війни, було зроблено внесенням обмежень щодо прав, пільг, переваг та соціальних гарантій в Законах про Державний бюджет України, де Кабінет Міністрів України – єдиний суб’єкт законодавчої ініціативи. Кабінет Міністрів України своїми постановами й в інший спосіб обмежував права та пільги ветеранів війни.
Такими діями Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України систематично порушували норми Конституції, виходили за межі своїх повноважень та ухвалювали незаконні акти, що зводили нанівець гарантії прав та пільг ветеранів війни. Підтвердженням цього є те, що Конституційний Суд України неодноразово ухвалював Рішення щодо поновлення прав та пільг, компенсацій та гарантій, визнаючи зміни до Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” неконституційними.
Проте, ігноруючи положення закону, із перевищенням власних повноважень Кабінет Міністрів України 18 березня 2009 року прийняв Постанову “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань ”, якою цинічно зменшив майже в 10 разів щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни. А саме: учасникам бойових дій з п’яти мінімальних пенсій за віком, передбачених законом до 340 гривень; інвалідам війни І групи з десяти мінімальних пенсій за віком до 540 гривень, ІІ групи з восьми мінімальних пенсій за віком до 430 гривень, ІІІ групи з семи мінімальних пенсій за віком до 380 гривень відповідно; учасникам війни з трьох мінімальних пенсій за віком до 70 гривень. Згідно закону “Про Державний бюджет на 2009 рік ” на той момент мінімальна пенсія за віком складала 498 гривень.
Повторно Кабінет Міністрів України порушив вищезазначені права та пільги ветеранів війни, гарантовані законом, порушивши норми Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” шляхом прийняття Постанови від 7 квітня 2010 р. №299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". Даною постановою Уряд самовільно, із перевищенням власних повноважень та явно незаконно не лише зменшив виплати ветеранам війни, а й сплюндрував поняття ветеранів війни взагалі, провівши розмежування на ветеранів Великої Вітчизняної Війни та “інших ветеранів війни ” в частині виплат, що є образою честі та гідності учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни в Афганістані зокрема.
“Іншим” учасникам бойових дій з п’яти мінімальних пенсій за віком, передбачених законом Кабінет Міністрів України виділив 380 гривень; “іншим” інвалідам війни І групи з десяти мінімальних пенсій за віком до 600 гривень, ІІ групи з восьми мінімальних пенсій за віком до 480 гривень, ІІІ групи з семи мінімальних пенсій за віком до 420 гривень відповідно; “іншим” учасникам війни з трьох мінімальних пенсій за віком до 80 гривень. Згідно закону “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та “Про Державний бюджет на 2010 рік ” на той момент мінімальна пенсія за віком складала 706 гривень. Тобто, Кабінет Міністрів всупереч закону зменшив виплати у більш ніж 11 разів.
Негайної уваги потребує правовий нігілізм чиновників щодо виконання пункту23 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, який передбачає звільнення інвалідів війни від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку. Натомість ані Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб ”, ані Закон «Про єдиний митний тариф ”, ані Закон “Про плату за землю ” не передбачають жодних механізмів звільнення інвалідів війни від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку.
Відтак, права та пільги для ветеранів війни встановлені Конституцією України та законами України стали лише задекларованими нормами, проте, отримати пільги та користуватись наданими правами ветерани війни не можуть.
Перелік систематичних порушень прав ветеранів війни можливо продовжувати безкінечно, але лише безпосереднє вчинення державними органами дій направлених на реальний а не декларативний захист прав та інтересів ветеранів війни може змінити злиденне життя осіб, які здобули цей статут захищаючи інтереси Батьківщини.
Враховуючи все вищевикладене
ПРОСИМО:
1) Звернути увагу на ситуацію, що склалася з приводу забезпечення прав та пільг ветеранів війни в тому числі учасників та інвалідів бойових дій в Республіці Афганістан та привести розмір прав та пільг до раніше наданих відповідно до Законів України та законодавства колишнього Союзу РСР, які в подальшому були незаконно скасовані. В зв’язку з чим створити відповідну комісію до складу якої включити представників громадських об’єднань ветеранів війни, зокрема Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» та Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
2) Скасувати Постанову КМУ від 7 квітня 2010 р. №299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та внести в законопроект «Про державний бюджет України на 2011 рік» розмір компенсаційних виплат ветеранам війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
3) Згідно п.37 Додатку 2 Постанови Верховної Ради України “Про основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ”, – “Забезпечити шляхом прийняття нормативно-правових актів належний рівень пенсійного забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій відповідно до їх соціального статусу. ”, зокрема збільшити пенсії інвалідам війни, які отримали інвалідність внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювання пов’язаних з бойовими діями в Республіці Афганістан – в 10 разів, сімям загиблих – збільшити виплати до 100% прожиткового мінімуму.
4) Звільнити з посади Голови Державного комітету України у справах ветеранів Плосконоса Ігоря Миколайовича, призначеного Постановою Кабінету Міністрів України №197 від 14 лютого 2007 року, у зв’язку із недовірою та призначити на цю посаду особу за поданням громадських організацій ветеранів війни.
Повідомляємо, що в випадку ігнорування ситуації, що склалася щодо гарантування та надання прав та пільг, передбачених для ветеранів війни, будемо відстоювати свої інтереси у будь-який визначений законом спосіб.
Голова правління ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану» –
Гончаренко М. М.
Голова правління ВГО «Ніхто крім нас» –
Ковальов О. І.
