Від Ірану до Маньчжурії |
Дороги п’ятнадцяти країн – такий бойовий шлях полковника у відставці
Василя Сергійовича Краснова. Шанований ветеран на грудях якого
виблискують сім орденів і чотири десятки медалей, днями відзначив свій
90-річний ювілей.
Стати військовим 17- річного юнака у далекому 1938 році покликало загальне захоплення військом і службою, що панувало тоді у Радянському Союзі. Та випускатись молодому лейтенанту-артилеристу довелося прямо у війну – влітку 1941-го. Відразу після початку війни його разом з усією частиною було скеровано до Ірану. Потім довелося захищати Крим. Майже десятитисячне угрупування радянських військ потрапило в оточення, вирвались живими з якого лише півтори тисячі людей. Серед них був і тоді ще лейтенант Василь Краснов. Потім були запеклі бої за визволення України, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Австрії. А закінчилася війна для Василя Сергійовича лише другого вересня 1945-го у Маньчжурській пустелі. На пенсію полковник Василь Краснов звільнився з посади радника збройних сил Єгипту. Привітати ювіляра до музею «Героїв Дніпра» прийшли його бойові побратими, представники Івано-Франківської обласної держадміністрації та обласного військового комісаріату. – Приємно, що так багато людей не забувають про мене, – зазначив ювіляр. – За свої роки я бачив чимало лиха і хочу побажати всім мирного неба над головою. Нехай всі прийдешні покоління не знають страху та жахіть війни. Незважаючи на поважний вік, Василь Сергійович зберіг чудове почуття гумору і світле ставлення то життя. А щоразу буваючи у музеї «Героїв Дніпра», він завжди підходить до 76-міліметрової гармати ЗІС-3, з якою пройшов усю війну.
Тарас ГРЕНЬ.
|