| "Третій Тост" №21-22 (549-550),листопад 2015 рік |
Юбилей белоцерковцев
Белоцерковская городская организация ветеранов Афганистана отметила свою 25-ю годовщину. Торжественно открыта мемориальная доска на часовне с именами умерших «афганцев».
На юбилей были приглашены председатель Украинского Союза ветеранов Афганистана С. В. Червонопиский, председатель Киевской облгосадминистрации В. Н. Шандра, мэр города В. П. Савчук, Митрополит Белоцерковский и Богуславский Августин и другие официальные лица. Наиболее активным членам организации вручены грамоты и ценные подарки. Митрополит Августин передал председателю организации полковнику Ф. Ф. Потапову орден великомученика Георгия Победоносца. В Доме культуры шинного комбината состоялся праздничный концерт, в котором выступили группы «Ташакор», «Калибр 7.62» и автор-исполнитель Юрий Шкитун.
Виктор ШАПТАЛА,
заместитель председателя Белоцерковской городской организации ветеранов Афганистана. Всеукраїнський збірНа поважному зібранні були присутні близько 400 представників ветеранських організацій і всеукраїнських об’єднань, працівники Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції під керівництвом А. В. Дерев’янка, який виступив з доповіддю. Українську Спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) на чолі з її головою С. В. Червонопиським на форумі представляли його заступники В. І. Аблазов і В. Г. Глюза, заступники голови Ревізійної комісії УСВА О. В. Литвинов та І. А. Курамагомедов, голови територіальних організацій УСВА В. М. Волошин (Дніпропетровської), В. Ф. Гурницький (Рівненської), П. В. Ментов (Житомирської), О. В. Наметченко (Запорізької), В. М. Остащук (Кіровоградської), заступник голови О. С. Янківський (Київської), голова Київської міської спілки ветеранів Афганістану М. М. Гончаренко та його заступник З. Б. Артабаєв, голова Київського обласного комітету сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані та в інших закордонних країнах, О. М. Гаврилюк. Було розповсюджено матеріали про діяльність УСВА і волонтерську роботу Волинської обласної організації УСВА, а також зразки друкованих видань УСВА, зокрема, «Практичні рекомендації з надання першої медичної допомоги» (за досвідом війни в Афганістані, практичні записи начальника медичної служби 40-ї ОА Г. Циганка) та «Історіографія війни в Афганістані» (автори – С. Червонописький та А. Костиря). Перед учасниками форуму виступив голова УСВА Сергій Червонописький.
Держава має виконати свій обов’язок щодо ветеранів
Доповідь голови УСВА С. В. Червонописького Шановні учасники форуму! Песиміст міг би сказати, що стан справ у країні зараз найгірший, ніж будь-коли, а оптиміст, усвідомлюючи істинну ціну керівництва країни, стану економіки, заявляє, що все буде ще гірше. І таку «оптимістичну» оцінку для реалізації у нашому майбутньому ми не повинні дозволити, пасивно споглядаючи процеси, які здійснюються навколо нас і у нашому середовищі. Мільйони наших громадян знову опинилися за межею бідності за рахунок інфляції національної валюти (падіння гривні до європейської валюти складає більш як три рази, пенсія, яку отримує переважна більшість ветеранів праці з 40-річним стажем, не перевищує 50 євро на місяць), зростання цін на продовольчі та промислові товари, неправомірне завищення тарифів на енергоносії й комунальні послуги, введення додаткових податків на прибуток та обмеження пенсій. Створення нових робочих місць здійснюється лише за рахунок збільшення чисельності збройних формувань. І це далеко не повний перелік «реформаторських нокдаунів» населенню власної країни. Для того, щоб хоч якось вижити і не потрапити в «нокаут» на заклики вчергове «затягнути міцніше паски» для збереження країни, наші громадяни вже закінчують власні стратегічні заощадження і резерви, які зберігали на «чорний день». Цей «чорний день» для них настав. Ніхто не бачить перспективи і не має впевненості у майбутньому. У соціальній сфері ветеранів позбавляють передбаченого Конституцією і законами України соціального захисту, якого вони заслуговують, а також обмежують можливості для покращання ними свого матеріального становища за рахунок додаткової праці: – позбавлені пільг практично всі родини загиблих воїнів; – позбавлені пенсій громадяни України, які мешкають, не за власним бажанням, на територіях, непідконтрольних чинній владі; – встановлено 15% податку на пенсії, розмір яких перевищує 150 євро, зокрема для учасників бойових дій та ветеранів війни і військової служби; – введено обмеження на пенсії (сплата лише 85% нарахованої пенсії) для багатьох категорій працюючих пенсіонерів. У сфері громадської діяльності добре сформовані та глибоко структуровані всеукраїнські ветеранські організації, члени яких мають великий життєвий і бойовий досвід, високий творчий та організаторський потенціал, залишаються повною мірою непотрібними. Їхні пропозиції, спрямовані на рішення актуальних для держави завдань, практично ігноруються і в підсумку не підтримуються державою. Багаторічний досвід доводить, що лише обмежена кількість ветеранських об’єднань є дійсно всеукраїнськими, самобутніми, самодостатніми, дієспроможними, мають в усіх областях України обласні осередки і в більшості районів районні осередки. Більшість же чинних організацій не мають фіксованого членства, не можуть залучати до своїх осередків ветеранів, а лише звітують про їхню кількість, помітні у ветеранському середовищі, завдячуючи активності та менеджерським здібностям їх засновників – таких собі «генералів без війська». Упродовж усіх років незалежності України спроби примусово зганяти всі ветеранські організації в «прокрустово ложе» єдиної організації не були успішними. Держава знайшла раціональні шляхи співпраці з громадянським суспільством через створення громадських рад при органах виконавчої влади. Однак, коли керівники органів влади не вміють ефективно користуватися цим важливим інструментом, з’являються так звані «координаційні ради», які нікого не презентують, не можуть і не мають права приймати рішення і вносити пропозиції від імені всіх інших організацій. Але в угоду владі пропонують себе в якості контролера за діяльністю громадських організацій. На жаль, замість забезпечення правонаступності поколінь і об’єднання зусиль громадянської спільноти у важкі для країни часи, з’являється тенденція штучного створення альтернативних ветеранських організацій і рухів як на традиційному електораті, так і на новій електоральній базі волонтерів та учасників бойових дій у зоні антитерористичної операції. Це, скоріш за все, відомий крок не до об’єднання, а до створення суперництва у громадському русі й подальшого розколу суспільства. Зокрема, згори, від президентських структур, пішла команда терміново сформувати і очолити єдину громадську організацію учасників АТО. Проведено великий захід за участю Президента, і все розпочалося зі створення координаційного центру, який, за задумом організаторів, повинен знизити активність й спрямувати за заданим руслом енергію ветеранів, які тільки-но вийшли з бою. Не менш популістським заграванням з ветеранами АТО є свіжі обіцянки Прем’єр-міністра України щодо заснування посади міністра у справах ветеранів АТО, «міністра без портфелю», без конституційних повноважень, фінансів, кадрів і засобів для їх реалізації. Краще було б надати більше повноважень чинній Державній службі у справах ветеранів війни та АТО, встановити їй статус головного розпорядника коштів, передати в управління оздоровчі заклади тощо. Але нові ветерани війни вже добре розуміють, що, як тільки їх не будуть лякатися, так з ними й не будуть рахуватися, як це вже було і здійснюється зараз, з ветеранами старших поколінь та їхніми організаціями. Та, незважаючи на всі сучасні негаразди, пам’ятаймо, що президенти і прем’єри приходять і відходять, а ми завжди були, є і будемо в громадянському суспільстві держави. Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) продовжує свою плідну діяльність на користь нашого народу, на зміцнення нашої держави, її незалежності, територіальної цілісності, захисту прав ветеранів. Без перебільшення можемо заявити: народ України нас підтримує. Довідковий матеріал про діяльність Спілки розданий учасникам форуму. Зверну увагу лише на кілька прикладів, зокрема, волонтерської діяльності Волинської обласної організації УСВА з надання допомоги військовим формуванням, що діють у зоні АТО. З 19 березня 2014-го по вересень 2015 року Волинська обласна організація УСВА займається волонтерством і доставляє речі першої необхідності і вантажі на передову. За цей період на благодійний рахунок поступило 3 млн. 400 000 гривень, які були використані для закупівлі всього необхідного згідно із заявками військових з передової.. З 22 травня 2014 року укомплектовано 6900 аптечок, одна така аптечка йшла на 5 осіб. Препарат целокс (для кровозупинення) закупався за кордоном, а також деякі організації передавали з Америки, сума становить 4 млн. 200 000 грн., не рахуючи вітчизняні медикаменти, якими комплектували такі аптечки. Організація відправила на схід 12 джипів, 2 УаЗи і один ЗіЛ -157. Більше 20 тонн бензину і солярки використано для поїздок у зону АТО. Волонтерська група спілки «Захисти Волинь – збережи Україну» 59 разів доставляла на схід вантажі для військових, по 3-5 машин. Вага вантажу, приблизно сягає понад 250 тонн. І така допомога не припиняється. Не менш значними є результати роботи Київської міської та Київської обласної організацій УСВА, які надавали допомогу пораненим у госпіталях та інвалідам, а також щотижня під керівництвом й за особистої, мужньої участі Зубера Артабаєва завозили до підшефних підрозділів у зону бойових дій харчові продукти, побутові та інші речі, необхідні для забезпечення життя і діяльності військових, зібрані членами УСВА, за рахунок благодійних внесків громадян та організацій. А завдяки мужнім вчинкам Іси Курамагомедова вдалося знайти та доставити до місць поховання останки десятків воїнів, які вважалися зниклими без вісті. Ми не бажаємо і не будемо користуватися мовою пустих ультиматумів, але ми наполягаємо, щоб держава виконала свої обов’язки і наші головні вимоги по захисту прав сімей загиблих воїнів, ветеранів і про своєчасну матеріальну підтримку ветеранських організацій. НЕРУКОСТИСКУВАНІСТЬ За великим рахунком незнання історії не звільняє від відповідальності перед людством. А якщо приземлитись, то історичними подіями вимушені цікавитися навіть ті, хто читає тільки меню в барах й ресторанах і кого вистачає ну хіба що на палітурки книжок. Такий прийшов час – мізкотрах.
ВАЖКІ КОЛЕСА ІСТОРІЇ
Згідно з опитуванням початку переломних 90-х, третина мешканців України мала близьких родичів у Росії, а для Південної та Східної України такий показник дорівнював 69,5%. Це соціологічний факт. Уже 2004 року Леонід Кучма у своїй книзі «Україна – не Росія» обережно висловлюється щодо значної відмінності між українцями та росіянами, але спадок, мов, Київської Русі повною мірою дав поштовх становленню і розвитку трьох народів: українців, росіян і білорусів (слово «братні» у роботі вже майже не вживалося). Зараз, через десяток років, і такі обережності сприймаються в Україні як нав’язані «кремлезнавцями» пропагандистські штампи. Так, переконаність у власній правоті не може означати шаленого неприйняття чужої точки зору. Важливо, що в усьому, за винятком підтасовки історичних фактів, знищення і переписування першоджерел. Ще у ХV столітті, за часів Василія ІІІ, виникла потужна у своїй аморальності ідея окупувати Київ і переписати історію. З того часу наші північно-східні сусіди затято в цьому практикувалися і продовжують нині. До прикладу, «Повість минулих літ» легендарного Нестора-літописця протягом століть істотно переписувалася принаймні двічі. Знаменита Ярославова бібліотека по-варварськи була знищена повністю. За наказом Петра І було спалено багатющу бібліотеку Лаври та архів з унікальними документами і древніми книгами. За Катерини ІІ фальшовано «Слово о полку Ігоревім» й спалено бібліотеку Києво-Могилянської академії. У ХХ ст. чекістами підпалом по-варварськи було знищено майже всю україністику Публічної бібліотеки АН УРСР, музею «Софія Київська», Видубецького монастиря та Львівського музею українського мистецтва. І це тільки окремі епізоди дій щодо знищення історичної правди. Формат газети не дозволяє повною мірою розставити акценти щодо правдивої історії становлення та розвитку тих державних формувань, які нині звуться Україна й Росія та які поміж себе вже стали нерукостискуваними. Та просяться хоча б фрагментарні речі з того, чим володіє Світова історія і що вже є безсумнівним, за винятком російських пропагандистських підтасовок. Просто існують процеси, які історично та глобально обумовлені й через це невблаганні. Так от, якщо українська нація – пряма спадкоємниця Київської Русі, і це ні в кого не викликає сумнівів, то Світова історія вщент зруйнувала міф про слов’янське походження росіян. Бо за ними – угро-фінські племена з певними домішками слов’янської етники, до яких з часом додалася велика частка татарської крові. І до слов’ян усе це має далеке відношення. Стосовно хронології розвитку подій, то коли в Києві їли виделками, на місці Москви квітнули болота і кумкали жаби. Навіть у ХVІІ ст., на відміну від європейської України, Московія – це глухий і тотально неписьменний край. Інша річ, що угро-фінські племена, пізніше південно-східні військові формування, своїми набігами нищили Київ сильніше, ніж орди половців. Це тривало аж до 1240-го, коли столицю київських князівств спопелила армія хана Батия. Вже час зрозуміти, що Росія – це тонни брехні: від викраденої у Русі назви, заснування Москви у 1147 році Долгоруким (насправді перша згадка у 1272 році під час подушного перепису Золотої Орди) і до міфів Другої світової та російсько-українських воєн. Щодо самої назви «Росія», то вже не підлягає сумніву факт, що вона латинізована від «Русь». Але навіть «перевернуту» історію Карамзіна Микола І заборонив тільки тому, що в ній Росія народилася після Київської Русі. А Московію на Росію перейменовує Петро І аж у 1721 році, коли й починає величати себе імператором російським. Звідти й починається цинічна фальсифікація, яка суттєво відрізняється від сталих світових історичних бачень. Що ж до назви «Русь», то на неї Москва починає претендувати тільки у ХХ ст. Зразком класичної фальсифікації російської історій може бути і «Шапка Мономаха», яка, буцімто, перейшла до московських царів від візантійського Мономаха. Насправді це шапка-монголка середньоазійського хана Узбека, яку він вручив Івану Калиті за особливу відданість. Відомо також, що автором цього шапкового міфу був безпосередньо Іван Грозний. Далеко не всім відомо, що Олександр Невський був сином київського князя Ярослава ІІІ. А росіяни сором’язливо замовчують той факт, що велична національна гордість Катерина ІІ ніколи не володіла безпомилковою російською мовою й насправді є Софія Августа Фредеріка Ангальпі–Цербет–Дорнбург. І це вона державним переворотом позбавила влади і життя свого законного чоловіка – «слов’янина» Карла Петера Ульріха фон Гольштайна–Готтарпу, який правив під іменем Петра ІІІ. Узагальнено, що свого часу практично всі європейські держави створювалися мечем і вогнем, міжнародних норм не існувало, як і ООН, ЮНЕСКО чи Європарламенту. Так зросла й довго існувала і Київська Русь, принісши при цьому культуру та релігію північно-східним племенам. Ті ж, натомість, набравши силу, зруйнували Київ у 1169 році й значно послабили європейське князівство перед навалою монгольських завойовників. Посилилося хіба що Галицько-Волинське князівство, яке стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, а Данило Галицький був одним з найповажніших європейських королів. Щодо «кацапів» і «москалів», то це також привіт з далекого минулого. В історії вже існують сталі лінгвістичні поняття, за якими голеним українцям бородаті північняки видавалися схожими на цапів (як цап), а москалити – це шахраювати. Стосовно ж «хохлів», то це від козацьких чубів. А «укри» і «жидобандерівці» – це вже путінське сьогодення. Не все так просто з україно-російським воз’зєднанням, міф про яке відшліфувала радянська агітка для промивки мізків школярів і студентів. Об’єктивно то був час великої кризи в Європі. Україна воює з сильною на той час Річчю Посполитою. І чудовий військовий тактик, блискучий дипломат Богдан Хмельницький вимушений вибирати між пропозиціями османського султана і царя Московії. Обидва варіанти були для країни лихом, він вибрав друге, бо Москва була майже православною. Міфологізована Переяславська рада насправді була дуже проблемною, цьому зараз багато офіційних свідчень. Більшість козацьких полків відмовилася присягати нащадкам Орди. Через три роки, наприкінці свого життя, відкрито виступив проти Московії і сам Хмельницький, за що і був отруєний, як основна версія, за наказом московського царя. Україну охопив політичний хаос, почалася експансія Москви щодо українських земель. Тоді й з’явилася пафосна риторика по Україні, яка є «отверженной ветвью от Великой России и присовокуплена к оной самим Богом». За цим пішли безчинства московських військ в українських містах і селах. Ніде правди діти, вагому роль у ліквідації української державності зіграли розбрат і політична сліпота козацької еліти. Це в українців було і є слабким місцем.
Вибори-2015
29 липня цього року на засіданні Правління УСВА було прийнято рішення територіальним і місцевим організаціям УСВА розглянути питання щодо взаємодії з місцевими організаціями Партії ветеранів Афганістану під час виборчої кампанії до місцевих рад. У таблиці надаємо інформацію ЦВК про підсумки участі Партії ветеранів Афганістану у цих виборах, а також про особисту участь членів Правління УСВА у виборах та їх результати. Підсумки виборів до місцевих рад
Примітка: виділене шрифтом – обрані до складу рад. Результат хороший, но мог быть лучшеГородская организация УСВА действует с 1994 года, ее основатель – легендарный офицер-разведчик В. П. Бобров. В 2012 году была создана ячейка Партии ветеранов Афганистана, активным организатором которой выступил тогдашний председатель Дзержинской районной организации УСВА А. Е. Пашкуров. Сейчас партячейка выросла в городскую парторганизацию, состоящую из семи районных организаций. На прошедших 25 ноября выборах в местные советы народных депутатов в Кривом Роге впервые от новосозданной партии в районные советы были избраны восемь членов ПВА: в Дзержинский райсовет – С. А. Озерян и И. П. Мамерова-Донченко; в Долгинцевский райсовет – А. М. Савченко и С. А. Ефимов; в Саксаганский райсовет – П. Н. Андриенко и А. С. Кочегаров; в Центрально-Городской райсовет – Е. И. Евтушенко и А. В. Щербина. От общей численности избранных депутатов Партия ветеранов Афганистана занимает девятое место (3,3% голосов). Для недавно созданной организации это хороший результат. В городской совет прошел председатель городской организации УСВА Ю. И. Федосенко. Такие результаты выборов стали возможными благодаря четкой организации предвыборной работы нынешнего председателя городской партийной организации ПВА, члена УСВА В. М. Фомина, который вместе со штабом использовал все возможные методы в подготовке к выборам. Вместе с тем, победа на выборах могла быть значительнее, если бы участники боевых действий и члены УСВА проявили больше активности и участия в организации предвыборной кампании. Именно слабая активность членов УСВА стала причиной недостаточной осведомленности избирателей о кандидатах в райсоветы. Специфика расположения нашего города в том, что он растянут на 126 километров в длину, и ограниченное количество агитаторов не смогло в короткие сроки уведомить избирателей о наших кандидатах. А если бы районные организации УСВА проявили большую активность, то результаты выборов были бы значительно лучшими. Кроме того, необходимо заметить, как негативно отразилось отсутствие конкретных указаний в подготовительной работе от центральных и днепропетровского органов управления партии. Мы были фактически предоставлены сами себе. У нас не было денег, но настоящие патриоты помогли, финансово обеспечив работу штаба, хоть и в минимальном размере, но все же достаточно для проведения предвыборной кампании. Мы думаем, что необходимо уточнить и изменить название партии, назвав ее «Партией ветеранов Афганистана и патриотов Украины». Давайте все вместе обсудим это предложение и примем решение. Нужно всем организациям УСВА создавать у себя первичные партийные организации и активно включиться в общественную и партийную жизнь общества и страны, идти во власть и решать проблемы на местах, не дожидаясь соизволения действующих органов власти.
Владимир СИТАЙ.
Анатолий ГАЛИЧЕНКО, член правления Криворожской городской организации УСВА.
В організаціях УСВА
Состоялась VII отчетно-выборная конференция Запорожского городского объединения Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов). Новый этап работы ветеранов ЗапорожьяВ ее работе приняли участие 80 делегатов от районных организаций города, члены семей погибших, председатель Запорожского областного объединения УСВА Александр Наметченко, заместитель председателя Запорожского городского объединения семей погибших воинов АТО Татьяна Завада, автор памятника погибшим в Афганистане и в других локальных войнах воинам на Аллее Славы Владлен Дубинин, председатель Благотворительного фонда «Дельфин» Лариса Щербина. Присутствующие минутой молчания почтили память погибших и умерших боевых товарищей, к памятнику погибшим были возложены цветы. О работе организации за отчетный период рассказали ее председатель В. М. Зарва и председатель ревизионной комиссии С. В. Кутыш. При обсуждении отчетного доклада прозвучали как положительные отзывы, так и критические замечания. Работа правления признана удовлетворительной. Председателем ЗГО УСВА вновь избран Валентин Михайлович Зарва, и по его предложению – новый состав правления организации. Председателем ревизионной комиссии снова стал Сергей Владимирович Кутыш, избраны члены ревкомиссии. По результатам обсуждений, предложений и замечаний принято решение по работе ЗГО УСВА на следующий период.
Пресс-служба Запорожского
городского объединения УСВА. Звітували київські «афганці»У роботі конференції взяли участь 121 делегат від «афганських» організацій районів міста, силових структур і комітету сімей загиблих військовослужбовців. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих і померлих після війни бойових побратимів, воїнів АТО і громадян 15 країн світу, загиблих у терактах, які відбулися напередодні в Парижі. На конференції заслухано звіт роботи правління КМСВА з жовтня 2010-го по листопад 2015 року, з яким виступив голова організації Микола Гончаренко, і звіт ревізійної комісії, який зачитав заступник її голови Андрій Багаєв. З інформацією про діяльність Міністерства соціальної політики України виступив перший заступник міністра, учасник бойових дій в Афганістані Василь Шевченко. Він наголосив, що в складний для держави час треба активізувати роботу громадських рад, відповів на численні запитання учасників конференції стосовно соціального захисту ветеранів війни і сімей загиблих військовослужбовців. Про стан і потреби військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції на сході країни, доповіли колишній заступник міністра оборони України Петро Мехед і командир 5-ї батальйоно-тактичної групи 81-ї десантно-штурмової бригади полковник Олег Чуйко. В обговоренні звіту правління взяли участь голови районних організацій Рафік Камалов, Леонід Полосенко, Марія Юрченко, Сергій Тріскач, Вадим Марченко та інші. У роботі конференції взяв участь депутат Київської міської ради, учасник бойових дій в Афганістані О. Г. Міщенко. Голова УСВА Сергій Червонописький зробив аналіз роботи організації за звітний період, надав інформацію про місцеві вибори, відзначивши гідний результат Партії ветеранів Афганістану в Черкаській області, наголосив про необхідність активізації членів Спілки у відстоюванні прав і гарантій сімей загиблих, інвалідів війни, учасників бойових дій. Він побажав обраному голові та правлінню КМСВА плідної роботи на користь ветеранів війни і сімей загиблих. Делегати конференції роботу правління КМСВА визнали задовільною і затвердили звіт ревізійної комісії. На посаду голови було висунуто дві кандидатури: М. М. Гончаренка і голову Дніпровської районної спілки ветеранів Афганістану м. Києва С. М. Тріскача. Більшістю голосів на повторний термін головою КМСВА обраний Микола Миколайович Гончаренко. Обрано правління у складі 23 осіб: чотири – заступники голови, десять – голови районних, сім – силових організацій ветеранів Афганістану і голова комітету сімей загиблих військовослужбовців. Головою ревізійної комісії обрано Андрія Сергійовича Багаєва. Прийнято рішення про подальшу роботу КМСВА щодо відстоювання соціальних гарантій ветеранів війни і сімей загиблих, а також активізації членів організації у громадському житті.
Прес-служба УСВА.
Фото Євгена ШВАБА. Нагороди для буковинцівУчасники бойових дій в Афганістані зібралися, аби отримати державні нагороди, що правда, із запізненням. – У нашій державі завжди проблеми з грішми, з бажанням, скоріш за все, просто з бажанням, – наголосив голова Чернівецької міської організації УСВА Ілля Горбатюк. – Ми розуміємо ті обставини, які склалися в державі, тому нарікань із цього приводу немає, – сказав учасник бойових дій в Афганістані Олександр Дедило. Але є нарікання з іншого приводу. Зараз, коли в країні триває неоголошена війна, про ветеранів Афганістану майже не згадують. Навіть про тих, яким повернутися додому не судилося. – Якби наша спілка не організувала цей захід, то практично влада б відсторонилася від цього, – додав Олександр Дедило. – Та головне, що ми зустрілися, поспілкувалися з друзями.
Іван ГОРБАТЮК,
голова Чернівецької міської організації УСВА. Выплаты в Cумах увеличены– Как говорят в народе, стучите – и вам откроют, наконец-то достучались и мы, – сказал после сессии облсовета его депутат, председатель Сумской областной организации «Совеаф» Анатолий Линник. – Неоднократно вместе с лидером нашей депутатской группы «Воля народа» Олегом Бояринцевым мы обращались к губернатору с просьбой об увеличении ежемесячных выплат семьям погибших участников боевых действий и инвалидам первой группы. На 49-й сессии облсовета депутатский корпус поддержал нашу инициативу, и теперь эта категория людей будет получать по 1000 гривен в месяц из областного бюджета. От имени «афганцев» Сумской области, семей погибших участников боевых действий хочу выразить благодарность лидеру депутатской группы «Воля народа» Олегу Бояринцеву, губернатору области Николаю Клочку, всем коллегам-депутатам, представителям департамента социальной защиты населения облгосадминистрации за содействие, помощь и поддержку.
Пресс-служба «Совеаф».
Історія для воїнівЗа підтримки Ради ветеранів Військового інституту та організації «афганців» учасники проекту провели заняття зі слухачами курсів підвищення кваліфікації – військовослужбовцями контрактної служби, дехто з яких уже мають досвід участі в АТО. Після закінчення курсів і отримання офіцерських звань переважна більшість з них продовжать службу на посадах військових психологів і заступників командирів по роботі з особовим складом, а відтак відповідатимуть за виховну роботу в підрозділах. Проект представили його співорганізатори Олег Глиняйлюк і Марина Мірзаєва. Третьокурсник Ігор Турейський та аспірантка Аліна Коваль прочитали лекції з історії Запорозького козацтва і Визвольних змагань 1917–1920 років, що викликали в аудиторії чимало запитань, обговорення яких, власне, і є однією з головних цілей проекту. Долучитися до проекту має можливість будь-хто з фахівців-істориків. Для цього потрібно обрати найцікавішу для себе тему і підготувати лекцію. Проект сприятиме реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, яка затверджена Указом Президента України.
Микола ДОРОХОВ,
викладач, учасник бойових дій в Афганістані. Олександр ВІЗГІН, слухач, учасник АТО. Про сучасних героївУвазі відвідувачів торгово-розважального центру «Київ», де була розташована фотовиставка, представлено фотографії солдат і офіцерів у бойових умовах і в години тимчасової тиші. На виставці були присутні демобілізовані бійці батальйону, які з’їхалися з усієї області, вони з цікавістю роздивлялися фотографії. П’ятьом із них вручено подарунки – іменні годинники, придбані за допомогою громадської організації «Рідне місто, рідний край», іншим – грамоти УСВА з подякою за активну участь у відстоюванні незалежності й цілісності України. Відбулася презентація книги віршів «В память сына», які написала мати загиблого 14 червня 2014 року в зоні АТО сина Миколи – Наталія Василівна Чепіга. Книгу видано за ініціативи громадської організації «Учасники бойових дій (воїни-інтернаціоналісти) Октябрського району м. Полтави» та за матеріальної підтримки громадської організації «Рідне місто, рідний край». На презентації в обласній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського виступили заступник директора бібліотеки Л. М. Власенко, однополчанин загиблого Анатолій Головченко, який був учасником того важкого бою, голова районної організації воїнів-інтернаціоналістів В. П. Корнійчук, автор книги Н. В. Чепіга.
Ю. ЛИТВИШКО,
заступник голови ГО «УБД» Октябрського району Полтави. Не згасне слава бойоваУ День захисника України голова Яворівської районної організації УСВА Мирон Дудич на віче біля пам’ятника полеглим воїнам-інтернаціоналістам запросив усіх присутніх на відкриття кімнати-музею Афганської війни, Майдану та антитерористичної операції. До створення музею долучились учасники бойових дій в Афганістані Олександр Шибіко, Степан Корнієнко, Ігор Гевко та багато інших, районна та міська влада. Численні присутні змогли побачити експозицію в кілька заходів, адже досить велика кімната не змогла вмістити відразу всіх бажаючих. А серед них були і американські військові, які беруть участь у навчаннях на Яворівському полігоні, військовослужбовці 24-ї механізованої Залізної бригади (більшість особового складу зараз перебуває в зоні АТО). Присутні родичі полеглих не стримували сліз, згадуючи своїх близьких.
Михайло МАГЕРОВСЬКИЙ,
голова організації ветеранів Афганістану Галицького району Львова. На базі ДНЗ «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної галузі» урочисто відкрито музей бойової слави воїнів-інтернаціоналістів. Реалізувати таку задумку вдалося завдяки ініціативі директора центру В. М. Яременка, Жовтневої районної організації ветеранів Афганської війни «Шураві» та наполегливій праці педагогів та учнівського колективу, який у проекті «Місто нашими руками» виграв грант в розмірі 75 тисяч гривень, що і було використано для створення музею. На стендах і фотографіях – розповідь про події 1979–1989 рр., про військові будні воїнів-«афганців». Зібрано багато історичних матеріалів: особисті речі, нагороди, бойові реліквії, листи, фотографії, які надали самі «афганці» і рідні загиблих.
Володимир МАГИРЯ,
голова Жовтневої організації ветеранів Афганської війни «Шураві».
Подвиг пам’ятають
У ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» за підтримки УСВА відбувся черговий етап міжнародного шахового турніру пам’яті воїнів-інтернаціоналістів Андрія Мулявки і Бориса Бондара та воїнів антитерористичної операції Юрія Гладченка і Василя Путаненка. На урочистостях були присутні голова міста Ржищева М. А. Спичак, член Правління УСВА В. Г. Сіроштан, голова міської організації УСВА В. Р. Тугай, воїни-інтернаціоналісти, воїни АТО, члени сімей загиблих героїв, волонтери. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих земляків. Шаховий турнір проходив у двох вікових категоріях: це учні загальноосвітніх шкіл і студенти вищих навчальних закладів міста. В. Г. Сіроштан привітав учасників змагань і вручив усім командам подяки, а переможцям – шахістам місцевої школи І-ІІІ ступеня ім. О. Кошового та індустріально-педагогічного технікуму – кубки і цінні подарунки. Від імені волонтерів Руслан Стефашин подякував педагогічному та учнівському колективам за підтримку воїнів АТО, а також передав від учасника АТО, випускника ліцею Михайла Крамаренка пам’ятний знак і прапор 30-ї окремої механізованої бригади для музею навчального закладу. Звучали пісні автора-виконавця, кавалера двох орденів Червоної Зірки В’ячеслава Купрієнка.
Василь ТУГАЙ,
голова Ржищівської міської організації УСВА.
Память в бронзе, металле и камне
У Носівці на Чернігівщині відкрито пам’ятник воїнам-«афганцям» та учасникам локальних війн.Справжнім патріотамНа урочистому мітингу виступили голова УСВА Сергій Червонописький, голова Чернігівського обласного відділення УСВА Станіслав Віхров, голова Носівської районної cпілки ветеранів Афганістану Микола Рупс і його заступник Олександр Мужченко, голова райради Анатолій Красносільський, міський голова Іван Пугач. – Ми маємо знати про події Афганської війни і пам’ятати, що поруч з нами живуть її ветерани, ми повинні пишатися їхньою мужністю та героїзмом, – сказала голова райдержадміністрації Олена Коршок. – Подвиги учасників бойових дій – це та велична правда історії, яку не спотворити і не перекреслити у сучасному мінливому світі. Це взірець справжнього, дієвого патріотизму. Пам’ять загиблих учасників війни вшанували хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятника. Його освячення та заупокійну літію провів Благочинний Носівського району, настоятель Свято-Троїцького храму митрофорний протоієрей отець Михаїл (Гулик). Після урочистої церемонії в районному Будинку культури відбувся концерт.
Прес-служба Чернігівського обласного відділення УСВА.
Помнят героя и взрослые, и детиРуководит секцией воин-интернационалист кавалер медали «За отвагу» Н. П. Дядченко. В прошлом году секции было присвоено имя кавалера трех медалей «За отвагу» В. А. Киселя. В вестибюле была развёрнута фотовыставка «Вахта памяти – Афганская война» и выставка рисунков школьников, посвящённая защитникам Украины. Во время торжественной церемонии в спортивном зале был открыт памятный уголок в честь героя. Председатель правления Дзержинской районной организации ХГСВА М. Л. Быков обратил внимание на большую роль спорта в формировании будущих защитников Родины и вручил директору школы Ю. Г. Димитровой копию знамени районной организации воинов-интернационалистов. Мама Володи – Валентина Михайловна пожелала юным дзюдоистам спортивных побед и мира. Педагогический коллектив школы, районная организация «афганцев», участник боевых действий Н. П. Дядченко уделяют большое внимание героико-патриотическому воспитанию молодёжи. Планируется открытие школьного музея, одна из экспозиций которого будет посвящена воинам-«афганцам», начата работа по созданию героико-патриотического клуба.
Михаил БЫКОВ,
председатель правления ДРО ХГСВА.
Фестивали
При поддержке УСВА состоялся уже тринадцатый Всеукраинский конкурс военно-патриотической песни и поэзии «Оберіг». Праздник любви к Родине – именно так можно назвать это событие. Подарки для херсонских зрителейВ зрительном зале собрались представители разных поколений: это и школьники, и ветераны разных войн. В душе каждого находился отклик на происходящее на сцене. Душевно пели Анжелина Ривецкая, Екатерина Хиць, Радмила Лысак, Катерина Петрийчук, яркими были выступления вокального ансамбля херсонской гимназии №20 и театральной студии «Посмішка», коллектива «Джерела». Народный вокальный ансамбль военно-патриотической песни «Берёза» (Херсон) по праву стал обладателем Гран-при фестиваля, проникновенно исполнив под аккомпанемент баяна песню «Степом». Хореографические композиции ансамблей танца «Візерунок» и «Калиновый цвет», выступление театра моды «Класс» были встречены бурными аплодисментами. Яркое выступление народного вокального ансамбля «Журавка» областного Дворца культуры с композицией «Война» стало началом концертного блока, поскольку публику необходимо было развлечь в то время, когда строгое жюри, в работе которого принял участие советник председателя УСВА Владимир Червинский, выносило свой вердикт. Дуэт Владислава Широкова и Юлии Браверман-Петрицкой «Афганский вальс» из Одессы был удивительным, и недаром женщины в зале плакали под впечатлением их песни... Необходимо отметить стихи Анастасии Луженицкой, её стихотворение «Я не хочу войны» чётко определяет позицию автора и посвящено событиям на востоке нашей страны, погибшим в зоне АТО солдатам. Бесспорными лауреатами за популяризацию военно-патриотической песни стали: образцовый вокальный ансамбль и хореографическая студия «Зорепад», народный вокальный ансамбль «Журавка», Андрей Виргун и Дарья Филончук. Ансамбль «Зорецвіт», Мария Романенко, Дмитрий Новоселецкий, Валерия Корабельникова надолго запомнятся жителям Херсонщины своими задушевными выступлениями. Настоящим подарком стало выступление лауреата международных и всеукраинских конкурсов Захара Кострова. «Афганские» песни, любимые херсонским зрителем, всегда будут актуальны, «афганцы» продолжают свою благородную миссию военно-патриотического воспитания молодёжи, показывая личным примером, что значит истинная любовь к Родине без лишнего пафоса. В тяжёлые для страны минуты именно «афганцы» обучают, передают свой боевой опыт, свои знания и мудрость. И этот фестиваль, воспитывающий истинную любовь к родной земле, продолжает жить благодаря поддержке Украинского Союза ветеранов Афганистана. Председатель ХОО УСВА Владимир Столяр и его заместитель Владимир Белый поблагодарили всех, кто принял участие в песенном празднике, и вручили Почётные грамоты УСВА директору областного Дворца молодёжи Владимиру Яценко и его заместителю Алле Кашициной, заведующей отделом детских и семейных программ, вдове погибшего в Афганистане воина – Людмиле Друзякиной.
Надежда ЛЕБЕДЕВА.
У піснях – наша доляМета організаторів – відродження й популяризація патріотичної пісні, виховання патріотизму, зміцнення національної ідеї. Свої таланти на сцені продемонстрували 19 учасників і творчих колективів району. Юлія Денисова (Мелихівський СБК) здобула перше місце. Напрочуд обдарована вокалістка Інна Шпак стала володарем Гран-прі. Переможцям вручено почесні грамоти і премії від обласної Спілки ветеранів Афганістану. Інші учасники також не залишились без заохочувальних нагород і подарунків.
Я. ІВАНКИНА.
Юридическая консультация
Мне, как участнику боевых действий в Афганистане, предоставляется дополнительный отпуск с сохранением зарплаты продолжительностью 14 календарных дней в год, – пишет Сергей Павлов. – Недавно хотел взять 5 дней, но кадровик отказал мне, пояснив, что этот допотпуск неделим. Поэтому надо брать или все 14 дней, или он пропадет. Это правда? Дополнительный отпуск– В соответствии с Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения уровня социальной защиты отдельных категорий ветеранов войны», Кодекс законов о труде дополнили статьей 72-2, которая гарантирует участникам боевых действий, инвалидам войны, статус которых определен Законом Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты», дополнительный отпуск с сохранением заработной платы продолжительностью 14 календарных дней в году, – отвечает ведущий специалист «УкрЮрЦентра» Кирилл Бобровный. – Однако, в то же время, законодатель не урегулировал вопрос о возможности делить дополнительный отпуск по частям, и на данный момент этот вопрос остается открытым. Если провести аналоги между допотпуском и другими видами отпусков, то мы получим следующее. Ст. 79 КЗоТ гласит, что разделение ежегодного отпуска на части любой продолжительности допускается по просьбе работника при условии, что основная непрерывная его часть будет составлять не менее 14 календарных дней. Аналогичное положение существует и в ст. 12 ЗУ «Про отпуск». Также существует разъяснение Минсоцполитики (Письмо №290/13/116-13 от 5 июля 2013 года), которое урегулирует подобные правоотношения, а именно: предоставление социального дополнительного отпуска для рабочих, которые имеют детей. В письме Минсоцполитики сообщает, что социальный дополнительный отпуск работникам, имеющим детей, в отличие от ежегодного отпуска, разделению на части не подлежит. Поэтому приходим к выводу, что на данный момент вопрос о возможности разделения допотпуска участникам боевых действий не урегулирован должным образом, однако аналогичные правоотношения запрещают его делить.
Передплата-2016
Звернення до голів територіальних, міських і районних організацій УСВА Шановні бойові побратими! Редакція газети Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост» звертається до вас з проханням організувати на місцях передплату на нашу газету. У зв’язку з припиненням державного фінансування перед редакцією постали складні завдання, виконання яких зараз залежить від передплати газети. Ми вимушені були збільшити вартість передплати «ТТ» на 2016 рік і через подорожчання паперу, форм, поліграфічних послуг, які на сьогоднішній час виставляє у рахунку Спілці друкарня, а також через подорожчання послуг Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань «Преса». Вартість передплати з урахуванням приймання передплати і доставки газети «Третій тост» на 2016 рік складає: на місяць – 4,08 грн., на три місяці – 11,54 грн., на шість місяців – 20,38 грн., на рік – 41,56 грн. Передплатний індекс – 30224. Передплату можна оформити за «Каталогом видань України» у відділеннях поштового зв'язку, в операційних залах поштамтів, у пунктах приймання передплати, на сайті УДППЗ «Укрпошта» www.ukrposhta.ua і на сайті ДП «Преса» www.presa.uа. Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – рік. У редакції є кілька пропозицій зі збільшення тиражу: бажано, щоб газету передплатили всі організації УСВА – від обласних до первинних, а їх близько 2000, просимо оформити передплату сім’ям загиблих та інвалідам війни, а це до 12000 осіб. Де взяти кошти на передплату? З членських внесків і звернутися до влади міст, районів і областей з проханням підтримати організацію у цьому питанні. Треба шукати й інші шляхи фінансування на передплату газети. Ця робота необхідна і залежить від керівництва організацій. Якщо ми цього не зробимо, то можемо втратити своє друковане видання, яке вже понад чверть століття інформує і допомагає нашому ветеранському братерству.
В. СІЧЕВИЙ.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||