Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

16.02.2013 під час зустрічі з ветеранами у рамках урочистостей до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Ви підтримали пропозицію ветеранських організацій щодо перевірки достовірності ветеранських посвідчень в Україні та сказали: “Надайте конкретну розгорнуту пропозицію для напрацювання цього механізму. Як ви розумієте, звичайно, у такій ситуації буде супротив з боку тих, хто вже до цього причетний і навіть організував свої структури. Ви маєте чітко усвідомлювати, що так просто воно не пройде. Відтак, потрібно, щоб були напрацьовані не просто пропозиції, а механізм реалізації. Думаю, що уряд її абсолютно підтримає”.
12.06.2013 у п. 4 ч. 2 Указу від № 329/2013 «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав» Президент України постановив: «Кабінету Міністрів України посилити контроль за встановленням особам статусу ветеранів війни».
22.10.2013 під час зустрічі міністра соціальної політики Наталії Королевської з ветеранами вивчались проблемні питання, зокрема про фальшивих ветеранів війни. Громадські ветеранські організації отримали запити повідомити про наявні проблемні питання до 14.11.2013.
Однак, головні проблемні питання ветеранів висвітлені ще 11 років тому 08.10.2002 у звіті колегії Рахункової палати під актуальною і сьогодні назвою «Фарисейський підхід до святої справи». Крім суто матеріальних питань у звіті йдеться про моральний аспект - відповідальність Кабінету Міністрів за створення «умов для надання статусу учасника бойових дій особам, які не брали безпосередньої участі у веденні бойових дій, що дискредитує положення Закону, який прийнято з метою сприяння формування в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів війни».
З 1998 по 2010 року я працював в органах внутрішніх справ в ГУ МВС України в Дніпропетровській області на посадах оперуповноваженого карного розшуку та УБОЗ, старшого інспектора відділу Укрбюро Інтерполу. У 2002 - 2006 роках тричі приймав участь в миротворчій місії ООН в Косово на різних посадах, зокрема, слідчого департаменту БОЗ та офіцера відділу аналітичної розвідки Головного штабу місії ООН в Косово. З 2008 по 2010 року приймав участь в миротворчій місії ООН у Судані на посаді контактного офіцера поліції в Департаменті Безпеки ООН. У 2003 році отримав статус ветерана війни–учасника бойових дій.
Після ветеранської акції протесту перед Верховною Радою 20. 09. 2011 у своєму зверненні до «бойових побратимів» - ветеранів війни голова Української Спілки ветеранів Афганістану С. В. Червонописький акцентував увагу на важливих питаннях, яким я присвятив останні 7 років свого життя та заради яких пожертвував свою успішну кар’єру в органах внутрішніх справ:
«– все разговоры с властью по согласованию законопроектов по социальным вопросам могут быть продолжены только после проведения органами власти ревизии всех категорий льготников с проверкой законности получаемых ими льгот;
– внесение в Уголовный кодекс Украины изменений статей о наказании лиц за использование недействительных, поддельных и незаконно полученных удостоверений, дающих право на получение льгот. Привлечение к уголовной ответственности должностных лиц, принимавших участие в фальсификации документов, дающих право на льготы и дополнительные выплаты…».
Питання про перереєстрацію та заміну посвідчень учасників бойових дій також піднімається на сайті УСВА у зв’язку з Указом Президента України від 12.06.2013 № 329/2013 «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав».
До повідомлення УСВА додана стаття «Сотні VIP-офіцерів МВС отримали “липовий” статус учасника бойових дійH» з сайту www.corruptua.org.ua. Вказана стаття складена на основі статті газети «Дзеркало тижня» від 30.08.2013 «Неизвестные герои украинской истории» і мого інтерв’ю кореспонденту цієї газети та Агентства журналістських розслідувань Максиму Шпаченку:
1B
Сім років тому у грудні 2006 року я вперше звернувся до голови тимчасової слідчої комісії Верховної Ради – народного депутата України В. Л. Сівковича про зловживання статусом ветерана війни - учасника бойових дій окремими працівниками МВС та про інші порушення закону в системі організації миротворчої діяльності.
Як кажуть, «Кому война, а кому мать родна!» Більше 10 років миротворчої діяльності України в гарячих точках світу, коли миротворці долали наслідки збройних конфліктів, окремі працівники МВС, СБУ та Збройних сил України масово «мародерствували», присвоюючи собі статус ветерана війни - учасника бойових дій шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення. Під надуманими приводами, зокрема з нагоди «медальних парадів» держслужбовці відвідували колишню Югославію та після одноденного перебування ставали учасниками бойових дій, хоча участі у бойових діях або миротворчих операціях не брали. До виявленої мною схеми масової фальсифікації причетні народні депутати, генерали, полковники та інші можновладці: Голова Верховної Ради VI скликання Литвин В. М., народний депутат генерал міліції Москаль Г. Г. (партія «Батьківщина»), народні депутати VI скликання генерал міліції Грицак В. М. («Партія Регіонів») та полковник міліції Куликов К. Б. (партія Кличка «УДАР»), засуджений екс-міністр Луценко Ю. В., керівник делегації МВС, члени якої відвідали Косово у 2005 році та після «медального параду» і «фуршету» стали ветеранами війни. Луценко Ю. В. несе відповідальність як керівник, якому я доповів рапортом про зловживання і який у відповідь наказав звільнити мене з органів внутрішніх справ.
23.02.2007 на засіданні Верховної Ради Цушко В. П. звітував про перші 100 днів своєї роботи на посаді міністра внутрішніх справ. Після звіту народний депутат ВРУ Чечетов М. В. запитав: «Правда ли, что в системе МВД участником боевых действий можно стать за 1 день?», на що Цушко В. П. відповів: «Мы расследуем случаи вылета сотрудников МВД за день, полетели в Косово, вручили награды, вернулись назад и получили участников боевых действий. Есть такие случаи. Я не буду озвучивать фамилии. Идет проверка, я думаю, что когда будет решение принято, вы получите эту информацию».
Рішення не прийняте до цього часу!!!
26.03.2007 отримав відповідь ДВБ МВС, у якій зазначалось: «...Iнформацiя щодо безпiдставного надання статусу учасника бойових дiй окремим працiвникам opгaнів внутрiшнiх справ пiдтвердилась.
З'ясовано, що командирами Спецiального миротворчого пiдроздiлy МВС України у Косово (колишня Союзна Республiка Югославiя) надавались представникам делегацiй МВС України довiдки iз завiдомо неправдивими вiдомостями щодо їх участi у проведеннi спецiальних операцiй в складі миротворчого підрозділу.
Вказанi документи послужили пiдставою для визнания ociб з числа делегацiй МВС України учасниками бойових дiй та незаконного надання передбачених законодавством пiльг, тобто в їх дiях вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України».
У 2007 році відповідні матеріали перевірки СВБ МВС надійшли до Генпрокуратури для розгляду у порядку ст. 97 КПК та долучені до кримінальної справи відносно Луценка Ю. В., а потім виділені в окрему кримінальну справу.
Протягом 7 років мною та громадськими організаціями «Асоціація соціальної підтримки і захисту співробітників спецслужб України «Співдружність», «Днепропетровская Русская Община» на адресу Генеральної прокуратури та Президента України направлені десятки скарг на бездіяльність Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ст. 21 Закону), які залишились без відповіді Генерального прокурора, його заступників та без доповіді Президенту України.
До скарг додавались публікації, складені зокрема на основі моїх інтерв’ю:
   1) «Как генерал Попов стал боевым», 09.05.2002, газета «2000»;
   2) «Герои фуршетов стали фронтовиками?», 21-27.09.2007, газета «2000»;
   3) «Фронтовики фуршетных войн. Часть 1», 17.12.2007, сайт Громадська прокуратура;     4) «Фронтовики фуршетных войн. Часть 2», 20.12.2007, сайт Громадська прокуратура;
5) «Фронтовики фуршетных войн. Часть 3», 05.02.2008, сайт Громадська прокуратура;
6) «Фронтовикам фуршетных войн большой привет из Косово!»,16.04.08,«Наше Дело»;
7) «Криминальные тайны милицейских миротворцев в Косово – о чем никогда не расскажет Луценко?», 25.03.2008, сайт «КРИК» (Криминал-Компромат), kompra.com.ua;
8) «Майор Бик: «Я давал взятку генералам», 22.12.2009, газета «Сегодня»;
9) Фрагмент інтерв’ю Луценка, 18.12.2010, газета «Зеркало недели» (Приступлюк «будучи в составе официальной делегации в зоне боевых действий в Косово, получил статус участника боевых действий, и это дало ему основания стать первоочередником»);
10) «Водієві Луценка дали квартиру поза чергою як учаснику бойових дій?», 07.10.2011, розділ Останні новини, Інформаційне агентство УНІАН;
11) «Свідок у справі Луценка заявив про вибіркове занесення його показань до протоколу допиту», 17.10.2011, Інформаційна агенція «ГолосUA» («Свідок додав, що в протокол, зокрема, не були внесені відповіді на питання … про статус учасника бойових дій Л. Преступлюка»).
Правова оцінка опублікованих резонансних фактів не зроблена.
Моя принципова позиція вимусила колишнього першого заступника Генпрокурора Кузьміна Р. Р. дати доручення, за яким 19.12.2011 мене прийняв начальник Головного управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ Курись А.С., якому я представив свої доводи про незаконну відмову в порушенні кримінальної справи про надання статусу учасника бойових дій окремим працівникам МВС, а також аргументував перспективу розслідування, майбутнього судового розгляду даної справи та готовність підтримати державне обвинувачення у суді у якості потерпілого. Курись А. С. погодився з моїми доводами, про що свідчать відповіді від 17.01.2012 № 17/2-31875-07 про скасування постанови слідчого Медведєва А. Г. про відмову в порушенні кримінальної справи та від 20.01.2012                № 17/1/2-17709-12 про порушення нової кримінальної справи за фактом службового підроблення, вчиненого службовими особами МВС.
Однак, розслідування кримінальної справи № 49-3379, порушеної 20.01.2012, свідомо затягувалося. За останній рік три (3) рішення прокуратури закрити кримінальне провадження № 42013110000000010 (за строками давності, за відсутністю складу злочину) скасовані Голосіївським та Печерським районними судами м. Києва за моїми скаргами (судові постанови додаються).
Рішення прокуратури свідчать про її злочинну змову з метою захисту фігурантів кримінального провадження від кримінального покарання. Навіть судові постанови про скасування рішень прокуратури та організацію досудового розслідування не виконуються.
Виконуючи свій обов’язок громадянина, внаслідок злочинної бездіяльності Генпрокуратури я звернувся за підтримкою безпосередньо до народу, як до вищої інстанції, у якості кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 27 (моя передвиборна програма додається).
Під час передвиборної роботи без будь-якої матеріальної підтримки, адміністративного та людського ресурсу, без доступу до ЗМІ я самостійно поширив 20 000 листівок з відповідною передвиборною програмою (ще 10 000 листівок поширили громадсько-політичні організації), 22.10.2012 звернувся з відео-виступом на Дніпропетровському обласному телебаченні (копія виступу записана на сайті: http://youtu.be/rptidgRurh4 , а під час виборів отримав підтримку 1292 виборців.
За підтримки патріотичних громадсько-політичних організацій вживаю усі можливі заходи для продовження інформування народу України про свавілля в правоохоронних органах та злочинну бездіяльність Генпрокуратури, а також для організації дієвих акцій, направлених на усунення від влади злочинців.
28.11.2012 газета «Лица» у номері 98 опублікувала статтю з моїм інтерв’ю «Спецназ» Верховной Рады и ГПУ», аналогічну статтю опублікував антикорупційний портал: http://job-sbu.org/spetsnaz-verhovnoy-radyi-i-gpu-samoprovozglashennyie-veteranyi.html
Дякую Вам за підтримку пропозиції ветеранських організацій щодо перевірки достовірності ветеранських посвідчень в Україні.
Ви просили ветеранів «надати конкретну розгорнуту пропозицію для напрацювання цього механізму».
Але такий механізм вже закладений у статті 21 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де зазначено: «Нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Закону усіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами».
Бездіяльність Генпрокуратури, її повна деградація та нездатність виконувати навіть судові постанови, її пряма підтримка фігурантів справи та відмова від захисту інтересів ветеранів війни у судах вимагає шукати альтернативні неординарні шляхи вирішення проблеми, розуміння якої відображена у Ваших словах: «…у такій ситуації буде супротив з боку тих, хто вже до цього причетний і навіть організував свої структури. Ви маєте чітко усвідомлювати, що так просто воно не пройде».
Для того, щоб вирішити проблему, необхідно дійти до її причини. Причиною деградації України є гуманітарна катастрофа, яка несе загрозу знищення нашого народу в мирний час без голоду, воєнних дій, епідемій або природних катаклізмів лише в результаті втрати моральних орієнтирів.
Соціальні пільги, які отримують ветерани війни – це лише матеріальна ознака шанобливого ставлення суспільства та вдячності держави за певні ратні заслуги. У неписаних нормах і традиціях нашого народу, який пережив страшну Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років та війну в Республіці Афганістан 1979-1989 років статус ветерана війни – це найвищий моральний орієнтир.
Справа про масові фальсифікації статусу ветеранів війни - учасників бойових дій вищими посадовцями МВС України, у тому числі міністрами, заступниками міністрів, начальниками департаментів, управлінь МВС та майже усім вищим керівним складом головного правоохоронного органу за останні 15 років за масштабами фальсифікацій та рівнем моральної шкоди не має аналогів за всю історію України. Адже вкрали не просто майно або гроші, а статус ветеранів війни, ціна якого – героїзм та самопожертва воїнів, які не повернулися з війни! Зловживання мають, насамперед, моральне значення і не вимірюються звичайними матеріальними цінностями. Після того, як Генпрокуратура, призначена для нагляду за законністю, підтримала фігурантів справи та фактично відкрито виступила проти самих ветеранів війни, статус ветеранів війни був остаточно нівельований, а разом з ним і мораль нашого народу.
Без відродження моралі у суспільстві та повернення вкраденого у ветеранів війни їхнього статусу проведення в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав, заходів по вшануванню учасників бойових дій, захисників Вітчизни, нарешті Великої Перемоги втрачає здоровий глузд, т.я. вшанування злочинців, які привласнили статус ветеранів війни – це блюзнірство, глум та ганьба, якої не знав світ!
На боротьбу з фальсифікаторами та їх захисниками в органах прокуратури я витратив 7 років свого життя. До 15 лютого – Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав залишилось лише 3 місяці. Необхідні надзвичайні заходи за підтримки держави. Звичайний механізм у такі стислі строки вже неефективний, а затягування вирішення зазначеної проблеми на віддалені строки призведе до необоротного процесу.
Уряду вже непотрібно розпочинати перевірку справжності статусу ветеранів війни в МВС, т.я. починаючи ще з 2006 року вона вже в основному проведена мною як ініціатором, самим МВС та Генпрокуратурою. Інформація про фальсифікації підтвердилася, про що свідчать матеріали кримінального провадження № 42013110000000010, фотокопії якого мною отримані під час судового розгляду в Печерському районному суді м. Києва у травні цього року. Результати перевірки підтверджуються:
наявними протоколами допиту фігурантів справи та свідків;
висновками та постановами Центральної комісії МВС України з розгляду питань, пов’язаних із встановленням статусу учасника бойових дій, затвердженими на підставі завідомо неправдивих, тобто недійсних довідок про відрядження до Косово у складі спеціального миротворчого підрозділу та участь у спеціальних бойових операціях, долучених до особистих рапортів фігурантів справи про визнання їх учасниками бойових дій;
наказами про відрядження фігурантів справи до Косово, їх повернення та висновками службового розслідування МВС;
постановами та процесуальними документами органів прокуратури;
постановами Голосіївського та Печерського районного судів м. Києва, іншими наявними у кримінальному провадженні та у мене особисто документами.

Фігуранти справи самі задокументували свої злочинні, і насамперед аморальні дії направлені проти святого статусу ветеранів війни. Однак, органи прокуратури стали на захист фігурантів справи, які займали або продовжують займати вищі державні посади, розслідування справи та її подальший судовий розгляд з метою притягнення до відповідальності винних осіб фактично заблокували та чинять тиск на ініціатора розслідування.
Як Ви зазначали, «учасники бойових дій завжди були і сьогодні залишаються прикладом мужності та відваги, людьми слова і честі». Не зважаючи на «супротив з боку тих, хто вже до цього причетний» я та окремі активні члени патріотичних громадських організацій продовжуємо працювати з метою повернення та захисту вкраденого статусу ветеранів війни. Але довести цю справу до суду, і насамперед до усього суспільства без підтримки держави неможливо.

Враховуючи викладене, прошу:

1. Забезпечити зустріч зі мною та представниками громадських організацій «Асоціація соціальної підтримки і захисту співробітників спецслужб України «Співдружність» і «Днепропетровская Русская Община» на особистому прийомі.
2. Доповісти Кабінету Міністрів України про наявну ситуацію та рівень гуманітарної катастрофи в Україні у зв’язку з втратою цінності статусу ветеранів війни.
3. Забезпечити максимально широке інформування суспільства України через засоби масової інформації, культурні та просвітницькі заклади про хід вирішення справи про повернення вкраденого статусу ветеранів війни з метою відновлення у суспільстві характерних нашому народу-Переможцю норм моралі, шанобливого ставлення до ветеранів війни, з якими пов’язані такі поняття, як «Честь, Гідність, Патріотизм, Вірність Обов’язку і Даному Слову».
ПРОПОНУЮ свою безпосередню участь в громадському обговоренні даної справи у засобах масової інформації у вигляді прес-конференцій, круглів столів, інтерв’ю з усіма причетними до справи особами.
Народний депутат Генадій Москаль дає чисельні інтерв’ю та свідчення про свою непричетність до фальсифікації статусу ветеранів війни, посилаючись на нібито замовний характер справи з боку діючого керівництва МВС або конкурентних політичних сил, але до суду з метою захисту своєї честі та гідності за 7 років жодного разу не звернувся, т.я. захищати йому там нічого. У справжнього бойового офіцера був і залишається лише один відомий спосіб захисти загублену честь і гідність.
Чи здатні на такий спосіб теперішні «бойові» офіцери?
- Напевно ні!
Чому?
- Втрачені основні моральні орієнтири! Гуманітарна катастрофа!
Іншим показовим прикладом є пояснювальна записка від 20.03.2007 під час службового розслідування фальшивого ветерана війни – начальника відділу Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України Місріханова Дмитра Місріхановича:
«Згідно з наказом МВС України я дійсно перебував 19 травня 2006 року у закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово.
За давністю часу подробиць перебування не пам’ятаю».
- Майже без коментарів: за 10 місяців подробиці перебування забулися!
Необхідні додаткові докази?
- Спитайте ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років або ветеранів війни в Афганістані 1979-1989 років про подробиці перебування на війні та що їм сниться кожної ночі!