Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

У невеличкій затишній світлиці Боярського краєзнавчого музею у цей день дзвеніли маленькими мелодійними дзвониками, сяяли куполами православні храми, іскрились готичні шпилі шляхетних католицьких церков, а синагоги сяяли кольоровими вітражами. Це були унікальні барельєфні мініатюри зроблені людськими руками...Цим роботам немає аналогів у світі. Кожна з них у єдиному екземплярі.
З сірників, тасьми, комарних сіточок, всеможливого дріб'язку, фольги, тканини, соломки виростали ці дивовижні будови. Ювелірно-точна робота займає купу часу, вимагає неабиякої акуратності, винахідливості, творчості і найголовніше - таланту. Мабуть, досвід роботи фотографа, різьбяра, інкрустатора допомогли досягти майстру такої вершини у творчості. Автор унікальних робіт і нового направлення "сірникового мистецтва" Йосип Осташинський тричі був занесений до Книги рекордів України. Про роботи майстра було видано близько 200 публікацій, а також вийшли документальні фільми про Йосипа Осташинського "Дорога до Храму" (2003 р.), "Дарувати радість людям" (2009 р.).
Регалій у цього чоловіка, непересічної особистості, яскравої постаті у мистецтві не перелічити. Він член комітету Народної академії творчості інвалідів, член народного аматорського колективу студії-галереї "Ми духом незламні'", член Національного фонду "Україна - дітям", почесний член Міжнародного благодійного фонду "Духовна спадщина", лауреат Міжнародного академічного рейтингу "Золота фортуна" з присвоєнням титулу Святий князь Володимир" (2011 р.), лауреат Міжнародної премії ВЄК (2012 р.), лауреат міжнародної премії "Філантроп" (2012р.). Автор понад 80 мініатюрних барельєфних картин історичних будівель.
Художник має почесні відзнаки від Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, від міністра культури. За плечима майстра 85 персональних виставок в Україні і за кордоном. Створюючи диво-витвори, він несе людям радість споглядання краси первісного вигляду будівель, повертає історичну пам'ять з глибин віків, так писали про нього захоплені журналісти та авторитетні мистецтвознавці. Вийшли у світ книги: "Життя видатних людей" (2003 р.), "Кияни" (2004 р.), "Художники України" (2005 р.), "Київ" (2007 р.), "Імена України" (2008 р.) та "Будуємо Україну разом" (2013 р.), де розповідається про майстра Йосипа Осташинського. А от сам митець ділиться своїми секретами та напрацюваннями в авторській книжці-посібнику "Удивительньїе поделки из спичек", що вийшла друком у 2012 році. Про це інформувала присутніх науковий співробітник музею Мар'яна Слєпова.
Директор музею Любов Кравченко, яка практично організувала цю зустріч з митцем, зазначила численним присутнім, що ця мистецька гостина знакова для боярчан. Мер Боярки Тарас Добрівський привітав Йосипа Осташинського в історичному місті, висловив думку, що краєвиди і люди Боярки надихнуть Йосипа Осташинського до нових ідей у творчості. Тож його приїзд сюди не останній. Цю думку підхопила і заслужений журналіст України, лауреат премії Володимира Самійленка Ніна Харчук: "Віднині ви, Йосип Борисович - вже боярчанин. Адже в Боярці виховано немало художників "школи Осташинського" - дітища вашого дядька Наума. Одна з вихованок і послідовників цієї легендарної школи - самобутня і унікальна художниця Раїса Кухарська -талановитий вчитель, яка виховала плеяду молодих талантів і продовжує це робити". Ніна Харчук подякувала майстру за його творчість і увагу до музею.
Аматор Віталій Кияниця, який самотужки з сірників створив модель Боярського Свято-Михайлівського храму, висловив своє захоплення непере-вершеними роботами Осташинського і емоційно потис майстрові руку.
Голова Києво-Святошинської районної організації УСВА Лариса Козленко вручила квіти Йосипу Осташинському. Адже Йосип Борисович воїн невідомої широкому загалу "китайської війни" (учасник радянсько-китайського конфлікту у 1969 році), про яку немає у підручниках історії, але через яку молодий Осташинський залишився інвалідом. Лежачи на одному боці на лікарняному ліжку, тамуючи біль покаліченої ноги та пораненого хребта, опираючись на одну руку, він іншою намагався творити мистецтво. Бог поклав йому на серце таке ремесло, а потім високе мистецтво пішло у руку. . . Відтоді сплинуло багато часу. Мистецтво стало місією...
Є у майстра мініатюр і послідовники-учні. В Дніпропетровському інтернаті Йосип Осташинский став опікуватися юним вихованцем Михайлом Климовим, став його хресним батьком. І от у п'ятнадцять років Мишко вже став "зіркою".
Як розповів Йосип Осташинський, сам він з художньої родини. Батько - Борис Осташинський вправно малював, був начальником цеху, робив дра-піювання в Марийському столичному палаці. Дядько - Наум Йосипович, заслужений вчитель, відкрив "Художню студію Осташинского", про що вже згадували, інший Аркадій Йосипович - художник. Талановиті у Осташинського й родичі -всесвітньовідома балерина Майя Плісецька та відома театральна діячка Наталія Сац...
- А як довго працюєте над мініатюрою-барельєфом? - запитав хтось з представників ЗМІ.
- А це як у Грибоєдова: "Щасливые часов не наблюдают", - пожартував майстер. Як виявилося, по-різному. Йосип Борисович розповів, що, приміром, Собор Парижскої Богоматері три роки виношував, підбирав "снасті", а зробив за три місяці...
- Я починав відроджувати храми раніше, аніж держава. Моя "легка рука" робила свою справу у відбудові та реставрації пам'яток архітектури. Приміром, зробив знаменитий Київський Михайлівський Золотоверхий і через десять років його відродили. Синагогу "Золоту троянду" я відтворив з листівки 1902 року. Тепер вона стоїть у всій красі в Дніпропетровську, але... будівничі дещо змінили. І, на жаль, не на краще.
Всі роботи Осташинського: православний, католицький, буддистський храми, синагога та інші культові релігійні споруди суворо відповідають канонам релігійних конфесій.
"Дерев'яні колоди" чи "цеглинки" кладуться рядами одна на одну, щоб були якомога щільніші, в стінах, аби не було щілин, робляться спеціальні пази. Це вже секрети ремесла.
- На Храм Гробу Господнього нарізав по 1 сантиметру 4,5 тисячі цеглинок, - коментує загалу одну із своїх мініатюр Йосип Борисович.
Виставка храмів - барельєфів Осташинського не тільки вражаюче естетична, але й пізнавальна. Тут майстер виступає не лише художником, а й музейним працівником і екскурсоводом. Під кожною роботою опис будови та його історія. Незважаючи на насичену творчу, громадську та педагогічну діяльність Йосип Осташинський понад 40 років працював на поліграфічних підприємствах Києва. І зараз продовжує працювати! Він нагороджений вітчизняними та закордонними відзнаками, зокрема, 14 медалями і 13 орденами. Унікальна людина, яка плекає духовність, примножує красу...
Ось і побували в оточенні освячених соборів. Як кажуть екстрасенси, вони мають потужну енергетику, бо ж намолені, освячені. Неймовірна сила благодаті, добра і віри пломениться від них. Вони притягують і не відпускають, пробуджують у душі світло, спокій й умиротворення. Молитва проситься до вуст. А ми дякуємо Йосипу Осташинському за його майстровиті руки, за енергію його небайдужої душі, за подаровану красу, за "врятовані" і відтворені унікальні храми, за те, що можемо на його виставці побувати у всіх куточках світу, за те, що він, Художник з великої літери, притримується історичної правди, за його знайдену колись у стражданнях місію, яку він несе в люди віддано, творчо і чесно.