Від Ірану до Маньчжурії
ImageДороги п’ятнадцяти країн – такий бойовий шлях полковника у відставці Василя Сергійовича  Краснова. Шанований ветеран на грудях якого виблискують сім орденів і чотири десятки медалей, днями відзначив свій 90-річний ювілей.
Стати військовим  17- річного юнака у далекому 1938 році покликало загальне захоплення військом і службою, що панувало тоді у Радянському Союзі. Та випускатись молодому лейтенанту-артилеристу довелося  прямо у війну – влітку 1941-го. Відразу після початку війни його разом з усією частиною було скеровано до Ірану. Потім  довелося захищати Крим. Майже десятитисячне угрупування радянських військ потрапило в оточення, вирвались  живими з якого  лише півтори тисячі людей. Серед них був і тоді ще лейтенант Василь Краснов.  Потім були запеклі бої за визволення України, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Австрії. А закінчилася  війна для Василя Сергійовича лише другого вересня 1945-го у Маньчжурській  пустелі.  На пенсію полковник Василь Краснов звільнився з посади радника збройних сил Єгипту.
Привітати ювіляра  до музею «Героїв Дніпра» прийшли його бойові побратими, представники Івано-Франківської обласної держадміністрації та  обласного військового комісаріату.
– Приємно, що так багато людей не забувають про мене, – зазначив ювіляр. – За свої роки я бачив чимало лиха і хочу побажати всім мирного неба над головою. Нехай всі прийдешні покоління не знають страху та жахіть війни.
Незважаючи на  поважний вік, Василь Сергійович зберіг чудове почуття гумору і світле ставлення то життя. А щоразу буваючи у музеї «Героїв Дніпра», він завжди підходить до 76-міліметрової гармати ЗІС-3, з якою пройшов усю війну.
Тарас ГРЕНЬ.