.jpg)
Українські миротворці 56-го окремого вертолітного загону продовжують
виконувати завдання Місії ООН у Ліберії. Лише два тижні тому авіатори
попередньої ротації урочисто передали своїм наступникам посади та
повноваження, а отже, і мирне небо Ліберії.
Тепер на вертолітників, які щойно прибули з України, настала гаряча пора польотів, чого на Батьківщині так бракує! Адже служба в Ліберії — це щоденні польоти, а значить — планова підготовка льотно-підйомного складу, робота інженерно-авіаційної служби та копітка праця підрозділів забезпечення.
Чи не щодня у небі Ліберії, а також Кот-д’Івуару (де дислокується авіаційна група підтримки) працюють до семи гвинтокрилих машин. Така інтенсивність сприяє натренованості екіпажів, особливо молодих льотчиків. Статистика свідчить, що за трохи більше ніж два тижні екіпажі вертольотів Мі-24 та Мі-8 здійснили понад 160 вильотів. При цьому вони перевезли півтисячі пасажирів та 6,5 тонни вантажу. Загальний наліт українських льотчиків за цей невеликий період перевищив 200 годин. А якщо підсумувати льотну роботу українського вертолітного загону за сім років перебування у Ліберії, то випливає солідна цифра — 42 тисячі годин.
— Завдання ми виконуємо стандартні, — говорить заступник командира загону з льотної підготовки підполковник Сергій Чорний. — Це — патрулювання державного кордону, польоти спостереження, перевезення вантажів, пасажирів, медичне транспортування, обліт майданчиків та інші функції, які надходять до нас від керівництва Місії ООН у Ліберії. Беремо на борт представників місії. Як правило, це спостерігачі з різних країн.
У рамках роботи представників Місії ООН українські вертольоти сідають і на необладнані майданчики. Це у тих регіонах країни, куди дістатися суходолом практично неможливо. Під час таких завдань озброєні миротворці з Пакистану та Бангладеш охороняють наші вертольоти, а представники місії проводять опитування населення щодо правопорушень, неконтрольованого обігу зброї, наркотичних речовин тощо.
Сідати на необладнані майданчики вертолітники тренувалися ще в Україні — напередодні ротації, під час бойового злагодження підрозділів. Тільки на Батьківщині значно легше знайти поле чи галявину. Інша річ — в африканських джунглях, де землеробство майже не практикується і суттєво заважає рослинність.
Непрості метеорологічні умови теж вносять свої корективи для військовослужбовців загону — у регіоні почався сезон дощів. На додачу до цього Ліберія готується до чергових президентських та парламентських виборів, призначених на 11 жовтня цього року.
Новій ротації українських миротворців буде непросто нести службу в таких умовах, адже зростатиме як інтенсивність польотів, так і відповідальність за виконання завдань, покладених на вертолітний загін Місією ООН.
Чи не щодня у небі Ліберії, а також Кот-д’Івуару (де дислокується авіаційна група підтримки) працюють до семи гвинтокрилих машин. Така інтенсивність сприяє натренованості екіпажів, особливо молодих льотчиків. Статистика свідчить, що за трохи більше ніж два тижні екіпажі вертольотів Мі-24 та Мі-8 здійснили понад 160 вильотів. При цьому вони перевезли півтисячі пасажирів та 6,5 тонни вантажу. Загальний наліт українських льотчиків за цей невеликий період перевищив 200 годин. А якщо підсумувати льотну роботу українського вертолітного загону за сім років перебування у Ліберії, то випливає солідна цифра — 42 тисячі годин.
— Завдання ми виконуємо стандартні, — говорить заступник командира загону з льотної підготовки підполковник Сергій Чорний. — Це — патрулювання державного кордону, польоти спостереження, перевезення вантажів, пасажирів, медичне транспортування, обліт майданчиків та інші функції, які надходять до нас від керівництва Місії ООН у Ліберії. Беремо на борт представників місії. Як правило, це спостерігачі з різних країн.
У рамках роботи представників Місії ООН українські вертольоти сідають і на необладнані майданчики. Це у тих регіонах країни, куди дістатися суходолом практично неможливо. Під час таких завдань озброєні миротворці з Пакистану та Бангладеш охороняють наші вертольоти, а представники місії проводять опитування населення щодо правопорушень, неконтрольованого обігу зброї, наркотичних речовин тощо.
Сідати на необладнані майданчики вертолітники тренувалися ще в Україні — напередодні ротації, під час бойового злагодження підрозділів. Тільки на Батьківщині значно легше знайти поле чи галявину. Інша річ — в африканських джунглях, де землеробство майже не практикується і суттєво заважає рослинність.
Непрості метеорологічні умови теж вносять свої корективи для військовослужбовців загону — у регіоні почався сезон дощів. На додачу до цього Ліберія готується до чергових президентських та парламентських виборів, призначених на 11 жовтня цього року.
Новій ротації українських миротворців буде непросто нести службу в таких умовах, адже зростатиме як інтенсивність польотів, так і відповідальність за виконання завдань, покладених на вертолітний загін Місією ООН.
Юрій ІГНАТ
Ліберія
Ліберія