20 жовтня 2012 року у місті Вишневе Києво-Святошинського району
Київської області, було відкрито пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам,
які загинули в Афганістані.
У церемонії відкриття пам’ятника взяли участь голова Київської обласної організації УСВА Іван Іванович Коваль, депутат Верховної ради України Петро Володимирович Мельник, заступник голови УСВА Валерій Іванович Аблазов, голова Києво-Святошинської райдержадміністрації Олександр Віталійович Заєць, голова Києво-Святошинської районної ради, перший заступник голови Києво-Святошинської райдержадміністрації Микола Іванович Шкаврун, заступник голови райдержадміністрації Анатолій Миколайович Іскоростенський, заступник голови райради Віктор Анатолійович Костина, голова Києво-Святошинської організації ветеранів війни та праці Анатолій Володимирович Пастовенський, голова міськради міста Вишневе Ілля Валерійович Гітов.
На відкритті пам’ятника були присутні родини загиблих: Ловягіна Сергія Пилиповича – брат Анатолій з сім’єю, Бенчука Григорія Миколайовича – дружина брата Ольга Петрівна, єдина,хто осталась з родини Бенчуків, Недашківського Степана Григоровича – дружина Олександра, дочка Галина, син Василь та п’ятеро онуків, Мішина Олександра Анатолійовича – мама Раїса Андріївна, яка, напревеликій жаль, так і не стала ні свекрухою, ні бабусею, бо мала одного сіна, Михайлюка Олега Івановича – сестра Ольга та рідна тітка Ольга Олександрівна.
Голова Києво-Святошинської районної організації УСВА Лариса Леонтіївна Козленко виступила з промовою та подякувала усім за підтримку та допомогу при відкритті пам’ятника.
Голова Київської обласної організації УСВА І.І. Коваль звернувся до всіх присутніх з промовою пам’ятати тих, хто до кінця виконав свій інтернаціональний обов’язок та поважати і підтримувати тих, хто повернувся з тієї війни. Він нагородив почесними грамотами та медалями активістів організації.
Пам’ятник відкрили, але довго будемо пам’ятати слова Л. Л. Козленко, які запали в душу: «Ось вони, сім’ї,які не дочекались своїх рідних. І час не загоїв рани. Немає страшнішої біди, як батькам хоронити своїх дітей, а я, як жінка, мати і вдова благаю і прошу у Бога, щоб люди жили в мирі і не було ні у кого ворогів».
На відкритті пам’ятника були присутні родини загиблих: Ловягіна Сергія Пилиповича – брат Анатолій з сім’єю, Бенчука Григорія Миколайовича – дружина брата Ольга Петрівна, єдина,хто осталась з родини Бенчуків, Недашківського Степана Григоровича – дружина Олександра, дочка Галина, син Василь та п’ятеро онуків, Мішина Олександра Анатолійовича – мама Раїса Андріївна, яка, напревеликій жаль, так і не стала ні свекрухою, ні бабусею, бо мала одного сіна, Михайлюка Олега Івановича – сестра Ольга та рідна тітка Ольга Олександрівна.
Голова Києво-Святошинської районної організації УСВА Лариса Леонтіївна Козленко виступила з промовою та подякувала усім за підтримку та допомогу при відкритті пам’ятника.
Голова Київської обласної організації УСВА І.І. Коваль звернувся до всіх присутніх з промовою пам’ятати тих, хто до кінця виконав свій інтернаціональний обов’язок та поважати і підтримувати тих, хто повернувся з тієї війни. Він нагородив почесними грамотами та медалями активістів організації.
Пам’ятник відкрили, але довго будемо пам’ятати слова Л. Л. Козленко, які запали в душу: «Ось вони, сім’ї,які не дочекались своїх рідних. І час не загоїв рани. Немає страшнішої біди, як батькам хоронити своїх дітей, а я, як жінка, мати і вдова благаю і прошу у Бога, щоб люди жили в мирі і не було ні у кого ворогів».
Татьяна ЛАРИНА.