Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

-   Лідіє Григорівно, критики нинішньої влади насамперед обурені тим, що наслідки кризи мають пожинати представники чи не найбільш вразливої категорії наших співвітчизників - пенсіонери. Наскільки це відповідає дійсності?
-   Криза так чи інакше торкнеться всіх. І як показує практика, вищі ризики існують для вразливих категорій населення, зокрема пенсіонерів, доходи яких напряму залежать від ситуації у державних фінансах. Хоча більшість заходів зазначеного закону зачіпають інтереси лише вузької категорії осіб - так званих спецпенсіонерів.
Відтепер нарахування їхніх пенсій буде здійснюватися у розмірі не 80%, а 70% від їхнього заробітку, тобто їхні пенсії автоматично зменшаться на 10%. Це стосуватиметься тільки нових пенсіонерів, тих, хто буде оформляти пенсію вже після ухвалених змін.
За даними Міністерства фінансів, очікується, що до кінця року дія цієї норми стосуватиметься З 328 осіб. Це дасть можливість зекономити державному бюджету майже 10,7 млн. грн.
Інша новація стосується вже «старих» спецпенсіонерів, які вийшли на заслужений відпочинок ще до набуття чинності пенсійної реформи (тобто до 1 жовтня 2011 р.у), і тому на них не поширилося обмеження максимального розміру виплат. Для них запроваджується оподаткування надвисоких сум - виплати, вищі за 10 тис. грн., підлягатимуть оподатковуванню.
-   І багато таких пенсіонерів?
-   Знову ж таки, за даними Мінфіну, кількість пенсіонерів із пенсіями понад 10 тис. грн. сягає майже 5 тисяч. В основному це колишні народні депутати, прокурори, судді, військові генерали. Відтепер усі вони платитимуть податки.
Пенсійний фонд у них буде податковим агентом і вираховуватиме відповідно до Податкового кодексу податки із суми пенсії, що перевищує 10 тис. грн.
-   За якою шкалою відбуватиметься оподаткування?
-   Місячні виплати будуть оподатковуватися за ставкою 15% - якщо сума перевищення залишається у межах 10 мінімальних зарплат, а з вищої суми - за ставкою 17%.
Окрім того, за підсумками податкового року ще буде робитися перерахунок загального річного доходу за прогресивною шкалою.
Зазвичай у народних депутатів пенсії в розмірі 14-15 тис. грн., а от пенсій розміром понад 20 тисяч справді в Україні небагато.
-   Отже, йдеться про доволі обмежене коло осіб?
-   Звичайно. Як на мене, оподаткування високих пенсій створює й чимало проблем.
По-перше, зросте навантаження на працівників Пенсійного фонду, які змушені будуть взяти на себе ще одну додаткову функцію із нарахування податку.
Та й пенсіонерам - зайвий клопіт, бо змушені будуть за підсумками року подавати до податкової свої декларації.
На мою думку, набагато ефективніше міг би спрацювати захід щодо поширення обмеження максимального розміру пенсій на всіх без винятку пенсіонерів - як нових, так і старих. Це і в адміністративному плані було б доцільніше, і більш справедливо по відношенню до решти пенсіонерів, чиї пенсії є занадто малими.
-   Але ж за вітчизняним законодавством нові закони не мають зворотної сили!
-   Все це так, проте в дуже багатьох країнах, коли запроваджуються такі жорсткі обмежувальні санкції, то вони стосуються всіх абсолютно.
-   Звідки взялася сума в 10 тис. грн., вона прив'язана якось до мінімальних стандартів?
-   Ні, ця сума зафіксована саме у грошовому еквіваленті і не прив'язана до мінімальних пенсій чи прожиткового мінімуму.
-   Ми вже мали прецедент, коли не так давно судді оскаржили в Конституційному Суді рішення про обмеження їхніх пенсій 10-ма прожитковими мінімумами. Чи не станеться чогось схожого тепер?
-   У нас усе може бути. Тим більше, що бачимо, наскільки Конституційний Суд пристосовується до поточної влади та проявляє «гнучкість». Корпоративний інтерес у них завжди вищий. Тому й кажу, що все може бути.
Але ж навіть те, що обмеження скасовували, без відповідних коштів працювати не буде. Якщо не будуть закладені в бюджет відповідні кошти, то все одно нічого не зміниться.
У нас так законодавство побудоване, що якщо КС скасовує якісь обмеження, вони не мають прямої дії для Мінфіну, уряду чи парламенту. Для того, щоб поновилося фінансування, слід внести відповідні корективи на законодавчому рівні.
-   Яких саме спецпенсіонерів стосуватиметься новий принцип нарахування пенсій?
-   Пенсії, що нараховуватимуть не із 80, а з 70% заробітних плат, будуть у тих, хто піде на пенсію відповідно до закону «Про державну службу» та прирівняних до них осіб. Це журналісти державних ЗМІ, представники місцевого самоврядування, помічники-консультанти народних депутатів, судові експерти, митники, службовці Нацбанку. Окрім того, таке обмеження стосуватиметься й прокурорів, судців, народних депутатів та військовослужбовців, тобто всіх, хто служить державі.
-   Отже, «затягти паски» мають лише спецпенсіонери?
-   На жаль, ні. У нинішньому році «заморожено» всі прожиткові мінімуми і всі мінімальні стандарти. Тобто, мінімальна пенсія протягом року змінюватися не буде, відповідно не будуть перераховуватися й пенсії.
І це стосується абсолютно всіх: тих, хто живе на мінімальну пенсію, і тих, хто отримує більше. Проте, якщо згадати, то й торік прожитковий мінімум теж не переглядався. Тільки з 1 грудня він був підвищений, але за політичними подіями ніхто цього й не помітив.
Щоправда, Уряд запевняє, що буде включено помісячну індексацію відповідно до фактичного зростання цін. Але це неповне відшкодування. Коли індексація здійснюється на фактичну інфляцію, то завжди є відставання купівельної спроможності.
Тобто спочатку зростають ціни, а вже потім на відповідний відсоток підвищується пенсія. Люди зазвичай отримують пенсію на початку місяця і мусять жити на ці гроші цілий місяць, а ціни зростають щодня. До того ж, загальний індекс інфляції не враховує специфіку потреб пенсіонерів та структуру їхніх споживчих витрат.
Уряд прогнозує, що інфляція цьогоріч становитиме 12-14%. Мені здається, вона буде набагато більшою. Планується різке підвищення житлово-комунальних тарифів.
Вже зараз на третину зріс курс долара та євро, відповідно подорожчає й увесь імпорт. Поки що такий «скачок» ми не сильно відчуваємо, бо залишки товарів ще є. Неодмінно дорожчатимуть ліки, що також напряму торкнеться пенсіонерів.
-   Ми заговорили про долари, з купівлі яких Пенсійний фонд також сподівається отримати відповідний зиск. Але ж це ми вже проходили, а потім скасовували.
-   Нагадаю, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з деяких видів господарських операцій, включаючи операції купівлі-продажу валюти юридичними та фізичними особами (незалежно від форми - готівкової чи безготівкової), було запроваджено у листопаді 1998 р. як тимчасовий захід для погашення заборгованості з виплати пенсій.
Однак і після погашення заборгованості з виплати пенсій дія цих положень щороку продовжувалася законами про державний бюджет.
З початку 2008 р. збір з операцій купівлі-продажу валюти застосовувався лише до безготівкових операцій, а в січні 2011 р. пенсійний збір з валютних операцій було скасовано зовсім.
Неодноразово змінювалась і ставка збору з операцій купівлі-продажу валюти. До 2006 р. вона становила 1,5%, потім поступово скорочувалась: у 2006-му - до 1,3%, у 2007-му - 1 %, 2008-му - 0,5%, а з 2009-го - 0,2%.
Новітні зміни передбачають запровадження з 1 квітня збору з операцій з купівлі іноземної валюти у безготівковій та/або готівковій формі юридичними та фізичними особами в розмірі 0,5% від суми операції.
У Мінфіні очікують надходження цього збору в сумі 9,1 млрд. грн., тобто понад 70% загальних надходжень зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, до яких ще належить збір з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, збір під час набуття права власності на легкові автомобілі та збір із операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна.
Хочу наголосити, т.зв. валютний збір вводиться не на продаж, а тільки на купівлю. Тобто, якщо ви здаєте долари, то з вас не братимуть жодного збору.
Як на мене, не факт, що люди масово кинуться в «обмінники», оскільки доходи населення у нинішньому році не надто дозволятимуть їм це робити.
-   Уряд запропонував відповідні новації й щодо справляння єдиного соціального внеску, кошти з якого перерозподіляються до всіх загальнодержавних страхових фондів. У чому полягають такі зміни?
-   Відсоток відрахувань до Фонду соціального страхування на випадок безробіття практично зменшується наполовину, але ці суми відповідно зараховуватимуться до ПФ.
Пенсійному фонду ніби добре, такі гроші йому не завадять. Але що буде з Фондом соціального страхування на випадок безробіття?
У нас економічна криза, будуть закриватися підприємства, звільнятимуться працівники, очікується скорочення у силових структурах, на державній службі та у місцевому самоврядуванні.
Усі ці вивільнені люди відразу звернуться по допомогу в державну службу зайнятості. Отже, видатки із цього фонду зростуть дуже швидко.
-   Хоча про це не надто гучно говорили, але у фонді на випадок безробіття останнім часом був профіцит. Можливо, виходили із цього?
-   Справді, складається враження що цей фонд трохи жирує.
Приблизно 15% їхніх видатків йде на утримання державної служби зайнятості, тобто на зарплату працівників, оплату комунальних послуг, утримання офісів та інше. Треба мати на увазі, що ця структура не бере жодної копійки з державного бюджету.
-   А загалом, чи зростає навантаження від соціальних внесків на наші зарплати?
-   Ні, для працівника і роботодавця це буде не відчутно. Суми внесків просто перерозподілили між фондами.
Забрали кошти у страхування на безробіття і невелику частку у Фонду з тимчасової втрати працездатності, з якого платяться лікарняні та фінансуються оздоровчі заходи. Можна очікувати, що в цьому році буде скорочено програми з оздоровлення, менше купуватимуть путівок у санаторії.
А додали кошти ПФ(+1,1%)та чомусь трохи на страхування від нещасних випадків на виробництві.
-   Які ще резерви, на Вашу думку, слід задіяти Уряду, щоб наповнити коштами Пенсійний фонд?
-   Рецепт тільки один - повинна зростати зайнятість, потрібно створювати робочі місця і платити зарплату «по-білому».
Щоб з'явилися гроші, має оживати економіка - треба, щоб працювали установи, заводи, підприємства, надавалися послуги.
Воєнна служба відволікає людей від економічної діяльності.
Окрім того, значна кількість людей продовжує працювати на базарах, але ніхто ними не переймається і не дбає про те, щоб повернути їх у реальний сектор економіки.
-   Були навіть побоювання, що частина пенсіонерів перестане працювати, оскільки з'явилась загроза, що їх пенсії буде наполовину «зрізано». Схоже, Мінфін відмовився від цієї ідеї.
-   Це добре, що Уряд вирішив дослухатися до думки громадськості, ЗМІ та експертів. Адже йшлося про загрозу звільнення трьох мільйонів працюючих пенсіонерів, чиї робочі місця, як правило, не приваблюють молодь.
Таким чином ми б ще більше заганяли людей у тіньовий сектор. Постраждав би не лише Пенсійний фонд, а й державний бюджет. Втрати могли б бути набагато більші, аніж економія.
Звичайно, даремно сподіватися, що антикризові заходи уряду будуть підтримані більшістю громадян «на ура».
Проте, заради справедливості, маємо усвідомлювати, що ціна таких вимушених кроків могла б бути ще вищою, якби ми не запровадили у 2011 році пенсійну реформу, зокрема підвищення пенсійного віку.
Насправді, зараз це дуже сильно рятує ситуацію, бо зменшує навантаження на пенсійну систему та платників внесків. Тому навіть за таких важких умов Уряд може провести індексацію пенсій.
Обсяг соцвиплат у першому кварталі зріс майже до 64 млрд. грн.
«Загальна сума витрат на пенсійні та інші заплановані виплати в січні-березні 2014 р. становила 63,7 млрд. грн., що на 1,5 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Пенсії призначено 108,4 тис. громадян, а 139 тис. працюючих пенсіонерів проведено перерахунок пенсій», - повідомили в Пенсійному фонді України (ПФ).
Довідково
Крім того, в ПФ підкреслили, що пенсіонери, які переїхали з Криму, також отримують пенсії.
З 24 березня до органів відомства звернулися 1416 громадян із проханням організувати їм пенсійні виплати за новим місцем проживання.
Раніше Міністр соціальної політики Людмила Денісова зазначала, що найближчим часом Уряд прийме постанову, відповідно до якої буде проведено індексацію пенсій, оскільки на сьогоднішній день інфляція становить 3%.