Афганістан ти – вічний наш біль
img_2621.jpg     15 липня сонячної літньої днини пообідня пора змусила хвилюватись людей різних поколінь, «афганські» пісні, що линули над мікрорайоном «Діброва» міста Новодністровська Чернівецької області ще довго до початку урочистостей зібрали велику родину новодністровців та гостей міста у глибокій шані та скорботі.
     Від пам’ятника загиблим буковинцям в Афганістані у місті Чернівці була розпочата Дорога Пам’яті через село Бояни Новоселицького району, міста Хотин, с. Даньківці Хотинського району, смт. Кельменці, де вже встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки на честь загиблих в Афганістані.
     Цей день став іще однією пам’ятною датою вкотре крізь серце та душу промайнули тривожні слова Афганська війна, у якої свій рахунок, своя безжалісна арифметика…
     Хвилина за хвилиною  - і на скісній алеї, як зазвичай ми всі її знаємо, біля будинків 18 та 23 приємно хвилювало велелюддя небайдужих мешканців, котрі спільно долучилися до історичного моменту – відкриття пам’ятника  воїнам інтернаціоналістам Ігорю Кунєцову та Ігорю Рибіну, полеглим в Афганістані. Особливо приємно, що цю знакову подію приїхали підтримати поважні гості: губернатор краю М. М.  Папієв, голова обласної Спілки ветеранів Афганістану С. В. Козак, депутати обласної ради С. С. Лунін (почесний член УСВА), В. М. Шевчук та В. І. Добровольський, голова Сокирянскької райдержадміністрації В. В. Козак та численна делегація бойових побратимів, воїнів-«афганців» із Чернівецької області.
     Зі щиросердними словами вітань і значущості цієї данини в історії міста та області до солдатів тієї війни, їхніх родин і всієї громаді звернувся голова Чернівецької  обласної адміністрації М. М. Папієв, який з приємністю підкреслив, що спекотний липневий день не став на заваді такій події і зібрав новодністровців та гостей великої і небайдужою сім’єю. Незважаючи на те, що багато опонентів прагнуть переписати історію , наголосив очільник влади краю, ми повинні подякувати землякам, які пронесли вірність присязі в військовому обов’язку, адже то були і потреби того часу. Хвилюючись разом з усіма, Михайло Миколайович висловив щиру вдячність воїнам-інтернаціоналістам, чию молодість суворо обпалила Афганська війна, голові міської спілки А. В, Волинському та тим, хто щедро долучився до доброї справи, і низько схили голову в пам'ять про загиблих.
     Звертання до побратимів завжди дається непросто, однак голова Чернівецької обласної Спілки С. В. Козак щоразу добирає саме тих слів, яких потребує кожне серце, аби ми, нинішні не впустили нотки байдужості сьогодення у душу. У 7 областях України у кожному районі вже встановлено пам’ятники воїнам – інтернаціоналістам, але головне й цінніше  - в іншому: у громадській позиції, у серцях нащадків та патріотичному вихованні молоді, яким теж переймаються «афганці».
     Керівник обласної спілки подякував крайовій владі та депутатському корпусу за співпрацю й розуміння, наголосивши, і на символічності будівництва пам’ятника в Новодністровську саме руками наших «афганців».
     А заслужені нагороди від імені Української Спілки ветеранів Афганістану та обласної організації УСВА додали урочистостям ще більше піднесеного настрою . Медалі «За заслуги» ІІІ ступені отримали: А. В. Волинський, О. Д. Григоряк і О. В. Мудрик, медалі «За звитягу»  - А. І. Колєснік і А. О. Дубиняк. Почесні грамоти обласної спілки одержали ці ж воїни-інтернаціоналісти , а також Ю. В. Білобородов, Л. С. Твердохліб, депутати обласної ради С. С. Лунін та В. І. Добровольський, секретар Новодністровської міської ради  М. В. Лутчак, перший заступник міського голови А. І. Болдашев. Урочистим був і момент вручення іменних прапорів Новодністровській та Сокирянській міським організаціям від президії обласної організації УСВА, які отримали голови А. В. Волинський та О. В.  Якушевський.
     Відрадно, що саме депутати обласної ради С. С. Лунін та В. І. Добровольський стали головними меценатами та спонсорами у добрій справі – увіковіченні пам’яті тих, хто пройшовши це жорстоке випробування, повернулися на рідну землю в цинкових трунах. У тривожно напруженій хвилині мовчання імена загиблих Ігоря Кузнєцова та Ігоря Рибіна (поховані у м. Одинцово Московської області та с. Клокушна Окницького р-ну, Молдова), а також тих «афганців», хто відійшов у вічність уже у мирний час: Валентина Доніка, Василя Гамарника, Станіслава Кіршика, Анатолія Цибулька та Миколу Шендерюка.
     Тому зі щемом у серці спостерігали шураві краю за незабутніми митями, коли поважні гості урочистостей поступово знімали синє полотнище  - і на площі, яку, можливо, зовсім скоро мимоволі назвуть «Афганською», постала «наша ластівочка» - саме так із особливою любов’ю назвали броньовану розвідувально-дозорну машину (БРДМ) новодністровські «афганці», зусиллями яких упродовж року вона отримувала своє друге життя  - у вигляді пам’ятника загиблим побратимам.
     Ця бойова машина на відтепер буде нагадувати усім поколінням новоднстровців про важкі 80-ті, про зранене тіло сотень, тисяч родинних обійсть, незагоєними ранами яких залишились мовчазні пам’ятники  - ось так звернувся до поважного зібрання депутат обласної ради, почесний член УСВА С. С. Лунін, який закоханий у це місто й край, сердечно побажав, щоб онуки правнуки і всі подальші покоління більше ніколи не чули свисту куль, насолоджуючись щасливим дитинством. І наголосив, що лише спільними зусиллями ми можемо надалі допомогти місту по-справжньому розквітнути заради гарного майбуття . Низько схилив голову в шану загиблим новодністровцям і депутат обласної ради В. І. Добровольський, із приємність відзначивши, що ентузіазм, наполегливість та взаємопідтримка серед наших шураві гідні бути добрим прикладом для всіх, а те, що на площі зібралась така велика родина – є ознакою дружньої громади і підтвердженням одвічних людських чеснот. У відповідь головні спонсори отримали цінні сувеніри на гадку про добру справу, яка стала можливою завдяки їхній підтримці, - козацькі шаблі від міської організації ветеранів Афганістану.
     Посивілою раною матерів назвала афганський біль ветеран війни, Почесний ветеран України, Почесний житель нашого міста, підполковник у відставці Л. М. Моргуненко, яка не минає жодних урочистостей своїх молодших побратимів. І вже традиційно побажала, щоб ветерани війни в Афганістані залишилися останніми реальними учасниками бойових дій, аби зростали нові й нові покоління під мирним небом.
     Неймовірним трепетом обгорнуло усіх присутніх, коли голова міської організації УСВА А. В. Вольський запросив до пам’ятника маму загиблого Ігоря Рибіна – Надію Іванівну Краснопєвцеву, крізь чиї сльози затамували подих і солдати тієї війни, і всі учасники мітингу. А голова обласної Спілки УСВА С. В. Козак нагородив маму загиблого медалью «За громадянську мужність».
     Зі щирими словами поздоровлень із нагоди такої пам’ятної для Новодністровська події до громади звернувся перший заступник міського голови А. І. Болдагев і вручив подяки голові міської організації УСВА А. В.  Вольському та автору гранітної плити, яку встановлено біля БРДМ, приватному підприємцю із м.Соиряни І. М. Забудьку.
     Хвилюючі слова звучали на площі, змушуючи тамувати непрохані сльози, а особливо, коли линули спогади від класних керівників загиблих Ігоря Рибіна та Ігоря Кузнєцова – Є. О. Швець та Л. П. Олєйнікової, яка до речі зібрала учнів саме того Ігоревого класу, і згодом ще довго хвилювалася, фотографуючи на згадку, наче у далекому випускному 1983році.
     А поетичний виступ Світланки Шаповалюк зі своїм дідусем, ветераном-«афганцем» В. М. Шаповалюком, був яскраво-символічним, і промовисто-тремтливим.  Як і віршований відгук душі поетеси Г. Т. Мельник, котра упродовж довгих тижнів-місяців спостерігала із свого помешкання за працею наших «афганців», що своїми руками творили пам'ять для нащадків. Пісні ж у виконання Даші Лотоцької і Христини Дейбук зворушили до сліз, змусивши бриніти найтонші струни єства. Дякувала нагоді згадати реалії однієї афганської історії і я, уявно гортаючи сторінки старого фотоальбому у віршованому терміні…
     У притишених хвилинах звучали молитви під час освячення пам’ятника, яку здійснив протоієрей церкви Різдва Іоана Предчеті м. Новодністровська Николай. Із приємно-хвилюючими враженням розходились новодністровці до своїх родин, а поважні гості поклали квіти у глибокій шані нашим землякам і біля меморіальних дощок двом Ігорям біля рідної їм першої школи.
     …Афганських подій ніколи не викреслити із наших сердець, а Новодністровськ, завдяки зусиллям міської спілки на чолі з А. В. Вольським, за підтримки губернатора краю М. М. Папієва та міської влади на чолі з секретарем М. В. Лутчаком, завдяки допомозі ТОВ «Мехтрансбуд» (генеральний директор М. В. Лутчак), керівництва кар’єрів, де видобувається пісок і камінь, благодійним внескам пересічних городян, таки вписав свою яскраву сторінку пам’яті .
Інна ГОНЧАР,
член Національної Спілки журналістів України.