Напередодні старту чергової хвилі мобілізації в Україні та з її початком серед читацьких звернень до редакції газети побільшало запитань на тему соціального та правового захисту осіб, які беруть та братимуть участь у проведенні антитерористичної операції на сході України. Аби отримати компетентні відповіді на актуальні запитання читачів, ми звернулися до фахівців відділу юридичної експертизи та методологічної роботи управління правового забезпечення генерального штабу збройних сил України.
— Призвані до лав Збройних Сил України по мобілізації військові пенсіонери під час проходження служби отримують грошове утримання та пенсію?
— У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 № 111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» грошове забезпечення зазначеній категорії військовослужбовців виплачується у порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Згідно з вимогами частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення цих осіб зі служби виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється в розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період.
— Яке покарання відповідно до чинного законодавства передбачене для громадян, які ухиляються від призову до війська по мобілізації?
— Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
— Хто має право на звільнення від мобілізації?
— Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання та інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
— Які соціальні права гарантує закон призваним до лав Збройних Сил України по мобілізації військовослужбовцям та членам їхніх сімей?
— Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого на них поширюються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їхнього страхового стажу,
стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення, охорону здоров’я та безоплатне лікування.
— Який порядок набуття учасниками АТО статусу учасника бойових дій?
— Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі — Порядок).
У відповідності до пункту 2 Порядку статус учасника бойових дій надається:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є:
документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їхнього перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження.
Згідно із вимогами пунктів 5, 6, 7 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі — міжвідомча комісія). Для надання статусу учасника бойових дій відповідним особам командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за відповідною формою та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.
— Які виплати мають право отримати поранені військовослужбовці-учасники АТО, інваліди?
— У відповідності до пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
(ТАБЛИЦЯ в номері «НА» за 27.09. 2014, стор. 6)
— Якими правами можуть користуватися члени сімей загиблих військовослужбовців?
— Відповідно до статей 10 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону надаються зокрема такі пільги:
безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості санаторно-курортного лікування;
50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-відсоткова знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалюваної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);
50-відсоткова знижка вартості палива, зокрема рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
використання чергової щорічної відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов’язані надавати допомогу інвалідам війни і сім’ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних житлових будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 відсотків від тарифів вартості основних та 50 відсотків — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів;
вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Встановити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
— Чи мають право на переоформлення пенсії батьки загиблих військовослужбовців, і який механізм, які документи необхідно представити і до кого звертатися?
— Першого січня поточного року набрав чинності Закон України від 20.05.2014 №1274-VII «Про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до внесених змін членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, що мають право на пенсію за цим законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), — 70 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 відсотків на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Також пунктом 2 розділу Перехідних положень закону встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.
Пунктом 3 Перехідних положень закону визначено завдання Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання цим законом чинності забезпечити проведення перерахування раніше призначених пенсій відповідно до пункту 2 цього розділу.
— Які права мають учасники АТО (учасники бойових дій) під час вступу до вищих навчальних закладів?
— Пунктом 22 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.
— Чи передбачено законодавством присвоєння військового звання для учасників АТО на ступінь вище?
— З метою заохочення військовослужбовців, які залучаються до проведення антитерористичної операції, Президентом України видано Указ від 19.05.2014 № 480 «Про заохочення військовослужбовців — учасників антитерористичної операції», згідно з яким зокрема Міністерству оборони України дозволено під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення військовослужбовцям — учасникам антитерористичної операції чергові військові звання до полковника (капітана
1 рангу) включно незалежно від обійманої посади та строків вислуги у відповідному званні.
Додатково інформуємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального захисту осіб, які добровільно захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (р.н. 1056 від 27.11.2014).
Зазначеним проектом Закону пропонується:
передбачити в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» право на визнання учасниками бойових дій для добровольців, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, поширивши таким чином на зазначених осіб дію гарантій соціального захисту, передбачених цим Законом;
поширити дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності на добровольців, які здійснювали захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, та були визнані учасниками бойових дій;
передбачити для добровольців, визнаних учасниками бойових дій, переважне право на укладення контракту на проходження військової служби.
— У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 № 111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» грошове забезпечення зазначеній категорії військовослужбовців виплачується у порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Згідно з вимогами частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення цих осіб зі служби виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється в розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період.
— Яке покарання відповідно до чинного законодавства передбачене для громадян, які ухиляються від призову до війська по мобілізації?
— Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
— Хто має право на звільнення від мобілізації?
— Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання та інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
— Які соціальні права гарантує закон призваним до лав Збройних Сил України по мобілізації військовослужбовцям та членам їхніх сімей?
— Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого на них поширюються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їхнього страхового стажу,
стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення, охорону здоров’я та безоплатне лікування.
— Який порядок набуття учасниками АТО статусу учасника бойових дій?
— Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі — Порядок).
У відповідності до пункту 2 Порядку статус учасника бойових дій надається:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є:
документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їхнього перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень), а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження.
Згідно із вимогами пунктів 5, 6, 7 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі — міжвідомча комісія). Для надання статусу учасника бойових дій відповідним особам командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за відповідною формою та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.
— Які виплати мають право отримати поранені військовослужбовці-учасники АТО, інваліди?
— У відповідності до пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
(ТАБЛИЦЯ в номері «НА» за 27.09. 2014, стор. 6)
— Якими правами можуть користуватися члени сімей загиблих військовослужбовців?
— Відповідно до статей 10 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону надаються зокрема такі пільги:
безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості санаторно-курортного лікування;
50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-відсоткова знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалюваної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);
50-відсоткова знижка вартості палива, зокрема рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
використання чергової щорічної відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються житловою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов’язані надавати допомогу інвалідам війни і сім’ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних житлових будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років, починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 відсотків від тарифів вартості основних та 50 відсотків — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів;
вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога в розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Встановити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 20 частини першої цієї статті надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
— Чи мають право на переоформлення пенсії батьки загиблих військовослужбовців, і який механізм, які документи необхідно представити і до кого звертатися?
— Першого січня поточного року набрав чинності Закон України від 20.05.2014 №1274-VII «Про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до внесених змін членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, що мають право на пенсію за цим законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), — 70 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 відсотків на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.
Також пунктом 2 розділу Перехідних положень закону встановлено, що особи, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень цього закону.
Пунктом 3 Перехідних положень закону визначено завдання Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання цим законом чинності забезпечити проведення перерахування раніше призначених пенсій відповідно до пункту 2 цього розділу.
— Які права мають учасники АТО (учасники бойових дій) під час вступу до вищих навчальних закладів?
— Пунктом 22 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.
— Чи передбачено законодавством присвоєння військового звання для учасників АТО на ступінь вище?
— З метою заохочення військовослужбовців, які залучаються до проведення антитерористичної операції, Президентом України видано Указ від 19.05.2014 № 480 «Про заохочення військовослужбовців — учасників антитерористичної операції», згідно з яким зокрема Міністерству оборони України дозволено під час проведення антитерористичної операції присвоювати в порядку заохочення військовослужбовцям — учасникам антитерористичної операції чергові військові звання до полковника (капітана
1 рангу) включно незалежно від обійманої посади та строків вислуги у відповідному званні.
Додатково інформуємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального захисту осіб, які добровільно захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (р.н. 1056 від 27.11.2014).
Зазначеним проектом Закону пропонується:
передбачити в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» право на визнання учасниками бойових дій для добровольців, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, поширивши таким чином на зазначених осіб дію гарантій соціального захисту, передбачених цим Законом;
поширити дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності на добровольців, які здійснювали захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, та були визнані учасниками бойових дій;
передбачити для добровольців, визнаних учасниками бойових дій, переважне право на укладення контракту на проходження військової служби.
Матеріали сторінок підготувала Світлана ЯРОВА,
«Народна армія»
28.01.2014
«Народна армія»
28.01.2014