Прийшли представники міської влади, воїни-інтернаціоналісти, сім’ї загиблих. місцеві жителі, воїни гарнізону. Священик греко-католицької громади Володимир Шидловський освятив монумент, який спорудили з допомогою тридцяти церковних громад району й на пожертви громадян, а працювали над проектом скульптор Петро Стаєр і головний архітектор району Любомир Новосілець.
Депутат Верховної Ради України Василь Пазиняк, голова Яворівської райдержадміністрації Микола Романюк, голова районної організації УСВА Мирон Дудич наголошували на тому, що пам’ять про мужніх земляків, які загинули на чужині, зберігатиметься на рідній землі. Голова Львівської обласної організації УСВА Михайло Магеровський зачитав звернення Сергія Червонописького до бойових побратимів Яворівщини.   – Минуло вже тридцять років, як поховала сина. Велика вдячність усім тим хлопцям, які повернулися додому живими з кривавої війни. Могила мого Романа завжди доглянута, не забувають вони і нас – рідних полеглих своїх бойових побратимів, – сказала мама загиблого Марія Василівна Курляк.
Упродовж багатьох літ Яворів був містом-гарнізоном, саме тут дислокувалася уславлена двадцять четверта Залізна дивізія, яка назавжди увійшла в історію Збройних Сил Радянського Союзу, а згодом й України. Тому невипадково пам’ятник на честь загиблих «афганців» встановлено біля військового містечка механізованої бригади, яка є правонаступницею уславленої дивізії.