Ветеранський рух: скрутні часи не тільки в Україні
Image
Власний кореспондент Укрінформу у Франції Роман Сущенко
Наслідки світової економічної кризи, проблеми з виплатою державних боргів, дефіцит національних бюджетів - це вже майже традиційний перелік причин, з яких уряди багатьох країн вимушені скорочувати соціальні програми. Природно, це мало кому подобається, що й спричиняє масштабні суспільні протести у багатьох європейських країнах.
Україна також не оминула такого розвитку. Ще дуже свіжі у пам'яті події осені минулого року, коли соціальне напруження спричинило масові демонстрації під стінами Верховної Ради. Тоді свої права відстоювали, серед інших, і ветерани-«афганці». Український уряд знайшов компроміс, але питання залишаються. І саме такий своєрідний статус-кво "довгограючих" проблем примушує ветеранські організації України шукати оптимальну модель захисту власних прав.
Поточний тиждень дозволив українським ветеранам долучитися до європейського досвіду. Представницька делегація на чолі з головою Української Спілки ветеранів Афганістану Сергієм Червонопиським днями працювала в Парижі і ділилася наболілим у штаб-квартирі Всесвітньої федерації ветеранів (ВФВ).
Говорити було про що, адже цього року у межах ВФВ Україна очолює Комісію у справах ветеранів Афганістану. На робочому засіданні за участю керівництва ВФВ, крім представників України, були присутні також керівники ветеранських організацій з Росії, Узбекистану, Азербайджану та Казахстану.
Під час паризького форуму з'ясувалося, що скрутні часи для ветеранів воєн та локальних конфліктів настали не лише в Україні. Генеральний секретар ВФВ Мохамед Бенжелун (Mohammed Benjelloun) розпочав засідання з прохання сплатити річні внески до організації, які становлять близько 1 тис. євро, і попросив про надання допомоги партнерським організаціям у Франції з боку Росії та країн СНД.
Сергій Червонописький представив український досвід захисту ветеранів. Зокрема, за його словами, в Україні ті проблеми, з якими стикаються учасники воєн, набувають певної еволюції. Якщо після завершення участі у збройних конфліктах найбільш актуальними були питання щодо отримання освіти, професійної перекваліфікації, отримання житла, створення та забезпечення власних сімей, то останніми часом на перший план виходять проблеми здоров'я і соціального захисту.
Голова УСВА із сумом констатував: з віком здоров'я не поліпшується. Він навів показову статистику: якщо за роки війни в Афганістані загинуло 240 жителів Харківської області та 135 вихідців з Київській області, то вже після виведення контингенту у згаданих регіонах з життя пішли, відповідно, 1500 та 810 ветеранів. За словами Сергія Червонописького, соціальні потрясіння впливають і на психічний стан ветеранів, а деяких з них доводить і до самогубства.
Вихід з такої ситуації, на думку українського ветерана, слід шукати у консолідації бойового братерства та у більш гнучкій політиці ветеранського руху. Таку точку зору підтримав і виконавчий директор російського Міжнародного союзу "Бойове братство" Геннадій Шорохов. Він наголосив – тільки масове об'єднання ветеранських організацій довкола вирішення конкретних проблем може спричинити потужний лобістський рух, дозволити ветеранам ефективно впливати на національних політиків, на уряди та парламенти.
Виконавчий директор ВФВ Мартіна Форт розповіла про європейський досвід. Вона відзначила, що найбільш ефективною формою впливу на європейські уряди та на соціальний захист ветеранів є уніфікована законодавча платформа, на основі якої ухвалюються спільні рішення урядів та ветеранських організацій. Водночас ВФВ не має права впливати на національні уряди, якщо з таким втручанням не погоджується національний учасник організації.
Віце-президент ВФВ, голова Постійного комітету у європейських справах (SCEA) Дан-Вігго Бергтун зазначив, що ВФВ заснувала власний статут на прикладі законодавчих актів щодо ветеранських організацій Нідерландів. Правові норми європейських країн у цій сфері різняться, але саме законодавство Нідерландів є найбільш адаптованим до статутних положень ООН та європейського законодавства.
Цікавим, за словами Бергтуна, є також досвід Швеції, де король є одним з керівників ветеранської організації. У цій країні створено єдину ветеранську організацію, в якій працює лише 48 осіб. Водночас бюджет такої організації становить 10 млн. євро і вона надає допомогу понад 120 тис. ветеранам.
Дан-Вігго Бергтун особливо наголосив на важливій ролі, яку ветерани відіграють у західному суспільстві, вони сприймаються як впливова сила та гарантія стабільності. Ветеранські структури, як правило, добре організовані і готові допомагати національним урядам у боротьбі з криміналом, включаючи відмивання грошей, торгівлю людьми та незаконний обіг наркотиків.
Представники ВФВ підтримали ідею Росії провести цього року міжнародний кругосвітній автопробіг. Акція планується на травень 2012 року у чотири етапи: країнами СНД, Північної Америки, Європи та Азії. На думку Дан-Вігго Бергтуна, марш миру – це гарна ідея продемонструвати світу, що ветерани збройних конфліктів та воєн є важливою частиною світової спільноти, гарантією миру та стабільності. Крім того, автопробіг дозволить ще раз привернути увагу міжнародних інституцій та широкої громадськості до проблем ветеранів.
Керівники ветеранських об'єднань СНД звернулися до європейських колег з проханням допомоги у набутті відповідного статусу ветеранам Афганістану, які проживають на території інших держав, зокрема Франції, США, Німеччини, Ізраїлю та Бельгії.
Сергій Червонописький повідомив, що після Парижа спільна делегація відбуває до Вашингтона. За його словами, сучасний досвід американських ветеранів є надзвичайно цікавим, він стане у нагоді для створення оптимальної української моделі соціального захисту ветеранів.
Роман СУЩЕНКО,
ПАРИЖ. 20 січня 2012 року.