Щоб комар носа не підточивСказати, що претенденти на посаду до складу миротворчої Місії ООН в Ліберії не думають про малярію, буде відвертим лукавством. Адже ризик захворіти існує, особливо тоді, коли на Чорному континенті розпочинається сезон дощів. Зважаючи не це, перед відправкою кожен майбутній миротворець підпадає під обов'язкову вакцинацію.
Краще перепильнувати
Малярія про себе заявляє не одразу. Особливо заплутані випадки виникають, коли між зараженням і першими симптомами хвороби проходить тривалий період - він може доходити навіть до року. І коли у пацієнта виявляється хвороба, йому і на думку не спадає пов'язати її із закордонною поїздкою. Словом, фахівці впевнені, що було б набагато менше клопоту, якби миротворці вміли уникати поширених в Африці інфекційних хвороб.
У більшості випадків правила нескладні та зводяться до виконання кількох елементарних вимог, які всі ми добре знаємо: ретельно мити руки, овочі та фрукти, не їсти напівсиру рибу, кип'ятити воду для пиття, відмовитися від напоїв з льодом, використовувати фумігатори й репеленти, що відлякують комах, тощо. До Місії ООН у Ліберії у жодному разі не допустять без комплексного щеплення. Воно є обов'язковим та значно знижує ризик розвитку поширених тропічних захворювань.
- Щоб у миротворців устиг виробитися імунітет, щеплення роблять не пізніше, ніж за 3-4 тижні до відрядження. Деяких хвороб можна уникнути і за допомогою хіміопрофілактики - курсового прийому препарату, який, накопичуючись, одразу перемагає інфекцію, якщо їй таки вдалося потрапити у людський організм. Її широко практикують перед, під час і після поїздок до таких країн, - пояснює начальник інфекційного відділення Миколаївського військового госпіталю майор медичної служби Оксана Борсук. - Окрім цього, особовому складу загону робляться щеплення проти вірусного гепатиту А, черевного тифу, дифтерії, правцю, жовтої лихоманки та призначають препарати для профілактики малярії. Загалом для тих, хто від'їжджає вперше, обов'язково зробити чотири щеплення.
Сьогодні використовуються різні вакцини: наприклад, від черевного тифу - французька, від вірусного гепатиту А - бельгійська, від жовтої лихоманки - російська, проти решти захворювань - вакцина українського виробництва.
Коли ви в шоці
Автор цих рядків на власному досвіді пересвідчився, що до кабінету, де відбувається вакцинація, потрапити не так просто. Перед цим лікарі заповнюють ваші дані для оформлення сертифіката, прискіпливо цікавляться скаргами на здоров'я, оглядають горло, а в разі необхідності прослуховують легені, серце, вимірюють артеріальний тиск. Якщо зауважень немає, вас реєструють та направляють на щеплення.
Тих, хто вперше їде до Ліберії з миротворчою місією, зі мною разом у загоні виявилося до 30 відсотків. Для них передбачалось по чотири щеплення під пильним наглядом професійних лікарів. За наявності підозрілих ознак вони залишають вас у кабінеті хвилин на 20-30 під наглядом анестезіолога. Адже будь-яке щеплення може викликати сильну алергічну реакцію, тобто шок, чого найбільше остерігаються самі медики.
- За мою практику таких випадків не траплялося, - говорить Оксана Борсук. - Дуже реактогенною є вакцина жовтої лихоманки, адже ця інфекція належить до особливо небезпечних. Тому реакція організму на неї може бути найнесподіванішою. Зафіксовано кілька випадків, коли миротворцям ставало погано ще до початку вакцинації: вони тривіально боялися уколів. Проте, понюхавши нашатирного спирту, відразу приходили до тями і їм робили щеплення. Алергічних реакцій ніколи не було.
За її власними спостереженнями, після щеплення протягом десяти днів може спостерігатися висока температура - 38-390. В принципі, це є нормальною реакцією організму на введення вакцини, адже починає вироблятися імунітет. Якщо немає температури - це гірше і свідчить про низький опір організму.
До речі, щеплення від жовтої лихоманки робиться на десять років. При цьому перед початком вакцинації лікарі інструктують миротворців щодо невживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв, оскільки, як попереджають самі миротворці, при щепленні йде серйозне навантаження на печінку. Проте дехто нехтує цими попередженнями, і дарма. Це - не геройство, а елементарна недолугість.
- Враховуючи якість нинішнього алкоголю та сурогатного пива, лікарі стурбовані виникненням додаткової алергічної реакції організму на вакцини, - пояснює фахівець. - Алкоголь вважається провокатором будь-яких хронічних захворювань. А в нашому випадку - це додаткове навантаження на імунну систему.
Проти малярії вакцини не створено
За свою практику лікар Оксана Борсук особисто лікувала хворих на малярію, але спеціальної статистики не вела. Проте, за спостереженнями, саме з клінічним проявом малярії повертається близько 5 відсотків миротворців від загальної кількості контингенту.
Захворіти на цю недугу судилося моєму давньому товаришу, який під час відрядження до африканського континенту відвідав кілька країн та, звісно, завітав і до наших миротворців у Сьєрра-Леоне. У передостанній день відрядження він відчув жар та лихоманку. В літаку ледве витримав цей жах. Діставшись столичної лікарні, почув невтішний вердикт: малярія. Прокапали хініном та поставили на ноги за два тижні. Зараз він начебто здоровий, активний, працездатний. Лише своєчасне виявлення і лікування хвороби врятувало йому життя. Проте у багатьох випадках людина потерпає від цього захворювання ще кілька років.
- Якщо говорити про тропічну малярію, то вважається, що повністю організм може відновитися після цього захворювання протягом 2-3 років, - розповідає Оксана Борсук.
- Малярія - це загальне інфекційне захворювання, коли страждає печінка та селезінка. Якщо розглядати малярію овалі та вівакс, то очищення організму набагато триваліше. Можуть бути віддалені рецидиви. За радянських часів існував відповідний наказ міністерства охорони здоров'я, за яким всі, хто прибував з африканських країн, мали приймати з метою профілактики медичний препарат "Фанзідар". Сьогодні ті, що від'їжджають до Африки, за два тижні приймають цей препарат, під час перебування там - щотижня та після повернення продовжують приймати його протягом місяця, щоб не створювати загрозу оточуючим та не викликати клінічного стану захворювання.
Раніше льотчикам та водіям давали "Фанзідар". Адже він доволі легко сприймається організмом та має менші побічні ефекти, стверджують медичні фахівці. Для профілактики малярії в цю ротацію вже закуплено 8800 пігулок "Ларіаму", який є "жорсткішим" за "Фанзідар": пілотам навіть не рекомендується приймати його перед польотами. Чим викликане таке рішення фахівців Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, треба ще поцікавитися. Проте миротворці не приховують, що не приймають цей препарат, а починають лікуватися лише за фактом захворювання.
Раніше після повернення з Африки миротворці інколи скаржилися на стан здоров'я. Їх по кілька разів обстежували лікарі, і за результатами досліджень видавали цілі дисертації. Але в останніх ротаціях миротворці перестали скаржитися: мовляв, нічого не приймав та ні на що не хворів. Лікарі припускають, що у них виник імунітет до малярії, але водночас стверджують, що він короткочасний та нестійкий.
- Якщо людина, скажімо, за три роки знову їде до Африки, вона має ризик знову підхопити цю інфекцією, - пояснює Оксана Володимирівна. - Тому в нас фіксувалися такі випадки, коли пацієнт стверджував, що під час місії не хворів і не приймав жодних препаратів, а з часом у нього починалася клінічна форма малярії. Навіть під час лікування таких випадків захворювання ми використовували різні препарати та лікувальні схеми і підходили індивідуально до кожного пацієнта. Добре, що препаратів для цього в нас вистачає. Але, звісно, краще уникнути хвороби. Тому, про всяк випадок, захопіть у небезпечний регіон електрофумігатори (прилад, випаровуючий пар, що відлякує або паралізує комах. - Авт.), використовуйте репеленти (рідини, що відлякують комарів). Але якщо ви точно знаєте, що там, куди ви їдете, є малярія, то краще не ризикувати і пройти курс хіміопрофілактики.
Малярія про себе заявляє не одразу. Особливо заплутані випадки виникають, коли між зараженням і першими симптомами хвороби проходить тривалий період - він може доходити навіть до року. І коли у пацієнта виявляється хвороба, йому і на думку не спадає пов'язати її із закордонною поїздкою. Словом, фахівці впевнені, що було б набагато менше клопоту, якби миротворці вміли уникати поширених в Африці інфекційних хвороб.
У більшості випадків правила нескладні та зводяться до виконання кількох елементарних вимог, які всі ми добре знаємо: ретельно мити руки, овочі та фрукти, не їсти напівсиру рибу, кип'ятити воду для пиття, відмовитися від напоїв з льодом, використовувати фумігатори й репеленти, що відлякують комах, тощо. До Місії ООН у Ліберії у жодному разі не допустять без комплексного щеплення. Воно є обов'язковим та значно знижує ризик розвитку поширених тропічних захворювань.
- Щоб у миротворців устиг виробитися імунітет, щеплення роблять не пізніше, ніж за 3-4 тижні до відрядження. Деяких хвороб можна уникнути і за допомогою хіміопрофілактики - курсового прийому препарату, який, накопичуючись, одразу перемагає інфекцію, якщо їй таки вдалося потрапити у людський організм. Її широко практикують перед, під час і після поїздок до таких країн, - пояснює начальник інфекційного відділення Миколаївського військового госпіталю майор медичної служби Оксана Борсук. - Окрім цього, особовому складу загону робляться щеплення проти вірусного гепатиту А, черевного тифу, дифтерії, правцю, жовтої лихоманки та призначають препарати для профілактики малярії. Загалом для тих, хто від'їжджає вперше, обов'язково зробити чотири щеплення.
Сьогодні використовуються різні вакцини: наприклад, від черевного тифу - французька, від вірусного гепатиту А - бельгійська, від жовтої лихоманки - російська, проти решти захворювань - вакцина українського виробництва.
Коли ви в шоці
Автор цих рядків на власному досвіді пересвідчився, що до кабінету, де відбувається вакцинація, потрапити не так просто. Перед цим лікарі заповнюють ваші дані для оформлення сертифіката, прискіпливо цікавляться скаргами на здоров'я, оглядають горло, а в разі необхідності прослуховують легені, серце, вимірюють артеріальний тиск. Якщо зауважень немає, вас реєструють та направляють на щеплення.
Тих, хто вперше їде до Ліберії з миротворчою місією, зі мною разом у загоні виявилося до 30 відсотків. Для них передбачалось по чотири щеплення під пильним наглядом професійних лікарів. За наявності підозрілих ознак вони залишають вас у кабінеті хвилин на 20-30 під наглядом анестезіолога. Адже будь-яке щеплення може викликати сильну алергічну реакцію, тобто шок, чого найбільше остерігаються самі медики.
- За мою практику таких випадків не траплялося, - говорить Оксана Борсук. - Дуже реактогенною є вакцина жовтої лихоманки, адже ця інфекція належить до особливо небезпечних. Тому реакція організму на неї може бути найнесподіванішою. Зафіксовано кілька випадків, коли миротворцям ставало погано ще до початку вакцинації: вони тривіально боялися уколів. Проте, понюхавши нашатирного спирту, відразу приходили до тями і їм робили щеплення. Алергічних реакцій ніколи не було.
За її власними спостереженнями, після щеплення протягом десяти днів може спостерігатися висока температура - 38-390. В принципі, це є нормальною реакцією організму на введення вакцини, адже починає вироблятися імунітет. Якщо немає температури - це гірше і свідчить про низький опір організму.
До речі, щеплення від жовтої лихоманки робиться на десять років. При цьому перед початком вакцинації лікарі інструктують миротворців щодо невживання алкогольних та слабоалкогольних напоїв, оскільки, як попереджають самі миротворці, при щепленні йде серйозне навантаження на печінку. Проте дехто нехтує цими попередженнями, і дарма. Це - не геройство, а елементарна недолугість.
- Враховуючи якість нинішнього алкоголю та сурогатного пива, лікарі стурбовані виникненням додаткової алергічної реакції організму на вакцини, - пояснює фахівець. - Алкоголь вважається провокатором будь-яких хронічних захворювань. А в нашому випадку - це додаткове навантаження на імунну систему.
Проти малярії вакцини не створено
За свою практику лікар Оксана Борсук особисто лікувала хворих на малярію, але спеціальної статистики не вела. Проте, за спостереженнями, саме з клінічним проявом малярії повертається близько 5 відсотків миротворців від загальної кількості контингенту.
Захворіти на цю недугу судилося моєму давньому товаришу, який під час відрядження до африканського континенту відвідав кілька країн та, звісно, завітав і до наших миротворців у Сьєрра-Леоне. У передостанній день відрядження він відчув жар та лихоманку. В літаку ледве витримав цей жах. Діставшись столичної лікарні, почув невтішний вердикт: малярія. Прокапали хініном та поставили на ноги за два тижні. Зараз він начебто здоровий, активний, працездатний. Лише своєчасне виявлення і лікування хвороби врятувало йому життя. Проте у багатьох випадках людина потерпає від цього захворювання ще кілька років.
- Якщо говорити про тропічну малярію, то вважається, що повністю організм може відновитися після цього захворювання протягом 2-3 років, - розповідає Оксана Борсук.
- Малярія - це загальне інфекційне захворювання, коли страждає печінка та селезінка. Якщо розглядати малярію овалі та вівакс, то очищення організму набагато триваліше. Можуть бути віддалені рецидиви. За радянських часів існував відповідний наказ міністерства охорони здоров'я, за яким всі, хто прибував з африканських країн, мали приймати з метою профілактики медичний препарат "Фанзідар". Сьогодні ті, що від'їжджають до Африки, за два тижні приймають цей препарат, під час перебування там - щотижня та після повернення продовжують приймати його протягом місяця, щоб не створювати загрозу оточуючим та не викликати клінічного стану захворювання.
Раніше льотчикам та водіям давали "Фанзідар". Адже він доволі легко сприймається організмом та має менші побічні ефекти, стверджують медичні фахівці. Для профілактики малярії в цю ротацію вже закуплено 8800 пігулок "Ларіаму", який є "жорсткішим" за "Фанзідар": пілотам навіть не рекомендується приймати його перед польотами. Чим викликане таке рішення фахівців Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, треба ще поцікавитися. Проте миротворці не приховують, що не приймають цей препарат, а починають лікуватися лише за фактом захворювання.
Раніше після повернення з Африки миротворці інколи скаржилися на стан здоров'я. Їх по кілька разів обстежували лікарі, і за результатами досліджень видавали цілі дисертації. Але в останніх ротаціях миротворці перестали скаржитися: мовляв, нічого не приймав та ні на що не хворів. Лікарі припускають, що у них виник імунітет до малярії, але водночас стверджують, що він короткочасний та нестійкий.
- Якщо людина, скажімо, за три роки знову їде до Африки, вона має ризик знову підхопити цю інфекцією, - пояснює Оксана Володимирівна. - Тому в нас фіксувалися такі випадки, коли пацієнт стверджував, що під час місії не хворів і не приймав жодних препаратів, а з часом у нього починалася клінічна форма малярії. Навіть під час лікування таких випадків захворювання ми використовували різні препарати та лікувальні схеми і підходили індивідуально до кожного пацієнта. Добре, що препаратів для цього в нас вистачає. Але, звісно, краще уникнути хвороби. Тому, про всяк випадок, захопіть у небезпечний регіон електрофумігатори (прилад, випаровуючий пар, що відлякує або паралізує комах. - Авт.), використовуйте репеленти (рідини, що відлякують комарів). Але якщо ви точно знаєте, що там, куди ви їдете, є малярія, то краще не ризикувати і пройти курс хіміопрофілактики.
Вадим КОВАЛЬОВ
"Народна армія"
"Народна армія"