Перспективні розробки на варті незалежності
 У спадок від СРСР Україні дісталося 700 оборонних підприємств, з яких 344 виробничих та науково-виробничих об'єднань були "ядром" ОПК. Через відсутність системної роботи з реструктуризації галузі в перші роки незалежності переважна більшість цих підприємств виявилися неспроможними працювати в ринкових умовах і опинилися на межі виживання. Про це, зокрема, свідчить статистика: на початок 1997 року кількість оборонних підприємств скоротилася у п'ять разів, тобто 80% їх остаточно зникли з "мапи" вітчизняного ОПК.
У вигідніших умовах опинилися підприємства, продукція яких користувалася попитом на зовнішніх ринках (ракетна, авіаційна, танкова техніка, кораблі, окремі види радіо-електронної продукції). Вчасно зрозуміли це і на ДП "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" ("ДержККБ "Луч"), яке нині очолює генеральний конструктор - генеральний директор, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Олег Коростельов. Керівництво підприємства швидко збагнуло: аби втриматися на плаву, слід визначитися з пріоритетами. Провівши маркетингові дослідження кон'юнктури ринку, вирішили відмовитися від народногосподарського напрямку і зосередитися тільки на оборонній продукції. І, як показав час, не помилилися.
Упродовж усіх років незалежності співпраця ДП "ДержККБ "Луч" з Міністерством оборони України складалася по-різному. В основному тому, що через хронічне недоотримання з державного бюджету коштів на розробку і закупівлю озброєння та військової техніки міністерство було не в змозі профінансувати чимало робіт, які підприємство могло б виконати в інтересах оборони. Але попри цю обставину практично всі роботи, які ДП "ДержККБ "Луч" виконує за кошти іноземних інвесторів, проводяться з урахуванням інтересів вітчизняного оборонного відомства. Мається на увазі, що попередньо всі технічні завдання обов'язково погоджуються з представником Міноборони, аби у процесі виконання роботи створити певний зразок і для вітчизняного війська. Відповідно, по тих роботах, що були профінансовані Міноборони належним чином, маємо конкретні результати.
Насамперед варто відзначити створення пострілу з протитанковою керованою ракетою "Комбат" (калібр 125 мм для ураження сучасних броньованих цілей при стрільбі з танків   Т-80УД, Т-84, БМ "Оплот", Т-72 та модернізованих Т-64) і постріл з протитанковою керованою ракетою "Стугна" (калібр 100 мм для ураження сучасних броньованих цілей при стрільбі з танка Т-55 та артилерійської гармати МТ-12). Під час державних випробувань, які проводило Міноборони, ці вироби продемонстрували здатність влучати у ціль на відстані до п'яти кілометрів, тоді як цей показник для звичайних засобів ураження обмежується лише двома-трьома тисячами метрів.
Заслуговує на увагу й протитанковий ракетний комплекс "Бар'єр", що встановлюється на башті бойових машин типу БМП або БТР з керованою ракетою РК-2С (калібр 130 мм) для ураження сучасних броньованих цілей. ПТРК "Бар'єр" має високоточну систему наведення, а ракета запускається з транспортно-пускового контейнера. Зауважу, як ракета, так і її елементи, а також система управління та транспортно-пусковий контейнер виготовлені на підприємстві за технологією дослідного виробництва.
За завданням Міністерства оборони України фахівці підприємства також розробили новий вертолітний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) "Бар'єр-В" з керованою ракетою РК-2В (калібр 130 мм) для підвищення ефективності бойового застосування вертольота Мі-24В. ПТРК "Бар'єр-В" призначений для ураження танків та сучасних броньованих об'єктів, що стоять на місці або рухаються, які мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, також і з динамічним захистом, а ще малорозмірних цілей типу ДОТ, ДЗОТ, танк в окопі, легкоброньованих об'єктів (типу БМП) та вертольотів супротивника, що зависли.
Порівняно з існуючим комплексом "Штурм-В" ПТРК "Бар'єр-В" має значні переваги: збільшена дальність керованого польоту до 7500 м; підвищена перешкодозахищеність за рахунок застосування лазерного каналу управління; посилене бронепробиття, також і з динамічним захистом за рахунок застосування тандемної кумулятивної бойової частини; забезпечене цілодобове бойове застосування за рахунок використання нової оптико-прицільної станції наведення з тепловізійним каналом; збільшена імовірність ураження цілі завдяки можливості її автоматичного супроводу.
І, нарешті, у квітні поточного року Міністр оборони України Михайло Єжель підписав наказ № 203, відповідно до якого на озброєння Збройних Сил України було прийнято новітній переносний протитанковий ракетний комплекс "Стугна-П" (створений на базі ракет "Стугна"). Сучасний ПТРК "Стугна-П" за своїми тактико-технічними характеристиками не поступається, а за деякими й перевершує закордонні аналоги. Він призначений для ураження броньованих рухомих і нерухомих цілей (танків, бронетранспортерів, бойових машин піхоти), малорозмірних цілей на кшталт довготривалих вогневих точок, а також вертольотів, що зависли. "Стугна-П" здатний вражати броньовані цілі на місцевості в різних кліматичних умовах на відстані від 100 до 4000 метрів.
Додам, що "ДержККБ "Луч" продовжує розробку перспективних зразків зброї: зенітної керованої ракети для зенітного ракетного комплексу із зоною ураження до 20 км (в кооперації з підприємствами Республіки Білорусь); комплексу керованого мінометного озброєння з 120-мм високоточною керованою міною для бойового застосування з міномета 2Б11; легкого протитанкового ракетного комплексу "Корсар" з керованою ракетою (калібр 107 мм) для ураження сучасних броньованих цілей тощо.
Сергій ВОРОНКОВ
"Народна армія"