До Дня пам’яті і скорботи
 22 червня 1941-го... Страшна дата, закарбована в пам’яті, мабуть і в генетичній теж, багатьох поколінь наших співвітчизників. У цей день розпочалася Велика Вітчизняна війна. І хоча минуло вже 70 років, трагізм і жах перебігу подій того дня абсолютно не зменшуються. В Україні він іменується Днем пам’яті і скорботи. Воістину, це найсумніша сторінка в історії Радянського Союзу.
У війні з фашистською Німеччиною СРСР втратив десятки мільйонів людей різних національностей.  Який  український рахунок втрат? Точно ніхто не знає. Згідно уточненим офіційним даним, які у 2001 році були оприлюднені в Росії, людські втрати Радянського Союзу – 6,8 млн. військовослужбовців «вбитими, померлими від поранень, в полоні, від хвороб, нещасних випадків, страчених за вироком трибуналів». Ще 4,4 млн. тих, що потрапили у полон та пропали безвісті. Загальні демографічні втрати (включаючи загиблих з числа мирного населення) – 26,6 млн. чоловік. Існує певна статистика і відносно матеріальних втрат. Тисячі міст і сіл перетворилися в руїни! Були вкрадені та знищені  унікальні і неповторні історичні, культурні  цінності. Але, здолавши всі труднощі воєнного лихоліття, СРСР  все ж отримав перемогу в цій війні. Велику Перемогу!
Головним підсумком Великої Вітчизняної війни стала ліквідація смертельної небезпеки, загрози поневолення і геноциду  народів СРСР нацистською Німеччиною. Надзвичайно сильний і жорстокий ворог лише за 4 місяці зумів захопити значні території, у тому числі і Україну, дійшов до Москви. Аж до Курської дуги зберігав нездоланну міць і наступальні можливості. А перелом у війні і Перемога були результатом неймовірної напруги сил, масового героїзму народу, що вражав не лише союзників, але і ворогів.
Ідеєю, що надихала трудівників фронту і тилу, об'єднувала  та примножувала їх силу, стала ідея захисту своєї Вітчизни як священної справи. Зрештою, Перемога спонукала в народі відчуття національної гордості, упевненості в своїх силах. Мабуть – це головні уроки Великої Вітчизняної війни в цілому!  Ці уроки, як ніколи раніше,  важливі і необхідні нинішньому поколінню людей, особливо молоді. Сьогодні Україна жадає подібної ідеї. Маємо вчитися і рівнятися на Героїв-фронтовиків, на покоління попередників.
22 червня визначено пам'ятним днем на згадку про тих, хто мужньо став на шляху ворога, боровся і віддав своє життя, захищаючи Батьківщину.  Варто нагадати, що 27 квітня 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів присвячених Дню скорботи і пам'яті жертв війни в Україні і 70-ій річниці початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Відповідно до цього плану, 22 червня будуть покладені вінки і квіти до пам'ятників загиблим у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, меморіалам і військових похованням. Цього дня всі жителі України і колишніх радянських республік згадують своїх предків, завдяки яким вони отримали право на вільне і нормальне життя серед інших народів світової спільноти.
Тож, вклонімося великим тим рокам і мужнім воїнам, які загинули у тій війні. Вічна їм пам’ять! А ветеранам, що вижили і дожили до наших днів – наші честь і пошана!
Прес-служба
Державної служби з питань
інвалідів та ветеранів України.