З 18 березня в Україні почалася демобілізація, в ході якої в запас будуть звільнені більше 35 тисяч військовослужбовців. Багато з них з нетерпінням чекають можливості знову опинитися вдома з родинами. Водночас держава докладає чимало зусиль, аби безболісно повернути своїх захисників до мирного життя.
Переважне право на працевлаштування
Нещодавно Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації». Цим документом врегульовується широке коло питань соціального захисту громадян, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації. Зокрема в ньому йдеться про пільги демобілізованим військовослужбовцям.
За роз’ясненням одного з авторів цього закону, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань Національної безпеки і оборони народного депутата Івана Вінника, насамперед законом врегульоване питання щодо працевлаштування демобілізованих осіб. Повернувшись додому та звернувшись до центрів зайнятості, відтепер військовослужбовці матимуть перевагу в першочерговому отриманні робочого місця. При цьому військовий, який бере участь у конкурсі на державну службу, має можливість скористатися переважним правом на працевлаштування при врахуванні певних критеріїв.
За словами народного депутата Івана Вінника, також врегульоване питання щодо збереження робочого місця за громадянином на час його мобілізації. При цьому для нього передбачена щомісячна компенсація у розмірі середньої заробітної плати. У випадках, коли компанії скорочують кількість робочих місць у зв’язку зі складною економічною ситуацією, військовослужбовцям надається певний імунітет та право бути скороченими в останню чергу.
— Якщо керівники приватних компаній не виконують норми закону та відмовляють демобілізованим хлопцям у поверненні на те робоче місце, з якого вони пішли на фронт, то в таких випадках застосовується стала судова практика трудових спорів, які регулюються Кодексом законів про працю України, — розповідає Іван Вінник. — Зазвичай у таких ситуаціях суди стають на бік звільненого працівника, тож така людина буде поновлена на посаді з відповідними повноваженнями. Окрім цього, час перебування працівника на фронті враховується в робочий стаж, який буде взятий до уваги при розрахунку пенсій, зокрема і пільгових.
Також збільшено термін зберігання робочого місця за мобілізованим військовослужбовцем або призваного на строкову службу з 12 до 18 місяців з відповідною компенсацією щомісячної середньої заробітної плати.
Відповідно до Кодексу законів про працю України всі працівники мають право на щорічну відпустку. Зараз військовослужбовець, який відслужив в армії, захищаючи Україну, може розраховувати на відпустку, враховуючи й термін перебування у розпорядженні військової частини.
— Сьогодні держава має подбати про людей, які звільняються, чим їх зайняти. Протягом року вони знаходилися зовсім в інших життєвих умовах, стикалися з ризиками. Повернувшись до мирного життя, вони можуть відчути себе непотрібними суспільству, чого неможна допустити. Тому суспільство і законодавець мають подбати про те, як працевлаштувати цих осіб, щоб надана робота була цікавою та емоційно привабливою, враховуючи їхній досвід та інтереси, — зазначає Іван Вінник. — Вважаю, що залучення цих осіб зокрема до складу патрульної міліції, є дуже вдалою. Ми будемо її опрацьовувати та пропонувати відповідні зміни до законодавства.
Зона АТО — не схованка від люстрації
Лунає чимало викликів щодо перегляду порядку надання статусу учасників бойових дій. Зокрема йдеться про те, що на сьогодні багато високопосадовців отримали цей статус без участі в боях.
— З метою уникнення застосування по відношенню до деяких держслужбовців норм закону про очищення влади вони їздили на
одну-дві доби в зону АТО, зокрема в ті міста, в яких уже давно не ведуться бойові дії, та отримували статус УБД. Тим самим уникали дії закону про люстрацію. І це при тому, що люди, які дійсно потребують присвоєння цього статусу, на практиці стикаються з чималими проблемами при його отриманні. Тому ми як профільний комітет, звертаємо увагу Кабміну міжвідомчої комісії на те, щоб не допускати таких випадків. Незабаром, сподіваюся, представник нашого комітету буде членом цієї комісії, тож ми на рівні парламентського контролю будемо робити все, щоб такі ганебні випадки більше не траплялися, — зазначив народний депутат.
Статус УБД для добровольців
Окрім цього, віднині законодавчо врегульоване питання щодо набуття відповідного статусу добровольцями. Тобто тими, хто прийшов на фронт добровільно, а потім легалізувався у склад військових формувань, які входять до Міноборони або Нацгвардії.
— Відповідним законом також врегульовано право осіб, які не увійшли в офіційні формування. Наприклад, в нас є добровільне воєнізоване об’єднання Добровольчий український корпус, який відзначився при захисті донецького аеропорту. Чимало бійців цього підрозділу, який не увійшов у склад офіційних формувань, загинули чи поранені, стали інвалідами І, ІІ груп. При цьому держава добре розуміє необхідність поширення соціального захисту й на це коло осіб. Адже згідно зі статтею
17 Конституції України захист держави та її кордонів є справою всього українського народу. Тому в цьому випадку не можна відокремлювати, була ця людина у складі військового формування чи ні.
Щоб надати добровольцям, які не легалізувалися через Міноборони чи Нацгвардію, відповідний статус та соціальний захист, є певна процедура, яка вже прописана в законі. Для цього необхідні документ від органу військового керівництва, в координації з яким діяли ці добровольці, та свідчення двох осіб з числа тих військовослужбовців, які офіційно брали участь у спільній операції з добровольцями. Це буде достатнім пакетом документів для того, щоб звертатися в міжвідомчу комісію і отримати статус учасника бойових дій і весь пакет соціальних пільг.
Земельні ділянки для захисників Вітчизни
На сьогодні учасники АТО мають право на отримання земельної ділянки в межах своєї реєстрації або забезпечення квартирою в межах міста. Окрім цього, в бюджеті Міноборони виділено майже 1,5 млрд гривень на будівництво нового житла. Проте для вирішення всіх виниклих проблемних питань цього недостатньо. Комітетом Нацбезпеки відпрацьовано декілька запитів для Міноборони, зокрема щодо об’єктів незавершеного будівництва, що перебувають на балансі Міноборони України та будуть вводитися в експлуатацію. Окрім цього, представниками профільного комітету ініційовано питання щодо врахування ситуації, що склалася на ринку нерухомості, коли багато з будівельних компаній на сьогодні знаходяться у вкрай скрутному становищі, та розглянути можливість викупу зі знижкою житла замість того, щоб будувати нове. Ці питання вивчатимуться на рівні профільного комітету та надаватимуться відповідні рекомендації Міністерству оборони України.
Пріоритети — військовому резерву
Верховна Рада України ухвалила Закон про формування військового резерву в особливий період. Зокрема йдеться про військовий резерв першої черги, який у разі ескалації військових дій буде пріоритетним при оголошенні мобілізації. Адже це найбільш боєздатні підрозділи з фаховими та навченими воїнами, які мають досвід бойових дій. Також до цього резерву належить категорія тих військовослужбовців, які нещодавно завершили строкову службу та отримали відповідний фах щодо застосування наявної техніки та зброї. У військкоматах будуть створені відповідні бази даних і саме цих людей у разі ескалації конфлікту будуть у першу чергу залучати для оборони держави.
Передбачається, що серед них буде багато добровольців, що дозволить ефективно провести мобілізацію. На глибоке переконання фахівців, насамперед треба залучати саме тих людей, які свідомо хочуть захищати свободу та незалежність країни.
— Я впевнений, що серед 35 тисяч демобілізованих буде чимала кількість тих, хто знову готовий стати на захист країни у разі ескалації. Ефективніше буде застосовувати саме ці підрозділи, — зазначив Іван Вінник.
Окрім цього, народний депутат зазначив, що до цього законодавчо не було врегульовано термін часу, через який можна залучати демобілізовану особу знову до війська.
— Проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо служби у військовому резерві в особливий період встановлюється термін у 6 місяців, протягом яких людину не можна буде призивати, — зазначив народний депутат. Втім допускається призов на службу поза цим терміном на добровільних засадах.
Переважне право на працевлаштування
Нещодавно Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації». Цим документом врегульовується широке коло питань соціального захисту громадян, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв’язку з оголошенням демобілізації. Зокрема в ньому йдеться про пільги демобілізованим військовослужбовцям.
За роз’ясненням одного з авторів цього закону, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань Національної безпеки і оборони народного депутата Івана Вінника, насамперед законом врегульоване питання щодо працевлаштування демобілізованих осіб. Повернувшись додому та звернувшись до центрів зайнятості, відтепер військовослужбовці матимуть перевагу в першочерговому отриманні робочого місця. При цьому військовий, який бере участь у конкурсі на державну службу, має можливість скористатися переважним правом на працевлаштування при врахуванні певних критеріїв.
За словами народного депутата Івана Вінника, також врегульоване питання щодо збереження робочого місця за громадянином на час його мобілізації. При цьому для нього передбачена щомісячна компенсація у розмірі середньої заробітної плати. У випадках, коли компанії скорочують кількість робочих місць у зв’язку зі складною економічною ситуацією, військовослужбовцям надається певний імунітет та право бути скороченими в останню чергу.
— Якщо керівники приватних компаній не виконують норми закону та відмовляють демобілізованим хлопцям у поверненні на те робоче місце, з якого вони пішли на фронт, то в таких випадках застосовується стала судова практика трудових спорів, які регулюються Кодексом законів про працю України, — розповідає Іван Вінник. — Зазвичай у таких ситуаціях суди стають на бік звільненого працівника, тож така людина буде поновлена на посаді з відповідними повноваженнями. Окрім цього, час перебування працівника на фронті враховується в робочий стаж, який буде взятий до уваги при розрахунку пенсій, зокрема і пільгових.
Також збільшено термін зберігання робочого місця за мобілізованим військовослужбовцем або призваного на строкову службу з 12 до 18 місяців з відповідною компенсацією щомісячної середньої заробітної плати.
Відповідно до Кодексу законів про працю України всі працівники мають право на щорічну відпустку. Зараз військовослужбовець, який відслужив в армії, захищаючи Україну, може розраховувати на відпустку, враховуючи й термін перебування у розпорядженні військової частини.
— Сьогодні держава має подбати про людей, які звільняються, чим їх зайняти. Протягом року вони знаходилися зовсім в інших життєвих умовах, стикалися з ризиками. Повернувшись до мирного життя, вони можуть відчути себе непотрібними суспільству, чого неможна допустити. Тому суспільство і законодавець мають подбати про те, як працевлаштувати цих осіб, щоб надана робота була цікавою та емоційно привабливою, враховуючи їхній досвід та інтереси, — зазначає Іван Вінник. — Вважаю, що залучення цих осіб зокрема до складу патрульної міліції, є дуже вдалою. Ми будемо її опрацьовувати та пропонувати відповідні зміни до законодавства.
Зона АТО — не схованка від люстрації
Лунає чимало викликів щодо перегляду порядку надання статусу учасників бойових дій. Зокрема йдеться про те, що на сьогодні багато високопосадовців отримали цей статус без участі в боях.
— З метою уникнення застосування по відношенню до деяких держслужбовців норм закону про очищення влади вони їздили на
одну-дві доби в зону АТО, зокрема в ті міста, в яких уже давно не ведуться бойові дії, та отримували статус УБД. Тим самим уникали дії закону про люстрацію. І це при тому, що люди, які дійсно потребують присвоєння цього статусу, на практиці стикаються з чималими проблемами при його отриманні. Тому ми як профільний комітет, звертаємо увагу Кабміну міжвідомчої комісії на те, щоб не допускати таких випадків. Незабаром, сподіваюся, представник нашого комітету буде членом цієї комісії, тож ми на рівні парламентського контролю будемо робити все, щоб такі ганебні випадки більше не траплялися, — зазначив народний депутат.
Статус УБД для добровольців
Окрім цього, віднині законодавчо врегульоване питання щодо набуття відповідного статусу добровольцями. Тобто тими, хто прийшов на фронт добровільно, а потім легалізувався у склад військових формувань, які входять до Міноборони або Нацгвардії.
— Відповідним законом також врегульовано право осіб, які не увійшли в офіційні формування. Наприклад, в нас є добровільне воєнізоване об’єднання Добровольчий український корпус, який відзначився при захисті донецького аеропорту. Чимало бійців цього підрозділу, який не увійшов у склад офіційних формувань, загинули чи поранені, стали інвалідами І, ІІ груп. При цьому держава добре розуміє необхідність поширення соціального захисту й на це коло осіб. Адже згідно зі статтею
17 Конституції України захист держави та її кордонів є справою всього українського народу. Тому в цьому випадку не можна відокремлювати, була ця людина у складі військового формування чи ні.
Щоб надати добровольцям, які не легалізувалися через Міноборони чи Нацгвардію, відповідний статус та соціальний захист, є певна процедура, яка вже прописана в законі. Для цього необхідні документ від органу військового керівництва, в координації з яким діяли ці добровольці, та свідчення двох осіб з числа тих військовослужбовців, які офіційно брали участь у спільній операції з добровольцями. Це буде достатнім пакетом документів для того, щоб звертатися в міжвідомчу комісію і отримати статус учасника бойових дій і весь пакет соціальних пільг.
Земельні ділянки для захисників Вітчизни
На сьогодні учасники АТО мають право на отримання земельної ділянки в межах своєї реєстрації або забезпечення квартирою в межах міста. Окрім цього, в бюджеті Міноборони виділено майже 1,5 млрд гривень на будівництво нового житла. Проте для вирішення всіх виниклих проблемних питань цього недостатньо. Комітетом Нацбезпеки відпрацьовано декілька запитів для Міноборони, зокрема щодо об’єктів незавершеного будівництва, що перебувають на балансі Міноборони України та будуть вводитися в експлуатацію. Окрім цього, представниками профільного комітету ініційовано питання щодо врахування ситуації, що склалася на ринку нерухомості, коли багато з будівельних компаній на сьогодні знаходяться у вкрай скрутному становищі, та розглянути можливість викупу зі знижкою житла замість того, щоб будувати нове. Ці питання вивчатимуться на рівні профільного комітету та надаватимуться відповідні рекомендації Міністерству оборони України.
Пріоритети — військовому резерву
Верховна Рада України ухвалила Закон про формування військового резерву в особливий період. Зокрема йдеться про військовий резерв першої черги, який у разі ескалації військових дій буде пріоритетним при оголошенні мобілізації. Адже це найбільш боєздатні підрозділи з фаховими та навченими воїнами, які мають досвід бойових дій. Також до цього резерву належить категорія тих військовослужбовців, які нещодавно завершили строкову службу та отримали відповідний фах щодо застосування наявної техніки та зброї. У військкоматах будуть створені відповідні бази даних і саме цих людей у разі ескалації конфлікту будуть у першу чергу залучати для оборони держави.
Передбачається, що серед них буде багато добровольців, що дозволить ефективно провести мобілізацію. На глибоке переконання фахівців, насамперед треба залучати саме тих людей, які свідомо хочуть захищати свободу та незалежність країни.
— Я впевнений, що серед 35 тисяч демобілізованих буде чимала кількість тих, хто знову готовий стати на захист країни у разі ескалації. Ефективніше буде застосовувати саме ці підрозділи, — зазначив Іван Вінник.
Окрім цього, народний депутат зазначив, що до цього законодавчо не було врегульовано термін часу, через який можна залучати демобілізовану особу знову до війська.
— Проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо служби у військовому резерві в особливий період встановлюється термін у 6 місяців, протягом яких людину не можна буде призивати, — зазначив народний депутат. Втім допускається призов на службу поза цим терміном на добровільних засадах.